РІШЕННЯ № VI-035/2025 від 07.06.2025 за скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та скаргу представника адвоката на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

РІШЕННЯ № VI-035/2025

7 червня 2025 року
с-ще. Сатанів

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Головуючого на засіданні ВКДКА, Члена ВКДКА Лучковського В.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І, Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.В., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшениичного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О.розглянувши у відкритому засіданні скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та скаргу представника адвоката Особа_1, адвоката Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. У листопаді 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_1.
2. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2025 року, порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
3. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року притягнуто адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 28.03.2025 року вх. № 27070 директор ВША НААУ звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
5. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України не пропущене.
6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 21.03.2025 року представник адвоката адвокат Особа_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
7. Листом за вих. № 2005 від 27.03.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повернула скаргу адвокату Особа_1 для усунення недоліків.
8. 17.04.2025 року за вх. № 27483 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга представника адвоката Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
9. Разом із скаргою представник адвоката адвокат Особа_2 надав клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Полтавської області від 04.03.2025.
10. Листом за вих. № 2178 від 07.04.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Полтавської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
11. 15.04.2025 року за вхід. № 27404 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
12. Листом за вих. № 2558 від 16.04.2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосуванню до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

13. Скаржником директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаргу до КДКА Полтавської області обґрунтовано наступним.
14. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Київською міською КДКА 15.09.2005 року.
15. Скаржник зазначає, що відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
16. Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer/) вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
17. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
18. Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
19. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
20. Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
21. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
22. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
23. Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
24. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
25. Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
26. Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
27. Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
28. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
29. Скаржник вважає, що зазначене свідчить про наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 1,4,5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
30. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків
31. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
32. Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
33. Адвокат Особа_1 своїм правом надання письмового пояснення по суті порушених питань відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не скористався.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

34. Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат обов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської тики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
35. Дисциплінарна палата зазначила, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, в бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві на практиці його тлумачення та застосування.
36. Палата звернула увагу на те, що Розділ ІІ Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
37. Також дисциплінарна палата вказала, що відповідно до п.п. 1,4, ч. 1 ст. 21, ч. ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
38. Палата зауважила, що відповідно до ч. 3 ст. 11, ст. 65 Правил адвокатської тики факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти чиною інформацією про зміни у чинному законодавстві.
39. Дисциплінарна палата встановила, що у профайлі адвоката Особа_1 в ЄРАУ відсутні відомості про виконання ним обов’язку з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
40. Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРАУ, Особа_1 зупинив право на зайняття адвокатською діяльністю з 31. 10.2023 року.
41. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом Особа_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. 3 ст. 11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики), невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
42. Дисциплінарна палата зауважила, що стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності палата враховує постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
43. При ухвалені рішення дисциплінарна палата також врахувала висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, в якої суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого дня може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
44. КДКА Полтавської області дійшла до висновку про наявність в діях адвоката Особа_1 складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
45. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області враховала, що адвокат Особа_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
46. Дисциплінарна палата прийшла до висновку про застосування до адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

47. Скаржник в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з застосуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки вважає цю міру покарання не співрозмірною з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку, який, в свою чергу, також визнається КДКА регіону.
48. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування своєї позиції наводить наступні аргументи та факти.
49. Згідно з положеннями ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
50. Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 52 Положення до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачено законом.
51. 3 огляду на це, скаржник вважає, що накладення такого дисциплінарного стягнення як «попередження» передбачено виключно у тих випадках, коли застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачено законом.
52. Таким чином, на думку скаржника, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
53. Скаржник вказує, що згідно ч.2, статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статі 53 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
54. Скаржник зазначає, що в мотивувальній частині рішення КДКА регіону, остання посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
55. Скаржник наголошує, що дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
56. Окрім цього, скаржник звертає увагу на те, що значення «систематичності» може свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат неодноразово або протягом тривалого часу порушує етичні норми, що закріплені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та іншими нормативно-правовими актами.
57. Скаржник зазначає, що для визначення систематичності необхідно звертати увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
58. На думку скаржника факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 Правил адвокатської етики в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
59. Скаржник вбачає неправомірність і необґрунтованість обрання дисциплінарною палатою попередження, як виду стягнення, оскільки дії, вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке б відповідало ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
60. На думку скаржника, попередження є найменш суворим видом стягнення, яке, однак, не є належною санкцією у контексті допущеного адвокатом порушення.
61. Скаржник просить скасувати рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
62. Представник адвоката Особа_1 у скарзі до ВКДКА зазначив, що адвокат 31.10.2023 року зупинив права на зайняття адвокатською діяльністю згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі поданої ним заяви у зв’язку з призначенням останнього на посаду заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.
63. Адвокат вказує, що до моменту зупинення адвокатської діяльності, Особа_1 як адвокат регулярно здійснював підвищення кваліфікації, зокрема, здобув науковий ступінь в галузі права під час здійснення адвокатської діяльності, приймав участь у семінарах, вебінарах, кожного робочого дня здійснював моніторинг судової практики, змін до законодавства.
64. Особа_1 під час здійснення адвокатської діяльності у 2020 році здійснено захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» та здобуто науковий ступінь кандидата юридичних наук, що підтверджується дипломом кандидата юридичних наук серії ДК № 056691 виданого на ім’я Особа_1 на підставі рішення Атестаційної колегії від 14.05.2020 року.
65. Адвокат наголошує, що відповідно до пункту 15 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів (в редакції затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111 (діял з 2020 року по липень 2021 року) та пункту 14 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів (затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63) видами підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема, є здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності — 30 залікових балів.
66. Адвокат також посилається на пп. 8 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» відповідно до якого науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника – до вченого звання старшого дослідника.
67. Адвокат вказує, що як вбачається з п. 15 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів (в редакції затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111 (діяла з 2020 року по липень 2021 року) бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді.
68. Адвокат вважає, що не відповідає дійсності твердження у скарзі ВША НААУ про не проходження Особа_1 підвищення кваліфікації за 2020, 2021, 2022 роки, оскільки за вказаний звітний період, внаслідок здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності, останнім фактично було отримано 30 залікових балів.
69. Адвокат зауважує, що 31.10.2023 року право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено за заявою Особа_1.
70. Адвокат вказує, що п. 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів (в редакції затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63) на адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. У 2023 року, Особа_1 мав здійснити заходи з підвищення кваліфікації адвоката на рівні 10 годин на рік до 31 грудня 2023 року.
71. Оскільки право на зайняття адвокатською діяльністю Особа_1 було зупинено, то на думку адвокат, вказане виключає застосування до останнього вимог з підвищення кваліфікації встановлених Порядку підвищення кваліфікації адвокатів (в редакції затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63) за період з якого право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено, тобто з 2023 року включно.
72. Адвокат зауважує, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
73. Наполягає, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік – з 01 січня до 31 грудня відповідного року. Тобто, адвокат зобов’язаний підвищити свою кваліфікацію за відповідний рік до 31 грудня такого року.
74. Адвокат вказує, що якщо прийняти до уваги твердження викладення у скарзі датами вчинення обумовленого дисциплінарного проступку є: за 2019 рік – 31 грудня 2019 року, за 2020 рік – 31 грудня 2020 року, за 2021 рік – 31 грудня 2021 року, за 2022 – 31 грудня 2022 року, за 2023 рік – 31 грудня 2023 року.
75. Оскільки Вища школа адвокатури НААУ звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області лише у 2024 році, то строки для притягнення адвоката Особа_1 за період з 2019 по 2022 роки є такими, що закінчилися.
76. Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

77. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
78. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
79. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
80. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
81. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
82. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
83. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
84. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
85. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
86. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
87. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
88. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
89. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
90. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
91. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
92. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
93. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
94. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
95. Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
96. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

97. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Полтавської області, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
98. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
99. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
100. Пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, підвищувати свій професійний рівень.
101. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
102. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
103. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
104. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на дії адвоката Особа_1
105. З особової картки обліку залікових балів адвоката Особа_1, яка надана Скаржником, вбачається, що адвокат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Київською міською КДКА 15.09.2005 року.
106. Відповідно до вказаної особової картки обліку залікових балів адвокат Особа_1 не підвищував кваліфікацію у відповідності до Порядку за період з 2019 року по 2023 рік, тобто на протязі п’ятьох років.
107. Адвокат Особа_1 вказав, що під час здійснення адвокатської діяльності у 2020 році здійснено захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» та здобуто науковий ступінь кандидата юридичних наук, що підтверджується дипломом кандидата юридичних наук серії ДК № 056691 виданого на ім’я Особа_1 на підставі рішення Атестаційної колегії від 14.05.2020 року.
108. Адвокат вказує, що оскільки згідно п. 15 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді, тому не відповідає дійсності твердження у скарзі ВША НААУ про не проходження ним підвищення кваліфікації за 2020, 2021, 2022 роки, тому, що за вказаний звітний період, внаслідок здобуття ним наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності, ним фактично було отримано 30 залікових балів.
109. Відповідно до п. 19. Порядку, адвокати протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити професійний рівень на рівні не менше 16 годин щороку. В перший рік отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю такий адвокат має право отримати меншу кількість балів.
110. Пункт 20 цього Порядку застосовується до таких адвокатів з наступного календарного (звітного) року після року, в якому особа набула трьохрічного стажу адвокатської діяльності.
111. З п. 20. Порядку вбачається, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
112. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики (п. 21. Порядку).
113. Пунктом 21-1 Порядку передбачено, що адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
114. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 65 Правила адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
115. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
116. Згідно п. 2.2.4. Регламенту Голова дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати. За рішенням палати може обиратися заступник голови палати, який має повноваження голови у його відсутності.
117. Секретар дисциплінарної палати обирається з числа членів дисциплінарної палати на першому засіданні палати шляхом голосування більшості голосів від загальної кількості членів палати (п. 2.2.7. Регламенту).
118. Відповідно до п. 5.1.2. Регламенту Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати з правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати, його участь враховується при встановленні кворуму на засіданні палати. Голова КДКА не приймає участь у голосуванні з питань обрання та відкликання з посад голів, заступників голів і секретарів плат.
119. Пунктом 5.3. Регламенту встановлено повноваження Голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури/заступника голови палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:
120. 5.3.1. Головує на засіданнях палати;
121. 5.3.2. Готує матеріали для розгляду на засіданні палати та/або видає доручення щодо вивчення та підготовки/перевірки матеріалів члену палати;
122. 5.3.3. Забезпечує належне діловодство та зберігання документів палати;
123. 5.3.4. Забезпечує контроль за своєчасним та належним виконанням рішень палати;
124. 5.3.5. У відсутності Голови КДКА виконує його обов‘язки.
125. Згідно п. 6.2.2. Регламенту головуючим на засіданні палати КДКА є Голова палати або його заступник. У разі їх відсутності, засідання веде член палати, обраний головуючим більшістю голосів присутніх на засіданні членів палати КДКА;
126. Відповідно до п. 7.6. Регламенту засідання КДКА (Палати) протоколюється секретарем КДКА (Палати). Протоколи засідань КДКА (Палати) підписуються Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (Палати), а також про членів, що беруть участь в режимі відео-конференції, Skype-конференції, інтернет-телефонії (Viber) тощо; виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення;
127. Пунктом 7.9. Регламенту встановлено, що на засіданні КДКА (Палати) ведеться протокол, який підписується Головою КДКА (Палати) або членом КДКА (Палати), який був обраний головуючим на засіданні у відповідності до п.6.2.1. або п. 6.2.2. цього Регламенту та секретарем КДКА (Палати) або іншим членом КДКА (Палати) обраним відповідно до п. 5.7. Регламенту.
128. Відповідно до п. 8.12. Регламенту у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
129. У разі відсутності голови палати, рішення підписується членом палати, обраним головуючим на засіданні у відповідності до пункту 6.2.2 цього Регламенту, та у разі відсутності секретаря палати – членом палати, обраним згідно з п. 5.7.3 Регламенту секретарем засідання.
130. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підписує рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палат у разі, якщо він брав участь у засіданні цих палат та прийнятті рішень.
131. Члени дисциплінарної палати КДКА регіону можуть підписувати рішення палати у разі, якщо вони брали участь у засіданні палати та прийнятті рішень.
132. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зауважує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності з застосуванням до нього дисціплінарного стягнення у вигляді попередження підписано В.О. Голови КДКА Полтавської області та секретарем дисциплінарної палати .
133. Проте вказане рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності не підписано головою дисциплінарної палати/членом палати, обраним головуючим на засіданні у відповідності до пункту 6.2.2 цього Регламенту.
134. ВКДКА зауважує, що за відсутності підпису голови дисциплінарної палати та в протоколі засідання дисциплінарної плати КДКА Полтавської області, рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є таким, що оформлено з порушенням Регламенту.
135. При цьому ВКДКА звертає увагу, що голова дисциплінарної палати та В.О. Голови КДКА Полтавської області одна і та сама особа, а тому фактично підпис в протоколі міститься.
136. ВКДКА не погоджується з врахуванням дисциплінарною палатою висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, оскільки правовідносини у вказаній справі не є подібними правовідносинам, які розглядаються дисциплінарною палатою.
137. Адвокатом до скарги до ВКДКА було надано копію диплому кандидата наук, який видано на підставі рішення Атестаційної колегії від 14.05.2020 року.
138. Проте вказаний диплом кандидата наук не було досліджено дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області при ухвалені рішення від 30.03.2025.
139. ВКДКА зауважує, що відповідно до п. 14 Порядку видами підвищення кваліфікації адвокатів, зокрема, є здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності — 30 залікових балів.
140. Пунктом 14 Порядку передбачено, що бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді. Бали за науковий ступінь нараховуються за заявою адвоката лише після оприлюднення відповідного наказу на сайті Міністерства освіти і науки України. У всіх інших випадках бали, отримані понад необхідну річну норму на наступні періоди не переносяться.
141. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2025 року підлягає скасуванню, а справу направити для нового розгляду до КДКА Полтавської області.
142. КДКА Полтавської області здійснити перевірку інформації наданої адвокатом Особа_1 щодо здобуття ним наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» та виконання адвокатом вимог 14 Порядку в частині звернення з заявою про нарахування балів.
143. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

144. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
145. Скаргу представника адвоката Особа_1, адвоката Особа_2, – задовольнити частково.
146. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.03.2025 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
147. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 – 15 робочих днів з дня прийняття рішення.

Головуючий на засіданні ВКДКА,
Член ВКДКА
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА