РІШЕННЯ № VI-036/2025 від 06.06.2025 за скаргою ВША НААУ на рішення КДКА Одеської області у складі дисциплінарної палати від 22.11.2024 (провадження № 958/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VI-036/2025

6 червня 2025 року
с-ще. Сатанів

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.В., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшениичного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ВША НААУ на рішення КДКА Одеської області у складі дисциплінарної палати від 22.11.2024 року (провадження № 958/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 15 серпня 2024 року до КДКА регіону надійшла скарга з Вищої школи адвокатури НААУ від щодо адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів Одеської області).
2. 15 серпня 2024 року Дорученням № 963/0/4-24 в. о. Голови ДП КДКА регіону Новицький В. М. доручив члену ДП КДКА регіону перевірку відомостей, викладених у скарзі.
3. 30 серпня 2024 року листом за вих. № 511/0/9-24 член ДП КДКА регіону звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмових пояснень адвоката по суті порушених питань.
4. 16 вересня 2024 року до КДКА регіону надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1
5. 20 листопада 2024 року член ДП КДКА регіону подав на розгляд ДП скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
6. 22 листопада КДКА регіону прийняла Рішення № 958/24 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів Одеської області).
7. 28 листопада 2024 року КДКА регіону надіслала копію Рішення № 958/24 від 22 листопада 2024 року Скаржнику.
8. 06 грудня 2024 року Скаржником отримано поштове відправлення з копією Рішення № 958/24 від 22 листопада 2024 року.
9. 06 січня 2025 року до ВКДКА надійшла скарга на Рішення № 958/24 від 22 листопада 2024 року від Директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, яка надіслана 03 січня 2025 року.
10. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
11. Отже, строк, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Скаржником не пропущено.
12. 13 січня 2025 року листом за вих. № 202 ВКДКА витребувала матеріали справи в КДКА регіону.
13. 13 березня 2025 за вх. № 26632 до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи КДКА регіону.
14. 17 березня 2025 року листом за вих. № 1703 т. в. о. Голови ВКДКА Андрій Місяць доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей, зазначених у Скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
16. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що у профайлі адвоката в ЄРАУ відсутні відомості про виконання ним обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки, тобто адвокат за період з 2019 по 2023 роки не виконав свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений п.п. 4, 6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
17. З огляду на це ВША НААУ вважає, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
18. До скарги додано, серед іншого, скріншот інформації з сайту ВША НААУ щодо невиконання адвокатом вимог по підвищенню кваліфікації.
19. В своїх поясненнях адвокат вказує, що постійно підвищує свій професійний рівень різними способами.
20. Скаржник повідомляє, що для забезпечення виконання цього обовʼязку РАУ, відповідно до п. 1.23 Положення “Про Раду адвокатів України”, розробила та затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 року №63, з подальшими змінами).
21. Обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації за попередні роки (2019-2023) залишився невиконаним і не був виправлений у порядку, передбаченому чинним законодавством.
22. Тому, на думку Скаржника, адвокат не тільки не здійснював підвищення свого професійного рівня у за зазначені роки, але й не скористався можливостями, які були надані для виконання цього обов’язку у зменшеному обсязі під час дії воєнного стану.
23. Незважаючи на численні формати підвищення кваліфікації, включаючи онлайн-заходи, участь у семінарах, конференціях, написання наукових статей чи проходження тестувань, адвокат не вжив жодних заходів для отримання необхідних залікових балів.
24. Стосовно підвищення кваліфікації у 2024 році, то відповідно до наданої інформації ВША НААУ адвокат на час складання скарги (29 грудня 2024 року) має 0 залікових балів із 10 необхідних, що свідчить про навмисне невиконання вимог, передбачених як Законом, так і Порядком.
25. При цьому, згідно з відомостями, наданими ВША НААУ, за період з 2019 по 2024 роки він не проходив спеціальні тестування і не отримував електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
26. Вище вказане, на думку Скаржника є триваючим дисциплінарним проступком адвоката, у підтвердження чого наводяться: (1) Постанова ВС від 11 травня 2018 у справі № 804/401/17; (2) Постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі № 490/8624/15-а; (3) Постанова ВС від 25 березня 2020 року у справі №175/3995/17-ц; (4) Постанова ВС від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18.
27. Отже, на думку Скаржника, адвокат протягом п’яти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023 рр.) поспіль щорічно вчиняв триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримав сертифікати, що вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
28. У звʼязку з вищевказаним, Скаржник вважає, що рішення КДКА регіону є необґрунтованим та не справедливим стосовно інших адвокатів, оскільки не враховує системного характеру порушення та обставин, які свідчать про необхідність порушення дисциплінарної справи та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Це створює прецедент нерівного підходу до оцінки аналогічних дисциплінарних проступків, що підриває принципи об’єктивності та рівності у дисциплінарній практиці.
29. Отже, на думку Скаржника, адвокат протиправно, порушуючи вимоги Закону, рішення Ради адвокатів України та Правил адвокатської етики, систематично не виконував обовʼязку щодо підвищення кваліфікації з 2019 по 2023 рік.
30. Попри викладене, КДКА регіону, на думку Скаржника, вчиняє неправомірні дії, відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, та фактично звільняє його від потенційної відповідальності на необґрунтованих підставах.
31. Щобільше, на думку Скаржника, адвокат щорічно допускав самостійні триваючі дисциплінарні проступки, які є систематичним порушенням Правил адвокатської етики, до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
32. Крім того, Скаржник вважає, що є підстави вважати, що рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає у формуванні серед адвокатів хибного сигналу про можливість уникнення відповідальності за порушення, що шкодить репутації адвокатури як інституції загалом.
33. При цьому Скаржник звертає увагу на порушення КДКА регіону строків направлення копії рішення № 958/24 від 22 листопада 2022 року, встановлених ст. 58 Положення та ч. 3 ст. 41 Закону.
34. Скаржник просить скасувати рішення КДКА регіону № 958/24 від 22 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів Одеської області) та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.
35. У поясненнях адвоката ОСОБА_1, що надійшли до КДКА регіону 16 вересня 2024 року зазначена наступна позиція.
36. Адвокат ОСОБА_1 підтверджує, що інформація про непроходження ним курсів підвищення кваліфікації відповідає дійсності, однак вважає, що відсутні підстави до притягнення його до відповідальності.
37. Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що в основі будь-якого проступку, в основі має бути вина (умисел). Через велике поточне навантаження, яке забирає весь (і без того) не нормований робочий час, ОСОБА_1 фізично позбавлений можливості брати участь в організованих ВША НААУ заходах з підвищення кваліфікації.
38. При цьому Адвокат ОСОБА_1 вважає, що робота адвоката вимагає від Адвоката ОСОБА_1 в обов’язковому порядку на постійній основі підвищувати свій освітньо-кваліфікаційний рівень, оскільки в іншому випадку надавати правничу допомогу якісно можливим не вбачається. Постійний пошук судової практики, підписка в соцмережі Facebook на низку профільних груп (юридичних спільнот), участь в обговоренні найбільш гострих проблем сучасної юриспруденції, дискусії з робочих питань, з колегами в бюро та за його межами — все це і є тими заходами, які вживаються в якості підвищення кваліфікації.
39. Окремо Адвокат ОСОБА_1 вважає, що необхідно виокремити роботу в судових процесах проти кваліфікованих опонентів.
40. Адвокат ОСОБА_1 повідомляє, що Скарги клієнтів на недостатній рівень підготовки адвоката до КДКА Одеської області не надходили.
41. Також адвокат ОСОБА_1 повідомляє, що через брак часу остання відпустка в нього була в 2009 році, а підписання в 2022 та 2023 роках наказів по бюро про надання собі відпустки відбулося за наполяганням бухгалтера і носило формальний характер.
42. У звʼязку з вище вказаним, Адвокат ОСОБА_1 вважає, що за відсутності умислу, виключається притягнення до відповідальності.
43. Надалі адвокат ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до п. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
44. Інформації про умисел як обов’язкової складової дисциплінарного проступку адвоката скарга, на його думку, не містить.
45. Окремо адвокат ОСОБА_1 звертає увагу на наступне.
46. Третім реченням абзацу 4 п. 14 Положення визначено, що при поданні заяви (скарги) надається підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.
47. З доданих до скарги документів не вбачається здійснення вищевказаної оплати.
48. Абзацом 5 п. 14 Положення передбачено, що заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв’язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
49. Хоча профільний закон та Положення передбачають, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, наділений кожен, кому відомі факти такої поведінки, та обставина, що скарга подається керівником юридичної особи, вимагає підтвердження цих повноважень відповідно до статутних документів юридичної особи.
50. Так, до скарги додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка підтверджує, що державним реєстратором здійснено реєстрацію такої юридичної особи в компетентних органах і ведеться облік. Однак, ані копії статуту, ані установчого договору/рішення виконавчого органу, де була б передбачена структура управління ВША НААУ та повноваження оскаржувача поведінки адвоката до скарги не додано.
51. Самого зазначення у виписці з реєстру та протоколі створення та перевірки КЕП, що автор скарги (якщо саме пан є її автором, мова про що йде згодом) є керівником юридичної особи, є недостатнім аби визначити, що такі повноваження у нього дійсно є.
52. Скарга надійшла в електронному вигляді в форматі PDF і, окрім електронного, підписана також і особистим підписом особи, що ідентифікувала себе як.
53. Водночас, роздрукувавши скаргу на паперовому носії, адвокат ОСОБА_1 зрозумів, що особистий підпис є вирізаним фрагментом із іншого документу і вставленим між ПІБ та зазначенням посади.
54. Аналізуючи положення чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 36 Закону та ч. 1 ст. 38 Закону, п. 5.1 Положення, вбачається чіткий та недвозначний висновок, що скарга з якою звернулась ВША НААУ має свою власну назву: “Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність”.
55. Адвокат ОСОБА_1 звертає увагу, що скарга має достатньо лаконічну назву “на дії адвоката”. Хоча за своєю формою вона є скаргою на бездіяльність адвоката, а не на його дії.
56. Додатково адвокат ОСОБА_1 повідомляє, що правила української мови кажуть, що чоловічі прізвища, які закінчуються на приголосну букву пишуться у відповідному відмінку та зазначає, що в скарзі її підписант просить притягти до дисциплінарної відповідальності адвоката “ОСОБА_1”, не зазначаючи ПІБ в родовому відмінку.
57. На думку адвоката ОСОБА_1, керівник юридичної особи з назвою “Вища школа адвокатури” не може припуститися таких помилок як вставлений фрагмент підпису замість особистого, неправильна назва скарги, несплата за внесення даних до реєстру дисциплінарних проваджень, не підтвердження повноважень на оскарження поведінки адвоката, невірний відмінок в ПІБ адвоката та не зазначення в чому саме полягає вина адвоката.
58. Отже, адвокат ОСОБА_1 просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи щодо нього.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

59. При прийнятті оскаржуваного рішення КДКА регіону виходила з наступного.
60. Ч. 3 ст. 2 Закону визначено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
61. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону Національна асоціація адвокатів України є неприбутковою некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
62. Ч. 3 ст. 45 Закону встановлено, що Національна асоціація адвокатів є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
63. Ст. 46 Закону передбачено організаційні форми адвокатського самоврядування, до яких входить Рада адвокатів України.
64. Відповідно до приписів п. 1.31 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (зі змінами), Рада адвокатів України, окрім іншого, визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організує підвищення кваліфікації адвокатів.
65. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року було затверджено у новій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (надалі – “Порядок”).
66. Національна асоціація адвокатів України забезпечує високий професійний рівень адвокатів України. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно з цим Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють із Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції.
67. Дія Порядку підвищення кваліфікації, відповідно до положень п. 1, поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, зазначених Законом.
68. Відповідно до п. 8 Положення про Раду адвокатів України, Рішення Ради адвокатів є обов’язкові до виконання адвокатами.
69. Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб передбачений Законом.
70. Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 640/1859/22: “нормативно-правовий характер актів Ради адвокатів України підтверджується і їх обов’язковістю, визначеною ч. 5 ст. 57 Закону (п. 64 Постанови)”.
71. Разом з тим, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, визнано протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
72. Саме п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
73. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 325 КАС України набрання законної сили апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
74. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
75. Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов’язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
76. Зазначені конституційні положення знайшли своє продовження у Кодексі адміністративного судочинства України, а також у Законі України “Про судоустрій і статус суддів”. Так, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами і юридичними особами та об’єднаннями на всій території України.
77. При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для інших правовідносин, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, – за їх межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
78. Згідно зі ст. 34 Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
79. Зокрема, до дисциплінарного проступку адвоката включено невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону).
80. З огляду на викладене, та у зв’язку з набранням законної сили на моменту розгляду скарги Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, дисциплінарна палата дійшла висновку, що невиконання адвокатом вимог п. 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням ст. 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч. 1 ст. 21 та ст. 57 Закону.
81. Отже, ДП КДКА регіону дійшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону, – невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
82. Що стосується посилання у скарзі на невиконання Адвокатом професійного обов’язку, передбаченого ст. п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України та абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, щодо підвищення професійного рівня дисциплінарна палата зазначає наступне.
83. Згідно з приписами ст. 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, крім іншого, підвищувати свій професійний рівень.
84. Правила адвокатської етики (ч. 3 ст. 11) передбачають, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
85. У своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
86. П. 2 Порядку визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення, й оновлення своїх професійних знань, вміння та навичок, що дає змогу адвокату здобувати нові спеціальні або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни в чинному законодавстві, та практичні його тлумачення та застосування.
87. У п. 14 цього Порядку наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвоката, в якому відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвоката.
88. Приписами п. 25 Порядку встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умовами їх реєстрації на такий вид оператора, що його проводить.
89. Як зазначено у Постанові Верховного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 640/1859/22: “Зазначений Порядок, не обмежує адвоката протягом року, виключно обов’язком з підвищення свого професійного рівня, в можливості самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший спосіб підвищення кваліфікації (п. 60 Постанови)”.
90. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
91. Згідно із п. 3 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 серпня 2014 року, з наступними змінами та доповненнями, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та проханням до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
92. Відповідно до ст. 3, ст. 4 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону.
93. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що привели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших дій дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
94. ДП КДКА регіону зазначає, що, на її думку, Скаржником не надано об’єктивних доказів щодо порушення адвокатом обов’язку підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до Положень п.п. 1, п. 14, 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, та у цій частині порушені скаржником вимоги ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 серпня 2014 року, з наступними змінами та доповненнями.
95. Надаючи оцінку діям адвоката на стадії вирішення питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи дисциплінарна палата наголошує на необхідності дотримання адвокатами вимог Правил адвокатської етики та Закону під час здійснення адвокатської діяльності щодо обов’язку підвищення свого професійного рівня та кваліфікації.
96. Отже, ДП КДКА регіону вважає, що зібрані матеріали дисциплінарного провадження не підтверджують обставини, зазначені у скарзі, а в діях адвоката ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку відсутні.
97. На підставі викладеного, в результаті обговорення, відповідно до ст. ст. 33, 36, 38 Закону, ДП КДКА регіону прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Радою адвокатів Одеської області).

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

98. Скаржник зазначає, що КДКА регіону приймає оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи у звʼязку з набранням законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 630/1859/22 (надалі – “6ААС)”, якою визнані протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року (надалі – “Порядок”).
99. Скаржник вбачає протиправність використання цієї постанови як такої, що враховується при відмові в порушенні дисциплінарної справи та на заперечення такої позиції повідомляє наступне.
100. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – “КАСУ”), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Такою датою є 10 вересня 2024 року.
101. Керуючись даними положеннями, Скаржник звертає увагу на те, що судове рішення не передбачило скасування п. п. 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження, а відтак цей пункт втратив чинність лише з 10 вересня 2024 року і не має застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
102. Відтак, згідно з 6ААС, такі пункти визнано протиправними і скасовано з моменту винесення постанови, тож що ці пункти мали чинність до дати винесення постанови, тобто до 10 вересня 2024. У результаті цього, постанова, посилання на яку робить КДКА регіону, не поширюється на 2020, 2021, 202, 2023 роки в яких вбачається вчинення самостійних дисциплінарних проступків адвокатом.
103. По-друге, відповідно до п. 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 п. на рік (10 залікових балів). Таким чином п. 20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обовʼязку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
104. Щобільше, ст. 21 Закону встановлено професійні обовʼязки адвоката, до яких, зокрема відноситься й прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
105. З огляду на зазначену норму, можна стверджувати, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобовʼязання, яке визначене ст. 21 Закону. Це свідчить про те, що обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін у кількісних показниках.
106. По-третє, Скаржник звертає увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентований п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону.
107. Так, відповідно до тексту 6ААС, вбачається, що суд підтверджує факт того, що професійний обовʼязок кожного адвоката щодо підвищення свого професійного рівня прямо передбачений Законом не є дискримінацією в розумінні Конституції, Закону, Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
108. Разом зі тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування, ба більше, підтверджує, що п. 2 Розділу VI “Перехідні положення”, відповідно до якого, Порядок набирає чинності з дня його прийняття, відповідає нормам чинного законодавства.
109. Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10 вересня 2024 року. Зокрема і п. 21 Порядку, що доповнює положення п. 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше, ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
110. Також згідно з п. 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
111. Отже, адвокати зобовʼязані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема п. 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також п. п. 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики та безоплатної правничої допомоги.
112. При цьому Скаржник зазначає, що однією з підстав для відмови у порушенні дисциплінарної справи КДКА регіону було зазначено ненадання доказів, які б підтверджували порушення адвокатом обов’язку щодо підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до п.п. 14, 25 Порядку та статті 14 Положення.
113. Однак, на думку Скаржника, твердження КДКА регіону не відповідає дійсності, оскільки перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку, доступний на платформі Центру акредитації ВША НААУ. Ці дані передаються у режимі реального часу (цілодобово) та знаходяться у кабінетах регіональних органів адвокатського самоврядування.
114. Скаржник звертає увагу, що аналізуючи підвищення кваліфікації адвоката у 2019 році, встановлено, що останній не займався підвищенням свого професійного рівня, як того вимагають положення Закону та правила, встановлені Порядком, внаслідок чого це унеможливило отримати відповідний сертифікат.
115. Щодо підвищення кваліфікації адвокатом ОСОБА_1 у 2020 та 2021 роках, то Скаржник зазначає, що починаючи з березня 2020 року, через обʼєктивну причину – поширення COVID-19, ВША НАУ запровадила онлайн-трансляції заходів зі підвищення кваліфікації. Це забезпечило адвокатам доступ до навчальних програм незалежно від наявності обмежувальних обставин.
116. Водночас, відповідно до інформації ВША НААУ, адвокат ОСОБА_1 у 2020 та 2021 роках не здійснював підвищення свого професійного рівня, унаслідок чого за кожен зі зазначених років має по 0 балів. Наведений факт свідчить, на думку Скаржника, про системний характер невиконання професійного обовʼязку адвоката.
117. Скаржник підсумовує, що адвокат ОСОБА_1, маючи доступ до заходів з підвищення кваліфікації навіть в умовах пандемії, не скористався цією можливістю. Це свідчить про недотримання ним встановлених вимог, що відповідно до п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону, є самостійним дисциплінарним проступком. Зокрема, адвокат порушив правила адвокатської етики, не виконав свої професійні обовʼязки та не виконав рішення органів адвокатського самоврядування.
118. Щодо підвищення кваліфікації у 2022 році, 16 березня 2022 року РАУ видала рішення № 30 “Про зупинення дії пунктів 19 і 20 Порядку на період воєнного стану”, яким було призупинено дію зазначених пунктів Порядку.
119. Також Скаржник зазначає, що 11-12 серпня 2023 року РАУ своїм рішенням №88 надала розʼяснення щодо обов’язку адвокатів підвищувати кваліфікацію за 2022 рік. Згідно з пунктами 19 та 20 Порядку, які було використано у рішенні, необхідний обсяг підвищення професійного рівня адвокатів визначається у годинах і залікових балах.
120. Водночас, як випливає з наданого роз’яснення, призупинення дії п. п. 19 та 20 Порядку не скасовувало передбачений Законом обов’язок підвищення кваліфікації, а лише дозволяло адвокатам виконувати цей обов’язок у зменшеному обсязі.
121. Відповідно до інформації, наданої ВША НААУ, адвокат у 2022 році зовсім не здійснював підвищення свого професійного рівня. У 2023 році адвокатом також не здійснювалось підвищення кваліфікації, внаслідок чого останній має 0 балів із 10 необхідних.
122. Просить рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

123. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
124. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
125. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
126. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
127. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
128. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
129. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
130. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
131. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
132. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
133. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
134. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
135. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
136. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
137. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
138. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
139. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
140. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
141. Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
142. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

143. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
144. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
145. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
146. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
147. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
148. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
149. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
150. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
151. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
152. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
153. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
154. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
155. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
156. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
157. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
158. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
159. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
160. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
161. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
162. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
163. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
164. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
165. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
166. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
167. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
168. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
169. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
170. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
171. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
172. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
173. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

174. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
175. Рішення КДКА Одеської області у складі дисциплінарної палати від 22.11.2024 року (провадження № 958/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
176. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
177. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом 10 – 15 робочих днів з дня прийняття рішення.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА