РІШЕННЯ № VII-0024/2025
25 липня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І., Вишаровської В.К. Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Дуліч Т.В. Усманова М.А., Дроботущенко Т.О., Притули О.Б., Тарасової А.М., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року (провадження № 1132/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 02.01.2025 року за вх. № 01/0/7-25 до КДКА Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 про неявку адвокта ОСОБА_1 В судове засідання та вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- 02.01.2025 р. в.о. голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області доручив члену дисциплінарної палати здійснити перевірку фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1
- В порядку ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати 10.01.2025 р. звернувася до адвоката ОСОБА_2. з відповідним повідомленням щодо перевірки та запропонував адвокату надати письмові пояснення по суті порушених питань.
- 30.01.2025 р. до КДКА Одеської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2, який не погодився з доводами скарги. Зокрема, зазначив, що неявка обвинуваченого та захисника в судове засідання, при значене на 20.12.2024 р., судом не була визнана неповажною, не було постановлено відповідної ухвали. Отже, суд визнав його неявку поважною, а надану медичну довідку належним письмовим доказом.
- 18.03.2025 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
- 17 квітня 2025 року скаржниця направила скаргу на вищевказане рішення на електронну адресу ВКДКА, яка була зареєстрована за вхідним № 27492 18.04.2025 року.
- Листом за вих. 2825 від 30.04.25 р. скарга ОСОБА_1 з усіма додатками була їй повернута для усунення недоліків.
- 26.05.2-25 р. за вх. № 28262 до ВКДКА надійшла друга скарга ОСОБА_1 від 22..05.2025 р. на рішення КДКА Одеської області від 18.03.2025 р.
- Термін на оскарження рішення скаржником пропущений. Клопотання про поновлення строку на оскарження рішення немає.
- 05.05.2025 р. до ВКДКА надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1 на скаргу.
- Листом від 03.06.2025 р. за № 3585 тимчасово виконуючий обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А.П.. витребував з КДКА Одеської області матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли до ВКДКА 03.07.2025 року та були скеровані на перевірку.
- Листом за вих.№ 3978 від 27.06. 2025 року тимчасово виконуючий обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А.П. доручив члену ВКДКА здійснити перевірку та доповісти на засіданні ВКДКА питання за матеріалами скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Одеської області від 18.03.2025 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1, який надійшов на електронну пошту перевіряючої 11.07.2025 р.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник зазначає, що адвокат ОСОБА_1 не прибув у судове засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на 11 год. 20 грудня 2024 року, дата та час якого раніше у судовому засіданні була узгоджена для участі у судовому розгляді кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, захисником якого є адвокат ОСОБА_1
- У скарзі було звернено увагу на те, що це не перша така неявка адвоката ОСОБА_1 у судове засідання, з яким дата та час були узгоджені, однак, адвокат, зловживаючи процесуальними правами, створює штучні випадки його неявки у судові засідання, що є доказом затягування судового розгляду вказаного кримінального провадження, яке здійснюється з 2022 року. Неявка адвоката у судове засідання у визначений судом день і час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин (рішення ВКДКА № І-019/2022 від 31 січня 2022 року). Отже, неявка у вказане судове засідання адвоката ОСОБА_1, з яким заздалегідь було узгоджено дату і час судового засідання, перешкодило суду вирішити питання про привід обвинуваченого, зміну запобіжного заходу на більш тяжкий.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.
- Приписами статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Перевіркою було встановлено, і сторонами не заперечується, що адвокат ОСОБА_1, який є захисником обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням за ч. 4 ст. 185 КК України, не з’явився у судове засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, призначене на 11.00 год. 20 грудня 2024 року, дата та час якого були погоджені з адвокатом. Скаржниця у цьому кримінальному провадженні визнана потерпілою. Вона у своїй скарзі зазначає, що 19.12.2024 р. адвокат ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 20.12.2024 року, у зв’язку з хворобою обвинуваченого, на підтвердження чого долучив виписку з амбулаторної карти хворого від 18.12.2024 р. Скаржниця покликається на ст. 44 Правил адвокатської етики, де йдеться про те, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду, а обвинувачений, згідно ч. 7 ст. 42 КПК зобов’язаний прибувати за викликом суду, а в разі неможливості – заздалегідь повідомити про це. Але адвокат перебрав на себе повноваження обвинуваченого і розпорядився його обов’язками. Адвокат в судове засідання не прибув, про неможливість явки до суду завчасно не повідомив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 47 КПК України, оскільки неявка обвинуваченого в судове засідання не є перешкодою прибуття в судове засідання адвоката та не є причиною, визначеною ст. 138 КПК України.
- 30.01.2025 р. до КДКА Одеської області надійшли пояснення адвоката ОСОБА_1, який не погодився з доводами скарги та пояснив, що кримінальне провадження розглядається в суді з листопада 2022 року. Судовий розгляд Татарбунарським районним судом призначався неодноразово і здійснювався за участі обвинуваченого та захисника. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.12.2023 року кримінальне провадження було скероване за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. З лютого 2024 року розгляд справи проводився в режимі відеоконференції. За участі обвинуваченого і захисника у 2024 році відбулось 18 судових засідань в режимі відеоконференції. У зв’язку з виявленням процесуальних порушень, суддею з власної ініціативи було повернуто судовий розгляд на стадію підготовчого розгляду, про що 10.09.2024 року постановлена відповідна ухвала. У зв’язку з неявкою свідків сторони обвинувачення , ухвалою суду від 02.10.2024 р. до свідків був застосований привід і відкладено судове засідання . 05.11.2024 р. потерпіла ОСОБА_1 заявила усне клопотання про встановлення строку, протягом якого має бути здійснене кримінальне провадження, у задоволенні якого ухвалою суду від 05.11..2024 р. було відмовлено. Жодних зловживань процесуальними правами сторонами провадження та затягування кримінального процесу судом не було встановлено. Неявка обвинуваченого та захисника в судове засідання 20.12.2024 року судом не була визнана неповажною, не було постановлено відповідної ухвали. Отже, суд визнав неявку поважною, а надану медичну довідку про стан здоров’я обвинуваченого належним письмовим доказом. Щодо твердження про неодноразову неявку в судове засідання захисника – таких доказів скаржниця не надала.
- За результатами розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Одеської області встановила наступне.
- Згідно інформації, яка є в ЄРАУ, ОСОБА_2 є адвокатом і діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_2. Форма адвокатської діяльності – індивідуальна. Обліковується в Раді адвокатів Одеської області. Адреса робочого місця: ІНФОРМАЦІЯ_3
- У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області є обвинувальний акт у кримінальному провадженні , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2022 р. стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Захисником обвинуваченого є адвокат ОСОБА_1
- 19.12.2024 р. через систему «Електронний суд» адвокат ОСОБА_1 подав до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 20.12.2024 р. о 11.00 год. у зв’язку з хворобою обвинуваченого, який не може прибути до суду. На підтвердження адвокат надав виписку амбулаторного хворого від 18.12.2024 р.
- Згідно ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого,. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд. Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. Згідно ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Для підтвердження поважності причин неприбуття особи на виклик можуть бути представлені відповідні документи. Оцінку наданих доказів учасниками справи надає суд. Неявка обвинуваченого та захисника в судове засідання, яке було призначене на 20.12.2024 р. судом не була визнана неповажною, оскільки не було постановлено відповідної ухвали.
- Щодо твердження скаржниці про неодноразову неявку в судове засідання захисника, то докази на підтвердження цього ОСОБА_1 надані не були. Надані адвокатом ухвали судів спростовують твердження скаржниці про навмисне затягування ОСОБА_2 розгляду справи. Отже, адвокат ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог КПК України, здійснюючи захист обвинуваченого в кримінальному провадженні.
- Дисциплінарна палата вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак, відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник зазначає, що не погоджується з мотивами та висновками дисциплінарної палати КДКА Одеської області, викладеними в рішенні від 18.03.2025 року, вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню.
- Скаржник зазначає, що адвокат ОСОБА_1 не прибув у судове засідання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на 11 год. 20 грудня 2024 року, дата та час якого раніше у судовому засіданні була узгоджена для участі у судовому розгляді кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, захисником якого є адвокат ОСОБА_1
- У скарзі було звернено увагу на те, що це не перша така неявка адвоката ОСОБА_1 у судове засідання, з яким дата та час були узгоджені, однак, адвокат, зловживаючи процесуальними правами, створює штучні випадки його неявки у судові засідання, що є доказом затягування судового розгляду вказаного кримінального провадження, яке здійснюється з 2022 року. Неявка адвоката у судове засідання у визначений судом день і час може бути виправдана лише об’єктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин (рішення ВКДКА № І-019/2022 від 31 січня 2022 року). Отже, неявка у вказане судове засідання адвоката ОСОБА_1, з яким заздалегідь було узгоджено дату і час судового засідання, перешкодило суду вирішити питання про привід обвинуваченого, зміну запобіжного заходу на більш тяжкий.
- Постановляючи оскаржуване рішення, КДКА Одеської області в порушення вимог статті 28 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не здійснила перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1, зокрема, перевірку узгодження дати судового засідання, а лише обмежилась поясненнями адвоката ОСОБА_1
- В оскаржуваному рішенні зазначено, що скаржницею не подано доказів неодноразової неявки у судове засідання ОСОБА_1 Однак, як зазначає скаржниця, з тексту скарги вбачається, що вона просила вирішити питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 за неявку у судове засідання 20 грудня 2024 року, призначене на 11 год. у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області , дата і час якого були заздалегідь узгоджені з адвокатом, про що в оскаржуваному у рішенні взагалі не йдеться.
- З оскаржуваного рішення вбачається, що член дисциплінарної палати КДКА Одеської області не провів перевірку усіх відомостей, викладених у скарзі, чим порушив вимоги статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», внаслідок чого постановлене незаконне рішення, тобто на припущеннях, без з’ясування всіх обставин, викладених у скарзі, а також посилання на те, що скаржниця повинна надавати докази. Докази неявки адвоката ОСОБА_1 є у кримінальному провадженні та мали бути перевірені КДКА Одеської області шляхом направлення відповідного запиту до Білгород-Дністровського суду, що визначено статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки скаржниця, як потерпіла у кримінальному провадженні, не може надати належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження. Щодо узгодження дати судового засідання з адвокатом ОСОБА_2 на 11 год. 20 грудня 2024 року, скаржниця долучила до скарги відповідь на її звернення, а саме лист за № 5/6568/25/515/1361/22 від 27.03.2025 року Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, в якому зазначено, що час та дата з адвокатом ОСОБА_2 були узгоджені.
- Адвокат ОСОБА_1 у судове засідання на 14 год.30 хв. 11 липня 2024 року також не прибув, направивши до суду клопотання про те, «що захисник не встигне прибути в суд на призначений час», що не є поважною причиною його неприбуття в судове засідання відповідно до вимог ст. 138 КПК України. Зазначені відомості КДКА Одеської області не перевірені, хоча копія клопотання адвоката ОСОБА_1, роздрукована з електронного суду скаржницею додана.
- Неявки у судові засідання адвоката ОСОБА_1 призводять до порушення прав скаржниці як потерпілої на своєчасний судовий розгляд кримінального провадження та містять ознаки неналежного виконання адвокатом своїх обов’язків і є підставою для порушення відносно нього дисциплінарного провадження.
- Відтак, КДКА Одеської області , ігноруючи вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ухвалила рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
- Скаржниця просить рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасувати та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон).
- Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент).
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджений рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, із змінами (далі – Положення).
Мотиви та висновки ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- Згідно частини 9 цієї статті, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
- Відповідно до частини 1 Розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на виконання функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- Частиною 5 цього ж розділу визначено, що процедура розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Відповідно до частини 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18.03.2025 р. року надійшла на електронну пошту ВКДКА 18.04.2025 р. за № 27492, засобами поштового зв’язку 21.04.2025 року за № 27545.
- 30.04.2025 р. року скаржнику було повернено скаргу для усунення недоліків.
- 26.05.2025 року скаржниця скерувала до ВКДКА повторно скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18.03.2024 року , до ВКДКА 22.05.2025 року надійшла ця скарга засобами поштового зв’язку, однак, клопотання про продовження пропущеного строку на оскарження немає.
- Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
- Згідно п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Процесуальні строки – це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
- За загальним правилом, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Як правило, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
- Згідно правової позиції, викладеної у п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України, від 19 травня 2004 року у справі №11-рп/2004, термін “дні”, якщо він вживається у правових актах без застережень, означає лише календарні дні, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
- Оскільки рішення за результатами розгляду заяви (скарги) про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката було прийнято 28.06.2024 року, то останнім днем оскарження рішення КДКА регіону є 29.07.2024 року (28.07.2024 припадає на неділю).
- 18.03.2025 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
- 17 квітня 2025 року скаржниця направила скаргу на вищевказане рішення на електронну адресу ВКДКА, яка була зареєстрована за вхідним № 27492 18.04.2025 року.
- Листом за вих. 2825 від 30.04.25 р. скарга ОСОБА_1 з усіма додатками була їй повернута для усунення недоліків.
- 26.05.2-25 р. за вх. № 28262 до ВКДКА надійшла друга скарга ОСОБА_1 від 22..05.2025 р. на рішення КДКА Одеської області від 18.03.2025 р.
- Таким чином, Скаржник пропустив строк на оскарження рішення КДКА регіону.
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Відповідно до п. 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року (провадження № 1132/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ