РІШЕННЯ № VIІ-003/2020
23 липня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Мягкого , Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 жовтня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України 11 грудня 2019 року йшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку.
Скаржниця просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2 та ухвалити рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Скарга подана з порушенням строку на оскарження відповідного рішення, у звꞌязку з чим Скаржниця просить поновити їй строк на оскарження рішення.
Розглянувши доводи Скаржниці, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Скаржниця вважає, що рішення КДКА Київської області від 23.10.2019 р. є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням законодавства про адвокатуру, без врахування обставин, що викладені нею у скарзі.
На обґрунтування своїх вимог Особа_1 зазначає, що 09.10.2011 р. помер її чоловік Особа_3.
20.08.2012 р. вона, як єдиний спадкоємець, прийняла спадщину після смерті Особа_3, їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом і нею проведено державну реєстрацію права власності на квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3.
Однак, заочним рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 р. її сину Особа_4 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька – два місяці після набрання рішенням законної сили.
Заочним рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 р. за Особа_4 визнано в порядку спадкування за законом право власності на ½ частку квартири ІНФОРМАЦІЯ_3.
Про існування вищевказаних заочних рішень Скаржниця дізналась лише в серпні-вересні 2016 року та подала апеляційну скаргу на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 р. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 р. оскаржуване рішення суду було залишене без змін, а тому було подано касаційну скаргу.
25.07.2017 р. між Особа_1 та Адвокатським бюро «ОСОБА_5» було укладено договір № 67 про надання правової допомоги. Ведення справи Скаржниці було доручено адвокату Особа_2, на яку Особа_1 25.07.2017 р. було видано довіреність та сплачено 2000 грн. гонорару.
Постановою Верховного Суду від 17.10.2018 р. заочне рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 р. було скасовано.
Про дану постанову Особа_1 повідомила адвокат.
На той час Скаржниця перебувала на тимчасово окупованій території в м. Донецьк, де доглядала хвору матір.
Оскільки касаційна скарга розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників, то 31 жовтня 2018 р. Скаржниця та адвокат домовились, що гонорар 2000 грн. піде в рахунок складання та подання адвокатом необхідних документів для поновлення права власності на всю квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування.
Адвокат Особа_2 запевнила, що поновлення майнових прав на квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3 має проводитись в порядку повороту виконання рішення і Скаржниця цілковито розраховувала на професійність та кваліфікацію адвоката. Заява про поворот виконання рішення була подана Особа_2 до Солом’янського районного суду м. Києва 29.05.2019 р.
Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 13.08.2019 р. було відмовлено у задоволенні заяви про поворот виконання рішення у цивільній справі про визнання права власності в порядку спадкування. Свою ухвалу суд мотивував тим, що заочне рішення суду від 12.02.2016 р. набрало законної сили, не переглядалось апеляційною чи касаційною інстанціями, тобто не було скасоване та є чинним, а відтак поворот виконання по ньому є неможливим. Згідно до ст. 444 ЦПК України поворот виконання рішення можливий лише щодо рішень, які скасовано (визнано нечинними).
Скаржниця вважає, що адвокатом Особа_2 було допущене неналежне виконання своїх професійних обов’язків, вона обрала та застосувала неправильний спосіб захисту цивільних прав, оскільки після прийняття постанови Верховного Суду від 17.10.2018 р. про скасування заочного рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03.09.2014 р. та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2017 р. необхідно було в тридцятиденний термін подати заяву про перегляд рішення Солом’янського районного суду м. Києва від12.02.2016 р. по справі за нововиявленими обставинами на підставі п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, оскільки було скасовано рішення Солом’янського районного суду м. Києва 03.09.2014 р. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, яке стало підставою для ухвалення рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 12.02.2016 р. про визнання права власності в порядку спадкування.
Внаслідок некомпетентних дій адвоката Особа_2 був пропущений строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та втрачено Скаржницею право власності на ½ частку квартири ІНФОРМАЦІЯ_3.
Особа_1 вважає, що адвокат Особа_2 скоїла дисциплінарний проступок, порушивши вимоги ст. 11 Правил адвокатської етики.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Особа_6, розглянувши доводи скарги та перевіривши їх матеріалами справи, яка йшла з КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 на отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, а її робоче місце знаходиться за адресою: Інформація_2.
Скаргу подано Скаржником до належної КДКА регіону, у відповідності до вимог, передбачених ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23 жовтня 2019 року було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку.
У своїх поясненнях адвокат Особа_2 зазначає, що дійсно 25.07.2017 р. між Особа_1 та АБ ОСОБА_5 було укладено договір № 67 про надання правової допомоги.
25.07.2017 р. Особа_1 було видано нотаріальну довіреність, але не лише на адвоката Особа_2, а й інших осіб.
Після укладання Договору Особа_1 остання наполегливо просила Адвокатське Бюро кожну процесуальну дію, яка стосується її справи, узгоджувати із нею, оскільки вона є освіченою людиною та має науковий ступінь і вчене звання, їй не важко зрозуміти, про що йде мова, враховуючи її попередній досвід участі у судовому розгляді справ.
Тому зазначений спосіб захисту був обраний за погодженням зі Скаржницею, яка не заперечувала проти подання до суду заяви про поворот виконання рішення. Адвокат вважає, що діяла правильно і не вчинила дисциплінарного проступку.
Стаття 11 Правил адвокатської етики зазначає, що, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності.
Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Дисциплінарним проступком, згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Розглянувши доводи скарги, матеріали перевірки, ВКДКА встановлено, що при зверненні до суду було обрано невірний спосіб захисту прав Скаржниці, що призвело до негативних наслідків для неї.
Згідно зі 1 ст. 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (2 ст. 11 Правил адвокатської етики).
Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві ( ч. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики).
Згідно з 3 ст. 18 Правил адвокатської етики , якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта.
У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством або відмовитись від прийняття доручення (4 ст. 18 Правил адвокатської етики).
Адвокат повинен неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт ( ч. 5 ст. 18 Правил адвокатської етики).
В своїх поясненнях до КДКА регіону (а. 35) адвокат опосередковано підтверджує, що нею готувалася заява про поворот виконання рішення та вказує, що спосіб захисту був обраний з погодження Особа_1.
При цьому, Скаржниця у скарзі до КДКА, як і до ВКДКА, зазначає, що не погоджувала заяви про поворот виконання рішення, що саме адвокат підготувала та подала до Соломꞌянського районного суду м. Києва заяву про поворот виконання рішення.
В матеріалах перевірки міститься копія заяви про поворот виконання рішення (а. 63), яку Особа_1 додала до своєї скарги, з якої вбачається, що підписантом зазначено Особа_2, при цьому самого підпису немає.
Таким чином, КДКА Київської області не в повній мірі дослідила факт погодження адвоката Особа_2 з Особа_1 способу захисту порушеного прав клієнта, не надала оцінки вищевказаним доводам та документам; не надала оцінки правильності обраного способу захисту прав клієнта.
Зважаючи на викладене, рішення КДКА Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, є невмотивованим, а доводи скарги та матеріали справи потребують додаткової перевірки.
На підставі наведеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Матеріали справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
23.07.2020