Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІІ-004/2019

31 липня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 3/2/2 від 25.02.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 3/2/2 від 25.02.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Доводи, якими обґрунтовується скарга Особа_1, з урахуванням доповнень до скарги, є наступними.

Результат оцінювання кваліфікаційного (письмового) іспиту Скаржниця вважає заниженим, необ’єктивними, а саме – за друге та останнє завдання письмового іспиту проставлена оцінка «0» балів. На думку Скаржниці вказані завдання письмової роботи виконано нею з дотриманням процесуальної форми та відповідають загальним вимогам закону, що явно не відповідає оцінці 0 балів. Оцінку першого та третього завдання також вважає заниженою, такою, що мала б бути вищою, за проставлені кожним із членів комісії та головою КДКА 20 балів.

Скаржниця зазначає, що оскаржуване рішення прийняте за участі голови КДКА, яка в тому числі голосувала щодо затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1., що на думку Скаржниці суперечить п. 1 розділу 5 Порядку, який передбачає право Голови КДКА, як вважає Скаржниця, лише на підписання рішення без права участі в голосуванні.

Скаржниця також вважає протиправною бездіяльність КДКА Житомирської області, яка, на її думку, полягає у затягуванні строків надсилання матеріалів кваліфікаційної справи до ВКДКА, що начебто вплинуло на позбавлення можливості Скаржника з 01.01.2019 року виконувати свої прямі професійні обов’язки щодо представництва інтересів клієнтів у судах з огляду на встановлення монополії такого представництва адвокатами.

З огляду на вказане Скаржниця просить рішення КДКА Житомирської області № 3/2/2 від 25.02.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту – скасувати, та зобовʼязати КДКА Житомирської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час його проведення.

Скарга до ВКДКА подана з дотриманням строку, встановленого ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що підтверджується наявними у матеріалах кваліфікаційної справи повідомленням про вручення рекомендованою кореспонденцією оскаржуваного рішення та відміткою ВКДКА на скарзі про дату її прийняття.

Інформація про оскарження до суду вищевказаного рішення кваліфікаційної палати КДКА відсутня.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Притулу О.Б., перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА Житомирської області, розглянувши доводи скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, встановила наступне.

Рішенням КДКА Житомирської області № 8/2 від 22.03.2018 року Особа_1 відповідно до її заяви, згідно з Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, допущена до складання кваліфікаційного іспиту.

31.01.2019 року Особа_1 складала письмовий іспит згідно з білетом № 3, практичне завдання № 17.

Рішенням кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 3/2/2 від 25.02.2019 року Особа_1 відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 із змінами станом на дату складання письмового іспиту (далі – Порядок).

Відповідно до п. 15 Розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: відмінний рівень – 26-30 балів; добрий рівень – 21-25 балів; задовільний рівень – 20 балів; незадовільний рівень – 0 балів.

Згідно з протоколом № 3 від 31.01.2019 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області та рішенням № 3/2/2 КДКА Житомирської області від 25.02.2019 року, в ході перевірки письмової роботи Особа_ 1 (білет № 3 та практичне завдання № 17) – зазначено, що при виконанні письмових завдань допущені істотні помилки, проаналізовано кожне завдання та обґрунтовано в чому саме вони полягають.

Оцінка першого та третього завдання здійснена в 20 балів, оскільки відповіді хоча і містять істотні недоліки, однак загалом, документи відповідають визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Зі змісту наявних в матеріалах справи білету № 3 та письмової роботи Скаржника, завдання № 1 та № 3 ( а.с. 33-34, а.с. 37), вбачається, що вищевказані недоліки, відображені в протоколі та рішенні, дійсно наявні.

Отже, вищевказані недоліки підпадають під задовільний рівень знань, який оцінюється в 20 балів та відповідає наступним критеріям, вказаним в п. 15 розділу 4 Порядку: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, доводи Скаржника стосовно порушення критеріїв оцінювання вказаних письмових завдань є необґрунтованими.

Оцінка другого та четвертого завдання здійснена в 0 балів, оскільки, як вмотивовано в рішенні, робота містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, аргументація є абсолютно алогічною, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Зокрема, при перевірці другого завдання встановлено, що позовні вимоги сформульовані як визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо монопольного становища Товариством «Інформація_1» з підстав неврахування певних обставин, хоча не заперечувалось право та порядок проведення такої перевірки.

Посилання на ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в даному випадку вказує лише на порядок та строки звернення до суду, та містить визначення до якого саме суду потрібно звертатись.

Враховуючи викладене, виконане завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, зокрема ст.162 ГПК України, яка серед іншого, передбачає що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування та позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом. Аргументація в даному документі зводиться до відтворення обставин, викладених у завданні, а відтак є безсистемною: зазначено – хто має розглянути, що має розглянути, але абсолютно не визначено з яких правових підстав з зазначенням відповідних норм права суд має визнати недійсним оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України.

Отже, ВКДКА погоджується з КДКА Житомирської області, що вищевказані недоліки підпадають під незадовільний рівень знань, який оцінюється в 0 балів та відповідає критеріям, вказаним в п. 15 Розділу 4 Порядку: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

За виконання практичного завдання № 17 щодо визначення правової позиції захисника стосовно можливості виселення власником з будинку зареєстрованих осіб та складення відповідного процесуального документу на захист інтересів власника, проставлена оцінка «0» балів.

Як убачається з наявної письмової відповіді Скаржника, що міститься в матеріалах справи – на перше питання відповіді не надано взагалі. Щодо складання відповідного процесуального документу – Скаржниця почала готувати позовну заву про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. Однак, документ складений не в повному обсязі, а в мотивувальній частині позову відсутні посилання на норми матеріального та процесуального права, на підставі яких можна сформулювати позовні вимоги. Не виконані також і вимоги ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (п. 5, 7, 9, 10) щодо розрахунку судових витрат, розміру судового збору; не зазначено повного переліку документів, що додаються до позову; не вказано доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав тощо. Отже, завдання № 17 не виконано.

Відтак, ВКДКА погоджується з регіональною КДКА, що вищевказані недоліки підпадають під незадовільний рівень знань, який оцінюється в 0 балів та відповідає критеріям, вказаним в п. 15 Розділу 4 Порядку.

Мотивація Скаржниці щодо того, що не було надано достатньо часу для підготовки завдань, тиск на здобувачів членами комісії тощо, непідтверджена жодним доказом. Окрім того, в справі відсутні будь-які заяви про відвід членів комісії з наведених мотивів.

Окрім наведеного, доводи Скаржниці про порушення п. 1 Розділу 5 Порядку щодо недопустимості участі Голови КДКА в голосуванні при прийнятті рішення, є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 5.1.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року №268, із змінами та доповненнями, Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати із правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати.

Згідно з п. 14.6 Розділу 4 Порядку, відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирибальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.

Згідно з п. 14.7 Розділу 4 Порядку, результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.

Згідно з п. 14.8 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 Порядку, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу кваліфікаційної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні плати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА.

З наведених норм убачається, що Голова КДКА в процесі роботи кваліфікаційної палати має обовʼязок оцінювання відповіді особи на питання екзаменаційного білету, якщо голова КДКА бере участь у засіданні палати, обовʼязок підписання та зберігання відомостей про оцінювання, перебуває у нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за результатами оцінки, оскільки має право брати участь у засіданні палати із правом голосу, а відтак є безпосереднім учасником процесу роботи кваліфікаційної палати, в тому числі й учасником голосування під час прийняття рішення.

Стосовно доводів Скаржника щодо протиправної бездіяльності КДКА Житомирської області, яка, на думку Особа_1, полягає у затягуванні строків надсилання матеріалів кваліфікаційної справи до ВКДКА, що начебто повпливало на позбавлення можливості Скаржниці з 01.01.2019 року виконувати свої прямі професійні обовʼязки щодо представництва інтересів клієнтів у судах з огляду на встановлення монополії такого представництва адвокатами, слід зазначити наступне.

Кваліфікаційний іспит Скаржниця здавала 31.01.2019 року. Тобто, процес складання іспиту Особа_1 розпочала уже після 01.01.2019 року, що спростовує її доводи про унеможливлення доступу до професії внаслідок начебто бездіяльності КДКА уже після вказаних дат.

Крім того, питання виконання КДКА вимог щодо надсилання справи до ВКДКА не впливає на процедуру оцінювання та законність прийняття самого рішення, позаяк вказана дія відбувається після його ухвалення, за результатами виконання вимог щодо оцінювання письмової роботи та прийняття рішення, відповідно до вимог п. 13 Розділу 4, п. 1 Розділу 5 Порядку.

Отже, доводи Скаржника стосовно заниження членами кваліфікаційної палати результатів іспиту, застосування неправильних критеріїв оцінювання, визначених п. 15 Розділу 4 Порядку, доводи щодо протиправної бездіяльності КДКА регіону – є необгрунтованими та не дають підстав для скасування рішення КДКА Житомирської області від 25.02.2019 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1- залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 3/2/2 від 25.02.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            К.В. Котелевська