Рішення № VIІ-004/2020 за скаргою на рішення КДКА Львівської області № 01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VIІ-004/2020

 25 липня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 28 листопада 2019 року на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 на дії адвоката Особа_3 (а.с.57-66).
2. 24 січня 2020 року, за результатами розгляду скарги Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_3, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №01/ІІ/5-2020, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 (а.с.3-7).
3. 21 лютого 2020 року Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
4. Відповідно до вимог статей 37 та 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року, з відповідними змінами (далі – Положення), скарга разом із додатками на 86 аркушах, 26 лютого 2020 року була повернута Скаржнику, як така, що не відповідала вимогам пункту 36.5 статті 36 Положення.
5. 11 березня 2020 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 повторно надійшла скарга на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3.
6. У поданій скарзі було усунуто недоліки та порушено питання про поновлення строку на оскарження рішення.
7. Відповідно до ст. 34 Положення, причини пропуску Скаржником строку на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 визнаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури поважними, у зв’язку з чим комісія вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
8. 13 березня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Львівської області матеріали дисциплінарної перевірки стосовно адвоката Особа_3 за скаргою Генерального директора ТОВ «ОСОБА_1» Особа_2.
9. 27 квітня 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката Особа_3.
10. 29 квітня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА

11. Скаржник вважає рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року необґрунтованим, незаконним, оскільки його було прийнято всупереч наведеним у скарзі та встановленим самою комісією фактам, без з’ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а також внаслідок доволі вільного тлумачення положень Правил адвокатської етики, без урахування практики ВКДКА, відповідної судової практики, у тому числі й Європейського Суду з прав людини.
12. Крім цього вказує, що його скарга стосувалась неправомірних та незаконних дій адвоката Особа_3, які полягали у порушенні адвокатом статей 9 та 10 Правил адвокатської етики щодо недопустимості конфлікту інтересів та конфіденційності, що відповідно до п. 3 ч. 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
13. Скаржник вважає, що дисциплінарна палата КДКА Львівської області дійшла помилкових висновків про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_3.
14. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що між ТОВ «ОСОБА_1» та адвокатом Особа_3 06.03.2019 року було укладено договір про надання правової допомоги.
15. Предметом договору була підготовка та подача до Господарського суду м. Києва заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» про стягнення з ТОВ «ОСОБА_5» заборгованості за договором поставки №01-10/2018 від 01.10.2018 року (справа №Інформація_2).
16. Таким чином, на виконання покладених обов’язків, адвокат був обізнаний з умовами вказаного договору, змістом додатків до нього, характером господарських відносин між ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5», особливостями виконання зобов’язань між контрагентами, сумою заборгованості (9992 789, 60 грн.) та іншими умовами поставки нафтопродуктів.
17. При цьому, у справі №Інформація_2 адвокат представляла інтереси ТОВ «ОСОБА_1», а у справі №Інформація_3 – інтереси ТОВ «ОСОБА_6», позивача, де ТОВ «ОСОБА_1» був вже відповідачем.
18. При цьому факт укладання та виконання договору поставки нафтопродуктів №01-10/2018 від 01.10.2018 року, про який йшлося у поясненнях адвоката щодо справи №Інформація_2, позивачем та його представниками (серед яких була й адвокат Особа_3) у справі №Інформація_3 спростовувались.
19. Крім цього, звертає увагу, що в межах підготовки та подання заяви про вжиття заходів із забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_5» про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 01.10.2018 року №01-10/2018 адвокатом Особа_3 було визначено, на її думку, захід забезпечення позову – арешт на банківські рахунки ТОВ «ОСОБА_5», а також нею отримувались й вивчалися документи та їх копії, які в подальшому були повернуті ТОВ «ОСОБА_1» після 21.03.2019 року.
20. Також, Скаржник вказує, що саме договір поставки нафтопродуктів від 01.10.2018 року №01-10/2018, укладений між ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5» і став предметом критичного аналізу та оспорювання ТОВ «ОСОБА_6» у справі Інформація_3, про що об’єктивно свідчить, зокрема, зміст апеляційної скарги, копія якої була додана ним до первинної скарги до КДКА Львівської області.
21. З огляду на це, вважає, що висновок комісії про те, що спір у господарський справі №Інформація_2 не пов’язаний зі спором у справі №Інформація_3, оскільки містить різний суб’єктний склад, виник із різних правовідносин, стосується різних договорів, укладених у різний час, – є необґрунтованим.
22. Крім цього, зазначає, що адвокат Особа_3 приймала участь в судових засіданнях у справі №Інформація_3, зокрема 13.08.2019 року та 22.10.2019 року під час з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами та у підготовчій частині розгляду справи, що підтверджується копіями протоколів судових засідань.
23. Так, позивачем ТОВ «ОСОБА_6» було використано в якості доказу нотаріально завірені показання Особа_7 (колишнього генерального директора ТОВ «ОСОБА_1») від 20.05.2019 року, який 06.03.2019 року уклав від імені товариства з адвокатом Особа_3 договір про надання правової допомоги на представлення інтересів у господарській справі №Інформація_2.
24. Отже, на думку Скаржника, колишній генеральний директор ТОВ «ОСОБА_1» та колишній його представник – адвокат Особа_3 у травні 2019 року стали принциповими опонентами вказаного Товариства у справі №Інформація_3, використовуючи при цьому на його шкоду отриману раніше інформацію.
25. Також стверджує, що адвокатом Особа_3 без дозволу її колишнього клієнта, ТОВ «ОСОБА_1», використовувалась інформація на його шкоду, задля задоволення інтересів вже нового клієнта – ТОВ «ОСОБА_6», інтереси якого суперечили інтересам ТОВ «ОСОБА_1» у господарській справі №Інформація_3.
26. Скаржник вважає, що уклавши договір про надання правової допомоги з ТОВ «ОСОБА_6» адвокат Особа_3 порушила принцип конфіденційності та допустила конфлікт інтересів.
27. Вважає, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області поверхнево розглянула його скаргу та не надала оцінки фактам, викладеним в ній.
28. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Львівської області №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року, порушити дисциплінарну справу та притягнути адвоката Особа_3 до дисциплінарної відповідальності, відповідно до ступеня тяжкості вчиненого проступку та напрацьованої НААУ практики.
29. Письмових заперечень від адвоката Особа_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.

Встановлені фактичні обставини

30. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_3 Марія Сергіївна здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, її робоче місце знаходиться за адресою: Адреса_1.
31. Таким чином, розгляд скарги стосовно адвоката Особа_3 здійснене належною КДКА регіону, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
32. 28 листопада 2019 року на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 на поведінку адвоката Особа_3 (а.с.57-126).
33. У скарзі генеральний директор ТОВ «ОСОБА_1» Особа_2 просив провести перевірку викладених у його скарзі фактів та притягнути адвоката Особа_3 до дисциплінарної відповідальності, відповідно до ступеня тяжкості вчиненого проступку та напрацьованої НААУ практики за вчинення нею порушення Правил адвокатської етики, яке полягає в недотриманні принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
34. Зі змісту повідомлення про проведення перевірки вбачається, що проведення перевірки відомостей та фактів, викладених у скарзі було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Львівської області Особа_8 (а.с.55).
35. Відповідно до правил частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області Особа_8 відібрано пояснення від адвоката Особа_3 , які надійшли до КДКА Львівської області 17.12.2019 року (а.с. 7-47).
36. Згідно витягу (виписка №10) з протоколу №12 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20 грудня 2019 року розгляд скарги Генерального директора ТОВ «ОСОБА_1» Особа_2 щодо поведінка адвоката Особа_3 відкладено на 24 січня 2020 року в зв’язку із відсутністю сторін та доповідача.
37. 24 січня 2020 року, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні, зазначеної вище скарги, довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі та матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення №01/ІІ/5-2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 .
38. Відповідно до змісту витягу (виписки №1) з протоколу №5 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 24 січня 2020 року, виписка з якого міститься в матеріалах справи, а також змісту рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року, при його прийнятті враховувались та досліджувались довідка члена дисциплінарної палати Особа_8 та матеріали перевірки.
39. Відповідно до супровідного листа за № 25, 26 копія рішення дисциплінарної палати №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи були направлені на адресу Скаржника та адвоката 29 січня 2020 року (а.с.2).
40. Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 , Генеральний директор ТОВ «ОСОБА_1» Особа_2 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

41. Згідно рішення, дисциплінарною палатою КДКА Львівської області встановлено відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_3 , передбачених ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
42. Відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 дисциплінарна палата виходила з настуцпного.
43. Скаржником не доведено передання та використання адвокатом Особа_3 конфіденційної інформації від товариства, пов’язаної з інтересами ТОВ «ОСОБА_6» у господарській справі №Інформація_3 за позовом до АТ «Особа_9», ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5» про визнання права власності.
44. Адвокат не був ознайомлений з інформацією про господарські відносини ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ « ОСОБА_5», тому що предметом правової допомоги адвоката Особа_3 було лише підготовка та подання заяви про вжиття заходів із забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_5» про стягнення заборгованості (справа №Інформація_2).
45. Спір у справі про вжиття заходів із забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» до ТОВ «ОСОБА_5» не пов’язаний із спором між ТОВ «ОСОБА_6», АТ «Особа_9», ТОВ «ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_5», оскільки містить різний суб’єктний склад, виник із різних правовідносин, стосується різних договорів, укладений у різний час; адвокат Особа_3 не підписувала позовної заяви та апеляційної скарги, а тому не використовувала інформацію про господарські взаємовідносини ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5» у господарській справі №Інформація_3.
46. Договір про надання правової допомоги ТОВ «ОСОБА_6» був укладений з адвокатом Особа_3 15.05.2019 року, а ордер на надання правової допомоги виписаний у травні 2019 року, тому адвокат була позбавлена процесуальної можливості подавати будь-які докази справі.
47. Одним із джерел інформації у судовій справі №Інформація_3 була заява свідка Особа_7, колишнього генерального директора ТОВ «ОСОБА_1», який і повідомив про господарські взаємовідносини між ТОВ «ОСОБА_1» (продавець) та ТОВ «ОСОБА_5» (покупець), що підтверджується поясненнями адвоката Особа_3.
48. З огляду на викладе вище, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що обставини, викладені у скарзі Генерального директора ТОВ «ОСОБА_1» Особа_2 щодо неналежної поведінки адвоката Особа_3 не знайшли свого підтвердження, тому підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

49. Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
50. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).
51. Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону № 5076-VI, конфліктом інтересів є суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
52. Статтями 20, 21 Закону № 5076-VІ передбачено професійні права та обов`язки адвоката, зокрема пунктами 1, 3, 6 частини першої статті 21 цього Закону визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
53. Статтею 28 Закону № 5076-VI визначено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
54. Частиною першою статті 11 Закону № 5076-VІ регламентовано текст присяги адвоката України: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».
55. Тобто вказаний Закон передбачає, що дотримання правил адвокатської етики є одним з основних професійних обов`язків адвоката.
56. У Преамбулі до Правил адвокатської етики зазначено, що вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VІ та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
57. Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики, дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов`язками або підірвати престиж адвокатської професії.
58. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що особа, приймаючи присягу адвоката України, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, у свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до її поведінки не тільки під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, а й у приватному житті.
59. Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
60. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
61. Згідно зі статтею 34 Закону№ 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
62. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
63. Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
64. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
65. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
66. Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
67. Відповідно до частини третьої статті 39 Закону № 5076-VI, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
68. Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі – ПАЕ), Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги).
69. Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
70. Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
71. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
72. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
73. Згідно з приписами статті 9 ПАЕ, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
74. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
75. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
76. Відповідно до абзацу 1 статті 10 ПАЕ, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
77. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
78. Адвокатською таємницею є: факт звернення особи за правовою допомогою; будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.
79. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
80. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому, з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.
81. Дотримання адвокатом принципу конфіденційності забезпечується на всіх етапах діяльності адвоката, зокрема на стадії прийняття доручення (ст. 22 ПАЕ), адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації.
82. У випадку відмови від прийняття доручення, адвокат зобов’язаний зберігати конфіденційність інформації, що стала йому відома від клієнта або іншої особи, яка звернулась в інтересах клієнта з пропозицією укладення договору. Отримані в процесі цього відомості складають окремий предмет адвокатської таємниці.
83. Відповідно до статті 11 ПАЕ адвокат зобовꞌязаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
84. Згідно статті 12-1 ПАЕ адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправді ви заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
85. Відповідно до статті 16 ПАЕ, ще до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
86. Статтею 20 ПАЕ передбачено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів.
87. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
88. При розірванні договору, в силу вимог статті 35 ПАЕ, незалежно від причин на адвоката продовжують поширюватись обов`язки, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
89. Згідно з вимогами статті 39 ПАЕ, у період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.
90. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу, в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.
91. Згідно з пунктами 2, 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
92. Як передбачено ст. 9 Положення, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
93. Відповідно до ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
94. Вимоги до заяви (скарги) визначені ст. 14 Положення.
95. Відповідно до ст. 24 Положення, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
96. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (ст. 25 Положення).
97. Згідно вимог ст. 26 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії його документів із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
98. Положеннями ст. 31 Положення встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Мотиви та висновки ВКДКА

99. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
100. 06 березня 2019 року Генеральний директор ТОВ «ОСОБА_1» Особа_7 уклав від імені товариства з адвокатом Особа_3 договір про надання правової допомоги.
101. Згідно договору адвокат Особа_3 взяла на себе зобов’язання по наданню правової допомоги клієнту з підготовки та подачі до Господарського суду м. Києва заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» про стягнення з ТОВ «ОСОБА_5» заборгованості в сумі 9 992 789, 60 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 01-10/2018 від 01.10.2018 року (а.с.46).
102. Згідно інформації з сайту: https://court.gov.ua/fair/sud5011/, щодо стадій розгляду судових справ, змінених після 28 травня 2015 року, та звітів про автоматизований розподіл, адвокат Особа_3 19 березня 2019 року звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви в інтересах ТОВ «ОСОБА_1».
103. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 березня 2019 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №Інформація_2 було повернуто заявнику – Особа_3 , яка діяла в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1», оскільки у поданій заяві невірно зазначено заявника, що свідчить про недотримання вимог ч.1 ст. 139 ГПК України.
104. 21 березня 2019 року адвокат Особа_3 заявою повідомила директора ТОВ «ОСОБА_1» про розірвання договору про надання правової допомоги від 06 березня 2019 року в односторонньому порядку (а.с.47).
105. Підставою розірвання договору послугувало порушення умов зазначеного договору, а саме п.3.2., згідно якого несплата клієнтом гонорару адвокату до 20.03.2019 року є грубим порушенням умов Договору і Договір підлягає розірванню в односторонньому порядку з наступного дня кінцевої дати такої оплати.
106. Також, адвокатом було повернуто усі документи надані клієнтом для виконання доручення, зокрема, оригінал заяви про вжиття заходів забезпечення позову з відміткою суду про отримання від 19.03.2019 року; копію договору поставки нафтопродуктів №01-0/2018 від 01.10.2018 року; копію акту звірки взаєморозрахунків за договором №01/10/2018 від 01.10.2018 року; копії видаткових накладних №590 від 16.12.2018 року, №539 від 17.12.2018 року, №599 від 21.12.201 року, №611 від 28.12.2018 року, №601 від 31.12.2018 року, №1 від 04.01.2019 року, №2 від 18.01.2019 року; копію акту прийму передачі №00000000001.
107. 15 травня 2019 року між адвокатом Особа_3 та ТОВ «ОСОБА_6» в особі директора Новікова В.М., укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого адвокат зобов’язується надати клієнту правову допомогу за окремими та/або усними дорученнями останнього з правом представництва прав та інтересів клієнта в правоохоронних органах без виключень та обмежень, органах прокуратури України, судах України та установах, організаціях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від підпорядкування (а.с.92-95).
108. Також, в матеріалах перевірки на а.с. 90 міститься копія ордеру серії ЛВ №Інформація_4 на надання правової допомоги ТОВ «ОСОБА_6» адвокатом Особа_3 в Господарському суді міста Києва.
109. Участь адвоката Особа_3 , як представника позивача, в Господарському суді міста Києва в судовому засіданні 13.08.2019 року по справі №Інформація_3 за позовом ТОВ «ОСОБА_6» до АТ «Особа_9», ТОВ «ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_5» про визнання права власності також, підтверджується копією протоколу судового засідання (а.с.118-120).
110. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОСОБА_6» до АТ «Особа_9», ТОВ «ОСОБА_1», ТОВ «ОСОБА_5» про визнання права власності – відмовлено в повному обсязі.
111. Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «ОСОБА_6» оскаржило зазначене рішення до Північного апеляційного господарського суду.
112. Обґрунтовуючи незаконність рішення суду, ТОВ «ОСОБА_6» в апеляційній скарзі крім іншого, піддає аналізу та фактично оспорює договір № 01-10/2018 від 01.10.2018 року, який укладений між ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5» (а.с.105-107).
113. Відповідно до протоколу судового засідання від 22.10.2019 року по справі Інформація_3, яка розглядалась Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою ТОВ «ОСОБА_6», представником позивача в судовому засіданні була адвокат Особа_3 (а.с. 122-123).
114. Отже, адвокату Особа_3 були відомі доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі ТОВ «ОСОБА_6», які на думку останнього, були підставою для скасування рішення суду.
115. Водночас, адвокат Особа_3 , представляючи інтереси ТОВ «ОСОБА_6» не вжила заходів, передбачених Правилами адвокатської етики щодо уникнення конфлікту інтересів, з урахуванням того, що згідно договору про надання правової допомоги від 06.03.2019 року, укладеного між ТОВ «ОСОБА_1» та нею, адвокат готувала та подавала до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «ОСОБА_1» про стягнення з ТОВ «ОСОБА_5» заборгованості в сумі 9 992 789, 60 грн. саме, за договором поставки нафтопродуктів № 01-10/2018 від 01.10.2018 року.
116. В своєму письмовому поясненні адвокат Особа_3 зазначила, що спір у справі №Інформація_2 виник між ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_5» з приводу вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення ТОВ «ОСОБА_1» заборгованості в сумі 9 992 789, 60 грн. за договором поставки нафтопродуктів №01-10/2018 від 01.10.2018 року.
117. В свою чергу, спір у справі №Інформація_3 виник між ТОВ «ОСОБА_6» та АТ «Особа_9» з приводу визнання права власності на нафту сиру в кількості 210,823 тонн вартістю 5 101 916, 60 грн. придбаної ТОВ «ОСОБА_6» у ТОВ «ОСОБА_1» на підставі договору поставки №11/03 від 11.03.2019 року.
118. ТОВ «ОСОБА_1» було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору.
119. Таким чином, спори у справі №Інформація_2 та Інформація_3 на думку адвоката, виникли з абсолютно різних не пов’язаних між собою правовідносин та договорів, між різними контрагентами, а тому не має підстав стверджувати, що нею було отримано та використано документи у справі №Інформація_3 отримані в результаті надання правової допомоги ТОВ «ОСОБА_1» у справі № Інформація_2.
120. Адвокат Особа_3 вважає, що сам факт подання нею заяви про забезпечення позову у справі №Інформація_2 в інтересах ТОВ «ОСОБА_1» не створює для неї конфлікту інтересів по справі №Інформація_3 та №Інформація_2, оскільки справи мають різний предмет та підстави і не пов’язані між собою.
121. Також підтверджує факт укладання нею 06.03.2019 року договору про надання правової допомоги з ТОВ «ОСОБА_1» та факт розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку за її ініціативою та вважає, що принципи, які випливають зі статті 36 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України від 17.11.2012 року щодо конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів не можуть поширюватись на неї в ході здійснення нею представництва інтересів ТОВ «ОСОБА_1» та ТОВ «ОСОБА_6».
122. Звернення Особа_2 із скаргою, розцінює як тиск на неї, як адвоката в ході виконання нею професійних обов’язків (а.с. 8,10).
123. Частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
124. Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
125. Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
126. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
127. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що, згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
128. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
129. Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
130. Згідно зі статтями 4, 21 Закону № 5076-VI , адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
131. За визначенням пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI , конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
132. Статтею 28 Закону № 5076-VI визначено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або якщо виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
133. Отже, Законом № 5076-VI передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
134. При цьому, Законом не вимагається настання факту розголошення адвокатської таємниці, достатньою перешкодою для укладання та виконання такого договору є існування самої лиш ймовірної можливості такого розголошення, а також настання ситуації, яка свідчить про виникнення конфлікту інтересів.
135. Під конфліктом інтересів, за приписами статті 9 Правил адвокатської етики, слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовꞌязками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
136. Тобто, це є конфліктом між правом адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення своєї діяльності щодо невизначеного кола осіб та його обов`язком забезпечення збереження адвокатської таємниці.
137. В даному випадку законодавець визначає момент настання конфлікту інтересів виникненням такої суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовꞌязками перед клієнтом, яка може вплинути на об`єктивність або неупередженість адвоката під час виконання ним професійних обов`язків.
138. При цьому, за статтею 9 ПАЕ, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
139. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (ч.3 ст. 9 ПАЕ).
140. Відповідно до статті 10 Правил, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва.
141. З урахуванням змісту цієї статті, конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
142. Відповідно до частини 1 та 2 статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів повꞌязаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
143. Згідно з частиною 4 статті 39 Правил адвокатської етики, адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
144. При цьому законодавством не вимагається доведення факту дійсного використання адвокатом такої інформації при наданні правової допомоги новому клієнту, достатнім є лише наявність перспективи її використання.
145. Відповідно до статті 16 Правил адвокатської етики, ще до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
146. Однак, дисциплінарною палатою КДКА Львівської області не враховано, що адвокат прийняв доручення про надання правової допомоги у справі №Інформація_3 за позовом ТОВ «ОСОБА_6», незважаючи на існування розумних підстав вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів, а також те, що конфлікт інтересів повꞌязаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
147. За таких обставин, Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає їх необґрунтованими та помилковими.
148. Також Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обовꞌязків і обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною.
149. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки.
150. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката.
151. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є обꞌєктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя.
152. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekaviиienл v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
153. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали, вважає, що вищезазначені дії адвоката Особа_3 , у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які полягають у порушенні статей 9, 20, 22, 39 Правил адвокатської етики.
154. Водночас, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наголошує, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.
155. З огляду на викладене вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

156. Скаргу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1» Особа_2 – задовольнити частково.
157. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 01/ІІ/5-2020 від 24 січня 2020 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – скасувати.
158. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури                                     К.В. Котелевська