РІШЕННЯ № VIІ-005/2021
01 липня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення ДП КДКА Київської області № 73/2021 від 31.03.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_6,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 18.11.2020 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 щодо адвоката Особа_6.
- 20.11.2020 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручила члену палати провести перевірку відомостей викладених у скарзі.
- 23.11.2020 року адвоката Особа_6 було повідомлено про проведення стосовно неї перевірки за скаргою Особа_1, запропоновано ознайомитися з матеріалами та надати пояснення по суті порушених питань у строк до 03.12.2020 року.
- 02.12.2020 року адвокат Особа_6 надала до КДКА Київської області письмові пояснення.
- 23.12.2020 року членом дисциплінарної палати складена довідка.
- 24.12.2020 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення № 311/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6.
- 10.02.2021 року та 16.02.2020 року до КДКА Київської області надійшли додаткові пояснення адвоката Особа_6 з додатком долучених до них копій документів.
- 19.02.2021 року адвокат Особа_6 надала до КДКА Київської області заяву про долучення до матеріалів дисциплінарної справи в якості доказу Висновку науково-правової експертизи на запит адвоката щодо питання, пов’язаного із виконанням адвокатом доручень клієнта.
- 12.03.2021 року до КДКА Київської області надійшли додаткові пояснення скаржниці Особа_1 та додані до них копії документів.
- 23.03.2021 року до КДКА Київської області надійшли заперечення адвоката Особа_6 та її довірительки, Особа_4.
- 31.03.2021 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 73/2021 закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6.
- 26.04.2021 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення ДП КДКА Київської області № 73/2021 від 31.03.2021 року стосовно адвоката Особа_6.
- 28.04.2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6.
- 11.05.2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6.
- 02.06.2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- Особа_1 у своїй скарзі до КДКА Київської області зазначає, що адвокатом Особа_6 було направлено заяву від 08.09.2020 р. на адресу лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, в якій вона працює, у якій бездоказово стверджується, що її чоловік Особа_2 підозрюється у вчиненні якихось кримінальних правопорушень, що він є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині, а також вчиняє правопорушення у ФРН.
- Адвокат звертає увагу керівництва клініки, що Особа_2 злочинець, а тому необхідно повідомити про це відповідні органи. Також зазначає, що Особа_2 отримав посвідку на проживання у ФРН з метою переховуватися від кримінальної відповідальності. Адвокат стверджує про наявність певних обставин, але при цьому не посилається на жодні докази. Всі відомості, викладені в заяві відносно її чоловіка Особа_2, є неправдивими, образливими, обурливими та такими, що завдають їй та її сім’ї моральної шкоди.
- Вважає, що адвокат Особа_6 порушила презумпцію невинуватості та Правила адвокатської етики, бездоказово стверджуючи, що Особа_2 злочинець, оскільки адвокат не посилається ні на будь-який вирок суду, ні на інші докази.
- Окрім того, скаржниця зазначає, що адвокат Особа_6 не мала повноважень представляти Особа_4 на території Німеччини, складати та направляти таку заяву, при цьому звертає увагу, що до заяви адвокатом було долучено договір від 10.03.2020, згідно п.1 якого адвокат надає лише консультаційні послуги досудового врегулювання питання про переведення прав покупця на будинок, а в долученому ордері взагалі значиться лише Києво-Святошинський суд, а не лікарня в Німеччині.
- Також, з тексту заяви вбачається, що подання заяви це лише особиста ініціатива адвоката, а не доручення її клієнта, що явно може свідчити про те, що адвокат діяла поза межами своїх повноважень, що адвокат зловживає своїми повноваженнями та порушує Присягу адвоката.
- Зазначає, що заява адвоката Особа_6 спрямована не на надання правової допомоги своєму клієнту, а подана з метою переслідування її сім’ї, зокрема, її чоловіка та їх малолітньої дочки.
- Такі дії адвоката розцінює, як протиправне втручання у приватне життя її сім’ї, оскільки направлення такого роду заяв на адресу її робочого місця нічим взагалі не виправдовується і розцінюється нею як переслідування. Крім того зазначає, що адвокатом протиправно розголошено персональні дані її чоловіка без його на це згоди.
- Вважає, що адвокат Особа_6 порушила п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 7, 11, 12, 25, 45, 51, 53 Правил адвокатської етики.
- Особа_1 просить відкрити дисциплінарне провадження відносно адвоката Особа_6 та притягнути адвоката Особа_6 до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_6 у письмових поясненнях зазначає, що мотивом її звернення до лікарні ОСОБА_5 було повідомлення лікаря клініки Особа_1 про можливі протиправні дії її чоловіка, адвоката обласної ради адвокатів Київської області – Особа_2, які їй стали відомі під час надання правової допомоги Особа_4. У заяві нею вказано, що Особа_2 лише підозрюється у вчиненні злочину та, ймовірно, приховує факт незаконного отримання коштів, зазначено про факти відкриття досудового кримінального провадження та рекомендовано вжити заходів.
- Вона не вчиняла ніяких порушень, а виконала норму статті 396 КК України (наслідки приховування злочину). Її лист щодо повідомлення про причетність особи до злочину та можливу протиправну діяльність відповідає вимогам міжнародних договорів, ратифікованих Україною. Повідомлення про такий злочин є обов’язком будь-якого свідомого громадянина, тим більше адвоката.
- Скаргу вважає необґрунтованою та такою, що не містить жодних фактів та належних доказів вчинення нею, як адвокатом, проступків, передбачених ст. ст. 7, 12, 25, 51, 53 Правил адвокатської етики. Відомості, викладені у скарзі є надуманими, голослівними та такими, що спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації її, як адвоката. Скарга має на меті зупинення її професійної діяльності. До своїх пояснень адвокат надала низку копій документів, які на її думку підтверджують її позицію.
- Після порушення дисциплінарної справи, але до її розгляду по суті, адвокатом Особа_6 були надані додаткові письмові пояснення з додатками та копію Висновку науково-правової експертизи на її запит щодо питання, пов’язаного із виконанням адвокатом доручень клієнта, на які скаржницею Особа_1 були надані відповідні заперечення.
- У своїх додаткових поясненнях адвокат зазначає, що 10.03.2020 року між нею та Особа_4 було укладено Договір про надання правової допомоги, для ведення переговорів у досудовому порядку та/або можливого представлення її інтересів у судових інстанціях, оскільки брат померлого чоловіка вважав таку передачу майна неприйнятною. Адвокат зазначає, що у травні 2020 року, у її довірительки, за допомогою різного роду інсинуацій та маніпуляцій із документами, було відібрано підприємство, директором якого із 22 травня 2020 року став адвокат Особа_2, на підтвердження чого надано Витяг з реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. З цього приводу було також відкрито досудове кримінальне провадження (копія витягу додається).
- В додаткових поясненнях адвокат вказує, що написання та відправлення зазначеного листа було за настійливим проханням її довірительки (02 вересня 2020 року нею було отримано письмове доручення) і оскільки в ньому мова йшла про можливі протиправні дії члена родини скаржниці, її чоловіка Особа_2, до листа було долучено витяг із ЄРДР, який адвокат отримала від своєї довірительки.
- На думку адвоката, у її довірительки були підстави писати у листі, що дії Особа_2, є діями правопорушника, оскільки в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року по справі Інформація_1 прямо зазначається: «Такі дії Особа_7 та його адвоката Особа_2 носять протиправний характер».
- Особа_4, довірителька адвоката Особа_6, в письмових поясненнях підтвердила, що написання адвокатом листа та долучення до нього певних документів було виключно її ініціативою, після спілкування із консульським-юридичним відділом Німецького Посольства в Україні (переписка з якими продовжується і на даний момент).
- Скаржниця Особа_1, заперечує проти доводів адвоката Особа_6, викладених в додаткових поясненнях, наданих вже після порушення відносно неї дисциплінарної справи, вважає їх спотвореними, неправдивими та такими, що надані з метою уникнення відповідальності.
- Звертає увагу, що не можуть братися до уваги додаткові пояснення Особа_6, що вона діяла на підставі доручення клієнта, оскільки в своїй заяві від 08.09.2020р. вона чітко вказує, що складання такої заяви це виключно її ініціатива.
- Але, навіть якщо до подачі зазначеної заяви до німецької клініки і існувало доручення довірительки, Особа_6 спочатку повинна була переконатися в тому, що її дії, як адвоката, не будуть мати наслідком порушення прав і інтересів Особа_2 та членів її сім’ї; мусила переконатися в тому, яким саме чином це доручення вплине на захист та відновлення певних прав і інтересів її клієнта, та чи взагалі будуть впливати; мусила спочатку переконатися у достовірності певної інформації перед її розповсюдженням, та у разі, якщо така інформація не знаходила свого підтвердження, Особа_6 мусила попередити про це Особа_4 та роз’яснити їй про наслідки, а в подальшому взагалі повинна була відмовитися від доручення щодо розповсюдження відносно Особа_1 та членів її сім’ї неправдивих відомостей.
- Зазначає, що, направивши листа керівництву німецької клініки, адвокат діяла з перевищенням повноважень, визначених договором про надання правової допомоги та доручення, наданого клієнтом.
- Також скаржниця зазначає, що не можуть братися до уваги посилання Особа_6, що відомості, викладені нею в заяві від 08.09.2020, ґрунтуються на доказах. Адвокат неодноразово посилається на кримінальні провадження, які, як вбачається з її додаткових пояснень, станом на 08.09.2020 взагалі були закриті у зв’язку з відсутністю події злочину. Відтак, докази, на які посилається Особа_6, є неправдивими та неналежними.
- Звертає увагу, що в додаткових поясненнях від 09.02.2021, виправдовуючи свої дії щодо складання заяви від 08.09.2020, Особа_6 посилається на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2019 у справі № Інформація_1, яка була постановлена в закритому судовому засіданні і текст її не підлягав оприлюдненню, отже, Особа_6 не могла її отримати законним шляхом. Крім того, зазначену ухвалу було скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 05.10.2020 № Інформація_1 .
- Повідомлення керівництва клініки, в якій вона працює, що Особа_2 не може опікуватися своєю дитиною, є прямим порушенням правил недоторканості її приватного життя та приватного життя її родини.
- Розповсюдження Особа_6 подібної інформації суперечить місії адвокатури, так як не має нічого спільного з наданням правової допомоги її клієнту, і розповсюдження таких неправдивих відомостей ніяк не вплине на відновлення прав її клієнта.
- Скаржниця вважає, що направляючи лист, адвокат поширювала про її родину неправдиву інформацію, вчиняла над нею та над членами її сім’ї психологічне насилля, що завдає Особа_1 глибоких моральних страждань, і може розцінюватися як варварство та приховане катування.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Конституція України.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (з подальшими змінами).
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів 09.06.2017 року (зі змінами).
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятих КДКА рішень
- Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 311/2020 від 24 грудня 2020 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_6 за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дисциплінарною палатою зазначено, що з матеріалів перевірки вбачається, що адвокат Особа_6 направляла заяву від 08.09.2020 на адресу лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, в якій працює скаржниця. У вказаній заяві адвокат зазначає, що вона діє в інтересах свого клієнта, Особа_4, та повідомляє про протиправні дії чоловіка скаржниці, про які адвокат дізналась в процесі надання послуг своєму клієнту в рамках цивільного процесу та досудового кримінального провадження. Адвокат зазначає, що чоловік скаржниці, Особа_2, підозрюється в Україні у вчиненні кримінальних правопорушень, переховується в Німеччині в родині Особа_1 та чинить правопорушення в ФРН, а саме: приховує від ФРН свої реальні доходи, отримує виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини та по догляду за дитиною. В матеріалах перевірки відсутній вирок суду, який би набрав законної сили і яким би чоловік скаржниці був визнаний винуватим. Крім того, із матеріалів перевірки випливає, що особа (чоловік скаржниці), відносно якої адвокат подав заяву, в лікарні ОСОБА_5 ніколи не працював. Згідно Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області, порушуючи дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6, прийшла до висновку, що відомості, викладені у скарзі, у розумінні ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», мають ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ст. ст. 7, 12, 12-1 Правил адвокатської етики, а відтак, наявні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно зазначеного адвоката.
- 31.03.2021 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 73/2021 закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6 у зв’язку з відсутністю дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- Рішення мотивовано тим, що при підготовці адвокатом за дорученням клієнта зазначеного листа (заяви від 08.09.2020 р. на адресу лікарні ОСОБА_5) не було вчинено порушень норм Правил адвокатської етики, а сам факт виконання адвокатом зазначеного доручення не може свідчити про неправомірність його дій щодо його прийняття. Таким чином, сам факт листування, яке здійснюється адвокатом за погодженням та за дорученням клієнта, не може вважатися завідомо неправомірним. До компетенції дисциплінарної палати відноситься розгляд письмової скарги, яка містить відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, тобто, до компетенції дисциплінарної палати не відносяться питання, які мають розглядатися відповідно до цивільного або кримінального судочинства. Факт недостовірності інформації включно із висновком про те, що така інформація принижує честь і гідність особи, встановлюється судом в рамках цивільного процесу. Аналіз матеріалів дисциплінарного провадження дає можливість зробити висновок, що в них не містяться належні докази того, що адвокат поширювала недостовірну інформацію. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що відомості, зазначені в матеріалах дисциплінарного провадження, не містять в діях адвоката Особа_6, в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», факту дисциплінарного проступку, а відтак, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає за необхідне закрити дисциплінарну справу щодо адвоката у зв’язку з відсутністю факту його вчинення.
Виклад позиції та доводів Особа_1 у скарзі до ВКДКА
- Скаржниця Особа_1, не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 73/2021 від 31.03.2021 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6, вважає його незаконним, упередженим, не обґрунтованим та невмотивованим.
- На обґрунтування своєї позиції зазначає наступне.
- Приймаючи рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6, дисциплінарною палатою були враховані додаткові пояснення та докази, надані адвокатом вже після порушення дисциплінарної справи, в той же час – були залишені поза увагою її пояснення, надані на заперечення додаткових пояснень адвоката, чим порушено принцип змагальності, а справу розглянуто неповно та однобічно.
- Зазначає, що адвокатом Особа_6, начебто в інтересах свого клієнта Особа_4, було направлено заяву від 08.09.2020р. (в тому числі з перекладом на німецьку мову) на адресу керівництва лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, де вона працює лікарем.
- У своїй заяві адвокат бездоказово стверджує, що її чоловік Особа_2, будучи адвокатом, є злочинцем, підозрюється у вчиненні якихось кримінальних правопорушень, що він є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині, в родині Особа_1 та приховує факти злочинних дій від своєї дружини, а також чинить правопорушення в ФРН, а саме: приховує від ФРН свої реальні доходи, отримує виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини та по догляду за дитиною.
- Адвокат стверджує, що Особа_2 злочинець, не може опікуватися своєю дитиною, а тому необхідно повідомити про це відповідні органи, також, що Особа_2 отримав посвідку для проживання у ФРН з метою переховуватися від кримінальної відповідальності на території ФРН. В той же час, жодного вироку суду відносно Особа_2 не існує. Особа_2 ніколи не працював у ОСОБА_5.
- Закриваючи дисциплінарну справу, дисциплінарна палата прийшла до необґрунтованих та немотивованих висновків про те, що адвокат Особа_6 діяла на підставі доручення клієнта та була вправі складати від імені і в інтересах свого довірителя спірну заяву від 08.09.2020р. щодо питань, пов’язаних із наданням йому правової допомоги та з метою захисту його прав та свобод.
- Проте, з такими висновками скаржниця не погоджується та вважає, що дисциплінарна палата КДКА Київської області діяла всупереч принципу верховенства права, а розгляд дисциплінарної справи проводився з грубим порушенням процесу. При розгляді справи дисциплінарна палата належним чином не перевірила заяву адвоката від 08.09.2020 р. до керівництва клініки на відповідність Правилам адвокатської етики.
- Оскільки ні вона, ні керівництво клініки ОСОБА_5 не перебувають у конфлікті з Особа_4 чи адвокатом Особа_6, обов’язком комісії було перевірити, чи були у адвоката законні підстави викладати неетичну, зазначену у заяві інформацію, поширювати її, та перевірити, чи відповідали дії адвоката та викладена адвокатом в заяві інформація Правилам адвокатської етики.
- Дисциплінарною комісією не було перевірено, чи були порушені станом на 08.09.2020 якісь права клієнта адвоката, і чи могло направлення такої заяви до ОСОБА_5 та їй хоч якось вплинути на відновлення цих прав клієнта.
- Дисциплінарною комісією не було враховано, що поширені адвокатом відомості про Особа_2 абсолютно не стосуються керівництва клініки ОСОБА_5.
- Дисциплінарною комісією також не було звернуто увагу, що по суті у адвоката були відсутні ґрунтовні підстави направляти керівництву клініки у Німеччині, де вона працює, спірну заяву, яка не спричинила відновлення прав клієнта адвоката, а викладена інформація взагалі не стосується її, Особа_1, а тим більше не стосується самої лікарні в Німеччині.
- Безпідставними є й висновки дисциплінарної комісії, що адвокат Особа_6, складаючи та направляючи спірну заяву від 08.09.2020, діяла на підставі доручення свого клієнта Особа_4.
- Копію такого доручення було надано адвокатом вже після порушення дисциплінарної справи, що може явно свідчити про те, що таке доручення було виготовлене минулим днем, вже під час розгляду дисциплінарного провадження. Водночас, на дані обставини дисциплінарна комісія чомусь не звернула уваги.
- Дисциплінарною палатою не надано оцінки того, що адвокат Особа_6 не мала повноважень представляти Особа_4 на території Німеччини, що до заяви від 08.09.2020 нею було долучено договір від 10.03.2020, згідно п.1 умов якого адвокат надає лише консультаційні послуги досудового врегулювання питання про переведення прав покупця на будинок. Тобто, умови цього договору не наділяли адвоката повноваженнями представляти інтереси клієнта на території Німеччини. Окрім того, договір підписано як з СПД, а не як з адвокатом, а в долученому ордері взагалі зазначено, що адвокат представляє інтереси клієнта лише в Києво-Святошинському районному суді, а не в органах чи установах Німеччини.
- Крім того, дисциплінарна палата не зважила, що Особа_6 не надала доказів щодо її включення в німецький реєстр адвокатів, також, до палати адвокатів в Німеччині у відповідності до Федерального положення про адвокатуру в Німеччині, про необхідність якого навіть було наголошено на сайті Ради адвокатів Київської області у статті за посиланням https://radako.com.ua/news/ukrayinski-advokati-zmozhut-…..
- Дисциплінарною палатою взагалі не було враховано, що адвокат Особа_6 перевищила свої повноваження, оскільки не мала дозволу на надання правової допомоги своєму клієнту Особа_4 на території Німеччини та не мала необхідного обсягу повноважень представляти її інтереси на території Німеччини.
- Дисциплінарна комісія не врахувала, що договором про надання правової допомоги було передбачено надання Особа_4 лише усних консультацій з питань, що зовсім не стосуються складання та направлення до Німеччини подібних заяв від 08.09.2020.
- Закриваючи дисциплінарне провадження, дисциплінарною палатою не було обґрунтовано, яким чином складання та направлення Особа_6 спірної заяви від 08.09.2020 до керівництва німецької клініки, де працює скаржниця, вплинуло, чи могло вплинути на захист чи відновлення прав та інтересів її клієнта Особа_4.
- Протягом всього часу розгляду дисциплінарної справи Особа_6 не надала жодних пояснень та доказів з приводу цього, а дисциплінарна комісія не вжила жодних заходів щодо витребування такої інформації.
- За таких обставин вважає, що дисциплінарна комісія не виконала свого обов’язку щодо перевірки дій адвоката Особа_6 на відповідність Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилам адвокатської етики.
- Тому вважає, що рішення КДКА про закриття дисциплінарної справи є незаконним, оскільки під час розгляду справи не було враховано вищезазначених обставин, які явно свідчать про порушення адвокатом Особа_6 вимог Закону та Правил, оскільки адвокат явно діяла без повноважень, на підставі особистої ініціативи, а спірна заява від 08.09.2020 не була направлена на надання правової допомоги клієнту, що суперечить самій місії адвокатури.
- Також дисциплінарною комісією не надано оцінки тому, що адвокат Особа_6 в заяві від 08.09.2020, а також у своїх поясненнях до КДКА вживала відносно іншого адвоката, Особа_2, вкрай неетичні відомості, що прямо заборонено Правилами адвокатської етики.
- Дисциплінарною палатою не враховано, що адвокатом Особа_6 не було надано доказів, що адвокат Особа_2 злочинець, як безпідставно дозволяє собі стверджувати адвокат Особа_6 Не надано доказів, що на території України відносно Особа_2 порушено кримінальне провадження, що Особа_2 є підозрюваним/обвинуваченим. Не надано доказів вчинення адвокатом Особа_2 протиправних дій на території ФРН.
- Відповідно до ч.4 ст. 301 Цивільного кодексу України обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою. Відповідно до ч.2 ст. 302 ЦК збирання, зберігання, використання поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
- Адвокат Особа_6 поширила інформацію керівництву лікарні, не переконавшись у її достовірності.
- У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акту на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом – це суд, який є, відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності. Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.
- Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 КК України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини, суд дійшов до висновку про те, що відсутні правові підстави стверджувати, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому із зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення злочину, який розслідується. Відповідно до положень КПК України, про початок здійснення чи наявність кримінального провадження стосовно конкретної особи можливо стверджувати виключно у випадку наявності підозрюваних у таких провадженнях.
- Таким чином, посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв’язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.
- При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості необхідно брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені, й важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи (рішення у справі «Дактарас проти Литви», від 24 листопада 2000 року).
- Самі лише незрозумілі посилання Особа_6 про меркантильні інтереси адвоката Особа_2 – вже можуть бути підтвердженням вчинення нею дисциплінарного проступку.
- Вважає, що дисциплінарна комісія не виконала свого прямого обов’язку щодо оцінки дій адвоката Особа_6 на предмет додержання вимог Правил адвокатської етики, беручи до уваги, що Особа_6, направляючи керівництву клініки заяву від 08.09.2020, зловживала своїми повноваженнями. Як виявилось, насправді, переслідувала свої власні інтереси для того, щоб з’ясовувати свої особисті стосунки з адвокатом Особа_2, що є грубим порушенням Правил адвокатської етики.
- Вважає, що направляючи до клініки спірну заяву від 08.09.2020, Особа_6 переслідувала свої власні інтереси, спрямовані на завдання шкоди ділової репутації їй, Особа_1, як працюючий в цій клініці. Зокрема, вважає, що Особа_6 хотіла створити про неї та про її сім’ю негативне оманливе враження. Тобто, метою Особа_6 було дискредитувати її, як професійного лікаря, а також членів її сім’ї в очах її керівництва на роботі, тобто, завдати шкоди її професійній репутації шляхом розповсюдження відносно її чоловіка обурлиих та не підтверджених доказами відомостей.
- Крім того, дії Особа_6 щодо повідомлення керівництва клініки про обставини її сімейного життя, зокрема, про її сімейний стан, імена членів її сім’ї, їх вік, рід занять, а також інші персональні та конфіденційні дані, що охороняються ст. 8 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», а також, зокрема, численні неправдиві посилання Особа_6 про те, що Особа_2 не може опікуватися своєю дитиною – є прямим втручанням у її приватне життя, порушенням правил його недоторканості.
- На всі ці обставини, що явно свідчать про порушення Особа_6 присяги адвоката, дисциплінарна палата уваги не звернула, жодної оцінки не надала. Мотивів про причини неврахування даних обставин в оскаржуваному рішенні не зазначила.
- Вважає, що вищевикладені обставини явно свідчать про неетичне поводження та образливу поведінку зі сторони Особа_6, що явно порушує загальноприйняті норми моралі.
- Скаржниця Особа_1 просить: скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 73/2021 від 31.03.2021 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката КДКА Київської області Світлани Анатоліївни; ухвалити нове рішення, про позбавлення адвоката Особа_6 права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, що надійшли з КДКА Київської області, надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, на предмет їх врахування чи спростування, ВКДКА встановила наступне.
- Адвокат Особа_6 направила до лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, в якій працює скаржниця, заяву від 08.09.2020 року.
- В даній заяві адвокат Особа_6 в інтересах Особа_4, посилаючись на укладений з нею договір про надання юридичної допомоги від 10 березня 2020 року, ст. ст. 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», повідомляє про протиправні, на її погляд, дії громадянина України Особа_2, офіційного чоловіка Особа_1, щодо яких їй стало відомо в рамках представлення її довірителя у цивільному процесі (справа № 369/4451) та досудового кримінального провадження, ЄРДР № 12010100010003024 (по ч. 1 ст. 358 КК України – підробка документів), досудового кримінального провадження ЄРДР № Інформація_2.
- Зазначає, що Особа_2, який підозрюється у вчиненні протиправних дій по вищезазначеним кримінальним провадженням, та окрім вчинених ним ряду протиправних дій, щодо яких відкриті вищезазначені досудові кримінальні провадження, є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині Особа_1, і, ймовірно, приховуючи факт злочинних дій від дружини, також чинить правопорушення в ФРН, а саме: приховує від держави ФРН, у якій отримав дозвіл на проживання, свої реальні доходи, отримуючи виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини, та виплати по догляду за дитиною Особа_1.
- Адвокатом вказано паспортні дані Особа_2, дату народження, адресу зареєстрованого та тимчасового місця проживання, також зазначено, що зважаючи на жорсткий графік судових засідань в Україні, Особа_2 не може фактично виконувати функції опіки за своєю 12-річною дочкою Софією, за які отримує винагороду від ФРН, оскільки у зв’язку із великою завантаженістю має постійно знаходитись в Україні, для ведення справ у суді.
- У заяві адвокатом Особа_6 зазначено, що керівництво клініки повинно звернути на це увагу та повідомити дружину злочинця, що податкові установи ФРН мають знати про вищевикладене та зробити відповідні висновки.
- До заяви адвокатом Особа_6 додані: витяг із сайту «Судова влада» щодо участі Особа_2 у судових засіданнях, копія договору про надання правової допомоги, ордеру адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копії Витягів із ЄРДР, належним чином засвідчені.
- ВКДКА зауважує, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутній вирок суду, який би набрав законної сили і яким би чоловік скаржниці був визнаний винним у вчинені зазначених адвокатом злочинів.
- Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 11 Загальної декларації прав людини, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що у адвоката Особа_6 при зверненні до лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, де працює скаржниця, були відсутні правові підстави стверджувати, що Особа_2, який не перебуває в статусі підозрюваного чи обвинуваченого, має відношення до вчинення злочинів, які розслідуються, а також повідомляти, що він є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині Особа_1.
- Адвокат у заяві стверджує про те, що особою також вчинюються правопорушення в ФРН. Однак, жодні юридичні документи, які б встановлювали юридичний факт вчинення правопорушень особою в ФРН в матеріалах справи відсутні.
- Крім того, адвокатом також у заяві повідомлено /розголошено персональні дані особи, без належних юридичних підстав на те.
- Таким чином, адвокат, стверджуючи у заяві про вчинення особою правопорушень в Україні, не маючи для цього відповідного рішення суду, яке б набрало законної сили, стверджуючи про те, що вчиняються правопорушення особою в ФРН, не маючи належних юридичних документів, які б встановлювали даний юридичний факт, фактично стверджував інформацію, яка була на той час юридично не встановленою.
- Адвокатом до заяви до лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, на підтвердження повноважень, додано копію договору про надання правової допомоги Клієнту Особа_4 від 10 березня 2020 року, предметом цього договору є надання Клієнту консультативних послуг досудового врегулювання питання про переведення прав покупця на житлове приміщення та земельну ділянку, визнання договорів купівлі продажу частково недійсними в частині покупки.
- Ані в зазначеному договорі, ані в ордері, долученому адвокатом до заяви, не міститься жодної відомості про звернення адвоката в інтересах Клієнта до вказаної лікарні у Німеччині із заявою з наведеним вище змістом, щодо Особа_2, а тому є слушними доводи скаржниці про відсутність у адвоката повноважень звертатися з даною заявою до Німецької лікарні, в якій працює скаржниця.
- Приймаючи рішення про закриття дисциплінарної справи, порушеної за скаргою Особа_1, дисциплінарна палата КДКА Київської області не надала належної оцінки змісту заяви адвоката Особа_6 від 08.09.2020 року, надісланої до лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, в якій працює скаржниця, доводам скаржниці та наданим нею доказам, не навела підстав, за яких вони не взяті до уваги, та прийшла до помилкового висновку про відсутність в діях адвоката Особа_6 дисциплінарного проступку.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи вищевикладене, припускає, що дисциплінарний проступок адвоката Особа_6 полягає в тому, що подаючи заяву від 08.09.2020 року до лікарні ОСОБА_5, що у Німеччині, в якій працює скаржниця, адвокат діяла не з метою надання правової допомоги своєму Клієнту Особа_4, а з метою завдання шкоди ділової репутації Особа_1, як працюючій в цій клініці. Створення щодо неї та її чоловіка негативних наслідків. При цьому, адвокат скаржниці не мала правових підстав повідомляти лікарню та стверджувати, що Особа_2 чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині Особа_1, також що він чинить правопорушення в ФРН, не маючи на те належних юридичних підстав.
- Адвокатом Особа_6 при зверненні до клініки, в якій працює скаржниця, із заявою від 08.09.2020 року, в якій керівництво клініки ОСОБА_5 повідомляється про протиправні, на її погляд, дії Особа_2, та про те, що він є особою, що чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині, в родині Особа_1, також чинить правопорушення в ФРН, повною мірою не дотримано вимог ст. 7 Правил адвокатської етики, щодо обов’язку у своїй професійній діяльності використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України.
- Також, адвокатом порушено вимоги ст. 11 Правил адвокатської етики щодо зобов’язання надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- ВКДКА зазначає, що відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
- Відповідно до статті 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- ВКДКА критично відноситься до додаткових пояснень адвоката Особа_6 від 09.02.2021 року та доданого до них доручення Клієнта на подання саме такої заяви до лікарні в Німеччині, та звертає увагу на те, що заява від 08.09.2020 року не містить посилання на доручення Клієнта, що про його існування адвокат повідомила вже після порушення дисциплінарної справи. ВКДКА припускає, що з урахуванням всіх обставин справи, зазначені дії адвоката та її Клієнта, в частині появи доручення клієнта від 09.02.2021, можуть бути вчинені з іншою метою.
- Крім того, згідно вимог статті 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, коли зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладання договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватись до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим правилам.
- Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 51 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: – висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; – поширення свідомо неправдивих відомостей про нього; – спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги; – спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується; – намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання); – навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.
- Адвокатом Особа_6 не дотримано також вимоги статті 52 Правил адвокатської етики щодо допустимих форм реагування на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам його клієнта.
- Відповідно до статті 53 Правил адвокатської етики, адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро/адвокатське об’єднання або адвокатуру України. Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини відносно адвоката, які не стосуються суті доручення. Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності.
- ВКДКА вбачає, що у даному випадку адвокатом Особа_6 не було дотримано вимоги ст. ст. ст. ст. 7, 11, 12, 12-1, 19, 25, 52, 53 Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком.
- Відповідно до ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано, зокрема, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
- Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю застосовується у разі грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Аналізуючи вищевикладене у розрізі наведених норм законодавства, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури кваліфікує дії адвоката Особа_6 як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком згідно з п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 73/2021 від 31.03.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_6 – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_6 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
01.07.2021