РІШЕННЯ № VII-007/2016
21 липня 2016 року
м. Дніпро
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Жукова С.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу громадянина ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 березня 2016 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
25 квітня 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянина ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 березня 2016 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ яке мотивовано відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржник зазначає, що дисциплінарна справа за його скаргою розглянута однобічно та упереджено. Чисельні системні та грубі порушення з боку адвоката ОСОБА_ проігноровані, не зважаючи на надані ним докази. Висновок про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку прийнято на підставі лише пояснень ОСОБА_ та ОСОБА_, не зважаючи на те, що такі пояснення суперечать та не узгоджуються з фактичними обставинами, закріпленими в письмових доказах. Крім того вказує, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_., винесене за скаргою від 12.03.2015 року, було скасовано ВКДКА. При цьому, зазначає, що рішенням ВКДКА № Х-004/2015 від 12 листопада 2015 року було встановлено наявність в діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку, порушено дисциплінарну справу відносно адвоката та направлено матеріали до КДКА Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи, за результатом розгляду якої 22 березня 2016 року і було винесено рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
З таким рішенням скаржник категорично не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги адвоката та Правил адвокатської етики.
Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Волчо В.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, які надійшли з КДКА Одеської області, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановила наступне.
Дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_ здійснено належною КДКА, відповідно до ч.3 статті 33 Закону України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ”.
Терміни оскарження рішення, визначені ч.1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущені.
Як вбачається з дисциплінарної справи, у скарзі від 02.03.2015 року, поданій до КДКА Одеської області, ОСОБА_ просить притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_., який є представником його колишньої дружини ОСОБА_ за кримінальними провадженнями та цивільними справами. ОСОБА_ зазначає, що адвокат ОСОБА_ негативним чином впливає на його колишню дружину та дітей, вимагаючи надавати неправдиві відомості по справах, використовує конфіденційну інформацію проти нього, подає неправдиві докази та надає їм свідомо неправдиву оцінку, некоректно поводить себе, принижує честь та гідність скаржника. До скарги додано протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_- сина скаржника, який проведено за участю адвоката ОСОБА_ але з порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.
Адвокатом ОСОБА_ надано пояснення, в якому зазначено, що він ніколи не укладав угод зі скаржником. У березні 2013 року між ним та дружиною скаржника ОСОБА_ укладено договір про надання правової допомоги останній, представляючи її інтереси як потерпілої від ОСОБА_ та у інших цивільних справах, де колишнє подружжя є сторонами у справах. Ніколи не впливав на неповнолітнього свідка ОСОБА_. До пояснень адвокат ОСОБА_ додав матеріали, які підтверджують його участь у справах в інтересах ОСОБА_
Дисциплінарна палата КДКА Одеської області 07.04.2015 року прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_
ОСОБА_ не погоджуючись з цим рішенням, оскаржив його до ВКДКА.
Рішенням ВКДКА від 12 листопада 2015 року скаргу ОСОБА_ задоволено частково. Рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 07.04.2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ скасовано, прийнято нове рішення, про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
На засіданні дисциплінарної палати 22.03.2016 року дисциплінарна палата КДКА Одеської області, за результатом розгляду дисциплінарної справи, прийняла рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ яке обґрунтовано відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарна палата, приймаючи таке рішення, встановила, що в березні 2013 року до адвоката ОСОБА_ звернулась ОСОБА_ з якою він уклав угоду на її захист, так, як скаржник подав заяву до правоохоронних органів, про те що ОСОБА_ його вкусила (ч.1 ст. 125 КК України), та угоду на представництво інтересів потерпілої ОСОБА_, так як скаржник наніс їй легкі тілесні ушкодження (ч.2 ст. 125 КК України). Між скаржником та його колишньою дружиною ОСОБА_ склалися довготривалі неприязні стосунки, в результаті виникнення між ними різних кримінально-правових та цивільно-правових спорів. В своїх додаткових поясненнях скаржник ОСОБА_ зазначив, що 23.05.2013 року було проведено допит його малолітнього сина ОСОБА_ без участі психолога та педагога за участю адвоката ОСОБА_, що є грубим порушенням прав його сина. 16.08.2013 року ОСОБА_ у судовому засіданні безпосередньо проводив допит його малолітнього сина ОСОБА_ без участі педагога та психолога, всупереч волі скаржника, як законного представника свого сина. 02.06.2015 року за його відсутності було проведено судове засідання і за згодою адвоката ОСОБА_ було змінено порядок дослідження доказів з включенням до такого переліку допиту малолітнього ОСОБА_., на підтвердження чого додані: копія протоколу від 23.05.2013 року, копія розписки по кримінальній справі, копія журналу судового засідання від 16.08.2013 року, та від 02.06.2015 року, копія ухвали Вищого спеціалізованого суду від 21.12.2015 року, копія рішення ВКДКА від 12.11.2015 року, копія висновку від 04.06.2015 року та 28.08.2015 року.
У своєму поясненні адвокат ОСОБА_ зазначає, що 27.05.2013 року він участі в допиті малолітнього ОСОБА_ не брав. Максим допитувався в присутності своєї матері, а він був присутнім в кабінеті слідчого, так як знайомився з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 221 КПК України, які були підставою для відкриття кримінального провадження. Коли почався допит малолітнього свідка він вже покинув кабінет слідчого. Адвокат ОСОБА_. наголошує, що саме тому не має його підпису в протоколі допиту малолітнього свідка. Він діяв на підставі договору із гр. ОСОБА_, правову допомогу малолітньому свідку ОСОБА_ не надавав, ордеру з приводу цього в матеріалах кримінальної справи не має. Вважає, що представник потерпілої не може брати участі у допиті її дитини, так як виникає конфлікт інтересів: мати-син-батько. Про те, що він зазначений в протоколі допиту малолітнього ОСОБА_, він дізнався тільки при знайомленні з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 290 КПК України. Крім того, наголошує, що повідомив клієнта, що допит її сина повинен проходити в присутності педагога та психолога, але ОСОБА_, як матір і законний представник малолітнього сина ОСОБА_, самостійно прийняла рішення про надання дозволу слідчому на його допит.
На засіданні дисциплінарної палати 22.03.2016 року свідок ОСОБА_ підтвердила пояснення свого адвоката ОСОБА_ Що стосується судового засідання від 16.08.2013 року, де також допитувався її малолітній син, пояснила, що саме вона заявляла клопотання про його допит.
Приймаючи рушення, дисциплінарна палата виходила з того, що рішення про допит малолітнього свідка ОСОБА_ 16.08.2013 року було прийняте за розсудом суду та, як вбачається з копії журналу судового засідання від 16.08.2013 року, та від 02.06.2015 року, проти допиту малолітнього свідка не заперечував і захисник ОСОБА_ адвокат ОСОБА_ Допит малолітнього свідка у судовому засіданні проводив не тільки адвокат ОСОБА_ а й захисник ОСОБА_ адвокат ОСОБА_ та сам обвинувачений (підсудний) ОСОБА_.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА від 22 березня 2016 року є незаконним. При цьому, звертає увагу, що дисциплінарна палата КДКА регіону, приймаючи рішення у дисциплінарній справі, взагалі усунулася від розгляду питання про наявність складу дисциплінарного проступку. Вона вирішувала лише питання, чи є в діях адвоката ОСОБА_ ознаки дисциплінарного проступку, чим порушено вимоги статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
- проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
- порушення дисциплінарної справи;
- розгляд дисциплінарної справи;
- прийняття рішення у дисциплінарній справі.
На кожній стадії дисциплінарного провадження приймається окреме рішення.
Дисциплінарна палата КДКА Одеської області не вправі була за наявності рішення про порушення дисциплінарної справи повторно розглядати питання ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
Порушення, допущені дисциплінарною палатою КДКА Одеської області, при вирішенні дисциплінарної справи, е є підставою для скасування її рішення від 22.03.2016 року і ухвалення нового рішення, про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити частково.
- Скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 22 березня 2016 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_.
- Ухвалити нове рішення, яким закрити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_ (за відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності).
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення зацікавлених осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА Одеської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М.Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О.Дроботущенко