РІШЕННЯ № VIІ-009/2025 від 24.07.2025 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 67/2025 від 27.02.2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VII-009/2025

24 липня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І., Вишаровської В.К. Приходька О.І., Волчо В.В. , Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Дуліч Т.В. Усманова М.А., Дроботущенко Т.О., Притули О.Б. Тарасової А.М., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Темнохудової З.В. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2, на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 67/2025 від 27.02.2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. «29» серпня 2024 року Особа_3 звернувся до Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі по тексту – КДКА регіону) зі скаргою на дії адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
2. «10» вересня 2024 року скаргу Особа_3 було зареєстровано в КДКА регіону за Вх. №978.
3. «16» вересня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА регіону доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку по матеріалах за скаргою Особа_3 відносно адвоката Особа_2 та за результатами перевірки скласти відповідну довідку.
4. Листом за вих №851 від «27» вересня 2024 року член дисциплінарної палати КДКА регіону повідомив адвоката Особа_2 про надходження скарги відносно нього та необхідності надання письмових пояснень щодо обставин, зазначених в ній, строком до 07.10.2024 року.
5. «07» жовтня 2024 року адвокат Особа_2 засобами електронного зв’язку направив письмові пояснення (№07-10/24-01 від 07 жовтня 2024 року) щодо обставин, викладених у скарзі, в яких просив закрити дисциплінарне провадження відносного нього у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення його як адвоката до дисциплінарної відповідальності.
6. «11» жовтня 2024 року письмові пояснення за Вх. №1186 були зареєстровані в КДКА регіону.
7. «19» жовтня 2024 року Особа_3 засобами поштового зв’язку, зокрема АТ «Укрпошта» направив додаткові пояснення з приводу пояснень адвоката Особа_2 та клопотання про долучення доказів до матеріалів дисциплінарного провадження.
8. «18» грудня 2024 року дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла протокольне рішення про продовження строків перевірки за скаргою.
9. На підставі проведеної перевірки членом дисциплінарної палати «10» січня 2025 року складено довідку за результатами розгляду скарги Особа_3 від 29.08.2024 року стосовно адвоката Особа_2, яку разом зі скаргою та матеріалами перевірки передано на розгляд дисциплінарної палати. Рішенням КДКА регіону у складі дисциплінарної палати №67/2025 від «27» лютого 2025 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 та призначено розгляд дисциплінарної справи на «26» березня 2025 року об 11:00.
10. «24» березня 2025 року супровідним листом за Вих.№731 від 24.03.2025 року, КДКА регіону за допомогою засобів електронного зв’язку направила прийняте рішення №67/2025 від 27.02.2025 року сторонам дисциплінарного провадження. Того ж дня сторонами було отримано вказане рішення
11. «24» березня 2025 року на адресу КДКА регіону за Вх. №518 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами провадження від адвоката Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2
12. «24» березня 2025 року на адресу КДКА регіону за вх. №586 надійшла заява від адвоката Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2, в якій автор заяви просив відкласти розгляд скарги на іншу дату.
13. «23» квітня 2025 року КДКА регіону листом за вих. №840 від 22.04.2025 року повідомила сторін дисциплінарного провадження про виклик на засідання ДП КДКА регіону на 30.04.2025 року.
14. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2 (далі – скаржник) «22» квітня 2025 року звернувся до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) зі скаргою на рішення КДКА регіону у складі дисциплінарної палати №67/2025 від 27.02.2024 року.
15. «30» квітня 2025 року листом №2828 ВКДКА повернуло скаргу Скаржнику для усунення недоліків.
16. «07» травня 2025 року Скаржником на адресу ВКДКА було подано скаргу на рішення КДКА регіону №67/2025 від 27.02.2025 року з усуненими недоліками, а також клопотання про поновлення строку на оскарження вказаного рішення. Того ж дня скаргу було зареєстровано за Вх. №27975.
17. Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
18. Згідно із частиною 1 статті 75 Закону України «Про адміністративну процедуру», доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства; 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.
19. З матеріалів дисциплінарної справи вдається встановити, що Рішення КДКА регіону у складі дисциплінарної палати було направлено на електронну адресу адвоката Особа_2 «24» березня 2025 року, а відтак, датою доведення рішення до відома адвоката є саме 24.03.2025 року.
20. Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
21. Враховуючи наявність клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА регіону №67/2025 від 27.02.2025 року, а також обставини, викладені у поданих матеріалах, ВКДКА дійшла висновку про наявність поважних причин пропуску строку для звернення зі скаргою та ухвалила рішення про його поновлення.
22. Листом за вих. №3246 від «16» травня 2025 року Голова ВКДКА витребував у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
23. «19» травня 2025 року за Вх. №28154 ВКДКА зареєструвала заперечення на скаргу адвоката Особа_1 від 07.05.2025, в яких Особа_3 просив відмовити скаржнику у задоволенні скарги, а рішення КДКА регіону залити без змін.
24. «06» червня 2025 року листом за вих. №1137 КДКА Київської області направила до ВКДКА матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
25. За вх. №28583 від «10» червня 2025 року до ВКДКА надійшли матеріали справи від КДКА Київської області відносно адвоката Особа_2.
26. Листом за вих. №3677 від «12» червня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти за скаргою Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2 на рішення КДКА Київської області в складі ДП
27. №67/2025 від 27.02.2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
28. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

29. У скарзі до КДКА Київської області від 13.10.2024 року Особа_3 зазначив, що на початку 2021 року адвокат Особа_2 прийняв на себе повноваження захисника Особа_4 – особи, за заявою якої свого часу було відкрито кримінальне провадження щодо самого Особа_3 При цьому, як зазначається у скарзі, адвокат приховав від суду той факт, що стосовно нього самого на той момент уже було відкрите кримінальне провадження.
30. Починаючи з січня 2021 року і до теперішнього часу, Особа_2, на переконання Особа_3, без належних правових підстав, почав представляти інтереси іноземної компанії “ОСОБА_10”, посилаючись на повноваження, яких фактично не мав, що підтверджується відсутністю відповідних документів.
31. Автор скарги наголошує, що його опонент у справі, а саме Особа_4, має статус свідка, а не потерпілого, і тому має бути допитаний у судовому процесі. Водночас адвокат Особа_2, прикриваючись роллю представника потерпілого, намагається уникнути цього допиту, зловживаючи процесуальними правами.
32. Особа_3 цитує положення КПК України, згідно з якими представник потерпілого не може бути джерелом доказів, і таким чином не підлягає допиту. Саме на цьому, на думку автора скарги, побудована тактика адвоката: уникнути допиту свого клієнта.
33. Незважаючи на те, що кримінальне провадження щодо Особа_3 було остаточно закрите 27 липня 2022 року через відсутність події злочину, адвокат Особа_2 продовжував у своїх заявах до Апеляційного та Касаційного судів стверджувати, нібито Особа_3 визнав свою вину. Автор скарги наводить приклад із тексту скарги до Верховного Суду, де адвокат прямо заявляє про таке “визнання вини”.
34. При цьому, як підкреслює автор скарги, навіть органи досудового розслідування не дозволяли собі стверджувати про визнання ним вини – лише про її доведеність. Відтак, подібні твердження адвоката Особа_2 є неправдивими, маніпулятивними та такими, що принижують честь і гідність Особа_3.
35. Поведінка адвоката під час судових засідань, зокрема у відеоконференціях 14 лютого та 10 липня 2024 року, на думку скаржника, не відповідає стандартам професійної етики. Особа_2, як зазначається, дозволяв собі викрики, які були агресивними, непрофесійними та принизливими.
36. Водночас, із моменту вступу у справу, Особа_2 жодного разу не з’явився на засідання суду першої інстанції, подаючи численні клопотання про участь у засіданнях у режимі відеоконференції, які суд обґрунтовано не задовольнив.
37. При цьому адвокат обґрунтовував неможливість своєї присутності участю в інших справах або перебуванням у розшуку. Проте, згідно зі ст. 85-3 КПК 1960 року, така причина не є достатньою для допуску до участі в процесі дистанційно.
38. Автор скарги також акцентує на тому, що адвокат Особа_2 навмисно затягував розгляд справи. Зокрема, у березні 2021 року подав заяву про необхідність повідомлення іноземної компанії, представником якої він тоді ще не був. Це спричинило затримку в розгляді справи на вісім місяців.
39. Лише у вересні 2021 року Особа_2 формально почав називати себе представником “ОСОБА_10”, і при цьому, за словами скаржника, не з’явився жодного разу до суду.
40. Особа_3 вважає, що компанія, інтереси якої формально представляє Особа_2, фактично пов’язана з його клієнтом (Особа_4) та належить громадянину РФ Особа_13, другу останнього. Це, на думку скаржника, вказує на конфлікт інтересів та штучність процесуального представництва.
41. У своїй скарзі до Верховного Суду адвокат Особа_2 також вводить суд в оману, стверджуючи, що застосування Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах є помилковим, хоча сам же раніше наполягав на її використанні.
42. На переконання автора скарги, така поведінка адвоката є очевидною маніпуляцією, що має на меті ускладнення та затягування процесу. Це є прямим порушенням ст. 44 Правил адвокатської етики, яка забороняє використання штучних засобів для затягування розгляду справ.
43. Крім того, адвокат Особа_2 неодноразово публічно заявляв про нібито викрадення або втрату кримінальної справи у суді першої інстанції, що не відповідає дійсності. Єдиний документ, відсутній у справі – це рішення про її закриття у 2015 році, що, як вважає автор скарги, було результатом службових зловживань судді Особа_5.
44. Про відсутність цього рішення Особа_3 дізнався ще у 2019 році, коли почав процедуру відновлення провадження. Ця процедура велася у відповідності до рішення Ради суддів України та адміністративного рішення суду.
45. У процесі відновлення справи жодна із сторін, окрім Особа_4, не підтвердила наявність рішення про закриття. Адвокат Особа_2 при цьому продовжував заявляти про викрадення справи, попри очевидну відсутність будь-яких підтверджень цьому факту.
46. Зі слів автора скарги, участь Особа_2 у справі з 2021 року супроводжувалася численними процесуальними маніпуляціями, відсутністю поважних причин неявки до суду, образливими заявами, поширенням неправдивої інформації та зловживанням правами адвоката.
47. Особливо обурливо, на думку Особа_3, є те, що адвокат у своїх заявах стверджував про його вину, порушуючи ст. 62 Конституції України, яка гарантує презумпцію невинуватості.
48. У зв’язку з наведеним, автор скарги посилаючись на ст. 7, 25, 44, 49 Правил адвокатської
49. етики, ст.ст. 201, 277 Цивільного кодексу України, а також статті 34, 35, 36 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, просив позбавити адвоката Особа_2 права на заняття адвокатською діяльністю, виключити його з Єдиного реєстру адвокатів України.
50. У поясненнях на скаргу, поданих до КДКА Київської області (вх. № 1186 від 11.10.2024), адвокат Особа_2 зазначав про те, що адвокатське об’єднання
51. « Особа_2 та партнери» здійснює представництво інтересів іноземної компанії ОСОБА_10 як цивільного позивача в рамках судового розгляду справи № Інформація_2 стосовно Особа_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
52. Верховний Суд 10.07.2024 частково задовольнив касаційні скарги представника компанії Особа_2 та прокурора, скасував рішення про закриття справи щодо Особа_3 та направив справу на новий судовий розгляд.
53. На думку адвоката, скарга Особа_3 є формою тиску та особистої помсти через активну правову позицію Особа_2, яка призвела до скасування рішення судів попередніх інстанцій.
54. Також адвокат звернув увагу на погрози з боку Особа_3 на адресу суддів Верховного Суду (лист від 20.07.2024), що свідчить про загальну упередженість і неетичну поведінку останнього.
55. У відповідь на звинувачення зі скарги, адвокат наводить правові засади своєї діяльності, посилаючись на: ст. 131-2 Конституції України щодо незалежності адвокатури; 20, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Правила адвокатської етики (статті 6, 27).
56. Адвокат наголошує, що всі його дії як представника були правомірними, відповідали чинному законодавству, здійснювалися в межах договору про надання правничої допомоги та принципів професійної етики.
57. У відповідь на закиди про нібито порушення ст. 61 КПК УРСР 1960 року, адвокат наводить судову практику, згідно з якою ця норма втратила чинність ще у 2012 році, що підтверджено рішеннями судів (справи № Інформація_4).
58. Адвокат також підкреслює важливість принципу презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України) та застерігає від ототожнення його особистості з особою клієнта.
59. У своїй позиції Особа_2 також наголошує: на праві адвоката на свободу вираження поглядів (ст. 10 ЄКПЛ, ст. 34 Конституції України); на неможливості притягнення до відповідальності за висловлювання, які стосуються виконання адвокатської діяльності (ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»); на рекомендаціях міжнародного права, зокрема Гаванських принципів щодо ролі адвокатів (п. 23).
60. Згідно з позицією Ради адвокатів України, оприлюдненою на сайті НААУ 15.10.2020, притягнення адвоката до відповідальності за висловлену позицію у справі є порушенням гарантій адвокатської діяльності.
61. Адвокат також підкреслює, що здійснював усі процесуальні дії (подання скарг, адвокатських запитів, заяв тощо) відповідно до закону, виключно в межах своїх повноважень та на підставі договору про надання правничої допомоги.
62. Усі дії адвоката були спрямовані на забезпечення ефективного представництва клієнта, що прямо передбачено ст. 27 Правил адвокатської етики.
63. Адвокат наголошує, що відсутні будь-які докази порушення ним правил адвокатської етики або закону. Усі звинувачення у скарзі є необґрунтованими та базуються на особистій упередженості скаржника.
64. Окрім вказаного, Особа_2 повідомив, що він є Заслуженим юристом України, членом Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, що додатково свідчить про його професійний рівень.
65. У зв’язку з наведеним, адвокат просив закрити дисциплінарне провадження щодо нього за скаргою Особа_3 у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

66. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до вимог чинного законодавства.
67. Вивчивши матеріали перевірки, зокрема скаргу з додатками, пояснення адвоката та інші документи, КДКА дійшла висновку про наявність підстав для припущення щодо можливого порушення адвокатом Особа_2 принципу законності під час здійснення адвокатської діяльності.
68. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність має ґрунтуватися на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Дотримання присяги адвоката і правил адвокатської етики є професійним обов’язком кожного адвоката.
69. За результатами перевірки встановлено, що адвокат Особа_2 представляв інтереси Особа_4 та компанії ОСОБА_10 у межах кримінального провадження № Інформація_2, яке розглядалося судами кількох інстанцій. Представництво здійснювалося саме як адвокатом.
70. Під час здійснення цієї діяльності адвокат був зобов’язаний діяти добросовісно, дотримуючись присяги, правил адвокатської етики, а також використовувати лише законні засоби та методи представництва, про що прямо йдеться в статтях 7 і 12-1 Правил адвокатської етики.
71. Матеріали перевірки свідчать про те, що адвокат міг поширювати недостовірну інформацію, яка не відповідала фактичним обставинам справи. Зокрема, це стосується тверджень про визнання клієнтом вини, втрату матеріалів кримінальної справи тощо. Такі дії можуть розцінюватися як використання незаконних засобів правничої допомоги.
72. Крім того, встановлено факти, що потребують додаткового з’ясування, зокрема – можливе зловживання процесуальними правами з боку адвоката через залучення до справи компанії, представником якої виступав він сам, а також його систематична неявка на судові засідання.
73. У межах правового регулювання, передбаченого статтею 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати на процесуальні дії та повідомляти завчасно про неможливість участі. У матеріалах перевірки відсутні докази виконання адвокатом цих обов’язків, що свідчить про можливе порушення пункту 7 частини другої статті 34 Закону.
74. З урахуванням встановленого, а також з огляду на перебування адвоката за межами України, потребує перевірки питання дотримання вимог абзацу другого статті 17 Правил адвокатської етики, згідно з яким адвокат, приймаючи доручення, повинен зважати на свої можливості щодо його виконання.
75. Проведення повної перевірки всіх зазначених обставин можливе лише в межах розгляду дисциплінарної справи, оскільки наявні на момент перевірки матеріали не дають змоги остаточно встановити або спростувати вказані порушення.
76. Таким чином, у діях адвоката Особа_2 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2, 3, 5 і 7 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є підставою для порушення дисциплінарної справи.
77. При цьому КДКА зазначила, що порушення дисциплінарної справи не є констатацією факту вчинення проступку, а свідчить лише про наявність ознак, які потребують додаткового аналізу в межах розгляду справи.
78. Такий підхід узгоджується з практикою ВКДКА (зокрема, рішеннями № VI-014/2019, № ІІІ-003/2019, № 1-002/2019, № Х-015/2021) та судовою практикою (справа № Інформація_3), що підтверджує правильність обраного підходу.
79. З огляду на вищевикладене, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
80. Дисциплінарна палата, дослідивши довідку члена палати, скаргу з доданими матеріалами, письмові пояснення адвоката, а також інші документи, що містяться у матеріалах перевірки, дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_2.
81. Встановлено, що адвокат здійснював представництво інтересів Особа_4 та компанії ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, що розглядалося судами трьох інстанцій. У межах цього провадження адвокат надав письмові пояснення до апеляційного та касаційного судів, у яких, за твердженням скаржника, міститься недостовірна інформація щодо нібито визнання вини обвинуваченим, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується позицією судів.
82. Такі дії, як вказує КДКА регіону, можуть свідчити про порушення адвокатом вимог законності та професійної етики, зокрема положень статей 7, 8, 12-1 та 25 Правил адвокатської етики, які зобов’язують адвоката діяти добросовісно, правомірно, не вдаватися до неправдивих тверджень та дотримуватись пріоритету інтересів клієнта в межах закону.
83. З огляду на викладене, дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов’язків.
84. При цьому наголошено, що порушення дисциплінарної справи не є констатацією факту вчинення проступку, а лише засвідчує наявність ознак такого, що потребують подальшого дослідження під час розгляду справи по суті.
85. Зазначена позиція узгоджується з усталеною практикою ВКДКА та адміністративними судами, що підтверджується відповідними рішеннями ВКДКА та судовими актами, зокрема у справі № Інформація_3.
86. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила Порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

87. Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи, Скаржник, діючи в інтересах адвоката Особа_2, звернувся до ВКДКА зі скаргою, в якій виклав наступне.
88. Зі змісту скарги вбачається, що 03.12.2012 суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Особа_5 розпочато попередній розгляд кримінальної справи
89. №Інформація_2 за обвинуваченням Особа_3 за ч. 2 ст. 361 КК України (згодом перекваліфіковано на ч. 1 ст. 361 КК), за фактом несанкціонованого втручання в комп’ютерні системи компанії «ОСОБА_10», що призвело до підробки інформації та завдало значної шкоди.
90. Підставою для порушення справи стали матеріали перевірки за заявою представника компанії Особа_4, який повідомив про незаконне нарахування 776 000 доларів США.
91. В обґрунтування своїх повноважень Особа_4 надав копії рішень ради директорів компанії, які були належно засвідчені.
92. Компанію в суді представляло АО «ОСОБА_6», зокрема адвокат Особа_7, який протягом 2012–2015 років здійснював представництво, про що свідчать журнали судових засідань.
93. У 2015 році адвокат Особа_7 більше не брав участі у засіданнях, однак провадження продовжувалось, і 23.09.2015 судом було винесено постанову про звільнення Особа_3 від відповідальності.
94. З 2015 по 2020 роки справа фактично не розглядалась, адже у статистичній картці зазначено: провадження закрито.
95. У 2020 році суддею Особа_9 відкрито провадження щодо відновлення втраченого судового розгляду. Представників цивільного позивача викликано, однак участь не забезпечено.
96. Протягом 2020–2021 років спостерігалось затягування розгляду справи з боку захисту Особа_3, зокрема адвокатом Особа_8, який неодноразово подавав заяви про відкладення слухань, а також клопотання про відвід суддів.
97. У зв’язку з відсутністю повноважень у Особа_4 представляти компанію у суді, адвокат Особа_2 04.02.2021 надав пояснення та заявив клопотання про звернення до компанії в порядку міжнародної правової допомоги.
98. Представництво адвокатом Особа_2 здійснювалось не як представником компанії, а в інтересах фізичної особи Особа_4 за договором 2019 року. Це підтверджує необхідність звернення до самої компанії для підтвердження її позиції.
99. Врешті-решт, договір про представництво інтересів «ОСОБА_10» адвокатом Особа_2 укладено лише 16.09.2021. З цього моменту участь адвоката в судових засіданнях була правомірною.
100. Адвокат Особа_2 не порушував вимог ст. 44 Правил адвокатської етики, не ініціював затягування провадження, а навпаки – виконував зобов’язання належно, з урахуванням процесуальної позиції прокурора щодо обов’язкової участі представника цивільного позивача.
101. Участь адвоката у судових засіданнях (зокрема й у форматі ВКЗ) не впливала негативно на хід провадження. Жодних скарг з боку клієнта на адресу Особа_2 не надходило.
102. Ствердження Особа_3 про поширення адвокатом недостовірної інформації не підтверджується, оскільки дані облікової картки справи містять згадку про закриття провадження у 2015 році саме з підстав, передбачених ст. 48 КК України.
103. Часткова втрата матеріалів справи не дозволяє встановити обставини ухвалення постанови 2015 року в повному обсязі. Однак ця постанова є ключовою для з’ясування підстав відновлення провадження.
104. За цих умов рішення КДКА Київської області є передчасним і необґрунтованим, оскільки в діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
105. Адвокат належно виконував свої обов’язки, діяв в інтересах клієнта, а участь у суді була забезпечена відповідно до закону, у тому числі за допомогою засобів відеозв’язку.
106. Положення ч. 2 ст. 47 КПК України не зобов’язують представника цивільного позивача обов’язково бути присутнім у кожному судовому засіданні. Відсутність адвоката не є підставою для визнання його дій неправомірними.
107. Таким чином, на думку скаржника дисциплінарне провадження щодо Особа_2 порушене без належних підстав, а доводи скаржника Особа_3 спрямовані на дискредитацію опонента з метою впливу на хід кримінального провадження.
108. Відтак, Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_2 та закрити дисциплінарне провадження як таке, що відкрито за відсутності ознак дисциплінарного проступку.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

109. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
110. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року) (далі по тексту – ПАЕ).
111. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту – Положення).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

112. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
113. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
114. У відповідності до пунктів 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
115. Частина 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
116. Згідно з ч.1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
117. Водночас, відповідно до ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
118. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
119. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
120. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що, згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням
121. №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
122. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
123. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
124. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
125. В оскаржуваному рішенні КДКА регіону на підставі проведеної перевірки встановила в діях адвоката Особа_2 ознаки дисциплінарного проступку, що передбачений п. 2, 3, 5 і 7 ч.2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом, що у свою чергу стало підставою для порушення дисциплінарної справи.
126. Статтею 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений зміст присяги адвоката України, відповідно до якої адвокат присягає у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі.
127. Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) у своїй професійній діяльності зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
128. Стаття 8 Правил адвокатської етики визначає, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
129. При цьому, згідно зі статтею 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
130. ВКДКА погоджується з висновками КДКА про наявність у діях адвоката ознак порушення статей 7 та 12-1 Правил адвокатської етики.
131. Зокрема, заява адвоката щодо нібито визнання Особа_3 своєї вини у вчиненні злочину, хоча відповідні твердження спростовуються змістом судових рішень, якими прямо встановлено відсутність події злочину. Аналогічні твердження були повторно зазначені адвокатом у касаційній скарзі, попри наявність у нього достовірної інформації про ухвалене судове рішення, що підтверджує необґрунтованість таких заяв.
132. Крім того, в матеріалах перевірки наявні дані про поширення адвокатом інших тверджень, які мають ознаки неправдивості, зокрема щодо начебто втрати матеріалів кримінального провадження, що потребує перевірці та встановлення факту наявності чи відсутності відповідного порушення на підставі зібраних доказів при розгляді дисциплінарної справи по суті.
133. Відповідно до принципу законності, адвокат має право добирати способи правового захисту, які, на його переконання, є найбільш доцільними для досягнення правомірної мети. При цьому сам по собі факт помилкового або непідтвердженого твердження, яке міститься в окремому процесуальному документі, не може автоматично свідчити про ігнорування інтересів клієнта або про дію на шкоду його правам.
134. Також ВКДКА відзначає, що сам по собі факт порушення Правил адвокатської етики або дій, які можуть свідчити про недбале виконання професійних обов’язків, не означає автоматичного порушення присяги адвоката. Кваліфікація дисциплінарного проступку за пунктом 2 частини другої статті 34 Закону можлива лише за наявності грубих, системних чи умисних порушень основоположних принципів професії.
135. Отже, висновок про наявність порушення адвокатом Особа_2 присяги адвоката України повинен ґрунтуватись виключно на підставі зібраних доказів, в ході розгляду дисциплінарної справи по суті і є передчасним на стадії відкриття дисциплінарного провадження.
136. Також Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає за необхідне зазначити наступне. Положеннями пункту 18 Положення № 120 встановлено, що розгляду не підлягають і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.
137. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

138. Скаргу Особа_1 в інтересах адвоката Особа_2 – задовольнити частково.
139. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 67/2025 від 27 лютого 2025 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – змінити в мотивувальній частині.
140. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ