РІШЕННЯ № VII-010/2016
21 липня 2016 року
м. Дніпро
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Жукова С.В., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Місяця А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №13 від 21 березня 2016 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи,-
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ від 28.03.2016 року на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області №13 від 21.03.2016 року про порушення дисциплінарної справи стосовно нього. Не погоджуючись з рішенням, скаржник просить його скасувати.
На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката проведена упереджено, з порушенням вимог статті 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі-Закон). Член дисциплінарної палати, що проводив перевірку відомостей, викладених у скарзі, не перевірив жодну обставину, викладену ним в поясненнях, що потягло за собою винесення упередженого рішення. Також порушено пункти 6.32, 6.43,7.7 Регламенту КДКА регіону.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тарасову А.М., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, що надійшли з КДКА Кіровоградської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_ підлягає задоволенню частково.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів, адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від ____ року, його робоче місце знаходиться за адресою: ________________.
Таким чином, скарга стосовно адвоката ОСОБА_ розглянута належною КДКА, відповідно до вимог ч. 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Терміни оскарження рішення, визначені ч. 3 статті 39 Закону, скаржником не порушені.
З досліджених матеріалів дисциплінарного провадження Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області надійшла скарга головного лікаря комунального закладу «Знам’янський районий центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_ та працівників закладу ОСОБА_ ОСОБА_ ОСОБА_ ОСОБА_., ОСОБА_., ОСОБА_ від 28.01.2016 року, в якій зазначено, що адвокат ОСОБА_ під час надання правової допомоги працівниці закладу, медичній сестрі ОСОБА_, неодноразово намагався тиснути на протилежну сторону, а саме на осіб, які скаржились на ОСОБА_, з проханням відкликати свої скарги; після отримання відповіді на адвокатський запит, поданий до КЗ «ЗРЦПМСД», в телефонній розмові з юрисконсультом ОСОБА_ задавав питання та розпитував про обставини, які навіть не стосуються справи, назвав відповідь «комедійною» та образив спеціаліста, висловивши сумніви щодо її розумових здібностей; вимагав надання копій документів без адвокатського запиту, стверджуючи, що законодавство для нього не аргумент. 18.01.2016 року адвокат ОСОБА_ в кабінеті головного лікаря ОСОБА_, разом зі своїм клієнтом ОСОБА_, представляючи її інтереси, дозволяв собі розмовляти у підвищеному, грубому тоні з працівниками та образив інспектора відділу кадрів. Крім того, адвокат ОСОБА_ погрожував зателефонувати в Міністерство охорони здоров’я зі скаргою на працівників закладу. Скаржники вважають, що адвокат ОСОБА_ порушив п.1 ч.1 статті 21 Закону, не дотримуючись присяги адвоката та Правил адвокатської етики ( далі – Правила).
Відповідно до вимог пункту 2 статті 38 Закону, в ході перевірки відомостей, викладених у скарзі, членом дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області було отримано письмове пояснення адвоката ОСОБА_ від 15.02.2016 року, в якому він зазначив, що дійсно є представником позивача ОСОБА_ у справі про скасування наказу головного лікаря КЗ «ЗРЦПМСД» № 308-св від 11.12.2015 року про накладання дисциплінарного стягнення. В межах надання правової допомоги довірительці, ним подано п’ять адвокатських запитів; спілкування з юрисконсультом ОСОБА_ стосувалось виключно з приводу витребування документації закладу для приєднання її до матеріалів цивільної справи; він не дозволяв собі грубої поведінки, тим більше, висловлювань щодо розумових здібностей останньої. Інспектора відділу кадрів ОСОБА_ ніколи не бачив та з нею не спілкувався, як і інших осіб, що підписали скаргу, подану до КДКА Кіровоградської області. Відомості про його, нібито, грубу поведінку в кабінеті головного лікаря ОСОБА_ не відповідають дійсності. Стверджує, що головний лікар у зв’язку з непогодою два дні не могла дістатися робочого місця. Він неодноразово заявляв клопотання про відвід судді, в провадженні якої знаходилась справа, з підстав того, що відповідач був повідомлений про суть позову та змісту додатків до нього ще до відкриття провадження. Через деякий час суддя заявив самовідвід. Адвокат ОСОБА_ вважає, що скарга подана протилежною стороною з метою перешкоджання його професійній діяльності. До пояснення додані копії адвокатського запиту, договору про надання правової допомоги, позовної заяви.
Також, отримане пояснення головного лікаря КЗ «ЗРЦПМСД» ОСОБА_., в якому вона зазначила, що адвокат ОСОБА_. неодноразово телефонував їй з вимогою надати відповідь на адвокатський запит, а після отримання відповіді вимагав надати пояснення по суті зазначеного. Вона порекомендувала йому звернутись до юрисконсульта закладу ОСОБА_ яка надасть роз’яснення. Про тиск на осіб, що подали скарги на медичну сестру ОСОБА_ головний лікар дізналась з телефонних розмов з цими особами. В її кабінеті адвокат ОСОБА_ задавав питання не тільки по суті запиту, а й про графіки її роботи, яким транспортним засобом користується та про використовування палива в закладі. При цьому спілкувався адвокат у підвищеному тоні та заявляв необґрунтовані звинувачування.
Скаржник ОСОБА_ інспектор відділу кадрів КЗ «ЗРКЦПМСД», у поясненнях від 18.02.2016 року зазначила, що вона спілкувалась в телефонному режимі з адвокатом ОСОБА_ по робочому телефону, який в розмові порушив прийняті норми ділового спілкування по відношенню до неї, як до посадової особи. Предметом розмови були претензії з боку адвоката ОСОБА_ щодо змісту отриманих копій документів (виписок з наказів), на виконання адвокатського запиту, котрі долучила до відповіді юрисконсульт ОСОБА_ Адвокат ОСОБА_ не погодився з її поясненням, що накази винесені відповідно до чинного законодавства. 18.01.2016 року ОСОБА_ та юрисконсульт ОСОБА_ знаходились біля кабінету головного лікаря. До кабінету підійшов адвокат ОСОБА_ разом з ОСОБА_., повідомив, що є її адвокатом та дозволив собі розмовляти з нею та юрисконсультом у підвищеному грубому тоні, принижуючи її честь та гідність, як працівника відділу кадрів, перед іншими працівниками та людьми, які знаходились поруч з кабінетом.
Скаржник ОСОБА_, головний бухгалтер КЗ «ЗРКЦПМСД», у поясненнях вказала, що адвокат ОСОБА_ неодноразово порушував загальноприйняті норми ділового спілкування, а саме, незважаючи на те, що відповіді на адвокатський запит надавались в повному обсязі та відповідно до норм діючого законодавства, по телефону вимагав надати відомості. На відповідь ОСОБА_ про те, що вона вважає, що ці відомості не стосуються запиту, у підвищеному тоні зневажливо погрожував їй судом.
Скаржник, медична сестра КЗ «ЗРЦПМСД» ОСОБА_ у поясненнях від 18.02.2016 року зазначила, що адвокат ОСОБА_ приходив до головного лікаря. Також він прийшов до кабінету юрисконсульта ОСОБА_ надати їй черговий адвокатський запит та спілкувався у підвищеному тоні, а коли юрисконсульт сказала, що буде спілкуватись з ним тільки письмово, через його постійну грубість, він сказав, що їй ще невідомо, як він грубить, та він ще не грубив.
Скаржник ОСОБА_., завідуючий інформаційно-аналітичним відділом КЗ «ЗРЦПМСД», у поясненнях від 18.02.2016 року зазначив, що був присутній при телефонній розмові головного бухгалтера ОСОБА_ з адвокатом ОСОБА_ який некоректними висловлюваннями принижував її людську гідність і компетентність, погрожував в неадекватно підвищеному тоні.
Скаржник ОСОБА_ юрисконсульт КЗ «ЗРЦПМСД», у поясненнях від 19.02.2016 року зазначила, що адвокат ОСОБА_ при здійсненні адвокатської діяльності поводить себе неналежним чином, що проявляється в його спілкуванні на підвищених тонах, образах та погрозах. 18.12.2015 року адвокат ОСОБА_ звернувся до КЗ «ЗРЦПМСД» з адвокатським запитом, у відповіді на який було відмовлено з причини ненадання копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. Після надання відповіді на адвокатський запит від 24.12.2015 року адвокат ОСОБА_ телефонуючи на її мобільний телефон в робочий та неробочий час, вимагав коментарі та пояснення на відповідь, спілкуючись у підвищеному тоні, називаючи відповіді «комедійними», ставив під сумнів її освіту, намагався залякати зверненням до Міністерства охорони здоров’я. В телефонному режимі вимагав у неї надання копії документу головного лікаря без адвокатського запиту та пояснень дій головного лікар щодо переміщення робочого місця медичної сестри ОСОБА_ інтереси якої він представляє, вважав їх ставлення упередженим. Чинне законодавство забороняє адвокату допитувати осіб без їх згоди, ще й неробочий час, тому ОСОБА_ вважає, що адвокат ОСОБА_ своєю грубою поведінкою підриває авторитет адвокатури, порушив вимоги статті 21 Закону. На її зауваження про грубість з його сторони під час розмови 18.01.2016 року у кабінеті юрисконсульта відповів, що «він ще не грубив» і вона не знає, як він грубить.
Скаржник ОСОБА_, секретар КЗ «ЗРПЦПМСД», у поясненнях від 19.02.2016 року підтвердила факт грубого спілкування адвоката ОСОБА_ з юрисконсультом ОСОБА_ по телефону.
За результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі, про наявність в діях адвоката ОСОБА_ дисциплінарного проступку, членом дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області ОСОБА_ складено довідку, відповідно до якої в діях адвоката ОСОБА_ встановлені ознаки дисциплінарного проступку та запропоновано порушити дисциплінарну справу.
21 березня 2016 року дисциплінарною палатою КДКА Кіровоградської області винесено рішення № 13 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених п.1 статті 46, ч. 1 статті 48, статті 50 Правил адвокатської етики .
Дисциплінарна палата ухвалене рішення мотивувала невиконанням адвокатом ОСОБА_ вимог пункту 1 статті 46 Правил адвокатської етики, а саме, не виконанням вимоги, що у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним. Висновок про наявність ознак порушення адвокатом ч. 1 статті 48 Правил адвокатської етики мотивований тим, що відповідно до вимог частини 1 статті 48 Правил адвокатської етики адвокат ОСОБА_ у відносинах з іншими державними органами з приводу виконання доручення клієнта мав дотримуватись вимог Правил у частині, застосованій до цих відносин і не повинен здійснювати протизаконний тиск на посадових осіб та службовців цих органів, використовуючи особисті зв’язки, погрози, обіцянки, тощо. Крім того, дисциплінарною палатою КДКА Кіровоградської області зазначено, що адвокат ОСОБА_ не дотримався вимог статті 50 Правил адвокатської етики, відповідно до яких у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосованій до цих відносин.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що перевірка відомостей, викладених в скарзі співробітників КЗ « ЗРЦПМСД», та фактів, наведених в поясненнях адвоката ОСОБА_ проведена не ретельно.
Порушення вимог ч. 1 статті 48 Правил адвокатом ОСОБА_ не може бути кваліфіковане, як дисциплінарний проступок адвоката з підстав застосування цієї норми тільки до етичних аспектів відносин адвокатів з іншими державними органами. Ця норма не стосується комунальних підприємств, яким є комунальний заклад «Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». В ході перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, дисциплінарною палатою не витребувано підтвердження форми власності підприємства.
При виконанні вимог статті 38 Закону і перевірці відомостей про дисциплінарний проступок не встановлено учасників судового провадження, їх повноваження. Матеріали перевірки не містять жодного затвердженого належним чином процесуального документа, який би підтверджував процесуальний стан осіб, в рішенні дисциплінарної палати вони також не визначені. Тому Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 1 статті 46 Правил, не доведена. Дисциплінарна палата при перевірці відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та винесенні рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 1 статті 46 Правил, не перевірила твердження останнього та не надала оцінки доводам адвоката ОСОБА_., як протилежної сторони по цивільній справі, що звернення зі скаргою до КДКА Кіровоградської області, є засобом тиску на адвоката у зв’язку з виконанням адвокатської діяльності та активної позиції по справі. Так, відповідно частини 2 статті 36 Закону не допускається зловживання правом на звернення до КДКА, в тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав і використання зазначеного права, як засобу тиску на адвоката у зв’язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності.
ВКДКА вважає, що дисциплінарною палатою КДКА регіону безпідставно встановлено в діях адвоката ОСОБА_ ознаки дисциплінарних проступків, передбачених ч. 1 статті 46 та ч. 1 статті 48 Правил адвокатської етики, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення і прийняття нового рішення, про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого статтями 50, 12 Правил адвокатської етики. При цьому ВКДКА зазначає, що під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарній палаті КДКА необхідно буде перевірити, чи є в діях адвоката ОСОБА_ склад дисциплінарного проступку, передбаченого статтями 50, 12 Правил адвокатської етики.
На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката ОСОБА_ задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області № 13 від 21 березня 2016 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ скасувати. Прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_ та направити її на стадію розгляду до КДКА регіону.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
- Матеріали дисциплінарного провадження повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М.Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О.Дроботущенко