РІШЕННЯ № VIІ-012/2020
23 липня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 в частині оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09.04.2019 про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 12 березня 2019 року до КДКА Харківської області надійшло подання Голови Ради адвокатів Харківської області щодо притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
- 09 квітня 2019 року, за результатами розгляду подання Голови Ради адвокатів Харківської області, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 .
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат Особа_1 звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просить скасувати рішення КДКА Харківської області від 09.04.2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката Особа_1 .
- Листом за вих. № 2299 від 03.02.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 з КДКА Харківської області.
- Вказані матеріали листом за вхід. № 13287 від 19.02.2020 року надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Листом за вих. № 2402 від 20.02.2020 року Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було доручено члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1.
- Листом за вих. № 2808 від 09.07.2020 року, адвоката Особа_1 та Голову Ради адвокатів Харківської області Особа_4 було повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА, запланованого до проведення 23.07.2020 року, включено розгляд скарги адвоката Особа_1 в частині оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09.04.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
Дотримання строку подання скарги на рішення КДКА
- Першочергово скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09.04.2019 про порушення відносно неї дисциплінарної справи надійшла до ВКДКА 17.01.2020 року за вхід. № 13124.
- Оскільки скарга не відповідала вимогам ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, із наступними змінами, вона була повернута Скаржнику для усунення недоліків листом за вих. № 2272 від 21 січня 2020 року.
- 29.01.2020 року до ВКДКА повторно надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення ДП КДКА Харківської області від 09.04.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
- Тобто, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Скарга адвоката до ВКДКА містить клопотання, в якому вона просить поновити пропущений строк на оскарження рішення КДКА Харківської області.
- В обгрунтування клопотання про поновлення строку Скаржниця зазначає, що їй не було відомо про наявність оскаржуваного рішення, в зв’язку із неповідомленням про нього зі сторони дисциплінарної палати КДКА регіону.
- Зазначає, що не отримувала кореспонденцію наприкінці квітня та на початку травня 2019 року, оскільки з 28.04.2019 ро 08.05.2019 перебувала з родиною у відпустці.
- У скарзі до ВКДКА, адвокат зазначила, що у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 05.12.2019 їй стало відомо від протилежної сторони у процесі, що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 14.05.2019 року, про що є запис у реєстрі НААУ.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Враховуючи викладені норми чинного законодавства, останнім днем 30-денного строку для оскарження рішення КДКА було 09.05.2019 року.
- Скарга була подана до ВКДКА вперше 17.01.2020, тобто з пропуском строку більше ніж вісім місяців.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
- З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКА регіону виконано належним чином вимоги частини 2 статті 39 Закону.
- Так, копія рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 09.04.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 , а також довідка, були направлені адвокату Особа_1 листом №0340/19 від 10 квітня 2019 року на адресу, зазначену в ЄРАУ.
- Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА Харіківської області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
- Також ВКДКА додатково звертає увагу, що адвокат зазначила, що 05.12.2019 року їй стало відомо про притягнення її 14.05.2019 року до дисциплінарної відповідальності та про запис у реєстрі НААУ щодо даної обставини.
- Однак, навіть при даній ситуації Скаржником також порушено строк на оскарження рішення, оскільки скарга вперше подана до ВКАДКА 17.01.2020 року, тобто з порушенням тридцятиденного строку з моменту, коли Скаржник дізнався про наявність рішення.
- Рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передує рішення про порушення дисциплінарної справи.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09 квітня 2019 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
23.07.2020