РІШЕННЯ № VIІ-014/2020
24 липня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 28 жовтня 2019 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 щодо порушення чинного законодавства України адвокатом Особа_2, а саме ст. 62 Конституції України, ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 11, 12-1, 42, 45 Правил адвокатської етики.
- Вимоги викладені у скарзі – притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатської діяльності.
- 24 грудня 2019 року за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, за відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 14 лютого 2020 року Особа_1 звернулась зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 24.12.2019 р., до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. №245 від 21.02.2020 р.), в якій просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.12.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної скарги відносно адвоката Особа_2, матеріали справи направити для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
- Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржницею пропущено, проте вона просить його поновити.
- 26 лютого 2020 р. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. №2416 витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 12 березня 2020 р. за вхід. № 13411 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 12 березня 2020 р. листом за вих. № 2502 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Дотримання строку подання скарги на рішення КДКА
- Оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області було прийнято 24.12.2019 року.
- Останнім днем для подання скарги до ВКДКА було 23.01.2020 року.
- Скаржниця направила скаргу до ВКДКА 14.02.2020 року, тобто з пропуском строку на оскарження рішення, визначений ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В обґрунтування клопотання Скаржниця посилається на те, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2019 вона отримала 05.02.2020 р. на електронну адресу.
- Вказане рішення вона отримала після того як звернулася 05.02.2020 р. до КДКА Київської області із заявою щодо надання сканованої копії рішення від 24.12.2019 р.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Мотиви та висновки ВКДКА
- 26 грудня 2019 року рішення КДКА Київської області було відправлено на адресу вказану Скаржницею, але лист повернуто на адресу КДКА за закінченням терміну зберігання.
- Копію рішення від 24.12.2019 КДКА Київської області направила за адресою вказаною скаржницею та в терміни передбачені Регламентом КДКА.
- 05.02.2020 р. до КДКА Київської області надійшла заява від Особа_1, щодо надання сканованої копії рішення від 24.12.2019 р. на електронну адресу, яке цього ж дня було відправлене Скаржниці (а.с. 20).
- 14 лютого 2020 року Особа_1 подала скаргу до ВКДКА.
- З викладеного випливає та не спростовується самою Скаржницею, що дана скарга до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подана поза межами встановленого статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Зазначена Скаржницею причина пропуску строку на оскарження рішення, з врахуванням пропущеного строку, не є непереборною обставиною, яка не залежить від волі заінтересованої особи щодо виконання процесуальних дій в межах встановленого законом проміжку часу та не є такою, яка дає підстави для поновлення строку на оскарження рішення.
- Доказів, які б підтвердили поважність причини тривалого пропуску строку на оскарження рішення Скаржницею не надано.
- За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА відсутні.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.12.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
24.07.2020