РІШЕННЯ № VIІ-017/2021
01 липня 2021 року
м. Камꞌянець-Подільський
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 та Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 4/ДПВ-21 від 18.02.2021 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 та адвоката Особа_8, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- До КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга Особа_1 та Особа_2 стосовно поведінки адвокатів Особа_5 та Особа_8.
- Рішенням ДП КДКА Дніпропетровської області № 4/ДПВ-21 від 18.02.2021 року (надалі – рішення) відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів.
- Не погодившись з рішенням, Особа_1 та Особа_2 02.04.2021 року направили до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу, в якій просять поновити скаржникам строк на оскарження рішення ДП КДКА регіону, зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про притягнення адвокатів Особа_5 та Особа_8 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарних стягнень у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Підставою для поновлення строку на оскарження рішення Скаржниками зазначено той факт, що Особа_2 копію даного рішення не отримала, а також те, що оскільки постійно відзначалось про ризик захворювання саме літніх осіб та осіб з хронічними захворюваннями, Особа_1 та Особа_2 вимушені були не виходити з дому.
- Таким чином, строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржниками пропущено.
- 12 квітня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали справи стосовно адвокатів Особа_5 та Особа_8.
- 09 червня 2021 року матеріали дисциплінарної справи надійшли до ВКДКА.
- 14 червня 2021 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно відомостей, зазначених в ЄРАУ.
- Ознайомившись з довідкою члена дисциплінарної палати КДКА регіону, якому було доручено проведення перевірки відомостей, викладених в скарзі Особа_1 і Особа_2, з письмовими поясненнями адвокатів Особа_5 та Особа_8 з матеріалами перевірки, заслухавши скаржника Особа_1, дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатів Особа_5 та Особа_8.
- З урахуванням принципу презумпції невинуватості адвокатів та покладення обов’язку доказування на скаржника, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що між скаржником Особа_1 та Особа_6, як колишнім подружжям, склалися тривалі неприязні стосунки на грунті розподілу спільного майна після розлучення, зокрема, безпосередньо квартири за місцем розташування якої відбулися події. В даний час між ними також тривають судові процеси щодо поділу спільното сумісного майна подружжя.
- Конфлікт 23 травня 2020 року виник між Особа_1, його співмешканкою Особа_2 та Особа_6 При цьому, скаржниками не надано доказів будь-якої протиправної поведінки доньки Особа_7, Особа_5, та адвоката Особа_8.
- Посилання скаржників на досудове розслідування за їх заявою щодо заволодіння їх майном Особа_6 та Особа_5, яке триває з 02.06.2020 року, за відсутності будь-яких доказів протиправної поведінки адвокатів Особа_5 та Особа_8 не є підставою для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
- Виклик співробітників поліції для складання адміністративного протоколу та приписів щодо скаржника Особа_1, які в подальшому були скасовані судами, з боку Особа_5 відбулися у відповідності з вимогами діючого законодавства, та не можуть свідчити про порушення адвокатом вимог закону та Правил адвокатської етики.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
- Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає наступне.
- Скаржники звернулися до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 4/ДПВ-21 від 18.02.2021 року – 02 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на оскарження рішення.
- Останнім днем для оскарження рішення було 22 березня 2021 року.
- Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
- З матеріалів справи вбачається, що КДКА регіону виконано належним чином вимоги частини 2 статті 39 Закону.
- Відповідно до матеріалів справи, Особа_1 02.03.2021 року ознайомився із матеріалами та отримав копію оскаржуваного рішення КДКА регіону, а також отримав копію рішення для Особа_2.
- Крім того, відповідно до первинної скарги та скарги до ВКДКА Особа_1 та Особа_2 проживають спільно за однією адресою. Тому посилання скаржників, що Особа_2 не було отримано оскаржуваного рішення, оцінюється критично.
- З дня отримання рішення, у Скаржників було 20 днів щоб вчасно звернутися зі скаргою до ВКДКА.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Жодної поважної причини пропуску строку Скаржниками не наведено.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного:
- поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
- поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
- оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
- будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
- необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА регіону, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- На підставі викладеного, керуючись п. 3.29. Регламенту ВКДКА, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 та Особа_2 – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 4/ДПВ-21 від 18.02.2021 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_5 та адвоката Особа_8, − залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
01.07.2021