Рішення № VIІ-021/2020 за скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 РІШЕННЯ № VIІ-021/2020

 24 липня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Голови Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 14.11.2019 року на адресу КДКА м. Києва надійшла скарга в.о. голови правління АТ «ОСОБА_1» від 04.11.2019 року Особа_4 відносно адвоката Особа_3, скерована ВКДКА.
  2. 21.11.2019 року Голова дисциплінарної палати КДКА м. Києва доручив проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у скарзі, відносно адвоката Особа_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1), члену дисциплінарної палати Особа_5.
  3. 03.12.2019 року член дисциплінарної палати Особа_5 звернувся до адвоката Особа_3 для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
  4. 17.12.2019 року на адресу КДКА м. Києва надійшли письмові пояснення адвоката Особа_3.
  5. 09.01.2020 року членом дисциплінарної палати Особа_5 за результатом перевірки обставин, викладених в скарзі в.о. голови правління АТ «ОСОБА_1» Особа_4, складено довідку з підсумковим висновком та пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
  6. 09.01.2020 року дисциплінарна палата КДКА м. Києва за результатом розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки прийняла рішення № 206 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.
  7. 05.03.2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, голова правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. №13399 від 11.03.2020).
  8. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущений, проте у скарзі ставиться питання про поновлення строку на оскарження рішення з підстав, які на думку Скаржника, є поважними.
  9. 13.03.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА м. Києва матеріали за скаргою в.о. голови правління АТ «ОСОБА_1» Особа_4 відносно адвоката Особа_3.
  10. 16.04.2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
  11. 21.04.2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  12. Листом від 09.07.2020 року, Голову Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 та адвоката Особа_3 було повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА, запланованого до проведення 24.07.2020 року, включено розгляд скарги Голови Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
  1. На засіданні ВКДКА 24.07.2020 року по скарзі Голови Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року доповіла член ВКДКА Особа_6.

Дотримання строку подання скарги на рішення КДКА

  1. Першочергово скарга Голови Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року була направлена до ВКДКА 17.02.2020 року, тобто з порушенням строку на оскарження рішення.
  2. Оскільки скарга не відповідала вимогам ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, із наступними змінами, вона була повернута Скаржнику листом за вих. № 2432 від 26.02.2020 року.
  3. 05.03.2020 Скаржник повторно направив скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року.
  4. В обгрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09.01.2020 року Скаржник зазначив, що усунення недоліків після повернення скарги з ВКДКА унеможливило подання скарги в тридцятиденний строк.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  2. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  3. Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  4. Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Для встановлення факту порушення строку оскарження необхідно враховувати, що за загальним правилом, перебіг строку, обчислюваного днями, починається з наступного дня після настання події, з якою пов’язано його початок. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день (п. 2 Узагальнень дисциплінарної практики про поновлення строків на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-019/2019 від 04.10.2019).
  2. Враховуючи викладені норми чинного законодавства, останнім днем 30-денного строку для оскарження рішення КДКА було 08.02.2020 року.
  3. Вперше скарга була направлена до ВКДКА 17.02.2020 року, тобто вже з пропуском строку на його оскарження.
  4. Після усунення недоліків, повторно скарга направлена до ВКДКА 05.03.2020 року.
  5. Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
  6. Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
  7. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  8. Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  9. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  10. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  11. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
  12. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

34. Скаржником належними доказами не доведено поважність пропуску строку оскарження рішення.

  1. Визнаючи факт отримання 16.01.2020 року рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 09.01.2020 року, Скаржник не надав доказів наявності поважних причин, які перешкоджали його оскарженню у строк, встановлений Законом, тобто до 08.02.2020 року.
  2. Посилання Скаржника на те, що недоліки скарги від 17.02.2020 року, яка була повернута товариству, були усунені у скарзі до ВКДКА від 05.03.2020 року, та на те, що представник товариства не був присутнім при прийнятті оскаржуваного рішення, не є поважними причинами пропуску строку на оскарження рішення.
  3. Таким чином, матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА м. Києва, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
  4. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  5. З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Голови Правління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2а – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 206 від 09 січня 2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури                                     К.В. Котелевська

 

24.07.2020