РІШЕННЯ № VII-025/2025 за скаргою на на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 19/ДПВ-24 від 30.05.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VII-025/2025

25 липня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І., Вишаровської В.К. Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Дуліч Т.В. Усманова М.А., Дроботущенко Т.О., Притули О.Б., Тарасової А.М., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 19/ДПВ-24 від 30.05.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. До КДКА Запорізької області надійшла скарга Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 29.07.2022 р. щодо неналежної поведінки адвокат ОСОБА_1, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
  2. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 є членом Ревізійної комісії адвокатури Запорізької області, листом голови КДКА Запорізької області від 09.08.2022 р. матеріали скарги скеровано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Листом голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18.08.2022 р. № 1186 матеріали скарги скеровано для розгляду до КДКА Дніпропетровської області.
  3. В березні 2023 року до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга заступника керівника Запорізької обласної прокуратури щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 Перевірку відомостей, викладених у скарзі, доручено члену дисциплінарної палати КДКА.
  4. В порядку ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати 18.04.2023 р. вручив адвокату ОСОБА_1 копію скарги з додатками та запропонував надати письмові пояснення по суті порушених питань.
  5. 19.04.2023 р. до КДКА Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 який не погодився з доводами скарги.
  6. 03.05.2023 р. член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області склав довідку за результатами перевірки.
  7. 04.05.2023 року дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
  8. Не погоджуючись із вказаним рішенням, скаржник звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою від 18.07.2023 р. про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Дніпропетровської області від 04.05.2023 р. та зобов’язання КДКА Дніпропетровської області провести повторний розгляд скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
  9. 21.11.2023 р. рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № ІНФОРМАЦІЯ_5 задоволено позов скаржника у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 04.05.2023 р. та зобов’язано КДКА Дніпропетровської області провести повторний розгляд питання про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 Це рішення ніким не оскаржувалось та набрало законної сили.
  10. 29.05.2024 р. член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області склав довідку за результатами перевірки та направив її до КДКА. 30.052024 р. КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
  11. Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник 16.04.2025 р. скерував до ВКДКА скаргу, яка надійшла 02.05.2025 р. та зареєстрована за №27883.
  12. Листом за вих. 2954 від 07.05.25 р. скарга заступника керівника Запорізької обласної прокуратури з усіма додатками була йому повернута для усунення недоліків.
  13. 26.05.2025 р. за вх. № 28251 до ВКДКА надійшлв друга скарга від 19.05.2025 р. на рішення КДКА Дніпропетровської області від 30.05.2024 р.
  14. Термін на оскарження рішення скаржником пропущений. Клопотання про поновлення строку на оскаження заявлене.
  15. Листом від 03.06.2025 р. за № 3583 тимчасово виконуючий обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А.П.. витребував з КДКА Дніпропетровської області матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли до ВКДКА 27.06.2025 року та були скеровані на перевірку.
  16. 16. Листом за вих.№ 3966 від 27.06. 2025 року тимчасово виконуючий обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А.П. доручив члену ВКДКА здійснити перевірку та доповісти на засіданні ВКДКА питання за матеріалами скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_2 на рішення КДКА Дніпропетровської області від 30.05.2024 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1., який надійшов на електронну пошту перевіряючої 11.07.2025 р.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. Скаржник вказує в Скарзі наступне:
  2. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2012 р. у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2, яке залишене в силі ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2012 р. задоволено позов заступника прокурора Запорізької області. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 929 221, 57 грн.
  3. За результатами проведення виконавчих дій державним виконавцем складено дві постанови про опис та арешт рухомого майна боржника від 30.01.2018 р., а саме – 29 одиниць меблів та побутової техніки. ОСОБА_3 брав участь під час проведення зазначених виконавчих дій, отримував копії відповідних постанов, подавав заперечення, які стосувались лише оцінки описаного та арештованого майна, не оспорюючи при цьому факт приналежності йому майна. Однак, у лютому 2018 р. ОСОБА_1 подано позов про визнання права власності на все описане та арештоване державним виконавцем майно та зняття з нього арешту. У додаток до позову та в підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано договір про поділ майна подружжя від 20.02.2015 р.
  4. Згідно з Єдиним реєстром адвокатів України, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в Раді адвокатів Запорізької області.
  5. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2018 р. прокуратуру Запорізької області залучено до розгляду цієї справи на стороні відповідача. За клопотанням прокурора на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2021 р. Київською незалежною судово-експертною установою проведено фізико-хімічну експертизу матеріалів(документів). Згідно з висновком експерта від 13.09.2021 р. № 3148 давність виконання підписів у договорі про поділ майна подружжя, датованому 20.02.2015 р., укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не відповідає вказаній даті. Підписи виконані в період серпня 2017 року – лютого 2018 року, більш точно встановити період їх виконання не є можливим, що зумовлено штучним старінням підписів в розділі «Реквізити сторін» шляхом теплової дії розігрітих поверхонь (праска, тощо). Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 р. , яке судом апеляційної інстанції залишене без змін, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту з майна відмовлено.
  6. Згідно з рішенням суду, ОСОБА_1, діючи в інтересах відповідача ОСОБА_3, підписав в період серпень 2017 – лютий 2018 року договір про поділ майна подружжя із заздалегідь хибною датою «20.02.2018 р.», «вжив право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір про поділ майна подружжя), укладений заднім числом, використовувався учасниками цих відносин для недопущення звернення стягнення на майно боржника. Таким чином, ОСОБА_1 намагався ввести в оману суд підробленим документом з метою недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_3 Свою протиправну поведінку ОСОБА_1 продовжував здійснювати протягом усього розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_3, в тому числі і в суді апеляційної інстанції.
  7. Встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, дії ОСОБА_1 свідчать про грубе одноразове порушення ним правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, а також вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є дисциплінарним проступком, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, і що у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 35 цього ж Закону є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  8. Порушення адвокатської етики ОСОБА_1 мало триваючий характер, оскільки його недобросовісна поведінка продовжувалась не лише під час розгляду справи, а й під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення суду від 20.01.2022 р
  9. Відповідно до статті 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Всупереч наведеному, ОСОБА_1, маючи з 2008 року свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, будучи обізнаним про законодавчо встановлений порядок виконання судових рішень, діючи в інтересах третьої особи (ОСОБА_3), використав підроблений документ (договір про поділ майна подружжя) шляхом його подання до суду першої інстанції з метою введення в оману цього суду, а в подальшому й суду апеляційної інстанції для уникнення звернення стягнення на майно ОСОБА_3, що мало б наслідком порушення прав стягувача (державного банку) в частині задоволення його законних вимог на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Вказана триваюча протиправна поведінка ОСОБА_1 грубо порушила правила адвокатської етики, а вчинені дії порочать честь, гідність і ділову репутацію своїх колег, підривають престиж адвокатури та адвокатської діяльності. Зазначене завдало непоправної шкоди авторитету адвокатури в цілому в очах суспільства.
  10. Поряд з цим, відповідно до ст.ст. 12, 12-1 Правил всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Адвокат повинен бути добропорядним. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, наслідком якого повинне бути накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Приписами статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльість» визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  2. 37. Перевіркою було встановлено, і сторонами не заперечується, що 07 лютого 2018 року ОСОБА_1 як фізична особа звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із позовом до Олександрівського відділу державній виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Публічного акціонерного Товариства «Родовід Банк», ОСОБА_3, третя особа прокуратура Запорізької області, про визнання права власності та зняття арешту з майна . Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що на підставі Договору позички майна (безоплатного користування майном) від 01.08.2017 р., укладеного між ним та ОСОБА_3- відповідачем по справі, він має право користуватись житловим будинком, розташованим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору він має право використовувати житловий будинок для власного проживання та зберігання своїх речей. До позову було долучено договір позички майна, датований 01.08.2017 р. та договір про поділ майна подружжя, укладений між ним та ОСОБА_5, датований 20.02.2015 р., відповідно до якого йому належить на праві власності спірне рухоме майно, вказане у позові.
  3. Згідно з ухвалою від 11.05.2021 р. судом було призначено фізико-хімічну експертизу матеріалів документів, на вирішення якої поставлені такі питання: «- чи відповідає давність виконання підпису ОСОБА_1, який знаходиться у договорі про поділ майна подружжя від 20.02.2015 р. зазначеній у ньому даті? Якщо ні, то в який період часу було здійснено підпис у графі «Реквізити сторін, ОСОБА_1» в договорі про поділ майна подружжя від 20.02.2015 р.?»
  4. Відповідно до висновку експерта № 3148 від 10.06.2021 р. «давність виконання підписів в договорі про поділ майна подружжя, датованому 20.02.2015 р., укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не відповідає вказаній даті. Підписи виконані в період серпень 2017 – лютий 2018 року, більш точно встановити період їх виконання не уявляється можливим, що зумовлено примусовим штучним старінням підписів в розділі «Реквізити сторін» шляхом теплової дії розігрітих поверхонь (праска, тощо)».
  5. На підставі зазначеного висновку експерта суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1, діючи в інтересах відповідача ОСОБА_3, підписав в період серпень 2017 – лютий 2018 року договір про поділ майна подружжя із заздалегідь хибною датою – 20.02.2015 р., «вжив право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір про поділ майна подружжя), укладений заднім числом, використовувався учасниками цих відносин для недопущення звернення стягнення на майно боржника. Право на поділ спільного майна подружжя не може використовуватись учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник ОСОБА_3, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, уклавши з ОСОБА_1 договір позички майна, а також ОСОБА_1, який уклав заднім числом договір про поділ майна подружжя, діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами стосовно кредитора ПАТ «Родовід Банк», оскільки вказані дії порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю, а постановою Запорізького апеляційного суду від 22.06.2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
  6. У своїх письмових поясненнях адвокат ОСОБА_1 зазначив, що вважає подану прокурором скаргу необґрунтованою та такою, що не містить підстав для порушення дисциплінарної справи. В межах цивільної справи за № ІНФОРМАЦІЯ_3, яка розглядалась Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, він був позивачем, звернувся за захистом порушеного його особистого права власності. Будь-яких інтересів жодного з інших учасників зазначеної справи він не представляв, будь-які документи в інтересах третіх осіб до суду не надавав. Під час розгляду судом зазначеної цивільної справи жодної дії, яка б містила ознаки здійснення ним адвокатської діяльності в розумінні положень ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» він не здійснював.
  7. Дисциплінарна палата вважає, що дії ОСОБА_1 як фізичної особи – позивача, який на підставі закону представляє свої особисті інтереси в суді, які не пов’язані з його адвокатською діяльністю, виключають його притягнення до дисциплінарної відповідальності саме як адвоката. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна у власних інтересах. Скаржником не надано жодного доказу здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_1 як при представництві власних інтересів як позивача, так і інтересів інших осіб в суді. Таким чином, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 діяв як адвокат в інтересах третьої особи, засновані на припущеннях.
  8. Дисциплінарна палата зазначає, що вказаний висновок узгоджується з обставинами , викладеними в рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 р. у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3 та в постанові Запорізького апеляційного суду від 22.06.2022 р., де суди ставилися до ОСОБА_1 саме як до фізичної особи – позивача. Жодних відомостей про те, що він використовував права адвоката чи здійснював адвокатську діяльність в особистих інтересах, чи інтересах інших осіб, судами не встановлено. При прийнятті рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, дисциплінарна палата враховує вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, які встановлюють відповідальність адвоката виключно за вчинення дисциплінарного проступку з використанням статусу адвоката або при здійсненні саме адвокатської діяльності.
  9. Дисциплінарна палата вважає, що дії ОСОБА_1 по представництву своїх особистих інтересів вчинені поза межами професійної діяльності та без використання статусу адвоката, а відтак, правових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка має право на заняття адвокатською діяльністю, але здійснює самопредставництво своїх особистих інтересів як фізична особа, без використання статусу адвоката та без ознак здійснення адвокатської діяльності не встановлено.
  10. Приймаючи до уваги відсутність правових підстав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, дисциплінарна палата КДКА прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник зазначає, що не погоджується з мотивами та висновками дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, викладеними в рішенні від 30.05.2024 року, вважає зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню.
  2. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2012 р. у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2, яке залишене в силі ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2012 р. задоволено позов заступника прокурора Запорізької області. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 929 221, 57 грн.
  3. За результатами проведення виконавчих дій державним виконавцем складено дві постанови про опис та арешт рухомого майна боржника від 30.01.2018 р., а саме – 29 одиниць меблів та побутової техніки. ОСОБА_3 брав участь під час проведення зазначених виконавчих дій, отримував копії відповідних постанов, подавав заперечення, які стосувались лише оцінки описаного та арештованого майна, не оспорюючи при цьому факт приналежності йому майна. Однак, у лютому 2018 р. ОСОБА_1 подано позов про визнання права власності на все описане та арештоване державним виконавцем майно та зняття з нього арешту. У додаток до позову та в підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано договір про поділ майна подружжя від 20.02.2015 р.
  4. Згідно з Єдиним реєстром адвокатів України, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в Раді адвокатів Запорізької області.
  5. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2018 р. прокуратуру Запорізької області залучено до розгляду цієї справи на стороні відповідача. За клопотанням прокурора на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2021 р. Київською незалежною судово-експертною установою проведено фізико-хімічну експертизу матеріалів(документів). Згідно з висновком експерта від 13.09.2021 р. № 3148 давність виконання підписів у договорі про поділ майна подружжя, датованому 20.02.2015 р., укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не відповідає вказаній даті. Підписи виконані в період серпня 2017 року – лютого 2018 року, більш точно встановити період їх виконання не є можливим, що зумовлено штучним старінням підписів в розділі «Реквізити сторін» шляхом теплової дії розігрітих поверхонь (праска, тощо). Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 р. , яке судом апеляційної інстанції залишене без змін, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту з майна відмовлено.
  6. Згідно з рішенням суду, ОСОБА_1, діючи в інтересах відповідача ОСОБА_3, підписав в період серпень 2017 – лютий 2018 року договір про поділ майна подружжя із заздалегідь хибною датою «20.02.2018 р.», «вжив право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (договір про поділ майна подружжя), укладений заднім числом, використовувався учасниками цих відносин для недопущення звернення стягнення на майно боржника. Таким чином, ОСОБА_1 намагався ввести в оману суд підробленим документом з метою недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_3 Свою протиправну поведінку ОСОБА_1 продовжував здійснювати протягом усього розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_3, в тому числі і в суді апеляційної інстанції.
  7. Встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, дії ОСОБА_1 свідчать про грубе одноразове порушення ним правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, а також вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є дисциплінарним проступком, передбаченим п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону, і що у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 35 цього ж Закону є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  8. Порушення адвокатської етики ОСОБА_1 мало триваючий характер, оскільки його недобросовісна поведінка продовжувалась не лише під час розгляду справи, а й під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на рішення суду від 20.01.2022 р
  9. Відповідно до статті 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Всупереч наведеному, ОСОБА_1, маючи з 2008 року свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, будучи обізнаним про законодавчо встановлений порядок виконання судових рішень, діючи в інтересах третьої особи (ОСОБА_3), використав підроблений документ (договір про поділ майна подружжя) шляхом його подання до суду першої інстанції з метою введення в оману цього суду, а в подальшому й суду апеляційної інстанції для уникнення звернення стягнення на майно ОСОБА_3, що мало б наслідком порушення прав стягувача (державного банку) в частині задоволення його законних вимог на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Вказана триваюча протиправна поведінка ОСОБА_1 грубо порушила правила адвокатської етики, а вчинені дії порочать честь, гідність і ділову репутацію своїх колег, підривають престиж адвокатури та адвокатської діяльності. Зазначене завдало непоправної шкоди авторитету адвокатури в цілому в очах суспільства.
  10. Поряд з цим, відповідно до ст.ст. 12, 12-1 Правил всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Адвокат повинен бути добропорядним. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, наслідком якого повинне бути накладення на нього дисциплінарного стягнення.
  11. Оскаржуване рішення КДКА Дніпропетровської області прийнято з порушенням та неправильним застосуванням статей 21, 33, 34, 35, 37, 39 Закону, статей 2, 31, 32, 54 Положення № 120, статей 12, 12-1, 13, 44 Правил адвокатської етики, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також у своєму рішенні КДКА Дніпропетровської області не врахувала встановлені обставини та висновки, що містяться в рішенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2021 р. у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. у справі № ІНФОРМАЦІЯ_5.
  12. Рішення КДКА Дніпропетровської області від 30.05.2024 р. прийнято без врахування сталої та послідовної позиції Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відображеної у її рішеннях, щодо наявності у адвоката обов’язку дотримуватись вимог Правил адвокатської етики не лише під час здійснення адвокатської діяльності, а й в іншій його соціально-публічній діяльності. Відтак, КДКА Дніпропетровської області зроблено передчасні та хибні висновки щодо відсутності правових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1
  13. Право на поділ спільного майна подружжя не може використовуватись учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник ОСОБА_3, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, уклавши з ОСОБА_1 договір позички майна, а також ОСОБА_1, який уклав заднім числом договір про поділ майна подружжя, діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами стосовно кредитора ПАТ «Родовід Банк», оскільки вказані дії порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив : «цей договір не можна приймати до уваги як належний і допустимий доказ, оскільки дата його складання визнана висновком судової фізико-хімічної експертизи такою, що не відповідає зазначеній у ньому, а сам документ носить ознаки підстарювання, а, отже, вже апріорі документ є сфальсифікованим, оскільки не може відображати ті обставини, які існували станом на зазначену у ньому дату 20.02.2015 р. як складений більш як два-три роки потому. Вказане також робить сумнівним і відомості, зазначені у договорі позички майна».
  14. ОСОБА_1, будучи носієм спеціальних морально-етичних обов’язків, визначених у Правилах адвокатської етики. вчинив дисциплінарний проступок, наслідком якого повинно бути накладення на нього дисциплінарного стягнення. Скаржник просить скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 30.05.2024 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалити нове, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) (далі – Положення №120).
  3. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з КДКА Дніпропетровської області, встановлено:
  2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
  4. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  5. Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.
  6. Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  7. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  8. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч.1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  9. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення Правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  10. Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  11. Згідно зі статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  12. Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  13. За приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
  14. Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  15. Відповідно до ч. 1 ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також Рішеннями З’їзду адвокатів, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.
  16. Згідно статті 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку .Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката. Звинувачення адвоката не може гуртуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  17. Подання скарги заступником керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 мотивовані такими обставинами:
  18. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2012 р. , яке залишене в силі ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2012 р., задоволено позов заступника прокурора Запорізької області , з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно стягнуто на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 929 221, 57 грн. З метою недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_3, у лютом у 2018 р. ОСОБА_1 подає позов про визнання права власності на весь перелік описаного та арештованого державним виконавцем майна, зняття з нього арешту. У додаток до позову та в підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надано, зокрема, договір про поділ майна подружжя від 20.02.2015 р.
  19. У рамках цивільної справи за клопотанням прокурора на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2021 р. Київською незалежною судово-експертною установою проведено фізико-хімічну експертизу документів і у висновку від 13.09.2021 р. експерт зазначив, що давність виконання підписів у договорі про поділ майна подружжя, датованому 20.02.2015 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не відповідає вказаній даті. Підписи виконані в період серпня 2017 року – лютого 2018 року, більш точно встановити період їх виконання не уявляється можливим, що зумовлено штучним старінням підписів в розділі «Реквізити сторін» шляхом теплової дії розігрітих поверхонь (праска, тощо). Своїм рішенням від 09.12.2021 р суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту з майна. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення в силі. Таким чином, ОСОБА_1 намагався ввести в оману суд підробленим документом з метою недопущення звернення стягнення на майно ОСОБА_3
  20. Відповідно до статей 12 та 12-1 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Адвокат повинен бути добропорядним.
  21. Враховуючи наведене , ВКДКА приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку.
  22. Дослідивши матеріали справи, пояснення адвоката, скаргу , ВКДКА приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської області підлягає до скасування, оскільки в діях адвоката ОСОБА_1. є ознаки дисциплінарного проступку.
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_2, – задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 19/ДПВ-24 від 30.05.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ

25.07.2025