РІШЕННЯ № VIII-004/2025
28 серпня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Дуліч Т.В., Усманова М. А., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 240/2025 від 30.04.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 09.12.2024 року на адресу КДКА м. Києва надійшла скарга Особа_1 (надалі – Скаржник) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
- 16.12.2024 року скаргу Особа_1 було направлено до КДКА Київської області, оскільки адвокат Особа_2 обліковується в Раді адвокатів Київської області.
- 16.12.2024 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 (надалі – Скаржник) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
- 23.12.2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- 20.01.2025 року адвокату Особа_2 членом дисциплінарної палати був надісланий лист-повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень відносно обставин, зазначених в скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
- 10.02.2025 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Особа_1 щодо дій адвоката Особа_2.
- 27.02.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду скарги Особа_1 прийнято рішення порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
- 25.03.2025 року на адресу КДКА Київської області надійшли заперечення Особа_1.
- 04.04.2025 року на адресу КДКА Київської області надійшли пояснення адвоката Особа_2 відносно скарги Особа_1.
- 29.04.2025 року на адресу КДКА Київської області надійшли заперечення Скаржника.
- 30.04.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду справи стосовно адвоката Особа_2, прийнято рішення закрити дисциплінарну справу у зв’язку з відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку.
- 11.05.2025 року КДКА Київської області направила Особа_1 копію рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №240/2025 від 30.04.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 22.05.2025 року на вхід. №28221, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 240/2025 від 30.04.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 26.05.2025 року за вхід №28247 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від
- Особа_1 надійшов лист з доказами відправки КДКА Київської області копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів.
- 29.05.2025 року ВКДКА повернула подану скаргу у зв’язку з ненаданням Скаржником підтвердження направлення копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату Особа_2.
- 19.06.2025 року на вхід. №28722, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява Особа_1 про усунення недоліків скарги на рішення КДКА Київської області та про поновлення строку на оскарження.
- Строк на оскарження рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №240/2025 від 30.04.2025 року поновлено з поважних причин.
- Листом ВКДА за вих. №3937 від 26.06.2025 р. з КДКА Київської області було витребувано матеріали дисциплінарної справи.
- 15.07.2025 року за вхід. №29114 на адресу ВКДКА від КДКА Київської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_2. У листі голова КДКА Київської області повідомив, що раніше адвокат Особа_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, інформації стосовно оскарження до суду рішення КДКА Київської обласні не має.
- 16.07.2025 року до ВКДКА надійшли заперечення адвоката Особа_2 щодо скарги Особа_1 на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №240/2025 від 30.04.2025 року.
- 18.07.2025 року т.в.о. Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №240/2025 від 30.04.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- У своїй дисциплінарній скарзі скаржник зазначає, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувають:
- справа Інформація_1 від 05.11.2019 за позовом Особа_3 до Особа_4, Особа_5, Особа_6, Особа_7 (залучено у справу співвідповідачем ухвалою від 03.04.2024), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Особа_8, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_9, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Особа (третя особа на стороні позивача) про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання прав власності;
- справа Інформація_2 від 24.10.2023 за позовом Особа_1 до Особа_4, Особа_5, Особа_6, ОСОБА_7, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_10, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про іпотеку, визнання протиправним та скасування рішення про обтяження, витребування майна у справі Інформація_3.
- Скаржник в своїй скарзі зазначає, що дії адвоката Особа_2 спрямовані на безпідставне затягування і перешкоджання розгляду зазначених вище справ.
- Щодо справи Інформація_2
- В скарзі сказано, що 01.07.2024 адвокат Особа_2, представляючи компанію ОСОБА_7, звернувся до головуючої у справі Інформація_2 судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про об’єднання позовних заяв у справах Інформація_3 та Інформація_2 (в порядку ст. 188 ЦПК України). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 клопотання адвоката Особа_2 задоволене.
- В скарзі вказано, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3 в об’єднанні матеріалів справ Інформація_2, Інформація_3 відмовлено, оскільки рішення від 04.07.2024 у справі Інформація_2 постановлено з порушенням положень частини 3 ст. 188 ЦПК України, про що зазначив суддя, головуючий у справі Інформація_3.
- Скаржник звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.188 ЦПК України, об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання. Стверджує, що адвокат Особа_2 достеменно знав про це і навіть зазначив цю норму ЦПК у своєму клопотанні від 01.07.2024, але подав клопотання про об’єднання позовних заяв у справах Інформація_3 та Інформація_2 вже після проведення перших підготовчих засідань у зазначених справах, з усвідомленням того, що це призведе до безпідставного затягування розгляду справ у суді, тобто використав процесуальні права «на зло», недотримався принципів верховенства права та законності.
- Щодо справи Інформація_3.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.10.2024 у справі Інформація_3 (апеляційне провадження Інформація_4), відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою 02.10.2024 компанією ОСОБА_7 в особі представника адвоката Особа_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3.
- Також, скаржник каже, що перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, встановлений ч.1 ст.353 ЦПК України, є вичерпним і не містить можливості оскарження ухвали суду про відмову у прийнятті до свого провадження матеріалів справи, об’єднаної в одне провадження, про що адвокату Особа_2 було заздалегідь достеменно відомо. Проте, на думку скаржника, адвокат Особа_2 подав скаргу з метою затягування судового розгляду справи.
- На думку Скаржника, вищенаведеним підтверджується, що адвокат Особа_2 поводить себе недобросовісно, систематично зловживає процесуальними правами з метою безпідставного затягування і перешкоджання судовому розгляду справ Інформація_2 та Інформація_3.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, Особа_2 не надав свої письмові пояснення. Тільки після порушення дисциплінарної справи адвокат надав свої письмові пояснення, в яких зазначив, що він не погоджується з доводами скарги зважаючи на таке.
- Адвокат пояснює, що провадження у справі Інформація_3 було відкрито 05.11.2019 р., при цьому на підставі заяви ОСОБА_7, компанію було залучено у справі в якості співвідповідача ухвалою суду лише у 03.04.2024 р., оскільки зазначена справа стосується інтересів останнього.
- Щодо провадження у справі Інформація_2, адвокат вказує, що воно було відкрито 24.10.2023 р. але зважаючи, що ОСОБА_7 (далі за текстом «Клієнт») є іноземним елементом, що само по собі ускладнювало доступ останнього до можливості оперативного отримання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги було укладено лише 19.03.2024, що підтверджується ордером.
- Таким чином, адвокат зазначає, що тільки з цієї дати він, як представник, зміг вчиняти процесуальні дії в рамках проваджень зазначених справ.
- Додатково, адвокат повідомляє, що ознайомившись з матеріалами обох справ, йому стало зрозуміло, що у відкритті провадження у справі Інформація_2 взагалі мало бути відмовлено в силу положень ч. 3 п. 1 ст. 186 ЦПК України. Адвокат зазначає, що позовна заява яка подавалася у справі №Інформація_4 по своїй суті є позовом, що пред’явлено скаржником в інтересах іншої особи без належних на те підстав. На думку адвоката, зазначена обставина підтверджується ухвалою від 07.08.2024 у справі Інформація_3. Більш того, адвокат звертає увагу, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва вже перебувала справа з аналогічним предметом та підставами позову (Інформація_5).
- Отже, маючи розуміння про ситуацію яка склалася, адвокатом було подано заяву від 01.07.2024 про об’єднання позовних вимог. Така заява була задоволена судом за ухвалою від 04.07.2024 у справі Інформація_2, яка на дату подання пояснень не була скасована. Таким чином, адвокат робить припущення, що навіть зазначена підстава дає можливість прийти до висновку, що заява була подана не безпідставно.
- Що стосується ухвали від 07.08.2024 у справі Інформація_3, якою суддя відмовив у прийнятті матеріалів цивільної справи Інформація_2 до провадження, то на думку адвоката, ця ухвала є такою, що винесена у супереч нормам процесуального права. Адвокат аргументує свою позицію тим, що за вказаних обставин слідує, що один суддя ухвалив рішення про об’єднання справ, а інший суддя того ж суду – нівелював (можна стверджувати, що скасував) це рішення, чим, фактично, виконав повноваження апеляційного суду, що у свою чергу є неприпустимим.
- Крім того, адвокат вказує, що зважаючи на унікальність ситуації він, як адвокат, що діє в інтересах свого Клієнта та з урахуванням принципів здійснення адвокатської діяльності змушений був спробувати оскаржити ухвалу від 07.08.2024 у справі Інформація_3 для можливості усунення наявних розбіжностей.
- Що стосується заяви скаржника щодо затягування розгляду справи та перешкоджанню у її розгляді, то адвокат звертає увагу на дату вступу Клієнта у справу Інформація_3, та, відповідно, вступу адвоката Особа_2 як представника Клієнта (2024 р.), останнім було подано лише одне клопотання про об’єднання позовних заяв в одне провадження, а всі інші дії були похідними внаслідок задоволення судом такого клопотання.
- Натомість, адвокат акцентує увагу на дії скаржника в рамках провадження двох зазначених справ, а саме, що стосується справи Інформація_3: (1) ухвалою від 25.09.2023 року було відмовлено у задоволенні заяви Позивача про відвід судді; (2) ухвалою від 20.11.2020 року було відмовлено у задоволенні заяви Позивача про відвід судді; (3) ухвалою від 06.10.2020 Позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
- Виходячи з вищенаведеного, адвокат просить прийняти дані пояснення, a дисциплінарну справу закрити.
- Скаржник надав свої заперечення на пояснення адвоката в яких зазначає, що ухвалою від 19.12.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі Інформація_5, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28.10.2024 у справі Інформація_5, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою 02.10.2024 компанією Особа_7 в особі адвоката Особа_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3.
- Таким чином, Верховний Суд дав остаточну відповідь щодо об’єднання справ Інформація_2 та Інформація_3 – законні підстави для цього відсутні.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.
- Згідно матеріалів дисциплінарної справи, 01.07.2024 адвокат Особа_2, представляючи компанію ОСОБА_7, звернувся до головуючої у справі Інформація_2 судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про об’єднання позовних заяв у справах Інформація_3 та Інформація_2 (в порядку ст. 188 ЦПК України). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 у справі Інформація_2 клопотання адвоката Особа_2 задоволене.
- Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3 в об’єднанні матеріалів справ Інформація_2 та Інформація_3 відмовлено, оскільки рішення від 04.07.2024 у справі Інформація_2 постановлено з порушенням положень частини 3 ст. 188 ЦПК України.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.10.2024 у справі Інформація_3 (апеляційне провадження Інформація_4) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою 02.10.2024 компанією ОСОБА_7 в особі представника адвоката Особа_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3.
- Ухвалою від 19.12.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі Інформація_5, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7.
- Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
- Таким чином, сам факт відмови 07.08.2024 р. Печерським районним судом м. Києва у справі Інформація_3 в об’єднанні матеріалів справ Інформація_2 та Інформація_3, тобто винесення рішення не на користь клієнта, не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Згідно п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручання у правову позицію адвоката.
- Виходячи із матеріалів дисциплінарної справи, адвокат був залучений у зазначені вище справи лише у 19.03.2024р., а заяву про об’єднання позовних вимог, ним було подано 01.07.2024 р.. Таким чином, адвокат мав право вчиняти дії в інтересах свого клієнта лише тільки після того, як ним був укладений договір про надання правничої допомоги.
- Крім того, аналіз матеріалів дисциплінарної справи показав, що в них відсутні скарги на дії адвоката з боку його клієнта. Таким чином, можна дійти висновку про те, що його клієнт не заперечував проти зазначених вище дій адвоката, тобто погодив обрану адвокатом правової позиції по справам.
- Відповідно до ст. 8 ПАЕ у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- Заслухавши доповідача та вивчивши матеріали дисциплінарної справи, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені скарзі, не дають підстав дійти висновку про те, що адвокат Особа_2 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Короткий виклад позиції та доводів учасників справи до ВКДКА .
- Зміст скарги на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №240/2025 від 30.04.2025 року фактично дублює позицію та аргументи Скаржника в першочерговій скарзі на дії адвоката.
- Додатково Скаржник зазначає будь-які побажання клієнта не дають адвокату права на порушення імперативних норм цивільного процесуального законодавства. Відповідно до статті 8 ПАЕ, на яку посилається КДКА у п.44 Рішення №240/2025, адвокат зобов’язаний виходити з інтересів клієнта, але у межах дотримання принципу законності, що принципово.
- За приписами ст.18 ПАЕ, якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.
- Подання адвокатом Особа_2 клопотання про об’єднання матеріалів справ №758/48083/23-ц та Інформація_3, які не підлягали об’єднанню за приписами ч.3 ст.188 ЦПК України, на думку Скаржника, є зловживанням процесуальними правами (порушення норм ст.ст. 2, 44 ЦПК України), свідомим порушенням адвокатом ст.ст.4, 11, 21 Закону України №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», присяги адвоката України, ст.ст.7, 11, 19, 42, 44 ПАЕ.
- Також, Скаржник стверджує про безпідставне затягування і перешкоджання розгляду справи Інформація_3 Адвокатом, через подання апеляційної скарги на ухвалу яка не підлягає оскарженню, та подання касаційної скарги.
- Зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 28.10.2024 у справі Інформація_3 (апеляційне провадження Інформація_4), відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі Інформація_3, поданою 02.10.2024 адвокатом Особа_2 в інтересах ОСОБА_7.
- Скаржник зазначає, що подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню є зловживанням процесуальними правами (п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України), відтак адвокат Особа_2 знову свідомо порушив вимоги ст.ст.4, 11, 21 Закону України №5076-VI та ст.ст.7, 11, 19, 42, 44 ПАЕ.
- 05.12.2024 адвокат Особа_2, представляючи інтереси ОСОБА_7, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначену ухвалу Київського апеляційного суду від 28.10.2024 у справі Інформація_3.
- Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС виніс ухвалу від 19.12.2024 (провадження Інформація_7), у якій відмовив у відкритті касаційного провадження і нагадав: окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, вичерпний перелік яких зазначено у ст.353 ЦПК України, відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.
- Верховний Суд дав остаточну відповідь щодо об’єднання справ Інформація_2 та Інформація_3 – законні підстави для цього відсутні.
- Крім того, Скаржник просить витребувати у Адвоката копію апеляційної скарги поданої ним до Київського апеляційного суду 02.10.2024 р. та копію касаційної скарги від 05.12.2024 р.
- Адвокат у поданих запереченнях на скаргу наголошує, що відповідно до ст.11 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно. Крім того, відповідно до ст. 8 ПАЕ у межах принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- А отже, будуючи правову позицію Адвокат був зобов’язаний в інтересах свого Клієнта вчинити всіх процесуальних дій, які б відповідали інтересам останнього. Крім того, Клієнт особисто вимагав належного представлення його інтересів, що повністю узгоджується з принципами провадження адвокатської діяльності.
- Отже, подання Заяви від 01.07.2024 про об’єднання справ Інформація_3 та Інформація_2 в одне провадження, яка була задоволена судом (ухвала від 04.07.2024 у справі (копія міститься в матеріалах справи) не може бути визначена як зловживання процесуальними правами зважаючи на підстави та обставини її подання.
- Також факт відмови ухвалою від 07.08.2024 р. Печерським районним судом м. Києва у справі Інформація_3 в об’єднанні матеріалів справ Інформація_5 та Інформація_2 в одне провадження не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Крім того, зазначена ухвала, якою суддя відмовив у прийнятті матеріалів цивільної справи Інформація_2 до свого провадження є такою, що винесена у супереч нормам процесуального права. Як зазначалося в поясненнях, що надавалися в ході розгляду скарги, а ні судова практика, а ні Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає та не наділяє відповідними правами суд першої інстанції, що після ухвалення рішення про об’єднання справ одним суддею є можливість у іншого судді повернути справу попередньому судді для розгляду таких справ окремо, фактично на свій розсуд скасувавши раніше винесену ухвали іншого судді.
- Так, за вказаних обставин слідує, що один суддя ухвалив рішення про об’єднання справ, а інший суддя того ж суду – нівелював (можна стверджувати, що скасував) це рішення, чим, фактично, виконав повноваження апеляційного суду, що у свою чергу є неприпустимим. Так, Постановою Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у справі Інформація_6 закріплено, що «перебирання на себе повноважень із судового розгляду, які не підсудні відповідному суду призведе до порушення права особи на розгляд справи судом, встановленим законом, на оскарження його в апеляційному та/чи касаційному порядку, що є неприпустимим.»
- Також, вказана оскаржувана ухвала порушує права та інтереси відповідача (який є клієнтом Адвоката в рамках зазначених справ), якому доведеться захищати свої права та інтереси з одного і того самого предмету позовних вимог, в різних справа, у різних суддів.
- З урахуванням принципів здійснення адвокатської діяльності та за погодженням з клієнтом Адвокатом було вчинено дії з оскарження ухвали від 07.08.2024 у справі Інформація_1 для можливості усунення наявних розбіжностей.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-УІ (в тексті – Закон)
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, з подальшими змінами (в тексті – Положення).
- Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, з подальшими змінами.
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р., із змінами затвердженими з’їздом адвокатів України 15.02.2019 р. (в тексті – Регламент).
Мотиви та висновки ВКДКА з правовим обґрунтуванням
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвоката Особа_2 адресою: Інформація_8.
- Адвокат Особа_2 у Раді адвокатів Київської області, а отже, розгляд матеріалів дисциплінарного провадження стосовно нього відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області.
- Адвокат Особа_2 представляє компанії ОСОБА_7, яка є відповідачем у справах Інформація_2 за позовом Особа_1 та Інформація_3 за позовом Особа_3 – дружини Особа_1.
- Таким чином, скаргу на дії адвоката Особа_2 подано його процесуальним опонентом, а її суть зводиться до невдоволення останнього від дій, які адвокат вчиняє з метою захист прав та інтересів свого клієнта.
- Клопотання адвоката Особа_2 подане в інтересах ОСОБА_7 про об’єднання позовних заяв у справах Інформація_3 та Інформація_2 було спочатку задоволено Печерським районним судом м. Києва.
- Подальша відмова 07.08.2024 р. Печерського районного суду м. Києва у справі Інформація_3 в об’єднанні матеріалів справ Інформація_2 та Інформація_3, і спроба її оскарження, не є доказом вчинення адвокатом дисциплінарного проступку та підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- Одним із фундаментальних принципів адвокатської діяльності є домінантність інтересів клієнтів, згідно з яким у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями (ст. 8 ПАЕ).
- Відповідно до ч. 2 ст. 27 ПАЕ, при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
- Частиною 1 статті 20 Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги.
- Згідно з ч. 1 ст. 44 ПАЕ, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
- Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручання у правову позицію адвоката.
- Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
- Отже, використання адвокатом Особа_2 всіх доступних йому законних засобів, направлених на надання ефективної правової допомоги клієнту, з урахуванням переваги його інтересів для адвоката, та недопущення втручання в погоджену правову позицію не можна розцінювати як підставу для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- З огляду на вищевикладені положення, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати про відсутність в діях адвоката Особа_2 дисциплінарного проступку.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 240/2025 від 30.04.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА