Рішення № VIІІ-005/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VIIІ-005/2021

05 серпня 2021 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 20.01.2021 р. до КДКА Одеської області надійшла скарга громадянина Особа_1 (далі – Скаржник) у відношенні адвоката Особа_2.
2. 20.01.2021 р. Головою дисциплінарної палати КДКА Одеської області було доручено члену дисциплінарної палати адвокату Особа_5 провести перевірку по матеріалах за скаргою Особа_1 у відношенні адвоката Особа_2.
3. 11.03.2021 р. адвокат Особа_2 надав до КДКА Одеської області письмові пояснення на вищевказану скаргу.
4. 01.04.2021 членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області Особа_5 було складено довідку за результатами перевірки скарги Особа_1 у відношенні адвоката Особа_2.
5. 13.04.2021 р., розглянувши відомості викладені у скарзі Особа_1, довідку та матеріали перевірки, дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
6. 19.05.2021 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, яка 02.06.2021 р. листом ВКДКА №1044 була повернула Скаржнику у зв’язку з недоліками.
7. 18.06.2021 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 з доказами усунення недоліків та проханням поновити строк на подання скарги.
8. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
9. 23 червня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Одеської області матеріали відносно адвоката Особа_2.
10. 13 липня 2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_2.
11. 14 липня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

12. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 р. він не погоджується, вважає, що КДКА Одеської області надало хибну оцінку відносинам, що склалися між Особа_1 та адвокатом Особа_2, у зв’язку з чим вважає за доцільне оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з огляду на наступне.
13. Скаржник вказує, що він є бізнесменом, основними сферами бізнес-інтересів якого є сільськогосподарське виробництво. Він є бенефіціаром декількох великих сільгоспвиробників, таких як ФГ «ОСОБА_7», ТОВ «ОСОБА_8», ТОВ «Агро-фірма «ОСОБА_9», ФГ «ОСОБА_10» та багатьох інших.
14. При веденні справ та бізнесу з метою його розширення, Скаржник купує корпоративні права у юридичних осіб, у зв’язку з чим дуже часто потребує консультування щодо правильного оформлення юридичних операцій у фахівців права, які відповідно вивчають стан справ на підприємствах, права у яких він має намір набути, а також супроводжують процес укладення угод.
15. В свою чергу адвокат Особа_2 профілюється в сфері корпоративних відносин та має досить глибокі знання з цього приводу, що зокрема вбачається з різних відкритих джерел інтернет-ресурсів. Безпосередньо Скаржник досить тривалий час знає адвоката особисто, оскільки інтереси обох мають схожий напрямок.
16. Так, при черговому розширенні свого бізнесу та маючи намір придбати корпоративні права на сільськогосподарські підприємства, Скаржник вирішив придбати права на підприємство, яке буде одночасно інвестиційно привабливим та при цьому у ньому не буде ані існуючих, ані передумов для виникнення у майбутньому конфліктів першочергово корпоративного характеру.
17. Водночас, у червні 2018 року набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», новелою якого стала можливість укладення корпоративного договору між учасниками товариства.
18. Скаржник стверджує, що зустрівся з адвокатом Особа_2 з метою обговорення нових можливостей, пов’язаних з вказаним вище законом, а також подальшого залучення адвоката до супроводження угоди про придбання корпоративних прав.
19. В рамках консультації, адвокат Особа_2 зауважив, шо доцільним є придбати саме частку у сільськогосподарському підприємстві, яке має форму товариства з обмеженого відповідальністю, щоб мати щонайменше 51% частки у статутному капіталі. Зокрема, адвокат поцікавився, які саме підприємства Особа_1 розглядає як потенційні для придбання корпоративних прав. Всі названі Особа_1 варіанти були спростовані адвокатом, останній зазначив, що підприємства якими цікавився Особа_1 погрузли в корпоративних спорах, а тому існує ризик взагалі втратити придбану частку. Одне з таких підприємств, за інформацією адвоката, взагалі перебуває на межі банкрутства та має дуже багато боргів, які потребуватимуть погашення, в тому числі, за рахунок коштів засновників.
20. Натомість, як зазначає Скаржник, адвокатом Особа_2 було запропоновано інше. Останній повідомив, що є власником 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ: Інформація_6), яке в свою чергу, володіло 51% корпоративних прав у ТОВ «ОСОБА_11» (код ЄДРПОУ: Інформація_7) – великим сільськогосподарським підприємством, що має великий штат працівників та значну кількість родючих земельних ділянок у користуванні. Вказану інформацію адвокат підтвердив відповідною довідкою з Реєстру.
21. Скаржник стверджує, що адвокат Особа_2 запропонував йому придбати у нього 100% у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_4», щоб через це підприємство мати безпосередній контроль над ТОВ «ОСОБА_11».
22. Адвокат неодноразово наголошував про переваги від придбання корпоративних прав ТОВ «ОСОБА_4», особливо підкреслив, що саме він супроводжував реорганізацію СВК «ОСОБА_12» у ТОВ «ОСОБА_12», та з точки зору закону, реорганізація проведена бездоганно, про що продемонстрував копії окремих документів щодо господарської діяльності.
23. Також, зазначив, що такий спосіб опосередкованого контролю є зручним для приховування реального бенефіціарного власника у електронних деклараціях на випадок, якщо Особа_1 отримає посаду в органі державної влади або місцевого самоврядування. Запропонована адвокатом ціна авансу за придбання частки, а саме 250 000 доларів США, була не менш привабливою.
24. Надалі, 04 вересня 2018 року зустріч Особа_1 та Особа_2 відбулась вдруге, цього разу з метою передавання грошових коштів у сумі 250 000 доларів США в рахунок сплати авансу за передачу частки у розмірі 100 (ста) відсотків (еквівалентно 1 000 грн.) у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_4» (код за ЄДРПОУ Інформація_6), що підтвердилось відповідною розпискою від 04.09.2018 року, згідно з якою Особа_2 зобов’язувався передати у строк до 07.10.2018 року частку у товаристві або у строк до 08.10.2018 року повернути гроші.
25. Як зазначає Скаржник, адвокат Особа_2 гарантував здійснення передачі частки у визначений строк до 07.10.2018 року та одночасно наголосив, що буде супроводжувати ряд дій юридичного характеру, тобто забезпечувати повну юридичну чистоту угоди. Відповідне юридичне супроводження коштувало 500 доларів США і звичайно необхідності в залученні інших адвокатів не було, оскільки відносини, які склались між Особа_1 та адвокатом Особа_2 були надзвичайно комфортними у всіх аспектах, в тому числі як адвоката та потенційного клієнта. Жодних договорів про надання правової допомоги та ордерів не складалось, оскільки, як здавалось, Особа_2, в якійсь певній мірі, діє в своїх інтересах також, оскільки саме він виступав ініціатором угоди та Особа_1, як вище зазначалось знав Особа_2 особисто, та в більшій мірі відносини були побудовані на довірі.
26. Однак, якби адвокат запропонував укласти відповідний договір Особа_1 заперечувати не став, але і підстав категорично наполягати на цьому у Особа_1 не було, вся логіка на той час зводилась до того, що адвокат Особа_2 в частині юридичного супроводу операції здійснить все відповідно до закону, оскільки сам є учасником цієї операції, та було певне переконання в зацікавленості Особа_2, зрозуміло що не в безоплатній.
27. Час спливав, проте фактичного виконання угоди не відбувалось. Адвокат Особа_2 періодично зустрічався з Особа_1, повідомляв, що все добре, тривають підготовчі дії, які необхідно провести для укладення угоди з передачі корпоративних прав. Врешті-решт, 07 жовтня 2018 року угода щодо придбання Особа_1 корпоративних прав укладена не була.
28. Після спливу цієї календарної дати адвокат Особа_2 повідомив, що ціну за продаж корпоративних прав треба підняти у декілька разів, оскільки йому запропонували значно більші гроші за ці корпоративні права, та якщо Особа_1 все ж таки бажає їх придбати, то має доплатити.
29. На вимогу Особа_1 негайно повернути отримані кошти, адвокат Особа_2 відмовився, та побажав щастя в суді, зауважив, що в кращому випадку Особа_1 отримає свої кошти через декілька років.
30. Скаржник стверджує, що так адвокат намагався змусити його погодитись на умови щодо придбання корпоративних прав, які були вигідні адвокату і йому стало цілком зрозуміло, що він має справу з шахрайством.
31. Таким чином, Особа_1 змушений був звернутись до суду з метою примусового повернення грошових коштів, переданих адвокату Особа_2 за неукладеною угодою про продаж корпоративних прав.
32. Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 14 березня 2019 року стягнув з Особа_2 на користь Скаржника безпідставно набуті грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 06.11.2018 року – 7003 828,25 грн. (сім мільйонів три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 25 копійок) та сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8 810 грн. Саме вказані гроші Особа_2 отримав від Скаржника за розпискою від 04 вересня 2018 року і за її умовами зобов’язувався передати у строк до 07.10.2018 року частку у товаристві або у строк до 08.10.2018 року повернути 250 000 доларів США.
33. Однак, Особа_2 оскаржив вищевказане рішення до Одеського апеляційного суду. Постановою Одеського апеляційного суду рішення першої інстанції було залишено в силі.
34. Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, Особа_2 подав касаційну скаргу. Також, у рамках касаційної скарги заявив до Верховного суду України вісім клопотань про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
35. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення у зв’язку з його необґрунтованістю.
36. У жовтні 2019 року Особа_2 знову звернувся до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, мотивуючи заяву тим, що у виконавчому провадженні 60107252, відкритому приватним виконавцем Особа_13, може бути звернено стягнення на арештоване майно (корпоративні права, що належать Особа_2).
37. Втім, ухвалою від 24 жовтня 2019 року Верховний Суд знову відмовив у задоволенні заяви, не знайшовши обґрунтованих підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
38. Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у задоволенні касаційної скарги Особа_2 відмовлено. Рішення Приморського суду Одеської області від 14 березня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року залишено без змін.
39. Окрім зазначеного, Особа_2 подав тринадцять скарг до Приморського районного суду м. Одеси на дії приватного виконавця Особа_13, який здійснював виконання рішення Приморського районного суду від 14 березня 2019 року №Інформація_9.
40. Окрім вказаного, слідчим відділом Суворовського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області розслідується кримінальне провадження №Інформація_8 від 07.02.2019 за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими котами Особа_14 під час реалізації корпоративних прав ТОВ «ОСОБА_4».
41. Особа_2 свої корпоративні права, які належать йому у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) Скаржнику не передав. Проте, у листопаді 2018 року адвокат Особа_2, переоформив корпоративні права у ТОВ «ОСОБА_4» на Особа_16. Надалі повернув корпоративні права собі – Особа_2, у вересні 2019 року переоформив на Особа_17 та Особа_18.
42. Також Скаржник зазначає, що ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2018 по справі №Інформація_9, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02.07.2019, заяву Особа_1 про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено, накладено арешт в тому числі на 100% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) у розмірі 1000 грн., які належать Особа_2 та заборонено Особа_2 вчиняти будь-які дії, пов’язані з відчуженням корпоративних прав – 100% частки у статутному капіталі Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) y розмірі 1000 грн. до набрання чинності судового рішення по зазначеній справі.
43. В подальшому, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2019 по справі №Інформація_9, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12.09.2019, було присуджено до стягнення із Особа_2 на користь Особа_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 250 000 доларів США, що еквівалентно 7 003 828,25 грн.
44. В той же час, Скаржнику стало відомо, що 16.09.2019 державним реєстратором Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області Особа_19 було проведено відносно ТОВ «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) реєстраційну дію y вигляді внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.
45. В результаті вказаної реєстраційної дії, статутний капітал ТОВ «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) був збільшений із 1000 грн. до 101 000 грн., до складу товариства були прийняті учасники Особа_17 та Особа_18 та здійснено такий розподіл часток в статутному капіталі: Особа_17 – 50 000 грн., Особа_18 – 50 000 грн., Особа_2 – 1000 грн.
46. Наслідком проведеної реєстраційної дії стало те, що частка Особа_2 у статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6) була зменшена із 100% до 0,990, при незмінній номінальній вартості частки у 1 000 грн.
47. Скаржник вважає, що такі дії були вчинені в інтересах Особа_2 умисно, з метою унеможливлення звернення стягнення на належні йому 100% корпоративних прав відносно ТОВ «ОСОБА_4» (код ЄДРПОУ Інформація_6).
48. На думку Скаржника КДКА Одеської області розгляд його скарги здійснено без всесторонньої та об’єктивної перевірки викладених в скарзі фактів, в мотивувальній частині рішення викладено лише позицію адвоката Особа_2, що на його думку свідчить про однобічний її розгляд.
49. Скаржник зазначає, що він не наполягав на укладенні договору між адвокатом, оскільки вони знають один одного досить давно, а тому він був схильний вірити останньому. Зазначає, що це вбачається з роздруківок їхньої переписки в месенджерах. Все це, на його думку, свідчить про грубе порушення адвокатом Особа_2 присяги адвоката, систематичного порушення правил адвокатської етики, що повністю підриває авторитет адвокатури України.
50. На підставі викладеного, Скаржник просить скасувати рішення КДКА Одеської області від 23.04.2021 р. та винести нове, яким притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

51. В ході проведення перевірки скарги громадянина Особа_1 щодо адвоката Особа_2, який є членом Адвокатського об’єднання, «ОСОБА_3», встановлено наступне.
52. У вересні 2018 року до Особа_2 як до засновника та директора ТОВ «ОСОБА_4» звернувся Особа_1 з питанням про продаж підприємства. З ним вони зустрілись в офісі Скаржника, що розташований за адресою: Адреса_2. В ході переговорів Особа_2 не виступав в якості адвоката та не показував Особа_1 посвідчення, спілкування в офісі, який є юридичною адресою ТОВ «ОСОБА_4» не відбувалося. Тому твердження та факти, які викладені Скаржником, не відповідають дійсності.
53. Юридична адреса адвокатського об’єднання «ОСОБА_3», у якому адвокат є керуючим партнером, та юридична адреса ТОВ «ОСОБА_4» дійсно співпадали, однак це не є порушенням закону. Офіс має декілька приміщень, одне з яких орендує ТОВ «ОСОБА_4».
54. Адвокат Особа_2 будь-яких угод або договорів, як адвокат – клієнт з Особа_1 не укладав. Тобто, Скаржник не був його клієнтом, у сторін виникли деякі відносини лише з приводу інвестицій у Товариство та уступки Скаржнику корпоративних прав. У ході переговорів між сторонами виникли певні розбіжності, Особа_1 відмовився від раніше обговорених домовленостей. У зв’язку з чим адвокату прийшлось зупинити усі стосунки, що між ними склались.
55. Стосовно зауваження Скаржника про зміну власника ТОВ «ОСОБА_4» наприкінці листопада, з доданих до пояснень документів вбачається, що адвокат Особа_2 особисто звертався до комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо даних змін, та у ході розгляду скарг було виявлено, що ці дії вчинялися невідомими Особа_2 особами з метою рейдерського захоплення Товариства. Тому немає підстав вважати, що адвокат Особа_2 використовував свій статус адвоката для досягнення власного результату.
56. Що стосуються повернення авансу, то Особа_1 дійсно звернувся до Приморського районного суду м. Одеси та Суворовської прокуратури із відповідними заявами.
57. Зокрема, стосовно заяви до прокуратури, адвокат зазначає, що намір на здійснення шахрайських дій у нього відсутній, він з самого початку хотів повернути Особа_1 грошові кошти, взяті у якості авансу. Це підтверджується листом на ім’я Особа_1, у якому Особа_2 повідомляє про намір повернути отриманий у заявника грошові кошти, отримані у якості авансу.
58. Що стосується відповіді приватного виконавця Особа_13 від 08.112019 року, то слід зазначити, що станом на день надання зазначеної відповіді, на рахунку в ПАТ «ОСОБА_20» вже знаходилась сума у розмірі 250 000 доларів США, що підтверджується відповідними квитанціями, а на ім’я приватного виконавця висилались листи з проханням списати зазначені кошти у рахунок погашення боргу.
59. 25 жовтня 2019 року Постановою приватного виконавця було накладено арешт на рахунок Особа_2 у ПАТ «ОСОБА_20». Тобто твердження приватного виконавця Особа_13, щодо «вимоги виконавчого документу станом на дату надання відповіді за запит боржником не виконано, декларацію не було подано, будь-яких дій на його виконання не здійснено», – не відповідають дійсності.
60. Також не знайшли підтвердження доводи Скаржника, що нібито адвокат Особа_2 відмовлявся від повернення отриманого авансу у сумі 250 000 доларів США. На теперішній час рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2019 року виконано Особа_2 у повному обсязі та виконавче провадження закрито, що підтверджується Постановою приватного виконавця Особа_13 віл 13.12.2019
61. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі набрання законної сили обвинувальним актом вироку суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону.
62. На теперішній час будь-який вирок суду щодо адвоката Особа_2 відсутній, підозру також не пред’явлено.
63. Між ним та Особа_1 склались відносини не як між адвокатом та клієнтом, а як між двома фізичними особами, тому до їхніх стосунків не мають бути застосовані правила адвокатської етики.
64. Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 5 ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
65. Як вбачається, Скаржник вже звертався майже з ідентичною скаргою до КДКА Одеської області 28.11.2019, в якій зазначав, що нібито адвокат Особа_2 відмовляється від повернення йому грошових коштів та він скоїв стосовно нього шахрайські дії.
66. Рішенням КДКА Одеської області від 17 березня 2020 року було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження у зв’язку із відсутністю в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
67. Відповідно до диспозиції частини 3, 4 статті 70 Правил адвокатської етики, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчинені дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
68. Дисциплінарна палата вважає, що скарга громадянина Особа_1 у відношенні адвоката Особа_2 не містить конкретних фактів правопорушень, які скоїв адвокат і тому не має підстав для порушення стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарної справи.
69. Керуючись ст. ст. 21, 33, 34, 38 Закову України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, матеріалами, зібраними за результатами перевірки, дисциплінарна палата вважає, що у діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки для порушення стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарної справи.
70. На підставі викладеного, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області вирішила відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

71. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
72. Згідно з ст. 36 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
73. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
74. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
75. У відповідності до абз. 3 ст.7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
76. Відповідно до абз. 1, 2 ст. 14 Правил адвокатської етики, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
77. Договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
78. Стаття 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), закріплює, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
79. Згідно з ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
80. Відповідно до ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
81. Відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», у передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
82. Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
83. Згідно з п. 8.12 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення КДКА регіону), у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати. У разі відсутності голови палати, рішення підписується членом палати, обраним головуючим на засіданні у відповідності до пункту 6.2.2 цього Регламенту, та у разі відсутності секретаря палати – членом палати, обраним згідно з п. 5.7.3 Регламенту секретарем засідання. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підписує рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палат у разі, якщо він брав участь у засіданні цих палат та прийнятті рішень.

Мотиви та висновки ВКДКА

84. Перевіривши доводи поданої скарги, письмові пояснення адвоката та матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
85. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розгляд скарги щодо дій адвоката Особа_2 здійснено належною КДКА.
86. Як вбачається з відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1. Згідно даних ЄРАУ робоче місце адвоката: Адреса_1.
87. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази того, що адвокат Особа_2 надавав Особа_1 правову допомогу або попередньо консультував його з питань права. Крім того, Скаржник стверджує, що жодного договору про надання правової допомоги між ними укладено не було.
88. З доданих до скарги матеріалів неможливо встановити чи були Скаржник та адвокат Особа_2 хоча б знайомі до червня 2018 року.
89. Згідно даних ЄРАУ мобільний адвоката Особа_2: Інформація_1, втім на скріншотах, наданих Скаржником, під аккаунтами «Особа_2» та «Особа_2 » вказані номери Інформація_3 та Інформація_4.
90. З наданих роздруківок неможливо встановити кому саме належать зазначені мобільні номери, оскільки будь-хто може зареєструвати в мессенджері аккаунт з назвою «Особа_2» чи «Особа_2 ».
91. Інших доказів на підтвердження знайомства та спілкування з адвокатом Скаржником надано не було.
92. Тому, КДКА Одеської області правильно дійшла до висновку, що між Скаржником та Особа_1 склались відносини не як між адвокатом та клієнтом, а як між двома фізичними особами.
93. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, 28.11.2019 Скаржник вже звертався до КДКА Одеської області з майже ідентичною скаргою на адвоката Особа_2, однак її зміст в частині виникнення взаємовідносин між сторонами суттєво відрізняється від скарги, яка наразі розглядається.
94. Рішенням КДКА Одеської області від 17 березня 2020 року було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження у зв’язку із відсутністю в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
95. Суть тверджень Скаржника зводиться до ніби-то вчинення з боку адвоката Особа_2 дій, що містять ознаки шахрайства. Проте доведення таких обставин може бути встановлено лише в рамках кримінального провадження.
96. Відкриття кримінальних проваджень за заявами Скаржника відносно адвоката Особа_2 жодним чином не доводить вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. На даний час будь-який вирок суду щодо адвоката Особа_2 відсутній.
97. Щодо оскарження адвокатом Особа_2 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2019 р. та дій приватного виконавця, варто зазначити, що не є порушенням правил адвокатської етики реалізація адвокатом Особа_2 свого права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, які на його думку порушують його особисті права та інтереси.
98. Відповідно до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
99. Однак, Скаржник не надав жодних доказів, які б безумовно свідчили про порушення адвокатом правил адвокатської етики як під час здійснення ним професійної діяльності так і під час повсякденного життя.
100. Процедурами розгляду дисциплінарних справ відносно адвокатів передбачена презумпція невинуватості адвоката. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
101. Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право па звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
102. Не допускається зловживання правом на звернення до дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
103. З огляду на вищевказане, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні достатні данні, які б свідчили про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку в вигляді порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
104. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 прийшла до правильних висновків про відсутність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку у зв’язку з чим немає підстав для порушення стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарної справи.
105. Разом з тим, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на наступне.
106. Згідно ч. 3 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат.
107. Відповідно до абзацу другого частини 5 статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», у передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
108. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
109. Згідно з п. 8.12 Регламенту КДКА регіону, у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
110. ВКДКА встановлено, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 квітня 2021 року підписано Головою дисциплінарної палати, секретарем дисциплінарної палати та 8 членами дисциплінарної палати, що суперечить п. 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України за №268 від 17.12.2013 року, з відповідними змінами.
111. Так, пункт 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (в редакції станом на 15.12.2020), передбачає, що таке рішення підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
112. Таким чином, рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13.04.2021 року підписано з порушенням вимог, встановлених Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, яким визначено порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з реалізації повноважень, наданих Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процедуру розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.
113. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
114. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

115. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
116. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.04.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
117. Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська