РІШЕННЯ № VIII-009/2025
29 серпня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Дуліч Т.В., Усманова М. А., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 266/2024 від 18.12.2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 23.09.2024 року до КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 (далі – скаржниця) на дії адвоката Особа_2.
- 18.12.2024 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області ухвалено рішення № 266/2024 про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
- 30.12.2024 року Особа_1 отримала копію рішення КДКА Київської області № 266/2024 від 18.12.2024.
- 10.01.2025 року скаржниця звернулася зі скаргою на зазначене рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- 20.01.2025 року скарга була повернута ВКДКА у зв’язку із тим, що Скаржницею не додано копії рішення КДКА та доказів направлення скарги адвокатові Особа_2 та КДКА Київської області, про що Скаржниці було роз’яснено.
- 06.02.2025 року Скаржницею повторно подано скаргу до ВКДКА.
- 17.02.2025 року скарга була повторно повернута у зв’язку із тим, що Скаржницею не додано доказів направлення скарги адвокатові Особа_2 та КДКА Київської області, про що Скаржниці було роз’яснено.
- 20.03.2025 року Скаржницею втретє подано скаргу до ВКДКА.
- 27.03.2025 року скарга була втретє повернута, у зв’язку із тим, що Скаржниця не додала доказів направлення скарги КДКА Київської області.
- 26.05.2025 року скарга вчетверте надійшла до ВКДКА.
- 15.07.2025 року до ВКДКА надійшли витребувані матеріали.
- 18.07.2025 року т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VІ.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року зі змінами.
- Положення про порядок прийняття до розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідками його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року №120 із змінами та доповненнями.
- Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- Згідно частини 9 цієї статті, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
- Відповідно до частини 1 Розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на виконання функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- Частиною 5 цього ж розділу визначено, що процедура розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Відповідно до частини 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції, що діяла на час ухвалення КДКА регіону рішення), рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Скарга на рішення КДКА, яка відповідала б вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, зі змінами, подана до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 26.05.2025 року.
- За ч.3 ст.39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі − Закон), строк на оскарження рішення КДКА – тридцять днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
- Згідно з матеріалами справи, скаржниця отримала копію оскаржуваного рішення КДКА регіону 30.12.2024 року.
- Останнім днем для подання скарги на рішення КДКА було 31.01.2025 року (п’ятниця).
- Отже, скаржницею пропущено тридцятиденний строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Після першого повернення скарги для усунення недоліків, де Скаржниці було письмово роз’яснено, які наявні недоліки, а саме необхідність додати оскаржуване рішення КДКА регіону та направити копії скарги з додатками адвокату Особа_2 та КДКА Київської області, Скаржницею ще тричі подавалась до ВКДКА оновлена скарга.
- Так, 17.02.2025 року скарга була вдруге повернута. Скаржниця не додала доказ направлення скарги адвокатові та КДКА регіону. 20.03.2025 року скарга повторно надійшла до ВКДКА.
- 27.03.2025 року скарга була втретє повернута. Скаржниця не додала доказ направлення скарги КДКА. 26.05.2025 року скарга повторно надійшла до ВКДКА.
- У всіх редакціях скарг міститься прохання про поновлення строків оскарження рішення КДКА Київської області, але клопотання про поновлення строку не містять обґрунтування поважності причин пропуску 30-денного строку на оскарження рішення КДКА, в тому числі обґрунтування подання скарги втретє через 48 днів після закінчення строку на оскарження і через 34 дні після повторного повернення, а також подання скарги вчетверте через 115 днів після закінчення строку на оскарження і через 60 днів після повернення скарги втретє.
- Згідно п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Жодну причину поважності пропуску строку на оскарження рішення КДКА скаржницею не наведено та не обґрунтовано.
- Поважні причини пропуску строку оскарження рішень КДКА не підтверджені належними доказами.
- Скарга щоразу поверталась з аналогічних підстав, які були повідомлені до відома скаржниці 20.01.2025, тобто через десять днів після отримання первинно поданої скарги до ВКДКА.
- Після повернення скарги для усунення недоліків вдруге, скарга надійшла ВКДКА протягом строку близько одного місяця. Після повернення скарги для усунення недоліків втретє, скарга надійшла протягом строку близько двох місяців після повернення.
- З огляду на несуттєвість причин повернення скарги для усунення недоліків і реальну можливість скаржниці негайно їх усунути, ВКДКА вважає таке надмірне зволікання з боку скаржниці безпідставним.
- Таким чином, ВКДКА не може вважати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА, що має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Відповідно до п. 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
- З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 266/2024 від 18.12.2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,- залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА