РІШЕННЯ № VІІІ-009/2017
30 серпня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Жукова С.В., Мельченка В.І., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О., Ноцького О.В. та Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 30.03.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення КДКА Черкаської області від 30.03.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
На думку скаржниці дисциплінарне стягнення, застосоване до адвоката ОСОБА_, є занадто м’яким і не відповідає порушенням, які були вчинені адвокатом. В оскаржуваному рішенні зазначені не всі проступки адвоката, що також свідчить про неправомірні дії членів КДКА регіону.
Крім того, скаржниця просить внести подання до органу, що обрав членів дисциплінарної палати КДКА Черкаської області про дострокове припинення повноважень голови дисциплінарної палати ОСОБА_ та членів ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, які, на думку скаржниці, грубо порушили законодавство під час здійснення своїх повноважень.
Скарга мотивована тим, що рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 30.03.2017 прийнято без належної перевірки матеріалів і доводів скарги; перевірка проводилась не об’єктивно, неповно та без врахування всіх обставин, що мали значення для прийняття законного рішення. Скаржниця просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 30.03.2017 та прийняти нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, у зв’язку з порушенням присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Терміни оскарження рішення, визначені ч. 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Мягкого А.В., перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №___ від ________року, видане Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Адреса робочого місця – ____________.
Як вбачається з матеріалів перевірки 16.06.2016 ОСОБА_ – мати ОСОБА_ – звернулась до КДКА Черкаської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_. Скаржниця просила позбавити адвоката права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України адвокатів України.
З первісної скарги вбачається, що дії та бездіяльність адвоката ОСОБА_ призвели до виникнення у клієнта – ОСОБА_ – підозрюваного на той час у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, неправильного уявлення про перспективи судового розгляду. Вчинення адвокатом тиску на свого підзахисного з метою визнання вини, якої він не визнавав, та ініціювання скороченого розгляду справи є, на думку скаржниці, серйозним проступком, неналежним виконанням адвокатом своїх професійних обов’язків, а також порушенням вимоги несумісності, присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішенням КДКА Черкаської області від 19.08.2016 було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, оскільки в діях адвоката не вбачалось ознак дисциплінарного проступку.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.12.2016 за скаргою ОСОБА_ вказане рішення КДКА регіону скасовано, справу направлено до КДКА регіону на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Рішення мотивовано тим, що в матеріалах дисциплінарного провадження наявні докази, які свідчать про те, що адвокат не узгоджував позицію зі своїм клієнтом, у зв’язку з чим адвокатом було зайнято позицію всупереч волі клієнта. Такі дії свідчать про порушення адвокатом ОСОБА_ ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 8 Правил адвокатської етики. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про те, що КДКА Черкаської області не мотивувала прийняте нею рішення, виклавши лише описову частину. При цьому не в повному обсязі були з’ясовані обставини справи, не досліджені у сукупності усі докази, що містяться у матеріалах перевірки та не надано належної оцінки цим доказам.
Рішенням КДКА Черкаської області від 03.03.2017 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_.
Рішенням КДКА Черкаської області від 30.03.2017 адвоката ОСОБА_ визнано винною у вчиненні дисциплінарного поступку, притягнуто останню до дисциплінарної відповідальності і застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Рішення обґрунтовано тим, що адвокат ОСОБА_ порушила положення ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема у кримінальному провадженні адвокатом була зайнята позиція всупереч волі клієнта, але дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення адвоката свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю, на якому наполягає скаржниця, є, на думку дисциплінарної палати, надто суворим і не відповідає порушенням, допущеним адвокатом.
У своїх поясненнях від 02.03.2017 адвокат ОСОБА_ зазначила, що у підзахисного ОСОБА_ заперечень і зауважень щодо роботи адвоката не було. Всі дії адвокат узгоджувала з клієнтом, у якого, на думку адвоката, було достатньо часу узгодити позицію з адвокатом. Адвокат також наводить висловлювання підзахисного на судових засіданнях від 22.03.2016 та 21.04.2016, згідно з якими ОСОБА_ визнає вину і лише після цього адвокат ОСОБА_ підтверджує позицію клієнта.
З матеріалів справи вбачається, що під час повторного розгляду матеріалів дисциплінарного провадження дисциплінарна палата з’ясувала, що в скарзі ОСОБА_ містяться посилання на порушення адвокатом ОСОБА_ Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, у зв’язку з чим було порушено дисциплінарне провадження та притягнуто адвоката до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
Скаржниця зазначає, що адвокат ОСОБА_:
- не узгодила позицію з підзахисним ОСОБА_;
- під час судового засідання схиляла підзахисного ОСОБА_ до визнання вини, яку він визнавав лише частково;
- ініціювала скорочений розгляд справи, що в подальшому визнано судом апеляційної інстанції, з порушенням норм процесуального права;
- вимагала від підзахисного ОСОБА_ визнати обтяжуючу обставину – знаходження в стані алкогольного сп’яніння;
- не повідомила клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що адвокат ОСОБА_ представляє інтереси ОСОБА_ згідно з договором про надання юридичних послуг та представництва інтересів особи від 28.12.2015, а також ордеру серії ЧК______ від _________року. Вказаний ордер видано на підставі договору. Всупереч положенням статей 19, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» предмет договору від 28.12.2015 не містить домовленості адвоката з клієнтам щодо захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Таким чином адвокат ОСОБА_, здійснювала адвокатську діяльність без укладання договору про надання правової допомоги з захисту прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_ в кримінальному провадженні, що є грубим порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2016 ОСОБА_ був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, внаслідок чого йому призначили покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
В подальшому апеляційним судом Черкаської області від 21.07.2016 вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 21.04.2016 скасовано внаслідок істотного порушення процесуального законодавства і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Скасовуючи вирок, суд апеляційної інстанції послався на ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Апеляційний суд встановив, що місцевим судом не дотримано вказаного положення процесуального закону, що призвело до передчасного розгляду справи у спрощеному порядку та постановленню вироку щодо ОСОБА_.
Крім того, скаржниця неодноразово у своїх скаргах та поясненнях звертає увагу на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_.
У матеріалах перевірки міститься журнал судового засідання Тальнівського районного суду від 18.02.2016, в якому зафіксовано наступне:
«10:32:31 Підсудний: ОСОБА_ Вину визнаю частково.
10:34:17 Захисник: ОСОБА_ Вину обвинувачений визнає повністю.»
Витяг з протоколу судового засідання свідчить про те, що адвокатом не узгоджено позицію з клієнтом. Позиція адвоката ОСОБА_ явно суперечить позиції підзахисного ОСОБА_.
В матеріалах дисциплінарної справи також наявні CD-R диски судових засідань у кримінальній справі № 704/158/16-к по обвинуваченню ОСОБА_ у вчиненні злочину.
Із запису судового засідання № 20160329-165153 (11:09-16:00 хв.), що міститься на долученому до матеріалів дисциплінарного провадження CD-R диску, серійний номер якого 2017.02.27-17:30, вбачається, що обвинувачений не визнає вину.
На запитання судді, чи можна розглядати справу в скороченому порядку згідно зі ст. 349 КПК України, прокурор відповів, що неможливо, оскільки обвинувальний акт і покази ОСОБА_ не співпадають, є розбіжності.
Натомість адвокат, допитуючи клієнта по обставинам, зазначеним в обвинувальному акті наполягала на визнанні вини і погодження з обставинами, викладеним в обвинувальному акті, пояснюючи це тим, що у разі незгоди клієнта необхідно викликати всіх свідків, потерпілих.
В даному судовому засіданні суддя оголосив перерву і зазначив, що адвокату слід поспілкуватися зі своїм клієнтом і ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Суддя зазначив, що у разі наявності розбіжностей, в скороченому порядку справу розглядати неможливо.
З аудіозапису № 201160421-113158 (02:47-04:26 хв.), серійний номер носія 2017.02.27-17:30, вбачається що адвокат допитуючи підзахисного в судовому засіданні по обставинах обвинувального акту, не дає йому можливості висловити свою позицію, перебиває і зауважує, щоб він коротко відповідав на питання. Також адвокат знову звертає увагу, що її клієнт перебував в стані алкогольного сп’яніння всупереч позиції клієнта.
З аудіозапису № 201160421-115320 (08:00-08:40 хв.), серійний номер носія 2017.02.27-17:30, вбачається, що суддею були зачитані показання ОСОБА_, надані під час додаткового допиту, згідно з яким останній вину не визнавав, користуючись правом, наданим ст. 63 Конституцією України. Як пояснила адвокат ОСОБА_ в даному судовому засіданні, її підзахисний ОСОБА_ не визнавав вину, оскільки на той час в нього не було адвоката.
З матеріалів дисциплінарної справи також вбачається, що після повернення справи із апеляційного суду Черкаської області до Тальнівського районного суду Черкаської області відбулось судове засідання, в якому був допитаний потерпілий ОСОБА_.
З аудіозапису даного судового засідання № 20161130-093232, що міститься на долученому до матеріалів дисциплінарного провадження CD-R диску, серійний номер якого 2017.02.14-12:40, вбачається, що на запитання обвинуваченого ОСОБА_, чи являється адвокат ОСОБА_ кумою потерпілого ОСОБА_, останній підтвердив, що являється.
При цьому у поясненнях, наданих адвокатом ОСОБА_29.06.2016 під час попереднього розгляду матеріалів дисциплінарного провадження КДКА Черкаської області, остання зазначила, що не є кумою потерпілому ОСОБА_ і вони лише односельці.
Відповідно до положень ч. 1 статті 28 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
В порушення зазначених норм адвокат ОСОБА_ прийняла доручення на захист підозрюваного ОСОБА_, перебуваючи у дружніх стосунках із потерпілим. Даний факт залишився поза увагою дисциплінарної палати КДКА Черкаської області.
В матеріалах дисциплінарної справи наявні докази вчинення адвокатом ОСОБА_ зазначених в оскаржуваному рішенні порушень профільного законодавства та Правил адвокатської етики.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений в самообмові клієнта. В той же час, адвокат ОСОБА_ наполягала на визнанні клієнтом своєї вини у вчиненні злочину, при цьому клієнт визнавав вину лише частково. Даний факт підтверджений наявним в матеріалах дисциплінарної справи журналом судового засідання Тальнівського районного суду від 18.02.2016, що було встановлено ВКДКА при попередньому розгляді.
Крім того, адвокат під час судового засідання наполягала визнати обвинуваченому ОСОБА_ обтяжуючу обставину – знаходження в стані алкогольного сп’яніння.
Відповідно змісту принципу законності, закріпленого у статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів громадян. В той же час, адвокат ОСОБА_ не звернула увагу на обставину побиття її клієнта, внаслідок чого він знаходився у непритомному стані і був доставлений до лікарні.
Статтею 8 Правил адвокатської етики передбачено, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.
Викладені вище обставини були частково досліджені дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, котра прийшла до висновку про вчинення адвокатом ОСОБА_ дисциплінарного проступку в вигляді порушення ним вимог ч. 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які регламентують професійні обов’язки адвоката, зокрема заборону займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
Дисциплінарна палата КДКА Черкаської області не в повній мірі дослідила обставини справи, не об’єктивно дала оцінку діям адвоката, що привело до необ’єктивного, несправедливо м’якого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Пунктами 2, 3, 5 ч. 2 статті 34 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є порушення присяги адвоката, правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
Відповідно до ст. 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
- попередження;
- зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
- для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи все вищевикладене, в рамках дискреційних повноважень, розцінює описані вище дії адвоката як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики. При цьому адвокатом порушено присягу адвоката України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно пункту 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Із документів, що наявні у матеріалах дисциплінарної справи, вбачається, що адвокат раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 30.03.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська