РІШЕННЯ № VIII-012/2025 за скаргою Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VIII-012/2025

28 серпня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. До КДКА Чернівецької області надійшла скарга Особа_1 від 31.05.2024 з додатками щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
2. 18 червня 2024 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
3. 26 червня 2024 року на електронну адресу адвоката Особа_2 направлено повідомлення члена дисциплінарної палати КДКА регіону про проведення перевірки від 26 червня 2024 року з пропозицією в п’ятиденний строк надати письмові пояснення.
4. До КДКА Чернівецької області письмові пояснення адвоката Особа_2 не надходили.
5. 16 серпня 2024 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки.
6. 13 вересня 2024 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, КДКА регіону у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким порушила дисциплінарне провадження відносно адвоката Особа_2.
7. 10.12.2024 направлено Особа_1 та адвокату Особа_2 копії рішення ДП КДКА Чернівецької області від 13.09.2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2
8. 20.12.2024 на поштову адресу Особа_1, на поштову та електронну адреси адвоката Особа_2 направлено повідомлення голови дисциплінарної палати КДКА регіону про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 14.01.2025.
9. 14.01.2025 Рішенням ДП КДКА Чернівецької області № 220 закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
10. 17.01.2025 на адресу адвоката Особа_2 направлено копію рішення ДП КДКА Чернівецької області № 220 від 14.01.2025 (на арк. 65 справи міститься конверт, зі штемпелем дати направлення 17.01.2025, повернутий за закінченням терміну зберігання – штемпель від 01.02.2025), докази направлення копії рішення на адресу Особа_1 у матеріалах дисциплінарної справи відсутні.
11. 16 червня 2025 року на адресу ВКДКА за вх. № 28656 надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
12. Листом за вих. №3935 від 26 червня 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури витребував у КДКА регіону матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
13. Листом за вих. № 71 від 07 липня 2025 року КДКА регіону направила до ВКДКА матеріли дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
14. 11 липня 2025 року за вх. № 29057 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
15. 14.07.2025 т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи та скаргою.
16. Першочергова скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 направлена засобами поштового зв’язку 09.04.2025 та надійшла до ВКДКА 15.04.2025 за №27401, тобто подана з порушенням строку.
17. Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вих. № 2633 від 22.04.2025 скаргу було повернуто з відповідними роз’ясненнями.
18. Повторно скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 направлена засобами поштового зв’язку 22.05.2025 та надійшла до ВКДКА 26.05.2025 за №28261, тобто також подана з порушенням строку.
19. Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вих. № 3457 від 27.05.2025 скаргу було повернуто з відповідними роз’ясненнями.
20. Таким чином, скарга Особа_1 від 12.06.2025 до ВКДКА (вх. № 28656 від 16.06.2025) подана з порушенням тридцятиденного строку для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025, передбаченого частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
21. Згідно п. 3.30 Регламенту ВКДКА, строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
22. Скарга містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025, яке обґрунтоване тим, що копія рішення КДКА регіону була надана їй для ознайомлення тільки 11 березня 2025 року і їй не було відомо ні про день та час розгляду справи, а також, що їй копія рішення не надсилалась та їй не було доведено до відома про прийняте рішення, а в подальшому усувались недоліки поданих скарг (вперше не зазначено електронну пошту скаржниці та електронну пошту адвоката Особа_2; вдруге у скарзі не вірно, не у відповідності до інформації зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України, зазначено адресу та номер засобу зв’язку адвоката Особа_2).

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

23. До дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області надійшла скарга громадянки Особа_1 відносно адвоката Особа_2, який, на думку скаржниці, є агентом правоохоронних органів, а не справжнім адвокатом, а також, що ним вчинено грубі дисциплінарні проступки, які не сумісні з адвокатською діяльністю, підривають авторитет адвокатури України, що є грубими порушеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України.
24. Скаржниця Особа_1 в обґрунтування своєї скарги від 31.05.2024 зазначає, що в Шевченківському районному суді м. Чернівці слухається кримінальне провадження в справі Інформація_1 відносно її чоловіка Особа_3.
25. 30 травня 2024 року відбулись слухання по суті даної справи, зокрема дослідження доказів по справі, де вона була вільним слухачем і їй стало відомо, що Особа_2 – є агентом правоохоронних органів, а не справжнім адвокатом, а також, що ним вчинено грубі дисциплінарні проступки, які не сумісні з адвокатською діяльністю, підривають авторитет адвокатури України, та є грубими порушеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України.
26. Вказує, що 21 травня 2021 року адвокат Особа_2 своїми умисними діями, вчинив корупційне кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, зокрема, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, в порушення вимог антикорупційного законодавства України і Правил адвокатської етики, одержав суму неправомірної вигоди в розмірі 700 євро, чим довів до кінця свій злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди за вплив па прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
27. Зазначає, що 08 жовтня 2021 року Особа_2 вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області Інформація_2 (Провадження: Інформація_3) визнано винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000 (тридцять чотири тисячі). Вирок суду набрав законної сили 08 листопада 2021 року.
28. Також вказує, що ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою засуджений Особа_2 до покарання у вигляді штрафу, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак, незважаючи на це, вважає, що адвокат, який засуджений за вчинення корупційного кримінального правопорушення, при цьому якщо він є агентом правоохоронних органів, не вправі займатись адвокатською діяльністю, оскільки своїми діями підриває авторитет адвокатури України.
29. Повідомляє, що 17 грудня 2021 року адвокат Особа_2 вступив в конфіденційне співробітництво з детективами Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, для проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках досудового розслідування, що підтверджується його письмовою згодою від 17 грудня 2021 року, постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17 грудня 2021 року, копії яких додала до скарги.
30. В подальшому, протягом грудня 2021 року та першого півріччя 2022 року адвокат Особа_2 неодноразово, в рамках конфіденційного співробітництва, брав участь в негласних слідчих (розшукових) діях, які організовувались детективами НАБУ та ДБР по кримінальному провадженню Інформація_4 від 17 грудня 2021 року.
31. З постанови Головного підрозділу детективів НАБУ про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17 грудня 2021 року вбачається, що адвоката Особа_2 було залучено до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих дій строком на 60 (шістдесят) діб.
32. Однак, на думку скаржниці, незважаючи на зазначену постанову Особа_2 продовжив свою співпрацю поза межами 60-ти денного строку. Побутує думка про його можливу співпрацю і досі на постійній основі.
33. Вважає, що в діях адвоката Особа_2 наявний триваючий дисциплінарний проступок, який не сумісний з адвокатською діяльністю, оскільки відомостей про припинення такої конфіденційної співпраці немає.
34. Виснує, що адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність та/або Правилами адвокатської етики, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.
35. Систематична співпраця адвоката з правоохоронними органами, в тому числі з метою протиправного підбурювання інших осіб до вчинення злочинів, провокацій підкупу, для подальшого викриття правоохоронними органами цих осіб є відмінною від адвокатської діяльності, суперечить її базовим принципам та правилам, а також заборонена спеціальним законодавством.
36. Крім того, скаржниці стало відомо, що адвокат Особа_2 жодним чином не підвищував свій професійний рівень та кваліфікацію, зокрема протягом 2019-2023 років.
37. Дані факти свідчать про те, що Особа_2 не націлений на здійснення адвокатської діяльності.
38. Він, на думку скаржниці, не зацікавлений у статусі адвоката, оскільки систематична співпраця з правоохоронними органами у вигляді їхнього агента має іншу мету, цілі та завдання і передбачає категорично інші принципи ніж ті, що притаманні адвокатурі.
39. Вважає, що своїми діями адвокат Особа_2 порушив ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено, що з метою забезпечення незалежності здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів України діє адвокатське самоврядування.
40. Відповідно до ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», обов’язками адвоката зокрема є дотримання Правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня, виконання рішень органів адвокатського самоврядування.
41. Також згідно з ПАЕ адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію (ст.11) та зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, (ст. 12).
42. Рішенням від 03.07.2021 №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. Тож його дотримання і виконання є обов’язком адвоката, в тому числі щодо виконання рішень органів адвокатського самоврядування.
43. Водночас, порушення ПАЕ, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, а також невиконання рішень органів адвокатського самоврядування згідно з ч. 2 ст. 34 Закону, на думку скаржниці є дисциплінарним проступком адвоката.
44. Вважає, що пункт 23 Порядку в даному випадку має застосовуватися у контексті абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність, згідно з яким під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Вважає, що не підвищення адвокатом професійного рівня (кваліфікації) саме по собі є предметом дисциплінарної скарги, а тому даний факт має розглядатися КДКА як дисциплінарний проступок, за який застосовується дисциплінарне стягнення.
45. Невиконання адвокатом обов’язку підвищувати свій професійний рівень є триваючим дисциплінарним проступком, що відповідає позиції Верховного Суду.
46. Статтею 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що рішення З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими для виконання всіма адвокатами.
47. Просила притягнути адвоката Особа_2 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_5 видане 29.01.2009 року Чернівецькою обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубих дисциплінарних проступків та застосувати дисциплінарне стягнення вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
48. До КДКА Чернівецької області письмові пояснення адвоката Особа_2 не надходили.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

49. Адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_5 від 29.01.2009, виданого Чернівецькою обласною КДКА на підставі рішення 37/2 від 02.12.2005.
50. Відповідно до копії Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, інформація про адвоката Особа_2 з Єдиного реєстру адвокатів України не виключена. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 27.03.2023 на підставі заяви, а також відсутні відомості щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
51. Адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність за адресою: Інформація_6.
52. Зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю не тягне за собою втрату статусу адвоката. Відтак, на таку особу поширюються гарантії та обов’язки, закріплені Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
53. Отже, станом на час проведення розгляду дисциплінарної справи адвокат Особа_2 є адвокатом.
54. Стаття 275 КПК України передбачає, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
55. Згідно ч.2 ст.275 КПК України забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
56. Підпункт 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
57. Статтею 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено, що забороняється залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов’язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
58. Стаття 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, ще адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
59. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, Правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору.
60. Присяга адвоката України покладає на нього обов’язок у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати обов’язки бути вірним присязі (ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
61. Відповідно до Хартії основних принципів європейської адвокатської професії від 25.11.2006 адвокат потребує свободи – політичної, економічної та інтелектуальної – у реалізації своїх повноважень, консультуванні та представництві інтересів клієнта. Це означає, що адвокат має бути незалежним від держави та інших владних інтересів і не повинен допускати, щоб його незалежність була поставлена під загрозу у результаті згубного тиску з боку ділових партнерів (принцип «а» – незалежність та свобода адвоката щодо ведення справи клієнтом).
62. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
63. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
64. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта (ст. 6 Правил адвокатської етики).
65. Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
66. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
67. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (частина 3 статті 7 Правил адвокатської етики). Відповідно статті 11 ПАЕ суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
68. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (ст.12 Правил адвокатської етики).
69. Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ст.25 Правил адвокатської етики).
70. Недотримання або ігнорування етичних аспектів відносин адвоката правоохоронними органами завжди пов’язане із порушенням професійних обов’язків, визначених ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У кінцевому рахунку ігнорування етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами має наслідком порушення принципів здійснення адвокатської діяльності, закріплених у ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Недодержання етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами, оскільки воно пов’язане із посяганням на принципи здійснення адвокатської діяльності, є грубим порушенням Правил адвокатської етики, що часто підриває авторитет адвокатури України (п. п. 3, 4 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами, затверджено Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VII-011/2020 від 25.07.2020).
71. Відповідно до Рішення Ради адвокатів України №123 від 15.11.2019 погодження адвокатом на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів, чи слідчих дій, є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
72. За наявними документами палата вбачає факт конфіденційного співробітництва адвоката Особа_2 з правоохоронними органами в рамках досудового розслідування, що мало місце з 17 грудня 2021 року на протязі 60 діб.
73. В той же час, у палати відсутні відомості, а скаржником додаткових доказів щодо триваючого порушення не додані, що змушує палату вважати дату закінчення співпраці Особа_2 із органом досудового розслідування 18 лютого 2022 року.
74. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, який сплинув у 2023 році.
75. Стосовно того, що адвокат Особа_2 жодним чином не підвищував свій професійний рівень та кваліфікацію, зокрема протягом 2019-2023 років палата зазначає наступне.
76. Згідно з ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійній рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
77. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
78. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
79. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
80. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 року №111, який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок).
81. Відповідно до п. 1 Порядку дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
82. Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці тлумачення та застосування.
83. Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності (пункти 21, 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України).
84. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України» (далі за текстом – Порядок).
85. Рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022 року було зупинено дію п. 19, 20 Порядку №63 на період дії воєнного стану.
86. 27.12.2022 року рішенням Ради адвокатів України № 185 внесено зміни до рішення Ради адвокатів України від 16.03.2022 року № 30, дію пунктів 19, 20 Порядку призупинено до 31.12.2022 року.
87. Як убачається із характеристики за підписом голови ради адвокатів Чернівецької області Особа_2 у період з 2019 року по 2023 рік включно не приймав участь у заходах з підвищення кваліфікації та не підвищував свій професійний рівень (професійну кваліфікацію), що свідчить про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики (абз. 3 ст. 11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (рішення Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03.07.2021 року), рішення Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
88. В той же час, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.09.2021 у справі № 640/20599/19, для реалізації приписів пункту 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI необхідна або ознака систематичності порушення Правил, тобто їх повторюваність протягом певного періоду часу, або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру.
89. При кваліфікації дисциплінарного проступку як систематичне порушення правил адвокатської етики необхідно виходити з того, що це порушення представляє собою скоєння протягом періоду притягнення адвоката до відповідальності декількох порушень цих правил. Таким чином, на момент прийняття відповідачем спірного рішення, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за 2019, 2020, 2021 роки сплив, позаяк останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за 2020 рік було 31.12.2021, а за 2021 рік 31.12.2022, за 2022 рік 31.12.2023.
90. Згідно п.1 Загальних положень Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України обов’язок щодо підвищення професійного рівня не поширюється на адвокатів, які зупинили свою діяльність.
91. Право на заняття адвокатською діяльністю Особа_2 зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст.31 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” з 27.03.2023 на підставі заяви.
92. У відповідності до п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (далі – Порядок №63) передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
93. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 640/1859/22 визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20, пункт 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63.
94. Отже, станом на момент розгляду дисциплінарної справи питання притягненні до дисциплінарної відповідальності не набуло остаточної судової практики із визначення основних підстав, а саме визначення даного проступку як триваючого і віднесення його до проступків взагалі, з огляду на рішення адміністративних судів.
95. Таким чином, утілення принципу in dubio pro rео (у разі сумнівів – на користь обвинуваченого) як складника презумпції невинуватості об’єктивно встановлює потребу для закриття дисциплінарного провадження.
96. Статтею 70 Правил адвокатської етики визначено загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики. Зокрема в ній передбачено, до дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
97. Враховуючи викладене, дисциплінарна палата КДКА Чернівецької області вирішила закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 (свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №292 від 29.01.2009, виданого Чернівецькою обласною КДКА на підставі рішення 37/2 від 02.12.2005).

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

98. Скаржниця вказує, що не погоджується з висновком до якого прийшла КДКА Чернівецької області, а саме з тим, що факт конфіденційного співробітництва адвоката Особа_2 з правоохоронними органами в рамках досудового розслідування не є триваючим правопорушенням. Вважає, що КДКА Чернівецької області було неповно проведено перевірку її скарги, необґрунтовано визначено так звану «дату закінчення» співпраці Особа_2 із органом досудового розслідування, а саме – 18 лютого 2022 року, оскільки відомостей про припинення такої конфіденційної співпраці немає. Свого статусу, як агента правоохоронних органів він не втратив, оскільки обвинувальний акт відносно чоловіка скаржниці Особа_3 був затверджений тільки 24 лютого 2023 року, а кримінальне провадження Інформація_1 по звинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України (станом на квітень 2025 року) досі на розгляді в Шевченківському районному суді м.Чернівців.
99. Більше того, 12 грудня 2024 року адвокат Особа_2, надавав свідчення в Шевченківському районному суді м. Чернівців по даному кримінальному провадженню, як свідок в тому числі в рамках свого конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами. На запитання захисників Особа_2 відповідав, що його клієнт Особа_4 не надавав згоди на розголошення адвокатської таємниці в судовому провадженні (копія відеозапису судового засідання від 12.12.2024 року додається). Допитаний 09 квітня 2025 року свідок Особа_4 (клієнт Особа_2) надав свідчення, що він не надавав адвокату Особа_2 дозволу на звернення до правоохоронних органів та дозволу на конфіденційне співробітництво та розкриття адвокатської таємниці (копія відеозапису судового засідання від 09.04.2025 року додається).
100. Отже, викладений висновок у рішенні КДКА Чернівецької області від 14 січня 2025 року про сплив строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ще у 2023 році, не заслуговує на увагу, так як не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.
101. Відповідно до постанови ВС від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Такі позиції підтримуються ВС і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23. 05. 2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц тощо.
102. У п. 52 постанови ВС у справі №1540/4358/18 суд зазначає, що дійсно Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить поняття «триваюче правопорушення» проте триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
103. Окрім зазначеного, у поданій нею скарзі вона зазначала, що їй стало відомо про те, що адвокат Особа_2 жодним чином не підвищував свій професійний рівень та кваліфікацію, зокрема протягом 2019-2023 років. Дані факти свідчать про те, що Особа_2 не націлений на здійснення адвокатської діяльності. Він не зацікавлений у статусі адвоката, оскільки систематична співпраця з правоохоронними органами у вигляді їхнього агента має іншу мету, цілі та завдання, і передбачає категорично інші принципи ніж ті, що притаманні «Адвокатурі».
104. В свою чергу, КДКА Чернівецької області визнає таке порушення, проте, незважаючи на викладене, а також на наявність суперечностей між мотивувальною та резолютивною частинами рішення КДКА, КДКА регіону прийняло незаконне, суперечливе та нічим необґрунтоване рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
105. Посилання КДКА регіону на Постанову 6ААС від 10 вересня 2024 року не враховує чинність положень Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (Порядок №63) для попередніх періодів. Зазначені пункти Порядку регламентують процедури та обов’язки адвокатів, які діяли до набрання законної сили Постановою, і не були скасовані зворотною дією в часі. Таким чином, вважає, що КДКА Чернівецької області порушила принципи правової визначеності та обов’язковості виконання законодавства і рішень органів адвокатського самоврядування, що робить її рішення юридично необґрунтованим.
106. Скаржниця просить рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області № 220 від 14 січня 2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 – скасувати та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубих дисциплінарних проступків та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

107. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
108. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
109. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
110. КПК України.
111. Рішення Ради адвокатів України від 15.11.2019 р. № 123.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

112. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши пояснення та аргументи скаржниці, об’єктивно оцінивши висновки, мотиви прийнятого рішення, обставини справи, встановила наступне.
113. Розглянувши клопотання про поновлення строку на оскарження, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
114. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
115. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
116. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
117. Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
118. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
119. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
120. Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
121. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
122. Доводи скарги знайшли часткове підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області.
123. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновком дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку щодо конфіденційного співробітництва адвоката Особа_2 з правоохоронними органами в рамках досудового розслідування.
124. Водночас, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновком регіональної КДКА, що конфіденційне співробітництво адвоката Особа_2 з правоохоронними органами в рамках досудового розслідування мало місце з 17 грудня 2021 року на протязі 60 діб та безпідставно вважає дату закінчення співпраці Особа_2 із органом досудового розслідування 18 лютого 2022 року.
125. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
126. ВКДКА вважає, що дисциплінарний проступок адвоката Особа_2 є триваючим, з огляду на наступне.
127. Факт конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами адвокатом Особа_2 підтверджується копією його письмової згоди на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами від 17 грудня 2021 року, постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17 грудня 2021 року, додатково наданими скаржницею до скарги до ВКДКА відеозаписами допитів у кримінальному провадженні Інформація_1, яке перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівців свідка Особа_2 12.12.2024 та свідка Особа_4 09.04.2025.
128. При цьому ВКДКА відзначає, що допит адвоката Особа_2 в якості свідка у Шевченківському районному суді м. Чернівців у кримінальному провадженні Інформація_1 відбувся 12.12.2024, а також розгляд зазначеного кримінального провадження ще триває (наступне засідання призначене на 29.08.2025), що додатково спростовує твердження ДП КДКА Чернівецької області щодо спливу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
129. Так ВКДКА встановлено, що адвокат Особа_2 при наданні свідчень у Шевченківському районному суді м. Чернівців (кримінальне провадження Інформація_1) 12.12.2024 під час допиту в якості свідка підтвердив факт надання згоди на конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами, а також те, що клієнт Особа_4 не надавав згоди на розголошення адвокатської таємниці в судовому провадженні.
130. В свою чергу, свідок Особа_4 (як клієнт Особа_2) при наданні свідчень у Шевченківському районному суді м. Чернівців (кримінальне провадження Інформація_1) 09.04.2025 під час допиту в якості свідка, повідомив що він не надавав адвокату Особа_2 дозволу на звернення до правоохоронних органів, дозволу на конфіденційне співробітництво та згоди розкриття адвокатської таємниці.
131. Виходячи з приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов’язаний утримуватися від участі у конфіденційному співробітництві під час слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість, у разі отримання пропозиції щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатися до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантій адвокатської діяльності.
132. Доведене в ході розгляду дисциплінарної справи конфіденційне співробітництво адвоката Особа_2 з правоохоронними органами суперечить принципу незалежності адвокатури, принципам конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, поваги до адвокатської професії, вимогам міжнародних документів, Присязі адвоката України, положенням ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.
133. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
134. Пункти 3, 4 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.07.2020р. №VIІ-011/2020, – недотримання або ігнорування етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами завжди пов’язане із порушенням професійних обов’язків, визначених ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У кінцевому рахунку ігнорування етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами має наслідком порушення принципів здійснення адвокатської діяльності, закріплених у ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Недодержання етичних аспектів відносин адвоката з правоохоронними органами, оскільки воно пов’язане із посяганням на принципи здійснення адвокатської діяльності, є грубим порушенням правил адвокатської етики, що часто підриває авторитет адвокатури України.
135. Ст. 19 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, визначено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
136. Відповідно до ст. 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
137. При виконанні доручення адвокат діяв протиправними засобами та методами для досягнення результату, що виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката. В діях адвоката вбачається порушення вимог статей 19, 25 Правил адвокатської етики. Матеріалами дисциплінарної справи підтверджено дії адвоката, пов’язані використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту. Такі дії адвоката підривають авторитет адвокатури України, порушують Присягу адвоката України та Правила адвокатської етики.
138. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
139. Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики, згідно якої у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних юридичних осіб, дотримуватись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
140. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
141. Частина 1 ст. 12 Правил адвокатської етики встановлює, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
142. Згідно з ч. 3, ч. 5 ст. 12 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дії, спрямовані на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, а при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.
143. Стаття 49 Правил адвокатської етики визначає, що у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил адвокатської етики у частині, застосованій до цих відносин.
144. ВКДКА дійшла висновку про те, що дії адвоката були направлені не на використання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за призначенням, а для вчинення дій, з такою діяльністю не пов’язаних, тобто не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги, а для впливу на окрему особу з метою схиляння її до отримання неправомірної вигоди.
145. Отже, такі дії не входять до переліку юридичних послуг, які вправі надавати адвокат при здійсненні своїх повноважень, що є грубим порушенням Присяги адвоката України та порушенням ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури України.
146. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 6 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності. Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.
147. Разом з тим ВКДКА зазначає, що Рішенням Ради адвокатів України № 123 від 15.11.2019 затверджено роз’яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування навіть при наявній згоді клієнта.
148. Рада адвокатів України в даному рішенні зазначила, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва.
149. В результаті роз’яснено, що у контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов’язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці.
150. Натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
151. Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 року у справі № 520/1285/2020 (адміністративне провадження № К/9901/46168/21) виснував наступне:
152. «62. Конфіденційне співробітництво адвоката ОСОБА_1. вбачається з його участі як захисника ОСОБА_3., а тому відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що таке співробітництво могло вплинути на розкриття адвокатської таємниці.
153. 63. Водночас, у спірних правовідносинах не є ключовою обставина фактичного розголошення чи не розголошення адвокатської таємниці, оскільки обмеження у конфіденційному співробітництві адвоката з правоохоронними органами, як вбачається з положень статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, пов`язане з забороною такого співробітництва за наявності обґрунтованих підстав вважати, що конфіденційна інформація може бути розголошена.».
154. Підсумовуючи викладене, регіональна КДКА правильно встановила в діях адвоката Особа_2 склад дисциплінарного проступку, який полягає у конфіденційному співробітництві з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці, водночас безпідставно зазначила про сплив у 2023 році строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що детально зазначено вище.
155. При цьому, ВКДКА погоджується з висновком ДП КДКА Чернівецької області в частині того, що зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє особу статусу адвоката, а отже останній може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у визначеному Законом порядку (відповідне роз’яснення затверджено Рішення Ради адвокатів України від 10.06.2016 № 126 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності під час зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю»).
156. В частині доводів скарги щодо не підвищення адвокатом Особа_2 кваліфікації, слід відзначити наступне.
157. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
158. Згідно абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
159. Абзацем 2 статті 12 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
160. Відповідно до абц. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
161. Згідно абц. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
162. Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
163. Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
164. Згідно пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
165. Таким чином, обов’язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України.
166. Згідно пункту 17 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.
167. Пунктом 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
168. Відповідно до пункту 21 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
169. Згідно пункту 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
170. Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
171. Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
172. Пунктом 32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
173. Доводи скарги в частині не підвищення адвокатом Особа_2 кваліфікації, знайшли підтвердження та частково спростовують висновки дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області.
174. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означених вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
175. Перевіряючи матеріали дисциплінарного провадження, ВКДКА зазначає, що за період 2019-2022рр. адвокат мав обов’язок підвищувати кваліфікацію відповідно до діючих на той час Порядків, однак останній цього не робив.
176. При цьому, КДКА регіону правильно вказано, що згідно п.1 Загальних положень Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України обов’язок щодо підвищення професійного рівня не поширюється на адвокатів, які зупинили свою діяльність, отже у 2023 році адвокат Особа_2 не мав обов’язку підвищувати кваліфікацію, враховуючи зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з 27.03.2023 на підставі заяви.
177. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 вирішено роз’яснити, що невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
178. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
179. Таким чином, дисциплінарний проступок адвоката Особа_2 щодо не підвищення кваліфікації є триваючим.
180. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
181. Однак, ВКДКА встановлено порушення вимог ст.11 Правил адвокатської етики, частиною 3 якої передбачається обов’язок адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, та порушенням вимог ч.1 ст. 65 Правил адвокатської етики. Тобто в діях адвоката Особа_2 вбачається дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч. 2 ст. 34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
182. Відповідно до статті 51 Положення та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
183. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону.
184. Враховуючи наведене вище обґрунтування, адвокат Особа_2 вчинив дисциплінарний проступок, який полягає у конфіденційному співробітництві з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці, а також у не підвищенні кваліфікації за 2019, 2020, 2021 і 2022 роки та підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
185. Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2499/17, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
186. Згідно з ч.2 ст.31 даного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
187. Частиною другою статті 32 цього ж Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
188. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат Особа_2 вчинив дисциплінарний проступок – допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці (порушення 19, 25 Правил адвокатської етики) та оцінюється як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури, а також вчинив дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та оцінюється як систематичне порушення Правил адвокатської етики.
189. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали, вважає, що адвокат Особа_2, допустив грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури та систематичне порушення Правил адвокатської етики, за мотивів викладених вище, у зв’язку з чим наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 3 ч. 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
190. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності та вважає співмірним застосувати до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
191. Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

192. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
193. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області у складі дисциплінарної палати № 220 від 14.01.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 – скасувати.
194. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Інформація_5 від 29.01.2009 року) до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
195. Припинити право на заняття адвокатською діяльністю Особа_2 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності Інформація_5 від 29.01.2009 року (п.3.43 Регламенту ВКДКА).

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА