РІШЕННЯ № VIII-015/2025 за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 199/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VIII-015/2025

29 серпня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Дуліч Т.В., Усманова М. А., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 199/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 01 серпня 2024 року на електронну адресу КДКА Київської області надійшла скарга з Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, яка була підписана ЕЦП її директора – Кузьменка С.Є. , подана на поведінку адвоката Особа_1.
  2. 15 серпня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1.
  3. 15 серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  4. 08 листопада 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернувся до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених питань у строк до 17.11.2024 року.
  5. Письмові пояснення адвоката Особа_1 до дисциплінарної палати КДКА Київської області не надійшли.
  6. 18 листопада 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
  7. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 20 листопада 2024 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1 ) за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. Рішення КДКА Київської області від 20.11.2024 року було доведене до відома скаржника 06.01.2025 року.
  9. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України 31.01.2025 р. звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 20.11.2024 р.
  10. Скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 31.01.2025 р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 20.11.2024 подана до ВКДКА (зареєстрована 04.02.2025 за вхід. № 25579), тобто в межах встановленого Законом строку.
  11. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
  12. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 20.11.2024 відсутня.
  13. Листом за вих. № 580 від 06.02.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
  14. 21.03.2025 р. за вхід. № 26877 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
  15. Листом за вих. № 1987 від 27.03.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 20.11.2024 р.
  16. Лист і матеріали справи надійшли на електронну пошту перевіряючої 01.04.2025 р.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. 01.08.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатки Особа_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокаткою дисциплінарного проступку.
  2. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокатка Особа_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконала свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня.
  3. З огляду на це скаржник вважає, що адвокатка Особа_1 вчинила дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
  4. До скарги додано: скріншот інформації з сайту ВША НААУ письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
  5. Письмових пояснень від адвоката Особа_1 до дисциплінарної палати КДКА Київської області не надходило.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НААУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
  2. З представлених ВША до своєї скарги матеріалів вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано вимоги Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ №63 від 03.07.2021 року, тобто не підвищено кваліфікації в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
  3. В ході проведеної перевірки було зясовано, що Шостим апеляційним адміністративним судом 10.09.2024 року було ухвалено постанову по справі №640/1859/22, згідно резолютивної частини якої було, зокрема, визнано протиправними та скасовано пункти 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року №63. Також, у постанові суду прямо зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття.
  4. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними іюридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
  5. Таким чином, враховуючи наведені вище приписи Закону, та зважаючи на чинне судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду – постанову по справі №640/1859/22 від 10.09.2024 року, якою визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63, на який посилався скаржник, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката не вбачається.
  6. Відтак, у даному випадку прийнятою постановою Суду скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
  7. Відповідно до п.4 п.5 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  8. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
  9. Між тим, зазначений вище сертифікат видається лише у випадку виконання адвокатами п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
  10. Однак, як зазначалося, вказаний пункт 20 Порядку визнаний в судовому порядку протиправним та скасований.
  11. При цьому, ВША НААУ не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини на виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку, тобто скаржником взагалі жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня у будь – який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
  12. За таких обставин, з’ясованих за результатом проведеної перевірки, слід керуватися наступними нормами права.
  13. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури, в тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у звязку з здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може порушено за заявою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою.
  14. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумція невинуватості.
  15. На цій підставі рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 20 листопада 2024 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) за відсутності в діях адвоката ознак дисципілнарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Київської області від 20.11.2024 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
  2. Скаржник вважає, що посилання КДКА Київської області на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №640/1859/22 від 10.09.2024 року, якою визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63 не є правомірним.
  3. Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
  4. Керуючись зазначеними положеннями, звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
  5. Таким чином, ВША НААУ зазначає, що КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
  6. Крім того, скаржник вважає, шо посилання КДКА регіону на положення статті 19 Конституції є не правомірним, адже законодавством прямо передбачено обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обовʼязку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови ШААС від 10.09.2024 р. – помилковим.
  7. Обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
  8. Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  9. Згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включенні до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД) та /або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, повʼязаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
  10. Таким чином, адвокати зобов’язані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки.
  11. Посилання на статтю 58 Конституції України є юридично необгрунтованим, оскільки її положення застосовуються виключно у випадках пом’якшення або скасування відповідальності особи. У цьому випадку мова йде про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
  12. Враховуючи наведені аргументи, рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним, оскільки посилання на Постанову ШААС від 10 вересня 2024 року не враховує чинність положень Порядку для попередніх періодів. Зазначені пункти Порядку регламентують процедури та обовʼязки адвокатів, які діяли до набрання законної сили Постановою, і не були скасовані зворотною дією в часі. Таким чином, КДКА порушила принципи правової визначеності та обовʼязковості виконання законодавства і рішень органів адвокатського самоврядування, що робить її рішення юридично необґрунтованим.
  13. Адвокати мали обовʼязок виконувати положення цих пунктів, зокрема підвищувати кваліфікацію на рівні 16 (для адвокатів, що не досягли 3-річного стажу) або 10 залікових балів щорічно.
  14. Відповідно до пункту 14 Порядку, адвокати можуть обирати різні форми підвищення кваліфікації (семінари, тренінги, онлайн-курси тощо). Таким чином, обовʼязок щодо підвищення професійного рівня залишається чинним незалежно від скасування кількісних вимог у пунктах 18, 19, 20. Як було зазначено в першому блоці, цей обовʼязок прямо закріплений у статті 21 Закону.
  15. КДКА некоректно тлумачить положення Постанови та не враховує чинність норм, які діяли в попередні періоди. Це робить висновок про «відсутність доказів» хибним, оскільки адвокат був зобовʼязаний виконувати встановлені Порядком вимоги у відповідний період.
  16. Сам факт скасування пункту 20 Порядку не звільняє адвокатів від обовʼязку підвищувати свій професійний рівень. Отже, твердження про «невиконання обовʼязку» має оцінюватися через призму чинних на той момент нормативних актів, а не постфактум із посиланням на скасовані норми.
  17. Згідно з відомостями Центру акредитації ВША НААУ у 2024 році адвокатка в повному обсязі виконала вимоги Порядку, що підтверджується відповідним сертифікатом.
  18. Однак, хоч бездіяльність щодо виконання професійного обовʼязку у 2024 році була обірвана, це не може бути підставою для звільнення адвокатки від дисциплінарної відповідальності за попередні роки.
  19. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, повʼязаний з тривалим, неперервним невиконанням обовʼязків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обовʼязків.
  20. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
  21. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі №1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обовʼязку.
  22. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обовʼязок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
  23. Таким чином, вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
  24. Відповідно до положень пункту 30 Порядку вказано, що адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
  25. Згідно з пунктом 32 Порядку, адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки, мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
  26. Крім того, пунктом 1 Рішення РАУ №22 від 7 червня 2024 року Про надання
  27. роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення, встановлено, що
  28. невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації за кожен рік є триваючим дисциплінарним проступком до моменту отримання відповідного сертифіката або притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з двох умов: 1. Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат; 2. Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
  29. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадження може бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
  30. Таким чином, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою ВША НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердженням виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня, а також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
  31. Разом із тим, згідно з відомостями, розміщених на платформі Центру акредитації
  32. ВША НААУ, за період з 2019 по 2023 роки адвокатка не тільки не підвищувала свій професійний рівень, а й не проходила спеціальні тестування і не отримувала електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
  33. Отже, адвокатка протягом пʼяти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023) поспіль щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконала вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримала сертифікати, внаслідок чого це вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
  34. Виходячи з наведеного, твердження КДКА регіону про недоведеність невиконання адвокатом професійного обовʼязку є юридично необгрунтованим. Воно не враховує дії норм Порядку до 10.09.2024 року, а також положення статті 21 Закону, яка чітко закріплює обовʼязок адвокатів щодо підвищення кваліфікації.
  35. Зважаючи на викладені обставини, скаржник вважає за необхідне наголосити, що адвокатка у період з 2019 по 2023 роки систематично не виконувала свій професійний обовʼязок щодо підвищення кваліфікації, чим грубо порушила вимоги Закону, рішення РАУ та положення Правил. Дані порушення підтверджені матеріалами справи, однак через неповну оцінку доказів вони не були визнані Дисциплінарною палатою.
  36. Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють пʼятирічний період, та їхній триваючий характер, ВША НААУ вважає, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
  37. Більше того, рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
  38. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 20 листопада 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатки Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатки Особа_1, притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
  2. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
  3. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  4. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
  5. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  6. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  7. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  8. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  9. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  10. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  11. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  12. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  13. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  14. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  15. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  16. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
  17. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  18. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  19. Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
  20. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
  3. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  6. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  7. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
  9. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  10. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  11. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  12. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  13. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  14. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  15. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  16. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  17. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  18. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
  19. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  20. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  21. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
  22. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
  23. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
  24. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
  25. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  26. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  27. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
  28. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
  29. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
  30. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
  31. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 199/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА