Рішення № VIІІ-018/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 20/2021 від 27.01.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № VІІІ-018/2021

04 серпня 2021 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів: головуючої Особа_1 – Особа_3 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 20/2021 від 27.01.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. На адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 09.02.2021 року надійшла скарга Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів Особа_1 – Особа_3 (далі – ВАКС) на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №20/2021 від 27.01.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
2. У скарзі ВАКС зазначає, що прийняте КДКА регіону рішення він вважає незаконним і необґрунтованим, а дії адвоката Особа_4 такими, що порушують ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI, ч. 4 ст. 46, ч. 1 ст. 47, ст. 321, ч. 1, 2 ст. 329 КПК України, 7, 25, 27, 42, 44 Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ).
3. Скаржник просить рішення КДКА регіону скасувати, ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарне провадження стосовно адвоката Особа_4 Окрім іншого, ВАКС просить ВКДКА притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
4. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, яке оскаржується, прийняте 27.01.20221 року.
5. Згідно ч. 3.ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
6. ВАКС оскаржив рішення КДКА регіону подавши скаргу від 08.02.2021 року за вих.№757/7845/19/3634/2021, яка була зареєстрована у ВКДКА 09.02.2021 року (вхідний №15063).
7. В зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

8. До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів Особа_1 – Особа_3 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №20/2021 від 27.01.20221 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
9. У своїй скарзі ВАКС зазначає, що ухвалою ВАКС від 22.10.2020 року (справа №Інформація_2) суд порушив перед КДКА регіону питання щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів Особа_5, Особа_6, Особа_4.
10. В обґрунтування своєї ухвали ВАКС зазначив, що у судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2020 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання захисника Особа_4 про дослідження доказів у повному обсязі, а саме відеозапису проведення обшуку. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що ст. 358 КПК України хоча й передбачає обов’язок оголосити за клопотанням сторони відомості, що містяться у документах, однак в лише в частині, що мають значення для встановлення обставин і фактів кримінального провадження, на які захисник Особа_4 у своєму клопотанні не посилався.
11. Висловлюючи незгоду із прийнятим рішенням захисник Особа_4 заявив відвід колегії суддів, який судоми був залишений без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України.
12. Як зазначено в ухвалі ВАКС, надалі, захисники Особа_4 та Особа_6 продовжували висловлювати заперечення щодо порядку дослідження документів з тих самих підстав, які уже були вирішені судом.
13. Захисник Особа_4 зазначив, що не погоджується із рішенням суду щодо порядку дослідження доказів, оскільки суд таким чином допускає свавілля та беззаконня, а також порушує право на захист і тому покидає залу судового засідання. До останнього приєднались і захисники Особа_6 та Особа_5.
14. При цьому, як зазначає суд у своїй ухвалі, роз’яснення головуючої щодо неможливості залишення зали судового засідання до закінчення судового засідання, а також попередження щодо недопустимості проявів неповаги до суду, захисники проігнорували.
15. Вмотивовуючи своє рішення ВАКС зазначає, що діяльність захисника має відповідати Правилам адвокатської етики, затвердженої Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 року. Так, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функції захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватись вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій та статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог ПАЕ.
16. В силу ч. 1, 2 ст. 47 КПК України захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законам України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують та виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
17. На думку суду, захисник Особа_4, маючи певний досвід адвокатської діяльності, не міг не бути обізнаним із тим, що продовження судового засідання у разі незабезпечення захистом обвинувачених у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, є неможливим. Як наслідок, захисниками штучно створюються умови для перешкоджання швидкому судовому розгляду, що відповідно до ст. 2 КПК України є завданням кримінального провадження.
18. В своїй ухвалі ВАКС зазначив, що щодо обвинувачених Особа_7 та Особа_8 здійснюється спеціальне судове провадження та незважаючи на те, що процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу, однак до прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відноситься і право на належу правову допомогу.
19. В своїх поясненнях, наданих до КДКА регіону, адвокат Особа_4 зазначив, що здійснює захист Особа_7 та Особа_8 у кримінальному провадженні №Інформація_1, яке на даний час розглядається у ВАСУ (справа №Інформація_2) в порядку спеціального судового провадження.
20. Як зазначає адвокат, в процес останній вступив як захисник 08.07.2020 року. Так як матеріали кримінальної справи налічували понад 500 томів у останнього було лише два місяці на ознайомлення з матеріалами справи, що, на думку адвоката, є недостатнім.
21. Так, з пояснень адвоката Особа_4 – 22.10.2020 року у ВАКС відбулося чергове судове засідання де сторона захисту була представлена адвокатами Особа_4 та Особа_5 та адвокатом за призначення Особа_6.
22. Під час судового засідання, прокурор долучив до матеріалів справи документи, які містили відомості, викладені німецькою та англійською мовами на що стороною захисту було заявлено клопотання про залучення перекладача. При цьому, головуюча Особа_1 у задоволення такого клопотання відмовила. На думку адвоката, головуюча суддя у справі повністю ігнорувала стадію дослідження доказів.
23. Так, 22.10.2020 року, під час судового розгляду, здійснювалось дослідження відео обшуку обвинувачених, котре здійснювалося фрагментарно секретарем судового засідання за вказівкою прокурора.
24. При цьому, як зазначає адвокат, суддя Особа_1 фактично відмовилась досліджувати відеозапис обшуку обвинувачених, що з позиції сторони захисту є грубим і цинічним порушенням права на захист, а заяву сторони захисту про відвід судді судом розглянуто не було. На думку адвоката, під час судового засідання 22.10.2020 року у ВАКС, мала місце імітація правосуддя, а роль сторони захисту була зведена до формального перебування адвокатів у залі судового засідання.
25. В своїх поясненнях адвокат зазначив, що вичерпавши на його думку всі засоби привернення уваги до порушення прав підзахисних, на знак протесту, сторона захисту покинула залу судового засідання, оскільки альтернативних способів припинити свавілля головуючої судді Особа_1 не залишилось.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

26. В своєму рішенні від 27.01.2021 року, яке підписане належними та уповноваженими на те особами, КДКА Київської області, вмотивовуючи своє рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, зазначила наступне.
27. Відповідно до статті 5 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура є незалежною від органів влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Виходячи з цього держава повинна створювати належні умови для діяльності адвокатури та забезпечувати дотримання гарантій адвокатської діяльності.
28. КДКА регіону в своєму рішенні зазначила, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвокатів у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
29. Так, відповідно із ст. 43 ПАЕ, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватись принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
30. Як зазначила КДКА регіону, ВАКС не наводиться жодних обставин вчинення адвокатом Особа_4 будь-яких дій, як б містили ознаки дисциплінарного проступку.
31. При цьому, КДКА регіону зазначила, що в процесі розгляду скарги по суті відсутні відомості про те, що адвокатом Особа_4 допущено порушення ПАЕ та неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Мотиви та висновки ВКДКА

32. Дослідивши доводи скарги, матеріали, що надійшли з КДКА регіону, заслухавши доповідача Особа_9, інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
33. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області здійснено перевірку відомостей за скаргою Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів Особа_1 – Особа_3 про притягання адвоката Особа_4 до дисциплінарної відповідальності.
34. За результатами перевірки дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону прийшла до висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, відмовивши в порушенні дисциплінарної справи.
35. Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів Особа_1 – Особа_3 оскаржив рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
36. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
37. Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
38. Обгрунтовуючи своє рішення КДКА регіону зазначила, що дійшла до висновку, що в діях адвоката Особа_4 не вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення ПАЕ.
39. ВКДКА вважає, що рішення КДКА регіону є невмотивованим так як під час його ухвалення не було належним чином досліджено всі матеріали перевірки та не надано їм оцінки під час прийняття рішення про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
40. По суті, КДКА регіону без порушення дисциплінарного провадження та ретельного вивчення всіх обставин справи та доводів сторін відхилила доводи Скаржника обмежившись вмотивуванням рішення цитуванням законодавства про адвокатуру.
41. При цьому, потрібно відмітити, що КДКА регіону помилково дійшла висновку, що на стадії перевірки скарги на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку відбувається розгляд скарги по суті, що не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120.
42. Так, на стадії перевірки матеріалів скарги, у відповідності до пп.1 п.1 ст. 37 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, здійснюється оцінка наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а саме ознак порушення адвокатом: вимог несумісності; присяги адвоката України; правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
43. Разом з тим, на стадії перевірки КДКА регіону вищезазначених вимог законодавства не дотрималась та не перевірила належним чином на предмет наявності в діях адвоката Особа_4 ознак дисциплінарного проступку – порушення Правил адвокатської етики під час судового засідання у справі №Інформація_2.
44. Так, згідно із ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
45. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги (ст. 20 Закону).
46. Згідно із ст. 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуватись чинного законодавства, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
47. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватись вимог чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил (ст. 42 Правил адвокатської етики).
48. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого, або адвокатури в цілому, і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та /або актами РАУ, НААУ (ст. 43 Правил адвокатської етики).
49. Разом з тим, аналізуючи ухвалу ВАКС від 22.10.2020 року, пояснення адвоката Особа_4, інші матеріали перевірки, ВКДКА вбачає ознаки дисциплінарного проступку в діях адвоката, які відбувались 22.10.2020 року під час судового розгляду у Вищому антикорупційному суді справи №Інформація_2, а саме залишення адвокатом Особа_4 зали судового засідання.
50. Так, протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту та в порядку визначеному КПК України.
51. Здійснюючи протест у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі із залишенням адвокатом залу судового засідання, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката.
52. Таким чином, в діях адвоката Особа_4 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення ст. 4, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 7, 42, 43 Правил адвокатської етики.
53. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

54. Скаргу Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів: головуючої Особа_1 – Особа_3, – задовольнити частково.
55. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 20/2021 від 27.01.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – скасувати.
56. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська