Рішення № VIІІ-023/2021 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 290/2020 від 11.11.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІІІ-023/2021

04 серпня 2021 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 290/2020 від 11.11.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 02.10.2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга фізичної особи-підприємця Особа_1 відносно адвоката Особа_2 (а.с.197-201).
  2. Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області, дорученням від 05.10.2020 року, перевірку відомостей, викладених у скарзі, було доручено члену палати Особа_4 (а.с.196).
  3. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області № 290/2020 від 11.11.2020 року було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  4. Відповідно до витягу з протоколу № 14 від 11.11.2020 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області були присутні 11 членів палати і Голова КДКА Київської області. За рішення про відмову в порушенні справи відносно адвоката голосували одноголосно (а.с.40).
  5. Рішення палати направлене Скаржнику 16.11.2020 року, докази дати отримання Скаржником відсутні.
  6. Скарга до ВКДКА направлена Скаржником 10.12.2020 року, тобто з дотриманням строків, визначених ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  7. Листом від 29.12.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали справи стосовно адвоката Особа_2
  8. 15.01.2021 року матеріали за скаргою відносно адвоката Особа_2 надійшли до ВКДКА.
  9. Листом Голови ВКДКА від 19.01.2021 року перевірка відомостей та фактів, викладених у скарзі Особа_1 було доручено члену ВКДКА Особа_3.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. З рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 11.11.2020 року про відмову в порушенні справи відносно адвоката Скаржник не погодився.
  2. На думку Скаржника, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11.11.2020 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 є необґрунтованим, безпідставним, таким що прийняте без проведення належної перевірки всіх обставин зазначених у скарзі.
  3. Скаржник вважає, що скарга розглядалась поверхнево та формально.
  4. Скаржник стверджує, що з 02 вересня 2020 р. невідомими особами під головуванням адвоката Особа_2 здійснюються незаконні дії з захоплення орендованих ним приміщень в офісному центрі за адресою Адреса_2, м. Полтава та безпідставного виселення його та інших орендарів.
  5. Скаржником зазначено, що близько 16 години 02 вересня 2020 р. йому зателефонував представник іншого орендаря ПП «Особа_5» та повідомив про невідомих осіб, які зламували замки вхідних дверей до вказаного офісного центру Адреса_2 у м. Полтаві. Скаржник одразу прибув до приміщення за вказаною адресою, де побачив адвоката Особа_2, який з невідомими Скаржнику особами, зламав замки вхідних дверей орендованого Скаржником нежитлового приміщення та зайшов в середину приміщення.
  6. За твердженням Скаржника, на його зауваження про незаконність таких дій адвокат Особа_2 грубо відповів нецензурною лайкою та продовжив ламати замки, посилаючись на рішення суду. Після цього Скаржник був змушений викликати поліцію, заручитися допомогою адвоката.
  7. Як Скаржнику, за його твердженням, стало відомо пізніше, адвокатом Особа_2 та іншими невідомими особами була здійснена спробанезаконного захоплення нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, з метою незаконного недопуску до цих приміщень орендарів.
  8. Як вказує Скаржник у скарзі до ВКДКА, після прибуття поліції на жодні аргументи та доводи поліції адвокат Особа_2 не реагував. Навіть, погодившись залишити приміщення близько 22 години 02 вересня 2020 року, адвокат Особа_2 незаконно здійснив опечатування всіх вхідних дверей до нежитлових приміщень. Адвокатом Особа_2 також була залучена приватна охоронна фірма м. Полтави «ОСОБА_6», яка мала взяти нежитлові приміщення під охорону та не допускати до цих приміщень орендарів.
  9. Як зазначає Скаржник, за фактом незаконного захоплення 02 вересня 2020 р. адвокатом Особа_2 і іншими невідомими особами нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, з метою незаконного недопущення до цих приміщень орендарів, органами Національної поліції України порушено кримінальну справу.
  10. Скаржник вказує, що звертав увагу адвоката Особа_2 на те, що примусове виконання рішення може здійснюватися виключно виконавцем, а не адвокатом. Також зауважив, що наразі в господарському суді Полтавської області розглядається інша справа № Інформація_3, в якій предметом спору є оскарження дій реєстратора та визнання права власності на зазначений об’єкт нерухомості (Скаржник та ДП МОУ «ОСОБА_7», представником якого є адвокат Особа_2, є третіми особами в цій справі).
  11. Скаржником вказано, що незважаючи на порушення органами Національної поліції України за вказаними фактами кримінальної справи, 16 вересня 2020 р. адвокат Особа_2 та інші невідомі особи вдруге вчинили незаконні дії із захоплення орендованих Скаржником нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, зі спробою встановлення металевих дверей з метою незаконного недопуску орендарів.
  12. Як зазначив Скаржник у скарзі до ВКДКА, достеменно знаючи про апеляційне оскарження ухвали суду про зобов’язання державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення, станом на 16.09.2020 р. – момент вчинення другої спроби захоплення приміщення, адвокату Особа_2 було відомо про відкриття апеляційного провадження (Ухвала від 07.09.2020 р. у справі № Інформація_2), про скаргу, подану до суду на дії державного виконавця з вимогою скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, про судову справу щодо оскарження дій державного реєстратора та скасування незаконної перереєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та визнання права власності на вказане нерухоме майно після того як державний виконавець відмовився вчиняти незаконні дії, – адвокат Особа_2 здійснив 2 спроби незаконного захоплення офісного центру: перша шляхом зламування замків вхідних дверей та проникнення до приміщення з залученням приватної охоронної фірми, та друга – шляхом спроби встановлення металевих дверей на вході до вказаного офісного центру.
  13. Скаржник вважає такі дії адвоката Особа_2 з незаконного захоплення нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2 (або як він сам це трактує з примусового виконання рішення суду), з метою незаконного недопущення до цих приміщень орендарів, недопустимими та незаконними, а також такими, що містять всі ознаки порушення адвокатом Особа_2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України та чинного законодавства України.
  14. За твердженням Скаржника, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області не надала належної оцінки діям адвоката, відповідності його дій вимогам законодавства України, жодним чином не встановила в який саме спосіб адвокат Особа_2 потрапив до приміщення, яке було закрите (шляхом зламування замків вхідних дверей), жодним чином не надана оцінка факту незаконної спроби встановлення металевих дверей на вході до вказаного офісного центру (фактично шляхом спроби заварювання існуючого входу до приміщень).
  15. До ВКДКА 17.02.2021 року Скаржником надані додаткові матеріали до скарги, а саме лист ГУ НП в Полтавській області від 08.02.2021 року, з якого вбачається про розгляд звернень Скаржника про відкриття кримінального провадження за фактом можливого самовільного зайняття невстановленими особами нежитлової будівлі Адреса_2 в м. Полтава; зазначено про раніше направлені відповіді на аналогічні звернення, направлені Скаржником до низки органів державної влади.
  16. В скарзі до ВКДКА Скаржник просить розглянути скаргу по суті, провести перевірку його доводів, скасувати рішення ДП КДКА Київської області від 11.11.2020 року, притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності з наступним позбавленням права на заняття адвокатською діяльності або зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року.
  17. Письмових заперечень на скаргу від адвоката на адресу ВКДКА не надходило.

Встановлені фактичні обставини

  1. На підставі рішення Ради адвокатів Київської області № 175 від 25.09.2008 року Особа_2 видано свідоцтво № Інформація_1 про право на заняття адвокатською діяльністю.
  2. 05 жовтня 2020 року Голова ДП КДКА Київської області, доручила члену дисциплінарної палати Особа_4 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ФОП Особа_1.
  3. 07 жовтня 2020 року член ДП КДКА Київської області Особа_4 звернувся з листом за вих. № 1115 від 07.10.2020 року до адвоката Особа_2 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань.
  4. 15 жовтня 2020 року, за вх. № 1331, до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення за № 95 від 15.10.2020 від адвоката Особа_2, разом доданими до них копіями документів.
  5. 05 листопада 2020 року член ДП КДКА Київської області Особа_4 подав на розгляд дисциплінарної палати скаргу про дисциплінарний проступок адвоката Особа_2, довідку та всі матеріали перевірки.
  6. Автор скарги – фізична особа-підприємець Особа_1 здійснює господарську діяльність у встановленому законом порядку та є орендарем нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві, Адреса_2 (згідно Договору оренди нежитлового приміщення від 02.09.2019).
  7. Як зазначено в скарзі до КДКА регіону (аналогічні доводи в скарзі до ВКДКА), з 02.09.2020 невідомі особи, під головуванням адвоката Особа_2, здійснюють незаконні, на думку Скаржника, дії щодо захоплення приміщення в якому він орендує площі та безпідставного виселення його та інших орендарів із зазначеного вище приміщення.
  8. Як вказує Скаржник, на його зауваження про незаконність таких дій, адвокат Особа_2 грубо відповів йому нецензурною лайкою та продовжив ламати замки вхідних дверей, посилаючись на рішення суду. Після цього автор скарги був змушений викликати поліцію та залучитися допомогою адвоката.
  9. На момент прибуття поліції і адвоката Скаржника, вказані особи зламали замки двох вхідних дверей орендованих Скаржником нежитлових приміщеннях в офісному центрі у м. Полтава, Адреса_2, піднялися сходами на другий поверх, захопили місце чергового та намагалися зламати замки вхідних дверей на другий поверх. Як стало відомо пізніше, адвокатом Особа_2 та іншими невідомими особами була здійснена спроба незаконного захоплення нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, з метою незаконного не допуску до цих приміщень орендарів.
  10. Як далі зазначає Скаржник, увесь цей час він намагався перешкодити незаконним діям, закликав до утримання від їх вчинення, та від адвоката Особа_2 на свою адресу постійно чув висловлювання, що принижують його честь і гідність, нетактовні та принизливі вислови, нецензурну лайку, погрози, а також заходи фізичного впливу. Скаржник зазначає про те, що адвокат постійно його штовхав (що особливо небезпечно на сходах), намагався вдарити, блокував доступ до приміщень, які він, за власною оцінкою, орендує на законних підставах.
  11. Після прибуття поліції на жодні аргументи та доводи поліції адвокат, за словами Скаржника, не реагував, навіть погодившись залишити приміщення близько 22 год. 00 хв. 02.09.2020, адвокат Особа_2 незаконно здійснив опечатування всіх вхідних дверей до нежитлових приміщень. Адвокатом Особа_2 також була залучена приватна охоронна фірма м. Полтави «ОСОБА_6», яка мала взяти під охорону нежитлові приміщення та не допускати до цих приміщень орендарів.
  12. За фактом захоплення 02.09.2020 адвокатом Особа_2 й іншими невстановленими особами нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, з метою незаконного недопущення до цих приміщень орендарів, органами Національної поліції України порушено кримінальну справу.
  13. Далі Скаржник зазначає, що як стало йому відомо в подальшому, 02.09.2020 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) були заплановані примусові дії щодо вилучення, шляхом витребування від власника нежитлових приміщень, на підставі рішення у справі № Інформація_2.
  14. Через відсутність представника ТОВ «ОСОБА_8» (власника нежитлових приміщень) та відсутності доступу до приміщень, державним виконавцем був складений відповідний акт, а інші дії не вчинялися. Саме тому адвокат Особа_2, як представник ДП МОУ «ОСОБА_7», вирішив самостійно здійснювати дії з примусового виконання рішень господарського суду Полтавської області по вилученню нежитлових приміщень.
  15. Як далі зазначає ФОП Особа_1 за текстом своєї скарги, 02.09.2020 він повідомляв адвокату Особа_2, що представників ТОВ «ОСОБА_8» в даному офісному центрі немає, всі приміщення використовуються орендарями на підставі договорів, в приміщеннях зберігаються їхні речі, службова техніка та документація, а саме рішення суду по справі № Інформація_2 не стосується орендарів вказаного нерухомого майна та не зобов’язує їх вчиняти жодних дій.
  16. Крім того, Скаржник звертав увагу адвоката Особа_2 на те, що примусове виконання рішення суду може здійснюватися виключно виконавцем, а не адвокатом. Також Скаржник зауважував, що наразі в господарському суді Полтавської області розглядається інша справа № Інформація_3, в якій предметом спору є оскарження дій реєстратора та визнання права власності на зазначений об’єкт нерухомості (автор скарги і адвокат Особа_2, як представник ДП МОУ «ОСОБА_7», приймають участь у цій справі).
  17. Як зазначає Скаржник у первісній скарзі, 16.09.2020 адвокат Особа_2, разом з іншими невідомим йому особами, незважаючи на порушення органами Національної поліції України за вказаними фактами кримінальної справи, вдруге вчинили незаконні, за оцінкою Скаржника, дії щодо захоплення орендованих ним нежитлових приміщень в офісному центрі в м. Полтаві Адреса_2, зі спробою встановлення металевих дверей, з метою незаконного не допуску туди орендарів.
  18. До того ж, під час другої спроби щодо захоплення офісного центру, від осіб, які були залучені адвокатом Особа_2 для виготовлення та встановлення металевих дверей на вході до вказаного офісного центру (фактично шляхом спроби заварювання існуючого входу до приміщень), Скаржнику стало відомо про те, що адвокатом Особа_2 було здійснено незаконне захоплення приміщень в Адреса_2 в м. Полтава, що належали двом приватним компаніям: ПП «ОСОБА_9» (Адреса_3, м. Київ) та ПП «ОСОБА_10» (Адреса_5, м. Київ), шляхом зламування існуючих замків та встановлення власних. Саме з цих приміщень здійснювалося підключення зварювального апарату до мережі електропостачання.
  19. Підсумовуючи зазначене вище, автор скарги зазначає про те, що жодним Законом України, зокрема Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Законом України «Про виконавче провадження», не передбачено право адвоката на незаконне захоплення житлових приміщень в офісному центрі м. Полтава, Адреса_2, з метою незаконного допуску до цих приміщень орендарів.
  20. Скаржник вважає такі дії адвоката Особа_2 з незаконного захоплення нежитлових приміщень в офісному центрі м. Полтава, Адреса_2 (або як він сам це трактує з примусового виконання рішення суду), з метою незаконного недопущення до цих приміщень орендарів, недопустимими та незаконними, а також такими, що містять всі ознаки порушення адвокатом Особа_2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатськудіяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України та чинного законодавства України.
  21. У поданих адвокатом Особа_2 письмових поясненнях за вих. № 95 від 15.10.2020 (вхід. № 1331 від 15.10.2020), останній проти доводів скарги заперечив і просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно нього з викладених у його поясненнях підстав.
  22. Так, на думку адвоката Особа_2, скарга є такою, що подана в порушення частини другої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 6 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, а саме без достатніх підстав, з використанням права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як засобу тиску на адвоката у зв’язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності.
  23. Відповідно до свідоцтва про право власності на об’єкт нерухомого майна від 29.01.1999 за Державою Україна було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Полтава, Адреса_2, а саме нежитловий будинок – Літера «А- 2», цегляний, загальною площею 860, 5 кв. м., яке має статус майна Збройних Сил України.
  24. Відповідно до Акту прийняття-передачі основних засобів від 01.12.1998, затвердженому 29.03.1999, вказана будівля була передана від 22 ГРД Міністерства оборони України до державного підприємства Міністерства оборони України «ОСОБА_7» (далі- ДП МОУ «ОСОБА_7») в експлуатацію.
  25. Під час фіктивного (удаваного, вигаданого) банкрутства ДП МОУ «ОСОБА_7» у справі № 24/612-6-43/24, шляхом укладання біржової угоди – договору купівлі-продажу нерухомості від 28.08.2002 № 28-02/12, було відчужено значну частину вказаного майна.
  26. Адвокат Особа_2 зазначає про те, що вказаний договір укладений між ТОВ «ОСОБА_8» та ФОП Особа_1 явно ситуативно та виключно з метою створення штучних підстав для знаходження Особа_1 у вказаних нежитлових приміщеннях.
  27. Підставою для такого висновку є факт дати укладання договору (описувані події відбулися 02.09.2020) та п. 4.1 договору, де строк оренди визначений з 01.08.2020 по 30.06.2023. До вказаного договору доданий акт прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.08.2020, тобто, в оренду передавалося військове майно, власником якого завжди була Держава Україна в особі Міністерства оборони України (п. 33.17 постанови Верховного Суду від 18.02.2020), а його користувачем з 01.12.1998 -ДП МОУ «ОСОБА_7».
  28. Таким чином, як зазначає адвокат Особа_2, договір оренди нежитлового приміщення від 02.09.2019 є нікчемним, так як він укладений з порушенням норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
  29. Адвокат стверджує, що під час подій, які відбулися 02.09.2020, будь-яких порушень присяги адвоката України або Правил адвокатської етики не вчиняв і не міг вчинити, так як вказані події відбулися за волею власника нерухомого майна та за відсутності будь-яких порушень з боку представників Міністерства оборони України та ДП МОУ «ОСОБА_7».
  30. З приводу подій 16.09.2020, то як зазначає адвокат Особа_2, в той день він був присутнім під час проведення виробничо-господарських дій власника – Міністерства оборони України щодо встановлення металевих грат на вхідні двері, які не вдалося здійснити через умисне створення перешкод Особа_1, свідками чого стали працівники слідчо-оперативної групи, яка була викликана на місце події самим Скаржником.
  31. Щодо нежитлових приміщень, загальною площею 277, 6 кв.м. по Адреса_2, у м. Полтаві, про які йде мова у скарзі ФОП Особа_1, то право власності на вказані приміщення зареєстроване 14.02.2020 за державою Україна в особі Міністерства оборони України та саме з цієї дати вони знаходяться під управлінням Міністерства оборони України в експлуатації ДП МОУ «ОСОБА_7».
  32. 05.10.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі № Інформація_2 апеляційну скаргу ТОВ «ОСОБА_8» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.07.2020 у справі № Інформація_2 було залишено без задоволення.Саме на вказану апеляційну скаргу посилається у своїй скарзі від 18.09.2020 Особа_1.
  33. На підтвердження обставин, викладених у своїх письмових поясненнях, адвокатом додаються копії документів на 134 аркушах.
  34. Згідно з матеріалами за скаргою, дисциплінарною палатою КДКА Київської області була проведена повна та всебічна перевірка відомостей, в яких містилась інформація про дисциплінарний проступок адвоката.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Згідно рішення від 11.11.2020 р. дисциплінарною палатою КДКА Київської області, встановлено відсутність порушень адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Правил адвокатської етики, інших актів чинного законодавства України.
  2. Перевіркою з’ясовано, що між Скаржником, як орендарем офісних приміщень в офісному центрі за адресою: м. Полтава, Адреса_2, та уповноваженою власником майна, користувачем і балансоутримувачем зазначеної будівлі ДП МОУ «ОСОБА_7», представником якого є адвокат Особа_2, виникла конфліктна ситуація, у зв’язку з поверненням державі права власності на вказаний офісний центр на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2018 у справі № Інформація_2 танерухомого майна, а саме: нерухоме майно, загальною площею 763, 2 кв. м. Біржову угоду підписав Особа_11, на підставі довіреності виданої Особа_12, який ніколи не призначався керівником ДП МОУ «ОСОБА_7», про що свідчить Наказ Міністра оборони України від 10.10.2005 № 610.
  3. Фіктивне банкрутство ДП МОУ «ОСОБА_7» було припинено постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 у справі № 24/612-6-43/234, через набрання чинності вироком у кримінальній справі, по обвинуваченню заступника генерального директора по фінансово-економічній роботі ДП МОУ «ОСОБА_7» Особа_11, за ст. 218 КК України, у зв’язку з поданням завідомо неправдивої інформації про фінансову неспроможність ДП МОУ «ОСОБА_7» та встановленого факту фіктивного (удаваного, вигаданого) банкрутства підприємства. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2008 у справі № 24/612-6-43/234.
  4. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.05.2018 у справі № Інформація_2, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та постановою Верховного Суду від 18.02.2020, визнано за Державою Україна, в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, а саме: нежитловіприміщення в будинку Адреса_2 у м. Полтаві, загальною площею 708, 8 кв.м., в тому числі 364, 7 кв.м. та 66, 5 кв.м. (що разом складає 431, 2 кв.м.),незаконним власником яких до 27.11.2019 було Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_8» (п. 33.12 постанови Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № Інформація_2).
  5. Адвокат Особа_2 зазначає, що приймає участь у даній справі з 28.04.2016.
  6. 04.02.2020 право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення в будинку Адреса_2 у м. Полтаві, загальною площею 431,2 кв.м. було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державою Україна в особі Міністерства оборони України на підставі вищезазначеного рішення Суду та за відповідною заявою власника – Міністерства оборони України.
  7. Крім цього, у зв’язку з набранням законної сили вказаним рішенням Господарського суду Полтавської області, ДП МОУ «ОСОБА_7» було відновлено на балансі облік вказаного нерухомого майна, загальною площею 708, 8 кв.м., у тому числі 431, 2 кв.м., на підставі Акту прийняття-передачі основних засобів в експлуатацію.
  8. 12.08.2020 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито два окремих виконавчих провадження, а саме: ВП № Інформація_7 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 про примусове виконання рішення від 07.05.2018 у справі№ Інформація_2 в частині витребування у ТОВ «ОСОБА_8» нежитлових приміщень, загальною площею 364,7 кв.м. та ВП № Інформація_8 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 про примусове виконання рішення від 07.05.2018 у справі № Інформація_2 в частині витребування у ТОВ «ОСОБА_8» нежитлових приміщень, загальною площею 364,7 кв.м., загальною площею 66, 5 кв.м.
  9. 02.09.2020 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно- Східного регіонального управління Міністерства юстиції України Особа_13 в присутності представника Міністерства оборони України, як власника нерухомого майна, юрисконсульта Полтавського КЕВ Особа_14, заступника директора ДП МОУ «ОСОБА_7» Особа_15, директора Полтавської філії ДП МОУ «ОСОБА_7» Особа_16 та представника ДП МОУ «ОСОБА_7» – адвоката Особа_2 було складено акт про неможливість проведення виконавчих дій через відсутність представника боржника – ТОВ «ОСОБА_8».
  10. Представником власника, юрисконсультом Полтавського КЕВ, заступником директора ДП МОУ «ОСОБА_7» Особа_15, директором Полтавської філії ДП МОУ «ОСОБА_7» Особа_16 та представником ДП МОУ «ОСОБА_7» – адвокатом Особа_2, проводився огляд стану збереження приміщень вказаної будівлі. При цьому, як зазначає адвокат Особа_2, він був присутнім, а не очолював групу, як про це зазначає у своїй скарзі ФОП Особа_1.
  11. Близько 15 год. 30 хв. у будівлю по Адреса_2, прибули озброєні автоматами працівники поліції та громадянин, що представився Особа_1. Вказана особа була залучена до участі в справі № Інформація_2 як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, проте жодного разу участі у судовому розгляді справи не приймав.
  12. Разом з тим, Особа_1 зазначав про те, що він є власником даного приміщення, при тому, що будь-якого документального підтвердження цього факту не надавав. При цьому, Особа_1 постійно спілкувався з трьома чоловіками спортивної статури, які прибули до місця подій приблизно о 16 год. 15 хв. та покинули місце подій приблизно о 20 год. 30 хв.
  13. У цей період, в проміжок часу з 16 год. 45 хв. по 18 год. 15 хв., Особа_1 зник з місця подій та з’явившись там згодом, надав старшому слідчому Особа_17, яка прибула туди ще о 16 год. 00 хв., копію договору оренди нежитлового приміщення від 02.09.2019 стосовно оренди нежитлових приміщень, загальною площею 66, 5 кв. м. Адреса_2у м.Полтаві.
  14. Події, які на думку Скаржника свідчать про наявність ознак вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку, мали місце 02 та 16 вересня 2020 року в м. Полтаві за адресою вказаного офісного центру.
  15. Як зазначається у поданій стосовно адвоката скарзі, останній, під час згаданих вище подій, припустився висловлювань, що принижують честь і гідність Скаржника, нетактовних та принизливих висловів, а також нецензурної лайки на його адресу, застосував щодо Скаржника заходи фізичного впливу (постійно штовхав, намагався вдарити, блокував доступ до приміщень). Крім цього, ФОП Особа_1 стверджує, що адвокат Особа_2 залучив до таких дій охоронну фірму та молодих людей спортивної статури, діями яких здійснював координування особисто. Також, у скарзі стверджується про спроби зламування вхідних дверей та проникнення до приміщень та спроби встановлення металевих дверей на вході до офісного центру, де орендує приміщення скаржник.
  16. В контексті викладеного, Скаржник стверджує, що адвокат Особа_2 вдався до незаконної спроби захоплення будівлі, з метою не допуску до неї орендарів, що не передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Законом України «Про виконавче провадження».
  17. На підтвердження таких своїх тверджень, Скаржник додає до своєї скарги фотокартки з місця подій у кількості 19 штук, а також копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.09.2020, протоколу допиту свідка від 04.09.2020, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
  18. Втім, наведені вище матеріали, на думку КУДКА регіону, жодним чином не підтверджують протиправну поведінку адвоката Особа_2, яка описується у поданій стосовно нього скарзі, а отже зроблені Скаржником посилання на вказані матеріали не свідчать про наявність в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарного проступку, а відтак і не дають підстав для порушення стосовно нього дисциплінарної справи.
  19. Сам адвокат Особа_2 у своїх письмових поясненнях, поданих у зв’язку з надходженням до КДКА Київської області скарги стосовно нього, проти викладених у ній доводів категорично заперечує.
  20. Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостейпро наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  21. Пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, встановлюється, що звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.
  22. За змістом пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, з обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
  23. Частинами четвертою, п’ятою статті 70 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Нормативно правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання адвокатом Правил адвокатської етики як один з основних обов’язків адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 21).
  2. В абзаці 3 Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
  3. Відповідно до ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
  4. Відповідно до Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства: У будь-якому правовому суспільстві адвокату відведено особливу роль; його призначення не обмежено сумлінним виконанням свого обов’язку у межах закону. Адвокат має діяти в інтересах права в цілому так само, як і в інтересах тих, чиї права і свободи йому довірено захищати. У цьому зв’язку на адвоката покладено цілий комплекс зобов’язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов’язання умовно поділяють на такі категорії: перед клієнтом; перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені (п.1.1.); Завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов’язаного, в першу чергу, з його особистою заінтересованістю або з тиском зовні (п.2.1.1.); Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов’язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів (п.2.7.).
  5. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  6. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким відповідно до ч. 2 ст. 34 є порушення правил адвокатської етики.
  7. Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  8. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  9. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  10. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  11. Статтею 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), встановлено, що звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.
  12. Стаття 14 Положення визначає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, з обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
  13. Статтею 70 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  14. Згідно із ст. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, доводи скарги, ВКДКА погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області, викладеними у рішенні від 11.11. 2020 року, про відсутність ознак складу дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.
  2. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку у розумінні ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення ПАЕ; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  3. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
  4. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  5. Доводи скарги до ВКДКА, додаткові матеріали, надані Скаржником, не спростовують висновків дисциплінарної палати КДКА Київської області.
  6. Надані додаткові матеріали свідчать про відкриття кримінального провадження за фактом можливого самовільного зайняття невстановленими особами приміщення нежитлової будівлі за адресою: Адреса_2, в м. Полтаві, ці матеріали також свідчать лише про численні звернення Скаржника до низки державних органів, що жодним чином не підтверджує доводи Скаржника про протиправність дій адвоката і не свідчить про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  7. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу фізичної особи-підприємця Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 290/2020 від 11.11.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська

 

04.08.2021