Рішення ВКДКА № ХІ-008/2023 від 30.11.2023 року за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 13.03.2021 року про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХІ-008/2023

30 листопада 2023 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Приходька О.І., Чернобай Н.Б., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 13.03.2021 року про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 10.01.2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла заява Особа_1 (далі – Скаржник) про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку КДКА та сформована в особову справу.
  2. 15.01.2020 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1203 Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
  3. 31.03.2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області за результатами письмового кваліфікаційного іспиту, складеного Особа_1, прийняла рішення про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  4. Листом за вих. № 506/2 від 08.11.2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області направила Скаржнику рішення № 1889 від 31 березня 2021 року (трек номер листа 4907410044358, дата оформлення 16.11.2021 року).
  5. 24.11.2021 року Особа_1 отримав оскаржуване рішення № 1889 від 31 березня 2021 року.
  6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 29.11.2021 року Скаржник звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (трек номер листа 5002704383402) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31 березня 2021 року «Про відмову у видачі особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту».
  7. Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
  8. Строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №1889 від 31 березня 2021 року, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  9. 30 квітня 2022 року ВКДКА ухвалила рішення № IV-001/2022, відповідно до якого скаргу Особа_1 – залишено без задоволення, а рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – залишено без змін.
  10. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА Скаржник звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № Інформація_1) із позовом до КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області, у складі кваліфікаційної палати, № 1889 від 31.03.2021 та рішення ВКДКА № IV-001/2022 від 30.04.2022, щодо відмови Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; зобов`язати КДКА Дніпропетровської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
  11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року позов Особа_1 у справі № Інформація_1 залишено без задоволення.
  12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі № Інформація_1 апеляційну скаргу Особа_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № Інформація_1 скасовано. Позов Особа_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ВКДКА № IV-001/2022 від 30.04.2022. Зобов`язано ВКДКА повторно розглянути скаргу Особа_1 на рішення КДКА Дніпропетровської області у складі кваліфікаційної палати № 1889 від 31.03.2021 «Про відмову у видачі особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту» з урахуванням висновків суду у цій справі. Позов Особа_1 в частині вимог про визнання противним та скасування рішення КДКА Дніпропетровської області, у складі кваліфікаційної палати, № 1889 від 31.03.2021 щодо відмови Особа_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та зобов`язання КДКА Дніпропетровської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів, – залишено без розгляду.
  13. Листом за вих. № 1600 від 18.09.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  14. 18.09.2023 року на адресу ВКДКА надійшли додаткові пояснення від Скаржника (вхід. № 19875).
  15. 01.11.2023 року за вхід. № 20145 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  16. Листом за вих. № 1879 від 02.11.2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31 березня 2021 року про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
  17. 15.11.2023 року за вхід. № 20245 до ВКДКА, у відповідь на запит члена ВКДКА Особа_2, надійшов лист за вих. № 777/1 від 10.11.2023 року за підписом Голови КДКА Дніпропетровської області, яким надано фабули із завданнями до письмового білету № 15, станом на 31.03.2021 року.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. У своїй скарзі Особа_1 зазначає, що не згоден з рішеннями КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  2. Скаржник вважає, що при ухваленні рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року кваліфікаційною палатою порушено вимоги чинного законодавства, оцінювання є помилковим та необ’єктивним.
  3. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що КДКА Дніпропетровської області направила рішення № 1889 від 31.03.2021 року на адресу Скаржника лише 11.2021 року після того, як Скаржник направив до КДКА Дніпропетровської області заяви за вих. №7 від 07.04.2021 року та за вих. №28-10/21 від 28.10.2021 року про надання йому копії рішення № 1889 від 31.03.2021 року.
  4. Рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року Скаржник отримав лише 24.11.2021 року.
  5. Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні № 1889 від 31.03.2021 року не викладені підстави та мотиви, з яких КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку про оцінку рівня знань Скаржника письмового завдання № 1, № 4 білету № 15.
  6. У оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатами оцінювання письмового завдання № 1, № 4 білету №15 Скаржник отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  7. На думку Скаржника КДКА Дніпропетровської області обмежилась лише виставленими оцінками та загальними критеріями, визначеними Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні №270, без мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме задовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 20.
  8. Також вказує, що КДКА Дніпропетровської області під час оцінювання завдань №1, №4 білету №15 зазначила, що «Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства». Іншого критерію оцінювання, відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку №270, КДКА Дніпропетровської області не визначила. Єдиним критерієм оцінювання КДКА Дніпропетровської області завдань №1, №4 білету №15 є те, що воно відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, що, на думку Скаржника, в свою чергу відноситься, відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку № 270, як критерій до Відмінного рівня (26-30 балів) так, як Добрий рівень (21-25 балів) та Задовільний рівень (20 балів) містять в критерії оцінювання наявність недоліків.
  9. Скаржник вказує, шо враховуючи критерії Порядку №270, визначені у п. 15 Розділу 4 цього Порядку, КДКА Дніпропетровської області дійшла неправомірного, невмотивованого та неаргументованого висновку про визначення оцінювання завдань №1, №4 білету № 15 Скаржника на рівні знань – Задовільний рівень (20 балів).
  10. На думку Скаржника, застосування критерія оцінки Відмінного рівня могло вплинути на середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту.
  11. Скаржник також зазначає, що КДКА Дніпропетровської області під час оцінювання завдань №2, №3 білету №15 обмежилась лише виставленими оцінками та загальними критеріями, визначеними Порядком №270, без мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, які вплинули на визначення саме Незадовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 0.
  12. Також зазначає, що у рішенні КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021, жодним чином не зазначається (визначається), які конкретні мотивування конкретних недоліків, підстав та аргументів, з прив’язкою до конкретно виконаного письмового завдання, вплинули на визначення саме Незадовільного рівня та подальшого отримання середнього балу 0.
  13. На думку Скаржника, застосування критерія оцінки вищого ніж Незадовільний рівень могло вплинути на середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати КДКА) за результатами письмового іспиту.
  14. Крім цього Скаржник вказує, що в порушення п. 1 розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні №270, рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року підписане лише Головою кваліфікаційної палати та секретарем кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області.
  15. Підпис Голови КДКА Дніпропетровської області у рішенні № 1889 від 31.03.2021 року відсутній.
  16. Скаржник у додаткових поясненнях до ВКДКА від 12.09.2023 року (вх. № 19875 від 19.09.2023 року) зазначає, що в порушення підпункту 6 пункту 16 розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні №270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Скаржником підписана лише Головою кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області.
  17. Підпис секретаря кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Скаржником від 31.03.2021 року відсутній.
  18. Скаржник просить скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та зобов’язати КДКА Дніпропетровської області провести повторний кваліфікаційний іспит у Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року затверджено результати складення письмового кваліфікаційного іспиту Особа_1 у сумі 40 балів та визнано його таким, що не склав кваліфікаційний іспит, йому відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  2. За результатами оцінювання письмового завдання №1 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  3. За результатами оцінювання письмового завдання №2 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  4. За результатами оцінювання письмового завдання №3 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  5. За результатами оцінювання письмового завдання №4 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  6. Загальна оцінка за результатами складення кваліфікаційного іспиту (письмового іспиту) становить 40 балів.
  7. Особа_1 за результатами складення кваліфікаційного іспиту не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що склав кваліфікаційний іспит.
  8. За наслідками складення кваліфікаційного іспиту КДКА Дніпропетровської області вирішила відмовити Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, зі змінами.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
  4. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  5. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  6. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
  7. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами (далі – Порядок № 270).
  8. Кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у перевірці знань особи, яка виявила бажання займатися адвокатською діяльністю, в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики та виявленні рівня її практичних навичок і умінь застосування норм права (пункти 5, 6 Розділу 1 Порядку № 270).
  9. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (пункт 2 Розділу 2 Порядку№ 270).
  10. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА (пункт 1 Розділу 4 Порядку №270).
  11. Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо (пункт 9 Розділу 4 Порядку №270).
  12. Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (пункти 13.1., 13.2. Розділу 4 Порядку №270).
  13. Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункти 13.3., 13.4. Розділу 4 Порядку №270).
  14. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів), до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункти 13.5., 13.6. Розділу 4 Порядку №270).
  15. Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункти 13.8., 13.9., 13.11., 13.12. Розділу 4 Порядку №270).
  16. Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім’я, по батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі / відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим (пункт 4 Розділу 5 Порядку №270).
  17. Оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється відповідно до критеріїв, зазначених у п. 15 Розділу 4 Порядку №270, які викладені у таблиці.
  18. Особа_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
  19. Письмова частина кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю Скаржником складалась 31.03.2021 року.
  20. Як вбачається з копії білета № 15, наданої ВКДКА листом за вих. № 777/1 від 10.11.2023 року, білет № 15 (письмовий іспит) підписаний Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області Особа_3 та містить питання, які включені до Програми складення кваліфікаційного іспиту, отже відповідає вимогам Порядку № 270.
  21. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року затверджено результати складення письмового кваліфікаційного іспиту Особа_1 у сумі 40 балів та визнано його таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
  22. Розглядаючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31 березня 2021 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – невмотивоване та необґрунтоване, ухвалене з порушенням вимог Порядку № 270.
  23. Як вбачається з рішення № 1889, за результатами оцінювання письмового завдання № 1 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Особа_1 отримав середній бал – 0. Завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі, що не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Особа_1 отримав середній бал – 20. Завдання відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  24. Рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим, проте КДКА Дніпропетровської області у рішенні № 1889 від 31.03.2021 року навела лише загальні критерії оцінювання, які перелічені у пункті 15 Розділу 4 Порядку №270, не конкретизуючи які саме помилки містять відповіді на завдання білету.
  25. Оскаржуване рішення не містить конкретних підстав його прийняття, не дотримані вимоги щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
  26. Відповідно до пункту 16 розділу 4 Порядку № 270, після внесення всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особою, підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
  27. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що в порушення пункту 16 розділу 4 Порядку № 270, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 підписана лише Головою кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області Особа_4. Підпис секретаря кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 від 31.03.2021 року – відсутній.
  28. Пунктом 1 Розділу 5 Порядку № 270 визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, а також головою та секретарем кваліфікаційної палати КДКА, а у разі їх відсутності – головуючим на засіданні членом кваліфікаційної палати КДКА та членом кваліфікаційної палати КДКА, який виконував обов’язки секретаря палати КДКА.
  29. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що в порушення пункту 1 розділу 5 Порядку №270 рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року підписане лише Головою кваліфікаційної палати Особа_4 та секретарем кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області Особа_5. Підпис Голови КДКА Дніпропетровської області у рішенні № 1889 від 31.03.2021 року – відсутній.
  30. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року не відповідає вимогам Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270.
  31. Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА, засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  32. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
  33. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України, «Проніна проти України»).
  34. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суду повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
  35. В той час, прийнявши докази на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).
  36. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
  37. При цьому, у вказаному Висновку зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
  38. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування його прийняття, чому саме відповіді на білет отримали такі оцінки, а тому посилання Скаржника на відсутність наведення у рішенні мотивів в частині застосування відповідно критерію оцінювання є обґрунтованим.
  39. Відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 не підписана секретарем кваліфікаційної палати КДКА Дніпропетровської області, а рішення КДКА Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про відмову у видачі Скаржнику свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту не підписане Головою КДКА Дніпропетровської області.
  40. З урахуванням всього вищевикладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 31.03.2021 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі Скаржнику свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – є незаконним.
  41. Керуючись статтями 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1889 від 13.03.2021 року про відмову Особа_1 у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, – скасувати.
  3. Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області провести повторний кваліфікаційний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська