Рішення ВКДКА № I-004/2025 від 22.01.2025 року за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

РІШЕННЯ № I-004/2025

22 січня 2025 року
м.Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходько О.В, Котелевської К.В., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 10.07.2024 (вх.№111/0/02-2) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга від Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України про притягнення адвоката Особа_1 (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності.
2. 17.07.2024 р. (вих №241/4-24) Головою ДП КДКА Особа_2 було повідомлено адвоката Особа_1 про надходження скарги із пропозицією надати письмові пояснення з приводу фактів, викладених у скарзі (а.с. 13).
3. 17.07.2024 р. в.о. Головою КДКА Полтавської області (головою дисциплінарної палати) Особа_2 було видано Особа_3 доручення члену ДП КДКА Полтавської області провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
4. 09.08.2024 р. членом ДП КДКА Полтавської області складено довідку про наявність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пп. 3,6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення Правил адвокатської етики та невиконання рішення органів адвокатського самоврядування.
5. 12.09.2024 р. рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області в складі в.о. голови комісії., дисциплінарної палати порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
6. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 24.10.2024 р. притягнуто адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
7. 28.10.2024 р. за вих. №723/4-24 директору Вищої шкоди адвокатури Національної асоціації адвокатів України та 28.10.2024 р. за вих. №722/4-24 адвокату Особа_1 направлено вказане рішення.
8. 22.11.2024 р. Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України звернулася із скаргою на дане рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
9. 22.11.2024 р. листом №2809 ВКДКА витребувала у КДКА Полтавської області матеріали дисциплінарної справи.
10. 11.12.2024 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури Полтавської області надійшли матеріали дисциплінарної справи за скаргою директора ВША НААУ про притягнення адвокат Особа_1 до дисциплінарної відповідальності. Інформація щодо оскарження рішення КДКА Полтавської області від 24.10.2024 р. відносно адвоката Особа_1 до Полтавського окружного адміністративного суду до КДКА Полтавської області не надходило. Адвокат Особа_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягалася
11. 29.11.2024 р. Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А.П. Особа_3ив члену ВКДКА Василевській О.А. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені в скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

12. У вказаній скарзі від 10.07.2024 р. ВША НААУ зазначає, що відповідно до відомостей
13. ЄРАУ адвокат Особа_1 володіє статусом адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
14. Із профайлу адвоката вбачається, що право на зайняття адвокатською діяльністю не зупинено та не припинено, проте із вказаного профайлу не вбачається виконання нею обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації. Виконання вимог підвищення кваліфікації не виконано 2020 р, 2021, 2022 р., 2023 р.
15. Таким чином вказане свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
16. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі №804/401/17, постанову від 23.05.2018 р. у справі №490/8624/15-а, постанову від 25.03.2020 р. у справі №175/3995/17-ц, зазначає, що вказаний дисциплінарний проступок є триваючим.
17. Адвокат Особа_1 надала пояснення на вказану скаргу зазначаючи, що сама по собі
18. відсутність необхідної кількості балів не є дисциплінарним проступком та не може бути підставою притягнення адвоката до відповідальності, а може бути витлумачено як дані, «що підлягають врахуванню при розгляді дисциплінарної справи», відкритою за іншою скаргою.
19. До того ж відповідно до Порядку, передбачено, що у разі відсутності відповідної кількості
20. балів у звітному році, ВША зобов’язана була проінформувати КДКА про таку обставину.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

21. Підвищення кваліфікації є підвищення професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатом своїх професійних вмінь, знань та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації в галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни в чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
22. За п.п.1,2,3 ч. 1 ст. 1 Закону адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомогти клієнту.
23. До професійних обов’язків адвоката відповідно до п.1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
24. За ст. 57 Закону рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковим до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіону є обов’язковим до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про які включено до Єдиного реєстру адвокату України.
25. За приписами ст. 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат повинен дотримуватися вимог чинного законодавства.
26. Відповідно до ст. 12 ПАЕ визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
27. За приписами ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом.
28. У відповідності до ч.1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону. Такими дисциплінарними проступками є порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
29. Надаючи оцінку діям адвоката Особа_1 та відомостям, що містяться в матеріалах дисциплінарної справи, КДКА Полтавської області виходила із наступного.
30. Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення на сайті її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані із адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
31. У профайлі адвоката Особа_1 в ЄРАУ відсутні відомості про виконання нею обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2020-2023 р.
32. У своєму поясненні адвокат Особа_1 зазначила, що її діях відсутні порушення законодавства України, яке регламентує адвокатську діяльність.
33. Отже відомості, зазначені в скарзі, знайшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом Особа_1 професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз.3 ст.11, абз.2 ст. 12, абз.1ст. 65 Правил адвокатської етики), невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
34. Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №804/401/17, відповідно до якої, триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний із тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують законом протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
35. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі №1540/4358/18, через відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись із якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення кваліфікації адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
36. КДКА Полтавської області дійшла висновку, про наявність в діях адвоката Особа_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3,5,6 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
37. При обранні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати враховує особу адвоката, яка раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
38. КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла висновку про застосування до адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

39. ВША НААУ висловлює свою незгоду із застосуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, оскільки вважає цю міру покарання неспіврозмірною з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку, який у свою чергу, також визнається КДКА регіону. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить такі аргументи такі факти.
40. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 №120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосоване одне з таких стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 3) для адвокатів України – позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
41. Крім того, у ст. 52 Положення зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
42. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
43. Аналізуючи положення ч. 2, ст. 31 Закону, ст. 53 Положення, Скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
    • повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
    • порушення адвокатом вимог сумісності;
    • систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
44. Згідно мотивувальної частини рішення КДКА Полтавської області, остання посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі №804/401/17, відповідно до якого триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
45. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
46. Окрім цього, Скаржник звертає увагу на те, що «систематичність» може бути свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат може неодноразово або протягом тривалого часу порушувати етичні норми, що закріплені Законом, ПАЕ та іншими нормативно-правовими актами.
47. Для визначення систематичності звертають увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
48. Водночас факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язків адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацію про зміни в чинному законодавстві.
49. Отже, з огляду на те, що адвокат протягом чотирьох років поспіль, щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням ПАЕ, до нього може бути накладення дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
50. Додатково звертає увагу на рішення ВКДКА від 01.03.2018 року, в якому наводиться практика застосування КДКА дисциплінарних стягнень у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
51. Так, в частині 5 даного рішення вказується: «Для застосування п.3 ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття «грубе» не визначене діючим законодавством та є оціночнім поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього».
52. Зазначає, що п.3 ч.2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину даної статті є необґрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст.31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ».
53. Враховуючи викладене та рішення КДКА Полтавської області, Скаржник вбачає неправомірність і необґрунтованість обрання попередження як виду стягнення, оскільки дії вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке б відповідало ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
54. Крім того, вважає, що таке рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза якого полягає в тому, що іншим адвокатом подається сигнал про можливість уникнення відповідальності за порушення, що, в свою чергу, підриває авторитет інституції загалом.
55. Просить скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24 жовтня 2024 року в частині притягнення адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та ухвалити нове рішення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

56. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням РАУ №111 від 21.09.2019 р. (далі – Порядок).
57. Відповідно до ст. 17 Порядку всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
58. Стаття 20 Порядку встановлює, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
59. Стаття 21 – адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
60. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням РАУ №63 від 03.07.2021 р., із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради адвокатів № 30 від 16.03.2022.
61. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року№ 5076-VI (далі – Закон).
62. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
63. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
64. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
65. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
66. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
67. 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
68. Частиною 1 ст. 36 Закону встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
69. Частиною 1 ст. 57 Закону визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
70. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
71. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів Українизатверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі – Правила).
72. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил – адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
73. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
74. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджених рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. №120 (далі – Положення).
75. Статтею 4 Положення визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є:
    • порушення вимог несумісності;
    • порушення присяги адвоката України;
    • порушення правил адвокатської етики;
    • розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
    • невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
    • невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
    • порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
76. Стаття 50 Порядку передбачає, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
    • попередження;
    • зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
    • для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
    • для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
77. Стаття 52 Положення визначає, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
78. Статтею 53 встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
    1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
    2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
    3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

79. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
80. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
81. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
82. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
83. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
84. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
85. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
86. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
87. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
88. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
89. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
90. Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.
91. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
92. У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
93. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат Особа_1 у 2022 році не підвищувала кваліфікацію взагалі.
94. Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відзначає, що поведінка адвоката Особа_1. по невиконанню професійного обов’язку з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки містить склад дисциплінарного проступку.
95. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне.
96. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
97. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
98. Таким чином, не проходження адвокатом Особа_1 підвищення кваліфікації є триваючим дисциплінарним проступком.
99. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
100. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
101. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
102. Згідно з ч.2 ст.31 даного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
103. Частиною другою статті 32 цього ж Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
104. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат Особа_1 вчинила дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
105. З огляду на вищевикладене є всі підстави для накладення на адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
106. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення кваліфікації адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
107. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону, ВКДКА враховує обставини вчинення проступку, особу адвоката, відсутність дисциплінарних стягнень. ВКДКА вважає співмірним застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць.
108. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
109. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
110. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
111. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

112. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
113. Рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
114. Застосувати до адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА