Рішення ВКДКА № І-005/2024 від 26.01.2024 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 85 від 04.11.2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № І-005/2024

26 січня 2024 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Приходька О.І., Чернобай Н.Б., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Подольної Т.А., Притули О.Б., Соботника В.Й., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Лучковського В.В., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 85 від 04.11.2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 25.06.2021 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
  2. Листом за вих.№02/-3/83-21 від 17.03.2023 т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва, на виконання рішення Ради адвокатів України № 130 від 15.12.2021 року «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу», скарга передана ВКДКА
  3. Листом за вих. № 419 від 23.03.2023 року Голова ВКДКА на підставі рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 року №128 та №130 та пунктів 2.3.17., 2.3.18. Регламенту ВКДКА, скерував скаргу з додатками для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвкатури Донецької області.
  4. Дисциплінарною палатою КДКА Донецької області за результатами розгляду скарги судді Особа_1 прийнято рішення №34 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  5. Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 звернулася до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА Донецької області №34 від 13.05.2023 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  6. Рішенням ВКДКА №VІІІ-005/2023 від 08.2023 року скарга задоволена, рішення КДКА Донецької області №34 від 13.05.2023 року скасовано й ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  7. За результатами розгляду дисциплінарної справи, рішенням дисциплінарної палати КДКА Донецької області №85 від 04.11.2023 року закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
  8. Скаржниця не погодилась з рішенням й 01.12.2023 року звернулась до ВКДКА зі скаргою, яка надійшла 07.12.2023 року. Таким чином, скарга подана в межах строку на оскарження рішення КДКА регіону.
  9. Листом за вих. № 2121 від 12.12.2023 року ВКДКА витребувала у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  10. Матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 надійшли до ВКДКА 20.12.2023 року за вхід. № 20528.
  11. Листом за вих. № 12 від 04.01.2024 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 85 від 04.11.2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. У первинній скарзі суддя Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 повідомила, що 12.11.2020 року під її головуванням розглядалось клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Особа_4 про продовження тримання підозрюваного Особа_5 під вартою у кримінальному провадженні Інформація_1 від 09.10.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України. Адвокати Особа_6, Особа_2, здійснюючи захист підозрюваного Особа_5 під час розгляду вказаного клопотання, вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
  2. До скарги Скаржниця додала постанову від 13.11.2020 року (провадження №Інформація_2, справа №Інформація_3), згідно якої адвокати Особа_2 та Особа_6 вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП (прояв неповаги до суду), за яке та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Постановою судді Київського апеляційного суду від 20.05.2021 року постанова судді Особа_1 від 13.11.2020 року залишена без змін.
  3. Скаржниця переконана, що обов’язок адвоката дотримуватись Правил адвокатської етики, дія яких поширюється на всі сфери адвокатської діяльності, в тому числі, на підставі ст. 42 Правил, і у відносинах з судом, – є беззаперечним. Тому поведінку адвокатів Особа_6, Особа_2 в судовому засіданні стосовно головуючої судді під час здійснення правосуддя та інших учасників процесу вважає неприпустимою, такою, що грубо порушує Правила адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, і є дисциплінарним проступком. Крім того, Скаржниця посилається на п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
  4. Скаржниця у первинній скарзі просила: притягнути адвокатів Особа_2 та Особа_6 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме, грубого порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  5. Адвокатом Особа_2 були подані письмові пояснення від 11.05.2023, у яких він зазначив, що зі скаргою не погоджується, оскільки ніяких порушень правил адвокатської етики не вчиняв, брутальних висловлювань не допускав, судове засідання залишив близько опівночі з дозволу слідчого судді. Адвокат Особа_2 вважає, що Скаржниця не надала жодного належного і допустимого доказу на підтвердження факту подій, зазначених у скарзі. Крім того, адвокат Особа_2 звернтав увагу на наступне:
    • ані Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані Правила адвокатської етики не передбачають колективної або солідарної відповідальності. Разом з тим, зі змісту скарги не зрозуміло, що ж саме вчинено конкретно адвокатом Особа_6, конкретно – адвокатом Особа_2. Відтак, на думку Особа_2, з матеріалів, доданих до скарги, не зрозуміло, в чому ж конкретно, на думку Скаржниці, полягало порушення Правил адвокатської етики кожним з двох вищевказаних адвокатів.
    • в матеріалах, доданих до скарги, відсутні докази належного повідомлення адвокату Особа_2 про місце, дату та час судового засідання у справі про адміністративне правопорушення. Зі свого боку стверджує, що не отримував жодних повідомлень про такі засідання, чим і пояснюється його неприбуття в невідомі засідання.
    • в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні будь-які докази порушення адвокатом Особа_2 вимог ч. 1 ст. 24 Правил адвокатської етики.
    • в жодному судовому засіданні, в тому числі в судовому засіданні за головуванням слідчого судді Особа_1, ніколи не застосовував так званої ненормативної лексики. Скаржниця, в свою чергу, не надала жодного доказу фактів грубих і образливих висловлювань з боку саме адвоката Особа_2.
  1. Щодо залишення судового засідання адвокат Особа_2 повідомив наступне.
  2. Розгляд клопотання сторони обвинувачення відбувався у позаробочий, нічний час. Слідчий суддя Особа_1 призначила судове засідання з розгляду вищевказаного клопотання на 15:00 12.11.2020 року. В порушення вимог ч. 2 ст. 342 КПК України слідчий суддя Особа_1 відкрила судове засідання в надурочний час, тобто приблизно о 20:00, змусивши підозрюваного і його захисників більше п’яти годин чекати в приміщенні суду на розгляд клопотання, наражаючи себе на небезпеку зараження коронавірусом, враховуючи попередження судової адміністрації про випадки інфікування осіб коронавірусом зокрема і в приміщенні зазначеного суду. Несвоєчасне відкриття засідання пояснювалось неспроможністю сторони обвинувачення залучити перекладача, участь якого в даному процесі є необхідною. Отже, слідчий суддя явно і відверто надала стороні обвинувачення переваги та проявила до неї прихильність, оскільки задля задоволення вищевказаного незаконного клопотання навіть залишилася на роботі в надурочний час.
  3. Жодного наказу голови суду про залучення слідчого судді Особа_1 до надурочних робіт 12.11.2020 року немає і не було. Отже, несвоєчасно розпочавши судове засідання у надурочний час слідчий суддя Особа_1 порушила Правила внутрішнього трудового розпорядку Солом’янського районного суду міста Києва.
  4. Адвокат повідомив, що в судовому засіданні стороною захисту було заявлено відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. У зв’язку з цим слідчий суддя Особа_1 оголосила у судовому засіданні перерву. В той же час, слідчий суддя Особа_1 не передала отриману заяву про відвід для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та автоматизованого визначення слідчого судді, а незаконно, в порушення вимог ст. 35 КПК України, передала її з рук в руки слідчому судді Особа_7. Слідчий суддя Особа_7 незаконно розглянула заяву про відвід та незаконно постановила ухвалу про відмову у задоволенні заявленого відводу, оскільки сама слідчий суддя Особа_7 не була визначена як слідчий суддя в результаті авторозподілу, а її ухвала не відповідає вимогам КПК України, оскільки не містить обов’язкових реквізитів судової справи. Таким чином, слідчий суддя Особа_1 залишилася відведеним слідчим суддею. В той же час, не зважаючи, що розгляд заявленого відводу відбувався у надурочний час, тобто приблизно з 20:00 до 21:20, суддя Особа_1 залишалася на роботі, що свідчить про те, що їй завчасно був відомий результат розгляду заяви про її відвід. А сама вона, суддя Особа_1, залишилася на роботі з метою за будь-що розглянути незаконне клопотання сторони обвинувачення, що свідчить про особисту зацікавленість судді Особа_1в результатах розгляду цього клопотання. В порушення вимог ст. 35 КПК України, в обхід автоматизованої системи документообігу суду, слідчий суддя Особа_1 незаконно, із рук в руки прийняла від слідчого судці Особа_7 матеріали судової справи та незаконну ухвалу про відмову у задоволенні заявленого клопотання, та, істотно порушуючи трудове законодавство України, чинний КПК, Правила внутрішнього трудового розпорядку Солом’янського районного суду міста Києва, приблизно о 21:40 незаконно почала судове засідання з розгляду вищевказаного клопотання.
  5. В судовому засіданні сторона захисту знову заявила слідчому судді Особа_1 відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, у зв’язку з чим слідчий суддя Особа_1 оголосила в судовому засіданні перерву, передала слідчому судді Особа_7 матеріали судової справи та заяву про свій відвід із рук в руки, в обхід автоматизованої системи документообігу суду. Заява про відвід розглядалася в період часу приблизно до 23:20, тобто після настання нічного часу. Відповідно до ч. 3 ст. 54 КЗпП України нічним вважається час з 22.00 до 6.00. Не зважаючи, що робочий час давно скінчився, більше того, почався нічний час, слідчий суддя Особа_1 залишалася на робочому місці, чекаючи на закінчення розгляду заявленого їй відводу. Цей факт свідчить, по-перше, що слідчому судді Особа_1 наперед був відомий результат цього розгляду, а по-друге, слідчий суддя Особа_1 мала за мету за будь-що розглянути незаконне клопотання сторони обвинувачення, що в свою чергу підтверджує особисту зацікавленість слідчого судді Особа_1 у результатах розгляду вищевказаного клопотання. Приблизно о 23:40, тобто у нічний час, слідчий суддя Особа_1, незаконно отримавши від слідчого судді Особа_7 із рук в руки, в обхід автоматизованої системи документообігу суду, матеріали судової справи та незаконну ухвалу про відмову у задоволенні заявленого відводу, продовжила судове засідання. Передача заяв сторони захисту, ухвал та судової справи із рук в руки слідчими суддями є грубим порушенням рішення Ради суддів України №40 від 02.07.2018, згідно якого прийом та реєстрація клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження має здійснюватися апаратом суду упродовж робочого часу, визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду чи у рішенні зборів суддів щодо організації роботи суддів та працівників апарату суду у неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час. Проведенням судового засідання у надурочний та нічний час слідчий суддя Особа_1 порушила внутрішній трудовий розпорядок Солом’янського районного суду міста Києва, відповідно до п. 33 якого, надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається.
  6. Адвокат зазначає про Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 №3721-ХІІ. Згідно ч. 3 ст. 13 Закону, залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час допускається лише з їх згоди і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я. Адвокат Особа_6, який був захисником Особа_5, і участь якого в судовому засіданні була обов’язковою, 1958 р.н., віком 62 роки. На підставі досліджень, проведених Всесвітньою організацією охорони здоров’я, було прийнято нову вікову класифікацію, згідно з якою вік від 60 до 75 років вважається похилим. Таким чином, захисник Особа_6, який є особою похилого віку, не давав згоди на роботу в нічний час. Відповідно до ст. 322 КПК України, судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Робочий час – це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки; час відпочинку – це встановлений законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд. Тому, при 8-годинному робочому дні час відпочинку становить 16 годин. Це повністю відповідає режиму роботи Солом’янського районного суду міста Києва. Згідно п. 31 Правил внутрішнього трудового розпорядку Солом’янського районного суду м.Києва, робочий час працівників Солом’янського районного суду міста Києва починається щоденно о 09:00 год. та закінчується щодня окрім п’ятниці о 18:00 год., в п’ятницю робочий час закінчується о 16:45 год. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати є самозайнятими особами. Однак, організація та тривалість робочого часу таких осіб також регулюється тим же самим Кодексом законів про працю України. Відтак, тим же кодексом врегульовані питання тривалості робочого часу, тривалості часу на відпочинок, надурочних робіт та робіт у нічний час. Таким чином, проведення слідчим суддею Особа_1 судового засідання у надурочний і нічний час 12.11.2020 року позбавило адвокатів Особа_2 та Особа_6 законного щоденного відпочинку.
  7. Адвокат зазначає, що слідчий суддя Особа_1 своїми діями, які виразилися у проведенні судового засідання у надурочний і нічний час, порушила вимоги статті 45 Конституції України. Таким чином, навіть будь-яка «винятковість» судової справи не надає права слідчому судді порушувати конституційні права громадян. При цьому, виходячи з наведених вище обставин, розглянутій слідчим суддею Особа_1 справі «винятковість» надана внаслідок істотного порушення стороною обвинувачення процесуальних строків, передбачених КПК, а відтак ця справа стала «винятковою» внаслідок істотного порушення стороною обвинувачення, а в подальшому і слідчим суддею, вимог кримінального процесуального законодавства і права підозрюваного на захист.
    Внутрішній розпорядок Державної установи «Київський слідчий ізолятор», в якому утримується підозрюваний Особа_5, встановлюється відповідно до Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5. Відповідно до вказаних Правил (пункт 1 частини 1 розділу І), ці Правила, розроблені відповідно до КПК), Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про попереднє ув’язнення», регулюють порядок й умови перебування у слідчих ізоляторах (далі – СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, та окремих категорій засуджених. Згідно п. 1 ч. 3 розділу І Правил, ув’язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув’язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження. Відповідно до п. 4 ч. 3 розділу І Правил, ув’язнених тримають у СІЗО в порядку, передбаченому цими Правилами та Законом України «Про попереднє ув’язнення». П. 1 ч. 4 розділу І Правил встановлені права ув’язнених, в тому числі право: на щоденну прогулянку тривалістю одна година; на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків, тощо. Ув’язненим надаються безплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення, за потреби – одяг і взуття встановленого зразка. Враховуючи, що підозрюваний Особа_5 був вивезений зі слідчого ізолятора 12.11.2020 року для участі у судовому засідання під головуванням слідчого судді Особа_1 завчасно, приблизно об 11:30, в результаті неправомірного затягування слідчим суддею у відкритті провадження, тобто з 15:00 до 20:00, а також неправомірне проведення слідчим суддею Особа_1 судових засідань у надурочний і нічний час, позбавили Особа_5 харчування – обіду та вечері, вільного часу, прогулянки та сну, що з огляду на практику ЄСПЛ є катуванням.
  8. Адвокат звертає увагу, що саме за проведення судових засідань у нічний час були звільнені з посад суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Особа_8 (Указ Президента України від 18.01.2016 № 10/2016 за рішенням Вищої ради юстиції від 17.11.2015 № 871/0/15-15) та суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Особа_9 (Указ Президента України 30.01.2016 № 27/2016 за рішенням Вищої ради юстиції від 05.11.2015 №818/0/15-15).
  9. Будь-яких методів, способів для припинення суддівського свавілля і катування підозрюваних шляхом позбавлення їжі, відпочинку та сну шляхом тривалого, практично цілодобового тримання в приміщенні суду з тривалими судовими засіданнями, чинним кримінальним процесуальним законом, законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики не передбачено. Разом з тим, суддівське свавілля та катування людини не могло бути припиненим в інший спосіб, ніж був застосований стороною захисту.
  10. Адвокат зазначає, що у нього е особисто була надто складна життєва ситуація: на той час він доглядав за моєю матір’ю, яка перенесла одночасно інсульт і інфаркт, у зв’язку з чим не могла самостійно рухатися, приймати їжу та ліки, відповідати на телефонні дзвінки, потребувала постійної сторонньої допомоги. Зазначає, що одночасно його дочка перебувала на лікуванні тяжкої хвороби і також потребувала догляду і допомоги. Невдовзі після вищевказаного свавільного засідання обидві померли. Зазначає, що скористатися допомогою будь-кого іншого не міг, оскільки його дружина в цей час перебувала в Дніпропетровській області, де доглядала свою помираючу матір. Однак, будь-які пояснення чи прохання до судді відкласти судове засідання Особа_1 не сприймалися.
  11. Адвока пояснив, що залишив судове засідання з дозволу Особа_1. Це могло б бути підтверджено технічним записом судового засідання, який Скаржниця не надала.
  12. Вважає, що Скаржниця не додала до скарги будь-яких доказів, в тому числі належних, допустимих і достовірних, факту наявності в діяннях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку; не зазначила, що ж саме зробив саме адвокат Особа_2.
  13. Рішення судів про притягнення адвоката Особа_2 до адміністративної відповідальності не має преюдиційного значення в дисциплінарному провадженні, а відтак факт вчинення адвокатом дисциплінарного проступку має бути доведений належними, допустимими і достовірними доказами, дослідженими в порядку п. 4.8.2 Регламенту КДКА регіону.
  14. Підсумовуючи, адвокат Особа_2 підкреслив, що сам по собі текст у скарзі не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; в його поведінці відсутні ознаки дисциплінарного проступку, що є підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження проти адвоката.
  15. Після ознайомлення із диском запису судового засідання, який надійшов до ВКДКА від Скаржниці із її заявою від 11.08.2023 року, та його копіювання, адвокат Особа_2 надав письмові пояснення від 20.10.2023 року.
  16. В поясненнях щодо суті скарги адвокат Особа_2 наголосив, що дисциплінарних проступків не вчиняв, образливих висловлювань, зокрема у бік слідчої судді, не робив. Крім того, адвокат зазначив також таке:
    • зміст інформації на диску абсолютно не відповідає відомостям, викладеним в п.п. 38, 39, 40 рішення ВКДКА № VIII-005/2023 від 31.08.2023. Так, висловлювання, наведені в зазначених пунктах Рішення, насправді належать не адвокату Особа_2, а адвокату Особа_6, що є очевидним при співставленні відеозапису і аудіозапису, та при аналізі рухів та жестикуляції адвоката Особа_6;
    • суперечка в залі судового засідання відбувалась між суддею та адвокатом Особа_6 і адвокатом з центру БПД;
    • адвокат Особа_2 взагалі не висловлювався, тим більше образливо до будь-кого. Адвокатом була висловлена лишень фраза: «Ви нас не поважаєте» з приводу проведення судового засідання опівночі, попри здоровий глузд і закони;
    • сама Скаржниця нецензурно висловилась у бік сторони захисту, що чутно на 28-й секунді звукозапису у файлі 20201112-231913.mp3.
  1. В скарзі до ВКДКА Скаржниця посилається на те, що рішення № 85 від 04.11.2023 року є невмотивованим, необгрунтованим та передчасним, а відтак незаконним, тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
  2. У ході проведення перевірки та збирання відомостей по справі членом дисциплінарної палати КДКА Донецької області не було опитано жодного учасника, якому було відомо про обставини діяння, що має ознаки вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_2. Так, ДП КДКА взяла до уваги лише покази адвоката, без думки та дослідження всіх обставин справи та виклику учасників справи, яким відомо про вказану подію. З відеозапису проведення судового засідання та інших доказів і документів, що містяться у матеріалах дисциплінарної справи вбачається, що під час судового засідання у ході розгляду якого і виникла вказана подія, пов’язана із порушенням Правил адвокатської етики адвокатом Особа_2 були присутні 12 осіб, серед яких Скаржниця, секретар судового засідання Особа_10, адвокат Особа_2, адвокат Особа_6, підозрюваний Особа_5, прокурор Особа_4 слідчий у кримінальному провадженні Особа_11, адвокат з Центру безоплатної правової допомоги, помічник адвоката, перекладач, працівники поліції, що здійснювали заходи щодо конвоювання підозрюваного. Жодного із вказаних осіб окрім як адвоката Особа_2 опитано не було, що свідчить про формальний розгляд поданої скарги без проведення будь яких додаткових дій, направлених на перевірку, збрирання, доведення або спростування доводів Скаржниці та адвоката Особа_2 на які такі посилаються у своїх документах.
  3. У ході дослідження відеозапису проведення судового засідання адвокатом Особа_2 було зазначено не одну фразу, а більше 10, при тому, що їх зміст не відповідає тим, що зазначені безпосередньо адвокатом Особа_2, однак ДП КДКА Донецької області опосередквано віднеслась до якісного дослідження вказаного відеозапису, що є одним із доказів вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку. У зв’язку з чим Скаржниця просить уповноважених осіб ВКДКА здійснити належний огляд та дослідження відеозапису судового засідання, на якому детально зафіксовано зухвалі висловлення саме адвоката Особа_2, при тому, що такий у своїх пояснення «перекладає» все на адвоката Особа_6, при тому, що такий позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином Особа_2 всіляко намагається уникнути відповідальності, долучаючи докази у вигляді свідоцтв про смерть близьких при тому, що вказані докази жодним чином ані обтяжують, ані пом’якшують його відповідальність як адвоката, оскільки такий, маючи значний досвід професійної діяльності як адвоката, був обізнаний у законодавстві, що регламентує діяльність адвокатури України та відповідальність, яка настає у випадку свідомого порушення такої.
  4. Скаржниця вважає, що своїми діями, що виразились у порушенні Правил адвокатської етики, адвокат Особа_2 негативно вплинув на суспільну довіру до судової влади та правоохоронного органу, оскільки показує приклад того, що в своїй професійній діяльності можна вдаватись до протиправних методів, які суперечать чинному законодавству та цим Правилам. Разом з тим, вказані різкі висловлювання у бік судді «Ви не маєте до нас поваги!»; «Повагу вона має!»; «На якій ви роботі!» прямо є безпідставними звинуваченнями, що принижують честь і гідність суду та його ділову репутацію як єдиного органу правосудця, при тому, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції України).

Встановлені фактичні обставини

  1. Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_4, видане Радою адвокатів Житомирської області на підставі рішення №Інформація_5; адреса робочого місця адвоката: Адреса_1.
  2. У матеріалах дисциплінарної справи міститься надана Скаржницею постанова судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 від 13.11.2020 року.
  3. У своїй поставові суддя Особа_1 зазначила, що адвокати Особа_2 та Особа_6 здійснюючи захист підозрюваного Особа_5 під час розгляду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 про продовження тримання підозрюваного під вартою, 12.11.2020 року у період часу з 23:20 год. по 23:22 год., перебуваючи в залі судового засідання №3 Солом’янського районного суду м. Києва за адресою: Адреса_2, вчинили явну зневагу до суду, грубо висловлювалися на адресу головуючої судді, в тому числі, із застосуванням ненормативної лексики, поводили себе зухвало, чим порушували порядок під час судового засідання, на розпорядження головуючої судді щодо припинення вказаних дій не реагували, що є проявом неповаги до суду. В судовому засіданні 12.11.2020 року адвокати Особа_2 та Особа_6 висловлюючи своє невдоволення порушенням суддею справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, не виконуючи розпоряджень головуючої судді при розгляді справи, покинули залу судового засідання. 13.11.2020 року адвокати як в судове засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і в судове засідання по розгляду клопотання про продовження тримання під вартою не з’явились.
  4. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що підозрюваний заперечував проти притягнення адвокатів до відповідальності.
  5. Зі змісту зазначеної постанови встановити, які саме дії адвокатів є умисними й свідчать про неповагу до суду, – неможливо. Неможливим також є відокремлення індивідуалізації застосування міри адміністративної відповідальності до адвокатів Особа_2 та Особа_6 в суді в контексті застосування норм КпАП України при призначенні покарання конкретній особі з урахуванням особливостей особи винного і обставин справи, пом’якшуючих і обтяжуючих відповідальність.
  6. Також в матеріалах справи наявна надана Скаржницею постанова судді Київського апеляційного суду від 20.05.2021 року, зміст якої ідентичний змісту Постанови судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 від 13.11.2020 року щодо причин накладення стягнення на адвокатів.
  7. У своїх поясненнях від 11.05.2023 року та доданими до відповіді копіями документів адвокат Особа_2 не підтвердив представлення ним інтересів Особа_5 та зазначив, що такий договір був укладений між підозрюваним та адвокатом Особа_6.
  8. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які процесуальні документи, які мають підтверджувати залучення адвоката Особа_2 до участі у кримінальному провадженні в якості захисника підозрюваного Особа_5.
  9. Проте у своїх поясненнях від 11.05.2023 року адвокат Особа_2 підтвердив знаходження його у судовому засіданні 12.11.2020 року, яке почалось о 20.00 (а мало розпочатися о 15.00) й продовжувалось після перерви о 23.40 – тобто у нічний час.
  10. Проведення засідання у нічний час підтверджується й наданими Скаржницею постановами.
  11. З наданих адвокатом Особа_2 документів (відповідь Управління Державної судової адміністрації України в м. Києві) вбачається, що суддя Особа_1 до роботи у надурочний й нічний час з 01.11.2020 до 20.11.2020 не залучалась. Також в матеріалах справи наявні свідоцтва про смерть матері та доньки адвоката Особа_2.
  12. Після прийняття від Скаржниці скарги на рішення КДКА Донецької області №34 від 13.05.2023 року ВКДКА долучила до матеріалів дисциплінарної справи диск із записом судового засідання, який надійшов до ВКДКА від Скаржниці з її заявою від 11.08.2023 року. На даному диску маються відео та аудіофайли.
  13. Наданий Скаржницею компакт-диск містить запис судового засідання від 12.11.2020 року.
  14. Перший аудіофайл 202011/2160623 – це запис початку слухання справи 12.11.2023 року. Встановлюються особи, присутні у залі судового засідання №3 Солом’янського районного суду м. Києва. Окрім Скаржниці, секретаря та адвоката Особа_2 у залі присутні й інші адвокати: адвокат Особа_6 та адвокат Особа_12, залучений центром БВПД на окрему процесуальну дію. Тривалість запису – з 16 год. 06 хв. по 18 год. 39 хв.
  15. Другий аудіофайл містить запис, починаючи з 21 год. 30 хв. З прослуханого запису вбачається, що адвокат Особа_2 висловив фразу «Ви не маєте до нас поваги» (доріжка 0.00.15-0.00.16).
  16. Такі вислови та фрази 1) «Да ви шо. Ай-я-яй. Розказуй» (доріжка 0.00.54-0.01.00), 2) «Валі, що ти тут сидиш» (звернення до працівника поліції) (доріжка 0.01.55-0.01.57); 3) «Знаєш, куди ти підеш» (доріжка 0.03.46-0.03.48) – належать адвокатові Особа_6.
  17. Встановлення автора даних висловів є можливим завдяки прослуховуванню аудіофайлів, перегляду відеофайлів та співставленню відео- й аудіозапису, а також завдяки аналізу рухів й жестикуляції адвоката Особа_6.
  18. Зазначені Скаржницею некоректна поведінка адвоката Особа_2, або звернення до Скаржниці з образами, криками або порушення порядку в судовому засіданні – відсутні.
  19. Будь-які суперечки або порушення адвокатської етики адвокатом Особа_2 – також відсутні, окрім того, що адвокати Особа_2 (а також Особа_6 та ще дві адвокатки) покинули залу судового засідання 12.11.2020 року о 23 год. 23 хв. (доріжка 20201112-231913 час: 03.42- 04.01).

Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, зокрема й компакт-диск із записом судового засідання, враховуючи вищевикладене, дисциплінарна палата КДКА Донецької області дійшла до наступних висновків.
  2. Обставини, викладені у скарзі судді Особа_1 стосовно дій адвоката Особа_2 частково знайшли свого підтвердження в контексті порушення ст. 42 Правил адвокатської етики.
  3. Дисциплінарною палатою встановлено, що дії адвоката Особа_2 порушують обов’язки присутніх в залі судового засідання, а саме: 12.11.2020 року о 23 год. 23 хв. адвокат Особа_2 (разом із адвокатом Особа_6) покинув залу судового засідання, адже сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпоряджанням головуючого у судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК України).
  4. В той же час, з наданих Скаржницею копій процесуальних документів, дисциплінарною палатою встановлено, що судове засідання проводилося 12.11.2020 року у нічний час, а саме з 23:20 год. по 23:22 год., тобто із великим запізненням від призначеного часу (що підтверджується процесуальними документами та поясненнями адвоката Особа_2).
  5. Обізнаність адвоката Особа_2 про дату, час, місце судового засідання щодо адміністративного правопорушення (а саме 13.11.2020 року) не підтверджується жодними доказами, та заперечується самим адвокатом у письмових поясненнях, наданих на звернення члена дисциплінарної палати КДКА Донецької області. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази повідомлення адвоката Особа_2 належним чином про дату, час, місце судового засідання щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення (а саме 13.11.2020 року).
  6. Відповідно до ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Якщо підозрюваний, обвинувачений наполягає на відмові від захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим. У разі якщо підозрюваний, обвинувачений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання мати захисника, заміну захисника після конфіденційної розмови із захисником, така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.
  7. Як вбачається з матеріалів справи, адвокати Особа_6 та Особа_2 брали участь у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України. Злочин за даною статтею не кваліфікується як особливо тяжкий. Крім того, з постанов судів вбачається, що підозрюваний заперечував проти притягнення адвокатів до відповідальності.
  8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у постанові від 23.12.2020 року у справі №826/11330/17 зазначив, що для правильного вирішення скарг необхідно враховувати ставлення підзахисних до дій адвокатів. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до матеріалів дисциплінарних справ були приєднані письмові пояснення підзахисних. Підзахисний вказував на те, що вжиті адвокатами заходи під час судового засідання 25.06.2016 були єдиним законним способом захистити його права та не дали можливість розглянути питання про обрання йому запобіжного заходу – тримання під вартою без його участі (під час перебування у непритомному стані) та без ознайомлення з суттю підозри, правами. Письмові пояснення підзахисного свідчать, що порушення її прав як підзахисної з боку адвоката вчинено не було. Навпаки дії адвоката були спрямовані на дотримання прав підозрюваної на свободу вибору захисника. Також колегія суддів звертає увагу на те, що адвокати при прийнятті рішень щодо способів захисту інтересів клієнта враховували стан його здоров’я на час проведення судового засідання, який був визначений ними самостійно під час взаємодії з підзахисним.
  9. У вказаній вище постанові зазначено, що принцип верховенства права в діяльності адвокатури в Україні виражається в тому, що адвокати, представляючи права та законні інтереси громадян, повинні використовувати незаборонені законодавчими актами засоби та прийоми. Відносини «адвокат – суд» повинні базуватися насамперед на взаємній повазі судді та адвоката. Як адвокати, так і судді виконують вищу соціальну місію, делеговану їм державою, – захист прав людини.
  10. У справі № 826/11330/17 Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що для цілей перевірки наявності підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, дії адвоката слід оцінювати з точки зору необхідності дотриманням балансу між чітким дотриманням вимог процесуального закону та недопущенням настання несприятливих наслідків для інтересів клієнта, а також з урахуванням обставин, за яких такі дії були вчинені.
  11. Таким чином, враховуючи законодавчо закріплений у ч. 2 ст. 329 КПК України обов’язок адвоката додержуватися порядку в залі судового засідання та виконувати розпорядження головуючого та положення ст. 42 Правил адвокатської етики, якими передбачений обов’язок захисника у суді дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил, – дії адвоката Особа_2, в частині виходу із зали судового засідання розцінюються дисциплінарною палатою КДКА Донецької області як порушення Правил адвокатської етики, що підтверджується диском із записом судового засідання.
  12. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  13. Дата вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_2 – 12.11.2020 року.
  14. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду дисциплінарної справи приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката.
  15. Дисциплінарна палата констатує закінчення строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановлені ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а саме, можливість притягнення протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку).
  16. Щодо інших дій адвоката, зазначених у скарзі, які на думку Скаржниці є дисциплінарним проступком, Палата вважає за потрібне зазначити таке.
  17. Так, описуючи характер та зміст скоєного порушення, Скаржниця вказала на неприпустиму поведінку адвокатів Особа_2 та Особа_6, що грубо порушує Правила адвокатської етики та підриває авторитет адвокатури України і зазначила, що адвокатом Особа_2 здійснено також порушення ст.ст. 12, 12-1, 44, 45 Правил адвокатської етики.
  18. Дисциплінарною палатою КДКА Донецької області перевірено доводи скарги щодо наявності в діях адвоката Особа_2 порушення зазначених статей.
  19. Палата робить висновок, що обставини, викладені в цій частині скарги стосовно дій адвоката Особа_2, які на думку Скаржниці, порушують Правила адвокатської етики та підриває авторитет адвокатури України, – не знайшли свого підтвердження, доводи скарги є необгрунтованими і в діях адвоката Особа_2 відсутній дисциплінарний проступок, пов’язаний з порушенням Правил адвокатської етики.
  20. Матеріалами справи встановлено, що адвокати Особа_6, Особа_2, Особа_12 були присутніми у залі судового засідання №3 Солом’янського районного суду м. Києва, що підтверджується поясненнями адвоката Особа_2, журналом судового засідання та аудіо- й відеофайлами запису судового засідання.
  21. Зі змісту диску із записом судового засідання вбачається, що адвокат Особа_2 висловив лише фразу «Ви не маєте до нас поваги» (доріжка 0.00.15-0.00.16).
  22. Такі вислови та фрази, як: «Да ви шо. Ай-я-яй. Розказуй» (доріжка 0.00.54-0.01.00), «Валі, що ти тут сидиш» (звернення до працівника поліції) (доріжка 0.01.55-0.01.57); «Знаєш, куди ти підеш» (доріжка 0.03.46-0.03.48) – належать адвокатові Особа_6.
  23. Дисциплінарна палата встановила автора даних висловів завдяки прослуховуванню, перегляду та співставленню аудіо- й відеофайлів, а також завдяки аналізу рухів й жестикуляції під час судового засідання адвоката Особа_6.
  24. Матеріалами дисциплінарної справи, зокрема й компакт-диском із записом судового засідання, не підтверджено некоректна поведінка адвоката Особа_2, або звернення його до Скаржниці з образами, криками або порушення ним порядку в судовому засіданні.
  25. Будь-які суперечки або порушення адвокатської етики адвокатом Особа_2 у судовому засіданні – також відсутні.
  26. Крім того, відповідно до ч. 2, 4 ст. 330 КПК України, у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
  27. Проте, як вбачається з матеріалів справи, слідчим суддею не зроблено попередження. Згідно записів судового засідання головуюча слідча суддя взагалі жодного разу не звернулася саме до адвоката Особа_2.
  28. Також Палата акцентує, що зі змісту постанови про притягнення адвокатів Особа_2 та Особа_6 до адміністративної відповідальності, яка надана самою Скаржницею, та враховуючи засади призначення покарання (зокрема й принцип індивідуалізації покарання та застосування міри адміністративної відповідальності), неможливо встановити, які саме дії й саме адвокатом Особа_2 судом вважалися неправомірними. Зі змісту первісної скарги Скаржниці також не вбачається конкретизація порушення.
  29. Відповідно до п.4.8.2. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №268, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи. При розгляді справ досліджує усі обставини вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку. Встановлює підстави, що можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема, тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо. При наявності підстав приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, при відсутності – про закриття дисциплінарної справи. Зазначені повноваження дисциплінарної палати також закріплено у ч. 1 ст. 41 Закону України ««Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  30. Крім того, треба акцентувати на положеннях ст. 70 Правил адвокатської етики, згідно яких адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  31. На підставі викладеного, оцінивши доводи скарги, проаналізувавши документи, надані Скаржницею, проаналізувавши пояснення адвоката Особа_2, дослідивши матеріали дисциплінарної справи дисциплінарна палата КДКА Донецької області, вирішила закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_4, видане Радою адвокатів Житомирської області на підставі рішення №Інформація_5).

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Однією з гарантій адвокатської діяльності адвоката є рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості (п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
  2. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п.2 ч. 1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  3. Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  4. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  5. Згідно п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката.
  6. Стаття 42 Правил адвокатської етики регламентує обов’язок адвоката, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  7. Згідно пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
  8. Стаття 7 Правил адвокатської етики визначає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  9. Відповідно до абз. 2 ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  10. Згідно частин 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
  11. Абзац 1 ст. 14 Правил адвокатської етики встановлює, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
  12. Стаття 8 Правил адвокатської етики встановлює обов’язок адвоката в межах дотримання принципу законності у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
  13. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  14. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  15. Згідно ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  16. Відповідно до положень ст.70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.
  17. Відповідно до ч. 2 ст. 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
  18. Згідно п. 8 Рішення від 02.07.2018 № 40 Ради судців України, розгляд клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження слідчим суддею має здійснюватися упродовж робочого часу, визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду чи у рішенні зборів суддів щодо організації роботи суддів та працівників апарату суду у неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час. Як виняток, судовий розгляд може бути продовжено після завершення робочого часу, з метою дотримання принципів безперервності та розумних строків судового розгляду.
  19. Відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України та пункту рішення Ради суддів України № 40 від 02.07.2018 року прийом та реєстрація клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження має здійснюватися апаратом суду упродовж робочого часу, визначеного Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду чи у рішенні зборів суддів щодо організації роботи суддів та працівників апарату суду у неробочий час (вихідні та святкові дні) і надурочний час.
  20. Згідно п. 1 ч. 4 розділу IX Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від14.06.2019 № 1769/5, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та ст. 115 КВК ув’язненим і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Ув’язненим надаються безоплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення, за потреби – одяг і взуття встановленого зразка.
  21. Відповідно до ч. 5 ст. 107 КПК України копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, мають право отримати учасники судового провадження.
  22. Учасниками судового провадження, згідно п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, є – сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК України, здійснюється судове провадження.
  23. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  24. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  25. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
  26. Статтею 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі, зокрема, : а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши матеріали дисциплінарної справи, дослідивши наявні докази, ВКДКА встановила насутпне.
  2. Відповідно до ч. 2 ст. 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
  3. Статтею 42 Правил адвокатської етики визначено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  4. 11.2020 року суддею Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 розглядалось клопотання прокурора у кримінальному провадженні Інформація_1 від 09.10.2020 року про продовження тримання під вартою підозрюваного Особа_5.
  5. 11.2020 року о 23 год. 23 хв. адвокат Особа_2 покинув залу судового засідання.
  6. Таким чином, КДКА регіону вірно встановлено в діях адвоката Особа_2 порушення ст. 42 Правил адвокатської етики, так як 12.11.2020 року о 23 год. 23 хв. адвокат Особа_2 покинув залу судового засідання, за умови, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпоряджанням головуючого у судовому засіданні (ч. 2 ст. 329 КПК України).
  7. Також ВКДКА приходить до висновку, що інші дії адвоката Особа_2, викладені в скарзі і які, на думку Скаржниці, порушують Правила адвокатської етики та підривають авторитет адвокатури України, – не знайшли свого підтвердження.
  8. Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а порушення адвокатом Особа_2 статті 42 Правил адвокатської етики відбулось 12.11.2020 року, КДКА регіону вірно прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 у зв’язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
  9. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення КДКА регіону є вірним по суті й підстави для його скасування відсутні.
  10. Розгляд дисциплінарної справи відбувся в порядку та в межах повноважень КДКА регіону, передбачених законодавством.
  11. Таким чином, КДКА регіону правомірно прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката.
  12. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу судді Солом’янського районного суду м. Києва Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 85 від 04.11.2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   Ю.І. Клечановська

26.01.2024