Рішення ВКДКА № I-005/2025 від 22.01.2025 року за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № I-005/2025

22 січня 2025 року
м.Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходько О.В, Котелевської К.В., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження,

ВСТАНОВИЛА:

 Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 15.07.2024 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – ВША) про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 в зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. 17.07.2024 року в.о. Голови КДКА Полтавської області доручив проведення перевірки члену КДКА.
  3. 29.07.2024 року адвокат Особа_1 надав письмові пояснення щодо фактів викладених у скарзі директора ВША.
  4. 12.08.2024 року член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області В. Рохманов подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА регіону довідку за пропозицією порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.
  5. 12.09.2024 року рішенням КДКА Полтавської області порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
  6. 24.10.2024 року рішенням КДКА Полтавської області притягнуто адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
  7. 22.11.2024 року ВША оскаржила до ВКДКА рішення КДКА регіону (вх. ВКДКА від 22.11.2024 року) та просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або позбавлення права на адвокатську діяльність.
  8. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
  9. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Полтавської області від 24.10.2024 року відсутня.
  10. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24.10.2024 року.

 Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА

  1. Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів Украйни скаржиться на неправомірність та незаконність прийнятого КДКА Полтавської області рішення щодо притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, оскільки дії, вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке відповідало б ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
  2. ВША обґрунтовує свою скаргу тим, що адвокат Особа_1 протиправно, всупереч вимог ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішень Ради адвокатів України, а також Правил адвокатської етики, у період з 2019 по 2023 рік систематично не виконував вимоги щодо підвищення кваліфікації щорічно.
  3. ВША просить рішення КДКА регіону скасувати та ухвалити нове рішення про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або позбавлення права на адвокатську діяльність.
  4. Адвокат Особа_1 в своїх поясненнях на скаргу до КДКА регіону зазначив, що у період з 2019 року по 2023 рік з об’єктивних причин не мав можливості підвищувати професійну кваліфікацію, оскільки декілька разів перехворів гострою респіраторною хворобою COVID-19, у результаті чого, піклуючись про своє здоров’я та життя та для убезпечення життя та здоров’я людей, у період дії карантину (з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року) обмежив спілкування з оточуючими та не відвідував масові заходи. Адвокат Особа_1 просив КДКА регіону відмовити у задоволенні скарги та врахувати той факт, що з перших днів повномасштабного вторгнення Харківська міська територіальна громада знаходилась в зоні бойових, а він в свою чергу починаючи з 2019 року проживає у м. Харків на шосе Салтівське та наведені обставини, на думку адвоката, унеможливлювали виконання обов’язку підвищення професійної кваліфікації. Окрім цього, адвокат Особа_1 в своїх поясненнях вказує на те, що у відповідності до ч.2 ст. 35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  5. Вмотивовуючи рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА регіону, в т.ч. із врахуванням пояснень адвоката, встановила факт не виконання адвокатом Особа_1 обов’язку щодо підвищення кваліфікації в період з 2019 по 2023 рік, що є триваючим проступком. Застосовуючи вид дисциплінарного стягнення у вигляді попередження дисциплінарна палата врахувала особу адвоката, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

 Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. За п. п. 1, 2. З ч. 1 ст. 1 Закону адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність – Незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування – гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати витання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
  2. Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на Професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в прядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань Дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
  3. Згідно зі ст. З, ч. 1 ст. 4 Закону правовою основою діяльності адвокатури України є інституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  4. За ст. 5 Закону адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого Самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
  5. До професійних обов’язків адвоката відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
  6. За ст. 57 Закону рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіону є обов’язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіону та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
  7. За приписами ст. 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися чинного законодавства.
  8. Згідно зі ст. 12 ПАЕ визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, |підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
  9. Відповідно до положень ст. 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні Адвокатську діяльність.
  10. У відповідності до абз. 1.2 ст, 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів Адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції у спосіб, передбачений Законом. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
  11. За приписами ст. 33 Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, Передбачених цим Законом.
  12. У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого 2 2 ст. 34 Закону. Такими дисциплінарними проступками є порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської стики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов’язків. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших Обов’язків адвоката, передбачених законом.
  13. Надаючи оцінку діям адвоката Особа_1 Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області виходила з наступного.
  14. Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
  15. 15 липня 2024 року до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскільки у профайлі адвоката Особа_1 в ЄРАУ, відсутні відомості про виконання ним обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
  16. Адвокат Особа_1 в своїх поясненнях на скаргу до КДКА регіону зазначив, що у період з 2019 року по 2023 рік з об’єктивних причин не мав можливості підвищувати професійну кваліфікацію, оскільки декілька разів перехворів гострою респіраторною хворобою COVID-19, у результаті чого, піклуючись про своє здоров’я та життя та для убезпечення життя та здоров’я людей.
  17. Отже відомості зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом Особа_1 професійного обов’язку передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абз. З ст.11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст.65 Правил адвокатської етики) та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  18. Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
  19. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує «Конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності, тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
  20. КДКА Полтавської області дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката Особа_1 складу дисциплінарного проступку передбаченого п. п. З, 5, 6 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  21. При обранні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати врахувала особу адвоката, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
  22. КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до висновку про застосування до адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
  23. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 24 жовтня 2024 року притягнуто адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п.3,5,6 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді – попередження.

 Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

  1. Скаржник звертає увагу ВКДКА, що застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є неспіврозмірною мірою покарання з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку,- який, в свою чергу, також визнається КДКА регіону. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства.
  2. Так, з позиції скаржника згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  3. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
  4. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  5. Згідно мотивувальної частини рішення КДКА Полтавської області, остання посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняв правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
  6. З наведеного вбачається, що дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
  7. Окрім цього, скаржник зазначає, що особливу увагу варто звернути на те, що значення «систематичності» може свідчити про тривалий або повторюваний дисциплінарний проступок. Це означає, що адвокат неодноразово або протягом тривалого часу порушує етичні норми, що закріплені Законом, ПАЕ та іншими нормативно-правовими актами. Важливо, що для визначення систематичності звертають увагу не тільки на кількість порушень, але й на їхню регулярність і характер, що може свідчити про неналежне ставлення до професійної етики.
  8. Водночас факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. З ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку, адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  9. Отже, з огляду на те, що адвокат протягом чотирьох років поспіль, щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням ПАЕ, до нього може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це-передбачено ст. 53 Положення.
  10. ВША НААУ у своїй скарзі додатково звертає увагу на рішення ВКДКА від 01.03.2018 року, в якому наводиться практика застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
  11. Так, в частині 5 даного рішення вказується: «Для застосування п. З ч. 2 ст. 31 Закону при кваліфікації дисциплінарного проступку як грубе одноразове порушення ПАЕ слід виходити з аналізу обставин справи у кожному конкретному випадку. При цьому, якщо здійснюється кваліфікація як грубе одноразове порушення ПАЕ, враховуючи те, що поняття «грубе» не визначене діючим законодавством та є оціночним поняттям, необхідно конкретизувати чому КДКА регіону вважає, що таке порушення є грубим. Також, необхідно враховувати щоб таке порушення було одноразове, тобто не вчинялося адвокатом до цього. Слід також звернути увагу на те, що п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону містить таку кваліфікацію як систематичне порушення правил адвокатської етики, а тому лише посилання на пункт та частину дай статті є необрунтованим, у зв’язку із чим, КДКА регіону необхідно конкретизувати кваліфікацію за п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону, тобто вказати чи має місце систематичне порушення ПАЕ чи грубе одноразове порушення ПАЕ».
  12. З аналізу рішення КДКА регіону скаржник вбачає наявність підстав для застосування більш суворого виду стягнення, ніж попередження. КДКА регіону звертає увагу на системний характер вчиненого діяння, проте в ряді певних обставин некоректно застосовує положення законодавства.
  13. Враховуючи вищевикладене та рішення КДКА Полтавської області, ВША НААУ вбачає неправомірність і необґрунтованість обрання попередження як виду стягнення, оскільки дії. вчинені адвокатом, вимагають застосування більш суворого дисциплінарного покарання, яке відповідало б ступеню порушення та сприяло б підтримці високих стандартів професійного розвитку серед адвокатів.
  14. Скаржник додатково інформує, що види дисциплінарних стягнень у статті 50 Положення розташовані в порядку зростання їхньої суворості, починаючи від найлегшого до найсуворішого. Отже, попередження є найменш суворим видом стягнення, яке, однак, не є належною санкцією у контексті допущеного адвокатом порушення.
  15. Крім того, зазначає, що є підстави вважати, що таке рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає в тому, що іншим адвокатам подається сигнал про можливість уникнення фактичної відповідальності за порушення, отримуючи лише стягнення у вигляді попередження, що, в свою чергу, може підривати авторитет інституції загалом
  16. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 24 жовтня 2024 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та ухвалити нове рішення у вигляді зупинення або позбавлення права на адвокатську діяльність.

 Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  2. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  3. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  4. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  5. Згідно абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  6. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  7. Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  8. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
  9. Відповідно до п. 1. Порядку підвищення кваліфікації, дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов’язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі – Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  10. Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  11. Згідно ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
  3. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  6. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  7. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  9. В свою чергу, статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
  10. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 51 Положення №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
  11. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
  12. Доводи скарги знайшли підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.
  13. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокаті України (далі РАУ) своїм рішенням № 88 дала роз’яснення щодо обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік.
  14. У вказаному рішенні РАУ роз`яснила, що враховуючи бойові дії на території України та неможливість у зв`язку з цим проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом обов`язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку. Відповідно, невиконання адвокатом вимог пунктів 19, 20 Порядку за 2022 рік, тобто підвищення ним професіонального рівня в меншому обсязі, ніж встановлено зазначеними пунктами Порядку, не є дисциплінарним проступком, а тому не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  15. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат Особа_1 у 2022 році не підвищував кваліфікацію взагалі.
  16. Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відзначає, що поведінка адвоката Особа_1 по невиконанню професійного обов’язку з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки містить склад дисциплінарного проступку.
  17. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
  18. Рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз’яснено, що: невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
  19. Зазначені дисциплінарні проступки припиняються з часу отримання електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою ВША НААУ, що підтверджує виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або з часу притягнення винного у невиконанні обов’язку адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  20. Таким чином, не проходження адвокатом Особа_1 підвищення кваліфікації є триваючим дисциплінарним проступком.
  21. Згідно з положеннями ст. 35 Закону та ст. 50 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), затвердженого рішенням – РАУ від 30.08.2014 № 120 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  22. У ст. 52 Положення, зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом. Таким чином, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження» застосовуються у виключних випадках.
  23. Аналізуючи положення ч.2, статті 31 Закону, статтю 53 Положення скаржник наголошує, що згідно даних статей накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  24. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, та вважає що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
  25. Згідно з ч.2 ст.31 даного Закону накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Частиною другою статті 32 цього ж Закону встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

  1. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок який полягає у невиконанні своїх професійних обов’язків та невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування (пункти 5 та 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), ст. 11 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  2. З огляду на вищевикладене є всі підстави для накладення на адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
  3. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання професійного обов’язку в частині підвищення кваліфікації адвокатом за 2019, 2020, 2021, 2023 роки – станом на даний час так і не підвищено, особу адвоката – який не притягався до дисциплінарної відповідальності.
  4. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
  5. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
  6. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
  7. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
  2. Рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 24.10.2024 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
  3. Застосувати до адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА