РІШЕННЯ № I-007/2025
22 січня 2025 року
м.Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходько О.В, Котелевської К.В., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Закарпатської області у складі ДП від 09.10.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 24 липня 2024 року Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області скаргу відносно адвоката Особа_1 щодо вчинення нею дисциплінарного проступку, а саме невиконання своїх професійних обов’язків щодо підвищення кваліфікації адвокатів України за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, передбачених п.п. 4,6 ч.1 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року.
- Рішенням КДКА Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року справу стосовно адвоката Особа_1 закрито, у зв’язку з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку.
- 05 листопада 2024 року Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 09 жовтня 2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (вх.№ 24007 від 07 листопада 2024 року).
- 08 листопада 2024 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков С.В. листом № 2692 витребував у КДКА Закарпатської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1 для розгляду зазначеної скарги та інформацію про наявність/відсутність у адвоката Особа_1 дисциплінарних стягнень.
- 08 листопада 2024 року Голова ВКДКА Вилков С.В. листом № 2693 доручив члену ВКДКА. провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 11 грудня 2024 року за вхід. № 24509 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_1, де окремо повідомлено про те, що дисциплінарні стягнення відносно Особа_1 не застосовувались.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА
- В своїй скарзі Вища школа адвокатури НААУ вказала, що Особа_1 має статус адвоката, і тому, згідно зі ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката, правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Скаржник зазначає, що з його офіційного веб-сайту (https://www.hsa.org.ua/lawyer) вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023. Вказана обставина підтверджується доданою до скарги роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
- Між тим, 03.07.2021 року Рада адвокатів прийняла рішення № 63, яким затвердила в новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (надалі –Порядок), що опублікований на офіційному веб-сайті НААУ. Також, з 2020 по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації України, затверджений рішенням РАУ № 111від 21.09.2019.
- Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється на всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
- Відповідно до даних з ЄРАУ та ВША НААУ, адвокат Особа_1 не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації, що є порушенням п.2,4,5 ч.1 ст. 21 та ч.1 ст. 57 Закону.
- Скаржник зазначає, що порушення або недотримання визначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п.1,4,5 ч.1 ст. 21, ч.1 ст. 57 профільного Закону).
- До скарги додані матеріали, з яких вбачається, що адвокат у 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках не виконував свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений п.п. 4,6 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
- Відповідно до даних ЄРАУ та ВША НААУ, адвокат Особа_1 не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації.
- З огляду на це ВША НААУ вважає, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону та ст. 65 Правил адвокатської етики щодо підвищення професійного рівня і є підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_1 в письмових поясненнях зазначила, що вона пройшла підвищення кваліфікації у 2019 році. У 2022 році у зв’язку із введенням воєнного стану адвокати могли не підвищувати свій професійний рівень.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- При прийнятті рішення № 37 від 01.11.2024, КДКА Житомирської області, мотивуючи відмову в порушенні дисциплінарної справи з посиланням на вимоги ст. ст. 124, 129і Конституції України, виходила з того, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. у справі № 640/1859/22 визнано протиправними та скасовані п.п. 18, 19, 20, п. 2 розділу IV «Перехідні положення» Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаржиться на неправомірність та незаконність прийнятого КДКА Закарпатської області рішення щодо звільнення адвоката Особа_1 від відповідальності та закриття відносно неї дисциплінарного провадження.
- Обґрунтовує свою скаргу тим, що адвокат Особа_1 протиправно, в ряді порушень ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішень Ради адвокатів України, а також Правил адвокатської етики, протягом п’яти років систематично не виконувала вимоги щодо підвищення кваліфікації щорічно.
- Адвокат Особа_1 вказує, що скарга не відповідає фактичним обставинам та подана поза межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, зазначає, що за 2019 рік вона виконала обов’язок з підвищення кваліфікації, набравши необхідні 10 залікових балів. Покликається на запровадження в Україні в 2020 році карантину, зумовленого епідемією COVID-19, у зв’язку з чим вона не здійснювала активної адвокатської діяльності. Зазначає, що тривалий час хворіла і не мала доходу для участі в заходах з підвищення кваліфікації у 2021 році. Звертає увагу на повномасштабну військову агресію російської федерації проти України у лютому 2022 року та призупинення дії Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України до 31.12.2022 року. Крім того, зазначає, що після початку російської агресії вона була змушена покинути місце проживання і роботи у Херсонській області та переїхати до Закарпатської області, де набула статусу внутрішньо переміщеної особи. Внаслідок влучання ворожої ракети в її офісне приміщення в м. Херсоні і наявні у ньому майно, комп’ютерна техніка, меблі, обладнання, документи і кошти були знищені. З огляду на це, у серпні 2022 року вина виїхала з України до Канади, де перебувала до червня 2024 року і не мала можливості скористатися інструментами відповідно до п. 14 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- ВША НААУ зазначає, що адвокат за 2019 та 2021 року не виконала обов’язку відповідно до положень пункту 16, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, зокрема вказує, що у 2019 та 2021 роках адвокатом було набрано лише 5 і 2 залікових бали відповідно.
- Щодо поважної причини звільнення адвоката від відповідальності за невиконання вимог Закону у 2020 році через пандемію COVID-19, повідомляє, що у період карантину, ВША НААУ задля загальної безпеки було додано функцію онлайн-трансляцій заходів з підвищення кваліфікації. Наголошує на тому, що адвокат за 2020 рік не виконав вимог порядку підвищення кваліфікації, тобто своїми діями відхилився від виконання положень пунктів 16, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Вказує, що адвокат за 2022 та 2023 роки взагалі не отримала залікових балів, що свідчить про невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації, згідно положень 16, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України. В свою чергу, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України у своїй скарзі звертає увагу на те, що призупинення дії пунктів 19, 20 Порядку рішенням РАУ від 16 березня 2022 року № 30, не скасувало передбачений Законом обов’язок підвищення професійного рівня, а лише надало дозвіл адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку.
- ВША НААУ у скарзі зазначає, що дії адвоката Особа_1 характеризуються окремими дисциплінарними проступками, вчиненими у 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках, що мають прояв в ухильному не виконанні професійних обов’язків адвоката.
- Вказує, що КДКА Закарпатської області визнає таке порушення, проте, незважаючи на викладене, а також на наявність суперечностей між мотивувальною та резолютивною частинами рішення КДКА, КДКА регіону прийняло незаконне, суперечливе та нічим необґрунтоване рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Просить скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний:
- дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
- на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
- невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
- підвищувати свій професійний рівень;
- виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
- виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 року №111, який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок).
- Відповідно до п. 1 Порядку дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Відповідно до п. 3 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.
- Відповідно до п. 15 Порядку видами підвищення кваліфікації адвокатів є:
- навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів у рамках акредитованого заходу;
- наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;
- видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання – 12 залікових балів;
- здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності – 30 залікових балів;
- здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності – 45 залікових балів;
- робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») – 2 залікових бали на рік;
- участь у роботі секцій та комітетів (голова та заступники голови комітету, секції НААУ – 10 балів на рік; член ради комітету, секції НААУ – 5 балів на рік);
- інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.
- Бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді. У всіх інших випадках бали, отримані понад необхідну річну норму, на наступі періоди не переносяться.
- Відповідно до п. 17 Порядку всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Відповідно до п. 19 Порядку адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин – щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
- Відповідно до п. 21 Порядку всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
- Згідно п. 22 Порядку адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
- Відповідно до п. 27 Порядку адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації, незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить. В разі проведення регіональними органами адвокатського самоврядування у своїх регіонах безкоштовних заходів з підвищення кваліфікації для адвокатів адвокатам такого регіону надається перевага в реєстрації на такі заходи.
- Згідно п. 29 Порядку адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією – підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів».
- Відповідно до п. 31 Порядку, у разі якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 29 цього Порядку, адвокат зобов’язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації, протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.
- Відповідно до п. 32 Порядку, адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
- Згідно Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_1 обліковується у Раді адвокатів Закарпатської області та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Відповідно до листа директора Вищої школи адвокатури НААУ №01/0/02-2 від 10.01.2023 року, Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність, та приймає необхідні рішення, пов’язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
- Відповідно до наданих скріншотів з особистого кабінету на сайті ВША НААУ, адвокат Особа_1 у 2019 та 2021 роках набрала 6 і 2 залікових бали з підвищення кваліфікації відповідно.
- Відповідно до п. 19 Порядку адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин – щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
- Встановлено, що адвокат Особа_1 за 2020, 2022, 2023 роки взагалі не отримала залікових балів з підвищення кваліфікації.
- Таким чином, ВКДКА не погоджується з рішенням КДКА Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, у зв’язку з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку.
- ВКДКА вбачає наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики ( абз. 3 ст. 11, абз. 2 ст. 12, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (рішення Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03.07.2021 року).
- Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
- Пунктом 19 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (далі – Порядок №63) передбачено, що адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин – щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
- Рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022 року було зупинено дію п. 19, 20 Порядку №63 на період дії воєнного стану.
- 27.12.2022 року рішенням Ради адвокатів України № 185 внесено зміни до рішення Ради адвокатів України від 16.03.2022 року № 30, дію пунктів 19, 20 Порядку призупинено до 31.12.2022 року.
- Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 11-12 серпня 2023 року № 88 роз’яснено обов’язок підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік, відповідно до якого рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022, на період дії воєнного стану в Україні призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку, що не скасовувало передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обов’язок підвищення професійного рівня, а лише дозволяло адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку.
- Таким чином, за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки адвокат Особа_1 не підвищила кваліфікацію відповідно до вимог Порядку, що є дисциплінарним проступком, що передбачений пунктами 3, 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Дисциплінарні проступки, допущені адвокатом Особа_1, що полягають порушенні ПАЄ , носять триваючий характер і тривають відповідно з 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років відповідно.
- Така оцінка зазначених правовідносин повністю відповідає практиці ВКДКА. Так, у рішеннях № І-011/2023 від 27.01.2023 та № ІІ-006/2023 від 23.02.2023 ВКДКА зазначала, що триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку; таким чином, дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
- Адвокат Особа_1 не виконала вимоги ПАЄ з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, отже, допущені нею порушення носять систематичний характер, чого не було враховано КДКА Закарпатської області.
- Відповідно до Постанови Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, триваючими визнаються правопорушення, які починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та тривають через постійне невиконання покладеного на особу обов’язку. У таких випадках строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
- Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
- Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
- У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 – необґрунтованим.
- Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2499/17, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
- Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість, особу адвоката.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення КДКА Закарпатської області у складі ДП від 09.10.2024 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення та застосувати до адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА