Рішення ВКДКА № І-012/2024 від 26.01.2024 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 67 від 23.09.2023 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № І-012/2024

26 січня 2024 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Приходька О.І., Чернобай Н.Б., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Подольної Т.А., Притули О.Б., Соботника В.Й., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Акціонерного товариства «Особа_1» (з 11.01.2024 року правонаступник державного підприємства «Особа_1») на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 67 від 23 вересня 2023 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 01 лютого 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 на дії адвоката Особа_2.
  2. На виконання рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 року № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» вказана скарга передана Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також – ВКДКА) для подальшого скерування та розгляду КДКА іншого регіону (вих. №02/21-3/12-23 від 03.02.2023 року).
  3. Згідно із п.п.2.3.17. та 2.3.18. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням РАУ №78 від 04-05.07.2014 року (з наступними змінами), враховуючи рішення Ради адвокатів України № 128 від 15.12.2021 року та № 130 від 15.12.2021 року, Головою ВКДКА Вилковим С.В. скарга передана для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі також – КДКА Донецької області) листом № 171 від 09.02.2023 року (т.1 а.с.2-3).
  4. 18 лютого 2023 року на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 на дії адвоката Особа_2 (т.1 а.с.8-72).
  5. 08 квітня 2023 року за результатами розгляду скарги президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №27, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 (т.1 а.с.116-126).
  6. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-007/2023 від 29 червня 2023 року, рішення КДКА Донецької області № 27 від 08 квітня 2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 скасовано та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (т.2 а.с. 2-9).
  7. 23 вересня 2023 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1, видане Радою адвокатів міста Києва на підставі рішення №Інформація_2) прийняла рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 (т.2 а.с.37-48).
  8. 17 жовтня 2023 року президент Державного підприємства «Особа_1» Особа_3, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  9. Строк на оскарження рішення, передбачений частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  10. 24 жовтня 2023 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. № 1830 витребувала у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  11. 06 листопада 2023 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
  12. 07 листопада 2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков С.В. доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  13. 27 листопада 2023 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли заперечення адвоката Особа_2 на скаргу ДП «Особа_1».
  14. 04 грудня 2023 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури з метою перевірки доводів скарги, звернулась до ДП «Особа_1» про надання інформації щодо укладених договорів між Державним підприємством «Особа_1» та Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, а також документів, які підтверджують візування вказаних договорів Особа_2.
  15. 11 грудня 2023 року вхід. № 20454 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла відповідь ДП «Особа_1» та копії запитуваних документів.
  16. 28 грудня 2023 року розгляд скарги ДП «Особа_1» було відкладено на 26 січня 2024 року з наданням можливості адвокату Особа_2 ознайомитись з наданими ДП «Особа_1» додатковими документами.
  17. 23 січня 2024 року за вхід. №20821 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від Акціонерного товариства «Особа_1» надійшли додаткові пояснення з додатками.
  18. Відповідно до наданої інформації, Інформація_3 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №Інформація_4, якою утворено акціонерне товариство «Особа_1» (далі – Товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Особа_1». Пунктом 3 цієї постанови встановлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов’язків державного підприємства «Особа_1» із дня державної реєстрації товариства. 11 січня 2024 року відбулась державна реєстрація акціонерного товариства «Особа_1» та його філій (відокремлених підрозділів), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
  19. 24 січня 2024 року за вхід. № 20825 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від адвоката Особа_2 надійшли додаткові пояснення з додатками на 118 аркушах.
  20. 25 січня 2024 року за вхід. 20841 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від адвоката Особа_2 надійшли заперечення на додаткові пояснення Скаржника.

Виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. Скаржник вважає рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 67 від 23 вересня 2023 року незаконним та необґрунтованим, ухваленим без дотримання загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості, не ґрунтується на нормах матеріального права та ухвалено без застосування норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, а також без урахування висновків ВКДКА, викладених у рішенні від 29.06.2023 року № VI- 007/2023, судової практики та рекомендацій, наданих у рішенні ВКДКА від 04.10.2019 № X-017/2019, яким затверджено узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо конфлікту інтересів.
  2. На думку Скаржника, КДКА Донецької області не повно з’ясувала фактичні обставини справи, не врахувала додаткові та усні пояснення представника Скаржника, у зв’язку з чим помилково ухвалила оскаржуване рішення.
  3. В обґрунтування своїх вимог Скаржник зазначає про наступне.
  4. Так, в період з 01.12.2010 по 14.08.2020 роки, Особа_2 працював у ДП «Особа_1» та обіймав такі посади:

– юрисконсульт І категорії відділу правового забезпечення – з 01.12.2010 по 01.03.2012;

– провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення – з 01.03.2012 по 17.09.2012;

– провідний юрисконсульт юридичної служби – з 17.09.2012 по 15.10.2012;

– провідний юрисконсульт відділу з правового забезпечення – з 15.10.2012 по 25.04.2013;

– головний фахівець відділу правового супроводження закупівель департаменту правового супроводження господарської діяльності виконавчої дирекції з правового забезпечення – з 25.04.2013 по 22.10.2013;

– провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення закупівель департаменту правового забезпечення договірної роботи та закупівель виконавчої дирекції з правового забезпечення – з 22.10.2013 по 04.04.2014;

– провідний юрисконсульт відділу договірної роботи та правового забезпечення закупівель департаменту нормативно-правового забезпечення виконавчої дирекції з юридичних питань та супроводу процедур закупівель – з 04.04.2014 по 06.05.2014;

– провідний юрисконсульт відділу з правового забезпечення ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 06.05.2014 по 18.07.2014;

– начальник відділу з правового забезпечення ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 18.07.2014 по 26.01.2015;

– начальник юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 26.01.2015 по 14.08.2020.

  1. ДП «Особа_1» внесено до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від Інформація_5).
  2. Під час влаштування на роботу Особа_2 13.05.2013 року надав письмове зобов’язання ДП «Особа_1» про збереження конфіденційної інформації на період трудових відносин з підприємством та протягом п’яти років після їх закінчення, зокрема не використовувати конфіденційну інформацію для зайняття будь-якою діяльністю, за винятком виробничої чи службової необхідності.
  3. Також з метою представництва інтересів ДП «Особа_1» у суді між Компанією та Особа_2 був укладений договір про надання правової допомоги № 44- 129-0818-01704 від 22.12.2018 року. Відповідно до вимог п. 5.1 цього договору встановлено, що адвокат зобов’язується не поширювати конфіденційну інформацію третім особам.
  4. Як зазначається у скарзі, Особа_2 перебував у трудових відносинах із Скаржником майже 10 років. Зважаючи на специфіку та функціонал займаних посад, він мав повний доступ до інформації про укладені договори з контрагентами, зокрема й тими, що в подальшому стали новими клієнтами Адвоката, їх виконання та їх істотні умови. Крім того, володів інформацією про фінансовий стан Компанії та особливості її діяльності, а також володів інформацією щодо здійснення претензійно-позовної роботи, що включає в себе особливості стратегії та побудови позиції під час підготовки до захисту інтересів підприємства у різних судових спорах. Вказаний обсяг інформації значний та має суттєвий пріоритет для опонента Скаржника під час розгляду справ у судах, оскільки інформація, здобута Особа_2 за час роботи на підприємстві, могла бути використана Адвокатом для побудови стратегії та позиції для нового клієнта. Обізнаність Адвоката з підходом підприємства до побудови правової позиції для захисту в судах, знання внутрішніх нормативно-розпорядчих документів та положень надають перевагу під час розгляду справ у судах та суттєво погіршують позицію ДП «Особа_1», оскільки Адвокат наперед може передбачити усі можливості, ризики та робити акценти на «слабких місцях» Скаржника. На думку Скаржника, зазначене є прямим порушенням абз. 4 ст. 39 Правил адвокатської етики.
  5. Після звільнення з ДП «Особа_1» Особа_2 та Особа_13 (також колишній працівник Скаржника, який обіймав посади начальника юридичної служби, начальника відділу з правового забезпечення, заступника директора ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» з правових питань) зареєстрували адвокатське об’єднання «Особа_14» (код ЄДРПОУ Інформація_6), основним видом діяльності якого є діяльність у сфері права (інформація за посиланням https://Інформація_7).
  6. Це об’єднання та особисто адвокат Особа_2 забезпечують представництво інтересів компаній – контрагентів ДП «Особа_1» у справах про стягнення грошових коштів у судах різних інстанцій та в органах державної виконавчої служби.
  7. Так, протягом 2021-2022 років забезпечено представництво інтересів:

– Особа_5 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАC). Рішення МКАC від 31.01.2022 у справі № Інформація_8.

– Особа_5 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАC від 31.01.2022 у справі № Інформація_9.

– Особа_5 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАC від 02.09.2022 у справі № Інформація_10.

– Особа_6 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАC від 30.09.2021 у справі № Інформація_11.

– Особа_7 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАC від 19.07.2022 у справі Інформація_12.

– Особа_8 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАC від 11.08.2022 у справі Інформація_13.

– Особа_5 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 04.10.2022 у справі № Інформація_14.

– Особа_9 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 15.06.2022 у справі № Інформація_15.

– Особа_10 у справі, що розглядалася Господарським судом м. Києва № Інформація_16. Рішення суду від 22.09.2021. Відомості містяться у ЄДРСР та доступні за посиланням https://Інформація_17.

– Особа_10 у справі, що розглядалася Господарським судом м. Києва. Рішення суду від 21.12.2021 у справі № Інформація_18. Відомості містяться у ЄДРСР та доступні за посиланням https://Інформація_19.

– Особа_10 у справі, що розглядалася Господарським судом м. Києва. Рішення суду від 30.05.2022 у справі Інформація_20. Відомості містяться у ЄДРСР та доступні за посиланням https://Інформація_21.

– Особа_8 у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 18.11.2021 у справі Інформація_22.

– Особа_11 у справі за позовом від 15.12.2022, що перебуває на розгляді у Господарському суді м. Києва.

  1. Усі рішення, прийняті за результатами розгляду справ у МКАС, у подальшому було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанції під час видачі виконавчих документів та розподілу судових витрат.
  2. Скаржник звертає увагу, що договори № 53-129-01-19-01808 від 04.03.2019 (справа № Інформація_16), № 53-129-01-19-01964 від 09.10.2019 (справа № Інформація_20), № 53-129- 01-18-01590 від 09.10.2018 (рішення МКАС № Інформація_11), № 53-129-01-18-01703 від 21.12.2018 (рішення МКАС № Інформація_22), № 53-129-01-19-01968 від 15.10.2019 (рішення МКАС № Інформація_9), № 53-129-01-19-01995 від 25.11.2019 (рішення МКАС № Інформація_8), № 53-129-01-19-01725 від 02.01.2019 (рішення МКАС № Інформація_15), № 53-129-01-20-02039 від 03.01.2020 (рішення МКАС № Інформація_13), № 53-129-01-19-01907 від 01.07.2019 (рішення МКАС № Інформація_12), № 53-129-01-19-01942 від 19.08.2019 (рішення МКАС № Інформація_10), за якими у подальшому в судовому порядку стягувалися кошти з ДП «Особа_1», вивчав та погоджував Особа_2 під час роботи у Компанії, що підтверджується його власним підписом на листі візування до договору.
  3. На думку Скаржника, перелік вказаних контрагентів – нових клієнтів Особа_2, обрання ними для захисту своїх інтересів у спорах з ДП «Особа_1» саме новоствореного адвокатського об’єднання, засновниками якого є колишні працівники Компанії, серед безлічі відомих та зарекомендованих на українському ринку юридичних послуг юридичних компаній, дає об’єктивні підстави стверджувати про недобросовісну поведінку Особа_2, яка виявилася у використанні останнім у власних інтересах, інформації (бази даних контрагентів), отриманої за час роботи на підприємстві, для залучення до співпраці проти її інтересів.
  4. Окрім цього, Скаржник зазначає, що Адвокат здійснював представництво інтересів колишніх працівників підприємства у трудових спорах за їхніми позовами про поновлення на роботі, а саме:

– у цивільній справі № Інформація_23 за позовом Особа_15 до Державного підприємства «Особа_1» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва. Рішення доступне за посиланням https://Інформація_24;

– у цивільній справі № Інформація_25 за позовом Особа_16 до Державного підприємства «Особа_1» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва. Рішення доступне за посиланням https://Інформація_26.

  1. На думку Скаржника, у згаданих випадках адвокат Особа_2, отримавши від зазначених у скарзі клієнтів доручення на ведення справ у судах та представництво інтересів під час стягнення грошових коштів з ДП «Особа_1», мав об’єктивну можливість використати для досягнення необхідного клієнтам результату здобуті під час роботи у ДП «Особа_1» відомості та документи, бути заздалегідь обізнаним про обставини, які в подальшому використані як перевага в інтересах його довірителів, інтереси яких є протилежними інтересам Компанії.
  2. У зв’язку з цим Скаржник вважає, що в діях Адвоката є ознаки недобросовісної поведінки, порушення прав ДП «Особа_1», порушення Правил адвокатської етики, присяги адвоката України, протиправних дій, порядку представництва інтересів у судових органах, а тому є всі законні та обґрунтовані підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
  3. Крім цього, Скаржник вважає, що ухвалене КДКА Донецької області рішення не лише не містить належного обґрунтування та мотивування, й повністю дублює рішення від 28.04.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яке було скасовано рішенням ВКДКА від 29.06.2023 № VІ-007/2023. Вмотивування позиції і висновки дисциплінарної палати КДКА Донецької області обмежуються виключно тим, що в матеріалах дисциплінарної справи нібито відсутні докази на підтвердження доводів Скаржника.
  4. Скаржник також звертає увагу, що у рішенні безпідставно вказано про недолучення Скаржником до матеріалів дисциплінарної справи Угоди між Скаржником та контрагентами, про які йшла мова у скарзі та усних поясненнях представника Скаржника, оскільки під час розгляду дисциплінарної справи у КДКА Донецької області представники підприємства надавали копії вказаних угод для огляду. Окрім цього, наявність вказаних угод визнається самим Адвокатом. Долучити вказані угоди до матеріалів дисциплінарної справи ДП «Особа_1» не могло, оскільки в них наявна інформація, що належить до конфіденційної відповідно до внутрішніх організаційно-розпорядчих документів підприємства.
  5. На думку Скаржника, фактом порушення вимог Правил адвокатської етики АО «Особа_14» та безпосередньо Адвокатом мало місце під час розгляду справи в рамках трудового спору.
  6. Так, отриманий адвокатами АО «Особа_14» документ під час розгляду справи № Інформація_23 за позовом Особа_15 до ДП «Особа_1» був долучений до матеріалів іншої справи – № Інформація_25 за позовом Особа_16 до ДП «Особа_1», без письмової згоди клієнта. Крім того, поданий документ не був належним чином завірений підприємством як особою, яка є розпорядником відповідної інформації і володільцем оригіналів документів.
  7. Отже, поширення зазначених документів, отриманих під час надання правової допомоги іншому клієнту, на думку Скаржника, має ознаки порушення адвокатської таємниці та зловживання своїми правами.
  8. Скаржник вважає, що закриваючи дисциплінарне провадження, дисциплінарна палата КДКА Донецької області безпідставно не врахувала, що Особа_2 як адвокат, засновник і керуючий партнер АО «Особа_14» допустив порушення Правил адвокатської етики щодо конфіденційності, добросовісності, відповідальності й конфлікту інтересів під час прийняття доручення на здійснення представництва у судах широкого кола інших осіб, інтереси яких суперечать інтересам Скаржника, а саме вимоги ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 20 та 39 Правил адвокатської етики, Генеральні принципи етики адвокатів, зобов’язання про збереження конфіденційної інформації від 13.05.2013 року, не виконав вимоги п. 1 та 6 ч. 1 ст. 21 та порушив п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», чим вчинив дисциплінарний проступок. У зв’язку з цим є всі обґрунтовані підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
  9. Скаржник просить рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області №67 від 23 вересня 2023 року про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 скасувати, ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
  10. В додаткових поясненнях АТ «Особа_1» зазначає, що Особа_2 брав участь в ухваленні рішень за результатами розгляду претензій Особа_9, Особа_5 та Особа_10 і впливав на суть такого рішення ДП «Особа_1», також йому доручалась організація претензійно-правової роботи щодо порушення умов договору з боку Особа_10, що стало підставою для підготовки претензій від 12.09.2019 та 30.01.2020. Отже, у різні періоди часу Особа_2 в одних і тих самих спірних правовідносинах представляв інтереси сторін-опонентів (осіб з протилежними інтересами). Спочатку Особа_2 діяв на боці ДП «Особа_1» – при вирішенні питання обґрунтованості майнових вимог контрагентів до ДП «Особа_1», а пізніше – на боці відповідного контрагента при стягненні з ДП «Особа_1» боргу, обґрунтованість якого на етапі досудового врегулювання була визнана ДП «Особа_1» за прямої участі Особа_2.
  11. На думку Скаржника, вказані обставини додатково підтверджують наявність конфлікту інтересів у діяльності адвоката з обслуговування опонентів АТ «Особа_1». Отже, надаючи правничу допомогу як адвокат зазначеним у скарзі суб’єктам господарювання, Особа_2, мав приватний інтерес на отримання гонорару за надання адвокатських послуг, а з іншого боку – мав представницькі повноваження адвоката, внаслідок чого у нього виникли обов’язки стосовно додержання обмежень, які визначені вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, які на думку Скаржника, ним були порушені.
  12. До додаткових пояснень Скаржником долучено Постанову КМУ №Інформація_4 від Інформація_3 «Про утворення акціонерного товариства «Особа_1», витяг (станом на 1.01.2024) та виписка з ЄДРЮОФОП та ГФ, копії службових записок від 30.06.2020 № 6701/51, № 6702/51 від 01.08.2019 №8912/41; від 30.01.2020 № 968/41; копії претензій Особа_9 від 22.06.2020 №419, , Особа_5 від 31.07.2020 №224-30; копії претензій ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» до Особа_10 від 13.09.2019 № 10682/51 та від 26.02.2020 №1984/51.
  13. 27 листопада 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від адвоката Особа_2 надійшли заперечення на скаргу президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3.
  14. Адвокат Особа_2 вважає рішення КДКА Донецької області законним, обґрунтованим, а також таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин справи.
  15. На думку адвоката, Скаржник знову ж таки не доводить обґрунтованість викладених ним обставин та аргументів, що могли б слугувати підставою для спростування висновків КДКА Донецької області.
  16. Також звертає увагу, що Скаржник вже вкотре намагається здійснити переоцінку наведених ним абсурдних обставин, шляхом викладення власних висновків та міркувань, що мають виключно суб’єктивний характер та вже були розглянуті КДКА Донецької області з наданням їм відповідної правової оцінки.
  17. Заперечуючи доводи Скаржника, адвокат Особа_2 вказує, що в тексті скарги, в якості підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, Скаржником зазначено, про начебто порушення ним правил адвокатської етики в розрізі ймовірності настання негативних наслідків для Скаржника, внаслідок невжиття усіх можливих заходів для уникнення конфлікту інтересів. Однак, як в первісній скарзі, так і в скарзі, що розглядається, одна лише вказівка Скаржника на нібито наявний конфлікт інтересів, без належного його підтвердження, ніяким чином не свідчить про реальність та дійсність його настання.
  18. Адвокат Особа_2 вважає, що КДКА Донецької області правильно встановила, що «Сам факт попередньої роботи адвоката в ДП «Особа_1» не може бути оцінений як беззаперечне свідчення виникнення конфлікту інтересів при наданні правової допомоги – Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, Особа_15, Особа_16, які є опонентами ДП «Особа_1».
  19. Адвокат звертає увагу, що така позиція безпосередньо кореспондується і з позицією, яка неодноразово була викладена самою ВКДКА. Так, у рішенні від 04.10.2019 року №Х-017/2019 ВКДКА зазначає, що адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював. або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи. Однак, сам факт надання адвокатом правової допомоги чи те, що він раніше обіймав якусь посаду в юридичній особі, не зумовлює конфлікту інтересів, оскільки конфлікт виникає лише за умови, якщо адвокат мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.
  20. З огляду на вищезазначені висновки, на думку Адвоката, аргумент Скаржника про те, що він був працівником ДП «Особа_1» і, що цей факт вже встановлює наявність конфлікту інтересів є безпідставним.
  21. До того ж, адвокат зазначає, що обов’язок адвоката відмовитись від доручення клієнта за описаних обставин не є безумовним обов’язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі, або коли адвокат раніше перебував у трудових відносинах з юридичною особою, та може бути використана проти такої особи (рішення РАУ від 04.07.2016 №7 «Про затвердження роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта). Відтак, сам факт його попередньої роботи в ДП «Особа_1» не може бути оцінений як беззаперечний обов’язок відмовитися захищати інтереси клієнта.
  22. Адвокат вважає, що висновок Скаржника про можливість розповсюдження ним інформації є недоведеним, адже не містить як посилання, що це саме за «конфіденційна» інформація, так і зазначення доводів щодо безпосереднього використання ним конфіденційної інформації, отриманої під час роботи у Скаржника при здійсненні представництва інтересів клієнтів у судових спорах із Скаржником.
  23. Адвокат Особа_2 не погоджується з доводами Скаржника про те, що ним, як працівником підприємства під час виконання трудових обов’язків була отримана як конфіденційна, так і будь-яка інша інформація, яка могла б бути використана проти підприємства при наданні правової допомоги іншим клієнтам та звертає увагу на те, що КДКА Донецької області погодилось з ним та вірно встановила, зазначивши у рішенні наступне: «Посадові обов’язки, які виконувалися адвокатом, не передбачають жодного доступу до якої-небудь конфіденційної інформації. Під час розгляду справ по суті, Скаржник жодного разу не зазначав, що Адвокатом надана інформація шляхом розголошення конфіденційної інформації. Скаржник не вказав, а матеріали справи не містять доказів, яку саме конфіденційну інформацію адвокат отримав під час виконання трудових обов’язків та яким чином вона могла б бути використаною при наданні правової допомоги іншим клієнтам.» .
  24. На підтвердження своїх висновків, так і висновків КДКА, зазначає, що в аналогічному спорі постановою від 16.07.2019 Верховним Судом у справі №826/7394/16 встановлено, що при наданні правової допомоги вищевказаним клієнтам адвокат використовував інформацію отриману від цих клієнтів та з відкритих джерел. Інших аргументів на підтвердження використання або отримання адвокатом конфіденційної інформації позивач у судовому процесі не наводить. Ці обставини суди правильно оцінили як такі, що давали відповідачу обґрунтовані підстави для висновку про недоведеність з боку позивача фактів порушення адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів.
  25. При цьому, адвокат Особа_2 категорично стверджує, що при наданні правової допомоги, вся інформація, необхідна для виконання договору (окремих робіт за договором) надавалася безпосередньо клієнтами. Більше того, враховуючи характер (предмет) справ, про які йдеться в Скарзі, для належного обґрунтування та доказування наявності обставин як підтвердження позовних вимог, або заперечення таких, вся необхідна інформація в більшій своїй частині взагалі є загальнодоступною та публічною, що в свою чергу виключає навіть гіпотетичну необхідність її отримання в інший спосіб відмінний від простого ознайомлення з інтернет-сайтами публічних закупівель.
  26. На думку адвоката, Скаржник умисно намагається приховати той факт, що всі договори поставок, на які він посилається в своїй первісній скарзі, є договорами публічних закупівель, а відповідно до вимог чинного законодавства України в даній сфері, під час проведення публічної закупівлі, обов’язковій публікації (оприлюдненню) підлягають, як проекти договорів на закупівлі, так і безпосередньо укладені договори.
  27. Також наголошує, що в тексті скарги не зазначено та не доведено з яким саме контрагентом виник конфлікт інтересів, в якій саме справі та яким чином це могло або вплинуло на Скаржника. Більше того, не зазначається про наявність жодного причинно-наслідкового зв’язку між наведеними обставинами та висновком. Одні лише суб’єктивні міркування Скаржника не можуть бути визнані належними доказами.
  28. Заперечуючи проти доводів Скаржника, адвокат Особа_2 зазначає, що абсолютно усі спори з компаніями-клієнтами, що перелічені Скаржником, є спорами господарсько-правового характеру. Це свідчить про те, що усі вони ґрунтуються на здійсненні поставки продукції та зобов’язанні з її оплати. Для об’єктивного розгляду такої категорії справ необхідними документами є сам договір, а також документи, що підтверджують факт поставки та факт оплати. У поданні інших документів, для розгляду господарських спорів, фактично немає необхідності. Обчислення суми основної заборгованості Скаржника перед контрагентом взагалі не потребує залучення яких-небудь конфіденційних, внутрішніх документів або інформації, а бо ж таких які є невідомими одній зі сторін. Тому безпідставні, на думку адвоката, твердження Скаржника про розголошення конфіденційної інформації, що застосовується до такої категорії справ є зовсім не зрозумілим.
  29. Щодо випадків начебто використання конфіденційної інформації під час здійснення представництва колишніх працівників ДП «Особа_1» у трудових спорах адвокат зазначає, що по аналогії з господарськими спорами, усі документи були отримані ним безпосередньо від клієнтів. Окрім того, частина документів для розгляду трудових спорів отримані безпосередньо від Скаржника, шляхом направлення адвокатських запитів, право на яке передбачено ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  30. Адвокат Особа_2 стверджує, що, Скаржник самостійно надавав інформацію, в передбаченому законом порядку, а тому жодного розголошення конфіденційної інформації з його сторони бути не могло.
  31. Щодо викладення нових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, адвокат Особа_2 зазначає, що жодним чином аргументи про розголошення адвокатської таємниці, а також начебто використання документів, отриманих від одного клієнта під час допомоги іншому, не фігурували під час розгляду первісної скарги КДКА Донецької області, тому підстав не тільки для їх задоволення, а і навіть для їх прийняття до розгляду та дослідження не має, вони не можуть бути взяті до уваги ВКДКА під час розгляду скарги по суті.
  32. На думку адвоката Особа_2, чергове подання скарги Державним підприємством «Особа_1» є нічим іншим як засобом тиску на його адвокатську діяльність. Скаржник в черговий раз намагається зганьбити його як адвоката, та негативно висвітлити його професійну діяльність. Крім того, створенням ілюзорних перешкод, Скаржник намагається принизити його честь, гідність та ділову репутацію.
  33. Адвокат просить відмовити в задоволенні скарги ДП «Особа_1» в повному обсязі, оскільки скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в його діях, є недоведеною та не підтвердженою належними доказами, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.
  34. В додаткових поясненнях адвокат Особа_2 зазначає, що під час розгляду дисциплінарної справи КДКА Донецької області жодного з долучених на цьому етапі доказів Скаржником не надавалось, факт надання та залучення доказів вже на етапі проведення засідань ВКДКА, на думку адвоката, є не зрозумілим та суперечить процесуальному порядку розгляду скарги на рішення регіональної КДКА. Надання нових доказів на етапі перегляду рішення, без пояснення та обґрунтування неможливості надання під час розгляду скарги регіональною КДКА є абсолютно недопустимим та лише свідчить про намагання Скаржника усіма способами «зганьбити» його професійну діяльність. Звертає увагу, що абсолютно всі надані Скаржником копії договорів, які були укладені між клієнтами, яких він представляв та ДП «Особа_1» є результатом проведеної публічної закупівлі, результати яких є загальновідомими та знаходяться у вільному доступі, а саме на веб-ресурсі PROZORRO.
  35. Окремо звертає увагу, що в наданні Скаржником Договору, укладеного між Скаржником та Особа_11, від 21.07.2021 №53-121-01-21-10481 немає жодного сенсу, адже візування вказаного договору ним не здійснювалось, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи маршрутного листа, на якому був би його підпис. На думку адвоката, кожен випадок (факт укладення договорів про надання правової (правничої) допомоги) начебто вчиненого ним дисциплінарного проступку, повинен був бути предметом кожної окремо взятої скарги, саме таким чином можна б було забезпечити повний та належний розгляд кожної скарги. Адвокат Особа_2 наводить посилання на відкриті тендерні процедури з відповідними договорами та зазначає, що первісні проекти договорів та кінцеві редакції вже підписаних договорів не відрізняються за змістом, уся інформація щодо договірної діяльності між контрагентами, з моменту викладення проекту договору та до його укладення, включаючи внесення змін до договорів, шляхом укладення додаткових угод, є прозорою та загальновідомою. Адвокат зазначає, що його посадові обов’язки в цілому не передбачали жодного доступу до будь-якої конфіденційної інформації. Візування загальнодоступних договорів за результатами проведення процедури публічних закупівель – не свідчить про володіння «конфіденційною інформацією». Відповідно до положення про порядок укладення та ведення договорів (контрактів) ДП «Особа_1», умови договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі мають бути викладені у повній відповідності до умов тендерної документації та тендерної пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі, а у випадку викладення у тендерній документації істотних умов договору у вигляді проекту договору, договір про закупівлю має бути викладений у повній відповідності з таким проектом договору. Відповідно до вказаного положення, юридична служба здійснює перевірку відповідності умов договорів, які укладаються за результатами процедур закупівель, вимогам тендерної документації та пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі, крім відповідності технічним завданням, вимогам та специфікаціям та здійснює правовий аналіз проектів договорів на предмет їх відповідності чинному законодавству України. Відтак, на думку адвоката, Скаржник не надав жодних доказів, якими б дійсно обґрунтовувався факт наявності в його діях дисциплінарного проступку, а подані Скаржником договори, ніяк не підтверджують те, яка саме інформація була отримана ним в зазначений період трудових відносин з юридичною особою і що така інформація могла б бути використана проти Скаржника.
  36. Також, адвокат Особа_2 звертає увагу, що адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Заперечуючи проти доводів Скаржника щодо виникнення конфлікту інтересів при укладенні договорів на правову допомогу з контрагентами, адвокат зауважує, що абсолютно всі договори на надання професійної правничої допомоги клієнтам, що зазначені Скаржником, були укладені протягом 2021-2022 років. На думку адвоката, важливим є те, що якщо б Скаржник дійсно вважав, що адвокат порушив правила адвокатської етики та хотів відновити своє порушене право, він би звернувся зі скаргою до КДКА одразу, з моменту як тільки дізнався про такі факти підписання адвокатом, як керівником Адвокатського об’єднання «Особа_14» договорів про надання правової допомоги.
  37. Вважає, що подана скарга не містить жодних відомостей про незаконність та необґрунтованість рішення КДКА, а долучені Скаржником докази зовсім не підтверджують жодних підстав, заявлених Скаржником, існують усі обґрунтовані підстави для відмови в її задоволенні.
  38. До додаткових пояснень адвокатом Особа_2 долучено копії договорів, які викладені на веб-ресурсі Prozorro на 107 аркушах та скріншоти зроблені на веб-ресурсі Prozorro щодо наявності проектів договорів в порядку переліку наданих Скаржником на 11 аркушах.
  39. Адвокат Особа_2 в запереченнях на додаткові пояснення Скаржника, які надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 25.01.2024 року, зазначає, що додаткові пояснення Скаржника подані з порушенням вимог законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними, та, окрім того, долучені Скаржником докази ніяким чином не доводять викладені Скаржником аргументи, що могли б слугувати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
  40. На думку адвоката Особа_2, Скаржником було порушено порядок підписання додаткових пояснень, оскільки до ВКДКА не надано належних документів, які б підтверджували право їх підписанта представляти юридичну особу, в тому числі підписувати відповідний документ. Скаржник стверджує, що нова довіреність від імені АТ «Особа_1», якою б надавалось право Особа_17 підписувати відповідні додаткові пояснення до матеріалів справи долучена не була. Відтак, подані Скаржником додаткові пояснення, на думку адвоката, жодним чином не можуть бути долучені до матеріалів справи, а тим більш взяті до уваги та розглянуті членами ВКДКА. Також, звертає увагу, що Скаржник не обґрунтував жодного причинно-наслідкового зв’язку між долученими доказами та підставами порушення адвокатом ПАЕ, що полягає у зумовлені ним конфлікту інтересів. Окрім того, Скаржник взагалі не зазначає яким негативним чином це вплинуло на нього не наводячи якихось доказів, які б могли свідчити, що адвокат міг отримати або отримав якусь інформацію, яку мав би можливість використати проти нього.
  41. Адвокат зазначає, що факт обізнаності з наявністю претензії контрагента щодо стягнення суми боргу за поставлену продукцію не є інформацією, яку можна використати в суді проти ВП «Особа_12». На думку адвоката, твердження Скаржника щодо наявності конфлікту інтересів є голослівним, не відповідають дійсності та не підтверджується жодними належними документами, а окрім того Скаржник намагається штучно створити докази і свідомо вводить членів ВКДКА в оману, що є грубим порушенням порядку розгляду скарг та чинного законодавства України в цілому. Важливим є те, що на відміну від доказів долучених Скаржником, належні докази повинні виключати будь-які сумніви щодо реальності порушення ним, адвокатом, Правил адвокатської етики, а одні лише суб’єктивні міркування Скаржника не можуть бути визнані належними доказами.
  42. Адвокат просить врахувати зміст заперечень при розгляді скарги та залишити рішення КДКА Донецької області №7 від 23.09.2023 про закриття дисциплінарної справи без змін.

Встановлені фактичні обставини

  1. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1 від Інформація_27, виданого Радою адвокатів міста Києва, робоче місце адвоката знаходиться за адресою: Адреса_1 (т.1 а.с.73).
  2. Відповідно до листа Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 171 від 09.02.2023 року, скарга президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 згідно із п.п.2.3.17. та 2.3.18. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням РАУ №78 від 04-05.07.2014 р. (з наступними змінами), враховуючи рішення Ради адвокатів України № 128 від 15.12.2021 року та № 130 від 15.12.2021 року, була направлена в порядку перерозподілу до КДКА Донецької області.
  3. 18 лютого 2023 року на адресу КДКА Донецької області, надійшла скарга президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 на дії адвоката Особа_2 (т.1 а.с.8-72).
  4. На виконання вимог частини першої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області вказані документи прийняті та зареєстровані.
  5. 02 березня 2023 року Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області Особа_18 доручила члену дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_19 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (т.1 а.с.1).
  6. Листом від 08 березня 2023 року за вих. № 61, адвоката Особа_2 було повідомлено про надходження до КДКА Донецької області скарги президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та запропоновано протягом 10 робочих днів з моменту отримання листа надати письмові пояснення відносно обставин, викладених у скарзі та документи, що необхідні для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні (т.1 а.с.74).
  7. 31 березня 2023 року адвокатом Особа_2 надані письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 (т.1 а.с.78-95).
  8. 31.03.2023 року представником Державного підприємства «Особа_1» Особа_17 надані додаткові пояснення по суті скарги (т.1 а.с.98).
  9. Відповідно до правил ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області Особа_19 проведено перевірку за скаргою, досліджено надані сторонами докази та 13 березня 2023 року складено за її результатами довідку (т.1 а.с.107-113).
  10. 08 квітня 2023 року, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні, зазначеної вище скарги, довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі, матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (т.1 а.с.116-126).
  11. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-007/2023 від 29 червня 2023 року, рішення КДКА Донецької області № 27 від 08 квітня 2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 скасовано та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (т.2 а.с.2-9).
  12. 23 вересня 2023 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, розглянувши у відкритому засіданні в режимі відео конференції (он-лайн) матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, керуючись ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, прийняла рішення № 67 про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із відсутністю в діях адвоката складу дисциплінарного проступку (т.2. а.с.37-48).
  13. 25 вересня 2023 року, супровідними листами за № 384 та №385, копія рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 67 від 23 вересня 2023 року про закриття дисциплінарної справи була направлена на електронні адреси адвокату Особа_2 та Скаржнику.
  14. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, президент Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Згідно оскаржуваного рішення, дисциплінарною палатою КДКА Донецької області встановлено відсутність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
  2. Аналізуючи матеріали перевірки, дисциплінарна палата КДКА Донецької області прийшла до висновку, що факти викладені у скарзі ДП «Особа_1» не підтверджуються доданими до скарги доказами та матеріалами дисциплінарного провадження. В матеріалах відсутні докази на підтвердження наявності в діях Адвоката непорядної, недобросовісної поведінки, порушення прав Скаржника, порушення правил адвокатської етики, присяги адвоката України, протиправних дій, порядку представництва інтересів Скаржника у судових органах.
  3. Дисциплінарна палата КДКА Донецької області, надаючи оцінку фактам зазначеним у скарзі ДП «Особа_1» виходила з наступного: так, після звільнення з ДП «Особа_1» (був звільнений з ДП «Особа_1» 14.08.2020) адвокатом Особа_2 забезпечується представництво інтересів: Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, Особа_15, Особа_16. Матеріалами справи та обставинами вбачається, що фактично взаємовідносини між Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, Особа_15, Особа_16 та адвокатом Особа_2 виникли після звільнення адвоката з ДП «Особа_1».
  4. Сам факт попередньої роботи адвоката в ДП «Особа_1» не може бути оцінений як беззаперечне свідчення виникнення конфлікту інтересів при наданні правової допомоги Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, Особа_15, Особа_16, які є опонентами ДП «Особа_1».
  5. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.10.2019 № X- 017/2019 затверджено узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо конфлікту інтересів. Так, у пункті 1.7. абзацу 5 вказано, що Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої особи. Однак сам факт надання адвокатом правової допомоги юридичній особі не зумовлює конфлікту інтересів з інтересами клієнта, оскільки конфлікт виникає лише за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу юридичній особі та мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи. Таким чином, обов’язок адвоката відмовитись від доручення клієнта за описаних обставин не є безумовним обов’язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі та може бути використана проти такої особи (рішення РАУ «Про затвердження роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта» від 04.07.2015 №7).
  6. Також у пункті 2.3. Узагальнення зазначено, що вирішуючи питання про наявність конфлікту інтересів між клієнтами, КДКА мають враховувати предмет надання правової допомоги за відповідними договорами.
  7. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази яку саме конфіденційну інформацію під час здійснення представництва у цій справі використав та міг використати адвокат Особа_2. Сама скарга ДП «Особа_1» не містить посилань на використання адвокатом Особа_2 конфіденційної інформації.
  8. Крім того, у самих справах за представництвом адвоката Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, Особа_11, Особа_15, Особа_16 не потребувалось конфіденційної інформації для вирішення справ. Крім того, скаржником не долучено до матеріалів дисциплінарної справи Угоди між Скаржником та контрагентами про які йшла мова у скарзі та усних поясненнях представника Скаржника.
  9. У пункті 2.5. Узагальнення зазначено, що конфлікт інтересів старого і нового клієнтів становитиме дисциплінарне порушення лише у разі, коли адвокат, надаючи попередньому клієнту правову допомогу, отримував від нього конфіденційну інформацію.
  10. Крім того, Скаржник не надав жодних відомостей про те, що адвокату Особа_2 надавалась чи стала відома будь-яка конфіденційна інформація у зв’язку з укладанням та виконанням договору.
  11. Палата також звертає увагу на той факт, що під час розгляду справ по суті, Скаржник жодного разу не зазначав, що якась інформація була надана шляхом розголошення конфіденційної інформації, при цьому підтверджував законність усіх документів та вимог.
  12. Отже, дисциплінарна палата КДКА Донецької області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_2 складу дисциплінарного проступку та прийняла рішення про закриття дисциплінарної справи відносно нього.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, з наступними змінами та доповненнями (далі – Положення №120).
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Донецької області, додаткові пояснення сторін, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
  4. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  5. Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  6. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  7. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені професійні обов`язки адвоката. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
  8. Отже, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.
  9. Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
  10. Статтею 2 Правил адвокатської етики, визначено, що дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії; дія цих Правил поширюється на всіх адвокатів України, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання).
  11. Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.
  12. Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  13. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  14. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч.1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  15. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення Правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  16. Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
  17. Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  18. Згідно зі статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  19. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  20. За приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
  21. Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  22. Відповідно до абз. 1 ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також Рішеннями З’їзду адвокатів, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.
  23. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримано Особа_2 02 липня 2018 року, саме з цього часу він набув статусу адвоката, і саме з цього часу він має права і несе обов’язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, і на нього поширюються обмеження, встановлені цими нормативними актами.
  24. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що подання президентом ДП «Особа_1» скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області обумовлене такими обставинами.
  25. Відповідно до наказів про призначення/звільнення, Особа_2 з 01.12.2010 року по 14.08.2020 року працював у ДП «Особа_1» на таких посадах:

– юрисконсульт I категорії відділу правового забезпечення ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 01.12.2010 по 01.03.2012 (т.1 а.с.18);

– провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 01.03.2012 по 17.09.2012 (т.1 а.с.19);

– провідний юрисконсульт юридичної служби ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 17.09.2012 по 15.10.2012 (т.1 а.с.20);

– провідний юрисконсульт відділу з правового забезпечення ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 15.10.2012 по 25.04.2013 (т.1. а.с.21);

– головний фахівець відділу правового супроводження закупівель департаменту правового супроводження господарської діяльності виконавчої дирекції з правового забезпечення ДП «Особа_1» – з 25.04.2013 по 22.10.2013 (т.1 а.с.22);

– провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення закупівель департаменту правового забезпечення договірної роботи та закупівель виконавчої дирекції з правового забезпечення – з 22.10.2013 по 04.04.2014 (т.1 а.с.23);

– провідний юрисконсульт відділу договірної роботи та правового забезпечення закупівель департаменту нормативно-правового забезпечення виконавчої дирекції з юридичних питань та супроводу процедур закупівель – з 04.04.2014 по 06.05.2014 (т.1 а.с.24);

– провідний юрисконсульт відділу з правового забезпечення BП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 06.05.2014 по 18.07.2014 (т.1 а.с.25);

– начальник відділу з правового забезпечення BП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 18.07.2014 по 26.01.2015 (т.1 а.с.26);

– начальник юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» – з 26.01.2015 по 14.08.2020 (т.1 а.с.28).

  1. 13 травня 2013 року Особа_2 надав письмове зобов’язання ДП «Особа_1» про збереження конфіденційної інформації на період трудових відносин з підприємством та протягом п’яти років після ïx закінчення, зокрема не використовувати конфіденційну інформацію для зайняття будь-якою діяльністю, за винятком виробничої чи службової необхідності (т.1 а.с.30-31).
  2. Згідно матеріалів дисциплінарного провадження, посадова інструкція начальника юридичного відділу ИД-Р.9.51.001-15 (надалі – Інструкція), затверджена директором ВП «Особа_12» ДП «Особа_1»» Особа_20 08.06.2015 року, погоджена заступником директора з правових питань Особа_13, начальником юридичного відділу Особа_2, начальником виробничо-технічного відділу Особа_21, головою профспілкового комітету Особа_22. З даною Інструкцією Особа_2 був ознайомлений 08.06.2015 року, що підтверджується його підписом. (т.1 а.с.42-59).
  3. Зазначена Інструкція визначає вимоги до кваліфікації, обсягу знань, взаємовідносини з іншими відділами та посадовими особами відокремленого підрозділу, права та обов’язки, а також відповідальність начальника юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП «Особа_1».
  4. Розділ 3 цієї Інструкції визначає обсяг знань начальника юридичного відділу, який повинен знати та керуватися у своїй діяльності: Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Декретами та іншими актами чинного законодавства України; нормативно-правовими актами щодо запобігання та протидії корупції, вимогами Антикорупційної програми ДП «Особа_1», нормативними, виробничими та організаційно-розпорядчими документами Компанії з цих питань; нормативними актами і розпорядчими документами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; Національними стандартами, галузевими та міжгалузевими нормативними документами, діючими в області використання ядерної енергії; Статутом ДП «Особа_1»; Положенням про ВП «Особа_12»; організаційно-розпорядчими документами (накази, розпорядження, рішення, протоколи, тощо) ВП «Особа_12», ДП «Особа_1»; посадовою інструкцією, правилами внутрішнього трудового розпорядку. В п. 3.1. зазначено, що перелік документів, знання яких необхідне начальнику юридичного відділу, наведений у Додатку А цієї посадової інструкції.
  5. Відповідно до розділу 4 зазначеної посадової інструкції, начальник юридичного відділу, з метою виконання покладених, на юридичний відділ завдань і функцій зобов’язаний:

– організовувати, регулювати та контролювати роботу по закріпленому за юридичним відділом напрямку діяльності;

– перевіряти на відповідність чинному законодавству проекти наказів, розпоряджень, інших документів нормативно-правового характеру, що подаються на підпис керівнику ВП «Особа_12» та візувати їх за наявності погодження вказаних проектів заінтересованими підрозділами;

– брати участь у підготовці, укладенні господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами, організаціями (резидентами та нерезидентами), погоджувати (візувати) за наявності віз керівників заінтересованих підрозділів ВП «Особа_12» або осіб, що їх заміщують, проекти договорів, зовнішньоекономічних контрактів, стороною у яких виступає ВП «Особа_12» ДП «Особа_1»;

– за вказівкою заступника директора з правових питань здійснювати підготовку проектів положень, наказів, інструкцій та інших організаційно-розпорядчих документів;

– організовувати і проводити претензійно-позовну роботу відповідно до «Положення про порядок ведення претензійно-позовної роботи у ДП «Особа_1», ПЛ-Д.0.10.017-14;

– представляти у встановленому законодавством порядку інтереси ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» в судах, а також інших органах під час розгляду правових питань і спорів; надавати правову оцінку претензіям, що пред’явлені підприємству чи підприємством у зв’язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів, контролювати додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред’явлення та розгляду претензій;

– аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладання та виконання договорів (контрактів); вносити директору ВП «Особа_12» пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності підприємства;

– надавати юридичні висновки щодо належного (неналежного) виконання Сторонами зобов’язань за укладеними договорами по матеріалах, що передаються на комісію з розгляду питань дебіторської та кредиторської заборгованості;

– надавати висновки стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості та правової оцінки матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами;

– сприяти забезпеченню правильного застосування норм трудового, житловою, пенсійного, іншого чинного законодавства відносно прав і законних інтересів працівників, вносити пропозиції керівнику підприємства про поновлення порушених прав у разі невиконання вимог законодавства при звільненні працівників з роботи, переведені на іншу роботу, притягненні до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності;

– організовувати та проводити роботу, пов’язану із підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформувати про законодавство, роз’яснювати існуючу практику його застосування, надавати консультації з правових питань;

– виконувати розпорядження директора та заступника директора з правових питань ВП «Особа_12»;

– організовувати та проводити роботу з підготовки пропозицій щодо зміни (вдосконалення) законодавства, яке ініціюється дирекцією ДП «Особа_1»;

– забезпечувати зберігання закінчених виконанням господарських і цивільних справ;

– регулярно підвищувати свій фаховий рівень, самостійно працювати з юридичною літературою, новими законами, нормативними актами, тощо;

– брати участь в організації та проведені семінарів (нарад) з правових питань, заходів по підвищенню кваліфікації працівників ДП «Особа_1» та обміну досвідом роботи;

– розглядати та погоджувати договори (контракти) відповідно до Положення про порядок укладання та ведення договорів (контрактів) ПЛ-Д.9.32.001-19. (Долучено, зміна №3).

  1. Згідно п. 4.2 цієї Інструкції, згідно з функціональним змістом своєї діяльності, а також з метою виконання встановлених в Компанії вимог, начальник юридичного відділу зобов’язаний:

– планувати та організовувати роботу відділу, розподіляти задачі і функції серед підлеглого персоналу, документувати розподіл обов’язків в посадових інструкціях;

– приймати участь (особисто або забезпечувати участь підлеглого персоналу) в роботі комісій по розслідуванню порушень в роботі АЕС або по перевіркам АЕС з питань, які входять в компетенцію відділу;

– забезпечити необхідну кваліфікацію підлеглого персоналу, проводити роботу з персоналом відділу згідно з Положенням з організації роботи з персоналом ДП «Особа_1»;

– дотримуватись особисто та здійснювати контроль дотримання підлеглим персоналом вимог нормативних актів з охорони праці та пожежної безпеки, правил та норм з безпеки в атомній енергетиці, організаційній та виробничій документації;

– дотримуватись вимог щодо роботи з конфіденційними документами та інформацією;

– дотримуватись вимог та обмежень, визначених антикорупційним законодавством, нормативними, виробничими та організаційно-розпорядчими документами Компанії з цих питань, в тому числі щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Долучено, зміна №2);

– вивчати та використовувати в своїй діяльності національну та міжнародну практику у сфері юриспруденції;

– виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку ВП «Особа_12».

  1. Начальник юридичного відділу має право, зокрема, але не виключно: давати розпорядження в рамках посадових обов’язків і здійснювати контроль за їх виконанням; ініціювати, готувати та приймати участь у роботі нарад, необхідних для вирішення задач, які покладені на відділ, брати участь у роботі нарад з питань, які відносяться до його компетенції; ініціювати випуск організаційно-розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) для вирішення покладених на нього задач і здійснювати контроль за виконанням затверджених ОРД; вести службову переписку в межах його функціональних обов’язків; отримувати від підрозділів Компанії та ВП інформацію і документи, які необхідні для вирішення покладених на нього задач; здійснювати контроль за підготовкою підлеглим персоналом матеріалів для проведення претензійно-позовної роботи.
  2. Додаток А до цієї Інструкції містить перелік документації, знання якої необхідно для начальника юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП «Особа_1», до якої входить й виробнича документація державного підприємства (т.1 а.с.53-56).
  3. 08.06.2015 року, 30.05.2018 року та 23.01.2019 року Особа_2 був ознайомлений з посадовою інструкцією начальника юридичного відділу та змінами, які вносились до неї, що підтверджується його підписами на аркушах ознайомлення (т.1 а.с.58-59).
  4. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, Інформація_27 адвокат Особа_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1 яке видане Радою адвокатів міста Києва (т.1 а.с.73).
  5. 22 грудня 2018 року між Державним підприємством «Особа_1» в особі відокремленого підрозділу «Особа_12» та адвокатом Особа_2 укладено договір про надання правової допомоги №44-129-08-18-01704 (т.1 а.с.36-41).
  6. Відповідно до розділу 1 цього Договору, адвокат зобов’язується здійснювати представництво Клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги (юридичних послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Представництво Клієнта полягає в забезпеченні реалізації прав і обов’язків Клієнта в цивільному, господарському та конституційному судочинстві, в інших державних(правоохоронних) органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків як потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
  7. Пунктом 5.1 вказаного договору встановлено, що з урахуванням вимог і обмежень, передбачених чинним законодавством України, адвокат зобов’язується зберігати конфіденційну інформацію, яка стала відома їй від Клієнта у зв’язку із співпрацею за цим Договором, і зобов’язується не поширювати таку інформацію третім особам. Це зобов’язання не поширюється на інформацію, яка є загальновідомою або отриманою Адвокатом від третіх осіб.
  8. Пунктом 5.2. цього Договору встановлено, інформація, що є конфіденційною відповідно до статті 5 цього Договору, зберігає конфіденційний характер протягом 3 (трьох) років з дати її отримання від Клієнта, незалежно від припинення Договору.
  9. 14 серпня 2020 року Особа_2, начальник юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП Особа_1», звільнений з роботи за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (т.1 а.с.28).
  10. 29 вересня 2020 року між ДП «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_12» та адвокатом Особа_2 укладено угоду про розірвання договору про надання правової допомоги від 22.12.2018 року №44-129-08-18-01704 (т.1 а.с.94).
  11. В подальшому, адвокат Особа_2 протягом 2021-2022 років здійснював представництво інтересів компаній – контрагентів у справах про стягнення коштів з ДП «Особа_1» у судах різних інстанцій та інтереси колишніх працівників ДП «Особа_1» у трудових спорах щодо поновлення на роботі.
  12. Так, з рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31.01.2022 року у справі № Інформація_9 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) про стягнення заборгованості вбачається, що інтереси Позивача у справі представляли: Особа_2 – на підставі ордеру на надання правової допомоги (серії АА №1113472), виданого згідно з Договором про надання правової допомоги від 09 квітня 2021 року №KMLF/25/2021, укладеного між позивачем і адвокатським об’єднанням «Особа_14»; Особа_13 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 652-21, виданої директором Особа_5 Особа_23 без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року; Особа_24 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 654-21, виданої директором Особа_5 Особа_23 без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.60).
  13. Позовні вимоги Особа_5 ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01968, який укладено 15 жовтня 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» (відповідач) в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт, 07 жовтня 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  14. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_28 вбачається, що інтереси Особа_5 представляв адвокат Особа_2, який звернувся до апеляційного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2022 року у справі № Інформація_9 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості.
  15. З листів Особа_5 №224-20 від 25.2020 та №229-20 від 26.02.2020 щодо виконання умов Контракту №53-129-01-19-01968 від 15.10.2019, які адресовані ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» вбачається, що вказані документи надавались Особа_2 для врахування та надання відповіді, що підтверджується резолюцією на зазначених документах.
  16. Згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31.01.2022 року у справі № Інформація_8 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) про стягнення коштів, інтереси Позивача у справі представляли: Особа_2 – на підставі ордеру на надання правової допомоги (серії АА №1113464), виданого згідно з Договором про надання правової допомоги від 09 квітня 2021 року №KMLF/26/2021, укладеного між позивачем і адвокатським об’єднанням «Особа_14»; Особа_13 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 652-21, виданої директором Особа_5 Особа_23 без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року; Особа_24 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 654-21, виданої директором Особа_5 Особа_23 без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.61).
  17. Позовні вимоги Особа_5 ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01995, який укладено 25 листопада 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» (відповідач) в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 13 листопада 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  18. Зі змісту судових рішень у справі №824/111/22 вбачається, що інтереси Особа_5 про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 січня 2022 року у справі № Інформація_8 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  19. З рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18.11.2021 року у справі № Інформація_22 за позовом Особа_8 (Німеччина) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) про стягнення коштів вбачається, що інтереси Позивача у справі представляли: Особа_2 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-03; Особа_13 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-01; Особа_24 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-02. Усі довіреності підписані директором Особа_8 Особа_26 і видані без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.62).
  20. Позовні вимоги Особа_8 (Німеччина) ґрунтуються на контракті №53-129-01-18-01703, який укладено 21 грудня 2018 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» (відповідач) в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 13 грудня 2018 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  21. Зі змісту судових рішень у справі №824/294/21 вбачається, що інтереси Особа_8 за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у справі № Інформація_22 за позовом Особа_8 (Німеччина) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  22. Зі змісту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02.09.2022 року у справі № Інформація_10 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до Державного підприємства «Особа_1» (Україна) про стягнення коштів вбачається, що між позивачем та Адвокатським об’єднанням «Особа_14» 09 вересня 2021 року укладено договір про надання правової допомоги №KMLF/68/2021.
  23. Позовні вимоги Особа_5 ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01942, який укладено 19 серпня 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» (відповідач) в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. У рішенні також зазначено, що у позовній заяві вказано, що постачальник виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки продукції у повному обсязі, а у покупця виник обов’язок сплатити кошти за продукцію до 07 липня 2020 року у відповідності до пункту 4.2. контракту в редакції додаткової угоди №2 від 22 травня 2020 року. Однак покупець поставлену продукцію сплатив лише частково. У зв’язку з вищевказаними обставинами позивач надіслав відповідачеві претензії №733-20 від 31 липня 2020 року та №112-21 від 24 листопада 2021 року із вимогами щодо сплати заборгованості за контрактом. Вказані претензії відповідач залишив без відповіді (т.1 а.с.63).
  24. Зазначений контракт 08 серпня 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  25. Розгляд претензії Особа_5 №73320 від 31.07.2020 про сплату боргу було доручено Особа_2, що підтверджується резолюцією на зазначеному документі.
  26. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_29 вбачається, що інтереси Особа_5 (Швейцарія) за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02 вересня 2022 року у справі № Інформація_10 за позовом Особа_5 (Швейцарія) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  27. З рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.09.2021 року у справі № Інформація_11 за позовом Особа_6 (Німеччина) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) про стягнення коштів вбачається, що інтереси Позивача у справі представляли: Особа_2 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-03; Особа_13 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 51/06; Особа_24 – на підставі довіреності від 2 червня 2021 року № 53/06. Довіреності підписані директором Особа_6 Особа_27 і видані без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.64).
  28. Позовні вимоги Особа_6 (Німеччина) ґрунтуються на контракті №53-129-01-18-01590, який укладено 09 жовтня 2018 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 08 жовтня 2018 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  29. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_30 вбачається, що інтереси Особа_6 (Німеччина) за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 вересня 2021 року у справі № Інформація_11 за позовом Особа_6 (Німеччина) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  30. Зі змісту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19.07.2022 року у справі № Інформація_12 за позовом Особа_7 (Німеччина) до Державного підприємства «Особа_1» (Україна) та за зустрічним позовом Державного підприємства «Особа_1» до Особа_7 про стягнення коштів вбачається, що інтереси компанії Особа_7 у справі представляло адвокатське об’єднання «Особа_14» на підставі договору про надання правової допомоги № KMLF/52/2021 від 25 серпня 2021 року (за первісним позовом) та договору про надання правової допомоги №KMLF/17/2021 від 25 лютого 2021 року (за зустрічним позовом) в особі: Особа_2 – на підставі довіреності від 09 грудня 2021 року № 12/02; Особа_13 – на підставі довіреності від 09 грудня 2021 року № 12/01; Особа_24 – на підставі довіреності від 09 грудня 2021 року № 12/03. Довіреності підписані директором Особа_7 Особа_28 і видані без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.66).
  31. Позовні вимоги Особа_7 (Німеччина) ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01907, який укладено 01 липня 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 25 червня 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  32. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_31 вбачається, що інтереси Особа_7 (Німеччина) за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 липня 2022 року у справі № Інформація_12 за позовом Особа_7 (Німеччина) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  33. З тексту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11.08.2022 року у справі № Інформація_13 за позовом Особа_8 (Німеччина) до Державного підприємства «Особа_1» (Україна) про стягнення коштів вбачається, що інтереси Позивача у справі представляли: Особа_2 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-03; Особа_13 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-01; Особа_24 – на підставі довіреності від 28 червня 2021 року № 28-06/21-02. Усі довіреності підписані директором Особа_8 Особа_26 і видані без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.67).
  34. Позовні вимоги Особа_8 ґрунтуються на контракті №53-129-01-20-02039, який укладено 03 січня 2020 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 23 грудня 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  35. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_32 вбачається, що інтереси Особа_8 (Німеччина) за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11 серпня 2022 року у справі № Інформація_13 за позовом Особа_8 (Німеччина) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  36. Зі змісту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15.06.2022 року у справі № Інформація_15 за позовом Особа_9 (Естонська республіка) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) про стягнення коштів вбачається, що інтереси Позивача у справі представляло адвокатське об’єднання «Особа_14» на підставі договору про надання правової допомоги №KMLF/22/2021, в особі: Особа_2 – довіреність від 26 липня 2021 року № 584; Особа_13 – довіреність №657 від 10 січня 2022 року; Особа_24 – довіреність від 26 липня 2021 року № 585; Особа_29 – довіреність від 14 грудня 2021 року № 654. Усі довіреності підписані директором Особа_9 Особа_30 і видані без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.68-70).
  37. Позовні вимоги Особа_9 (Естонська республіка) ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01725, який укладено 02 січня 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 27 грудня 2018 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  38. Розгляд претензії Особа_9 №419 від 22.06.2020 про оплату боргу та штрафних санкцій було доручено Особа_2, що підтверджується резолюцією на зазначеному документі.
  39. Згідно службової записки начальника юридичного відділу Особа_2 №6702/51 від 30.06.2020 про претензію Особа_9 №419 від 22.06.2020 на адресу структурного підрозділу ВП «Особа_12 ДП «Особа_1», юридичним відділом був зроблений попередній аналіз матеріалів претензії, який підтвердив їх відповідність чинному законодавству і умовам договору.
  40. Зі змісту судових рішень у справі №Інформація_33 вбачається, що інтереси Особа_9 (Естонська республіка) за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 15 червня 2022 року у справі № Інформація_15 за позовом Особа_9 (Естонська республіка) до державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості представляв адвокат Особа_2.
  41. Зі змісту рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30.11.2022 року у справі № Інформація_14 за позовом Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» (Україна) до Особа_5 (Швейцарія) про стягнення заборгованості вбачається, що інтереси Відповідача у справі представляли: Особа_13 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 652-21; Особа_24 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 654-21; Особа_2 – на підставі довіреності від 25 червня 2021 року № 653-21. Усі довіреності підписані директором Особа_5 Особа_23 без права передоручення строком до 31 грудня 2022 року (т.1 а.с.71).
  42. Позовні вимоги Особа_5 (Швейцарія) ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01951, який укладено 09 вересня 2019 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 02 вересня 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  43. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № Інформація_16, яка розглядалась Господарським судом м. Києва, за позовом Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» до Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення неустойки та зустрічним позовом Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25», інтереси відповідача та позивача за зустрічним позовом представляв адвокат Особа_2, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, від 07.09.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2021. Рішенням господарського суду міста Києва від 13 червня 2023 року позов Державного підприємства «Особа_1» задоволено частково, стягнуто зі Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» Державного підприємства «Особа_1» 42180,74 грн. пені, 1946,91 грн. витрат по оплаті судового збору.
  44. З рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі Інформація_16 за позовом Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» до Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення неустойки вбачається, що Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні проти позову заперечував. Позовні вимоги сторін ґрунтуються на контракті №53-129-01-19-01808, який укладено 04 березня 2019 року між Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції. Зазначений контракт 14 лютого 2019 року був погоджений начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  45. Згідно із резолюцією на службовій записці від 30.08.2019 №8912/41, адресованої директору ВП «Особа_12», у зв’язку з порушенням Особа_10 строків постачання продукції по договору №53-129-01-19-01808 від 04.03.2019, Особа_2 та Особа_13 було доручено проведення претензійно-позовної роботи, що стало підставою для підготовки претензії №10682/51 від 13.09.2019 про стягнення неустойки (пені) за договором поставки.
  46. У справі № Інформація_20, яка розглядалась Господарським судом м. Києва, за позовом Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» до Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення коштів, про стягнення 5394,67 грн. пені за Договором поставки № 53-129-01-19-01964 від 09.10.2019 та зустрічним позовом Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» про стягнення 47 633,59 грн, з яких: 13 265,59 грн. – 3% річних; 34 368,00 грн. – інфляційні втрати, інтереси відповідача та позивача за зустрічним позовом в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Особа_2 (договір про надання правової допомоги №ЮФКМ/89/2022 від 12.09.2022), що підтверджується ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 та Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022.
  47. Слід зазначити, що контракт № 53-129-01-19-01964 від 09 жовтня 2019 року, був погоджений 03 жовтня 2019 року начальником юридичного відділу Особа_2, що підтверджується його підписом на маршрутному листі до вказаного контракту.
  48. Окрім цього, згідно із резолюцією на службовій записці №968/41 від 30.01.2020, адресованої директору ВП «Особа_12», стосовно проведення претензійно-позовної роботи у зв’язку з порушенням Особа_10 строків постачання продукції по договору №53-129-01-19-01964 від 09.10.2019, Особа_2 та Особа_13 було доручено проведення претензійно-позовної роботи, що стало підставою для підготовки претензії №1984/51 від 26.02.2020 про стягнення неустойки (пені) за вказаним договором у розмірі 5394,67 грн., а в подальшому підставою для звернення з позовом до суду.
  49. У справі № Інформація_18, яка розглядалась Господарським судом м. Києва, за позовом Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Державного підприємства «Особа_1» в особі Відокремленого підрозділу «Особа_25» до про стягнення боргу, інтереси позивача також представляв адвокат Особа_2, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 року; ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року та Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 року. Зі змісту рішення вбачається, що позовні вимоги Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) ґрунтувались на контракті № 53-129-01-21-02219, який укладено 25 січня 2021 року між ним та Державним підприємством «Особа_1» в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» на поставку продукції.
  50. Дата укладання контракту об’єктивно свідчить про те, що він був укладений після звільнення адвоката Особа_2 з ВП «Особа_12» ДП «Особа_1».
  51. 10 серпня 2022 року Постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Державного підприємства «Особа_1» в особі відокремленого підрозділу «Особа_25» Державного підприємства «Особа_1» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 у справі № Інформація_18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року у вказаній справі залишено без змін.
  52. У справі №Інформація_34, яка розглядалась Господарським судом міста Києва, за позовом Особа_11 до Державного підприємства «Особа_1» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, які виникли у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за контрактом № 53-121-01-21-10481 від 21 липня 2021 року в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк, інтереси позивача представляло Адвокатське об`єднання «Особа_14».
  53. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Особа_1» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 року задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 року скасовано, зазначену справу передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Запорізької області. На даний час рішення у справі не прийнято.
  54. Перевіряючи доводи Скаржника в частині надання правової допомоги, а саме представництва адвокатом Особа_2 у судах колишніх працівників ДП «Особа_1» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у судах, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила:

– у цивільній справі № Інформація_23 за позовом Особа_15 до Державного підприємства «Особа_1» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва, інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Особа_2, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме Постановою (додаткова) Київського апеляційного суду від 21.06.2023 року. З тексту судових рішень, ухвалених у даній справі вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, відповідно до наказу від 18.08.2020 № 893-к, був переведений на посаду начальника управління з фінансів та супроводження торгових операцій відокремленого підрозділу «Особа_31» Державного підприємства «Особа_1». Наказом ДП «Особа_1» «Про звільнення працівника ВП «Особа_31» ДП «Особа_1»» від 11.10.2021 року № 1269-к позивач був звільнений з роботи 18 жовтня 2021 року у зв`язку зі скороченням посади, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Постановою Київського апеляційного суду від 22.05.2023 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов задоволено.

– у цивільній справі № Інформація_25 за позовом Особа_16 до Державного підприємства «Особа_1» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Особа_2, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.08.2022 року, 24.10.2022 року. Окрім цього, згідно Постанови Київського апеляційного суду від 09.02.2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року скасовано, апеляційну скаргу адвоката Особа_2, який діє в інтересах позивача задоволено, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Особа_1», третя особа: т.в.о. Президента Державного підприємства «Особа_1» Особа_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року стягнуто з ДП «Особа_1» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 25 000,00 грн.

  1. З аналізу судових рішень у господарських справах № Інформація_18, №Інформація_34, цивільних справах № Інформація_23, № Інформація_25 та обставин щодо здійснення представництва адвокатом Особа_2 у цих справах вбачається, що контракти, які були підставою для звернення до суду, укладалися після звільнення адвоката Особа_2 з ДП «Особа_1», працівники, інтереси яких представляв адвокат працювали в інших відокремлених підрозділах.
  2. Доводи Скаржника щодо можливого факту порушення вимог Правил адвокатської етики АО «Особа_14» та безпосередньо Адвокатом, що мало місце під час розгляду справи в рамках трудового спору в частині отримання адвокатами АО «Особа_14» документу під час розгляду справи № Інформація_23 за позовом Особа_15 до ДП «Особа_1» та долучення його до матеріалів іншої справи – № Інформація_25 за позовом Особа_16 до ДП «Особа_1», без письмової згоди клієнта не приймаються і не розглядаються Вищої кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, оскільки вони не були зазначені в первісній скарзі та не були предметом розгляду КДКА Донецької області.
  3. Доводи адвоката Особа_2 щодо порушення порядку підписання додаткових пояснень від імені Скаржника у зв’язку із відсутністю повноважень у представника АТ «Особа_1» Особа_17 права представляти юридичну особу, в тому числі й право підписання відповідного документу, є необґрунтованим та спростовуються долученою до матеріалів справи Довіреністю №01-40/10 від 22.01.2024, виданою АТ «Особа_1» на ім’я Особа_17 та Особа_32.
  4. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
  5. Принцип уникнення конфлікту інтересів між різними клієнтами або між клієнтом і адвокатом також закріплено в Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів Ради адвокатських об’єднань і спілок адвокатів Європи. Згідно пункту 3.2.3. Хартії, адвокат повинен утримуватися від дій в інтересах нового клієнта, якщо існує ризик порушення таємниці, довіреної адвокатові попереднім клієнтом, або якщо обізнаність адвоката у справах попереднього клієнта здатна надати новому клієнту неналежну вигоду.
  6. У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
  7. Абзацами 1, 2, 3 статті 20 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачене абзацом 2 цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів.
  8. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що відповідно до ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
  9. Отже, порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того є розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту. Зазначене, також, узгоджується з позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17.
  10. Таким чином, адвокат Особа_2, отримавши доручення від Особа_5 (Швейцарія), Особа_8 (Німеччина), Особа_6 (Німеччина), Особа_7 (Німеччина), Особа_9 (Естонська республіка) на представництво інтересів у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у справах № Інформація_9, № Інформація_8, Інформація_22, Інформація_10, № Інформація_11, № Інформація_12, Інформація_13, № Інформація_15, Інформація_14 та представництво інтересів Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) у справах № Інформація_16, № Інформація_20 в господарському суді, мав об`єктивну можливість здобути певну конфіденційну інформацію чи інші відомості, бути обізнаним про обставини, які в подальшому могли бути використані в інтересах вказаних компаній, які є протилежними інтересам Державного підприємства «Особа_1» (Україна), оскільки позовні вимоги зазначених компаній ґрунтувались на контрактах, укладених між ними та Державним підприємством «Особа_1», в особі директора Відокремленого підрозділу «Особа_12» та були погоджені Особа_2, як начальником юридичного відділу.
  11. Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що контракти було укладено під час роботи Особа_2 на посаді начальника юридичного відділу ВП «Особа_12» ДП Особа_1», який відповідно до своїх посадових обов’язків був зобов’язаний, зокрема, але не виключно, брати участь у підготовці, укладенні господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами, організаціями (резидентами та нерезидентами), погоджувати (візувати) за наявності віз керівників заінтересованих підрозділів ВП «Особа_12» або осіб, що їх заміщують, проекти договорів, зовнішньоекономічних контрактів, стороною у яких виступає ВП «Особа_12» ДП «Особа_1»; організовувати і проводити претензійно-позовну роботу відповідно до «Положення про порядок ведення претензійно-позовної роботи у ДП «Особа_1», ПЛ-Д.0.10.017-14; представляти у встановленому законодавством порядку інтереси ВП «Особа_12» ДП «Особа_1» в судах, а також інших органах під час розгляду правових питань і спорів; надавати правову оцінку претензіям, що пред’явлені підприємству чи підприємством у зв’язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів, контролювати додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред’явлення та розгляду претензій; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладання та виконання договорів (контрактів); вносити директору ВП «Особа_12» пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення господарської діяльності підприємства; надавати юридичні висновки щодо належного (неналежного) виконання Сторонами зобов’язань за укладеними договорами по матеріалах, що передаються на комісію з розгляду питань дебіторської та кредиторської заборгованості.
  12. Відповідно до маршрутних листів, вказані контракти погоджувались Особа_2, що підтверджується його підписами та були укладені у період дії договору про надання правової допомоги №44-129-08-18-01704 від 22 грудня 2018 року, укладеного між адвокатом та Державним підприємством «Особа_1» в особі відокремленого підрозділу «Особа_12». Отже, адвокат Особа_2 мав права і обов’язки передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, і на нього поширювалися обмеження, встановлені цими нормативними актами.
  13. Окрім цього, рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 02.09.2022 року у справі № Інформація_10 встановлено, що позивач (Особа_5) надсилав відповідачеві (Державному підприємству «Особа_1» в особі відокремленого підрозділу «Особа_12»), зокрема, претензію №733-20 від 31 липня 2020 року (в період роботи Особа_2 в ВП «Особа_12» ДП Особа_1») із вимогами щодо сплати заборгованості за контрактом, а отже адвокату Особа_2 було відомо про зазначені обставини.
  14. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  15. Згідно абз. 1 ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
  16. Відповідно до ст.12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
  17. Абзацом 2 ст. 11 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  18. Верховний Суд сформував об’єктивний стандарт доброї совісті. Так, у постанові КЦС ВС від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 викладено висновок про те, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Обґрунтування цієї правової позиції співзвучне з Модельними правилами європейського приватного права (DCFR).
  19. Отже, принцип добросовісності – це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб’єктів при виконанні своїх юридичних обов’язків і здійсненні своїх суб’єктивних прав. У суб’єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб’єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов’язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
  20. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
  21. Відповідно до ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
  22. Згідно ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
  23. Відповідно до ст. 39 Правил адвокатської етики, на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів. У період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно- правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
  24. Відповідно до ст. 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
  25. Частиною 1, 2 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
  26. Отже, з урахуванням зазначених норм, адвокат у будь-якому випадку повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Розірвання договору про надання правової допомоги не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відома адвокату від попереднього клієнта може бути використана для нового клієнта. Адвокат не має права прийняти доручення якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Такі обмеження не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
  27. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що адвокат Особа_2, прийняв доручення на представництво інтересів Особа_5 (Швейцарія), Особа_8 (Німеччина), Особа_6 (Німеччина), Особа_7 (Німеччина), Особа_9 (Естонська республіка) на представництво інтересів у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у справах № Інформація_9, № Інформація_8, Інформація_22, Інформація_10, № Інформація_11, № Інформація_12, Інформація_13, № Інформація_15, Інформація_14, судах апеляційної та касаційної інстанції та представництво інтересів Особа_10 (Товариство з обмеженою відповідальністю) у справах № Інформація_16, № Інформація_20 в господарському суді, та не відмовився від здійснення представництва, хоча був обізнаний із суб’єктним складом господарських правовідносин, що є предметом зазначених справ, представляючи інтереси позивачів у вказаних справах адвокат усвідомлював, що вони є протилежними інтересам ВП «Особа_12» ДП Особа_1», в якій адвокат раніше працював та надавав правничу допомогу, та не отримавши згоду останнього на таке представництво виконував прийняті від довірителів доручення.
  28. Таким чином, своїми діями адвокат Особа_2 грубо порушив статті 9, 20, 39 Правил адвокатської етики, допустивши конфлікт інтересів за вищевказаних обставин.
  29. Адвокат не лише вчинив недобропорядні, недобросовісні дії, чим порушив статті 11,12-1 Правил адвокатської етики, а й порушив абз. 1, 3 статті 12 ПАЕ, відповідно до яких повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві, а також не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
  30. На переконання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, адвокат Особа_2, представляючи інтереси компаній, які є контрагентами ДП «Особа_1», не дотримався принципів верховенства права, законності, добросовісності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, що є основоположним у здійсненні адвокатської діяльності.
  31. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв’язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
  32. За таких обставин, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку про порушення адвокатом Особа_2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 9, 11, 12, 12-1, 20, 39 Правил адвокатської етики та кваліфікує дії адвоката Особа_2 як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  33. Грубість вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку полягає в тому, що адвокат порушив основні принципи здійснення адвокатської діяльності – принцип верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  34. Основна загроза вищевказаних таких дій адвоката полягає у тому, що іншим адвокатам здійснюється посил про можливість недотримання основних принципів адвокатської діяльності, визначених ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та про можливість уникнення відповідальності за це, що свідчить про підрив авторитету адвокатури України.
  35. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури.
  36. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
  37. Адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  38. Абзацом 2 ст. 35 Правил адвокатської етики визначено, що обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
  39. При визначенні виду дисциплінарного стягнення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи всі обставини вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_2, дійшла до висновку, що допущене адвокатом порушення кваліфікується як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  40. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Акціонерного товариства «Особа_1» – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 67 від 23 вересня 2023 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   Ю.І. Клечановська