Рішення ВКДКА № ІІ-007/2024 від 29.02.2024 року за скаргою адвоката на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21.12.2023 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № ІІ-007/2024

29 лютого 2024 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Приходька О.І., Чернобай Н.Б., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Подольної Т.А., Притули О.Б., Соботника В.Й., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21 грудня 2023 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 10.05.2023 року за вх. № 10 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області надійшла скарга начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградської області Особа_2, у якій останній ставить питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_1.
2. 12.05.2023 року Голова дисциплінарної палати Кіровоградської області Особа_3 доручив члену дисциплінарної палати Особа_4 провести перевірку відомостей, викладених в скарзі начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградської області Особа_2 відносно адвоката Особа_1.
3. Членом дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області Особа_4 за результатом перевірки обставин, викладених в скарзі Особа_2, складено довідку від 11.12.2023 року з пропозицією порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
4. 21.12.2023 року за результатами розгляду скарги Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 49, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КР № Інформація_1, видане Радою адвокатів Кіровоградської області на підставі рішення № Інформація_2) (а.с.104-119).
5. Відповідно до супровідного листа № 136 від 29.12.2023 року, копія даного рішення надіслана на адресу адвоката Особа_1 засобами поштового зв’язку01.2024 року (а.с.121).
6. 10.01.2024 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вхід. № 20714 від 15.01.2024 року).
7. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Скаржником не пропущено.
8. Листом Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.01.2024 за вих. № 173 витребувано у КДКА Кіровоградської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
9. Листом за вих. № 228 від 01.02.2024 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1.
10. 15.02.2024 року за вхід. № 21015 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 на 162 арк. та лазерні диски (3 шт.) при справі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

11. У своїй скарзі Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення взагалі не містить конкретних дій адвоката, які могли би бути спрямовані на уникнення отримання свідком повістки. Більше того, не зазначено, яким саме чином адвокат перешкоджав слідчій здійснити виклик свідка для участі у процесуальній дії, чи які дії адвокат вчинив, внаслідок яких свідок уникнув від отримання повістки.
12. Вказує, що, як видно із повідомлень, ним як адвокатом не допущено порушень Правил адвокатської етики по відношенню як до слідчої Особа_6, Особа_2, так і до неідентифікованого користувача облікового запису підписаного як Назва_1. Повідомлення, які надіслано як відповідь особі на ім’я Назва_1, є виключно оціночним судженням конкретної ситуації і не містять в собі тверджень образливого чи принизливого характеру, а є виключно особистою суб’єктивною думкою щодо дій користувача облікового запису Інформація_3 підписаного як Назва_1, яка не є слідчою Особа_6.
13. Додатково зазначає, що сам по собі факт зміни показань підозрюваного під час його повторного допиту з іншим адвокатом (за відсутності інших об’єктивних доказів) не може бути підставою для порушення дисциплінарної справи за порушення ПАЕ. Порушення дисциплінарної справи виключно при таких відомостях, які вказані у скарзі та оскаржуваному рішенні, є нічим іншим як втручанням у незалежність адвоката та позбавлення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності.
14. Скаржник звертає увагу, що скарга оформлена Особа_2 без дотримання вимог ст. 14 Положення, оскільки до неї автором не долучено її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї (зокрема дисків DVD-RW та DVD-R з відео та аудіофайлами), для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга). Крім того, до скарги не додано письмову згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
15. Особа_1 просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21 грудня 2023 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1; ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
16. Письмових заперечень від начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградської області Особа_2 на скаргу адвоката Особа_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.

Встановлені фактичні обставини

17. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
18. 10.05.2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області надійшла скарга начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградської області Особа_2, у якій ставить питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_1.
19. Як вбачається з вказаної скарги, Особа_2 є начальником відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградської області, до повноважень якого відноситься організація розслідування кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим відділу, забезпечення належного стану слідчої роботи в діяльності слідчих по документуванню та розслідувань цих правопорушень.
20. Доводи скарги до КДКА регіону є наступними.
21. Слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_4 від 01.02.2022 року за ч. 2 ст. 286 КК України.
22. Адвокат Особа_1 здійснював захист свідка Особа_7, який 26.05.2022 року під час допиту надав завідомо неправдиві показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; згідно із висновком судово-психологічної експертизи № 2319/22-17 від 28.11.2022 року, на окремих фрагментах відеозапису допиту експерт встановив явище «перешкоджання комунікації» та вплив на його показання зі сторони присутніх на допиті захисників.
23. У присутності адвокатів свідка Особа_7 повідомлено про необхідність проведення іншої слідчої дії – відібрання біологічних зразків за постановою прокурора Кіровоградської обласної прокуратури.
24. Адвокати Особа_1 та Особа_8 відмовилися від подальших слідчих дій та попросили повістки про виклик свідка на інший день, проте поки слідчий Особа_6 друкувала відповідні документи, останні особи покинули приміщення кабінету, намагаючись уникнути отримання повісток свідком. Так, адвокати покинули приміщення кабінету (диск №1, відеозапис «виклик Особа_7»), тікаючи від слідчого по коридору СУ ГУНП в Кіровоградській області, і були додатково повідомлені про виклик свідка.
25. Згодом, на адреси електронної пошти та по телефону, за номерами адвокатів Особа_1 та Особа_8, що містяться у Єдиному реєстрі адвокатів України, слідчим було надіслано листи про необхідність прибути до слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області для проведення слідчої дії – відібрання біологічних зразків у свідка Особа_7, інтереси якого вони представляють у рамках кримінального провадження № Інформація_4.
26. У зазначених повідомленнях містилася інформація із зазначенням відправника.
27. Із мобільного номеру телефону Особа_1 (Інформація_5) та його робочої електронної пошти, велося некоректне листування із слідчим Особа_6, що мало ознаки приниження честі та гідності особи. У повідомленнях, надісланих адвокатом Особа_1, вживалися вирази «нешановна», «від вас листи сприймаю як від шахрайок», а також було зазначено про неможливість останнього «ідентифікувати» відправника повідомлень, при цьому жодного разу адвокат не зателефонував слідчому та не впевнився у дійсності надісланих повідомлень.
28. У подальшому, заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області Особа_9 із його власного мобільного номера телефону (Інформація_6) було здійснено дзвінок на номер телефону Інформація_5, що використовується адвокатом Особа_1, проте, після того, як Особа_9 представився та повідомив про застосування засобів технічної фіксації розмови, адвокат поклав слухавку та на його подальші дзвінки не відповідав.
29. Повідомлення слідчого про проведення слідчих дій за участі свідка Особа_7, інтереси якого вони представляли, адвокатами Особа_1 та Особа_8 були повністю проігноровані, що призвело до застосування приводу відносно свідка Особа_7.
30. У подальшому, у період з серпня 2022 року до 10.11.2022 року за участі адвокатів Особа_1 та Особа_8 у Ленінському районному суді м. Кіровограда здійснювався розгляд клопотання про арешт майна, яке було вилучене в ході обшуку в житлі Особа_7.
31. Скаржник стверджує, що поведінка адвокатів є зухвалою, невихованою та непристойною, що виражається у тому, що адвокати постійно звинувачують слідчого суддю Особа_10 у непрофесійності та упередженості.
32. Щодо слідчого Особа_6 адвокати продовжували допускати порушення елементарних моральних правил поведінки у суспільстві, а також зазначати свою суб’єктивну думку щодо правильного проведення досудового розслідування, не враховуючи вимоги ч. 5 ст. 40 КПК України, стосовно самостійності слідчого у своїй процесуальній діяльності та недопустимості втручання в її здійснення.
33. У судових засіданнях слідчий Особа_6, згідно із ч. 1 ст. 222 КПК України, повідомляла, що нею не дається дозвіл для ознайомлення з матеріалами, які додані до клопотання про арешт майна, оскільки вони містять відомості, які є таємницею досудового розслідування, однак слідчим надано дозвіл на ознайомлення із змістом самого клопотання.
34. На цій підставі, слідчим суддею було відмовлено представникам Особа_7 у ознайомленні з матеріалами, доданими до клопотання, на що ними тричі були заявлені відводи слідчому судді, у задоволенні яких було відмовлено, що свідчить про цілеспрямоване затягування адвокатами розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
35. 08.02.2023 року Особа_7 повідомлено про підозру та ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.02.2023 року стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
36. 14.03.2023 року від адвокатів Особа_1 та Особа_8 надійшло повідомлення про розірвання договору про надання правової допомоги Особа_7 від 20.06.2022 року за згодою сторін.
37. 27.03.2023 року під час допиту у присутності іншого захисника, підозрюваний Особа_7 заявив, що «…будучи юридично необізнаною особою, за порадою адвокатів, які представляли мої інтереси у статусі свідка, а саме Особа_1 та Особа_8, я вчиняв процесуально значимі дії, які нав’язували мені останні, обирав ту правову позицію, на якій наполягали адвокати, аналогічно надавав ті покази, які радили надавати мені вищевказані адвокати. Внаслідок вищеперерахованих процесів та моєї негативної процесуальної поведінки, яка була мені фактично нав’язана, з обіцянками адвокатів щодо мого виправдання у майбутньому та не доведенням поліцією моєї вини, мій процесуальний стан значно погіршився та зроблено, на мою думку, це було лише з метою збільшення адвокатської винагороди, тобто їх дії були спрямовані з метою «видоювання з мене останніх коштів». Після заміни мною адвокатів, роз’яснення мені захистом, тобто моїми нинішніми адвокатами, Особа_11 та Особа_12, сутності та обставин кримінального правопорушення, я зрозумів невідворотність мого покарання та необхідність негайного спокутування провини …».
38. Вищевказані показання за бажанням сторони захисту під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були оголошені в залі судового засідання (диск №2, відеозапис під назвою 1d1419c4f48cded7e637bb42c70cc3 808_3f3c9560-d213-11ed-b4c1-850cccaefd6cl6c часовий проміжок з 21:10 до 26:22).
39. Скаржник вважає, що адвокатом Особа_1 було грубо порушено присягу адвоката України та Правила адвокатської етики, зайнято у справі позицію всупереч волі клієнта та використані свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, що призвело до погіршення процесуального стану клієнта та створення умов для існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
40. На думку скаржника, своїми діями адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразився у систематичному порушенні правил адвокатської етики та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
41. Адвокат Особа_1 02.06.2023 року надав до КДКА Кіровоградської області письмові пояснення на скаргу з додатками (а.с. 81-93).
42. По суті порушених у скарзі питань адвокат пояснив, що факт дотримання адвокатом Правил адвокатської етики під час допиту свідка Особа_7 підтверджений відеозаписом зазначеного допиту, наданим автором скарги.
43. Адвокат зазначає, що переглянувши зазначене відео, можливо прийти до єдиного беззаперечного висновку, що адвокатом не допущено будь-яких, навіть формальних порушень, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними та надуманими.
44. Твердження автора скарги про те, що у ході проведення допиту свідка Особа_7 останнім надано завідомо неправдиві показання через дії адвоката, є безпідставними, бо скаржником не додано вироку суду, який набрав законної сили, відносно Особа_7 за давання завідомо неправдивих показань як свідка; він не звертався з повідомленням до правоохоронних органів із заявою про наявність в діях Особа_7 ознак складу злочину щодо надання ним завідомо неправдивих показань під час допиту як свідка; висновок експерта, на який посилається автор скарги, не містить відомостей про завідомо неправдиві показання – у ньому лише стверджується про те, що Особа_7 вірогідно приховує достовірну інформацію стосовно подій ДТП, тобто має лише ймовірний характер.
45. Адвокат зазначає, що договір із Особа_7 був укладений лише на одну слідчу дію – допит свідка, про що він неодноразово повідомляв слідчу, і такі відомості зафіксовані також на відеозаписові, який долучено автором скарги.
46. Адвокат звертає увагу, що Особа_7 було підписано протокол допиту його як свідка, при цьому, із відеозапису вбачається, що слідча Особа_6 повідомляє про виклик саме Особа_7, а не його як адвоката. Відтак, твердження автора скарги, що адвокат відмовився щось отримувати від слідчого спотворює дійсні обставини.
47. Чинним законодавством не встановлено обов’язку адвоката, який надавав правову допомогу свідку, отримувати будь-які документи від слідчого чи розписуватися в їх отриманні, і тим більше – стосовно процесуальних дій за участю особи, з якою не укладено договору про надання правової допомоги.
48. Щодо обставин спілкування засобами телефонного зв’язку адвокат вказує на відсутність у нього обов’язку спілкуватися по телефону з будь-ким із осіб (у тому числі невідомим та не ідентифікованим), це є виключно його правом, яке реалізується на власний розсуд.
49. Адвокат зазначає, що він раніше не спілкувався із Особа_9 та з ним не знайомий, йому не відоме його посадове становище. Наскільки адвокат пам’ятає, особа, яка представилася заступником начальника відділу, дійсно йому телефонувала у період між 19 та 20 годиною 27.05.2022 року, однак зв’язок на початку розмови обірвався, і більше з вказаного невідомого йому мобільного номеру дзвінки не надходили.
50. Також звертає увагу на те, що в матеріалах скарги відсутні докази того, що адреса електронної пошти Інформація_3 є офіційною електронною поштою слідчої Особа_6 та/або відповідного підрозділу ГУНП в Кіровоградській області; серед офіційних адрес структурних підрозділів ГУНП в Кіровоградській області така електронна адреса відсутня.
51. Таким чином, зазначена електронна адреса є приватною, а не офіційною (службовою); матеріали скарги не містять доказів, з яких можна взагалі встановити власника даного облікового запису, і автором електронних листів, про які йде мова в самих же листах, є Назва_1; надіслані повідомлення не відповідали вимогам п.п. 8, 9, 10 ст. 137 КПК України, у тому числі не містили цифрового підпису службової особи, від імені якої здійснюється виклик, а тому були сприйняті як повідомлення від особи з ім’ям Назва_1, яка видає себе за слідчу; вважає, що надіслані йому листи є анонімними; порушень етичних норм в електронному листуванні допущено не було.
52. Адвокат зазначає, що матеріали скарги не містять доказів вручення (надсилання) повістки про виклик, у порядку, визначеному КПК України, адвокату Особа_1 і свідку Особа_7.
53. Заперечує факт впливу на свідка Особа_7 з метою неявки останнього до слідчого, що призвело до застосування приводу.
54. З ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для приводу є неявка на допит, незважаючи на неодноразові повідомлення його по телефону. При цьому, в матеріалах скарги відсутні докази направлення Особа_7 повісток по виклик до слідчої, або доведення по «телефону» їх змісту відповідно до вимог ст. 137 КПК України.
55. Крім того, в самій же ухвалі від 10.06.2022 року про привід зазначено, що Особа_7 за письмовим викликом з’явився до слідчої і був допитаний як свідок 26.05.2022 року.
56. Стосовно неявки свідка Особа_7 для відібрання зразків адвокат вказує, що після того, як свідок Особа_7 виявив бажання скористатися правовою допомогою під час процесуальної дії – відібрання біологічних зразків, адвокат прибув із ним до слідчого для участі у процесуальній дії і надав відповідну правову допомогу свідку Особа_7 з дотриманням Правил адвокатської етики та інших вимог законодавства.
57. Щодо тверджень скаржника про неповагу до суду, порушення порядку у залі судового засідання, адвокат повідомив, що під час розгляду клопотання слідчого, у зв’язку з наявністю, на його думку, обґрунтованих підстав для нього, адвокатом було заявлено два відводи слідчій судді з відповідним обґрунтуванням. Право заявляти відвід є виключним правом учасника кримінального провадження, яке не може бути обмежено.
58. Адвокат вказує, що при розгляді клопотання про арешт майна слідча суддя грубо порушувала право на захист Особа_7, у зв’язку з чим, він як адвокат був вимушений принципово реагувати у межах повноважень, наданих КПК України, на дії головуючої.
59. Адвокат звертає увагу на те, що його поведінка не порушувала порядку судового засідання та Правил адвокатської етики, що підтверджується відсутністю зауважень на його дії з боку судді чи попереджень про відповідальність за неповагу до суду, видалення із зали судового засідання, притягнення до відповідальності (відповідно до статті 330 КПК України).
60. Адвокат вказує на відсутність доказів суперечності в позиціях захисника і підзахисного, чи схиляння клієнта до надання неправдивих показань щодо обставин ДТП.
61. Наголошує, що показання, надані Особа_7 у статусі свідка та підозрюваного, є аналогічними тим, які останній надав безпосередньо після події ДТП, коли він, як адвокат, навіть і не знав про зазначене ДТП.
62. Адвокат звертає увагу, що під час спілкування з ним Особа_7 категорично стверджував, що під час ДТП він був пасажиром, а не водієм, а тому є невинуватим у пригоді.
63. Доказів, які б вказували на очевидну вину Особа_7 у вчиненні ДТП матеріали кримінального провадження, з якими адвокат був ознайомлений, не містили, висновки експертів мали виключно ймовірний (а в деяких висновках використана фраза навіть «більш ймовірно»), а не категоричний характер, а на подушці безпеки водія була знайдена кров не тільки Особа_7 а й іншого свідка, про що замовчувала сторона обвинувачення в тексті клопотання про застосування до Особа_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
64. Враховуючи зазначені обставини, із клієнтом була узгоджена єдино можлива у такому випадку правова позиція у справі, на якій наполягав клієнт після повідомлення йому про підозру.
65. Вказує, що він як адвокат, був пов’язаний правовою позицією клієнта та надавав правову допомогу виключно в інтересах клієнта згідно з його версією подій, які останній йому повідомив, та яка не змінювалась упродовж усього строку дії договору про надання правової допомоги. Зміна показань Особа_7 після укладання договору із іншими захисниками є його правом; доводи автора скарги про те, що дії адвоката призвели до погіршення процесуального стану клієнта, оскільки створили ризики, передбачені ст. 177 КПК України, адвокат вважає неспроможними.
66. Адвокат вважає скаргу безпідставною та просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
67. Відповідно до довідки члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Кіровоградської області Особа_4 від 11.12.2023 року за результатом перевірки обставин, викладених в скарзі Особа_2, запропоновано порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

68. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21.12.2023 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (а.с.104-119).
69. Як убачається із матеріалів перевірки, слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_4 від 01.02.2022 року за частиною другою статті 286 КК України.
70. Адвокат Особа_1 брав участь у вказаному кримінальному провадженні під час допиту Особа_7 як свідка 26.05.2022 року, надавши на підтвердження своїх повноважень ордер ВА № 1033000 від 26.05.2022 року, виданий на підставі договору б/н від 15.02.2022 року.
71. Також адвокат Особа_1 надавав правничу допомогу Особа_7 на підставі договору від 20.06.2022 року, укладеного із адвокатським об’єднанням «Особа_13».
72. 08.02.2023 року Особа_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та 15.02.2023 року – стосовно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, на строк з 15.02.2023 року по 08.04.2023 року.
73. 14.03.2023 року адвокат Особа_1 своєю заявою від 13.03.2023 року повідомив слідчого про те, що договір про надання правової допомоги від 20.06.2022 року, укладений із Особа_7, було розірвано за згодою сторін.
74. З 14.03.2023 року захист Особа_7 здійснював адвокат Особа_12, а з 16.03.2023 року – також адвокат Особа_11.
75. 27.03.2023 року під час допиту підозрюваний зазначив, що попередні захисники, гарантуючи майбутнє виправдання, нав’язали йому позицію, унаслідок якої він не визнавав свою вину та не відшкодовував завдану шкоду.
76. Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2023 року підозрюваному Особа_7 було продовжено строк тримання під вартою з визначенням застави.
77. У скарзі зазначено, що 26.05.2022 року після завершення допиту свідка Особа_7, слідча Особа_6 повідомила про необхідність проведення іншої слідчої дії – відібрання біологічних зразків за постановою прокурора Кіровоградської обласної прокуратури, але адвокати Особа_8 та Особа_1 відмовилися від подальших слідчих дій та попросили надати повістки про виклик свідка на інший день. Скаржник стверджує, що слідча намагалася вручити повістки, але адвокати разом зі свідком залишили її кабінет, швидко йдучи до виходу із приміщення СУ ГУНП в Кіровоградській області – з метою уникнення вручення повістки свідку, що підтверджується відеозаписом, приєднаним до скарги.
78. Адвокат Особа_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що договір із Особа_7 був укладений лише на одну слідчу дію, про що він неодноразово повідомляв слідчу Особа_6, і такі відомості зафіксовані також на поданому скаржником відеозаписові. Адвокат звернув увагу на те, що Особа_7 було підписано протокол допиту його як свідка, при цьому, із відеозапису вбачається, що слідча Особа_6 повідомляє про виклик саме Особа_7, а не адвоката.
79. Палата вказала наступне.
80. Відповідно до статті 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року (далі – Правила адвокатської етики або ПАЕ) дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії.
81. За змістом принципу поваги до адвокатської професії, визначеного статтею 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.
82. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (частина третя статті 7 ПАЕ); адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби (стаття 25 ПАЕ).
83. Згідно із частиною першою статті 8 Правил адвокатської етики, адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта.
84. Відповідно до статті 46 Правил адвокатської етики у відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним законодавством.
85. Під час здійснення професійної діяльності адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії (частина перша статті 44 ПАЕ).
86. Особа, приймаючи присягу адвоката (стаття 11 Закону № 5076-VI), бере на себе обов’язки неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до його поведінки.
87. Відтак, взаємодіючи з іншими особами у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності, у тому числі з органами досудового розслідування, адвокат, залишаючись незалежним від свого клієнта, зобов’язаний дотримуватися високих стандартів поведінки, поводити себе гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії, яку він своїми діями уособлює.
88. Палата вважає, що відомості, надані скаржником, вказують на ознаки порушення адвокатом вимог статей 7, 12, 25 та 46 Правил адвокатської етики – стосовно вчинення ним дій, спрямованих на уникнення отримання свідком повістки про виклик, а також в аспекті вимог ділового етикету у взаємовідносинах із особами, з якими адвокат взаємодіє під час здійснення професійної діяльності.
89. У скарзі стверджується, що з мобільного номеру телефону Особа_1 (+ 380 95 470 50 59) та його робочої електронної пошти, велося некоректне листування із слідчим Особа_6, що мало ознаки приниження честі та гідності особи. У повідомленнях, надісланих адвокатом Особа_1, вживалися вирази «нешановна», «від вас листи сприймаю як від шахрайок», а також було зазначено про неможливість останнього «ідентифікувати» відправника повідомлень, при цьому жодного разу адвокат не зателефонував слідчому та не впевнився у дійсності надісланих повідомлень.
90. Дослідивши надані відомості, палата встановила наступне.
91. Зміст наданих скаржником паперових копій знімків екрану вказують на те, що на наступний день після допиту свідка Особа_7 за участю адвоката Особа_1 і подій, які мали місце у приміщенні СУ ГУНП в Кіровоградській області, о 13:30 з адреси електронної пошти Інформація_3 на адресу електронної пошти адвоката Особа_1 від імені слідчого Особа_6 було надіслано адресований адвокату лист наступного змісту: «Прошу Вас з’явитися о 10 годині 00 хвилин 30.05.2022 р. до кабінету 227 СУ ГУНП в Кіровоградській області, до слідчого Особа_6 Інформація_7, для проведення слідчої дії – відібрання біологічних зразків у Особа_7, якому Ви відповідно до наданого 26.05.2022 ордера серії BA № 1033000 від 26.05.2022 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР Інформація_1 надаєте правову допомогу у кримінальному провадженні № Інформація_4 від 01.02.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Свідку Особа_7 у Вашій присутності повідомлено про необхідність останнього з’явитися до слідчого для проведення слідчої дії – відібрання біологічних зразків. Слава Україні! З повагою, слідчий Особа_6»; тема повідомлення: «Повідомлення слідчого».
92. Повідомлення мало вкладення у вигляді зображення того ж змісту у форматі «jpg».
93. О 14 годині 19 хвилин від адвоката Особа_1 надійшла відповідь, у якій було повідомлено наступне: «Шановна Ім’я_1! Я не знаю хто ти така і чому надсилаєш на мою адресу незрозумілі листи. Справа в тому, що від невідомих і неофіційних адресатів я вкладені файли не відкриваю, а відразу їх видаляю як вірусні».
94. О 14 годині 30 хвилин з адреси Інформація_3 на адресу електронної пошти адвоката Особа_1 було надіслано повідомлення: «Доводжу до Вашого відома, що статтею 135 КПК України не передбачена «ідентифікація», у разі необхідності підтвердження особи відправника зверніться до слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження. При цьому, повідомляю, що лист про необхідність Вашого прибуття до слідчого для проведення слідчих дій зі свідком Особа_7 повідомлено Раду адвокатів Кіровоградської області, яка направила лист на Вашу робочу електронну пошту».
95. О 14 годині 34 хвилини з адреси Інформація_3 на адресу електронної пошти адвоката Особа_1 було надіслано адресований йому лист від імені слідчого Особа_6 з проханням з’явитися до кабінету № 227 СУ ГУНП в Кіровоградській області, до слідчого Особа_6 Інформація_7 о 10 годині 00 хвилин 31.05.2022, о 10:00 01.06.2022, о 10:00 06.06.2022 для участі у проведення слідчої дії з Особа_7 (тема: «від слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області»).
96. О 14 годині 59 хвилин від адвоката Особа_1 надійшла відповідь наступного змісту: «Нешановна Ім’я! Не пишіть мені від імені інших осіб! Я не знаю хто ви така і від вас листи сприймаю як від шахрайок».
97. Скаржником також надано паперову копію скріншотів із зображенням електронного листування за 27.05.2022 року через мобільний додаток із абонентом, що має номер телефону Інформація_5, з питання явки до слідчого на 30.05.2022 року для участі у процесуальній дії стосовно Особа_7.
98. Палата вважає, що відомості, надані скаржником, стосовно поведінки адвоката під час листування електронною поштою, вказують на ознаки порушення адвокатом вимог статей 12 та 46 Правил адвокатської етики – в аспекті вимог ділового етикету у взаємовідносинах та спілкуванні (листуванні) із особами, з якими адвокат взаємодіє під час здійснення професійної діяльності.
99. Скаржник зазначає, що 27.03.2023 року підозрюваний Особа_7 під час допиту за участю іншого захисника заявив, що адвокати Особа_1 та Особа_8, шляхом наполягання та введення в оману стосовно правових наслідків його поведінки, здійснювали вплив на нього, нав’язавши позицію, яка суперечила його законним інтересам. На підтвердження своїх доводів надано копії протоколу допиту Особа_7, проведеного у присутності захисника, а також відомості про оголошення його показань у судовому засіданні.
100. Адвокат Особа_1 заперечує доводи скаржника, вказуючи на відсутність доказів суперечності в позиціях захисника і підзахисного чи схиляння клієнта до надання неправдивих показань щодо обставин ДТП.
101. Палата у своїх висновках виходить із наступного.
102. Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
103. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
104. Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).
105. У силу вимог частини другої статті 8 ПАЕ, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
106. Дослідивши у рамках функціонального призначення стадії порушення справи доводи скаржника та надані ним докази, палата вважає, що надані скаржником відомості та письмові документи стосовно здійснення неправомірного впливу на клієнта, вказують на ознаки порушення адвокатом наведених вимог Правил адвокатської етики, тобто дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону 5076-VI.
107. Суб’єкт права на оскарження повідомляє, що 26.05.2022 року свідок Особа_7 у присутності адвоката надав завідомо неправдиві показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а як убачається із висновку судово-психологічної експертизи – на нього здійснювався вплив з боку присутніх захисників, зокрема, мало місце явище «перешкоджання комунікації» на окремих фрагментах відеозапису.
108. Дослідивши відеозапис допиту свідка Особа_7, палата дійшла висновку про відсутність об’єктивних відомостей про ознаки неправомірного впливу на особу, що допитується, з боку присутніх осіб.
109. Що стосується висновків експертизи, то вони, в аспекті оцінки поведінки адвоката, мають характер загальних припущень про наявність «явища перешкоджання комунікації», і не містять відомостей про вчинення ним неправомірних дій.
110. Стосовно тверджень про завідомо неправдиві показання свідка під час допиту як свідка, палата зазначає, що ураховуючи, що Особа_7 де-факто допитувався у «режимі» підозрюваного і набув згодом такого процесуального статусу, юридичне формулювання «завідомо неправдиві показання» вбачається недоречним.
111. Отже, палата погоджується із доводами адвоката, за змістом яких факт вчинення особою завідомо неправдивих показань, тобто діяння, що протиправність та караність якого визначена статтею 382 КК України, має встановлюватися у порядку, визначеному КПК України, та підтверджуватися вироком суду, який набрав законної сили.
112. Скаржник стверджує про неналежну поведінку адвоката у суді під час розгляду клопотання про арешт майна, що було вилучене у ході обшуку в житлі Особа_7.
113. Неналежна поведінка, на думку скаржника, виражалась у тому, що адвокати постійно звинувачували слідчого суддю Особа_10 у непрофесійності та упередженості, з метою затягування розгляду клопотанням – неодноразово заявляли їй відводи у відповідь на заборону знайомитися із матеріалами клопотання слідчого, висловлювали суб’єктивну думку стосовно дій та рішень слідчого.
114. Палата вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
115. Відповідно до частини першої статті 47 КПК України захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
116. Згідно із частиною другою статті 27 Правил адвокатської етики, при виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
117. Стаття 43 Правил адвокатської етики зобов’язує адвоката, дотримуючись принципу законності, водночас бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/ або актами РАУ, НААУ.
118. Порушення адвокатом порядку судового засідання, прояви неповаги до суду можуть мати наслідки, визначені статтею 330 КПК України (попередження головуючого, притягнення до відповідальності чи ініціювання такого питання перед органами адвокатського самоврядування).
119. Так, за приписами частини четвертої статті 330 КПК за неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
120. Суб’єктом права на оскарження не надано належних відомостей про вчинення адвокатом дій, що можуть мати ознаки неповаги до суду чи порушення порядку судового засідання.
121. Зокрема, у скарзі не наведено конкретних дій чи висловлювань адвоката, які він вважає неправомірними, некоректними чи неетичними, а також не наведено інформації, з якої вбачається безпідставність дій адвоката та його намірів затягування судової процедури шляхом зловживання правами.
122. Одночасно, в умовах відсутності належних доказів порушення адвокатом вимог процесуального законодавства чи етичних норм, палата не вважає допустимим втручатися у адвокатську діяльність шляхом здійснення оцінки обраних захисником способів захисту клієнта, пов’язаних із діями сторони обвинувачення чи суду, у тому числі, стосовно подання заяв про відвід слідчого судді.
123. Сам по собі факт вчинення захисником дій чи висловлювання критичних зауважень, які можуть викликати в іншої сторони процесу суб’єктивне невдоволення, не є підставою для здійснення стосовно адвоката дисциплінарного провадження.
124. Скаржник стверджує про те, що адвокатом Особа_1 були проігноровані листи, надіслані на адресу його електронної пошти, з вимогою прибуття до слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області для 15 проведення слідчої дії – відібрання біологічних зразків у свідка Особа_7, інтереси якого вони представляють у рамках кримінального провадження № Інформація_4.
125. Також у скарзі зазначається, що адвокат Особа_1 відмовився спілкуватися по телефону із заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області.
126. Висновки палати ґрунтуються на наступному.
127. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 66 КПК України свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
128. Процедура виклику свідка у кримінальному провадженні регламентується главою 11 КПК України.
129. За змістом частини другої статті 133 КПК України особа може бути викликана у випадку, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.
130. Для проведення процесуальних дій зі свідком слідчий вправі викликати таку особу у порядку, визначеному статтею 135 КПК України; процесуальні гарантії виконання свідком своїх обов’язків забезпечуються можливістю застосування до нього заходів процесуального примусу та відповідальності, визначених, зокрема, статтею 139 КПК України, статтею 185-4 КУпАП.
131. КПК України не передбачає можливості виклику адвоката для проведення слідчої дії зі свідком та не допускає здійснення виклику свідка через адвоката, у тому числі й того, який раніше брав участь у проведенні процесуальних дій.
132. Свідок несе особисту відповідальність за виконання вимог слідчого про його виклик.
133. Отримавши такий виклик, особа на власний розсуд визначає, чи бажає вона реалізувати своє право на професійну правничу допомогу, визначене пунктом 2 частини першої статті 66 КПК України.
134. Таким чином, у контексті доводів скарги про ігнорування адвокатом викликів слідчого для участі у проведенні процесуальної дії із особою, якій надавалася правова допомога під час попереднього допиту, палата не встановила відомостей про неправомірну поведінку адвоката Особа_1.
135. Твердження про відмову адвоката спілкуватися із заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області також не містять інформації про ознаки неналежної поведінки – в аспекті визначених законодавством професійних обов’язків адвоката.
136. Палатою встановлено ознаки дисциплінарного проступку адвоката, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI – у частині відомостей про поведінку адвоката, оцінку яким надано у пунктах 4, 5 та 6 розділу III «Мотиви рішення дисциплінарної палати».
137. Одночасно дисциплінарна палата наголошує на тому, що порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Порушення справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, що потребують розгляду в порядку, визначеному статтею 40 Закону № 5076-VI, з метою установлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку у поведінці адвоката.
138. Стосовно решти відомостей, наведених у скарзі, палата дійшла остаточного висновку про відсутність у поведінці адвоката складу дисциплінарного проступку, і потреби у їх подальшому дослідженні не вбачається.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

139. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
140. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
141. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).

Мотиви та висновки ВКДКА

142. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
143. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
144. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Адвокату забороняється, зокрема, використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта (пункти 1, 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
145. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
146. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
147. Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
148. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
149. Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
150. Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ), Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
151. Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
152. Відповідно до статті 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
153. Відповідно до вимог частини 1 статті 12-1 ПАЕ адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
154. Статтею 25 ПАЕ передбачено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, використовувати засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
155. Згідно приписів абзацу 1 статті 46 ПАЕ у відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним законодавством.
156. У скарзі начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області Особа_2 зазначено, що 26.05.2022 року після завершення допиту свідка Особа_7, слідча Особа_6 повідомила про необхідність проведення іншої слідчої дії – відібрання біологічних зразків за постановою прокурора Кіровоградської обласної прокуратури, але адвокат Особа_1 відмовився від подальших слідчих дій та попросив надати повістки про виклик свідка на інший день. Коли слідча намагалася вручити повістки, адвокати разом зі свідком залишили її кабінет, швидко йдучи до виходу із приміщення СУ ГУНП в Кіровоградській області – з метою уникнення вручення повістки свідку, що підтверджується відеозаписом, приєднаним до скарги.
157. Викладені обставини дійсно зафіксовані на відеозапису від 26.05.2022 року на Диску №1.
158. Адвокат Особа_1 заявляв, що він має доручення тільки на одну слідчу дію, однак копію договору з Особа_7 не надав, а зі скарги Особа_2 вбачається, що 14.03.2023 року від адвокатів Особа_1 та Особа_8 надійшло повідомлення про розірвання договору про надання правової допомоги Особа_7 від 20.06.2022 року за згодою сторін.
159. Також в матеріалах дисциплінарної справи знаходиться копія ордеру серія ВА № 1033000 від 26 травня 2022 року, виданого адвокату Особа_1 на представництво інтересів Особа_7 у Слідчому управлінні ГУНП в Кіровоградській області, на підставі договору від 15.02.2022 року, в якому відсутні будь-які обмеження повноважень адвоката (а.с. 28).
160. Таким чином, ВКДКА погоджується з висновками регіональної КДКА стосовно того, що у вищевказаних діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку.
161. Крім того, статтею 25 ПАЕ передбачено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
162. Статтею 8 ПАЕ визначено, що адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
163. Особа_2 у своїй скарзі на дії адвоката Особа_1 наголошував на тому, що адвокат Особа_1 зайняв у справі позицію та використав свої права всупереч волі, правам, свободам та законним інтересам клієнта, при цьому послався на показання підозрюваного Особа_7, який під час допиту за участю іншого адвоката, заявив, що адвокати Особа_8 та Особа_1 шляхом наполягання та введення в оману стосовно правових наслідків його поведінки, здійснювали вплив на нього, нав’язали позицію по справі, яка суперечила його законним інтересам.
164. На підтвердження цих обставин Особа_2 надав копії протоколів допиту Особа_7 (а.с.64-67, 70-71) та відеозапису судового засідання (Диск № 2).
165. Таким чином, ВКДКА погоджується з висновками регіональної КДКА стосовно того, що у вищевказаних діях адвоката Особа_1 також наявні ознаки дисциплінарного проступку.
166. Крім того, щодо доводів скарги, що з мобільного номеру телефону Особа_1 та його робочої електронної пошти, велося некоректне листування із слідчим Особа_6, ВКДКА погоджується з висновками КДКА регіону, що відомості, надані скаржником, стосовно поведінки адвоката під час листування електронною поштою, вказують на ознаки порушення адвокатом вимог статей 12 та 46 Правил адвокатської етики – в аспекті вимог ділового етикету у взаємовідносинах та спілкуванні (листуванні) із особами, з якими адвокат взаємодіє під час здійснення професійної діяльності.
167. На стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
168. В оскаржуваному рішенні мова йде про порушення дисциплінарної справи, а не про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
169. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 р. по справі 822/570/17.
170. Велика палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 р. по справі №817/66/16 зазначила, що скарга не містила відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката та відповідно відсутності у КДКА Рівненської області підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо неї, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА Рівненської області не надавала правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга, та не встановлювала факт вчинення позивачкою конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
171. Заперечення адвоката Особа_1 також мають бути оцінені у сукупності зі всіма дослідженими доказами, наданими сторонами та їх поясненнями.
172. Адвокат Особа_1 в своїй скарзі до ВКДКА посилається на порушення вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення № 120) під час розгляду скарги Особа_2.
173. ВКДКА зазначає, що вимоги до заяви (скарги) визначені статтею 14 Положення № 120, а саме: до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою. До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
174. Статтею 15 Положення №120 передбачено, що заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
175. Відповідно до статті 19 Положення №120, рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).
176. Згідно ст. 21 Положення № 120, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
177. Таким чином, з вищезазначених норм вбачається, що Голова КДКА перевіряє скаргу відносно адвоката на її відповідність вимогам Положення №120 та у разі відповідності передає її дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
178. В свою чергу, у дисциплінарної палати відсутні повноваження повертати скаргу відносно адвоката без розгляду.
179. ВКДКА звертає увагу, що встановлення вимог до скарги відносно адвоката має на меті забезпечення прав кожного з учасників дисциплінарного провадження (заявника/скаржника та адвоката).
180. Так, в матеріалах справи наявна розписка адвоката Особа_1 від 29.05.2023 року про те, що він отримав копію скарги начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області Особа_2 з додатками (а.с. 80), а також письмові пояснення адвоката Особа_1 по суті питань, порушених у скарзі (а.с.81-89). Таким чином, право адвоката Особа_1 знати зміст скарги відносно нього та надати свої пояснення не порушено.
181. Відсутність згоди Особа_2 на обробку його персональних даних також не впливає на обсяг прав адвоката Особа_1.
182. Таким чином, часткове невиконання вимог ст. 14 Положення №120 в цілому не вплинуло на права адвоката Особа_1.
183. ВКДКА наголошує на тому, що, у разі якщо почалася стадія проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, – процедурні порушення, допущені Головою КДКА, не можуть відміняти ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та надавати додаткові повноваження дисциплінарній палаті щодо повернення скарги.
184. Також Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що регіональна КДКА порушила строки направлення копії рішення № 49 від 21.12.2023 року.
185. Згідно зі ст. 33 Положення № 120 рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв’язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
186. У порушення вимог ст. 33 Положення № 120 КДКА Кіровоградської області надіслала копію рішення № 49 від 21.12.2023 року тільки 05.01.2024 року, тобто з порушенням строку.
187. Разом з тим, вказані процедурні порушення не впливають на правильність прийнятого рішення про порушення дисциплінарної справи та не можуть відміняти ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
188. Також у скарзі до ВКДКА адвокат Особа_1 зазначає, що станом на дату прийняття рішення минув 1 рік 7 місяців з дати подій (26.05.2022) і, відповідно, відсутні будь-які підстави для порушення дисциплінарної справи.
189. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
190. Строк, протягом якого з дня вчинення дисциплінарного проступку може бути порушена дисциплінарна справа, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначений.
191. В свою чергу, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» може застосовуватися на четвертій стадії дисциплінарного провадження, а саме «прийняття рішення у справі». На третій стадії перевіряється наявність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а вже на четвертій стадії вирішується питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Зазначене обумовлено тим, що в положеннях ч. 2 ст. 35 Закону чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі». Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку (Рішення ВКДКА від 28 жовтня 2016 року «Застосування строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності при здійсненні дисциплінарного провадження»).
192. Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА Кіровоградської області правомірно порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, оскільки в діях адвоката вбачаються ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку.
193. Рішення КДКА Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21 грудня 2023 року є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
194. На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

195. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
196. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області у складі дисциплінарної палати № 49 від 21.12.2023 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська