Рішення ВКДКА № ІIІ-002/2023 від 31.03.2023 року за скаргою адвоката на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 122/2 від 11.11.2022 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № ІIІ-002/2023

 31 березня 2023 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Котелевської К.В., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Подольної Т.А., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 122/2 від 11.11.2022 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) Київської області надійшла скарга (ухвала) Вищого антикорупційного суду від 16.06.2022 у справі № Інформація_1 (далі – Ухвала), постановлена суддями Особа_2 (головуючий), Особа_3 та Особа_4, якою порушено перед КДКА Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_1.
2. Листом за вих. № 413 від 17.08.2022 Голова КДКА Київської області Особа_5 звернувся до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА), у якому повідомив про надходження Ухвали щодо адвоката Особа_1, який є членом кваліфікаційної палати КДКА Київської області, та просив у зв’язку з цим направити Ухвалу до КДКА іншого регіону для розгляду.
3. Листом за вих. № 1216 від 31.08.2022 Голова ВКДКА Особа_6 направив копію Ухвали до КДКА Житомирської області.
4. 06.09.2022 Голова КДКА Житомирської області Особа_7 доручив члену дисциплінарної палати Особа_8 провести всі необхідні дії та скласти довідку.
5. Листом за вих. № 09.09.2022 від 09.09.2022 член дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Особа_8 запропонував адвокату Особа_1 надати письмові пояснення щодо порушених в Ухвалі питань.
6. 05.10.2022 до КДКА Житомирської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1.
7. 10.11.2022 членом дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Особа_8 була підготовлена довідка, відповідно до якої у діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
8. 11.11.2022 дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області ухвалено рішення № 122/2, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 (далі – Рішення).
9. Зазначене Рішення було отримано Особа_112.2022.
10. 13.12.2022 у ВКДКА зареєстрована скарга Особа_1 на Рішення, однак листом за вих. № 1692 від 14.12.2022 та скарга була повернута скаржнику, оскільки до неї не було долучено доказів відправлення її копій КДКА Житомирської області та судді Вищого антикорупційного суду Особа_2. Лист ВКДКА був отриманий адвокатом Особа_1 28.12.2022.
11. 30.12.2022 адвокатом Особа_1 було повторно направлено до ВКДКА скаргу на Рішення, однак листом ВКДКА за вих. № 59 від 12.01.2023 скаргу було повернуто з мотивів того, що адвокатом не було зазначено у ній номеру засобу зв’язку та адресу електронної пошти судді Особа_2, а в описах вкладення на ім’я КДКА Житомирської області та судді Особа_2 зазначена кількість аркушів скарги з додатками, що не відповідає загальній кількості аркушів скарги з додатками, яка була подана до ВКДКА. Лист ВКДКА був отриманий адвокатом Особа_1 18.01.2023.
12. 23.01.2023 адвокатом Особа_1 було в третій раз направлено до ВКДКА скаргу на Рішення, а також заяву про поновлення строку на його оскарження. Скарга та заява були того ж дня зареєстровані за №№ 18426 та 18427 відповідно.
13. Листом за вих. № 156 від 31.01.2023 ВКДКА витребувала у КДКА Житомирської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
14. Вказані матеріали надійшли до ВКДКА 20.02.2023 за вхід. № 18552 (вих. № 9 від 15.02.2023)
15. Листом за вих. № 270 від 23.02.2022 Голова ВКДКА Особа_6 доручив члену ВКДКА Особа_9 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені в скарзі.
16. Скаржником пропущено строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
17. Розглянувши доводи Скаржника ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

18. В Ухвалі Вищого антикорупційного суду йдеться про те, що у зв’язку з неявкою захисників обвинуваченого Особа_10 в судове засідання для обрання останньому запобіжного заходу, судом було постановлено звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для забезпечення участі захисника з числа адвокатів центру в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
19. Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві надання зазначеної правової допомоги було доручено адвокату Особа_1, який прибув у судове засідання із запізненням на одну годину.
20. Із початком судового засідання адвокатом Особа_1 було заявлене клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке було частково задоволене, у зв’язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву на 2 години 10 хвилин.
21. Близько 20:00 год. судове засідання було продовжено. У судовому засіданні адвокат Особа_1 заявив повторне клопотання про відкладення, вважаючи відповідну кількість часу недостатньою, а також, з огляду на погане самопочуття обвинуваченого, якому бригадою невідкладної допомоги було надано медичну допомогу, рекомендовано звернутися до сімейного лікаря, однак госпіталізований він не був.
22. Обвинувачений Особа_10 пояснив суду, що у перерві йому дійсно стало зле, на його прохання йому була надана медична допомога, оскільки у нього підвищився тиск, стався гіпертонічний криз, та надав суду про це медичний документ. У наданому документі вказано показники артеріального тиску до і після надання обвинуваченому медичної допомоги (інформація про наявність у обвинуваченого невідкладного стану, який загрожує життю чи здоров`ю, необхідність госпіталізації, що унеможливлюють його подальшу участь у судовому засіданні, у наданому документі відсутня).
23. З огляду на те, що обвинувачений неодноразово не з`являвся в судові засідання і для розгляду цього клопотання, його прибуття до суду було забезпечено приводом, а також ураховуючи нормалізацію стану його здоров`я після надання медичної допомоги (відсутність необхідності в госпіталізації), судом було відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
24. У подальшому, після проголошення вказаної ухвали суду, не реагуючи на зауваження головуючого щодо необхідності зайняти своє місце для продовження розгляду клопотання, захисник адвокат Особа_1 заявив, що він не бажає брати в цьому участь, уважаючи це тортурами, порушенням його прав як захисника, крім того, наголосив, що у зв`язку з цим, суд може звертатись до КДКА, і без дозволу суду покинув зал судових засідань.
25. Враховуючи викладене, Вищий антикорупційний суд порушив перед КДКА Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_1.
26. Своєю чергою у своїх письмових поясненнях адвокат Особа_1, зокрема, повідомив, що йому було надано судом недостатню кількість часу для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки вони викладені на 17 томах, а він за 2 год. 55 хв. встиг ознайомитися лише з 9 томами повністю та з 3 частково.
27. Після продовження засідання адвокат Особа_1 звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання, виходячи з того, що часу для ознайомлення з матеріалами справи було недостатньо, а його підзахисному стало зле.
28. Так, адвокат Особа_1 вказує, що під час перерви обвинуваченому надавалася медичне допомога, оскільки у нього підвищився тиск і стався гіпертонічний криз, про що суду було надано медичний документ, відповідно до якого до надання допомоги в обвинуваченого були зафіксовані артеріальний тиск 200/100, пульс 70, температура 36.1, а після надання медичної допомоги артеріальний тиск було знижено до 150/90.
29. Враховуючи наведене, адвокат Особа_1 вважає свою поведінку виправданою, а дії та рішення суддів такими, що становлять собою втручання у його адвокатську діяльність.
30. До письмових пояснень адвокатом Особа_1 було додано заяву, підписану від імені обвинуваченого Особа_10, у якій останній зазначає, що адвокат Особа_1 діяв в його інтересах, оскільки обвинувачений під час судового засідання перебував у напівсвідомому стані.
31. Скарга адвоката Особа_1 на Рішення КДКА Житомирської області в основному повторює доводи письмових пояснень; окрім того, адвокат звертає увагу на рішення ВКДКА від 01.03.2018 «Про практику застосування КДКА дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю», відповідно до якого, на думку скаржника, залишення зали судового засідання може бути застосоване адвокатом, як метод захисту, у виключному випадку.

Встановлені фактичні обставини

32. Вищим антикорупційним судом вирішувалося питання про обрання обвинуваченому Особа_10 запобіжного заходу.
33. Розглядаючи зазначене питання, Вищий антикорупційний суд прийшов до висновку, що в інтересах правосуддя, необхідно призначити захисника за призначенням для участі у здійсненні окремої процесуальної дії – розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, та звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для забезпечення участі захисника з числа адвокатів центру в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
34. Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві надання зазначеної правової допомоги було доручено адвокату Особа_1.
35. Із початком судового засідання адвокатом Особа_1 було заявлене клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке було частково задоволене, у зв’язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву на 2 години 10 хвилин.
36. Із копії журналу судового засідання, наданого Вищим антикорупційним судом, вбачається, що суд, задовольняючи клопотання частково, виходив із того, що 50 хвилин, уже пройшли. ВКДКА вважає, що в зазначеному записі йдеться про те, що із передбачених законом щонайменше трьох годин для ознайомлення з копією клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, 50 хв. уже пройшли, а тому суд задовольнив клопотання частково.
37. Із копії журналу судового засідання також вбачається, що перерву в судовому засіданні було оголошено о 17:31, розгляд продовжено о 20:24, тобто через 2 години 53 хвилини.
38. У судовому засіданні адвокат Особа_1 заявив повторне клопотання про відкладення, вважаючи відповідну кількість часу недостатньою, а також, з огляду на погане самопочуття обвинуваченого, якому бригадою невідкладної допомоги було надано медичну допомогу, рекомендовано звернутися до сімейного лікаря, однак госпіталізований він не був.
39. Обвинувачений Особа_10 пояснив суду, що у перерві йому дійсно стало зле, на його прохання йому була надана медична допомога, оскільки у нього підвищився тиск, стався гіпертонічний криз, та надав суду про це медичний документ.
40. У наданому документі вказано показники артеріального тиску до і після надання обвинуваченому медичної допомоги, відповідно до якого до надання допомоги в обвинуваченого були зафіксовані артеріальний тиск 200/100, пульс 70, температура 36.1, а після надання медичної допомоги артеріальний тиск було визначено на рівні 150/90, пульс 70, температура 36.6.
41. Інформація про наявність у обвинуваченого невідкладного стану, який загрожує життю чи здоров`ю, необхідність госпіталізації, що унеможливлюють його подальшу участь у судовому засіданні, у медичному документі відсутня.
42. Як вбачається із копії журналу судового засідання, після відмови суду у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, адвокат Особа_1 оголосив, що припиняє участь у судовому засіданні, вважаючи його тортурами. Також адвокат зазначив, що не може надавати правову допомогу, не ознайомившись з усіма матеріалами, а робочий час суду уже завершився. Зазначив, що суд може звертатися до КДКА. У відповідь на зазначену репліку адвоката Особа_1 суд зробив йому зауваження, просив присісти, однак адвокат Особа_1 покинув судове засідання.
43. У матеріалах дисциплінарної справи міститься заява обвинуваченого Особа_10 про те, що адвокат Особа_1 діяв в його інтересах, оскільки обвинувачений під час судового засідання перебував у напівсвідомому стані.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

44. КДКА Житомирської області, ухвалюючи Рішення про порушення дисциплінарної справи, зазначила, що протестна діяльність адвоката, у процесуальному розумінні, має відбуватися в порядку, передбаченому законодавством, у цьому випадку – КПК України, тобто шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях.
45. КДКА Житомирської області також вказала, що здійснення протесту у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі, у тому числі без погодження з клієнтом, із залишенням адвокатом судового засідання, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката.
46. Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку, що в діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

47. Статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року (далі – ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
48. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
49. Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
50. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
51. Пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
52. Статтею 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
53. Згідно з абз. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
54. Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
55. Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участі обвинуваченого, а в разі неможливості прибути у визначений строк, захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
56. Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
57. Частиною 2 ст. 329 КПК України передбачено, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
58. Статтею 37 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

59. Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
60. Статтею 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
61. Згідно ч. 5 ст. 52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Мотиви та висновки ВКДКА

62. Перевіривши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
63. Розглядаючи в межах дисциплінарного провадження скарги, органи адвокатського самоврядування не оцінюють судові рішення на предмет законності, а лише вирішують питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
64. Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відбувається в декілька стадій, перелік та черговість яких визначені, зокрема, в ст. 37 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
65. Порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту вчинення дисциплінарного правопорушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку.
66. Водночас, ВКДКА звертає увагу, що саме на стадії розгляду дисциплінарної справи надається оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката в контексті доводів ухвали суду, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності. До подібного висновку ВКДКА прийшла під час ухвалення рішення № IV-008/2022 від 29.04.2022.
67. З матеріалів справи та встановлених КДКА і ВКДКА обставин, вбачається, що, розглядаючи питання про обрання запобіжного заходу Особа_10, Вищий антикорупційний суд дійшов висновку про те, що в інтересах правосуддя необхідно призначити захисника за призначенням для участі у здійсненні окремої процесуальної дії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
68. Адвокат Особа_1 був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для забезпечення участі захисника з числа адвокатів центру в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
69. Таким чином, суд прийшов до висновку, що участь захисника для вирішення зазначеного процесуального питання є необхідною в інтересах правосуддя як такого.
70. В свою чергу адвокат Особа_1 відмовився продовжувати брати участь у судовому засіданні, обґрунтовуючи це незгодою з Ухвалою, якою відмовлено у відкладенні судового засідання, з мотивів того, що йому як захиснику недостатньо часу для ознайомлення з наданими матеріалами, а потерпілий погано себе почуває.
71. Обвинуваченому Особа_10 надавалася медична допомога, у результаті якої, як вбачається з наданої довідки, його стан покращився. При цьому ВКДКА звертає увагу, що працівниками швидкої допомоги не було прийнято рішення про госпіталізацію обвинуваченого.
72. Щодо залишення адвокатом Особа_1 зали судового засідання за обставин, встановлених у даній справі, ВКДКА зазначає наступне.
73. Протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту. Здійснення протесту у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі із залишенням адвокатом залу судового засідання, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката та не є видом надання професійної правничої допомоги.
74. Така позиція відображена у рішенні ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021.
75. Таким чином, ВКДКА дійшла висновку, що в поведінці адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а тому у КДКА були підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно нього.
76. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА, –

ВИРІШИЛА:

77. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
78. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 122/2 від 11.11.2022 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.

Відповідно до ч.7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     Ю.І. Клечановська