Рішення ВКДКА № III-018/2025 від 21.03.2025 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 226/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № III-018/2025

21 березня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька ОІ., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 226/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 05.09.2024 до КДКА Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на дії адвоката ОСОБА_1.
  2. 10.09.2024 голова дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_2 доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_2 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ.
  3. Листом від 05.11.2024 адвоката ОСОБА_1 повідомлено про надходження скарги і запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі у строк до 18.11.2024.
  4. Станом на день завершення перевірки на адресу КДКА Київської області письмових пояснень від адвоката ОСОБА_1 не надходило.
  5. 19.11.2024 членом дисциплінарної палати складено довідку.
  6. 20.11.2024 рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської у складі дисциплінарної палати № 226/2024 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
  7. 26.11.2024 до дисциплінарної палати КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1.
  8. 09.12.2024 копія зазначеного рішення була направлена на електронну пошту Скаржнику та адвокату.
  9. 08.01.2025 Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України направила до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської у складі дисциплінарної палати № 226/2024 від 20.11.2024.
  10. Строк оскарження рішення КДКА, визначений ч.3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не пропущений.
  11. Листом від 17.01.2025 за вих № 378 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1
  12. 13.02.2025 матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 надійшли до ВКДКА (вх. № 25824).
  13. Листом від 14.02.2025 за вих № 910 Т.в.о. Голови ВКДКА ОСОБА_3 доручив члену ВКДКА ОСОБА_4 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 226/2024 від 20.11.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. ВША НААУ зазначало, що відповідно до відомостей з ЄРАУ відсутня інформація про виконання вимог підвищення кваліфікації адвокатом ОСОБА_1. Відповідно до особової картки обліку залікових балів у адвоката відсутня необхідна кількість залікових балів з підвищення кваліфікації за 2019-2023 роки.
  2. Адвокат ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 18.11.2024, що надійшли до КДКА регіону 11.2024, зазначила наступне.
  3. У 2019 нею було розпочато проходження курсів підвищення кваліфікації, однак з великим навантаженням та карантинними заходами закінчити підвищення кваліфікації не видалось заможливе.
  4. В наступні роки, в зв’язку з:
  5. введенням на усій території України карантину з 12 березня 2020 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”;
  6. в зв’язку з початком повномасштабного вторгненням рф на територію України 24 лютого 2024 року та введенням воєнного стану на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ;
  7. в зв’язку з масовими обстрілами об’єктів енергетичної інфраструктури та відключеннями електроенергії на всій території України пройти підвищення кваліфікації не видалось за можливе.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. 20.11.2024 року рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 231/2024 було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
  2. Члени дисциплінарної палати КДКА регіону, проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НААУ, надані на її обґрунтування докази, прийшли до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно неї.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

  1. Реалізуючи право на оскарження рішення у дисциплінарній справі, ВША НААУ звертається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) зі скаргою на рішення КДКА Київської області №226/2024 від 20 листопада 2024, оскільки не погоджується з ухваленим рішенням та доводами, викладеними у ньому.
  2. Щодо посилання КДКА Київської області на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (далі-6ААС) від 10 вересня 2024 у справі № 640/1859/22 за позовом ОСОБА_5 до НААУ, із залученням ВША НААУ третьою особою.
  3. Згідно з мотивувальною частиною рішення КДКА регіону, при вирішенні питання про порушення дисциплінарної відповідності стосовно адвоката зроблено посилання на Постанову 6ААС від 10.09.2024р. у справі №640/1859/22 (з урахуванням ухвали від 06.11.2024 про виправлення описки), якою визначено протиправність та скасовано п.п. 18, 19, 20 Порядку від 03.07.2021р. №63 (далі – Постанова). Зокрема, відповідно до тексту Постанови, КДКА регіону не вбачає правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката.
  4. Скаржник вважає, що таке рішення є не правомірним з огляду на такі обставини:
  5. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 09.2024.
  6. Керуючись зазначеними положеннями, ВША НААУ звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18,19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
  7. Таким чином, КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021,2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
  8. По-друге, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення КДКА регіону зроблено посилання на положення статті 19 Конституції України (далі – Конституція), відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
  9. З приводу цього, ВША НААУ звертає увагу на наступне:
  10. Відповідно до пункту 19 Порядку, адвокати, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити професійний рівень на рівні не менше 16 годин щороку. В перший рік отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю такий адвокат має право отримати меншу кількість балів.
  11. Пункт 20 цього Порядку застосовується до таких адвокатів з наступного календарного (звітного) року після року, в якому особа набула трьох річного стажу адвокатської діяльності.
  12. Відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).Цей пункт визначає лише кількісні показники залікових балів і не стосується відповідальності за невиконання обов’язку підвищення кваліфікації.
  13. Стаття 21 Закону чітко закріплює професійний обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Навіть якщо пункти Порядку, які визначають кількість балів, скасовані, сам обов’язок залишається чинним. Це означає, що адвокат зобов’язаний підвищувати кваліфікацію, незважаючи на зміни у вимогах щодо її обсягу.
  14. Відповідно до пункту 1.31 Положення «Про Раду адвокатів України» затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012, Рада адвокатів України визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організовує підвищення кваліфікації адвокатів.
  15. З метою роз’яснення та забезпечення виконання цього обов’язку, РАУ було розроблено та затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 р. №63), з подальшими змінами.
  16. Виходячи з цієї норми, можемо стверджувати, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобов’язаний виконувати цей професійний обов’язок, хоча його кількісні показники можуть змінюватися.
  17. Таким чином, посилання КДКА регіону на положення статті 19 Конституції є не правомірним, адже законодавством прямо передбачено обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обов’язку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови 6ААС від 10.09.2024 р. – помилковим.
  18. По-третє, як ми вже вказували, обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
  19. Так, у тексті Постанови зазначено, що обов’язок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
  20. Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
  21. Виходячи з цього, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  22. Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, пов’язаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
  23. Таким чином, адвокати зобов’язані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема:
  24. пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік;
  25. пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики;
  26. пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.
  27. По-четверте, КДКА регіону, окрім статті 19 Конституції, також посилається на положення статті 58 Конституції, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові актине мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
  28. У зв’язку з цим ВША НААУ зазначає наступне:
  29. Пункт 20 Порядку зобов’язує всіх адвокатів, за винятком тих, на кого поширюється пункт 19 цього Порядку, щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів). Ця норма встановлює лише мінімальний обсяг підвищення кваліфікації і не визначає відповідальності за невиконання цього обов’язку.
  30. Скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку стосуються виключно регулювання модульної програми «Молодий адвокат» та кількісних показників залікових балів. Вони не встановлювали сам обов’язок підвищення кваліфікації чи механізми притягнення адвокатів до відповідальності.
  31. Постанова 6ААС не охоплювала питання скасування відповідальності адвокатів чи їхнього обов’язку підвищувати кваліфікацію, а стосувалася виключно протиправності окремих пунктів Порядку.
  32. Таким чином, посилання на статтю 58 Конституції України є юридично необґрунтованим, оскільки її положення застосовуються виключно у випадках пом’якшення або скасування відповідальності особи. У цьому випадку мова йде про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
  33. Більше того, обов’язок підвищення кваліфікації закріплений у статті 21 Закону. Ця норма є чинною, і її виконання обов’язкове для всіх адвокатів незалежно від змін у Порядку.
  34. Посилання КДКА регіону на статтю 58 Конституції є не лише помилковим, але й таким, що суперечить принципам правової визначеності та обов’язковості виконання законів і рішень органів адвокатського самоврядування.
  35. Враховуючи наведені аргументи, рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним, оскільки посилання на Постанову 6ААС від 10 вересня 2024 не враховує чинність положень Порядку для попередніх періодів. Зазначені пункти Порядку регламентують процедури та обов’язки адвокатів, які діяли до набрання законної сили Постановою, і не були скасовані зворотною дією в часі. Таким чином, КДКА порушила принципи правової визначеності та обов’язковості виконання законодавства і рішень органів адвокатського самоврядування, що робить її рішення юридично необґрунтованим.
  36. Щодо підтвердження не виконання адвокатом свого професійного обов’язку за період з 2019 по 2023 роки.
  37. Відповідно до мотиваційної частини оскаржуваного рішення, КДКА регіону вказує про те, що ними жодним чином не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п.20 Порядку, який відповідно до Постанови від 10.09.2024р. визнаний протиправним та скасованим.
  38. Тобто, з огляду на постановлене рішення суду, КДКА вказує, що ними жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
  39. Однак, дане твердження не відповідає дійсності і є необґрунтованим з огляду на аргументацію, викладену в першому блоці.
  40. Зокрема, як було зазначено вище, Постанова 6ААС від 10.09.2024 року (у справі №640/1859/22) не передбачає зворотної дії в часі. Це означає, що всі пункти Порядку, зокрема пункт 20, діяли до моменту прийняття Постанови, тобто до 10 вересня 2024 року. Відтак, адвокати мали обов’язок виконувати положення цих пунктів, зокрема підвищувати кваліфікацію на рівні 16 (для адвокатів, що не досягай 3-річного стажу) або 10 залікових балів щорічно.
  41. Відповідно до пункту 14 Порядку, адвокати можуть обирати різні форми підвищення кваліфікації (семінари, тренінги, онлайн-курси тощо). Таким чином, обов’язок щодо підвищення професійного рівня залишається чинним незалежно від скасування кількісних вимог у пунктах 18, 19, 20. Як було зазначено в першому блоці, цей обов’язок прямо закріплений у статті 21 Закону.
  42. КДКА некоректно тлумачить положення Постанови та не враховує чинність норм, які діяли в попередні періоди. Це робить висновок про «відсутність доказів» хибним, оскільки адвокат був зобов’язаний виконувати встановлені Порядком вимоги у відповідний період.
  43. Сам факт скасування пункту 20 Порядку не звільняє адвокатів від обов’язку підвищувати свій професійний рівень. Отже, твердження про «невиконання обов’язку» має оцінюватися через призму чинних на той момент нормативних актів, а не постфактум із посиланням на скасовані норми.
  44. Згідно з відомостями Центру акредитації ВІПА НААУ у 2024 році адвокат в повному обсязі виконала вимоги Порядку, що підтверджується відповідним сертифікатом.
  45. Однак, хоч бездіяльність щодо виконання професійного обов’язку у 2024 була обірвана, це не може бути підставою для звільнення адвоката від дисциплінарної відповідальності за попередні роки.
  46. Обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації за попередні роки (2019-2023) залишився невиконаним і не був виправлений у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  47. Відповідно до положень пункту 30 Порядку вказано, що адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
  48. Згідно з пунктом 32 Порядку, адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки, мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
  49. Крім того, пунктом 1 Рішення РАУ №22 від 7 червня 2024 року Про надання роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення, встановлено, що невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації за кожен рік є триваючим дисциплінарним проступком до моменту отримання відповідного сертифіката або притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з двох умов:
  50. Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримавсертифікат;
  51. Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обов’язку.
  52. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадженняможе бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
  53. Таким чином, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою ВША НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердженням виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня, а також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
  54. Разом із тим, згідно з відомостями, розміщених на платформі Центру акредитації ВША НААУ, за період з 2019 по 2023 роки адвокат не тільки не підвищувала свій професійний рівень, а й не проходила спеціальні тестування і не отримувала електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
  55. Відповідно допостанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
  56. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
  57. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваючеправопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
  58. Таким чином ВША НААУ вважає вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката триваючим.
  59. Отже, адвокат протягом п’яти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023) поспіль щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконала вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримала сертифікати, внаслідок чого це вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
  60. Виходячи з наведеного, твердження КДКА регіону про недоведеність невиконання адвокатом професійного обов’язку є юридично необґрунтованим. Воно не враховує дії норм Порядку до 10.09.2024 року, а також положення статті 21 Закону, яка чітко закріплює обов’язок адвокатів щодо підвищення кваліфікації.
  61. Зважаючи на викладені обставини, ВША НААУ вважає за необхідне наголосити, що адвокат у період з 2019 по 2023 роки систематично не виконувала свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, чим грубо порушила вимоги Закону, рішення РАУ та положення Правил. Дані порушення підтверджені матеріалами справи, однак через неповну оцінку доказів вони не були визнані Дисциплінарною палатою.
  62. Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють п’ятирічний період, та їхній триваючий характер, Скаржник вважає, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
  63. Більше того, рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
  64. З огляду на зазначені обставини, ВША НААУ вважає, що рішення КДКА є юридично необґрунтованим, суперечить чинному законодавству та потребує перегляду.
  65. ВША НААУ просить:
    • скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №226/2024 від 20.11.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1;
    • ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1, притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нею дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
  2. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
  3. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  4. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
  5. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  6. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  7. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  8. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  9. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  10. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  11. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  12. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  13. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  14. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  15. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  16. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
  17. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  18. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  19. Професійний обовʼязок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
  20. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
  3. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  6. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  7. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
  9. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  10. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  11. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  12. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  13. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  14. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  15. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  16. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  17. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  18. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
  19. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  20. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  21. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
  22. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
  23. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
  24. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
  25. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  26. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  27. Таким чином, в діях адвоката ОСОБА_1, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
  28. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
  29. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
  30. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
  31. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 226/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о.  Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ