РІШЕННЯ № III-020/2025
21 березня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька ОІ., Темнохудової З.В., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А. розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 238/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 05 вересня 2024 року на електронну адресу КДКА Київської області за вх. № 936 надійшла скарга ВША НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1.
- 05 вересня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області.
- 10 вересня 2024 року проведення перевірки доручено члену дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_2.
- 05 листопада 2024 року листом вих. №981 член дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_2. звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмових пояснень по суті порушених питань у строк до 18.11.2024 року.
- 19 листопада 2024 року на адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1.
- 19 листопада 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_2 подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали справи.
- 20 листопада рішенням КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №238/2024 у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відмовлено.
- 09 січня 2025 року Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №238/2024 від 20 листопада 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (вх.№ 25033 від 09 січня 2025 року).
- 17 січня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА ОСОБА_3 листом № 369 витребував у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду зазначеної скарги та інформацію про наявність/відсутність у адвоката ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень.
- 13 лютого 2025 року за вхід. № 25829 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1, де окремо повідомлено про те, що інформація про дисциплінарні стягнення відносно ОСОБА_1 відсутня.
- 14 лютого 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА ОСОБА_3 листом № 904 доручив члену ВКДКА ОСОБА_4 провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №238/2024 від 20 листопада 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
Дотримання строку на подання скарги на рішення КДКА.
- Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №238/2024 від 20 листопада 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 була направлена до ВКДКА 09 січня 2025 року.
- В свою чергу, скарга не містить відомостей щодо дати отримання скаржником рішення КДКА Київської області від 20 листопада 2024 року (доведення такого рішення до відома скаржника).
- Окрім зазначеного, скарга не містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №238/2024 від 20 листопада 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, натомість Скаржник посилається на частину 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до якої рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
- Таким чином, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний:
- дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
- на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
- невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
- підвищувати свій професійний рівень;
- виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
- виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 року №111, який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок).
- Відповідно до п. 1 Порядку дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Відповідно до п. 3 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.
- Відповідно до п. 15 Порядку видами підвищення кваліфікації адвокатів є:
- навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації;
- виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів у рамках акредитованого заходу;
- наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;
- видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання – 12 залікових балів;
- здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності – 30 залікових балів;
- здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності – 45 залікових балів;
- робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») – 2 залікових бали на рік;
- участь у роботі секцій та комітетів (голова та заступники голови комітету, секції НААУ – 10 балів на рік; член ради комітету, секції НААУ – 5 балів на рік);
- інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.
- Бали, нараховані адвокату за здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном), а також наукового ступеня доктора філософії в галузі права переносяться та враховуються у наступному звітному періоді. У всіх інших випадках бали, отримані понад необхідну річну норму, на наступі періоди не переносяться.
- Відповідно до п. 17 Порядку всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Відповідно до п. 19 Порядку адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов’язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин – щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
- Відповідно до п. 21 Порядку всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
- Згідно п. 22 Порядку адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
- Відповідно до п. 27 Порядку адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації, незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить. В разі проведення регіональними органами адвокатського самоврядування у своїх регіонах безкоштовних заходів з підвищення кваліфікації для адвокатів адвокатам такого регіону надається перевага в реєстрації на такі заходи.
- Згідно п. 29 Порядку адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією – підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів».
- Відповідно до п. 31 Порядку, у разі якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 29 цього Порядку, адвокат зобов’язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації, протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.
- Відповідно до п. 32 Порядку, адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Оскаржуване рішення прийнято 20 листопада 2024 року. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКА регіону 09 грудня 2024 року направила адвокату та ВША НААУ оскаржуване рішення, відповідно у Скаржника був час для подачі скарги у строк, передбачений діючим законодавством. Останнім днем на оскарження рішення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є 08 січня 2025 року. Будь яких інших відомостей стосовно дати отримання копії оскаржуваного рішення Скаржником не надано, в скарзі такі відсутні.
- Оцінюючи співвідношення норм ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції Закону України від 10.10.2024 року), за якою рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи, а також ч. 1ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно якої адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, ВКДКА зазначає, що зазначені норми співвідносяться, як загальна та спеціальна.
- Частина 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стосується строків оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або суду тих рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, строки оскарження яких не передбачені спеціальними нормами: 43. ст.8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка стосується строків оскарження рішень КДКА регіону про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту; ч.5 ст.9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка стосується строків оскарження рішень КДКА регіону особами, які не склали кваліфікаційний іспит; 4.3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка стосується строків оскарження рішень КДКА регіону щодо порушення: дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи; ч1. ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка стосується строків оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у дисциплінарній справі – рішень КДКА регіону щодо закриття дисциплінарної справи або щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Також, ч.1 ст.80 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено, що скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта. Для окремих видів справ законом можуть встановлюватися інші строки подання скарги.
- До ВКДКА не подано клопотання з обґрунтуванням поважності пропущеного строку на оскарження. Під час розгляду справи зазначених обставин не встановлено.
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
- Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 238/2024 від 20.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ