РІШЕННЯ № ІV-009/2023
28 квітня 2023 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Соботника В.Й., Подольної Т.А., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 29.11.2022 року Особа_1 (далі – Скаржник) подала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скаргу щодо неправомірної поведінки адвоката Особа_2 та притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з порушеннями адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 24.01.2023 року, за дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА Київської області, членом дисциплінарної палати Особа_5 було складено довідку про результати перевірки фактів викладених у скарзі Особа_1 про неправомірність дій адвоката Особа_2.
- Відповідно до рішення № 3/2023 від 25.01.2023 року КДКА Київської області дійшла висновку про те, що відомості викладені у скарзі Особа_1, не дають підстави вважати, що в діях адвоката Особа_2 є ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24.02.2023 року скаржниця Особа_1 скерувала на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Строк на оскарження рішення Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.01.2023 року, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
- 02.03.2023 року до ВКДКА надійшли доповнення до скарги Особа_1.
- Листом за вих. № 336 від 13.03.2023 року ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
- 23.03.2023 року матеріали справи відносно адвоката Особа_2 надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 446 від 29.03.2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_7 доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у сказі та доповненнях до скарги Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- На думку Скаржниці, рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 є невмотивованим та помилковим, обставини, викладені в мотивувальній частині, не відповідають дійсним обставинам конкретної поведінки адвоката, не відображають його неправомірних дій щодо спонукання свого клієнта, всупереч Правилам адвокатської етики не виконувати рішення суду щодо забезпечення побачення матері з донькою та надання своєму клієнту поради покинути місце проведення зустрічі з дитиною, що останній і зробив. Це призвело до психологічних страждань як самої Скаржниці, так і її неповнолітньої доньки, яка вже два роки позбавлена материнської турботи через дії свого батька.
- Отже, Скаржниця вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
- На час подання цієї скарги діяльність адвоката Особа_2 зупинена, тобто уже двічі за останні пів року. Адвокат Особа_2 в основному спеціалізується на представництві інтересів батьків дітей, яких викрали у матерів (самочинно змінили місце проживання дитини). Він є активним представником ГО «Батько має право», надає, в тому числі, консультації «сімейного кіднепінгу».
- В даний час у Святошинському районному суді м. Києва розглядається цивільна справа № Інформація_2 за позовом Скаржниці до Особа_4, інтереси якого представляє адвокат Особа_2, про визначення місця проживання дитини з матір’ю, відібрання дитини та повернення її матері. Дитину з липня 2020 року Особа_1 не може побачити через її фактичне викрадення батьком та ізоляцію від матері, ізоляцію від школи та однолітків.
- В межах розгляду вищевказаної цивільної справи постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року вжито заходів забезпечення позову, а саме – зобов’язано Особа_4 надавати Особа_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою Особа_3, 05.03.2011 року народження, кожної суботи з 12.00 годин до 14.00 годин у приміщенні органу опіки та піклування Гатненської сільської Ради Фастівського району Київської області в присутності психолога або працівника органу опіки та піклування. Скаржниця зазначає, що жодного разу Особа_4 не виконав це рішення суду, про що складено велику кількість актів, які вона долучила до матеріалів справи.
- Фастівським відділом ДВС у Фастівському р-ні Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № Інформація_3 з приводу примусового виконання вищезазначеної Постанови. Фастівським районним управлінням поліції ГУНП у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_4 за ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання судового рішення), відкритого за заявою скаржниці (витяг з ЄРДР є в матеріалах справи).
- 08.10.2022 року Особа_4 знову не привів дитину в приміщення сільської ради для зустрічі з матір’ю. Особа_1 побачила доньку в автомобілі Особа_4, припаркованому неподалік. Дитина не могла вийти, бо автомобіль був зачинений, вона зі сльозами на очах дивилась на маму. Відразу ж прибіг Особа_4 та його адвокат Особа_2, який почав давати клієнту поради, свідомо спрямовані на невиконання судового рішення, а саме, рекомендував не травмувати дитину, сідати в автомобіль і їхати з місця проведення виконавчих дій додому, що Особа_4 і зробив. Таким чином, рішення суду щодо побачення матері і дитини не відбулося в черговий раз. Такими своїм діями Особа_4, за вказівкою адвоката Особа_2, завдав Скаржниці і дитині психологічної травми. Наявність дитини у зачиненій машині підтверджується відеозаписом, а також зафіксовано документально за участі представник органу опіки і піклування Гатненської сільської ради Київської області, яка була свідком цих подій і склала відповідні акти.
- Таким чином, як вважає Скаржниця, у своєму рішенні дисциплінарна палата КДКА Київської області не врахувала, що адвокатом Особа_2 порушено вимоги статті 7 Правил адвокатської етики, де зазначено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат Особа_2 достеменно знав, що вже 2 роки Скаржниця не може побачитись з дитиною і замість того, щоб у відповідності до принципів законності, виходячи з інтересів дитини, сприяти вирішенню цієї ситуації, він навпаки, свідомо почав переконувати свого клієнта перешкоджати побаченню матері з донькою.
- Поведінка адвоката Особа_2 08.10.2022 року була протиправною і недобросовісною, що виражалось в порушенні певного стандарту поведінки, відсутністю поваги до інтересів іншої сторони, не враховувались інтереси малолітньої дитини, яка тривалий час позбавлена материнської турботи та опіки, тобто порушено вимог статті 11 та 12 Правил адвокатської етики.
- Відповідно до положень статті 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Адвокат не може не розуміти цього. Але адвокат Особа_2 в догоду своєму клієнту, але всупереч вимогам ПАЕ допустив протиправні дії.
- Саме тому, враховуючи вищенаведене, Скаржниця вважає, що КДКА регіону не звернула увагу на наявність конкретних ознак дисциплінарного проступку і помилково не порушила дисциплінарну справу, в межах якої була б можливість встановити фактичні обставини.
- Скаржниця просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2.
Встановлені фактичні обставини
- Адвокат Особа_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність № Інформація_5, виданого Інформація_6 Радою адвокатів Київської області.
- Згідно постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № Інформація_2 вжито заходи забезпечення позову: зобов’язано Особа_4 надавати Особа_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою Особа_3, 05 березня 2011 року народження, згідно умов, визначених судом.
- 05 лютого 2022 року, 12 лютого 2022 року, 24.09.2022 року, 01.10.2022 року боржник Особа_4 до органу опіки та піклування не прибув, доньку Особа_3, 05.03.2011 року народження, на побачення з матір’ю не доставив.
- 09.07.2022 року слідчим слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за заявою адвоката Особа_9, який діє в інтересах Особа_1, на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2022 року, відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 382 КК України.
- Зазначені обставини підтверджуються наданими до дисциплінарної справи копіями актів виконавчого проівадження та копією Витягу з Єдиного Державного реєстру досудових розслідувань.
- 08.10.2022 року Особа_1 зі своїм адвокатом Особа_9 прибули до Гатненської сільської ради Київської області (Адреса_2) для участі у виконавчих діях: побаченні дитини з матір’ю. У приміщенні сільської ради був присутній боржник Особа_4, його представник адвокат Особа_2 та представник Гатненської сільської ради. Явку дитини боржником забезпечено не було. Після спроби з’ясування у боржника чому не забезпечено присутності дитини, Особа_1 вийшла з приміщення, а за нею прослідували й інші. Згодом, Особа_1 підійшла до автомобіля Особа_4, де побачила свою доньку, побачення з якою не дозволив Особа_4, а адвокат Особа_2 наголосив Особа_4 на необхідності залишити місце та їхати разом з донькою з місця проведення виконавчих дій.
- Адвокат Особа_2 надав своєму клієнту пораду залишити місце проведення виконавчої дії, чим спонукав свого клієнта не виконувати рішення суду та їхати з місця проведення побачення, що той і зробив.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи, адвокат Особа_2 скористався своїм правом, передбаченим статтею 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, і надав свої письмові пояснення.
- У письмових поясненнях адвокат зазначив, що ним здійснюється представництво інтересів клієнта Особа_4, колишнього чоловіка Скаржниці. На даний час між Особа_4 та Скаржницею є декілька сімейно-правових спорів, пов’язаних з їхньою малолітньою донькою. Тобто, звертає увагу адвокат, він є адвокатом опонента і вважає таку скаргу звичайним способом тиску на нього у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Крім того, після подій, що мали місце 08.10.2022 року на території Гатненської сільської ради, він звернувся до Ради адвокатів міста Києва з повідомленням про те, що буде подавати скаргу на дії адвоката Особа_9, що в подальшому і зробив. Саме тому з’явилась аналогічна ініціатива зі сторони адвоката Особа_9 та його клієнтки Особа_1. Вважає скаргу Особа_1 зловживанням права на звернення до дисциплінарних органів адвокатури та використання цього права як способу тиску на нього як адвоката при наданні ним правової допомоги своєму клієнту.
- КДКА Київської області у своєму рішенні зазначає, що дійсно адвокат Особа_2 зі своїм клієнтом був присутній 08.10.2022 року на території Гатненської сільської ради, де мало відбутись побачення Скаржниці з її донькою. Однак, аналіз матеріалів перевірки не дає можливості зробити висновок про наявність відповідних доказів надання адвокатом своєму клієнту поради вчинити злочин, а сам факт реєстрації заяви в ЄРДР не може свідчити про це.
- Крім того, з відео, яке долучене до скарги, не вбачається, хто саме сидить в автомобілі за затемненими вікнами.
- Заслухавши доповідача та вивчивши матеріали перевірки, палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені в скарзі не дають підстави для висновку про те, що поведінка адвоката Особа_2 має ознаки можливого вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльністю».
- Дисциплінарна палата вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення.
- Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
- Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно зі ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до абз. 1 ст. 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Згідно абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Статтею 25 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
- Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № Інформація_2 зобов’язано Особа_4 надавати Особа_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою Особа_3, 05.03.2011 року народження, кожної суботи з 12.00 до 14.00 в приміщенні Органу опіки і піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області в присутності психолога або працівника Органу опіки і піклування Гатненської сільської ради.
- Однак, вищевказане рішення суду Особа_4 не виконувалось, що підтверджується відповідними актами виконання провадження № Інформація_3 по виконавчій справі №Інформація_2 від 22.01.2022 року, 29.01.2022 року, 05.02.2022 року, 12.02.2022 року, 24.09.2022 року, 01.10.2022 року.
- З приводу умисного невиконання Особа_4 рішення суду на підставі заяви Особа_1 від 07.07.2022 року до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального порушення за ч. 1 ст. 382 КК України та проводиться досудове розслідування Фастівським районним управлінням поліції ГУНП у Київській області у кримінальному провадженні № Інформація_4.
- У своїх письмових поясненнях адвокат Особа_2 не заперечує, що надає правову допомогу Особа_4 як боржнику у виконавчому провадженні № Інформація_3, яке здійснюється старшим державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Особа_10 на підставі договору про надання правової допомоги від 20.12.2021 року № 53/21 та відповідного ордеру.
- 08.10.2022 року, згідно Акту виконання провадження, зафіксовано, що Особа_1 прибула на зустріч зі своєю донькою Особа_3, 05.03.2011 року народження, до Гатненської сільської ради о 12 годині, згідно постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року. Разом з тим, Особа_4 не забезпечив явку дитини до приміщення сільської ради. Натомість, дівчинка була зачинена в автомобілі Особа_4. Коли Особа_1 підійшла до автомобіля, донька почала плакати, Особа_4, за вказівкою свого адвоката Особа_2, поїхав на автомобілі разом з донькою з місця проведення виконавчих дій. Безпосередньо з донькою Особа_1 не змогла навіть поговорити.
- В матеріалах дисциплінарного провадження міститься флеш-носій – аркуш справи 33, на якому міститься відео подій 08.10.2022 року (файл «IMG_6240, файл «MBDD2455»).
- На відео зафіксовано як адвокат Особа_2 говорить своєму клієнту Особа_4:
«Не треба цього цирку. Послухайте мене, будь ласка. Прохання – сідайте в машину і їдьте додому. Я залишаюсь, я дочекаюсь виконавця сам і все. Ім’я_1, не коментуйте нічого на телефон. Все. Просто сядьте і їдьте додому, все… Ім’я_1, не відповідайте на питання. Мовчіть. Сідайте і їдьте додому, да.».
- В Преамбулі Правил адвокатської етики зазначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Згідно статті 7 Правил адвокатської етики зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно абзацу 1 статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності.
- Згідно абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Статтею 25 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до положень статті 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Адвокат повинен розуміти це та не сприяти уникненню клієнтом виконання судового рішення, тим більше – спонукати клієнта до невиконання рішення суду.
- Постанова Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № Інформація_2, якою зобов’язано Особа_4 надавати Особа_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітньою донькою Особа_3, – набрала законної сили та підлягала обов’язковому виконанню. Оскільки Особа_4 добровільно не виконував рішення суду, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.
- Разом з тим, ігноруючи статті 129, 129-1 Конституції України, адвокат Особа_2 надав своєму клієнту пряму вказівку не виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.
- Таким чином, ВКДКА вважає, що 08.10.2022 року, надання адвокатом Особа_2 своєму клієнту вказівки їхати з місця проведення виконавчих дій, тобто ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили, свідчить про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, зокрема порушення правил адвокатської етики, а саме статей 7, 11, 12-1, 25 Правил адвокатської етики.
- ВКДКА звертає увагу на характер правовідносин, в межах яких виникли обставини за яких в діях адвоката встановлено ознаки дисциплінарного проступку – перешкоджання батьком у спілкування матері з дитиною.
- Пріоритетними в даній ситуації є інтереси дитини.
- ВКДКА звертає увагу, що рішення щодо надання можливості матері спілкуватися, бачитися з дитиною не виконувалось ні добровільно, ні в порядку примусового виконання, шість разів: 22.01.2022 року, 29.01.2022 року, 05.02.2022 року, 12.02.2022 року, 24.09.2022 року, 01.10.2022 року, що підтверджується відповідними актами по виконавчій справі №Інформація_2. При цьому на сьомий раз примусового виконання рішення, 08.10.2022 року, рішення не виконано саме за вказівкою адвоката Особа_2.
- Організація Об’єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу.
- Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року у статті 9 закріплює, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
- З огляду на зазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області не відповідає вимогам щодо вмотивованості, законності та обґрунтованості.
- На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 3/2023 від 25.01.2023 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська