РІШЕННЯ № IX-001/2022
30 вересня 2022 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Одновола В.К., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_3 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 36/2022 від 29.06.2022 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 25.01.2022 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_3 (далі – Скаржник) на поведінку адвоката Особа_4 (далі- Адвокат), в якій Скаржник просив порушити дисциплінарну справу відносно адвоката та притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.
- На підставі доручення від 01.02.2022 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_5 проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі Особа_3 та складено відповідну довідку від 23.06.2022.
- 30.05.2022 до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення від Адвоката від 23.02.2022 з доданими копіями документів, а 13.06.2022 на електронну пошту КДКА заява Адвоката з відповідними доказами щодо перебування його з 26.02.2022 у складі добровольчого формування, а з 10.03.2022 – мобілізації до лав Збройних сил України.
- 29.06.2022 дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення № 36/2022, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно Адвоката (далі – Рішення КДКА, оскаржуване рішення).
- 04.07.2022 копії зазначеного рішення були надіслані на адресу Скаржника та Адвоката. Скаржник отримав копію оскаржуваного рішення 08.07.2022, що підтверджується відбитком поштового штампу у зворотньому повідомленні з реєстровим № Інформація_1. Адвокат копію рішення не отримав, рекомендований лист повернувся до КДКА (Ф-22 від 09.07.2022).
- Скаржник, не погоджуючись з прийнятим Рішенням КДКА, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою, що надійшла на адресу ВКДКА 27.07.2022 за вх. № 17839.
- Строк на оскарження Рішення КДКА Скаржником не пропущено.
- Листом Голови ВКДКА від 03.08.2022 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_4.
- 18.08.2022 за вх. № 17906 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно Адвоката.
- 25.08.2022 листом Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих. № 1200 члену ВКДКА Особа_6 було доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У своїй скарзі Скаржник зазначає, що із прийнятим Рішенням не згодний, оскільки КДКА Київської області поклала в основу вказаного рішення виключно пояснення Адвоката, не дослідила та не надала оцінку доказам, наданим скаржником, зокрема – аудіозаписам судових засідань, з яких вбачаються неетичні висловлювання Адвоката на адресу Скаржника, скріншотам дописів Адвоката на його сторінці в мережі Фейсбук, зміст яких свідчить про приниження честі та гідності Скаржника, інших адвокатів, приватного виконавця, доказам введення в оману суду, затягування розгляду справи та перевищення повноважень Адвокатом, як представником його колишньої дружини Особа_7 в одному з судових процесів щодо розлучення Скаржника з Особа_7, ініціювання Адвокатом численних кримінальних та інших проваджень відносно Скаржника з метою його дискредитації та незаконні дії зі спірним арештованим майном, яке є предметом поділу між колишнім подружжям, розголошення даних досудового слідства без дозволу органів досудового розслідування.
- Такі дії адвоката Особа_4 Скаржник розцінює як порушення присяги адвоката України та ст. ст, 7, 8, 12, 12-1, 14, 19, 20, 25, 26, 27, 44, 45, 50, 56, 60 Правил адвокатської етики.
- Просить скасувати оскаржуване рішення, порушити дисциплінарну справу відносно Адвоката з наступним притягненням до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю у зв’язку з порушенням присяги адвоката України, та правил адвокатської етики.
- Також Скаржник стверджує про затягування КДКА Київської області строків розгляду скарги, однак сам виправдовує таке порушення фактом введення воєнного стану на території України.
- Адвокатом до ВКДКА будь-яких пояснень надано не було. У поясненнях до КДКА Київської області Адвокат зазначив про безпідставне звинувачення Скаржником Адвоката у вчиненні дисциплінарних проступків у зв’язку із зацікавленістю Скаржника у його дискредитації, як адвоката сторони з протилежними інтересами, та про належне виконання ним обов’язків з надання правничої допомоги Особа_7 та сину скаржника Особа_8 у численних судових та позасудових процесах, сторонами яких є Скаржник та його колишня дружина і син.
Встановлені фактичні обставини
- З жовтня 2019 року адвокат Особа_4 є представником опонентів скаржника Особа_3 – його колишньої дружини Особа_7 та сина Особа_8, по цивільних справах про розірвання шлюбу і поділу майна подружжя та майна, зареєстрованого на сина скаржника, а також судових спорів щодо усунення перешкод в користуванні власністю (що складає більш ніж 10 судових проваджень).
- Відповідно до довіреності від 15.10.2019, виданої строком на три роки та дійсної до 19.10.2022, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Особа_10, Особа_7 уповноважує Особа_4 бути її представником в усіх підприємствах, установах та організаціях з питань введення в експлуатацію та реєстрації права власності на її ім’я на будь-яке нерухоме майно на території України, а також на управління та користування будь-яким належним їй нерухомим майном на території України.
- Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 по справі № Інформація_2, ухваленого за участі позивача Особа_3 та представника відповідачки Особа_4, позовну заяву Особа_3 до Особа_7 було задоволено та розірвано шлюб між Скаржником та Особа_7.
- Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № Інформація_2 апеляційну скаргу Особа_7 було залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 залишено без змін.
- Окрім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2021 по справі № Інформація_3 було відмовлено в задоволенні заяви Особа_7, заінтересована особа: Особа_3 про видачу обмежувального припису. Відповідно до копії заперечень від 02.04.2021 Адвоката, представника заявниці, та звукозапису судового засідання по вказаній справі Адвокат, який діяв в інтересах Особа_7, називає Скаржника «кривдником», а його представника відповідно – «представником кривдника».
- Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2021 по справі № Інформація_4, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 12.10.2021 (в частині встановлення заходу тимчасового обмеження), суд встановив, що: «…між Особа_3 та Особа_7 наявний спір про поділ майна подружжя, який розглядається в Ірпінському міському суді Київської області (справа № Інформація_5).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28.12.2020 у справі № Інформація_5 було накладено арешт на рухоме майно та заборонено, зокрема, Особа_7, Особа_8 вчиняти будь-які дії щодо його відчуження або переміщення з місць перебування.
Заявник зазначає, що рухоме майно (меблі, картини та інше), яке знаходилося під арештом, було викрадено, місцезнаходження майна невідоме.
За даним фактом ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області внесені відомості до ЄРДР за № Інформація_6 від 27.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України. У вчиненні даного кримінального правопорушення заявник підозрює Особа_7».
- Разом з цим, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.06.2021 по справі № Інформація_7 скаргу адвоката Особа_4 задоволено частково; зобов`язанно слідчого СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Особа_11 або іншу уповноважену особу, в провадженні якої перебуває кримінальне провадження № Інформація_6 від 27.02.2021 року, повернути Особа_8 майно: земельну ділянку, площею 0,2528 га, розташованої за адресою: Адреса_1 та розташований на цій земельній ділянці будинок), що були опечатані під час огляду, який відбувся в період часу з 18:00 годин 19.05.2021 року по 07:20 годин 20.05.2021 року.
- Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2021 по справі № Інформація_4: «Крім того, по вищевказаним епізодам, що стосуються поділу майна подружжя Особа_3 і Особа_7 відкрито та проводяться досудові розслідування в кримінальних провадженнях: №1 Інформація_8 від 29.07.2020 за ч.1 ст.356 КК України, № Інформація_9 зв ч.1 ст.383 КК України, що підтверджується листом Ірпінського відділу поліції Київської області за №10793/109/1007/01-2020 від 29.10.2020 про надання інформації та не заперечувалося сторонами.
По всім вищевказаним кримінальним провадженням Особа_3 визнано потерпілим.
Так, в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходилась справа № Інформація_10 за позовом Особа_3 до Особа_7, Особа_9 та Особа_8 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до квартири №34 в будинку по вул. Січових Стрільців, 42 у м. Києві.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі № Інформація_10 від 18.01.2021 позовні вимоги Особа_3 задоволено частково та постановлено усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням та вселити Особа_3, в квартиру; зобов`язати Особа_7, Особа_9 та Особа_8 передати комплект ключів від даної квартири Особа_3. Станом на день розгляду справи рішення суду відповідачами не виконане, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №13663 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення (додається), в якому зазначено про факт невиконання зазначеного рішення суду».
- Відповідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Київського апеляційного суду від 16.09.2021 по справі № Інформація_10 рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № Інформація_10 від 18.01.2021 в частині задоволення позовних вимог Особа_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, а також в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору – скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення відмовити.
- Також відповідно до вищевказаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2021 по справі № Інформація_4 суд встановив, що: «Особа_3 подав до Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві заяву про злочин про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, скоєного Особа_7 за фактом чого відкрито кримінальне провадження.
Дані обставини підтверджуються талоном-повідомленням від 04.03.2021 року та витягом з ЄРДР № Інформація_11 від 06.04.2021 року.
Особа_3 має на праві власності об`єкт нерухомості Адреса_2 та фактично проживає за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про фактичне місце проживання та актом депутата Бучанської міської ради Особа_12 від 19.04.2021.
Разом з цим, за вказаною адресою знаходиться охорона, яка за розпорядженням Особа_7 позбавляє Особа_3 можливості потрапити всередину.
За вказаними фактами Особа_3 викликав наряди поліції, що підтверджується рапортами працівників поліції, поясненнями, складеними Особа_3 відносно даного факту у поліції, а також поясненнями охоронця. Доказів щодо зворотного надано не було.
Особа_7 використовувала даний об`єкт нерухомості, до складу якого входить кілька будинків, з метою отримання прибутку, а саме: для передачі в оренду, організації і проведення різного роду розважальних заходів, доказом чого є роздруківки оголошень в мережі інтернет щодо проведення розважальних заходів за адресою: Адреса_2.
При цьому місце проживання Особа_7 є зареєстрованим у житловому будинку по Адреса_1.
Конфліктні ситуації заявника та заінтересованої особи стали предметом розгляду у кількох інших кримінальних провадженнях.
У Шевченківському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_12 від 15.09.2020 року за ч.5 ст.185 КК України. Кримінальне провадження було зареєстроване за заявою Особа_3, якого було визнано потерпілим. Як вбачається з даної заяви, заявник просить притягнути до кримінальної відповідальності за скоєння даного кримінального правопорушення, в тому числі Особа_7.
За фактичним місцем проживання Особа_3 за адресою: Адреса_2, знаходилися особисті речі останнього.
11.02.2021 року в ході проведення слідчими Шевченківським управлінням поліції ГУ НП в м. Києві огляду за адресою: Адреса_2, було виявлено крадіжку речей, про що повідомлено органи поліції та зареєстровано кримінальне провадження №Інформація_13 від 12.02.2021 року за кваліфікацією за ч.1 ст.185 КК України.
В ході проведення огляду з рук Особа_7 поліцейським була вилучена рушниця, яка була направлена в сторону Особа_3 та поліцейських, доказом чого є акт службового розслідування від 15.02.2021 та протокол слідчої дії від 11.02.2021.
Також в ході проведення огляду Особа_7 застосувала до Особа_3 спеціальний засіб – електрошокер, внаслідок чого Особа_3 отримав легкі тілесні ушкодження, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 29.03.2021 року, довідкою щодо огляду сімейного лікаря від 26.03.2021 року, витягом з ЄРДР № Інформація_14 за ч.1 ст. 125 КК України.
Крім того, 22.03.2021 до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві надійшла від Особа_3 заява про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої він просив внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення Особа_7 умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо нього, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості його життя, а саме: за ознаками вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126-1 КК України. З даної заяви також слідує, що у вересні 2019 року Особа_7 намагалася отруїти його.
Також з матеріалів справи вбачається, що Особа_7 зверталася до СБУ з заявою від 06.02.2021 про викрадення Особа_3.
Як з`ясовано правоохоронним органом, за вказаним фактом було здійснено перевірку та встановлено, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.146 КК України, відсутні, оскільки Особа_3. знаходиться за місцем проживання.
Судом досліджено той факт, що на сторінці Особа_7 в Facebook.com у мережі інтернет вказано, що її чоловік, тобто Особа_3, помер у 2020 році, що не заперечувалося останньою.
24.04.2021 до ЄРДР були внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, що підтверджується витягом, з якого вбачається, що 23.04.2021 до ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві надійшла ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з приводу невнесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви Особа_3 з приводу того, що на протязі тривалого часу колишня дружина Особа_7 вчиняє відносно останнього фізичне та психічне насильство».
- Відповідно до копії витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № Інформація_15 від 26.03.2021 за ч.1 ст.194 КК України, Скаржник є потерпілим у кримінальному провадженні за фактом умисного пошкодження невстановленою особою металевої хвіртки 17.03.2021 за адресою: Адреса_2.
- Відповідно до копії витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № Інформація_6 від 27.02.2021 за ч.1 ст.388 КК України Особа_13 є заявником за фактом вчинення 26.02.2021 невстановленими особами незаконних дій з майном (за адресою: Адреса_2), на яке ухвалою Ірпінського міськрайонного суду накладено арешт.
- Разом з цим, відповідно до ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.06.2021 по справі № Інформація_16 скаргу адвоката Особа_4, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Особа_14», на бездіяльність слідчого ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Особа_11, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № Інформація_6 від 27.02.2021 року, – задоволено частково. Зобов`язано слідчого або іншу уповноважену особу, в провадженні якої перебуває кримінальне провадження № Інформація_6 від 27.02.2021 року, повернути ТОВ «Особа_14» майно: земельну ділянку, площею 0,4606 га, кадастровий номер № Інформація_17 цільове призначення для обслуговування бази відпочинку, яка розташована за адресою: Адреса_2 та розташовані на цій земельній ділянці приміщення бази відпочинку сімейного типу загальною площею 1083,5 кв.м. (літери Інформація_18), що були опечатані під час огляду, який відбувся в період часу з 18:00 годин 19.05.2021 року по 07:20 годин 20.05.2021 року.
- Відповідно до інформації зі скріншотів дописів на сторінці Особа_4 у соціальній мережі Фейсбук містяться публікації під назвами: від 19.05.2021 «В 22:30 колишній міністр Особа_3 разом з рейдерами увірвався до чужого будинку нібито описувати майно, на яке накладено арешт…», від 17.02.2021 «Колишній міністр Інформація_20 Особа_3, найняв рейдерів, які за прямої участі поліції захопили та вже шостий день продовжують утримувати земельну ділянку та будинок, що належать Особа_7…», від 06.05.2021 «Адвокатські «хитрощі» від адвокатів…», від 04.03.2021 «Сюр. Прямо зараз, колишній міністр Особа_3 ламає двері до квартири свого сина. Поліція допомагає…», від 12.08.2021 «Про підроблення документів, реєстрацію права власності та захоплення майна колишнім міністром Особа_3 пишуть навіть журналісти…», від 19.05.2021 «Доблесна Бучанська поліція, за участі рейдерів колишнього міністра Особа_3, заблокувала товар ТОВ «Особа_15», чим повністю паралізувала його діяльність..», від 08.04.2021 «Речі можна купити, а ось гідність ні. Пишаюся витримці справжньої жінки Особа_7, яка не опустилася до принижень. На відміну від свого колишнього чоловіка Особа_3, який знімає плитку у квартирі свого сина», від 08.04.2021 «Із міністра в дрібні грабіжники…», від 14.02.2021 «Продовження роботи замість свята…».
- Відповідно до публікації в мережі інтернет на веб сайті «Особа_18» від 12.08.2021 за посиланням https: Адреса_3 під назвою «Реєстраторка нібито допомогла ексміністру Інформація_20 заволодіти дорогою нерухомістю по сумнівних документах» Слідчий відділ ГУНП в Київській області вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) провадження №Інформація_19, в якому досліджуються обставини зміни власника нерухомості, пов’язаної з родиною Особа_3 (на початку 2000 років він був міністром Інформація_20). Провадження розпочато за ч. 4 ст 358 ККУ («Підроблення документів, печаток, штампів»). Про це «Особа_18» стало відомо з витягу ЄРДР, що опинився в розпорядженні редакції…».
- У вказаній публікації міститься посилання на пояснення адвоката Особа_7 – Особа_4, зокрема: «Зі слів адвоката Особа_7 Особа_4, бази, хоч і ввели в експлуатацію, до Державного реєстру речових прав (ДРРП) не внесли. А 18 листопада 2020 року Особа_3 перереєстрував дві ці бази як одну – на себе. Зробив це у реєстраторки Чабанівської селищної ради Київської області Особа_16. Адресу бази у реєстрі вказали таку – Адреса_2. За цією ж адресою, на сусідній земельній ділянці з кадастровим номером Інформація_17 раніше була зареєстрована інша база відпочинку сімейного типу, що належить ТОВ «Особа_14» сина Прізвище_1 Ім’я_1. Це дозволило Особа_3 взяти під контроль не тільки земельні ділянки, що належать колишній дружині Особа_7, а й ділянку ТОВ «Особа_14». Реєстрацію права власності за ексміністром Інформація_20 реєстраторка Особа_16 зробила на підставі, зокрема, заяви, нібито підписаної від імені Особа_7 від 15 жовтня 2020 року Цю заяву начебто посвідчила приватний нотаріус Особа_17. Утім, тут є нюанс. Як розповідає адвокат Особа_4, «навіть така заява не дає права реєструвати третім особам за собою право власності на майно. Закон передбачає лише такі підстави, як правочини, а саме: дарування, купівлі-продажу, поділу майна, участь в будівництві тощо». Також, як пізніше виявили правоохоронці, до Особа_17 як приватного нотаріуса Особа_7 не зверталася, жодної нотаріальної чи реєстраційної дії від її імені не вчинялося. Цю інформацію «Особа_18» нотаріус Особа_17 підтвердила особисто. Особа_7 теж стверджує, що заяви, яка би дозволяла переписувати бази відпочинку на колишнього чоловіка, теж не підписувала.
Зі слів Особа_4, реєстраторка Особа_16 спочатку зробила скан сумнівної заяви від імені Особа_7 і підвісила цю заяву в реєстр речових прав. Але 26 листопада 2020 року Особа_16 цю заяву з реєстру вилучила…».
- Відповідно до копії витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № Інформація_21 від 20.10.2021 за ч.1 ст.387 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі №Інформація_22 зобов’язано посадових осіб слідчого управління внести відомості до ЄРДР за заявою Особа_3 від 27.08.2021.
- Відповідно до копії Наказу Міністерства Юстиції України від Інформація_23 рішення № 55204420 від 18.11.2020 про реєстрацію за Особа_3 права власності, яке прийняте державним реєстратором Особа_16, скасоване, державному реєстратору анульовано доступ до реєстру речових прав.
- Відповідно до копії витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № Інформація_19 від 25.01.2021 за ч.4 ст.358 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № Інформація_24 зобов’язано начальника СУ ГУНП в Київській області внести відомості до ЄРДР за заявою Особа_7 про вичнення Особа_3 використання підроблених документів, а саме – заяви, посвідченої приватним нотаріусом Особа_17 для заволодіння об’єктами нерухомого майна.
- 25.01.2022 Скаржник звернувся до КДКА Київської області зі скаргою на поведінку Адвоката.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- КДКА Київської області в особі дисциплінарної палати в оскаржуваному Рішенні дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно Адвоката, зазначивши про те, наявні в матеріалах відсутні дані, які би свідчили про наявність в діях адвоката Особа_4 ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги адвоката України та ст. ст. 7, 8, 12, 12-1, 14, 19, 20, 25, 26, 27, 44, 45, 50, 56, 60 Правил адвокатської етики.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісіє адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Згідно з ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарними проступками адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно з Преамбулою Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року (далі – Правила адвокатської етики, ПАЕ), Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до статті 12-1 ПАЕ, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- Відповідно до ст. 54 Правил адвокатської етики, в своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов’язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики.
- Відповідно до абз. 3 ст. 59 ПАЕ, висловлювання адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, Інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
- Згідно зі ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами та доповненнями (далі – Положення №120), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Згідно ст. 3 Положення №120, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно із ст. 32 Положення №120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Частиною 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню КДКА Київської області, ВКДКА погоджується з висновком дисциплінарної палати в частині щодо відсутності достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях адвоката Особа_4 ознак дисциплінарного проступку щодо участі останнього в розпродажі спірного майна та його переоформленні на третіх осіб. Зі змісту копії довіреності вбачається, що вона не містить надання адвокату повноважень по розпорядженню майном та по розпорядженню корпоративним правами. Вказаною довіреністю Особа_7 уповноважує Особа_4 бути її представником в усіх підприємствах, установах та організаціях з питань введення в експлуатацію та реєстрації права власності на її ім’я на будь-яке нерухоме майно на території України, а також на управління та користування будь-яким належним їй нерухомим майном на території України.
- Також ВКДКА погоджується з висновками КДКА Київської області в частині щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно Адвоката у зв’язку з відсутністю в матеріалах перевірки відомостей, які би свідчили про затягування Адвокатом процесуальних строків по справам, подання адвокатом Особа_4 завідомо неправдивих повідомлень про злочини, в тому числі щодо домашнього насильства, приниження честі гідності та ділової репутації Скаржника.
- З приводу звинувачень Адвоката в неетичній поведінці, перелічених Скаржником в пункті 2 скарги до ВКДКА, де він зазначає про обставини неправомірної поведінки Особа_7, клієнтки Адвоката, в тому числі – під час проведення обшуку у домоволодінні, про які вказано в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2021 по справі № Інформація_4, ВКДКА звертає увагу на те, що відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється ототожнення адвоката з клієнтом, у зв’язку із чим такі відомості з приводу вчинення будь-яких порушень клієнтом адвоката не можуть слугувати підставою для порушення дисциплінарної справи або притягнення до дисциплінарної відповідальності Адвоката.
- Разом з цим, перевіривши доводи поданої скарги, висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням № 120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката саме наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
- Отже, в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката мають бути викладені обставини, виявлені під час перевірки, надано оцінку доводам учасників дисциплінарного провадження, зроблена аргументація та мотивація наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА регіону, та доводи, наведені у скарзі до ВКДКА, дійшла висновку, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області неповно дослідила матеріали перевірки та не надала оцінки всім доводам Скаржника та доказам на їх підтвердження.
- Так, слушними є твердження Скаржника про не надання КДКА Київської області в оскаржуваному рішенні оцінки його доводам щодо неодноразових образливих висловів «кривдник» зі сторони Адвоката, як представника Особа_7, на адресу Скаржника, як заінтересованої особи, в процесі з питання видачі обмежувального припису по справі № Інформація_3, що розглядалася Шевченківським районним судом м. Києва.
- ВКДКА звертає увагу, що висолювання Адвоката «кривдник» містяться на аудіо записі судового засідання та у його запереченнях. Так, відповідно статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдник – особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. У свою чергу, адвокат є спеціальним суб’єктом, який зобов’язаний в силу свого статусу володіти та знати вимоги діючого законодавства. Таким чином, використовувати слово кривдник до особи, адвокат має право у разі якщо належними документами (рішенням суду, постановами про притягнення до адміністративної відповідальності тощо) встановлено юридичний факт, що така особа вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Однак, такі документи в матеріалах відсутні, що свідчить про можливо необґрунтоване використання терміну кривдник до Скаржника.
- Зазначене свідчить про те, що дані висловлювання адвоката містять ознаки дисциплінарного проступку (ст. 45 ПАЕ, а саме: «У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: – бути стриманим і коректним»).
- Окрім того, матеріали перевірки не містять фактичних даних, які би свідчили про ознаки порушень громадського порядку Адвокатом та пошкодження ним арештованого майна, зокрема – хвіртки. Разом з цим, ВКДКА зазначає, що перевірка таких відомостей та надання їм оцінки не належить до повноважень органів адвокатського самоврядування та є виключними повноваженнями правоохоронних органів.
- З цих самих підстав ВКДКА не вважає слушними доводи Скаржника щодо розголошення Адвокатом відомостей досудового слідства шляхом надання витягу з ЄРДР представникам засобів масової інформації – «Особа_18». Зі змісту вказаної статті, опублікованої в мережі інтернет, не вбачається, що витяг був наданий редакції саме Адвокатом. Також цей факт не підтверджується інформацією з копії витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № Інформація_21 від 20.10.2021 за ч.1 ст.387 КК України, яка була надана Скаржником.
- Разом з цим, заслуговують на увагу твердження Скаржника про не надання оцінки дисциплінарною палатою його доводам щодо порушення Адвокатом правил поведінки у соціальних мережах під час розміщення публікації на його сторінці у Фейсбук.
- ВКДКА, вивчивши зміст публікацій Адвоката на його сторінці в мережі Фейсбук, скріншоти яких були надані Скаржником та наявність яких не заперечувалася Адвокатом у його поясненнях під час перевірки за скаргою, вважає, що більша їх частина не містить ознак того, що вони є образливими чи такими, що ганьблять честь та гідність Скаржника, а містять критику (оціночні судження) по суті бездіяльності чи неправомірної діяльності поліції, приватного виконавця та Скаржника.
- Подібних висновків дійшла ВКДКА і в п. 7 Узагальнень дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) представників прокуратури та правоохоронних органів, затверджених Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-006/2021 від 27.05.2021. Так, відповідно до фабули справи, у ВКДКА дійшли висновку, що коментар адвоката щодо керівництва поліції не містить тверджень, які б містили образливі вислови чи прояви нетерпимості, що ганьблять особистість скаржника, як керівника ГУНП в Луганській області чи органи Національної поліції України в цілому, та/або завдавали шкоди авторитету адвокатів чи адвокатури України, а містить критику (оціночні судження) по суті бездіяльності керівництва поліції.
- Разом з цим, ВКДКА вважає за необхідне звернути увагу на скріншот допису на сторінці Особа_4 у соціальній мережі Фейсбук від 08.04.2021: «Із міністра в дрібні грабіжники. Колишній міністр Особа_3, захопивши квартиру свого сина, вивозить його речі. Не гребує нічим, меблями, шторами…».
- На думку Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вислів Адвоката «Із міністра в дрібні грабіжники» носить образливий характер та свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку в поведінці Адвоката – порушення ст. 54 та абз. 3 ст. 59 ПАЕ, відповідно до яких під час спілкування в мережі Інтернет адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Так, відповідно до ч. 1 ст. 186 ККУ грабіж – це відкрите викрадення чужого майна. Отже, особа набуває статусу грабіжника, враховуючи вимоги абз. 1 ст. 62 Конституції України, з моменту встановлення обвинувальним вироком суду. Таким чином, використовувати слово «грабіжник» до особи, адвокат має право у разі якщо зазначене встановлено вироком суду. Однак, такі документи в матеріалах справи відсутні, що свідчить про можливо необґрунтоване використання терміну грабіжник до Скаржника. Зазначене свідчить про те, що дані висловлювання адвоката містять ознаки дисциплінарного проступку. Так, само твердження адвоката про те, що «… Колишній міністр Особа_3, захопивши квартиру свого сина, вивозить його речі…» повинно підтверджуватися доведенням вини Скаржника та встановленням вироком суду такого незаконного факту. Однак, такі документи в матеріалах справи також відсутні, що свідчить про необґрунтоване твердження адвоката, а саме про те, що: «…Колишній міністр Особа_3, захопивши квартиру свого сина,…».
- Заначене свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку в поведінці Адвоката – порушення ст. 54 та абз. 3 ст. 59 ПАЕ.
- Окрім того, ВКДКА зауважує, що необґрунтованими є твердження Скаржника про те, що єдиною підставою для оскарження Особа_7 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 по справі № Інформація_2 (про розірвання шлюбу між подружжям Прізвище_1) в апеляційному порядку став факт виходу Адвоката за межі повноважень та визнання ним без згоди його клієнтки позовних вимог про розірвання шлюбу.
- Так, відповідно до тексту описової частини постанови Київського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № Інформація_2підставою для звернення з апеляційною скаргою Особа_7 стало те, що «жоден підпис, як на позовній заяві, так і на додатках до неї, не відповідає оригінальним підписам позивача, що підтверджується експертним почеркознавчим дослідженням від 14 січня 2020 року № 2926, яке міститься в матеріалах справи.». Вже після цього суд апеляційної нітрації зазначив другу підставу апеляційного оскарження: «Зазначає, що твердження суду про те, що представник відповідача на стадії надання пояснень по суті позову у судовому засіданні від 26 листопада 2020 року не заперечував проти розірвання шлюбу, не відповідає дійсності, оскільки такий представник не наділений повноваженнями на висловлення позиції одного з подружжя на розірвання шлюбу».
- Також, в описовій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 по справі № Інформація_2, зазначено про те, що «представник відповідача в судовому засіданні 26.11.2020 на стадії надання пояснень по суті позову не заперечував проти розірвання шлюбу, але на стадії судових дебатів зазначив, що сторона відповідача категорично заперечує проти розірвання шлюбу».
- ВКДКА звертає увагу на наступне. В мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № Інформація_2 вказано, що «у судовому засіданні, яке відбулось 26 листопада 2020 року, представником Особа_7 – Особа_4 зазначено про те, що відповідач не заперечує проти розлучення. Статтею 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Як убачається з матеріалів справи, інтереси Особа_7 представляв адвокат Особа_4, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься ордер із зазначенням про відсутність обмежень на представництво інтересів відповідача (а.с.23). Отже, доводи апеляційної скарги про те, що представник відповідача не наділений повноваженнями на висловлення її позиції щодо розірвання шлюбу, є неспроможними».
- Отже, матеріалами справи підтверджено, що на стадії надання пояснень по суті позову адвокат не заперечував проти розірвання шлюбу. Суд апеляційної інстанції посилаючись на ордер виписаний адвокатом стверджував про те, що адвокат не має обмежень в повноваженнях. Проте, а апеляційній скарзі клієнт адвоката як на одну з основних підстав оскарження судового рішення зазначає про те, що її «.. представник не наділений повноваженнями на висловлення позиції одного з подружжя на розірвання шлюбу». Так, зазначені твердження суду першої інстанції, апеляційної інстанції та клієнтки адвоката є протилежними та взаємовиключними.
- Зазначене дає підстави стверджувати про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, визначеного ст. 12-1 ПАЕ, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, КДКА Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення залишила поза увагою встановлений судом апеляційної інстанції факт зазначення Адвокатом в ордері про надання правової допомоги відсутності будь-яких обмежень на представництво інтересів його клієнтки та суперечність встановленого факту твердженню клієнтки в апеляційній скарзі про те, що представник не наділений повноваженнями на висловлення її позиції на розірвання шлюбу.
- Таким чином, КДКА Київської області неповно з’ясовано обставини справи та не вчинено дій щодо дослідження обсягу повноважень Адвоката на представництво інтересів клієнтки відповідно до договору про надання правової допомоги, не досліджено правомірність дій адвоката щодо не заперечення відносно розірвання шлюбу, не вжито заходів задля витребування необхідних доказів/документів.
- Таким чином, ВКДКА дійшла висновку, що оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області є невмотивованим та прийнятим без надання оцінки всім аргументам скарги, тобто, без повного дослідження всіх матеріалів.
- У зв’язку із зазначеним, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що КДКА Київської області дійшла помилкового висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно Адвоката.
- Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
- На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_3, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 36/2022 від 29.06.2022 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська
30.09.2022