РІШЕННЯ № IX-008/2022
30 вересня 2022 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Одновола В.К., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 32/2022 від 18.02.2022 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 04 січня 2022 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга судді Північного апеляційного господарського суду Особа_2 на поведінку адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- 18 лютого 2022 року рішенням ДП КДКА Київської області № 32/2022 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
- 15 липня 2022 року, не погодившись з рішенням КДКА регіону, адвокат Особа_1 звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- В тексті скарги Особа_1 зазначив, що строк на звернення до ВКДКА був пропущений ним з поважних та незалежних від нього причин, оскільки КДКА Київської області вже після закінчення строку на оскарження, а саме 30.05.2022 року відправила йому оскаржуване рішення поштовим відправленням, яке він отримав лише 02.06.2022. Тобто, поважними причинами пропуску ним строку на оскарження рішення стало несвоєчасне (на 101-й день після прийняття) надіслання йому копії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області, що зумовило його отримання лише 02.06.2022 року. Скаржник просить поновити строк на оскарження рішення.
- 27 липня 2022 року ДП КДКА Київської області розглянула первісно подану скаргу та рішенням № 27/2022 притягнула адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
- Листом від 03 серпня 2022 року ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 18 серпня 2022 року матеріали дисциплінарної справи надійшли до ВКДКА.
- Листом від 25 серпня 2022 року члену ВКДКА Особа_3 доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- 15 вересня 2022 року Особа_1 було надано ВКДКА додаткові письмові пояснення щодо поданої ним скарги.
- ВКДКА вважає причини пропуску адвокатом Особа_1 строку на оскарження рішення поважними та вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Короткий виклад позиції та доводів учасників провадження
- У первісній скарзі зазначається про те, що з червня 2021 року на розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги ряду компаній, поданих на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № Інформація_2.
- Адвокат Особа_1, як вказується у скарзі, в межах справи № Інформація_2, є представником Відповідача-9, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Особа_4».
- Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді відбувалася неодноразова зміна складу колегії суддів на підставах, передбачених чинним законодавством України, зокрема Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (у зв’язку з відпустками, лікарняними суддів-учасників колегій, заявами про самовідвід).
- Так, зокрема, було задоволено заяву про самовідвід однієї з колегій суддів у зв’язку з чим матеріали справи № Інформація_2 було передано для визначення складу іншої судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ГПК. У результаті чого, справу № Інформація_2 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Особа_5, судді Особа_6, Особа_2 (скаржниця за первісною скаргою).
- Зазначеним вище складом колегії суддів було прийнято до розгляду апеляційні скарги у справі № Інформація_2 до свого провадження.
- Надалі, враховуючи відпустку судді Особа_2, справу передано на повторний автоматизований розподіл, за результатом якого визначено змінений склад колегії суддів у складі: головуючий суддя Особа_5, судді Особа_6, Особа_7, після чого апеляційні скарги на рішення були прийняті до провадження зазначеним складом суду.
- 21 грудня 2021 року в мережі Інтернет на веб-сайті “Інформація_3” було розміщено статтю під заголовком: «атака на ГЗК: росіяни атакують Особа_8». Також, у цей же день, на веб-сайті “Інформація_4” було розміщено статтю з назвою: «Атака на ГЗК: росіяни атакують Особа_8».
- 23 грудня 2021 року о 22 год. 00 хв. в ефірі телеканалу «ОСОБА_9» відбулася трансляція телепередачі «Назва_1», в ході якої було відображено матеріал, що розпочинався зі слів: «Чергова атака на іноземних інвесторів».
- Крім того, 24 грудня 2021 року о 08 год. 30 хв. на веб-сайті ” Інформація_4″ розміщено матеріал під заголовком: «Атака на іноземних інвесторів: Як скандальний олігарх прагне прибрати до рук одне з найбільших підприємств Полтавщини», до якого прикріплено запис зазначеного вище сюжету телепередачі «Назва_1».
- У зазначених вище відеосюжетах, поширених 23.12.2021 на телеканалі «ОСОБА_9» та розміщеному 24.12.2021 на веб-сайті ” Інформація_4″, адвокат Особа_1, надав, на думку судді, провокаційний коментар наступного змісту: «Є великі сумніви в тому, що суд в апеляційній інстанції буде об’єктивним, враховуючи те, ким є судді, які розглядають справу, враховуючи те, що у них є певний зв’язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи».
- У скарзі звертається увага на те, що після наданого адвокатом коментаря у відеосюжеті, журналістами «ОСОБА_9» були допущені вислови наступного змісту: «Це Особа_2, суддя Північного апеляційного господарського суду. Раніше вона була призначена членом колегії суддів, які розглядають справу людей, пов’язаних з Особа_10 проти Особа_8».
- В контексті вищенаведеного, авторка первісної скарги звертає увагу на те, що відповідно до ст.ст. 126, 129 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або на суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень, забороняються та мають наслідком відповідальність, установлену законом. Згідно зі ст. 48 зазначеного вище Закону, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України керуючись, при цьому, принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
- Скаржницею наводяться також інші посилання на законодавство про незалежність суддів та заборону втручання у діяльність судової влади.
- У скарзі акцентується увага на змісті положень пункту 2 частини 1 статті 1 та статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якого адвокатська діяльність, як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, повинна здійснюватися на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Приймаючи до уваги той факт, що адвокат Особа_1 здійснював представництво однієї зі сторін у справі № Інформація_2, що перебуває у провадженні Північного апеляційного господарського суду, в його поведінці, що наводиться вище, суддею убачається наявність ознак вчинення дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні правил адвокатської етики (ст.ст. 7, 12, 25, 42, 57, 59), оскільки виходячи зі змісту вимог ПАЕ, адвокат не повинен допускати публічного надання коментарів під час здійснення своєї професійної діяльності щодо представництва інтересів у певній справі, утримуватися від особистих суджень стосовно ходу розгляду справи, а під час надання коментарів чи висловлювань — не проявляти агресії, ворожнечі та нетерпимості. Окрім того, Правилами категорично забороняється використання адвокатом при виконанні доручень клієнта незаконних та неетичних засобів, зокрема, будь-які методи впливу на суд.
- У той же час, у відеосюжеті, після коментаря адвоката Особа_1: «Є великі сумніви в тому, що суд в апеляційній інстанції буде об’єктивним, враховуючи те, ким є судді, які розглядають справу, враховуючи те, що у них с певний зв’язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи» мову продовжує голос журналістки: «Це Особа_2, суддя Північного апеляційного господарського суду…».
- Таким чином, на думку судді, компілювання коментаря адвоката компрометуючого змісту із коментарем журналістки щодо зазначення її імені, прізвища та посади, а також її фото, сприймається як продовження виразу адвоката Особа_1, з вказівкою саме на скаржницю «ким являються судді, які розглядатимуть справу на користь пов’язаних осіб, це Особа_2».
- Отже, аналізуючи інформацію, яка поширена у вказаних відеосюжетах та статтях в цілому, можна зробити висновки про нібито заангажованість судді Особа_2 при розгляді справи № Інформація_2 та зв’язки інших суддів, які розглядають дану справу, з окремими фізичними особами, у яких може бути інтерес у вирішенні такої справи судом. Крім цього, зі змісту зазначеної інформації можна зробити хибний висновок про те, що скаржниця, шляхом порушення порядку авторозподілу, увійшла до складу колегії суддів з розгляду даної справи, про яку йдеться в журналістському матеріалі.
- Таким чином, автором скарги робиться висновок про те, що адвокат Особа_1, надаючи у відеосюжеті такий провокаційний коментар є нічим іншим, як спробою вчинення тиску як на скаржницю, так і на інших суддів Північного апеляційного господарського суду, які в подальшому будуть розглядати зазначену вище справу, оскільки надаючи коментарі наведеного вище змісту, адвокат Особа_1 та журналісти телеканалу ставлять під сумнів неупередженість визначеної автоматизованим розподілом судових справ судової колегії та довіри до судової системи в цілому. Отже, адвокат Особа_1, діючи відповідним чином в інтересах свого клієнта та допущеними ними коментарями та власними судженнями, вчинив дії, які суперечать Правилам адвокатської етики та завданням інституту адвокатури, що, у свою чергу, компрометують авторитет адвокатури України.
- Адвокат Особа_1 пояснень щодо первісної скарги не надав.
- У скарзі до ВКДКА, адвокат Особа_1 зазначив наступне.
- Оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки зміст його коментаря у відеосюжеті телепередачі, який поширено 23.12.2021 на телеканалі ОСОБА_9, є іншим, ніж той який наводиться у скарзі судді Особа_2, а він не несе відповідальність за зміст цитат, які йому не належать.
- Рішення є необґрунтованим, оскільки він не зазначав прізвище та/або ім’я та по-батькові жодного судді, зокрема й судді Особа_2.
- Суддею не доводяться обставини щодо часу та дати надання коментаря, що також свідчить про безпідставність скарги судді Особа_2.
- Ініціювання суддею Особа_2 питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_1 здійснено без достатніх підстав, а тому відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики, пункту 6 Положення розцінюється як зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що є недопустимим.
- Безпідставну скаргу судді Особа_2 та її інші дії клієнт Особа_1 розцінив як засіб тиску на адвоката Особа_1 у зв’язку із здійсненням адвокатської діяльності. Тому, щоб припинити такий незаконний тиск на свого адвоката, його клієнт був вимушений припинити дію договору про надання правової допомоги.
- В додаткових письмових поясненнях від 15 вересня 2022 року, Особа_1 зазначає наступне.
- Адвокат висловив оціночне судження, але з огляду на зазначені норми Бангалорських принципів поведінки суддів та практики ЄСПЛ, багаторічні ділові відносини чоловіка скаржниці, адвоката Особа_11, з бізнесменом Особа_12, який є власником Особа_8, якому належить 100% статутного капіталу Особа_14, частка 40% якого є предметом спору у справі № Інформація_2 та яку позивачі через суд намагаються забрати у Особа_8, а отже опосередковано і у Особа_12, участь судді Особа_2 у святкуванні 50-річного ювілею Особа_13, на якого введено санкції Указом Президента України, на якому був присутнім бізнес-партнер Особа_13, Особа_10, то на погляд стороннього спостерігача, суддя Особа_2 сама поставила себе у таку ситуацію, коли у стороннього спостерігача та адвокатів не можуть не виникати сумніви у її об’єктивності та неупередженості у справах, де хоча б мінімально фігурують бізнесмени Особа_12, Особа_10 та Особа_13.
- Також Особа_1 виходив з рішення ЄСПЛ у справі Моріса проти Франції, відповідно до якого захист клієнта може бути здійснений шляхом появи в телевізійних новинах або за допомогою висловлювань в пресі, і за допомогою подібних способів адвокати можуть повідомити громадськість про недоліки, які можуть завдати шкоди судочинству. У зв’язку з цим Суд дотримується тієї точки зору, що адвокат не може нести відповідальність за все, що опубліковано у вигляді «інтерв’ю», зокрема, якщо преса відреагувала на його висловлювання і він заперечує, що робив конкретні зауваження.
- Особа_1 заперечує, що надавав коментарі так, як їх зазначає у рішенні КДКА Київської області, та суддя у своїй скарзі. КДКА Київської області неправильно наводить у рішенні його коментарі.
- КДКА Київської області не спростувала, що коментарі були висловлені виключно в контексті дебатів з питань, які представляли значний суспільний інтерес, що в свою чергу вимагало високого рівня захисту свободи вираження поглядів і вкрай вузької свободи розсуду, яка надається КДКА Київської області та суддям, та містили виключно оціночні судження з достатнім фактичним обґрунтуванням.
- Своїми коментарями Особа_1 не порушив обов’язок поважати незалежність судді і не посягав на неї. Навпаки, його коментарі спрямовані на посилення судової влади, її авторитету та довіри до суду, яку той повинен мати у демократичному суспільстві. Тому його коментарі були спрямовані також і на посилення авторитету адвокатури.
- КДКА Київської області не спростувала, що Особа_1 діяв в інтересах клієнта, та не врахувала зміст скарги, в абзаці 6 сторінки 6 якої суддя Особа_2 зазначає, що відповідними коментарями та судженнями Особа_1 діяв в інтересах клієнта.
- Крім того, адвокат Особа_1 зазначає що в первинній скарзі не було наведено яким чином коментарем адвоката у відеосюжеті здійснено тиск на діяльність судді Особа_2, якщо ця суддя на момент публікації відеосюжету не входила у склад колегії суддів у справі. Також, не було доведено причинно-наслідковий зв’язок між коментарем адвоката і якими-небудь процесуальними діями судді. Не було зазначено, які саме процесуальні дії завадив вчинити коментар адвоката.
Встановлені фактичні обставини
- КДКА регіону встановила наступне.
- Перевіркою було з’ясовано, що як представник ТОВ «Особа_4», адвокат Особа_1 приймає участь в розгляді справи № Інформація_2, яка перебуває в провадженні Північного апеляційного господарського суду. Таким чином, в межах наведеної справи, адвокатом Особа_1 безпосередньо здійснюється адвокатська діяльність.
- З’ясовано, що у сюжеті 23.12.2021 на телеканалі ОСОБА_9, а також у розміщеному 24.12.2021 на веб-сайті Інформація_4 матеріалі, адвокат Особа_1, надав коментар наступного змісту: «Є великі сумніви в тому, що суд в апеляційній інстанції буде об‘єктивним, враховуючи те, ким є судді, які розглядають справу, враховуючи те, що у них є певний зв’язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи».
Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Надаючи оцінку поведінці адвоката Особа_1 при встановленні підстав для порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи, дисциплінарна палата КДКА регіону зазначила наступне.
- Вказаний коментар адвоката Особа_1 не розкриває, з посиланням на достовірні докази, у зв’язку з чим адвокатом стверджуються сумніви на предмет неупередженості складу колегії суддів, який був визначений і сформований у відповідності до положень чинного законодавства шляхом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області відзначає, що чинний ГПК України містить чіткий та зрозумілий правовий механізм вирішення питань, які викликають у сторін чи їх представників сумніви щодо об’єктивності та безсторонності вирішення справи у суді (суддя не може розглядати справу і підлягає відводу).
- Поруч з тим, проведеною перевіркою не встановлено, що адвокатом Особа_1 заявлявся у встановленому законодавством порядку відвід колегії суддів з підстав наявного у нього сумніву щодо їх об’єктивності, про що ним було заявлено широкому загалу сторонніх осіб, внаслідок поширеного ним у сюжеті коментаря.
- Водночас, внаслідок незаявлення суддям відводу, з приведених адвокатом підстав, дані обставини не могли бути оцінені у встановленому чинним законодавством України порядку, який прямо передбачений у ст.ст. 39, 40 ГПК України.
- У свою чергу, зазначене вище вказує на те, що всупереч Правилам адвокатської етики адвокат Особа_1 під час здійснення ним адвокатської діяльності міг вдатися до незаконних засобів та методів. Відтак, на даній стадії дисциплінарного провадження відсутні підстави достовірно вважати, що описана у скарзі поведінка адвоката Особа_1 у повній мірі відповідала Правилам адвокатської етики, зокрема положенням ст. 7 Правил.
- Також, у поведінці адвоката Особа_1 вбачаються ознаки порушення ч. 2 ст. 12-1, ст. 25 і ст. 42 ПАЕ, адже:
- відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Правил адвокатської етики адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта;
- відповідно до ст. 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до подання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам;
- відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або викопуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Таким чином, проведеною КДКА регіону перевіркою встановлено наявність ознак вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами третім, п’ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.
- З огляду на все вищезазначене, дії та поведінка адвоката Особа_1 підлягають перевірці та з’ясуванню на предмет можливого вчинення ним дисциплінарного проступку, з тим, щоб об’єктивно встановити або спростувати відповідні факти, а це може бути зроблено лише під час розгляду дисциплінарної справи.
- Водночас, оцінка діям адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається.
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області окремо звернула увагу на те, що саме по собі рішення про порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку та є лише свідченням виявлення в його поведінці ознак можливого вчинення проступку, що, у свою чергу, потребує більш детального дослідження відповідних обставин на предмет підтвердження або спростування цього.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
- Згідно із ст. 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, – статті 7, 12-1, 25, 42.
- Господарський процесуальний кодекс України – статті 38, 39, 40.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюється наявність в матеріалах справи відомостей щодо ознак в діях адвоката дисциплінарного проступку.
- До первісної скарги було додано докази, які, за твердженням скаржника, підтверджують наявність дій адвоката, викладених в скарзі, тобто докази, які на стадії розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону могла б дослідити та з яких можна було б зробити висновок про те, що таке діяння було правомірним або протиправним.
- Таким доказом є, зокрема, посилання на відеоматеріали.
- За наявними на момент ухвалення оскаржуваного рішення матеріалами справи, КДКА регіону вірно оцінила первинно подану скаргу на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку.
- Оцінка доказів на даній стадії дисциплінарного провадження не надається і не може надаватись. Дослідження доказів, в даному випадку відеоматеріалів, їх оцінка на наявність чи відсутність дисциплінарного проступку в діях адвоката, здійснюється на стадії розгляду дисциплінарної справи.
- Відтак, рішення КДКА регіону було правильним по суті на момент його ухвалення.
- На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 32/2022 від 18.02.2022 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська