Рішення ВКДКА № IX-013/2024 від 20.09.2024 року за скаргою адвоката на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 77/2024 від 29.05.2024 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № IX-013/2024

20 вересня 2024 року
с. Тур’я-Пасіка

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., Заступників Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Одновола В.К., Мягкого А.В., Приходька О.І., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Кузьмінського О.О., Дімчогло М.І., Соботника В.Й., Волчо В.В., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 77/2024 від 29.05.2024 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 03.04.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1.
2. 09.04.2024 року дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_3 члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Особа_4 було доручено здійснити перевірку відомостей, викладених в скарзі Особа_2 відносно адвоката Особа_1.
3. 28 травня 2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_4 складено довідку за результатами проведеної перевірки.
4. 29 травня 2024 року дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийняла рішення № 77/2024, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, посилаючись на наявність в її діях ознак дисциплінарного проступку.
5. 10.06.2024 року на електронну адресу адвоката Особа_1 направлено лист КДКА Київської області (вих. № 498 від 10.06.2024 року), який містив копію оскаржуваного рішення та довідку дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.05.2024 року.
6. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат Особа_1 направила на електронну адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу, яка надійшла до ВКДКА 18 червня 2024 року за вхід. № 22193.
7. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не пропущено.
8. Листом за вих. № 1375 від 25.06.2024 року ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
9. Листом за вих. № 1420 від 03 липня 2024 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_5 доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № № 77/2024 від 29.05.2024 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
10. 29.07.2024 року за вх. № 22559 до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, які були надані члену ВКДКА Особа_6 листом за вих. № 1668 від 29.07.2024 року.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

11. У свої скарзі, адресованій ВКДКА, адвокат Особа_1 вказує на те, що не вчиняла порушень правил адвокатської етики.
12. Адвокат вважає рішення незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
13. Щодо незаконності та необґрунтованості рішення КДКА Київської області №77/2024 від 29.05.2024 року.
14. Так, з оскаржуваного рішення КДКА Київської області від 29.05.2024 р. вбачається, що КДКА Київської області прийшла до висновку про порушення дисциплінарної справи, виходячи з наступного: «Всупереч вищевказаних вимог Конституції України адвокат Особа_1 допустила публічні вирази відносно Скаржника, які містять ознаки необґрунтованих звинувачень у вчиненні правопорушень, що вказує на порушення принципу презумпції невинуватості адвокатом. Наведене доводить той факт, що адвокат у своїх публічних виразах та наданих письмових поясненнях стверджує, що має відомості та докази про незаконний перетин державного кордону Особа_2 з використанням підробленого документа, тобто імовірного вчинення ним кримінального правопорушення, ознаки якого передбачено статтями 358 та 332-2 Кримінального кодексу України. Проте адвокат не повідомляє про вжиття нею заходів задля запобігання та припинення вчинення кримінального правопорушення, а також повідомлення правоохоронних органів про його вчинення. Крім того, всупереч вищевказаних вимог Правил адвокатської етики, маючи обов’язок проявляти стриманість, коректність, вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки адвокат Особа_1 допустила публічні висловлювання, які зачіпають честь та ділову репутацію Скаржника та мають образливий характер. Виходячи зі змісту поданої Скарги, адвокатом Особа_1 в порушення наведених положень статей 7, 12, 57, 59 Правил адвокатської етики вчинено дії, які суперечать принципам поведінки адвокатів у соціальних мережах, а також чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет. і Вказані обставини та підтверджуючі їх докази підлягають детальному дослідженню при розгляді дисциплінарної справи по суті. За таких обставин, виникають підстави вважати, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
15. Щодо публічних виразів відносно Особа_2, які на думку КДКА Київської області містять ознаки необґрунтованих звинувачень у вчиненні правопорушень, що нібито вказує на порушення принципу презумпції невинуватості адвокатом.
16. Обґрунтовуючи своє рішення від 29.05.2024 року про порушення адвокатом вимог Конституції України через допущення публічних виразів відносно Скаржника, які нібито містять ознаки необґрунтованих звинувачень у вчиненні правопорушень, КДКА Київської області на аркуші 4 оскаржуваного рішення посилається на положення ст. 62 Конституції України, низку міжнародних матеріально-правових норм, Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2022 року №3-р (ІІ)/2022 та постанову Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №727/8388/17 щодо презумпції невинуватості, але, при цьому, не враховує наступні важливі обставини.
17. Військовозобов’язаний та придатний до військової служби Особа_2, Інформація_1, будучи депутатом Особа_7 від політичної партії «Особа_8», перебуваючи на обліку у Особа_9, не маючи права на відстрочку, незаконно перетнув державний кордон України під час воєнного стану з метою ухилення від мобілізації та до теперішнього часу незаконно перебуває за кордоном.
18. Але, КДКА Київської області умисно не зазначила в оскаржуваному рішенні від 29.05.2024 року про те, що Скаржник має статус публічної особи, оскільки його було обрано депутатом Інформація_2 Особа_7 від політичної партії «Особа_8», а отже, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об’єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR у. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).
19. Публічні особи, зокрема місцеві політики, мають толерувати щодо себе та своїх дій більший обсяг критики, аніж звичайні громадяни.
20. У постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц зроблено висновок, що «оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв’язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати».
21. Таким чином, на думку адвоката, поширена нею у соціальній мережі «Назва_2» інформація про те, що Особа_2, будучи депутатом Особа_7 у вересні 2022 року на підставі підроблених документів втік за кордон стосується оцінки професійної діяльності Скаржника, який повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних громадян, тим більше, що є фактичні матеріали, які стали підставою для формування у адвоката власної думки, на спростування якої Скаржник не надав до КДКА Київської області жодного доказу.
22. КДКА Київської області умисно не зазначила в оскаржуваному рішенні від 29.05.2024 року про те, що між адвокатом Особа_1 та Особа_2 існує спір, а саме, в провадженні Суд_1 перебуває справа № Інформація_3 за позовом Особа_1 до Особа_2, третя особа: Особа_9 про визнання незаконним перетин державного кордону України, визнання незаконним перебування за кордоном та зобов’язання повернутися в Україну.
23. Звертаючись зі скаргою до КДКА Київської області, Скаржник Особа_2 обґрунтував неправомірні, на його думку, дії адвоката Особа_1 наступними обставинами.
24. На арк. 2-3 Скаржник зазначив: «Адвокат Особа_1 вдається у своїй діяльності до методів, які не передбачені законодавством. Наразі, вона свідомо, штучно створюючи умови, сформувала позовні вимоги до мене, а саме: подала до Суд_1 позовну заяву від свого імені до мене про визнання незаконним перетин державного кордону України, визнання незаконним перебування за кордоном та зобов’язання повернутися в Україну. Однак, такі методи не відповідають високому званню адвоката України. Адвокат має поважати Конституційні права інших осіб, який представляє іншу сторону, і не вдаватися до дій, що грубо порушують останні. Позовні вимоги обґрунтовані на штучних доказах та з посиланням на обставини, які не відповідають фактичним обставинам. Особа_1 своїми діями втручається в моє особисте життя, що також є грубим порушенням норм Конституції України».
25. Як вбачається з скарги, Скаржник Особа_2 відносить до методів, які не передбачені законодавством, подання адвокатом Особа_1 до Суд_1 позовної заяви до нього. Скаржник вважає, що висунуті щодо нього позовні вимоги свідомо, штучно створені, обґрунтовані на штучних доказах та з посиланням на обставини, які не відповідають фактичним обставинам, а подання адвокатом позовної заяви до суду скаржник розглядає як втручання в його особисте життя. 27.01.2024 р. Особа_2 у відповідь на допис Особа_1 та депутата Особа_10, на своїй сторінці у соціальній мережі Назва_2 офіційно заявив про те, що з його боку немає жодного порушення, а кожному, хто створює, розповсюджує фейки та неправдиву інформацію про незаконний перетин ним державного кордону України та його незаконне перебування за кордоном у період дії воєнного стану, доведеться відповідати в суді на позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
26. Адвокат зазначає, що займаючи активну громадянську позицію та маючи докази про те, що орган місцевого самоврядування не надавав дозвіл на виїзд за кордон депутату Особа_7 Особа_2 за період з повномасштабного вторгнення РФ в Україну до моменту складання ним депутатських повноважень та Особа_2 виїхав незаконно за кордон, нею було вирішено звернутись до суду з метою доведення достовірності опублікованої мною у соціальній мережі Назва_2 інформації щодо незаконного перетину державного кордону України Особа_2 та його незаконного перебування за кордоном у період з 07.09.2022 року по теперішній час для захисту її інтересів в суді, адже Особа_2 на своїй сторінці у соціальній мережі Назва_2 повідомив, що вона розповсюджує щодо нього неправдиву інформацію та їй доведеться відповідати в суді на його позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
27. Метою подання позову є також доведення обставин того, що Особа_2 вводить в оману своїх виборців, які довірили йому майбутнє, адже у своєму профілі в соціальних мережах він розповідав як активно допомагає фронту та скільки він зробив для армії, але чомусь замовчував факт того, що втік він з країни по підробних документах.
28. Визнання судом незаконним перетину державного кордону України Особа_2 та його перебування за кордоном у період з 07.09.2022 року по теперішній час, а також прийняття судом рішення про зобов’язання повернутись в Україну для виконання його конституційного обов’язку громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, дасть змогу довести, що Особа_2 вводить в оману громадськість.
29. Адвокат зазначає, що її висловлювання у соціальній мережі Назва_2 щодо ухилення від мобілізації депутатом Особа_2 покликані викрити його незаконні дії перед суспільством та його виборцями, зокрема.
30. Звернення до суду з позовною заявою є ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів, який не заборонений законом та дасть змогу довести незаконні дії Особа_2 щодо незаконного виїзду за кордон з метою ухилення від мобілізації та змусить виконати його свій конституційний обов’язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
31. Адвокат вказує, що КДКА Київської області умисно не зазначила в оскаржуваному рішенні від 29.05.2024 року про те, що надані пояснення Особа_9, який є третьою особою у справі № Інформація_3, повністю спростовують твердження Особа_2 про розміщення нею у соціальній мережі «Нава_2» нібито неправдивих відомостей про нього, а також інформацію про подання нею до суду штучних доказів та посилань на обставини, які не відповідають фактичним обставинам. КДКА Київської області умисно не взяла до уваги інформацію, яка надана компетентним органом.
32. Так,,04.04.2024 р. Особа_9 у поясненнях третьої особи надав до суду наступну інформацію: «Щодо гр. Особа_2, Інформація_1, який перебуває на військовому обліку в Особа_9, підтверджуємо інформацію, що міститься в позовній заяві в частині невиконання Особа_2 військового обов’язку. Так, Особа_2, Інформація_1 з початку введення воєнного стану до Особа_9 не звертався, за адресою реєстрації відсутній. Документи, які підтверджували право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації чи бронювання від гр. Особа_2 до Особа_9 не надходили» (аркуш 3 пояснень третьої особи). «Враховуючи, що гр. Особа_2 з початку введення воєнного стану до Особа_9 особисто не прибував, відомості щодо підстав виїзду за кордон гр. Особа_2 в Особа_9 не містяться» аркуш 4 пояснень третьої особи).
33. Таким чином, на думку адвоката, Особа_9 підтвердив інформацію щодо незаконного виїзду за кордон в умовах воєнного стану Особа_2, яку нею викладено у соціальній мережі Назва_2.
34. Особа_2 разом з відзивом на позовну заяву та разом зі скаргою до КДКА Київської області не надав жодних доказів, які б підтвердили законність його виїзду за кордон в умовах воєнного стану.
35. КДКА Київської області умисно не витребувала у Скаржника жодного доказу на підтвердження законності його виїзду за кордон в умовах воєнного стану, а також не звернулась до жодного компетентного органу з метою отримання такої інформації.
36. Натомість, як зазначає адвокат, приймаючи оскаржуване рішення КДКА звинуватила її в тому, що вона не повідомила їй про вжиття заходів задля запобігання та припинення вчинення кримінального правопорушення, а також не повідомила правоохоронні органи про його вчинення.
37. З цього приводу, адвокат звертає увагу на наступні положення законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

38. Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, а також матеріали проведеної перевірки, дисциплінарна палата дійшла до висновку про наявність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
39. 03.04.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1.
40. Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат Особа_1 зі свого акаунта у соціальній мережі «Назва_2» розміщувала дописи та коментарі, які містять неправдиві відомості про Особа_2 та принижують його честь та гідність. Крім того, адвокат Особа_1 звернулась до Суд_1 з позовною заявою, якою просить суд визнати незаконним перетин державного кордону України Скаржником та його перебування за кордоном, зобов’язати його повернутись в Україну для виконання конституційного обов’язку щодо захист у Вітчизни та стягнути усі судові витрати.
41. У скарзі наведено знімок з екрану з дописом користувача па ім’я «Назва_1» у соціальній мережі «Назва_2», опублікованим 26.02.2024 року наступного змісту: «Особа_2 – депутат Особа_7, який у вересні 2022 року на підставі підроблених документів втік за кордон. За кордоном він знаходиться і по сьогоднішній день. На всі запитання мешканців Інформація_5, «Як же ти виїхав?», Ім’я_1 відповідав «Все законно». На прохання своїх виборців про допомогу у розв’язанні проблем округу – відповів «До побачення!» і склав повноваження депутата. Всім людям, всім Інформація_4, які йому дзвонили та писали Прізвище_1 сказав: «Ви всі проплачені, а я жертва в цій ситуації…» Але факти вперта річ, і коли брешеш, потрібно ретельно слідкувати за тою інформацією, яку ти сам видаєш. Прізвище_1 є військовозобов’язаним і стоїть на обліку Особа_9, чого і сам не заперечує. Він не має жодних відстрочок та повністю придатний для захисту країни. Документів, що підтверджують законність свого виїзду, Ім’я_1 не надає та у соцмережах блокує всіх, хто ставить йому конкретні питання. Прізвище_1 навіть почав погрожувати простим людям судом за звичайні питання, до нього… Звучить досить гучно, але безперспективно. З огляду на цю ситуацію, я, отримавши декілька звернень від виборців цього депутата, та як свідома мешканка Інформація_5, подала позов до суду про визнання незаконним перетину державного кордону України громадянином Прізвище_1, а також визнання протиправним його перебування за межами України. Судове засідання призначене на 1 квітня 2024 року. Тепер, Ім’я_1, тобі доведеться надати всі дані щодо того, на якій підставі, бувши депутатом, ти покинув країну. Не треба, Ім’я_1, усіх лякати судом, я тебе туди чемно запрошую і тобі доведеться офіційно підтвердити законність перетину кордону!»
42. Крім того, під постом користувача на ім’я «Назва_3», опублікованим 26.01.2024 року у соціальній мережі «Назва_2» адвокат Особа_1 залишила коментарі наступного змісту: «Особа_2, ви негідник, який використав військових в своїх особистих інтересах. Повірте, жодна нормальна людина не зробила таке, як зробили ви. Ці хлопці не знають ситуацію і не знають хто ви такий. Але повірте, є багато військових, які готові не закривати обличчя і сказати вам, що ви негідник, який використав їх побратимів. Всі бачили це відео і це дно, яке ви пробили. Яка б ситуація не була, але вона стосується грошей. Ви використали хлопців, а на це ви особисто не мали права. Можете записати таке відео і мені, я знаю методи вашої компанії. Але повірте, наші військові розумні хлопці і після війни розберуться що і чому! Так що не робіть «страшилок» з тих, хто реально ризикує, життям, бо вони там не за гроші! Ім’я_1 Прізвище_1 чудо! Я доросла тьотя та від такого «сопельного негідника в підгузках» звання «молодец» не потребую. За військових, яких використав, будеш відповідати. Якби ти не мав до цього відношення, то це лайно не викинув би в публічний простір. Ми всі все розуміємо!».
43. Таким чином, на думку Скаржника, адвокат Особа_1 порушила вимоги статей 7, 12, 57, 59 Правил адвокатської етики.
44. 24.05.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшли пояснення адвоката Особа_1, у яких вона заперечує доводи та твердження Особа_2, викладені у скарзі та просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
45. У своїх поясненнях адвокат не заперечує, що сторінка у соціальній мережі «Назва_2» під іменем «Назва_1» належить саме їй та не спростовує своє авторство дописів та коментарів про які йдеться у скарзі.
46. Адвокат Особа_1 стверджує, що 26.01.2024 нею у соціальній мережі «Назва_2» було поширено допис Особа_11, у якому йшлось про Особа_2 та залишила коментар під дописом Особа_10. На її думку, надані нею публічні коментарі не порушують норми закову та не вводять в оману суспільство, оскільки є достовірними та підтвердженими доказами.
47. Щодо звернення до Суд_1 з позовною заявою, адвокат пояснила, що займаючи активну громадянську позицію та маючи докази про те, що депутат Особа_7 Особа_2 у період повномасштабного вторгнення рф в Україну виїхав незаконно за кордон, нею було прийнято рішення звертатись до суду з метою доведення достовірності опублікованої нею інформації щодо незаконного перетину державного кордону України Особа_2, оскільки останній на своїй сторінці у соціальній мережі «Назва_2» повідомив, що вона розповсюджує неправдиву інформацію про нього та їй доведеться відповідати в суді на його позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
48. Разом з тим, адвокат Особа_1 долучила до своїх письмових матеріалів знімки з екрапу у соціальній мережі «Назва_2», на яких відображено допис користувача «Назва_4» та користувача «Назва_3» з коментарями, а також копії пояснень щодо позовної заяви, наданих Особа_9, запиту Особа_12 до Особа_13 щодо перетину державного кордону Особа_2 та відповіді на нього.
49. За результатами перевірки членом палати Особа_4 складено довідку, в якій рекомендовано порушити щодо адвоката Особа_1 дисциплінарну справу.
50. Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, а також матеріали проведеної перевірки, дисциплінарна палата дійшла до висновку про наявність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
51. Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право па звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, мас кожен, кому відомі факти такої поведінки.
52. Згідно статті 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 року № 120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвокат а ознак дисциплінарного проступку.
53. Стаття 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності г вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської стики.
54. Згідно положень статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
55. Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює. її сутності та громадського призначення. сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
56. При цьому згідно статті 57 Правил адвокатської етики участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.
57. Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернат повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
58. Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернат повинно відповідати наступним, принципам: незалежності, професійності, відповідальності, чесності, стриманості та коректності, гідності, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантності та терпимості, корпоративності та збереження довіри суспільства, конфіденційності.
59. Положеннями статті 59 Правил адвокатської етики визначено, що адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та автори тету адвокатури в цілому.
60. При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного падання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі.
61. Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вил агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повніші бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.
62. Одним із невід’ємних конституційних принципів є презумпція невинуватості, який закріплено у етапі 62 Конституції України, де визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
63. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися па доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
64. Даний принцип визнано на рівні низки міжнародних матеріально-правових норм, які є невід’ємною частиною матеріального права України, зокрема закріплено в Загальній декларації прав людини 1948 року (пункт 1 статті 11), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (пункт 2 статті 14), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 2 статті 6).
65. У Рішенні Конституційного Суду України, який має виключні повноваження щодо офіційного тлумачення правових норм Конституції України, від 08.06,2022 року № 3- р(11)/2022 (справа щодо презумпції невинуватості № 3-20/2021(40/21)), зазначено, що цей принцип має універсальний характер, поширюється на всі сфери суспільного життя особи та діє доти, доки її не спростовано належним чином, тобто, за приписами статті 62 Конституції України, у законному порядку й обвинувальним вироком суду. За частиною першою статті 62 Конституції України лише обвинувальний вирок суду є тим судовим актом, у якому повинна бути встановлена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.
66. Презумпція невинуватості також застосовується при розгляді цивільних справ, що підтверджується також судовою практикою Верховного Суду (Касаційного цивільного суду), який вважає її загально-правовим принципом, що виходить за рамки кримінального процесу.
67. Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду у постанові від 05.06.2019 року у справі № 727/8388/17 дійшов наступних висновків: «Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості об’єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому».
68. Всупереч вищевказаних вимог Конституції України адвокат Особа_1 допустила публічні вирази відносно Скаржника, які містять ознаки необґрунтованих звинувачень у вчиненні правопорушень, що вказує на порушення принципу презумпції невинуватості адвокатом. Наведене доводить той факт, що адвокат у своїх публічних виразах та наданих письмових поясненнях стверджує, що має відомості та докази про незаконний перетин державного кордону Особа_2 з використанням підробленого документа, тобто імовірного вчинення ним кримінального правопорушення, ознаки якого передбачено статтями 358 та 332-2 Кримінального кодексу України. Проте адвокат не повідомляє про вжиття нею заходів за для запобігання та припинення вчинення кримінального правопорушення, а також повідомлення правоохоронних органів про його вчинення.
69. Крім того, всупереч вищевказаних вимог Правил адвокатської етики, маючи обов’язок проявляти стриманість, коректність, вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки адвокат Особа_1 допустила публічні висловлювання, які зачіпають честь та ділову репутацію Скаржника та мають образливий характер.
70. Виходячи зі змісту поданої скарги, адвокатом Особа_1 в порушення наведених положень статей 7, 12, 57, 59 Правил адвокатської етики вчинено дії, які суперечать принципам поведінки адвокатів у соціальних мережах, а також чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет.
71. Вказані обставини та підтверджуючі їх докази підлягають детальному дослідженню при розгляді дисциплінарної справи но суті.
72. За таких обставин, виникають підстави вважати, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

73. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
74. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
75. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).

Мотиви та висновки ВКДКА

76. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на наступне.
77. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
78. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
79. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
80. Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
81. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
82. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
83. Перевіряючи висновки КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що рішення регіональної КДКА є законним та обґрунтованим.
84. Регіональна КДКА надала оцінку діям адвоката Особа_1 та вірно встановила наявність ознак порушення вимог Правил адвокатської етики.
85. Одночасно Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту дисциплінарного порушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку, оскільки саме на стадії розгляду дисциплінарної справи надається оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності.
86. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

87. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
88. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 77/2024 від 29.05.2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                         С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                         Ю.І. Клечановська