РІШЕННЯ № V-018/2023
26 травня 2023 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Соботника В.Й., Подольної Т.А., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 23 від 08 квітня 2023 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 20 січня 2023 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 за порушення ним пунктів 1, 2, 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 23 січня 2023 року листом т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва (вих. №02/13-3/7-23), на підставі рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року №130, скарга ТОВ «ОСОБА_4» передана до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Листом за вих. №146 від 31 січня 2023 року ВКДКА, на підставі рішення РАУ від 15 грудня 2021 року №128 та від 15 грудня 2021 року №130, скерувала скаргу з додатками для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.
- 07 лютого 2023 року за вх. №36 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до КДКА Донецької області.
- 17 лютого 2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_6 доручила члену дисциплінарної палати Особа_5 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- Листом за вих. №42 від 22 лютого 2023 року член дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_5 звернулась до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
- 03 березня 2023 року за вх. №63 до КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1.
- 27 березня 2023 року (вих. №83, вих. №84) на електронні адреси ТОВ «ОСОБА_4» та адвоката Особа_1 надіслані звернення про надання інформації.
- 30 березня 2023 року (вх. №90) на електронну адресу КДКА Донецької області від ТОВ «ОСОБА_4» надійшли додаткові пояснення з додатком.
- 03 квітня 2023 року (вх. №98) адвокат Особа_1 надіслав на електронну пошту запитувані копії договорів про надання правничої допомоги.
- 08 квітня 2023 року член дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_5 подала на розгляд дисциплінарної палати КДКА Донецької області скаргу ТОВ «ОСОБА_4» про дисциплінарний проступок, довідку та всі матеріали перевірки.
- 08 квітня 2023 року рішенням КДКА Донецької області №23 (провадження №17) порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_4).
- 20 квітня 2023 року адвокат Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Донецької області №23 від 08 квітня 2023 року про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_1.
- Строк на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущений.
- Листом за вих. №601 від 21 квітня 2023 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 02 травня 2023 року (вхід. №18961) на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_1.
- Листом від 05 травня 2023 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1 до ВКДКА.
- 23 травня 2023 року за вхід. № 19109 до ВКДКА надійшли пояснення ТОВ «ОСОБА_4».
- 25 травня 2023 року за вхід № 19142 до ВКДКА надійшли додаткові пояснення адвоката Особа_1.
Виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У скарзі до КДКА регіону TOB «ОСОБА_4» зазначає, що, на її думку, є підстави притягнення Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- У скарзі від 15 грудня 2022 року ТОВ «ОСОБА_4» повідомило, що адвокат Особа_1 з січня 2022 року представляє у судах інтереси пов’язаних між собою осіб: Особа_7, Особа_8, Особа_9, Особа_10, які є боржниками ТОВ «ОСОБА_4» (як правонаступника АТ «ОСОБА_12»).
- Адвокат Особа_1 у скарзі до ВКДКА також зазначає, що скарга до КДКА регіону подана TOB «ОСОБА_4», яке є контрагентом його довірителів по спірних договорах та правовідносинах.
- Структурно скарга ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону складається з розділів та підрозділів.
- Відповідно до розділу 4 вище вказаної скарги, ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що станом на момент подання скарги від 15 грудня 2022 року воно є:
А) кредитором Особа_9 за Кредитним договором №Інформація_15 від 05 лютого 2007 року та Особа_7 за Іпотечним договором №Інформація_16 від 31 жовтня 2007 року;
Б) стягувачем у виконавчому провадженні №Інформація_28 щодо примусового виконання Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року у справі №Інформація_9 про стягнення з Особа_9 заборгованості у загальному розмірі 8 699 579, 62 грн.;
В) стягувачем у виконавчому провадженні №Інформація_17 щодо примусового виконання Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 червня 2022 року у справі №Інформація_18 про стягнення з Особа_9 заборгованості у загальному розмірі 2 173 595, 95 грн.
- Наразі, у межах зведеного виконавчого провадження, здійснюється стягнення на майно боржника, на земельні ділянки та корпоративні права, як спосіб погашення боргу.
- ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що у судовому порядку намагається визнати недійсними чотири договори купівлі-продажу земельних ділянок від 15 лютого 2019 року.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що відповідно до цих договорів, Особа_9 відчужив земельні ділянки своїй тітці Особа_7 з метою уникнення звернення стягнення на них у межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості перед кредитором (фраудаторні правочини).
- ТОВ «ОСОБА_4» посилається на те, що ці правочини вчинені наступного дня після ухвалення Постанови Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у справі №Інформація_9 про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання.
- Також у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває справа № Інформація_5 за позовом АТ «ОСОБА_12», правонаступником якого є ТОВ «ОСОБА_4», до Особа_9 та Особа_7, третя особа: приватний нотаріус КМНО Особа_13
- ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що позивається про визнання недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів щодо двох договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15 лютого 2019 року, укладених між Особа_9 та Особа_7, посвідчених приватним нотаріусом КМНО Особа_13 за реєстровими № 769 та № 770.
- У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа №Інформація_6 за позовом АТ «ОСОБА_12», правонаступником якого є ТОВ «ОСОБА_4», до Особа_9 та Особа_7, третя особа: приватний нотаріус КМНО Особа_13.
- Вище зазначений позов стосується визнання недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів щодо двох договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15 лютого 2019 року, укладених між Особа_9 та Особа_7, посвідчених приватним нотаріусом КМНО Особа_13 за реєстровими №767 та №768.
- ТОВ «ОСОБА_4» також повідомляє, що є кредитором Особа_10 за Кредитним договором №Інформація_19 від 02 червня 2008 року та стягувачем у виконавчих провадженнях №Інформація_20 та №Інформація_21 щодо примусового виконання Постанови Київського апеляційного суду у справі №Інформація_12 від 30 вересня 2020 року про стягнення з Особа_10 заборгованості у загальному розмірі 2 503 025,18 грн. та судових витрат у розмірі 93 863,45 грн.
- Крім цього ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що у судовому порядку намагається визнати недійсним Договір дарування квартири від 25 березня 2021 року. Згідно з цим договором Особа_10 відчужила квартиру своїй матері та сину з метою уникнення звернення стягнення на неї у межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості перед кредитором.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що ці дії боржниця вчинила після ухвалення Постанови Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 у справі №Інформація_12 про стягнення заборгованості та Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року у справі №Інформація_22 про відмову у задоволенні позову Особа_10 про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання кредитного зобов’язання припиненим; заборону вчиняти дії.
- Відповідно до цього, наразі у провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває справа №Інформація_14 за позовом ТОВ «ОСОБА_4» до Особа_10 , Особа_10, Особа_11 про визнання недійсним Договору дарування від 25 березня 2021 та застосування наслідків недійсності правочину.
- Стосовно розділу 4 скарги до КДКА регіону адвокат Особа_1 вказує, що справи, на які посилається ТОВ «ОСОБА_4», знаходяться на стадії судового розгляду (більшість – в судах першої інстанції).
- Тому, на його думку, будь-які посилання на ці судові справи та їх обставини є неналежними, так як по них не ухвалені остаточні судові рішення, які набрали б законної сили.
- У підрозділі 4.1. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону описана думка щодо участі адвоката Особа_1 у незаконному формуванні доказів для справ №Інформація_5 та №Інформація_6.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що 31 серпня 2022 року отримало на електронну адресу від адвоката Особа_1 в інтересах Особа_9 клопотання про долучення доказів на підставі ст. 83 Цивільного Процесуального кодексу України (надалі – ЦПК України) у справі №Інформація_5, в якому зазначено, що разом з ним подається до суду копія рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» від 27 червня 2022 року.
- ТОВ «ОСОБА_4» наголошує на тому, що у вище зазначене клопотання містить формулювання: «яке в подальшому буде використано як доказ».
- ТОВ «ОСОБА_4» додає, що 03 жовтня 2022 року Особа_7 також подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи №Інформація_5 доказу у формі копії рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» від 27 червня 2022 року у справі №Інформація_15.
- Зі змісту рішення третейського суду вбачається, що ним задоволено позов Особа_7 про стягнення з Особа_9 на її користь боргу в загальному розмірі 2 267 400, 00 грн.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що Особа_9 та Особа_7 вважають рішення третейського суду доказом, оскільки в ньому, на їх переконання, встановлені обставини, які вони намагаються довести у цивільних справах №Інформація_5 та №Інформація_6.
- ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що Особа_9 та Особа_7 намагаються спотворити факти та наявні у матеріалах справи докази за допомогою боргових розписок та рішення третейського суду, щоб переконати суди у звичайності своїх дій, стверджуючи, що метою цих правочинів було погашення заборгованості Особа_9 перед Особа_7, а не унеможливлення звернення стягнення на це майно в рахунок погашення боргу Особа_9 перед АТ «ОСОБА_12», правонаступником якого є ТОВ «ОСОБА_4» .
- На підтвердження цього, до матеріалів справи №Інформація_5 були долучені документи, достовірність яких, на думку ТОВ «ОСОБА_4», викликає сумніви, які суперечать іншим документам у матеріалах судової та нотаріальної справи.
- ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що ці документи, вірогідно, вчинені «задніми числами» з метою приховання справжніх намірів Особа_9 та Особа_7 під час вчинення оспорюваних правочинів.
- Зокрема, ТОВ «ОСОБА_4» описує, що «за дивним збігом обставин» Особа_9 «раптово» повернув Особа_7 борг 2007 року 15 лютого 2019 року – наступного дня після ухвалення Постанови Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року.
- У 2021 році Особа_9 та Особа_7 «раптово» вирішили передати на розгляд третейського суду решту боргів 2007, 2011 років, а в 2022 року році звернутись до третейського суду із позовом. Тобто після порушення провадження у справах №Інформація_5 та №Інформація_6 та після початку представництва їх інтересів адвокатом Особа_1.
- Зазначене, на думку ТОВ «ОСОБА_4», свідчить про штучність цих документів.
- Рішенням третейського суду встановлені самі обставини на підставі розписок, про які Особа_9 та Особа_7 зазначають у своїх відзивах на позов у справі №Інформація_5: «17 грудня 2007 року Відповідач позичив у Позивача 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень та написав розписку […] також, як вбачається із досліджених судом доказів, 15 лютого 2019 року Особа_9 повернув Особа_7 661 640 грн. в рахунок погашення боргу у розмірі 1 200 000 грн., отриманих ним від Особа_7 17 грудня 2007 року».
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що повернуті 661 640, 00 грн. це нібито вартість двох земельних ділянок за двома Договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 15 лютого 2019 року, укладених між Особа_9 та Особа_7, посвідчених приватним нотаріусом КМНО Особа_13 за реєстровими №769 та №770, які ТОВ «ОСОБА_4» намагається визнати недійсними у справі №Інформація_5.
- Крім того, зі змісту рішення третейського суду вбачається, що ним також встановлені обставини щодо ще двох земельних ділянок: «судом встановлено, що 15 лютого 2019 року Відповідач повернув Позивачу 2 920 850 від продажу ділянки кадастровий номер: Інформація_23 та 810 770 грн. від продажу ділянки кадастровий номер: Інформація_24 в рахунок погашення частини боргу у розмірі 4 000 000 грн., отриманих 25 жовтня 2007 року».
- На думку ТОВ «ОСОБА_4», ймовірно, адвокат Особа_1 ввів своїх клієнтів в оману щодо доказової сили рішення третейського суду, оскільки обставини, встановлені рішенням третейського суду або Міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом (ч. 8 ст. 82 ЦПК України, ч. 8 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), ч. 8 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).
- ТОВ «ОСОБА_4» додає, що, на його думку, рішення третейського суду взагалі не відповідає критеріям доказу (ст. ст. 76-80 ЦПК України, ст. ст. 73, 76-79 ГПК України, ст. ст. 72-76 КАС України).
- Також ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що з рішення третейського суду вбачається, що адвокат Особа_1 брав безпосередню участь у формуванні «доказу»: рішення третейського суду підписано Особа_14 як суддею третейського суду та Особа_1 як Президентом асоціації «ОСОБА_13», при якій діє Постійно діючий Третейський суд.
- ТОВ «ОСОБА_4» підсумовує свою думку: «Особа_1 є Президентом Асоціації «ОСОБА_13» (код ЄДРПОУ: 33240630, адреса реєстрації: Адреса_1), при якій діє Постійно діючий Третейський суд, а також третейським суддею цього третейського суду, що підтверджується публічно доступними відомостями з ЄДРСР (наприклад, ухвала КАС від 16 серпня 2021 у справі №Інформація_7)».
- ТОВ «ОСОБА_4» додає, що Асоціація «ОСОБА_13» та АО «ОСОБА_13» фактично знаходяться в одному приміщенні за адресою: Адреса_2, мають спільного учасника (засновника) Особа_1 та керівника Особа_3 (син Особа_1).
- ТОВ «ОСОБА_4» узагальнює, що, на його думку, Особа_1 є одночасно Президентом Асоціації «ОСОБА_13», при якій діє Постійно діючий Третейський суд, третейським суддею цього третейського суду, в якому розглядався третейський спір Особа_7 та Особа_9, та їх адвокатом у судах загальної юрисдикції. Відповідно, він, на думку ТОВ «ОСОБА_4», може впливати на інших суддів третейського суду щодо прийняття рішень на користь своїх клієнтів, в яких будуть встановлені обставини, які вони намагаються довести у судах.
- Крім того, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що зв’язок Особа_15 та Особа_1 також простежується через ТОВ «Виробничо-комерційна Фірма «ОСОБА_17» та ТОВ «ОСОБА_16», в яких вони є учасниками (засновниками) товариств.
- ТОВ «ОСОБА_4» також додає, що третейський суддя Особа_14, який розглянув цей третейський спір, також є адвокатом (свідоцтво Інформація_1).
- На думку ТОВ «ОСОБА_4», ймовірно, що саме вищезазначеним пояснюється обрання Особа_7 та Особа_9.
- Тому, на думку ТОВ «ОСОБА_4», очевидним є зв’язок боржників Особа_9 та Особа_7 між собою та з третейським судом, через їх адвоката Особа_1 з суддею третейського суду Особа_14, що виключає незалежність останнього, безсторонність, неупередженість, а також об’єктивність вирішення спору, через наявну опосередковану заінтересованість.
- ТОВ «ОСОБА_4» додає, що наступного дня після ухвалення рішення третейського суду – 28 червня 2022 року у Київському апеляційному суді була зареєстрована заява адвоката Особа_15 (свідоцтво Інформація_2) в інтересах Особа_7 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду від 27 червня 2022 (справа №Інформація_8).
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що адвокат Особа_15 також є адвокатом АО «ОСОБА_13», а до цього був помічником адвоката Особа_1 (посвідчення №Інформація_3).
- Додає, що ці адвокати разом представляють інтереси Особа_9 у цивільних справах Інформація_5 та Інформація_9.
- ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що дійсною метою рішення третейського суду є не стягнення заборгованості, а використання його як доказу у цивільній справі №Інформація_5, тобто, на думку Особа_9 та Особа_7, третейським судом встановлені обставини, які мають значення для вирішення судового спору між ТОВ «ОСОБА_4» та Особа_9, Особа_7.
- Отже, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що наявне використання третейського суду всупереч меті його утворення: не для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, а для «штучного створення доказів» для судових спорів, що тривають.
- Крім того, ТОВ «ОСОБА_4» переконане, що другорядною метою рішення третейського суду є ініціювання Особа_7 виконавчого провадження, у межах якого будуть вчинятись виконавчі дії, фактично спрямовані на недопущення звернення стягнення на земельні ділянки, які належать Особа_9, в рахунок погашення кредитної заборгованості Особа_9 перед ТОВ «ОСОБА_4».
- Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що наявні сприяння адвоката Особа_1 своїм клієнтам – Особа_9 та Особа_7 у досягненні бажаного для них результату у спорах з ТОВ «ОСОБА_4» завдяки протиправним засобам, що суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України та Правилам адвокатської етики. Таким сприянням є безпосереднє формування доказів адвокатом Особа_1 у підконтрольній йому організації з метою їх використання у судових процесах з ТОВ «ОСОБА_4».
- Щодо підрозділу 4.1 Скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону адвокат Особа_1 зазначає, що подав клопотання про долучення рішення №Інформація_15 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» від 27 червня 2022 року як доказ. У подальшому його довіритель Особа_7 теж подала до суду клопотання про долучення цього доказу.
- Адвокат Особа_1 додає, що, на його думку, ТОВ «ОСОБА_4» описує своє «спотворене» бачення обставин судової справи та вказуює про те, що даний письмовий документ на думку ТОВ «ОСОБА_4» не є доказом.
- Адвокат Особа_1 вважає: «У даному випадку справа знаходиться в суді, де ще не було ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, і своє бачення якихось обставин справи потрібно доводити в цьому судовому процесі, а не в скарзі на адвоката протилежної сторони. На жаль, адвокати скаржника (ТОВ «ОСОБА_4» ) не довели до нього цю інформацію, через що була подана безпідставне скарга. У даному випадку Скаржник чомусь вирішив, що він є судом і надає оцінку доказам іншої сторони. Тим більше у справі, яка знаходиться на стадії судового розгляду. Проте згідно законодавства оцінку доказам надає лише суд, і навіть в разі їх неналежності, він описує про це в судовому рішенні та не враховує їх при Ухваленні рішення».
- Адвокат Особа_1 також додає, що у даному випадку рішення третейського суду дійсно не має преюдиціального значення і, згідно з законодавчими нормами, не вважається доказом, про що скаржник сам вказує у скарзі і посилається на ст. ст. 76-80 ЦПК України, ст. ст. 73, 76-79 ГПК України, ст. ст. 72-76 КАС України.
- Зазначає, що залучення рішення було ініціативою його Довірителів, і воно підтверджувало їх заперечення, які були надані суду.
- Адвокат Особа_1 додає, що він детально розповів довірителю про вказані законодавчі норми, проте клієнт всеодно бажав залучити вище вказане рішення у якості доказу.
- Тому Особа_1 здійснив відповідне доручення і вважає, що надалі вже лише суд вправі вирішувати відношення цих матеріалів до справи. Також вказує на те, що суд вирішив долучити дане рішення до матеріалів справи, не задовольнивши клопотання іншої сторони про відмову в долученні доказів.
- Адвокат Особа_1 вважає, що в підрозділі 4.1 ТОВ «ОСОБА_4» зазначає відверто абсурдну інформацію та вводить КДКА в оману.
- Зазначається про його участь (адвоката Особа_1) у «формуванні доказу», через те, що він підписав вищевказане Рішення як президент асоціації «ОСОБА_13», при якій діє Постійно діючий Третейський суд.
- Адвокат Особа_1 вважає ключовим у даному випадку є те, що, на його думку, ТОВ «ОСОБА_4» та КДКА регіону суперечать один одному, спочатку вказуючи на те, що рішення третейського суду не є доказом (відповідно до ст. ст. 76-80 ЦПК України, ст. ст. 73, 76-79 ГПК України, ст. ст. 72-76 KAC України), а згодом вказують на те, що Особа_1 як адвокат брав участь у «створенні та формуванні доказу».
- Тобто, адвокат Особа_1 вважає, що скаржник та КДКА не визначились чи це є доказом, і якщо вони вказують про те, що рішення третейського суду не є доказом відповідно до законодавства України, то незрозумілими є подальші твердження про «формування доказу».
- Адвокат Особа_1 також наголошує на тому, що вище вказана третейська справа була розглянуто суддею Особа_11 одноособово за вибором сторін.
- Адвокат Особа_1 повідомляє, що жодним чином не входив до складу суду, який здійснював розгляд справи і не має жодного відношення до вирішення цього спору.
- На обґрунтування вище вказаного посилається на ст. 46 Закону України «Про третейські суди», в якій вказана імперативна норма: «Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи засновника цього третейського суду».
- Скаржник зазначає, що він як президент Асоціації при якій діє третейський суд зобов’язаний підписати кожне рішення, яке Ухвалюється судом.
- Тобто цим підписом він лише засвідчує підпис судді, який здійснював розгляд справи одноособово. Підпис є вимогою закону і не відносить Скаржника до розгляду справи, так як суддя Особа_14 розглядав справу одноособово.
- У зв’язку з цим адвокат Особа_1 вважає, що вказівка на його участь у «формуванні доказу» є абсурдною і повністю спростованою самим же рішенням та нормами закону, а також самим же скаржником та КДКА регіону.
- Адвокат Особа_1. зазначає, що подальші твердження про суддю Особа_15 та «можливий вплив» на нього взагалі не підлягають обговоренню, так як Скаржнику не відомо про необхідність доказування зазначених обставин, тому його «припущення» навіть не заслуговують на увагу.
- Адвокат Особа_1 зазначає, що Особа_14 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та не має жодного відношення до даного АО «ОСОБА_13».
- Адвокат Особа_1 також зазначає, що в оскаржуваному рішенні вказано про представників сторін під час розгляду третейської справи, оскільки нібито це міг бути він. Проте в самому рішенні чітко вказано, що ні сторони, ні представники не з’явились для розгляду справи, а сторони взагалі подали заяви про розгляд справи без їх участі.
- Крім того, у даній справі жодних представників у позивача та відповідача не було. Тому, адвокат Особа_1 вважає, що такі твердження чи припущення КДКА регіону взагалі є незрозумілими.
- На думку адвоката Особа_1, підрозділ 4.1. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону спростовується вказаними Законами та іншими нормативно-правовими актами.
- У підрозділі 4.2. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону зазначено про порушення вимог несумісності, залежність адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків від статусу третейського судді.
- ТОВ «ОСОБА_4» посилається на ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (у підпункті «б» вказані третейські судді), на ч. 1 ст. 6 ПАЕ і зазначає, що «існує порушення вимог щодо несумісності, оскільки адвокат Особа_1 є також діючим головою та суддею третейського суду, що виключає незалежність адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків».
- Щодо підрозділу 4.2. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону адвокат Особа_1 наводить приписи ст. 2 Закону України «Про третейські суди» та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважаючи, що діяльність адвоката у якості третейського судді є дозволеною.
- У підрозділі 4.3. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону, зазначено про наявний конфлікт інтересів Особа_1 як голови третейського суду та представника сторін третейського спору (позивача Особа_7 та відповідача Особа_9).
- Також ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що в адвоката Особа_1 наявний конфлікт інтересів як у представника сторін цивільного судочинства (відповідачів Особа_7 та Особа_9) у спорах з ТОВ «ОСОБА_4».
- ТОВ «ОСОБА_4» посилається на п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 9 Правил адвокатської етики.
- ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що наявний конфлікт інтересів клієнтів — Особа_9 та Особа_7, яких одночасно представляє адвокат Особа_1.
- У справі №Інформація_15 від 27 червня 2022 Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» Особа_9 та Особа_7, мають взаємно суперечні інтереси як відповідач та позивач.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що цивільних справах №Інформація_5 та №Інформація_10 Особа_9 та Особа_7 є відповідачами, але задоволення позову ТОВ «ОСОБА_4» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину між Особа_9 та Особа_7, тягне за собою настання несприятливих наслідків для одного з відповідачів.
- Вище зазначене, на думку ТОВ «ОСОБА_4», зумовлює конфлікт інтересів Особа_9 та Особа_7.
- Щодо підрозділу 4.3. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону адвокат Особа_1 зазначає, що його посада голови суду не має жодного відношення до скарги ТОВ «ОСОБА_4». Також додає, що не здійснював повноважень третейського судді, а засвідчувати підписи суддів є обов’язком, визначеним ст. 46 Закону України «Про третейські суди» (що жодним чином не робить його учасником справи).
- Також адвокат Особа_1 зазначає, що не здійснював представництво жодної зі сторін у справі №Інформація_15 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13».
- Адвокат Особа_1. додає, що в Асоціації «ОСОБА_13», при якій діє третейський суд, керівником, виконавчим директором та підписантом є Особа_3. Президент асоціації не здійснює жодних розпорядчих функцій, в тому числі й фінансових. Тому у нього не існує жодної зацікавленості щодо розгляду цієї справи.
- Адвокат Особа_1 вважає, що у представництві учасників цивільних проваджень (відповідачів Особа_7 та Особа_9) у спорах з ТОВ «ОСОБА_4», немає конфлікту інтересів, оскільки обидві особи є відповідачами по справі.
- Адвокат Особа_1 повідомляє, про те, що у випадку будь-яких потенційних конфліктів інтересів осіб в майбутньому він одразу попереджає своїх довірителів, і вони або розривають договір про надання правничої допомоги, або підписують погодження.
- У підрозділі 4.4. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону зазначено про дефектність документів, які посвідчують повноваження адвоката, у зв’язку із допущенними порушеннями при їх оформленні.
- ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що адвокат Особа_1 здійснює представництво клієнтів Особа_9, Особа_7 та Особа_10 у справах №Інформація_9, №Інформація_5 №Інформація_6, №Інформація_12, №Інформація_14, а саме:
А) Особа_9 в Оболонському районному суді міста Києва у справі №Інформація_9 на підставі угоди №10/02/22 про надання правової допомоги від 10 лютого 2022; ордера серії АА №1185618 від 11 лютого 2022 року;
Б) Особа_9 в Київському апеляційному суді у справі №Інформація_11 на підставі ордера серії AA №1196131 від 23 лютого 2022 року;
В) Особа_9 у Васильківському міськрайонному суді у справі №Інформація_6 на підставі ордера серії АА №1100061 від 13 червня 2022 року;
Г) Особа_9 в Києво-Святошинському районному суді у справі №Інформація_5 на підставі ордера серії АА №1196120 від 16 червня 2022 року;
Ґ) Особа_7 в Київському апеляційному суді у справі №Інформація_5 на підставі ордера від 23 лютого 2022 року, ордера серії АА №1100061 від 19 травня 2022 року;
Д) Особа_10 в Святошинському районному суді міста Києва у справі №Інформація_12 на підставі ордера серії АА №1179804 від 14.01.2022 року;
Е) Особа_10 в Святошинському районному суді міста Києва у справі №Інформація_13 на підставі ордера серії АА №1185618 від 26.01.2022 року, ордера серії АА №1196123 від 20 вересня 2022 року.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що ордер серії АА №1100061 був двічі використаний адвокатом Особа_1 для представництва інтересів Особа_7 у Київському апеляційному суді 19 травня 2022 року та Особа_9 у Васильківському міськрайонному суді 13 червня 2022 року.
- Ордер серії АА №1185618 був двічі використаний адвокатом Особа_1 для представництва інтересів Особа_9 в Оболонському районному суді міста Києва 11 лютого 2022 року та Особа_10 в Святошинському районному суді міста Києва 26 січня 2022 року.
- Тому, на думку ТОВ «ОСОБА_4», адвокат Особа_1 використовує разовий бланк ордеру повторно для представництва різних клієнтів, в різних органах, в різний період часу тощо.
- Відповідно до цього, на думку ТОВ «ОСОБА_4», виникає ситуація, за якої одночасно існують два оригінали ордерів, що мають однакові реквізити і повинні існувати виключно в єдиному екземплярі. Вони є різними за змістом, а відтак таке повторне використання того самого ордеру призводить до його недійсності. При цьому неможливо виключати, що ці бланки ордерів не були використані ще більшу кількість разів.
- Неодноразове використання бланків ордеру, на думку ТОВ «ОСОБА_4», також простежується у порушеній хронології ордерів. Наприклад, ордер серії АА №1196131 датований 23 лютого 2022 року, в той час як ордер серії АА №1196120 датований 16 червня 2022 року, а ордер серії АА №1196123 датований 20 вересня 2022 року.
- На думку ТОВ «ОСОБА_4», у діях адвоката присутнє порушення п. 12.9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
- Також ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що до матеріалів справи №Інформація_9 була долучена копія угоди №10/02/22 про надання правової допомоги Особа_9 від 10 лютого 2022 року.
- На думку ТОВ «ОСОБА_4», адвокат Особа_1 заповнює бланки ордерів «рандомними» числами:
А) ордер серії АА №1185618 від 11 лютого 2022 року – на підставі договору №10/02/22 від 10 лютого 2022 року;
Б) ордер серії АА №1196131 від 23 лютого 2022 року на підставі договору №11/02/22 від 11 лютого 2022 року;
В) ордер серії АА №1100061 від 13 червня 2022 на підставі договору №15/02/22 від 15 лютого 2022 року.
- ТОВ «ОСОБА_4», посилаючись на недостовірність вказаних в ордері даних, вважає, що адвокат Особа_1 порушує приписи п. 12.3 вище вказаного Положення.
- ТОВ «ОСОБА_4» також додає що адвокатом Особа_1 не надавалися копії договорів про надання правової допомоги Особа_10 та Особа_7.
- ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що йому невідомо про достовірність даних, які містяться у вище вказаних ордерах щодо Особа_10 та Особа_7.
- Щодо угоди №10/02/22 про надання правової допомоги Особа_9 від 10 лютого 2022 року, то вона підписана від імені АО «ОСОБА_13» особисто адвокатом Особа_1, в той час як керівником та підписантом є Особа_3.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що з тексту угоди не вбачається, що адвокат Особа_1 був уповноважений у встановленому законом порядку підписувати від імені АО зазначений правочин. Крім того, угода не містить істотної умови – строку договору.
- Також зміст угоди №10/02/22 про надання правової допомоги від 10 лютого 2022 року не містить будь-яких реквізитів, які дозволяють ідентифікувати клієнта, крім його ПІБ, та Виконавця, крім назви АО, ПІБ адвоката та його свідоцтва.
- В цій частині пункту скарги ТОВ «ОСОБА_4» посилається на п. 7 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 638, ч. 2-3 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України та робить висновок, що:
А) За відомостями з ЄРАУ, адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність виключно в організаційно-правовій формі адвокатського об’єднання, проте угода фактично укладена з ним як з адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Б) ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що у такій формі, в якій існує угода №10/02/22 про надання правової допомоги Особа_9 від 10 лютого 2022 року, є підстави для визнання її неукладеною та недійсною, оскільки вона суперечить загальним вимогам договірного права та звичаям ділового обороту.
- Тому, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що відбувається представництво адвокатом Особа_1 інтересів клієнта Особа_9 без документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тобто без правових підстав, що може призвести до негативних наслідків для клієнта.
- ТОВ «ОСОБА_4», посилаючись на п. 10 та 12 Положення зазначає, що всі вищезазначені ордери повинні мати підписи адвоката Особа_1, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського об’єднання – Особа_3.
- ТОВ «ОСОБА_4» також наголошує на тому, що наявні підписи разюче відрізняються один від одного, що призводить до сумніву, яка саме особа їх виконала, при цьому це стосується як адвоката Особа_1, так і керівника адвокатського об’єднання Особа_3.
- На думку ТОВ «ОСОБА_4», особливо різниця помітна, якщо брати до уваги підпис керівника АО «ОСОБА_13» Особа_3 на Наказі №21/01-22 від 21 січня 2022 року про відрядження та Доручення на надання правової допомоги від 19 травня 2022 року, а також їх підписи на ордерах в Київському апеляційному суді у справі №2Інформація_5 від 23 лютого 2022 року та від 19 травня 2022 року щодо Особа_7.
- Відносно підрозділу 4.4 скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону адвокат Особа_1 вважає, що усі ордери, які надаються ним у відповідні органи відповідають вимогам Закону та Положення.
- Адвокат Особа_1 вважає, що жодних доказів зворотного від ТОВ «ОСОБА_4» не надано.
- Зазначає, що таку перевірку проводять суди та інші органи, до яких звертається адвокат, і у випадку неналежного оформлення ордера ці органи мають право відмовити в наданні інформації чи в допуску до розгляду справи.
- Адвокат Особа_1 зазначає, що він сплачує внески до Ради адвокатів м. Києва, де останнім часом були періоди коли не було відповідних єдиних реквізитів для сплати щорічного внеску, в тому числі й за минулі роки, без чого не працює кабінет адвоката.
- Додає, що на цей момент ситуація стабілізувалась, і він щоразу використовує ордер з новою серією та номером. Вважає це лише своїми особистими діями для зручності ведення обліку.
- Адвокат Особа_1 вказує також на те, що для належного надання правової допомоги міг використовуватися «будь-який» наявний у нього ордер.
- Також адвокат Особа_1 зазначає, що згідно з установчими документами та наказами АО «ОСОБА_13» він має право підписувати угоди та договори від імені об’єднання.
- Також адвокат Особа_1 посилається на рішення РАУ від 29 квітня 2022 року: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро адвокатським об’єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об’єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об’єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».
- У підрозділі 4.5. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону зазначено про зловживання правами адвокатом Особа_1 як представником відповідачів у цивільному судочинстві у спорах з ТОВ «ОСОБА_4».
- У цьому пункті скарги ТОВ «ОСОБА_4» посилається на ч. ч. 1-2 ст. 44, ст. 42, ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, на п. 11 ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 44, ч. ч. 2, 4 ст. 43 ЦПК України.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що 23 лютого 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №Інформація_5, призначеної на 24 лютого 2022 року, в якому адвокат Особа_1 зазначив: «я є представником Особа_7 та Особа_9 сторін по даній справі, що підтверджується документами, що додаються».
- На підтвердження повноважень адвокат Особа_1 долучив ордер серії АА №1196131 від 23 лютого 2022 року щодо Особа_9 та ордер серії АА від 23 лютого 2022 року щодо Особа_7.
- Проте, вже 19 травня 2022 року на наступному судовому засіданні у Київському апеляційному суді у справі №Інформація_5 адвокат Особа_1 заперечував, що в нього є повноваження на представництво інтересів Особа_9, а тому просив відкласти судове засідання у зв’язку із неявкою Особа_9, який, на його переконання, не був повідомлений належним чином.
- ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що адвокат Особа_1 заперечував, зазначаючи, що він не отримав доручення від АО на надання правової допомоги Особа_9 саме у цьому судовому засіданні, на відміну від ситуації з Особа_7.
- Відсутність на судовому засіданні Особа_9 та його представника, який би визнав себе таким, призвела до відкладення судового засідання. Суд, в свою чергу, зобов’язав адвоката Особа_1 надати докази щодо припинення його повноважень на представництво Особа_9, чого зроблено не було. На наступне судове засідання 23 червня 2022 року вже взагалі ніхто не з’явився, оскільки 22 червня 2022 року Особа_7 подала заяву про відмову від апеляційної скарги.
- ТОВ «ОСОБА_4» підсумовує, що жодні додаткові доручення для представництва адвокатом інтересів клієнта на підставі ордеру чинним законодавством не передбачені. У тому числі це не передбачено угодою №10/02/22 про надання правової допомоги Особа_9 від 10 лютого 2022 року.
- Крім того, ТОВ «ОСОБА_4» повідомляє, що станом на сьогодні, адвокат Особа_1 більше жодного разу не надавав будь-якому суду доручень на представництво інтересів Особа_9 та Особа_10.
- ТОВ «ОСОБА_4» також зазначає, що в подальшому адвокат Особа_1 продовжив здійснювати представництво інтересів Особа_9:
А) 23 травня 2022 року в Оболонському районному суді міста Києва у справі №Інформація_9;
Б) 14 червня 2022 року у Васильківському міськрайонному суді Київської області у справ: №Інформація_6; 17 червня 2022 у Києво-Святошинському суді Київської області у справі №Інформація_5.
- При цьому, представництво інтересів Особа_9 відбувалось на підставі ордерів без будь-яких додаткових доручень.
- Також ТОВ «ОСОБА_4» додає, що вище згадана угода №10/02/22 про надання правової допомоги Особа_9 від 10 лютого 2022 року підписана особисто адвокатом Особа_1, а відтак – він не міг не володіти інформацією щодо стану цієї угоди.
- Отже, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що єдиною метою твердження адвоката Особа_1 про відсутність в нього повноважень для представництва інтересів Особа_9 було відкладення судового засідання у справі №Інформація_5 у Київському апеляційному суді, яке було призначене на 19 травня 2022 року.
- Окремо ТОВ «ОСОБА_4» додає, що адвокат Особа_1, маючи повноваження на представництво інтересів Особа_7, жодного разу не повідомляв Києво-Святошинський районний суд Київської області та Васильківський міськрайонний суд Київської області про наявність таких повноважень, але як представник Особа_9 просив задовольнити всі заяви та клопотання Особа_7.
- ТОВ «ОСОБА_4» зазначає, що адвокат Особа_1 систематично ініціював відкладення судових засідань через неможливість з’явитись на них, не надаючи жодних, на думку ТОВ «ОСОБА_4», належних доказів.
- Зокрема, як вище зазначалось, 23 лютого 2022 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №Інформація_5, призначеної на 24 лютого 2022 року. Підстава: «в цей день 24 лютого 2022 року р. я буду знаходитись у відрядженні у м. Івано-Франківськ, де я знаходжусь з 22 лютого 2022, що підтверджується відповідним наказом».
- Проте, долучений наказ №21/02-22 від 21 лютого 2022 року, на думку ТОВ «ОСОБА_4» не є доказом перебування у відрядженні.
- 3 аналогічних підстав адвокатом Особа_1 було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи №Інформація_12, призначеної на 22 лютого 2022 року у Святошинському районному суді міста Києва, до якого було додано той саме наказ.
- Але на наступне судове засідання 30 червня 2022 року у Святошинському районному суді міста Києва адвокат Особа_1 також не з’явився, заявивши клопотання про відкладення розгляду справи у справі №Інформація_12. Підстава: «29 червня 2022 мені було повідомлено органом досудового розслідування про те, що 30 червня 2022 мені необхідно прибути у м. Вишгород для проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №Інформація_25 за обвинуваченням ОСОБА_18».
- Так само адвокат Особа_1 не з’явився на наступне судове засідання 20 липня 2022 року у справі №Інформація_12 у Святошинському районному суді міста Києва, замість нього прибув адвокат Особа_15
- При цьому адвокат Особа_15 діє на підставі тих саме угод, що й адвокат Особа_1:
А) ордер серії АА №102274 від 20.01.2022 року у Святошинському районному суді міста Києва щодо Особа_10;
Б) ордер серії АА №1080594 від 15 лютого 2022 року в Оболонському суді
міста Києва щодо Особа_9;
В) ордер серії АА №1241032 від 03 жовтня 2022 року у Києво-Святошинському районному суді міста Києва щодо Особа_9, тощо.
- Крім того, адвокат Особа_1 ініціював відкладення справ, в яких він з’являвся вперше як представник Особа_9 з підстав необхідності ознайомитись із матеріалами справи:
А) 11 лютого 2022 року у справі №Інформація_9 в Оболонському районному суді міста Києва;
Б) 14 червня 2022 року у справі №Інформація_6 у Васильківському міськрайонному суді Київської області.
- Проте на наступне судове засідання, призначене на 09 серпня 2022 року, він також не з’явився, заявивши клопотання про відкладення: 17 червня 2022 та 04 липня 2022 року у справі №Інформація_5 в Києво-Святошинському районному суді Київської області. У подальшому у справі №Інформація_25 адвокатом Особа_1 заявлялись клопотання про відкладення від 29 серпня 2022 року зв’язку з ковідом та від 10 листопада 2022 року у зв’язку із участі у справі №Інформація_26, в якій представником є не він, а його син Особа_3.
- ТОВ «ОСОБА_4» також звертає увагу на те, що з ЄРАУ не вбачається, що адвокат Особа_1 підвищував свій професійний рівень, як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Щодо підрозділу 4.5. скарги ТОВ «ОСОБА_4» до КДКА регіону адвокат Особа_1 зазначає, що доручення для представництва клієнта – передбачена форма діяльності його АО. Використовуються вони для належного надання правової допомоги клієнтам у разі великого навантаження адвокатів. Керівник сам визначає адвокатів, які будуть здійснювати представництво на основі їх завантаження, кваліфікації по даній категорії справ, та можливості належної підготовки.
- Адвокат Особа_1 повідомляє: «У даних випадках керівник АО вирішує це питання з клієнтами після чого виписує доручення».
- Тобто і самі довірителі приймають рішення щодо адвоката, який буде їх представляти в тому чи іншому засіданні, і у випадку, якщо адвокату такого доручення не було надано, то він не зможе представляти їх інтереси.
- Щодо вказаного засідання від 19 травня 2022 року адвокат Особа_1 вказує, що у нього вже не було повноважень на ведення цієї справи від імені Особа_9 і він як представник не мав законного права здійснювати таке представництво. Тому, Особа_1 вважає, що у випадку здійснення представництва Особа_9 права останнього були б порушені, а адвокат порушив би Закон.
- Адвокат Особа_1 зазначає, що представництво Особа_9 в інших справах є цілком правомірним, оскільки за договором з клієнтом відносно інших справ він мав таке право. Зазначає, що у суді апеляційної інстанції адвокат він лише повідомив суду, що по цій конкретній справі більше не має повноважень на представництво.
- Адвокат Особа_1 наголошує, що він подавав клопотання у зв’язку із поважними, на його думку, причинами, а надалі саме суд вирішував питання про можливість розгляду.
- Зазначає про те, що подання таких клопотань були узгоджені з клієнтами, які, зі слів адвоката, не мають претензій до його діяльності.
- Адвокат Особа_1 вважає, що ТОВ «ОСОБА_4» вирішило за допомогою КДКА усунути його від ведення справ, розраховуючи що він розірве договір з клієнтами, побачивши скаргу.
- Отже, ТОВ «ОСОБА_4» вважає, що своїми діями адвокат Особа_1 порушив:
А) п. 7, 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 20, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Б) ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638, ч. ч. 2-3 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України;
В) ч. 1 ст. 6, ст. 7, ст. 9, ч. 1 ст. 12-1, ст. 19, ст. 25, ст. 42, ч.ч. 1-2 ст. 44 Правил адвокатської етики;
Г) ч. 4 ст. 62 ЦПК України (аналогічно ч. 4 ст. ст. 60 ГПК України, ч. 4 ст. 59 КАС України, ч. 1 ст. 50 КПК України);
Ґ) п. 11 ст. 3 ЦПК України (аналогічно п.11 ч. 3 ст. ГПК України, п. 9 ч. 3 ст. КАС України); ч. 1 ст. 44 ЦПК України (аналогічно ч. 1 ст. 42 ГПК України, ч. 1 ст. 45 КАС України);
Д) ч. 2, 4 ст. 43 ЦПК України (аналогічно ч. 2, 4 ст. 42 ГПК України, ч. 5-6 ст. 44 КАС України).
Е) п. 2, 11, 15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 №41.
- ТОВ «ОСОБА_4» у скарзі до КДКА регіону зазначає, що вищезазначені дії адвоката Особа_1 мають ознаки дисциплінарного проступку, який може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
- Адвокат Особа_1 вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, а скарга до КДКА регіону була подана з метою перешкоджання його діяльності як адвоката.
- Повідомляє, що клієнти, які вказані у скарзі, не мають до нього жодних претензій, задоволені якістю наданої правової допомоги.
- Додає, що ТОВ «ОСОБА_4» (його працівники та уповноважені особи у співпраці із третіми особами) здійснюють рейдерське захоплення належного клієнтам адвоката Особа_1 майна.
- Адвокат Особа_1 вказує, що ТОВ «ОСОБА_4» заздалегідь повідомила йому, що відносно нього будуть подані скарги в КДКА для перешкоджання моїй роботі щодо недопущення здійснення скаржником рейдерського захоплення чужого майна.
- Скаржник до ВКДКА вважає, що факт подання скарги ТОВ «ОСОБА_4», враховуючи те, що вони є протилежною стороною по судових справах, доводить те, що скарга немає нічого спільного із порушенням ним будь-яких норм законодавства про адвокатуру, a спрямована лише на перешкоджання його адвокатській діяльності та направлена на те, щоб він не надавав правову допомогу моїм довірителям Особа_7, Особа_9 та іншим особам вказаним у самій скарзі до КДКА регіону.
- Скаржник наголошує на тому, що скарга стосується ведення ним судових справ, ні в його довірителів, ні в суду не було до нього жодної претензії.
- Скаржник просить у ВКДКА: скасувати рішення КДКА Донецької області №23 від 08 квітня 2023 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи за скаргою директора ТОВ «ОСОБА_4».
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Дисциплінарною палатою КДКА регіону встановлено, що в описаних у скарзі діях адвоката Особа_1, є ознаки дисциплінарного проступку у таких формах: порушення правил адвокатської етики, систематичне порушення присяг адвоката України, порушення вимог несумісності (адвокат Особа_1 є одночасно Президентом Асоціації «ОСОБА_13», при якій діє Постійно діючий Третейський суд, третейським суддею цього третейського суду, в якому розглядався третейський спір Особа_7 та Особа_9, та їх адвокатом у судах загальної юрисдикції); невиконання/неналежне виконання професійних обов’язків (не проходження підвищення кваліфікації адвокатом у 2019-2022 роках).
- Матеріалами перевірки КДКА регіону встановлено, що Особа_9 та Особа_7 є відповідачами (справа №Інформація_6; справа №Інформація_5) за позовами АТ «ОСОБА_12», правонаступником якого є ТОВ «ОСОБА_4», про визнання недійсними чотирьох договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між Особа_9 та Особа_7
- Згідно з поясненнями адвоката Особа_1 та приєднаними копіями договорів, Особа_1 здійснює представництво інтересів Особа_7, Особа_10, Особа_9.
- Вище зазначене підтверджується такими договорами про надання правової (правничої) допомоги: з Особа_7 від 01 жовтня 2021 року, із Особа_10 від 13 січня 2022 року, із Особа_9 від 11 лютого 2022 року.
- КДКА регіону наголошує, що в матеріалах перевірки міститься стенограма судового засідання від 19 травня 2022 року у справі №Інформація_5 у Київському апеляційному суді, зі змісту якої вбачається, що сам Особа_1 підтверджує суду, що доручення на представлення інтересів Особа_7 йому видане 19 травня 2022 року.
- Також у матеріалах перевірки наявне клопотання про відкладення розгляду справи, подане 23 лютого 2022 адвокатом Особа_1 з приєднанням до нього копій ордерів на представлення інтересів Особа_7 та Особа_9 Особа_1 без обмежень повноважень адвоката.
- КДКА регіону зазначає, що під час дії вищезазначених договорів про надання правової (правничої) допомоги з Особа_7 та Особа_9 відбулося звернення Особа_7 до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» з позовом про стягнення з відповідача Особа_9 суми заборгованості.
- Розгляд цієї справи та винесення рішення третейським судом були здійснені в часових межах дії договорів про надання правової (правничої) допомоги між учасниками третейської справи та Особа_1.
- Зазначене підтверджується наявною у матеріалах перевірки копією Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ОСОБА_13» від 27 червня 2022 року.
- У вступній частині зазначеного Рішення Третейського суду є посилання на наявних у позивача Особа_7 та відповідача Особа_9 представників, при цьому без повідомлення прізвища та імені таких представників.
- У той же час в Києво-Святошинський районний суд Київської області клопотання про долучення копії даного Рішення Третейського суду подано саме адвокатом Особа_1, що підтверджується наявною у матеріалах перевірки копією клопотання про долучення доказів від 31 серпня 2022 року.
- Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи є надані скаржником до КДКА регіону та адвокатом Особа_1 процесуальні та інші документи, які підтверджують надання правничої допомоги Особа_9 адвокатом Особа_15, який також є адвокатом АО «ОСОБА_13».
- Встановлено, що адвокати разом представляють інтереси Особа_9 у цивільних справах №Інформація_5 та №Інформація_9.
- Матеріалами перевірки КДКА регіону встановлено, що Рішення Третейського суду підписане Особа_14 (як суддею третейського суду) та Особа_1 (як Президентом асоціації «ОСОБА_13»).
- Отже, КДКА регіону підсумовує, що в матеріалах перевірки достатньо документів, які підтверджують те, що Особа_1 є одночасно Президентом Асоціації «ОСОБА_13», при якій діє Постійно діючий Третейський суд, третейським суддею цього третейського суду, в якому розглядався третейський спір Особа_7 та Особа_9, та їх адвокатом у судах загальної юрисдикції.
- Крім того КДКА регіону зазначає, що у матеріалах перевірки містяться роздруківки публікацій з youcontrol.com.ua щодо ТОВ «ВКФ «ОСОБА_17» та щодо ТОВ «ОСОБА_16», в яких зазначено, що в обидвох господарських товариствах їх учасниками (засновниками) одночасно є адвокат Особа_1 та суддя Третейського суду Особа_14.
- Крім того, узагальнюючи актуальні для вирішення питань дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо конфлікту інтересів, ВКДКА у Рішенні №X-017/2019 від 04.10.2019 року зазначила наступне.
- Одним із принципів здійснення адвокатської діяльності є уникнення конфлікту інтересів. Порушення адвокатом цього принципу має наслідком його дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Конфліктом інтересів є суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (п. 8 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Дотримання адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів забезпечується на всіх етапах діяльності адвоката: на стадії прийняття доручення клієнта (ст. 20 ПАЕ); в процесі виконання доручення клієнта (ст. 34 ПАЕ); після виконання доручення клієнта (ч. 2 ст. 35 ПАЕ).
- Обов’язки адвоката, що випливають з принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
- Принцип уникнення конфлікту інтересів поширюється як на адвокатську, так і на іншу діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками.
- Загальні етичні засади взаємин між адвокатами передбачають дотримання принципу уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами (ч. 2 ст. 50 ПАЕ). Крім того, згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов’язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів. У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів.
- Також адвокат зобов’язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так i колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
- Такого висновку притримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №Інформація_27 від 26 листопада 2020 року.
- Отже, КДКА регіону вважає, що в матеріалах перевірки достатньо документів, що свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1, щодо порушення вимог уникнення конфлікту інтересів, присяги адвоката України, правил адвокатської етики та неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.
- На підставі вищевикладеного, оцінивши доводи скарги, дослідивши довідку та матеріали перевірки, дисциплінарна палата КДКА Донецької області прийшла до висновку, що в діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме:
А) порушення ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 20, пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Б) ст.ст. 7, 9, ч. 1 ст. 12-1, 19, 25, 42, ч. ч. 1-2 ст. 44 Правил адвокатської етики.
- На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата КДКА Донецької області 08 квітня 2023 року рішенням №23 (провадження №17) порушила дисциплінарну справу щодо адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_4).
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі – Закон).
- Відповідно до ст. 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. 34 Закону).
- Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст. 37 Закону).
- За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону).
- Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
- Згідно ч. 1 ст. 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами від 15 лютого 2019 року (далі – ПАЕ).
- Відповідно до ст. 7 ПАЕ, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- В статті 9 ПАЕ визначено, шо під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.
- Згідно абз. 12-1 ПАЕ, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Відповідно до ст. 19 ПАЕ, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- В статті 20 ПАЕ визначено, що адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
- Згідно ст. 25 ПАЕ, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно ст. 42 ПАЕ, Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Згідно ст. 44 ПАЕ, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами.
- Згідно з ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, нова редакція, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (зі змінами) (далі – Положення про ордер).
- Згідно п. 2 Положення про ордер, ордер на надання правової допомоги – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
- Відповідно до п. 11 Положення про ордер, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
- Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об’єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору (п. 15 Положення про ордер).
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року №63 (далі – Порядок підвищення кваліфікації).
- Відповідно до п. 16 Порядку підвищення кваліфікації, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Згідно п. 20 Порядку підвищення кваліфікації, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики (п. 21 Порядку підвищення кваліфікації).
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відбувається в декілька стадій, перелік та черговість яких визначені, зокрема, в ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту вчинення дисциплінарного правопорушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку.
- ВКДКА звертає увагу, що саме на стадії розгляду дисциплінарної справи надається оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності.
- КДКА регіону правильно встановила, що зазначені в скарзі ТОВ «ОСОБА_4» дії адвоката Особа_1 містять ознаки дисциплінарного проступку.
- ВКДКА вбачає у діях адвоката Особа_1 ознаки порушення принципу уникнення конфлікту інтересів, визначеного ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дотримання адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів забезпечується на всіх етапах діяльності адвоката: на стадії прийняття доручення клієнта (ст. 20 ПАЕ); в процесі виконання доручення клієнта (ст. 34 ПАЕ); після виконання доручення клієнта (абз. 2 ст. 35 ПАЕ).
- Обов’язки адвоката, що випливають з принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
- Принцип уникнення конфлікту інтересів поширюється як на адвокатську, так і на іншу діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками.
- Загальні етичні засади взаємин між адвокатами передбачають дотримання принципу уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами (абз. 2 ст. 50 ПАЕ).
- Необхідно оцінити факт наявності конфлікту інтересів Особа_1 з його клієнтами як адвоката і водночас голови Третейського суду, де розглядається справа його клієнтів (Особа_9, Особа_7).
- ВКДКА наголошує на тому, що, відповідно до встановлених обставин, на момент розгляду третейської справи №Інформація_15 обидва клієнти (позивач та відповідач) мали укладений з Особа_1 договір про надання правової (правничої допомоги).
- Також потребує оцінки і містить ознаки дисциплінарного проступку наявність конфлікту інтересів відповідачів, яких представляє адвокат Особа_1 у справах №Інформація_5 та №Інформація_6, оскільки задоволення позову ТОВ «Фінансова Компанія Інвест» у вище зазначених справах тягне за собою несприятливі наслідки для одного з відповідачів (клієнтів) – Особа_7.
- Також ВКДКА вбачає ознаки порушення адвокатом Особа_1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у контексті використання ордерів: використання одного й того ж ордера для представництва різних осіб, самостійне генерування серійного номера ордера.
- ВКДКА зазначає, що, відповідно до п. 7 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням РАУ від 12 квітня 2019 року № 41 з подальшими змінами, облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
- Відповідно до п. 10 вище зазначеного Положення, ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, обов’язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об’єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
- Відповідно до пп. 12.12. вище зазначеного Положення, ордер обов’язково повинен містити підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об’єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням.
- Окрім того, у діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку у контексті порушення вимог п. 20 Розділу ІІ Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, затвердженого рішенням РАУ від 03 липня 2021 року №63, де зазначено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- З огляду на вищевикладене, є підстави для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката, оскільки дії Особа_1 містять ознаки дисциплінарного проступку.
- Отже, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області №23 від 08 квітня 2023 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 є правильним та обгрунтованим.
- На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати № 23 від 08.04.2023 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська
26.05.2023