РІШЕННЯ № V-018/2024
23 травня 2024 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., Заступників Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Мягкого А.В., Приходька О.І., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в складі дисциплінарної палати № 28/2024 від 28.02.2024 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 19 жовтня 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вх. № 998 надійшла заява (скарга) щодо поведінки адвоката Особа_1.
- 27 жовтня 2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_2 доручив члену дисциплінарної палати Особа_3 провести перевірки по матеріалах за заявою (скаргою) судді Печерського районного суду м. Києва Особа_4 стосовно адвоката Особа_1.
- Рішенням КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №28/2024 від 28 лютого 2024 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням адвокат Особа_1 подала скаргу на вищевказане рішення, яка надійшла до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 13 березня 2024 року за вхід. № 21288.
- Строк на оскарження рішення КДКА регіону, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
- Листом за вих. № 571 від 21 березня 2024 року ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Листом за вих. № 672 від 04 квітня 2024 року Голова ВКДКА Вилков С.В. доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- 03 травня 2024 року за вхід. № 21789 до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Листом за вих. № 1042 від 14 травня 2024 року члену ВКДКА Особа_5 надано матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА
- Адвокат Особа_1 вважає, що були наявні підстави для повернення, поданої суддею Печерського районного суду міста Києва Особа_4 заяви (скарги), оскільки така була оформлена без дотримання вимог статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, оскільки скарга стосувалась двох адвокатів, а не одного, як це передбачено п. 2 ст. 14 Положення, а також не було додано підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.
- 27.11.2023 року за допомогою засобів поштового зв’язку адвокатом Особа_1 було надіслано поштовим направленням №0200254706301 на офіційну поштову адресу КДКА Київської області відповідні письмові пояснення із долученням флеш-накопичувача, однак з невідомих причин, такі пояснення не було отримано місцевою КДКА, а тому адвокат вважає, що рішення яке оскаржується прийнято із суттєвим процесуальним порушенням, що свідчить про наявність підстав для його негайного скасування.
- Окрім цього, Скаржник звертає увагу на те, що жодної повістки про виклик у судові засідання 16.06.2023, 19.06.2023 та 20.06.2023 року слідчим суддею у спосіб встановлений Законом направлено не було. Нею, як адвокатом, ніколи не складалося, не підписувалося та не направлялося до Печерського районного суду міста Києва (зокрема до слідчої судді Особа_4) заяв про надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, як це передбачено п. 5, 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 23.01.2023 р. №28.
- Вважає, що долучені суддею до скарги матеріали, зокрема довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» та доставку sms-повідомлення не є належним підтвердженням здійснення слідчим суддею її виклику як адвоката для участі у судовому засіданні у вищевказаній справі.
- Про здійснення судового розгляду стало відомо лише 20.06.2023 року приблизно о 17 год. 00 хв. від уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні – Особа_6, який також повідомив, що Особа_7 наразі відмовився від захисника Особа_8 та перебуває без захисників за договором.
- До участі у вказаному судовому засіданні адвокатів Особа_1 та Особа_9 не допустили працівники, що здійснюють конвоювання за вказівками слідчої судді Особа_4 та в подальшому суддя, всупереч ч. 3 ст. 54 та ч. 1 ст. 193 КПК України, продовжила засідання за присутності захисника, якому було висловлено відмову, а після того як такий захисник покинув залу судового засідання – за відсутності захисника.
- Вважає, що вона та інший захисник Особа_7 – адвокат Особа_9 діяли принципово й не покидали залу судових засідань з метою здійснення захисту прав та законних інтересів їхнього довірителя. Вказує, що слідча суддя Особа_4, не завершивши судовий розгляд справи (не заслухавши усіх сторін процесу, не дослідивши матеріали справи), вийшла в нарадчу кімнату для прийняття рішення, тим самим порушивши права її клієнта на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін тощо.
- Твердження слідчої судді Особа_4 про здійснення відеофіксації особисто адвокатом Особа_1 частини судового засідання не відповідає дійсності, оскільки така відеофіксація здійснювалась адвокатом Особа_9 мобільним телефоном, який з огляду на його розмір та функціональне призначення, вважається портативним пристроєм, у зв’язку з чим для його використання не потрібен окремий дозвіл суду. Такий запис вчинявся з метою доведення неналежної процесуальної поведінки Особа_4 в межах апеляційного перегляду справи № Інформація_1.
- Оскільки розгляд справи № №Інформація_1 ніколи не здійснювався у закритому судовому засіданні (ст. 27 КПК України) на вказаний процес розповсюджується принцип гласності, відкритості, у зв’язку із чим публікація вказаного процесу у мережі не є спотворенням судового процесу. Опис до вказаної публікації відповідає дійсним обставинам справи.
- З огляду на те, що публікація містила виключно дійсний опис обставин справи, вона не вважається образливою або такою, що переходить розумні етичні межі. Як наслідок, ані публікування, ані поширення опублікованого адвокатом Особа_9 допису, не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат вважає, що у її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
- Адвокат просить у ВКДКА скасувати рішення КДКА регіону № 28/2024 від 28 лютого 2024 року; прийняти нове рішення, яким відмовити у порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1; стягнути з судді Печерського районного суду міста Києва Особа_4 на користь Особа_1 витрати понесені при сплаті за організаційне забезпечення розгляду скарги у розмірі 900 (дев’ятсот) гривень.
Встановлені фактичні обставини
- 19 жовтня 2023 року на адресу КДКА Київської області за вх. № 998 надійшла заява (скарга), за підписом судді Печерського районного суду міста Києва Особа_4, щодо поведінки, зокрема адвоката Особа_1, яка може бути підставою для її дисциплінарної відповідальності, в якій зазначено наступне.
- Заява (скарга) судді Печерського районного суду міста Києва Особа_4 обґрунтована тим, що її було визначено слідчим суддею у кримінальному провадженні № Інформація_1 щодо розгляду клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Особа_10, погодженого прокурором у кримінальному провадженні – прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління з нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора Особа_7, 23.03.1976 року народження, у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 20.10.2022 року.
- Відповідно до матеріалів справи, захист підозрюваного Особа_7 здійснювався адвокатом Особа_9 та Особа_1, які у відповідності до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України обліковуються у Раді адвокатів Київської області.
- Суддя Особа_4 визначила час розгляду зазначеного вище клопотання на 14 год. 15 хв. 16.06.2023 року, після чого передала секретареві судових засідань матеріали клопотання для здійснення виклику сторін.
- Шляхом направлення sms-повідомлення, в судове засідання було викликано адвокатів Особа_9 та Особа_1. Згідно довідки про доставку sms-повідомлення, судові повістки були отримані адвокатами о 14 год. 06 хв. та о 14 год. 01 хв. відповідно. Сам же розгляд клопотання розпочався о 14 год. 21 хв. 16.06.2023 року.
- На судовому засіданні підозрюваний Особа_7 заявив про відкладення судового засідання, посилаючись при цьому на неявку його захисників за договором -адвокатів Особа_9 та Особа_1.
- У зв’язку з цим, слідчим суддею Особа_4 у судовому засіданні 16.06.2023 року було оголошено перерву до 09 год. 30 хв. 19.06.2023 року.
- Секретарем судових засідань були повторно направлені судові повістки шляхом надсилання sms-повідомлень на номер телефонів адвокатів Особа_9 та Особа_1. Згідно довідки про доставку sms-повідомлення, дані судові повістки були отримані адвокатами о 15 год. 30 хв. та о 15 год. 23 хв. 16 червня 2023 року.
- В судове засідання 19.06.2023 року, яке було розпочато о 10 год. 29 хв., з’явилися прокурор Особа_6, захисник підозрюваного Особа_7 – адвокат Особа_8, а також був доставлений сам підозрюваний.
- Після відкриття судового засідання та оголошення складу суду, захисником – адвокатом Особа_8 було заявлено про відвід слідчому судді Особа_4 від розгляду вказаного клопотання, у зв’язку із чим у справі оголошено перерву до вирішення заявленого відводу.
- Судове засідання щодо розгляду заяви про відвід розпочалось о 19 год. 08 хв. 19.06.2023 року та за результатами розгляду заяви адвоката Особа_8 про відвід, остання була залишена без задоволення, а матеріли клопотання знову передані слідчому судді Особа_4.
- Судове засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особа_7 було вчергове призначено на 13 год. 00 хв. 20.06.2023 року.
- Відповідно секретарем судових засідань були повторно направлені судові повістки шляхом надсилання sms-повідомлень на номер телефонів адвокатів Особа_9, Особа_1 та Особа_8. Згідно довідок про доставку sms-повідомлень, судові повістки про виклик на 13 год. 00 хв. 20.06.2023 року були отримані адвокатом Особа_9 о 10 год. 22 хв. 20.06.2023 року, адвокатом Особа_1 о 08 год. 51 хв. 20.06.2023 року, адвокатом Особа_8 об 08 год. 51 хв. 20.06.2023 року.
- В судове засідання 20.06.2023 року жоден з адвокатів не з’явився та суддя Особа_4 була змушена залучити для підозрюваного Особа_7 захисника за призначенням на окрему процесуальну дію – для забезпечення завершення розгляду клопотання про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, у зв’язку із чим судове засідання було відкладено до 16 год. 30 хв. 20.06.2023 року.
- Окремо слідчий суддя Особа_4 звернула увагу на те, що під час розгляду клопотання в судовому засіданні в якості вільного слухача була присутня особа, яка постійно фіксувала все в нотатки на мобільний телефон, а після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді про залучення захисника, вказана особа заходила до кабінету апарату судді з тим, щоб уточнити дату та час призначення наступного судового засідання у даному кримінальному провадженні.
- Приблизно о 14 год. 00 хв. 20.06.2023 року до працівників апарату судді також підходив захисник Особа_8, який так само уточнював час, на який було відкладено судове засідання.
- Судове засідання для розгляду клопотання у кримінальному провадженні Інформація_1 розпочалось о 16 год. 48 хв. 20.06.2023 року.
- У судове засідання з’явилися прокурор Особа_6, захисник призначений для надання безоплатної правової допомоги – адвокат Особа_11, а також захисник за договором – адвокат Особа_8. Також був доставлений підозрюваний Особа_7.
- В судовому засіданні захисник призначений для надання безоплатної правової допомоги – адвокат Особа_11 заявив про свій самовідвід від розгляду клопотання, оскільки в судове засідання з’явився захисник за договором – адвокат Особа_8.
- Як значиться у скарзі, під час перебування слідчого судді в нарадчій кімнаті з вирішення зазначеного вище питання (про самовідвід адвоката), захисник Особа_8 спілкувався з підозрюваним та радив останньому як затягнути судовий розгляд, та як діяти у разі відмови слідчого судді у задоволенні заяви про самовідвід захисника Особа_11.
- Ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід захисника Особа_11.
- Надалі сам підозрюваний Особа_7 відмовився від захисника за призначенням – адвоката Особа_11, у зв’язку із чим слідчим суддею було надано можливість конфіденційної бесіди із захисником Особа_11, а далі прийнято відмову від захисника.
- Після того, вже під час судового розгляду 20.06.2023 року, адвокат Особа_8 зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово безпідставно заявляв повторні відводи слідчому судді, заявляв необґрунтовані клопотання, надавав рекомендації підозрюваному щодо затягування судового процесу.
- Крім того, підозрюваний Особа_7 заявив про відвід своєму захиснику – адвокату Особа_8, за наслідком чого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було відмовлено в його задоволенні, зважаючи на відсутність для цього правових підстав, передбачений ст. 78 КПК України.
- Вже після вирішення заяви про відвід захисника Особа_8 останній самовільно покинув зал судових засідань, у зв’язку із чим, суддя Особа_4 подала окрему скаргу до КДКА Донецької області щодо дій зазначеного адвоката.
- Надалі, під час виступу підозрюваного, до зали судових засідань «увірвались» інші захисники Особа_7 – адвокати Особа_9 та Особа_1, які розпочали проведення відеозйомки на мобільний телефон та вголос коментували ситуацію. На неодноразові зауваження слідчого судді, адвокати Особа_9 та Особа_1 ніяк не реагували, залу судових засідань не полишали. При цьому будь-яких клопотань щодо проведення відеозйомки, на адресу суду не надходило.
- Суддя Особа_4 вважає, що невиконання адвокатами Особа_9 та Особа_1 вимог ч. 6 ст. 27 КПК України є нічим іншим як свідченням порушення з їхнього боку інших обов’язків адвоката, передбачених законом, що вказує на вчинення ними дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Окрім того, суддею окремо наголошено на тому, що на особистій сторінці адвоката Особа_9 в соціальній мережі Facebook, було незаконно та без будь-яких дозволів розміщено відеозапис засідання, який був знятий адвокатом Особа_1 в залі судових засідань, з текстом який повністю спотворює судовий процес та вказує на порушення адвокатами Особа_9 та Особа_1 всіх принципів адвокатської етики. Також, під час перебування слідчого судді в нарадчій кімнаті до кабінету її апарату підійшов адвокат Особа_8, який ще до того попередньо покинув залу судових засідань, намагаючись при цьому фіксувати на камеру свого мобільного телефону секретаря судового засідання слідчого судді, яка в той час перебувала в кабінеті, а потім і вихід слідчого судді з нарадчої кімнати. У зв’язку з цим, секретар судового засідання був вимушений викликати охорону для супроводу як її, так і слідчого судді до зали судового засідання.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- За результатом проведеної перевірки в діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарних проступків, виходячи з наступного.
- З наявних матеріалів убачається, що дійсно на розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Особа_4 перебувало клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України Особа_10, погоджене прокурором у кримінальному провадженні – прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням закопів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, Особа_6, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного Особа_7, 23.03.1976 року народження, у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 20.10.2022 року.
- Захист підозрюваного Особа_7 здійснювався адвокатами Особа_9 (на підставі ордеру серії АІ № 1384922 від 25.04.2023 року) та Особа_1 (па підставі ордеру серії АІ № 1382810 від 20.04.2023 року).
- У звʼязку з необхідністю розгляду зазначеного вище клопотання в межах строків, передбачених для цього КПК України, слідчим суддею було визначено час для його розгляду на 14 год. 15 хв. 16.06.2023 року та передано секретарю судових засідань матеріали клопотання з метою викликати сторони на засідання. Шляхом направлення sms-повідомлень, в судове засідання були викликані, зокрема, адвокати Особа_9 та Особа_1.
- Так, згідно довідки про доставку sms-повідомлення, судові повістки були отримані вказаними адвокатами о 14 год. 06 хв. та о 14 год. 01 хв. відповідно.
- Розгляд клопотання розпочався о 14 год. 21 хв. 16.06.2023 року, на яке адвокати Особа_9 і Особа_1 не з’явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки.
- Так само, перевіркою було з’ясовано, що захисники підозрюваного Особа_7, адвокати Особа_9 і Особа_1, не з’явилися на наступі судові засідання, призначені на 09 год. 00 хв. 19.06.2023 року та на 13 год. 00 хв. 20.06.2023 року, а також завчасно не повідомили суд про неможливість прибуття на ці засідання та про причини цього.
- Лише після поновлення судового розгляду клопотання слідчого, після 16 год. 30 хв. 20.06.2023 року, до зали судових засідань зайшли адвокати Особа_9 і Особа_1. Однак, замість того щоб здійснювати належний та добросовісний захист свого клієнта Особа_7 шляхом участі в судовому засіданні (подання заяв, клопотань з приводу питань, які підлягають вирішенню слідчим суддею під час здійснення даної окремої процесуальної дії тощо), адвокати розпочали вголос коментувати ситуацію і здійснювати відеозйомку на мобільний телефон. На неодноразові зауваження слідчого судді Особа_4 адвокати Особа_9 та Особа_1 не реагували, зал судових засідань не полишали, разом з тим так і не приступивши до здійснення захисту Особа_7 у спосіб, передбачений КПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Стаття 7 ПАЕ наголошує на необхідності дотримання адвокатом чинного законодавства України, сприянні утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права вдаватися до засобів та методів, які суперечать, чинному законодавству або цим Правилам.
- За змістом положень абзацу другого статті 8 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта, але такий обов’язок має виконуватися в межах дотримання принципу законності.
- Згідно ст. 25 ПАЕ, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для виливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняться законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил (ст. 42 ПАЕ).
- Згідно з вимогами ч. 1, ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник зобов’язаній прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого судно, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на падання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).
- Разом із тим, матеріали перевірки дають підстави вбачати у діях адвокатів Особа_9 і Особа_1 не дотримання наведених вище положень правил адвокатської етики та вимог КПК України. Так, результати перевірки дають підстави вважати, що адвокати не прибувши на судові засідання 16.06.2023 року о 14 год. 15 хв., 19.06.2023 року о 09 год. 00 хв. та 20.06.2023 року о 13 год. 00 хв., на яких розглядалося клопотання слідчого стосовно їхнього підзахисного Особа_7, порушили ст. ст. 7, 8, 25, 42 Правил адвокатської етики, а не повідомивши суд про неможливість та причини неприбуття в судові засіданні також і вимоги ч. 2 ст. 47 КПК України.
- Крім цього, неявка адвокатів позбавила їх підзахисного повноцінного забезпечення права на захист, зокрема з матеріалів перевірки слідує, що Особа_7 06.2023 року був змушений просити про відкладення розгляду клопотання слідчого саме у звʼязку та через неявку його захисників Особа_9 і Особа_1.
- Наведені дії адвокатів Особа_9 і Особа_1, в сукупності з поведінкою іншого захисника Особа_8, дають підстави вбачати узгоджений характер їхніх дій, що могли мати на меті ніщо інше, як свідоме затягування судового розгляду даного питання та порушення строків його вирішення, що передбачені КПК України.
- Більше того, вже після завершення розгляду клопотання в суді, адвокати на власних сторінках у соціальній мережі Facebook вчинили поширення інформації про хід та обставини розгляду слідчим суддею клопотання слідчого стосовно їхнього підзахисного, яка (інформація) не узгоджується з обставинами, що мали місце у дійсності та спотворювала судовий процес за участі їх підзахисного.
- Така поведінка адвокатів дає підстави вбачати порушення з їхнього боку дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, зокрема, положень ст. ст. 57, 59 Правил адвокатської етики.
- Таким чином, встановлене під час проведення перевірки дозволяє дійти висновку про виявлення ознак можливого вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
- Разом з тим, оцінка діям адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не дається.
- З огляду на викладені вище обставини, встановлені під час проведення перевірки, дії та поведінка адвоката Особа_1 підлягають перевірці та з’ясуванню з тим, щоб встановити або спростувати відповідні факти, а це може бути зроблено лише під час розгляду дисциплінарної справи.
- Керуючись ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (з наступними змінами та доповненнями).
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
- Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Нормою статті 32 Положення встановлено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- У даному випадку у діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку – порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, в зв’язку із чим відомості, викладені у заяві (скарзі) судді Печерського районного суду міста Києва Особа_4 потребують належного дослідження та оцінки для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
- Повідомлена у скарзі інформація та надані докази скаржником до КДКА регіону слугують достатніми приводами та підставами вважати, що мають місце в діях адвоката Особа_1 ознаки дисциплінарного проступку як щодо неявки у судові засідання так і щодо неналежної поведінки адвоката у суді.
- ВКДКА також наголошує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17 встановив наступні особливості етапу відкриття дисциплінарної справи стосовно неправомірної поведінки адвоката.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
- Окрім вище зазначеного, ВКДКА вважає за необхідне звернути увагу на те, що Наказом Голови КДКА Київської області № 2-231023 від 23 жовтня 2023 року звільнено суддю Печерського районного суду м. Києва Особа_4 від плати за внесення даних до реєстру дисциплінарних проваджень за скаргою стосовно поведінки адвоката Особа_1.
- Стосовно доводів Скаржниці, скарга судді Особа_4 до КДКА Київської області стосувалась двох адвокатів, ВКДКА звертає увагу, що дисциплінарне провадження здійснено КДКА відносно кожного адвоката окремо. Скарга відносно адвоката Особа_1 розглянута окремо від скарги відносно адвоката Особа_9 та у кожному дисциплінарному провадженні прийнято рішення відносно одного адвоката.
- Таким чином, ВКДКА не вбачає підстав для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 28 лютого 2024 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1.
- На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в складі дисциплінарної палати № 28/2024 від 28.02.2024 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська