РІШЕННЯ № VІ-006/2024
27 червня 2024 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Одновола В.К., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І., Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Приходька О.І., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Соботника В.Й., Волчо В.В., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Голови Суд_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 13.11.2023 року за вх. № 157 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (далі – КДКА Житомирської області) надійшла скарга Суд_1, за підписом Голови суду Особа_2, від 09.11.2023 року на поведінку адвоката Особа_3, робоче місце якого знаходиться в Житомирській області.
- 14.11.2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Особа_4 доручив члену дисциплінарної палати Особа_5 провести перевірку відомостей, зазначених у скарзі Суд_1 щодо поведінки адвоката Особа_3.
- 25.12.2023 року член дисциплінарної палати Особа_5 повідомив учасників дисциплінарного провадження про дату та час її засідання (26.01.2024 року о 13:00), а також запропонував адвокату Особа_3 подати пояснення на скаргу.
- 30.01.2024 року член дисциплінарної палати Особа_5 повідомив учасників дисциплінарної дисциплінарного провадження про відкладення засідання та дату і час нового розгляду справи (29.02.2024 року о 13:00).
- 21.02.2024 року за вх. № 10/д до КДКА Житомирської області надійшли пояснення адвоката Особа_3.
- 28.02.2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Особа_5 складена довідка за результатами перевірки відомостей скарги Суд_1 на поведінку адвоката Особа_3.
- 29.02.2024 року дисциплінарна палата КДКА Житомирської області ухвалила рішення №6/1 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- 03.04.2024 року Голова Суд_1 Особа_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) зі скаргою рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року.
- Листом за вих. № 820 від 17.04.2024 року скарга повернута Скаржнику у зв’язку з недотриманням вимог ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 зі змінами та доповненнями.
- 13.05.2024 року за вх. № 21854, після усунення недоліків, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Голови Суд_1 Особа_2 від 08.05.2024 року на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року.
- Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущено, у зв’язку з чим заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження відповідного рішення.
- Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
- Листом за вих. № 1089 від 23.05.2024 року Голова ВКДКА Особа_6 витребував у КДКА Житомирської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_3.
- Листом за вих. № 1108 від 29.05.2024 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Голови Суд_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- 13.06.2024 року до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
- Листом за вих. № 1331 від 18.06.2024 року члену ВКДКА Особа_7 надано матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У своїй скарзі щодо поведінки адвоката Особа_3 Суд_1 просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом норм адвокатської етики, принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, а також принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді, зловживання процесуальними правами під час розгляду справи.
- Обґрунтовуючи свої вимоги, Скаржник вказує на те, що адвокат Особа_3 вдруге звернувся до суду із заявами про відвід судді Особа_2 від розгляду справи № Інформація_1, при цьому мотивуючи подану заяву обставинами, які є тотожними тим, які уже були предметом судового дослідження та розцінені як безпідставне звернення до суду із заявою про відвід.
- Також, як вказує Скаржник, незважаючи на те, що адвокату Особа_3 постановами суду двічі було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді, під час судового засідання, яке було проведене 06.11.2023 року, ним було заявлено усне клопотання про надання йому часу для підготовки заяви про відвід головуючого судді у вказаній справі. При цьому, як стверджує Скаржник, на адресу суду було висловлено твердження про те, що Особа_3 знає, яке рішення прийме суд та, фактично, погрозу звернення із заявою до правоохоронних органів та Вищої ради правосуддя на дії судді та працівників апарату суду у випадку прийняття рішення.
- За таких обставин Суд_1 розцінив поведінку адвоката Особа_3 як зловживання процесуальними правами, відверту неповагу до суду, а також як спробу затягнути судовий процес та схилити головуючого суддю до прийняття позитивного рішення на користь його довірителя.
- Натомість у своїх поясненнях адвокат Особа_3 зазначає, що погроз на адресу судді Особа_2 чи працівників Суд_1 не виказував, а також пояснює підстави та зміст заяв про відвід судді.
- Так, Особа_3 стверджує, що перша заява про відвід судді була обґрунтована тим, що останній із власної ініціативи витребував у поліції диск з відеоматеріалами, порушивши таким чином вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП. Своєю чергою, як зазначає Особа_3, друга заява про відвід судді не лише вказує на порушення останнім ч. 2 ст. 251 КУпАП, а й містить посилання на порушення суддею ст. 2772 КУпАП, оскільки Особа_3 отримано повістку не за три доби, а менше ніж за добу до судового засідання.
- У скарзі до ВКДКА Голова Суд_1 Особа_2 просить скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року і зобов’язати КДКА Житомирської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3.
- Ключові доводи Скаржника у скарзі зводяться до наступного.
- У поданій скарзі Суд_1 вказує про те, що адвокат Особа_3 зловживає своїми процесуальними правами, неодноразово заявляючи заяви про відвід судді з метою затягування розгляду справи, поводить себе зухвало, перебиває головуючого по справі, некоректно висловлюється на адресу судді та працівників апарату суду, погрожуючи зверненням до Вищої ради правосуддя або ж до правоохоронних органів. Проте дисциплінарною палатою не надано належної оцінки жодному з цих фактів та у прийнятому нею рішенні взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування з приводу наявності або ж відсутності у таких діях адвоката Особа_3 ознак дисциплінарного проступку.
- Узгодженість правової позиції між адвокатом та його клієнтом не надає адвокату повноважень поводити себе у судовому засіданні агресивно, погрожувати суду, працівникам суду чи іншим учасникам справи, вдаватися до методів і засобів, які підривають престиж адвокатури.
- Під час судового засідання 06.11.2023 року адвокат Особа_3 висловив на адресу суду твердження про те, що він знає яке рішення прийме суд та, фактично, погрозу звернення зі заявою до правоохоронних органів та Вищої ради правосуддя на дії судді та працівників апарату суду у випадку прийняття рішення не на користь його довірителя. Такими діями адвокат Особа_3 намагався вчинити тиск на суддю з метою прийняття позитивного рішення на свою користь. Проте, у прийнятому рішенні дисциплінарна палата фактично виправдовує такі дії адвоката Особа_3, використовуючи фразу, що останній лише «заявив про недопустимість порушення вимог закону під час судового засідання».
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- 29.02.2024 року дисциплінарна палата КДКА Житомирської області ухвалила рішення № 6/1 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- З матеріалів справи та доданих до неї документів вбачається, що адвокат Особа_3 дійсно надавав Особа_8 правову допомогу. Також адвокат в ході судового засідання заявив про недопустимість порушення вимог закону, в іншому випадку від буде вимушений звертатись до правоохоронних органів, Вищої ради правосуддя. Подібна позиція адвоката не може розцінюватись як погрози, оскільки його діяльність узгоджувалась з його клієнтом і відповідає вимогам ст. ст. 21, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- За таких обставин дисциплінарна палата приходить до висновку про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Встановлені фактичні обставини
- ВКДКА, розглядаючи скаргу Голови Суд_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 29.02.2024 року № 6/1 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, встановила наступне.
- У провадженні Суд_1 в складі судді Особа_2 перебувала справа № Інформація_1 про притягнення Особа_8 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Представництво інтересів Особа_8 здійснював адвокат Особа_3.
- 25.07.2023 року адвокат Особа_3 звернувся до Суд_1 із заявою про відвід судді, яка була обґрунтована тим, що суддя Особа_2 за власною ініціативою збирав докази, а саме витребував диск з відеозаписом, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, якою встановлено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
- Постановою Суд_1 від 16.08.2023 року у справі № Інформація_1 у задоволені заяви про відвід судді було відмовлено з мотивів того, що «Посилання заявника, що викладені у заяві про відвід судді, не є підставою, що узгоджується з вимогами КПК України, для задоволення відводу» та «оскільки визначених законом підстав для відводу судді Суд_1 Особа_2 судом не встановлено, в тому числі, суду не доведено будь-яких інших підстав, які б викликали сумніви в неупередженості судді при розгляді заяви про відвід».
- 30.08.2023 року адвокат Особа_3 звернувся до Суд_1 із заявою про відвід судді, яка була обґрунтована тим, що 1) суддя Особа_2 за власною ініціативою збирав докази, а саме витребував диск з відеозаписом, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, якою встановлено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу; 2) в порушення вимог ст. 2772 КУпАП, якою передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк, повідомлення про день та час розгляду справи № Інформація_1 отримане адвокатом Особа_3 менше ніж за добу до судового засідання.
- Постановою Суд_1 від 02.10.2023 року у справі № Інформація_1 у задоволені заяви про відвід судді було відмовлено з мотивів того, що «визначених законом підстав для відводу судді Суд_1 Особа_2 судом не встановлено, в тому числі, суду не доведено будь-яких інших підстав, які б викликали сумніви в неупередженості судді при розгляді заяви про відвід».
- Як вбачається з протоколу судового засідання, 06.11.2023:
– Адвокат Особа_3 заявив клопотання переглянути відеозапис з нагрудної камери поліцейських, який було додано до матеріалів справи, однак заперечив проти огляду диска, увімкнутого суддею, з мотивів того, що він не є тим диском, який був долучений поліцією до матеріалів справи, після чого звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні для подачі заяви про відвід головуючого судді по справі та заяви до правоохоронних органів про вчинення злочину службовими особами Суд_1;
– Головуючий суддя відмовив у задоволенні клопотання, вказавши адвокату, що «відвід судді по даній справі представником вже було заявлено двічі, але ви можете заявити усно відвід судді в судовому засіданні та про відмову в наданні перерви для підготовки заяви до правоохоронних органів, оскільки представник не обмежений часовими рамками для подачі такої заяви»;
– У відповідь на запитання судді Особа_3 заявив, що ним «буде подано заяву до ВРП України на дії суді та до правоохоронних органів про проведення службовими особами Суд_1 фальсифікації доказу по даній справі, також мені вже зрозуміло яке судом буде винесено рішення по даній справі»
– Після того, як суддя ухвалив продовжити огляд диску з нагрудної камери працівника поліції, адвокат Особа_3 знову заперечив проти огляду диску, з мотивів того, що він не є тим диском, який був долучений поліцією до матеріалів справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, з наступними змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Нормою статті 32 Положення встановлено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (ч. 2 ст. 345 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частиною 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до ВКДКА або до суду.
- Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Розглянувши скаргу Голови Суд_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, ВКДКА встановила наступне.
- 25.07.2023 року адвокат Особа_3 звернувся до Суд_1 із заявою про відвід судді, яка була обґрунтована тим, що суддя Особа_2 за власною ініціативою збирав докази, а саме витребував диск з відеозаписом, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, якою встановлено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
- У задоволенні зазначеної заяви постановою суду від 16.08.2023 року було відмовлено з мотивів безпідставності.
- 30.08.2023 року адвокат Особа_3 звернувся до Суд_1 повторно із заявою про відвід судді, яка була обґрунтована тим же, а також додатково порушенням правил надсилання судових повісток.
- Таким чином, з наведеного вбачається, що адвокат Особа_3 включив до тексту нової заяви про відвід судді доводи, що уже були відхилені судом.
- Також з протоколу судового засідання від 06.11.2023 року вбачається, що адвокат Особа_3 заперечив проти огляду доказу – диску із відеозаписом, з мотивів того, що він не є тим диском, який був долучений поліцією до матеріалів справи, а після того, як зазначене заперечення було відхилене судом, знову заперечив проти огляду того ж доказу з тієї ж підстави.
- Таким чином, з наведеного вбачається, що адвокат Особа_3 повторно ініціював вирішення процесуального питання, що уже було вирішено судом.
- Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.
- Наведеній засаді кореспондує інша, передбачена в п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, – забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.
- Таким чином, адвокат, безсумнівно, має право не погоджуватися з ухваленим судовим рішенням, що може мати форму його апеляційного чи касаційного оскарження, однак адвокат має також обов’язок поважати судове рішення, яке є чинним.
- Такий обов’язок передбачає, що адвокат має утримуватися від подання заяви з питання, що уже було вирішено судом, за однакових підстав.
- До того ж звернення до суду за вирішенням процесуальних питань, що уже були вирішені судом, за відсутності інших підстав, може мати наслідком затягування розгляду справи, від чого адвокат зобов’язаний утримуватися в силу вимог ст. 44 Правил адвокатської етики, відповідно до яких адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
- Окрім того, ВКДКА звертає увагу і на те, що адвокат Особа_3, не погоджуючись із протокольним рішенням суду здійснити огляд диску, звернувся до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні для подачі заяви про відвід головуючого судді по справі та заяви до правоохоронних органів про вчинення злочину службовими особами Суд_1, а після відмови суду в оголошенні перерви – повідомив про намір звернутися до Вищої ради правосуддя (ВРП) та до правоохоронних органів з питання фальсифікації доказу по даній справі.
- Не маючи на меті зробити висновок щодо обмеження адвоката Особа_3 у праві вчиняти відповідні дії, ВКДКА зазначає, що оголошення в судовому засіданні про намір звернутись до ВРП може скласти враження у суду, який вирішує справу, про намагання тиску на суд, що не узгоджується з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за якою вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
- Описані вище слова адвоката Особа_3 були сказані останнім після того як суддя відмовив у задоволенні клопотань адвоката Особа_3, а КДКА Житомирської області не зʼясувала причини таких заяв адвоката, їх відповідність правилам адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». До того ж адвокат Особа_3, звинувачуючи у фальсифікації доказів, стверджував, що йому «зрозуміло яке судом буде винесено рішення по даній справі», таке висловлювання адвоката в судовому засіданні має бути оцінено КДКА регіону при проведенні перевірки доводів скарги на предмет відповідності вищезазначеним нормативним актам.
- Що ж до висновку дисциплінарної палати КДКА Житомирської області про те, що «Подібна позиція адвоката не може розцінюватись як погрози, оскільки його діяльність узгоджувалась з його клієнтом і відповідає вимогам ст. ст. 21, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то ВКДКА зазначає, що узгодження позиції адвоката з клієнтом, якщо таке дійсно мало місце, не спростовує викладеного вище.
- Таким чином, ВКДКА вважає, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме ознаки порушення ст. 42, 44 Правил адвокатської етики, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області.
- ВКДКА звертає увагу, що на стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі № 822/570/17.
- Також Суд_1 просить ВКДКА, скасувавши оскаржуване рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, зобов’язати останню відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3.
- Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність КДКА має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення.
- ВКДКА вважає, що встановлених фактів та обставин достатньо для висновку про те, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, про що було зазначено вище, а отже ВКДКА має можливість прийняти самостійне рішення про порушення дисциплінарної справи. До того ж зі сторони ВКДКА вказівка КДКА регіону щодо прийняття конкретного рішення в дисциплінарній справі була б втручанням у компетенцію КДКА регіону.
- Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Голови Суд_1 Особа_2 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 6/1 від 29.02.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури В.К. Одновол