РІШЕННЯ № VIІ-007/2023
27 липня 2023 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Дімчогло М.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Котелевської К.В., Приходька О.І., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Одновола В.К., Соботника В.Й., Подольної Т.А., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 24.04.2023 року (д/п № 8/2023) про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 16.03.2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) Івано-Франківської області надійшло звернення-скарга слідчого судді Івано-Франківського міського суду Особа_2 стосовно адвоката Особа_1.
- 20.03.2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області Особа_4 доручила члену дисциплінарної палати Особа_3 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- Листом від 22.03.2023 року член дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області Особа_3 запропонував адвокату Особа_1 надати письмові пояснення щодо порушених у скарзі питань.
- 27.03.2023 року до КДКА Івано-Франківської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1.
- 17.04.2023 року членом дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області Особа_3 була підготовлена довідка, відповідно до якої у діях адвоката Особа_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
- 24.04.2023 року дисциплінарною палатою КДКА Івано-Франківської області ухвалено рішення, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (д/п № 8/2023).
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 24.04.2023 року направлено сторонам дисциплінарного провадження 24.04.2023 року (лист за вих. № 33).
- Не погоджуючись з рішення КДКА, 01.05.2023 року адвокат Особа_1 направив до ВКДКА скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 24.04.2023 року (д/п № 8/2023) про порушення відносно нього дисциплінарної справи.
- Листом ВКДКА за вих. № 758 від 15.05.2023 року скарга повернута Скаржнику як така, що оформлена без дотримання вимог Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ № 120 від 30.08.2014 р. із змінами (далі – Положення).
- 24.05.2023 року адвокат Особа_1 повторно направив до ВКДКА скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області, однак листом ВКДКА за вих. № 821 від 31.05.2023 року скаргу було повернуто Скаржнику як таку, що оформлена без дотримання вимог Положення.
- 07.06.2023 року адвокат Особа_1 повторно направив до ВКДКА скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області від 24.04.2023 року із заявою про поновлення строку на його оскарження. Скарга зареєстрована у ВКДКА 12.06.2023 за вхід. № 19231.
- Листом за вих. № 987 від 21.06.2023 року ВКДКА витребувала у КДКА Івано-Франківської області матеріали справи стосовно адвоката Особа_1.
- Вказані матеріали надійшли до ВКДКА 10.07.2023 року за вхід. № 19452 (вих. № 9 від 15.02.2023 року).
- Листом за вих. № 1087 від 11.07.2023 року Голова ВКДКА Вилков С.В. доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені в скарзі.
- Скаржником пропущено строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Розглянувши доводи Скаржника ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Особа_2 зазначає, що у її провадженні з 09 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року на розгляді перебувало клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № Інформація_1 від 16.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно Особа_6, строк тримання під вартою, якого завершувався 15.02.2022 року (фактично – 15.02.2023 року).
- 10.02.2023 року під час розгляду вказаного клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особа_6, його захисник Особа_1 покинув зал судового засідання, зазначивши про неможливість здійснення захисту інтересів підозрюваного Особа_6 у зв’язку з незгодою з процесуальним рішенням судді щодо порядку розгляду клопотань. Така поведінка захисника унеможливила розгляд клопотання, так як підозрюваний заявив про бажання мати захисника.
- 13.02.2023 року на адресу суду надійшла заява захисника Особа_1 про відвід слідчої судді Особа_2.
- Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Особа_7 у задоволені заяви про відвід відмовлено.
- 13.02.2023 року розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою відкладено на 14.02.2023 року на 10 год. 30 хв. за клопотанням підозрюваного для надання можливості його захиснику – адвокату Особа_1 бути присутнім при розгляді.
- 14.02.2023 року о 10 год. 30 хв. адвокат Особа_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання (телефонограмою та засобами електронного зв’язку), не з’явився у судове засідання, чим порушив вимоги ст. 47 КПК України.
- Слідчий суддя зазначає, що адвокат Особа_1 належно не виконав свої обов’язки сторони кримінального процесу, що призвело до затягування розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також порушив вимоги КПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики.
- Даючи правову оцінку діям адвоката Особа_1 та обґрунтовуючи свою позицію щодо наявності в його діях ознак складу дисциплінарного проступку, слідчий суддя посилається на ст.ст. 47, 138, 324 КПК України, ст.ст. 21, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 7, п. 2 ст. 11, ст. 42, ч. 3 ст. 44, розділ IV Правил адвокатської етики.
- Зазначає, що дії захисника в судовому засіданні 10.02.2023 року є грубим порушенням вказаних норм закону, позбавили захисту особи, яка перебуває під вартою, від обраного нею захисника та створили перешкоди для розгляду клопотання впродовж встановлених кримінально-процесуальним законом строків, що призвело до затягування розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
- Така поведінка адвоката Особа_1 може свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. У всякому разі наведена поведінка адвоката не може бути залишена судом без відповідного реагування.
- У своїх письмових поясненнях адвокат Особа_1 заперечує твердження слідчого судді про наявність в його діях складу дисциплінарного проступку.
- Вважає, що всі його дії з 10 по 14 лютого 2023 року були направлені на надання дієвої правової допомоги підозрюваному Особа_6, захист якого він здійснює відповідно до Договору про надання правничої допомоги та ордера адвоката від 18.01.2023 року.
- Зазначає, що в судовому засіданні, перед розглядом клопотання про продовження строку тримання під вартою Особа_6 по суті, на пропозицію слідчого судді Особа_2, він оголосив письмову заяву підозрюваного, яку долучив до матеріалів справи, та своє усне клопотання про підтримку заяви підозрюваного, а також про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні для надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги, а також надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування в межах та об’ємі, передбаченому ст. 221 КПК України.
- Слідчий суддя повідомила, що вирішить ці клопотання і заяву при вирішенні по суті клопотання прокурора.
- Зазначає, що він повторив своє клопотання, пославшись на необхідність невідкладно надати медичну допомогу підозрюваному, якому в залі суду настала нестерпна біль в зв’язку з хворобою хребта, але слідчий суддя не брала до уваги його пояснення.
- Наголошує, що надання негайної медичної допомоги полягало у введенні лікарської речовини з допомогою шприца в тіло підозрюваного. Така процедура раніше з дозволу слідчого, а також слідчого судді, який розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу 18.01.2023 року, у приміщенні кабінету слідчого та залі Івано-Франківського міського суду проводилася двічі. Це пов’язано з тим, що ВУ №12 не приймає лікарські засоби, які прописані Особа_6, а тому вони надавалися за його власний рахунок рідними.
- Слідчий суддя не вирішив клопотання підозрюваного та його щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
- Те, що підозрюваний хворий і потребує медичної допомоги підтверджується листом начальника філії державної установи «Центр охорони здоров’я державної кримінально-виконавчої служби України» від 08.03.2023 року.
- За погодженням з підозрюваним, який просив як найскоріще попасти до слідчого ізолятора із-за нестерпної болі, щоб отримати там медичну допомогу, він оголосив, що покидає зал судового засідання через не вирішення слідчим суддею заяви підозрюваного.
- Зазначає, що такі дії слідчого судді спровокували і його дії, так як він не бачив іншого виходу саме в цей час, щоб захистити права свого клієнта. Вони також викликають у нього сумнів у неупередженості слідчого судді, а тому за настоюванням підозрюваного, 12.02.2023 року через електронну пошту він направив заяву про відвід слідчому судді. Адже, на його переконання, слідчий суддя не став арбітром між стороною обвинувачення та стороною захисту, а прийняв беззаперечну позицію сторони обвинувачення.
- 13.02.2023 року біля 9 години 50 чи 55 хвилин йому зателефонувала секретар слідчого судді, повідомивши, що на 10 годину цього ж дня призначено до слухання клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Особа_6.
- Він пояснив, що адреса його місця проживання та праці знаходиться у м. Косів, на відстані більш 100 км від місця розташування суду, і практично він не може прибути до суду.
- Також наголосив, що направив електронною поштою заяву про відвід слідчому судді Особа_2, на що його повідомили, що заява вже розглянута, в її задоволенні відмовлено.
- В цей же день біля 12-ї години йому знову зателефонувала секретар слідчого судді Особа_2 і повідомила, що судове засідання перенесено на 14.02.2023 року на 10 год. 30 хв. На його заперечення, що на цей час з його участю буде слухатися справа у Косівському районному суді, вона відповіла, що їй дано вказівку тільки повідомити його про таке.
- Зазначає, що не зміг прибути до Івано-Франківського міського суду на цей час, так як 14.02.2023 року з 10 год. 46 хв. до 13 год. 32 хв. брав участь у справі Косівського районного суду, як представник позивача, яка була призначена задовго до цього, за погодженням з ним.
- Всі його дії з 10.02. по 14.02.2023 року були направлені на надання дієвої правової допомоги підозрюваному Особа_6. Ні він, ні підозрюваний не мали наміру затягувати безпідставно судові засідання чи порушувати норми кримінально-процесуального закону.
- Вважає, що ним не було порушено адвокатську етику, так як аргументовані заяви та клопотання не можуть рахуватися, як порушення норм адвокатської етики.
- Його поведінка в суді та його доводи і аргументи були цілком слушними. Якщо б слідчий суддя діяла відповідно до вимог ч. 1 ст. 206 КПК України, вирішила відповідно до вимог кримінально-процесуального закону письмову заяву підозрюваного та його усні клопотання, то під час нетривалої перерви до 30 хв. були б відновлені права підозрюваного, в тому числі і на захист та отримання невідкладної медичної допомоги.
- У своїй апеляційній скарзі на ухвалу суду від 14.02.2023 року він підняв питання про порушення слідчим суддею норм процесуального права при винесенні оспорюваної ухвали, право підозрюваного на правовий захист, обов’язок слідчого судді забезпечити утримуваному під вартою дотримання його законних прав. Він також просив апеляційний суд реагувати, відповідно до припису ст. 206 КПК України, на порушення права підозрюваного та його захисника щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в межах і строках, передбачених ст. 221 КПК України.
- Вважає, що і апеляційний суд діяв не за принципом верховенства права, вимог ст. 6 Європейської конвенції, не як орган судового контролю за досудовим слідством, а як складова сторони обвинувачення, нехтуючи правами сторони захисту.
- Зазначає, що постійне порушення ним питання про ненадання підозрюваному та йому можливості ознайомитися в матеріалами досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 221 КПК України, є недопустимим і позбавляє його, як захисника, надавати належну і дієву правову допомогу Особа_6, тобто грубо порушуються права підозрюваного на захист і отримання реальної правової допомоги.
- З цього приводу він звертався до слідчого з письмовою заявою, прокурора Івано-Франківської області зі скаргою, слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, але всі відповіді і рішення носили формальний характер і по даний час він та підозрюваний не можуть ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
- Зазначає, що тепер зрозуміло, чому 10.02.2023 року він діяв саме у такий спосіб, хоча не вважає його ідеальним.
- Всі його дії направлені на відновлення порушеного слідчим та слідчими суддями права Особа_6 на захист, отримання реальної правової допомоги, дотримання прав особи, що утримується під вартою, були і залишаються формально написаними правовими нормами, а не реальним їх виконанням.
- Таким чином він залишив зал судового засідання 10.02.2023 року за погодженням з підозрюваним, будучи спровокованим діями слідчого судді, та в зв’язку з порушенням слідчим суддею норм кримінально-процесуального закону щодо належного і своєчасного розгляду заяви та клопотання сторони захисту.
- Продовження судового засідання унеможливлювало надання ним дієвої правової допомоги підозрюваному, а також порушенням прав підозрюваного, який утримується під вартою, на отримання невідкладної медичної допомоги.
- Зазначає, що діяв в межах закону та конституційного принципу «що не заборонено, те дозволено». Його дії були віддзеркаленням на дії слідчого судді. Все це робив зі згоди та виключно в інтересах особи, якій надає правову допомогу.
- До письмових пояснень адвокатом додано: копію заперечення на клопотання про обрання міри запобіжного заходу, копію ухвали слідчого судді від 19.01.2023 р., копію апеляційної скарги на ухвалу, копію скарги прокурору Івано-Франківської області від 31.01.2023 р.з поштовою квитанцією про направлення, копію відповіді прокуратури Івано-Франківської області з датою її надання, копію скарги на бездіяльність слідчого від 27.02.2023 р. з фіскальним чеком Укрпошти, копію ухвали слідчого судді від 14.03.2023 року, копії заяв про відвід слідчому судді та слідчому.
- У скарзі до ВКДКА адвокат Особа_1 на обґрунтування своєї позиції зазначає, що дисциплінарне провадження відносно нього порушено за відсутності правових для цього підстав.
- Зазначає, що він працює практикуючим адвокатом з 1986 року.
- Відповідно до Договору про надання правничої допомоги та ордера адвоката від 18.01.2023 року, він є захисником Особа_6, який підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
- За версією Особа_6 смертельні ушкодження потерпілому спричинив Особа_8. Останній звинуватив у всьому Особа_6.
- 18.01.2023 року клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу відносно Особа_6 було задоволено. Запобіжний захід обраний у вигляді утримання під вартою, строком на 30 діб, хоча прокурор просив такий захід обрати строком на 60 діб. Слідчий суддя врахував його письмові заперечення щодо відсутності вагомих доказів щодо скоєння злочину Особа_6.
- Зазначає, що він довів слідчому судді, що 16.01.2023 року Особа_6 добровільно, без повідомлення і виклику, прибув до Косівського ВП і дав відповідні покази. На його тілі і одязі не було виявлено слідів скоєння злочину, однак він був затриманий і йому повідомлено про підозру є скоєнні цього злочину.
- На підставі показів Особа_6 був розшуканий Особа_8, який чомусь переведений у процесуальний статус свідка і надалі в такому статусі перебуває, хоча на його тілі були виявлені специфічні тілесні ушкодження, зафіксовані медичним закладом.
- 09.02.2023 року в телефонному режимі він був повідомлений слідчим про судове засідання 10.02.2023 року щодо продовження строку утримання Особа_6 під вартою.
- 10.02.2023 року за пів години до судового засідання він та підозрюваний отримали клопотання прокурора та додані до нього докази.
- Спілкуючись напередодні з Особа_6, з врахуванням його прохання, а також несвоєчасного вручення їм копії клопотання прокурора, він підготував письмове клопотання від імені підозрюваного.
- В клопотанні він підняв питання про необхідність надання матеріалів кримінального провадження в об’ємі, передбаченому ст. 221 КПК України, а також надання медичної допомоги підозрюваному.
- З 17.01.2023 року по даний час, в порушення вимог ст. 220-221 КПК України, він не може отримати для ознайомлення матеріали кримінального провадження.
- Його скарга на адресу процесуального прокурора з цього приводу залишена без задоволення. В подальшому і його скарга в порядку ст. 303 КПК України з цього приводу теж залишена без задоволення.
- Щодо медичної допомоги зазначив наступне. Особа_6 має захворювання хребта, а тому за рекомендацією лікаря отримає медичні препарати через уколи для зняття болі, яка виникає в різний час. Такі процедури він не може отримувати у ВУ, так як медсанчастина не має їх і не може приймати від рідних через свій регламент (пояснення керівника медсанчастини).Таке практикувалося у приміщенні суду при обрання міри запобіжного заходу 18.01.2023 р., а також у кабінеті слідчого при його допиті.
- Письмове клопотання від підозрюваного він передав слідчому судді, а також оголосив його усно в залі суду на пропозицію слідчого судді. Суддя вислухала його усні доводи, однак не вирішила заявлені ним та підозрюваним клопотання по суті і запропонувала продовжити слухати клопотання прокурора. Адвокат повторно, з дозволу головуючого, наголосив про необхідність вирішення клопотання по суті, так як він не може здійснювати належний захист підозрюваного, а також фізичний стан підозрюваного не дає йому можливості приймати участь у судовому засіданні без надання медичної допомоги, тим більше, що в залі суду перебуває його родичка, яка має необхідні медичні препарати.
- Слідчий суддя залишила без будь-якого реагування його клопотання.
- Після цього він піднявся і дослівно сказав: «У зв’язку з позицією суду я з вашого дозволу покину зал судового засідання, тому що я не маю реальної можливості здійснювати захист свого підозрюваного. Я вважаю, що мої права як адвоката порушено, тому я не можу бути просто присутнім», що відповідає аудіо запису судового процесу. Суддя мовчки відреагувала на його слова. Він вважав це як згоду головуючого, піднявся і покинув зал судового засідання.
- Адвокат зазначає, що залишив зал суду не з підстав непогодження з рішенням суду, а з підстав залишення без розгляду заявленого у встановленому законом порядку стороною захисту клопотання, таким чином спровокувавши його на такий поступок.
- Адвокат стверджує, що не вчиняв з цього приводу ні порушення закону, ні порушення адвокатської етики, не виявляв неповагу до суду чи порушення процесуальних прав головуючого у судовому засіданні.
- Зазначає, що за приписом ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Ні законами, ні правилами етики чи поведінки не заборонено покидати зал судового засідання з дозволу головуючого чи його мовчазної згоди.
- В разі порушення порядку у залі суду чи неповаги до суду, головуючий у судовому засіданні зобов’язаний діяти відповідно до вимог ст. 330 КПК України, у тому числі і при невиконанні його розпорядження прокурором чи захисником. Головуючий наділений правом притягнення прокурора чи захисника до відповідальності, передбаченої законом.
- Адвокат зазначає, що головуючий не робив йому ніяких попереджень, зауважень, не покладав на нього ніяких розпоряджень, що підтверджує відсутність будь-яких неправомірних (незаконних) дій з його боку чи виявлення неповаги до суду.
- За таких обставин відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_1 просить порушену відносно нього дисциплінарну справу (д/п № 8/2023) скасувати, відмовивши у притягненні його до дисциплінарної відповідальності за відсутності в його діях дисциплінарного проступку.
Встановлені фактичні обставини
- За даними ЄРАУ адвокат Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_2, видане на підставі рішення Івано- Франківської обласної КДКА від Інформація_3, займається індивідуально адвокатською діяльністю. Обліковується у Раді адвокатів Івано-Франківської області. Адреса робочого місця адвоката: Адреса_1.
- Таким чином, скарга розглянута належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 24.04.2023 року дисциплінарною палатою КДКА Івано-Франківської області, за результатом розгляду скарги слідчого судді Івано-Франківського міського суду Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, ухвалено рішення, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (д/п № 8/2023).
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Рішення про порушення дисциплінарної справи від 24.04.2023 року стосовно адвоката Особа_1 дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області обґрунтувала наступним.
- З дослідження технічного запису судового засідання 10.02.2023 року було встановлено, шо слідчий суддя Особа_2 роз’яснила підозрюваному його процесуальні права, в тому числі і право оскаржувати його затримання. Підозрюваний Особа_6 заявив, що буде оскаржувати затримання. На уточнення слідчого судді, чи є в нього таке клопотання, підозрюваний відповів, що клопотання не має, але з затриманням він не згідний.
- На запитання слідчого судді, чи є в сторони захисту клопотання, адвокат Особа_1 повідомив, що подає до суду заяву, в якій вказує на недоліки в попередньому судовому засіданні, які, на його думку, не дають йому можливості здійснювати належний захист та надавати відповідні пояснення суду щодо продовження строку тримання під вартою. Наголошує, що підозрюваний та він неодноразово подавали клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 221 КПК України, та попросив суд надати йому реальну можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та відкласти судове засідання.
- В судовому засіданні було встановлено, що клопотання про продовження Особа_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та долучені до нього матеріали кримінального провадження сторона захисту отримала, а клопотання адвоката Особа_1 відкласти судове засідання стосується матеріалів кримінального провадження, про ознайомлення з якими він клопотав перед слідчою в порядку ст. 221 КПК України.
- Слідчий суддя вирішила продовжити судове засідання, на що адвокат Особа_1 зауважив, що в його клопотанні є друга підстава – його підзахисному необхідна належна медична допомога. Суддя відповіла, шо надасть цьому відповідну оцінку.
- Після цього адвокат Особа_1 заявив (дослівно): «У зв’язку з позицією суду я, з вашого дозволу, покину зал судового засідання, тому що я не маю реальної можливості здійснювати захист свого підзахисного. Я вважаю, що мої права як адвоката порушено, тому я не можу бути просто присутнім», і покинув зал судового засідання.
- Через залишення адвокатом Особа_1 зали судового засідання слідчий суддя Особа_2 ухвалила відкласти судове засідання, встановивши дату судового засідання 13.02.2023 року на 10 год.30 хв.
- Оцінюючи наведені вище обставини, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що адвокат Особа_1 покинувши судове засідання, в якому розглядалося клопотання про продовження його підзахисному Особа_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, фактично заблокував розгляд справи через незгоду з процесуальним рішенням слідчого судді.
- Такий «демарш» адвоката Особа_1, коли він без дозволу суду залишив залу засідання, містить ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так як така поведінка не узгоджується із нормами процесуального закону, є неналежним виконанням своїх професійних обов’язків відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та порушенням статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики.
- Відносно неявки в судове засідання 14.02.2023 року дисциплінарна палата взяла до уваги, що адвокатом Особа_1 надано доказ його участі 14.02.2023 року з 10 год. 46 хв. до 13 год. 32 хв. у справі Косівського районного суду як представника позивача, а саме, протокол судового засідання № 125516 Косівського районного суду (справа № Інформація_4, провадження № Інформація_5), та що дата і час судового засідання в Косівському районному суді була погоджена з ним заздалегідь.
- За таких обставин дисциплінарна палата зазначила, що участь адвоката Особа_1 в іншому судовому засіданні є поважною причиною неявки в судове засідання Івано- Франківського міського суду 14.02.2023 року, оскільки вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процесуальних процедур, призначених на один час.
- За результатами розгляду скарги, письмового пояснення адвоката, всіх матеріалів дисциплінарного провадження, довідки члена дисциплінарної палати Особа_3, дисциплінарна палата КДКА Івано-Франківської області прийшла до висновку, що є підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, оскільки вбачає в його діях ознаки дисциплінарного проступку відповідно до п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону та ст. ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року (далі – ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
- Статтею 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Згідно з абз. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
- Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
- Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участі обвинуваченого, а в разі неможливості прибути у визначений строк, захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
- Відповідно до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
- Частиною 2 ст. 329 КПК України передбачено, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
- Статтею 37 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Статтею 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, зі змінами та доповненнями, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
- Розглядаючи в межах дисциплінарного провадження скарги, органи адвокатського самоврядування не оцінюють судові рішення на предмет законності, а лише вирішують питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відбувається в декілька стадій, перелік та черговість яких визначені, зокрема, в ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту вчинення дисциплінарного правопорушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку.
- Водночас, ВКДКА звертає увагу, що саме на стадії розгляду дисциплінарної справи надається оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності. До подібного висновку ВКДКА прийшла під час ухвалення рішення № IV-008/2022 від 29.04.2022 року.
- З матеріалів справи та встановлених КДКА і ВКДКА обставин, вбачається, що 02.2023 року, під час розгляду слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Особа_2 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особа_6, його захисник Особа_1 без дозволу слідчого судді покинув зал судового засідання, зазначивши про неможливість здійснення захисту інтересів підозрюваного Особа_6 у зв’язку з незгодою з процесуальним рішенням судді щодо порядку розгляду клопотань.
- Така поведінка захисника унеможливила розгляд клопотання, так як підозрюваний заявив про бажання мати захисника, та призвела до затягування розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
- Щодо залишення адвокатом Особа_1 зали судового засідання за обставин, встановлених у даній справі, ВКДКА зазначає наступне.
- Протестна діяльність адвоката, в процесуальному розумінні, має відбуватися у формах, передбачених чинним законодавством, в даному випадку в порядку, визначеному КПК України, у формі, наприклад шляхом подання заяв, клопотань, скарг, відводів, заперечень, інших процесуальних діях сторони захисту.
- Здійснення протесту у формі припинення захисту клієнта в судовому процесі із залишенням адвокатом залу судового засідання, що спричинило відкладення судового розгляду через відсутність захисника, – не є належною формою процесуального реагування адвоката та не є видом надання професійної правничої допомоги. Така позиція відображена у рішеннях ВКДКА № VІІІ-018/2021 від 04.08.2021 року, № ІIІ-002/2023 від 31.03.2023 року.
- Таким чином, ВКДКА дійшла висновку, що в поведінці адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а тому у КДКА були підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно нього.
- З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 24.04.2023 року (д/п № 8/2023) про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії М.І. Дімчогло