РІШЕННЯ № VIII-004/2024
29 серпня 2024 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., Заступників Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Мягкого А.В., Приходька О.І., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Лучковського В.В., Соботника В.Й., Волчо В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Дроботущенко Т.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16.04.2024 року (провадження №825/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 23 січня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі – КДКА регіону, КДКА Одеської області) за вхідним № 59/0/7-24 з Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 від 30 листопада 2023 року (з додатками на 4-х аркушах та диском), в якій ставиться питання про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права заняття адвокатською діяльністю.
- 23 січня 2024 року дорученням в.о. Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 830/0/4-24 призначено члена дисциплінарної палати КДКА регіону Особа_3 для перевірки обставин, викладених у справі.
- 01 лютого 2024 року листом № 57/0/9-24 (з доданою до нього копією скарги з додатками на 12 аркушах та диску) адвокату Особа_2 було запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених в скарзі Особа_1 та надати копії відповідних документів.
- 27 лютого 2024 року на адресу електронної пошти КДКА регіону надійшли пояснення від адвоката Особа_2, підписані ЕЦП.
- 16 квітня 2024 року рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (провадження №825/24) відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.
- 17 травня 2024 року до ВКДКА за вхід. № 21880 надійшла скарга Особа_1 від 15 травня 2024 року на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16 квітня 2024 року стосовно адвоката Особа_2.
- Строк на оскарження, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не попущено.
- Листом за вих. № 1101 від 27 травня 2024 року ВКДКА витребувала матеріали справи відносно адвоката Особа_2 від КДКА регіону.
- 28 травня 2024 року за вх № 22017 до ВКДКА надійшли пояснення (заперечення) від адвоката Особа_2 від 22 травня 2024 року на скаргу Особа_1 від 15 травня 2024 року на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16 квітня 2024.
- Листом за вих № 1125 від 29 травня 2024 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16.04.2024 року (провадження №825/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 12 липня 2024 року за вх. № 22112 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_2, які були надані члену ВКДКА Особа_4.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- Скаржник не погоджується з рішенням КДКА регіону та вважає його незаконним і необґрунтованим, а доводи дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області такими, що не відповідають обставинам справи.
- У скарзі зазначено, що в провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться справа № Інформація_1 за позовом Особа_5 до Акціонерного товариства «Особа_6», третя особа: Особа_1, про зміну формулювання причини звільнення, де адвокат Особа_2 є одним із представників Особа_5, згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги від Інформація_2.
- Під час судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, як зазначає Скаржник, адвокат Особа_2 вчинив наступні дії:
1) всупереч вимогам цивільного процесуального законодавства та ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про засади державної мовної політики», якою встановлено, що судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, надавав пояснення російською (починаючи з 25 хвилини 18 секунди технічного запису судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3 (запис, копія додається);
2) неодноразово порушував порядок ведення судового засідання, зокрема, без дозволу судді почав надавати пояснення (22 хвилина 50 секунда запису);
3) припускався до сперечань з суддею та іншими учасниками справи, що підтверджується зауваженням, яке йому зробив суддя Оболонського районного суду м. Києва Особа_7 (починаючи з 27 хвилини 27 секунди запису);
4) припускався до висловлювань нецензурною лексикою, що принижують честь і гідність працівників Особа_1 (починаючи з 27 хвилини 18 секунди запису).
- Скаржник вказує на те, що зазначені дії ставлять під сумнів репутацію адвокатури України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
- У рішенні КДКА регіону зазначається, що при прослуховуванні технічного запису судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, встановлено, що адвокат Особа_2 в судовому засіданні надавав суду пояснення на українській мові, якою добре володіє, і було чути лише одне слово, яке ним було сказано на російській мові, що ймовірно було пов’язано з тим, що адвокат не зміг підібрати потрібного слова на українській мові. Дана обставина не може бути розцінена як порушення адвокатом вимог законодавства України і не є підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Ці доводи КДКА регіону, на думку Скаржника, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки згідно з технічним записом, адвокат Особа_2 неодноразово припускався до висловлювань російською мовою, а саме:
1) 25 хвилина 18 секунда Запису «…тот бред, который у нас сейчас в административных судах по военным, когда гражданским браком они проживают…»;
2) 27 хвилина 1 секунда Запису «… вам не давали слова…»;
3) з 27 хвилини 17 секунд Запису «…у вас там в Особа_1 дибилы работают и профаны…»;
4) 27 хвилина 29 секунда Запису «…ви ведете себя как на базаре, вам давали слово меня перебивать…».
- Скаржник зауважує, що у вищезазначених фрагментах технічного запису (у яких КДКА регіону якимось чином почула лише одне слово російською мовою), беззаперечно підтверджується, що адвокат Особа_2 у судовому засіданні надав пояснення суду та сперечався з іншими учасниками справи російською мовою.
- На думку Скаржника, не витримують критики та спростовуються вищезазначеними фрагментами технічного запису обґрунтування КДКА регіону, що ймовірно було чути лише одне слово російською мовою у звʼязку з тим, що адвокат не зміг підібрати потрібного слова на українській мові, що свідчить про однобічність та упередженість розгляду скарги.
- Скаржник зауважує, що під час судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, адвокат Особа_2 неодноразово порушував порядок ведення судового засідання, зокрема, без дозволу судді почав надавати пояснення (22 хвилина 50 секунда технічного запису). У оскаржуваному рішенні дисциплінарна палата і сама вказує на те, що адвокат Особа_2 почав надавати пояснення відразу після іншого представника Особа_5, чим начебто доповнював пояснення першого представника (як вбачається із самого Запису, на думку Скаржника, адвокат Особа_2 просто встав, перебив свою колегу та почав надавати пояснення без дозволу суду).
- Також Скаржник наголошує, що під час судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, адвокат Особа_2 припускався до висловлювань нецензурною лексикою, що принижують честь і гідність працівників Особа_1, що беззаперечно підтверджується Записом з 27 хвилини 17 секунди, а саме: «…у вас там в Особа_1 дибилы работают и профаны…».
- На думку Скаржника, ці висловлювання, ще й при цьому російською мовою, явно свідчать про неповагу адвокатом Особа_2, як до інших учасників справи, так і до суду в цілому.
- Скаржник вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються технічним записом з 27 хвилини 17 секунди доводи КДКА регіону: «що під час надання пояснень адвокатом Особа_2 представник третьої особи, а потім і представник відповідача без дозволу судді кілька разів переривали його, заважаючи давати пояснення, на що адвокат Особа_2 відреагував на їх адресу, відстоюючи інтереси свого клієнта, не застосовуючи при цьому нецензурної лексики (на технічному записі нецензурної лексики не прослуховується). Сперечання між всіма учасниками судового засідання носили короткочасний характер. Суддя відреагував на ситуацію, зробивши усне зауваження учасникам засідання, але це не дає підстав для твердження про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку».
- Скаржник звертає увагу на те, що «відстоювання інтересів клієнта адвокатом» не можуть підміняти собою право адвоката висловлюватись нецензурною лексикою та принижувати честь і гідність інших учасників справи. Зважаючи на доводи, викладені у оскаржуваному рішенні, у Скаржника виникають сумніви щодо неупередженості, об’єктивності дисциплінарної палати щодо розгляду скарги Особа_1, оскільки технічним записом беззаперечно підтверджується використання нецензурної лексики, зокрема «…у вас там в Особа_1 дибилы работают и профаны…».
- Разом з тим, Скаржник зазначає, що суддя Оболонського районного суду міста Києва Особа_7 через сперечання адвоката Особа_2 з іншими учасниками справи зробив йому зауваження із занесенням до протоколу засідання, що підтверджується технічним записом з 27 хвилини 27 секунди. А тому доводи дисциплінарної палати, що суддя зробив усні зауваження всім учасникам справи є такими, що не відповідають дійсності та є безпідставними.
- Окрім цього, прояв неповаги адвоката Особа_2 до суду та інших учасників справи підтверджується технічним записом з 27 хвилини 21 секунди, де на зауваження судді Оболонського районного суду міста Києва Особа_7 щодо поваги до суду та інших учасників справи, адвокат Особа_2 відповів: «До кого? До кого?».
- Вищезазначені, на думку Скаржника, ганебні дії адвоката Особа_2 ставлять під сумнів репутацію адвокатури України, як інституту що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі.
- Отже, Скаржник вважає, що адвокат Особа_2, який мав бути взірцем дотримання вимог законодавства, бути стриманим та коректним, своїми зухвалими діями, явною неповагою до суду та інших учасників справи і негідною поведінкою у судовому засіданні у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3 у Оболонському районному суді міста Києва, вчинив дисциплінарний проступок, а саме – порушив ст. ст. 12, 42, 44, 45 ПАЕ.
- Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 16.04.2024 року та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
- Адвокат Особа_2 у своїх поясненнях (запереченні) не погодився з доводами скарги та вказав на те, що згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у звʼязку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Щодо доводів скарги про здійснення адвокатом судочинства російською мовою адвокат Особа_2 вказав на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних, отже адвокат апріорі не може порушити ч. 1 ст. 41 Закону України «Про засади державної мовної політики», оскільки не має повноважень на здійснення судочинства. Скарга не містить доказів, що адвокат здійснював 20 вересня 2023 року судочинство недержавною мовою.
- Адвокат в поясненнях звернув увагу на те, що, згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і роз’яснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку; відповідно до ч. 3 ст. 9 ЦПК України Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. При цьому адвокат наголосив на тому, що Скаржник в судовому засіданні не порушував питання про необхідність залучення перекладача у разі використання іншим учасником мови, якою він володіє і яка є не зрозумілою для скаржника. Отже, як вказує адвокат, скарга в частині здійснення судочинства російською мовою не відповідає дійсності, суперечить законодавству.
- Щодо доводів скарги про те, що адвокат неодноразово порушував порядок ведення судового засідання, зокрема, без дозволу судді почав надавати пояснення, адвокат Особа_2 пояснив, що вищевказане твердження скаржника не містить посилання на норми права. Жодним актом законодавства не визначено «порядку ведення судового засідання», тому такий порядок апріорі не міг бути порушений адвокатом. Адвокат вказує на те, що, ймовірно, у скарзі йдеться про ч. 2 ст. 214 ЦПК України, яка передбачає, що головуючий керує ходом судового засідання, проте зазначена норма ЦПК України не передбачає, що для надання пояснення суддя має надати дозвіл. Ст. 216 ЦПК України, яка визначає обов’язки сторін в судовому засіданні, також не встановлює, що пояснення надаються з дозволу судді. Адвокат вказав також на те, що на 22 хв. 50 с. обома представниками надавались пояснення на запитання представника відповідача, судом при цьому в рамках забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав, не було встановлено обмежень ні щодо послідовності надання відповіді на запитання сторони, ні щодо реалізації права на надання пояснень як таких. Адвокат вважає, що в цій частині мотиви скарги не відповідають дійсності чи вимогам законодавства.
- Щодо доводів скарги про сперечання з суддею та іншими учасниками справи, то адвокат зазначив, що у скарзі міститься посилання на ст. 43 Правил адвокатської етики у редакції, яка не є чинною з 2017 року, а редакція ст. 43 Правил адвокатської етики, яка є чинною на даний час передбачає, що дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката, не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ. Адвокат зазначив, що у судовому засідання він наполегливо відстоював інтереси свого клієнта, доводив свою позицію суду, що не є порушенням вимог ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та ПАЕ.
- Щодо доводів скарги про те, що адвокат допустив висловлювання нецензурною лексикою, що принижує честь і гідність працівників Особа_1, то адвокат не визнав своєї провини і пояснив, що звинувачення скаржника ґрунтується виключно на його особистому сприйнятті інформації. Адвокат вказав на те, що до особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, є публічними фігурами, що зазначено у Резолюції 1165(1998) ПАРЄ про право на недоторканість приватного життя, і можуть зазнавати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. У звʼязку з цим межа допустимої критики щодо таких осіб значно ширша, ніж окремої пересічної особи. Адвокат зазначає, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання (оціночного судження) є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Для перевірки доводів скарги про те, що всупереч вимог цивільного процесуального законодавства та ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», адвокат Особа_2 надавав пояснення в судовому засідання російською, КДКА було прослухано наданий Скаржником технічний запис судового засідання, який міститься на диску.
- При прослуховуванні технічного запису судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, встановлено, що адвокат Особа_2 в судовому засіданні надавав суду пояснення на українській мові, якою добре володіє, і було чути лише одне слово, яке ним було сказано на російській мові, що ймовірно було пов’язано з тим, що адвокат не зміг підібрати потрібного слова на українській мові. Дана обставина не може бути розцінена як порушення адвокатом вимог законодавства України і не є підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- В ході перевірки не знайшли підтвердження доводи скарги про те, що адвокат Особа_2 неодноразово порушував порядок ведення судового засідання, зокрема, без дозволу судді почав надавати пояснення (22 хвилина 50 секунда запису). З технічного запису судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, вбачається, що адвокат Особа_2, як представник інтересів Особа_5, надавав пояснення після того, як перший представник інтересів Особа_5 закінчив давати пояснення і фактично адвокат Особа_2 доповнив пояснення першого представника. Слід зазначити, що з боку судді ніяких зауважень адвокату Особа_2 при цьому висловлено не було.
- Твердження скаржника про порушення адвокатом порядку ведення судового засідання не містить посилання на норми права, які адвокат на думку скаржника порушив. Право учасника справи (позивача або його представника) надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб передбачено п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України і обмежено ніким бути не може. Частина 2 ст. 214 ЦПК України передбачає, що головуючий керує ходом судового засідання, проте зазначена норма ЦПК України не передбачає, що для надання пояснення (зокрема другому представнику позивача) суддя має надати дозвіл. Ст. 216 ЦІК України, яка визначає обов’язки сторін в судовому засіданні, також не встановлює, що пояснення надаються з дозволу судді.
- Заслуговують на увагу пояснення адвоката Особа_2 про те, що на 22 хв. 50 с. обома представниками надавались пояснення на запитання представника відповідача, судом при цьому в рамках забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав, не було встановлено обмежень ні щодо послідовності надання відповіді на запитання сторони, ні щодо реалізації права на надання пояснень як таких.
- При перегляді та прослуховуванні технічного запису судового засідання для перевірки доводів скарги про те, що адвокат припускався до сперечань з суддею та іншими учасниками справи, що підтверджується зауваженням, яке йому зробив суддя Оболонського районного суду м. Києва Особа_7 (починаючи з 27 хвилини 27 секунди запису), припускався до висловлювань нецензурною лексикою, принижують гідність працівників Особа_1 (починаючи з 27 хвилини 18 секунди запису), встановлено, що під час надання пояснень адвокатом Особа_2 представник третьої особи і представник відповідача без дозволу судді декілька разів переривали його, заважаючи давати пояснення, на що адвокат Особа_2 відреагував, відстоюючи інтереси свого клієнта, не застосовуючи нецензурної лексики (на технічному записі нецензурної лексики не прослуховується). Сперечання між всіма учасниками судового засідання мали короткочасний характер. Суддя відреагував на ситуацію, зробивши усне зауваження учасникам засідання, але це не дає підстав стверджувати наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.
- З запису судового засідання вбачається, що адвокат наполегливо відстоював інтереси свого клієнта, доводив свою позицію суду, що не може розцінюватись, як порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики і не є дисциплінарним проступком.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Враховуючи зазначені вище обставини, в діях адвоката не вбачається порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики і відповідно ознаки дисциплінарного проступку відсутні.
- На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (з наступними змінами та доповненнями).
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Розглянувши доводи скарги та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, ВКДКА встановила наступне.
- При прослуховуванні технічного запису судового засідання у справі № Інформація_1, яке відбулося Інформація_3, та дослідженні письмових матеріалів справи встановлено, що адвокат Особа_2 володіє українською мовою на професійному рівні та застосовує її в професійній діяльності.
- У цьому випадку ВКДКА звертає увагу Скаржника на те, що поодиноке вживання адвокатом слів/словосполучень російською чи будь-якою іншою мовою усно під час судового розгляду не свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку.
- ВКДКА не вбачає наявність ознак дисциплінарного проступку у контексті порушення адвокатом порядку ведення судового засідання, оскільки ч. 2 ст. 214 ЦПК України передбачає, що головуючий керує ходом судового засідання, а в матеріалах справи не міститься підтвердження прояву неповаги до суду чи іншого порушення процесуального законодавства, яке б свідчило про ознаки дисциплінарного проступку.
- Разом з тим, ВКДКА звертає увагу, що технічним записом підтверджено, що з 27 хвилини 17 секунд адвокат Особа_2 озвучує репліку: «…у вас там в Особа_1 дибилы работают и профаны… ».
- Відповідно до ст. 45 Правил адвокатської етики, у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним.
- Вживання подібних висловів, безперечно, є недопустимим для адвоката.
- ВКДКА критично ставиться до того, що адвокат Особа_2 поширює дію положень Резолюції 1165(1998) ПАРЄ «Про право на недоторканість приватного життя» у контексті відносин з учасниками провадження. Так, особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, є публічними фігурами і можуть зазнавати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. У звʼязку з цим межа допустимої критики щодо таких осіб значно ширша, ніж до окремої пересічної особи.
- Разом з тим, в даному випадку визначальним є надання оцінки діям адвоката на предмет стриманості та коректності у відносинах з іншими учасниками судового провадження.
- Таким чином, у висловлюваннях адвоката Особа_2 «…у вас там в Особа_1 дибилы работают и профаны… » ВКДКА вбачає ознаки дисциплінарного проступку в контексті можливого порушення адвокатом Особа_2 вимог, визначених ст. 45 Правил адвокатської етики.
- ВКДКА також наголошує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2019 року по справі 822/570/17 встановив наступні особливості етапу відкриття дисциплінарної справи стосовно неправомірної поведінки адвоката.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА.
- Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16.04.2024 року (провадження №825/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська