Рішення ВКДКА № X-002/2022 від 28.10.2022 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної плати № 50/ДПВ-21 від 02 грудня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № X-002/2022

 28 жовтня 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П.,, секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Василевської О.А., Приходька О.І., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Одновола В.К., Мягкого А.В., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної плати № 50/ДПВ-21 від 02 грудня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 21 жовтня 2021 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга Особа_1 відносно адвоката Особа_2 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 23-25).
2. 25 жовтня 2021 року проведення перевірки відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку доручено члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської Особа_3 (а.с.19).
3. 05 листопада 2021 року адвокатом Особа_2 подано до КДКА Дніпропетровської області письмові пояснення на скаргу (а.с.16-17).
4. 16 листопада 2021 членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Особа_3 підготовлено Довідку про перевірку фактів, викладених у скарзі, з пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи (а.с.10-15).
5. 02 грудня 2021 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №50/ДПВ-21 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (а.с.5-9).
6. 02 лютого 2022 року не погоджуючись з прийнятим рішенням, скаржниця Особа_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на вищевказане рішення (вх. № 17463 від 18.02.2022).
7. 07 квітня 2022 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. №559 витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
8. 23 травня 2022 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. №789 повторно витребувала у КДКА Дніпропетровської області матеріали ї справи відносно адвоката Особа_2.
9. Листом за вих. № 576/1 від 08.06.2022 КДКА Дніпропетровської області 30.08.2022 року направила матеріали справи відносно адвоката Особа_2 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, які надійшли на адресу ВКДКА 06.09.2022 за вхід. № 17966.
10. Листом від 08 вересня 2022 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_4 доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
11. Скаржницею пропущено строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку із чим подано клопотання про поновлення строку та вказано поважність причин пропуску.
12. Щодо пропущеного строку на подання скарги до ВКДКА Скаржниця вказує, що починаючи з 03 грудня 2021 року до 21 січня 2022 року включно, неодноразово зверталась до КДКА по телефону та через месенджер Viber (за номером Інформація_1), який зазначений на офіційному сайті КДКА Дніпропетровської області, та до члена КДКА Дніпропетровської області Особа_6 за номером телефону Інформація_2 з приводу отримання рішення від 02.12.2021.
13. Зазначає, що не дивлячись на неодноразові дзвінки та листування через месенджер Viber рішення не направлялось. Копію вказаного рішення фактично скеровано на її адресу 21.01.2022, що підтверджується скріншотами з переписки у месенджері Viber за номером + Інформація_1 та експрес-накладною «Нова Пошта» №Інформація_3.
14. Розглянувши доводи Скаржниці, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

15. Скаржниця Особа_1 не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим.
16. Вказує, що перевірка її доводів проведена формально та поверхово, мотивування рішення є неконкретним та шаблонним, рішення ДП КДКА Дніпропетровської області №50/ДПВ-21 є необґрунтованим, з наявними невідповідностями та таким, що підлягає скасуванню.
17. На думку Скаржниці КДКА регіону не надано оцінку діям адвоката Особа_2 на наявність або відсутність в них дисциплінарного проступку, а зазначено лише загальні фрази (без конкретики) та не надано оцінку щодо дотримання законодавства про конфіденційну інформацію.
18. Вважає, що адвокат Особа_2 порушила вимоги чинного законодавства: здійснила збирання, зберігання та використання конфіденційної інформації стосовно неї та її чоловіка Особа_7 без їхнього відома та згоди (дозволу), чим порушила вимоги Закону України «Про інформацію», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, а також, що в її діях формально вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 357 ч. 3 КК України.
19. Зазначає, що на підставі її заяви за фактом заволодіння та використання її документів 22 грудня 2020 року Ірпінським відділом поліції ГУ НП в Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №Інформація_4 (ч. 1 ст.190 КК України). Вказує, що звернення до правоохоронних органів це право особи, а не його обов’язок. Відсутність зареєстрованого кримінального провадження не є підтвердженням відсутності в діях особи правопорушення (кримінального, адміністративного, дисциплінарного, тощо).
20. Скаржниця зазначає, що ДП КДКА Дніпропетровської області відійшла у бік від суті скарги, оскільки оскаржувались дії Особа_2 не щодо її обізнаності стосовно обставин отримання Особа_8 документів, які містять конфіденційну інформацію, а безпосередньо її дії щодо законності отримання цих документів від третіх осіб без відома та згоди їх власників, подальше зберігання та використання, зокрема завірення адвокатом Особа_2 копій зазначених документів, без згоди власників. Адвокат Особа_2, маючи вищу юридичну освіту, будучи адвокатом, мала перевірити наявність у Особа_8 повноважень щодо зберігання та розпорядження цими документами, а отже адвокат порушила вимоги ст. 32 Конституції України, ст. 6, 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 11 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 11, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7, 19, 25 Правил адвокатської етики, ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних».
21. Скаржниця вказує, що Особа_8 є її батьком, проте вони разом не живуть, не ведуть спільного господарства, не повʼязані спільним побутом. Наявність родинних звʼязків не надає Особа_8 законних прав викрадати та використовувати відомості, які містять конфіденційну інформацію, у т.ч. її особисті дані та особисті дані її чоловіка Особа_7.
22. Посилається на те, що адвокат Особа_2 зібрала, зберігала та використала відомості, які містять конфіденційну інформацію стосовно Особа_7 (реєстраційний номер облікової картки платників податків Інформація_5), який не є її клієнтом, не зазначений у позові стороною у справі, що рішення ДП КДКА регіону має істотні суперечності, зокрема прізвище адвоката в різних абзацах вказується по різному.
23. Скаржниця просить скасувати рішення ДП КДКА Дніпропетровської області №50/ДПВ-21 від 02.12.2021 року та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
24. Адвокат Особа_2 в своїх поясненнях до КДКА Дніпропетровської області вказала, що подана скарга є необґрунтованою та безпідставною, з метою здійснення на неї, як на адвоката, психологічного тиску під час надання юридичних послуг її клієнту Особа_8 у цивільній справі № Інформація_6, а також, що в її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку та відсутні підстави для порушення відносно неї дисциплінарної справи.
25. Зазначила, що 29.10.2020 року між нею та Особа_8 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №045.
26. 09 листопада 2020 року нею було скеровано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву в інтересах Особа_8 до Особа_10, Особа_1, третя особа що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Особа_11 про визнання договору недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності (справа №Інформація_6).
27. Вказувала, що до позовної заяви було додано ксерокопії наступних документів: копія паспорта та ідентифікаційного номеру на імʼя Особа_8; копія свідоцтва про народження на ім’я Особа_9; копія свідоцтва про шлюб серії І-НО №Інформація_7 від 28.10.2006; копія паспорта та ідентифікаційного номеру на ім’я Особа_1; копія договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2013; копія довідки №229743338 від 27.10.2010 з Державного реєстру речових прав; копія технічного паспорта на квартиру Адреса_1; копія свідоцтва про одруження серії І-НО № Інформація_8 від 19.01.1999; копії виписок з історії хвороби та виписних епікризів на ім’я Особа_8; копія довідки № 231547154 від 08.11.2020 з Державного реєстру речових прав; копія розписки від 26.08.2013; копія довідки №1956 від 03.11.2020; копія довідки №1010 від 02.11.2020; копії довідок АТ КБ «ПриватБанк» про курс валют; копія звіту про грошову оцінку квартири №1241 від 02.11.2020; копія договору про надання правової допомоги №045 від 29.10.2020; Ордер серії АЕ №1042768 від 09.11.2020; копія свідоцтва та посвідчення адвоката; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
28. Посилалась на вимоги ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вказувала, що вона, як представник позивача, веде судову справу від імені позивача, а отже як адвокат має професійне право посвідчувати копії документів у справах.
29. Вказувала, що додані нею як адвокатом до позовної заяви докази були надані лише до суду, а не були опублікуванні у пресі, передані по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширені в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку або якимось іншим чином щоб ці документи стали загальнодоступними.
30. Зазначила, що вона як адвокат діяла в інтересах свого клієнта Особа_8 та виключно на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з суворим дотриманням вимог процесуального законодавства.
31. Просила відмовити в порушенні відносно неї дисциплінарної справи.
32. Адвокат Особа_2 заперечень чи пояснень на скаргу Особа_1, поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, – не надала.

Встановлені фактичні обставини

33. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2563 від 16.07.2012, виданого Дніпропетровською обласною КДКА, в адвокатському бюро «Особа_12» за адресою: Адреса_2 (а.с. 21).
34. Дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
35. Встановлено, що адвокат Особа_2 надає правову допомогу Особа_8 на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №045 від 29.10.2020.
36. З матеріалів справи вбачається, що на копії паспорта на імʼя Особа_1, копії ідентифікаційного коду на імʼя Особа_7, копії свідоцтва про шлюб Особа_7 та Особа_9 (після шлюбу Особа_1) серії І-НО № Інформація_7 від 19.01.1999, копії договору купівлі-продажу квартири від 29.10.2013, укладеного між Особа_10 та Особа_1, копії Витягу №11770825 з Державного реєстру речових прав, копії технічного паспорту на квартиру Адреса_3 на імʼя Особа_10, – наявний штамп «Згідно з оригіналом», дата «09.11.2020» та підпис схожий на підпис адвоката Особа_2 (а.с. 26-41).
37. Адвокат Особа_2 в своїх письмових поясненнях не заперечувала засвідчення своїм підписом копій зазначених документів, окрім ідентифікаційного коду на імʼя Особа_7, як додатків до позовної заяви поданої до Ірпінського міського суду по цивільній справі.
38. Разом з цим, з Єдиного реєстру судових рішень та сайту судової влади вбачається, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться цивільна справа № Інформація_6 за позовом Особа_8 до Особа_10, Особа_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Особа_11 про визнання договору недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності.
39. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.11.2020 у справі № Інформація_6 заяву представника позивача Особа_8 – адвоката Особа_2 про забезпечення позову задоволено. Суд ухвалив накласти арешт на квартиру загальною площею 39,4 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., яка розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, Адреса_1 (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна Інформація_9), яке належить Особа_1 (РНОКПП Інформація_10) на підставі договору купівлі-продажу серії та номеру 7199, виданого 29.10.2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Особа_11.
40. Постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2021 у справі № Інформація_6 апеляційну скаргу Особа_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 11.11.2020 про забезпечення позову – залишено без задоволення, а ухвалу міського суду Київської області від 11.11.2020 залишено без змін.
41. 19 вересня 2022 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області по цивільній справі № Інформація_6 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

42. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 02.12.2021 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
43. Дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області мотивувала своє рішення тим, що проведеною перевіркою не встановлено порушень адвокатом Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про інформацію», які містять ознаки дисциплінарного проступку і, що відсутні докази щодо звинувачення скаржником адвоката Особа_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 357 ч. 3 КК України, які на думку Особа_1 полягали у викраденні паспорту та інших документів, а також у меті заволодіння належною їй квартирою шляхом вступу у злочинну змову адвоката з клієнтом та звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині «покупця».
44. Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що скаржником не обґрунтовано належними доказами відомості про вчинення адвокатом злочинів, викрадення останньою документів та/або даних, які б свідчили про те, що адвокат повинна була знати, що її клієнт Особа_8 зазначені документи викрав.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

45. Стаття 32 Конституції України передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
46. Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Документ – матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
47. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
48. Частиною другою статті 11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
49. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
50. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
51. Відповідно статті 1 Закону України «Про захист персональних даних» цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
52. Положеннями статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.
53. Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про захист персональних даних» володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи – підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
54. Частиною другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині другій статті 5 цього Закону закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
55. За правилами частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
56. За змістом частини шостої статті 6 Закону «Про захист персональних даних» заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.
57. Разом з цим, частиною 4 статті 23 Закону «Про захист персональних даних» визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист персональних даних, якими вони володіють, згідно з вимогами закону.
58. Незалежність адвокатури гарантується (ст.131-2 Конституції України). В силу статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
59. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
60. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
61. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
62. Пункт 9 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів.
63. Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 95). Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом (ч. 3 ст. 95). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 95). Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 95).
64. Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55; Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5; інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами.
65. Серед іншого, відповідно до пункту 8 глави 11 розділу ІІ Правил
    організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
66. Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
67. При цьому, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури констатує, що чинним законодавством України не передбачено будь-яких вимог чи порядку посвідчення документів адвокатами, як і не встановлено відповідальності за невірне посвідчення копій, які адвокат використовує в якості доказів по судовій справі.
68. Частиною 8 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
69. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
70. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
71. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
72. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
73. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
74. Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
75. Згідно ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
76. Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
77. Відповідно до ст. 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
78. Статтею 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
79. Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
80. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 30.08.2014 року за №120, з послідуючими змінами та доповненнями, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
81. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
82. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, у відповідності до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», здійснюється оцінка наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а саме ознак порушення адвокатом вимог сумісності, присяги адвоката України, правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Мотиви та висновки ВКДКА

83. Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
84. З матеріалів справи вбачається, що копії документів на ім’я Особа_1 та Особа_7, а також копії правовстановлюючих документів, посвідчено штампом/відміткою «Згідно з оригіналом», дата «09.11.2020» та наявний підпис схожий на підпис адвоката Особа_2.
85. При цьому, адвокат в своїх письмових поясненнях не заперечувала засвідчення своїм підписом копій документів, як додатків до позовної заяви, поданої до Ірпінського міського суду по цивільній справі, окрім посвідчення копії ідентифікаційного коду на імʼя Особа_7, копії Витягу №11770825 з Державного реєстру речових прав та копії технічного паспорту на квартиру Адреса_3 на імʼя Особа_10, на які вказувала Скаржниця в своїй первісній скарзі.
86. Разом з тим, дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області під час перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку не встановлено і з матеріалів справи не вбачається, чи були документи, які посвідчені адвокатом, копіями отриманими від свого клієнта Особа_8, якому надається правова допомога згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №045 від 29.10.2020, чи такі документи були надані адвокату в оригіналах. Тобто, не перевірено чи посвідчувались копії з оригіналів, чи було зроблено копії з копій і посвідчено їх як такі, що відповідають оригіналу, без відмітки (вказівки) у кого саме знаходиться оригінал.
87. Окрім того, дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області також не надано відповіді на доводи Скаржниці в частині щодо посвідчення/не посвідчення адвокатом Особа_2 ідентифікаційного коду на імʼя Особа_7, який не являється її клієнтом та не являється стороною по цивільній справі №Інформація_6, що перебуває в провадженні Ірпінського міського суду Київської області.
88. Таким чином, ДП КДКА Дніпропетровської області не дотримано вимог статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при проведенні перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката Особа_2 та прийнятті оскаржуваного рішення.
89. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи системне тлумачення ст.ст. 32, 59, 131-2 Конституції України, ст.ст. 1, 11, 21 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 2, 4, 6, 14, 23 Закону України «Про захист персональних даних», ст.ст. 14, 15, 95, 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважає, що дії адвоката під час надання правової допомоги, зокрема підготовка матеріалів та позову до суду з додатками до нього в якості доказів на підтвердження правової позиції та, відповідно, звернення до суду за захистом порушених прав особи, не вважаються незаконним збиранням, зберіганням, використанням та розповсюдженням конфіденційних персональних даних. Однак, у даній конкретній справі, що переглядається, під час проведення перевірки відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2 не з’ясовані належним чином обставини, які викладені в пунктах 86, 87 даного рішення.
90. Під час проведення перевірки ДП КДКА Дніпропетровської області необхідно належним чином з’ясувати обставини та перевірити відомості, зазначені в скарзі Особа_1 та відповідно надати обґрунтовані висновки.
91. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

92. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
93. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 50/ДПВ-21 від 02.12.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
94. Матеріали справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                      Ю.І. Клечановська