16 грудня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Стройванса В.Л., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Тарасової А.М., Шестака В.С., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 18.06.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
25.07.2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1, в якій він просить скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 18.06.2013 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_2.
В скарзі ОСОБА_1 зазначено, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва не дослідила належним чином усіх обставин справи, заслухавши пояснення лише сторони, на яку надійшла скарга, а саме – адвоката, та прийняла необґрунтоване рішення, яке не відповідає дійсності. На думку скаржника, ОСОБА_2 недобросовісно та неякісно виконувалися зобов’язання з представництва його інтересів по цивільній справі № 2-303/10 за позовом ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, що знаходилася в провадженні Оболонського районного суду м. Києва, а також, на думку скаржника, мала місце невідповідність ціни договору реально виконаній виконавцем роботі.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, який знаходиться в матеріалах перевірки, адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4013 від 30.11.2009 року, видане Київською міською КДКА, рішення № 37-48-37 від 30.11.2009 року.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглянула доводи скарги ОСОБА_1, матеріали, які надійшли з дисциплінарної палати КДКА м. Києва, заслухала доповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_2 та інших учасників засідання і вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Первинна скарга ОСОБА_1 на дії ОСОБА_2 розглянута належною КДКА, а саме дисциплінарною палатою КДКА м. Києва, оскільки ОСОБА_2 здійснює свою адвокатську діяльність у м. Києві. Копію оскаржуваного рішення КДКА м. Києва ОСОБА_1 отримав 24.06.2013 року, скаргу на вказане рішення на адресу ВКДКА направив 24.07.2013 року, тобто терміни оскарження рішення КДКА не порушені.
Дисциплінарна палата КДКА м. Києва прийшла до правильного висновку, що в діях адвоката немає ознак дисциплінарного проступку, а відтак відсутні підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та прийняла законне рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, виходячи з наступного.
25.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової допомоги (послуг) № 80426051-ОД, яким передбачено надання правової допомоги з питань, що виникли у замовника (скаржника).
Відповідно до матеріалів перевірки, ОСОБА_2 виконував свої обов’язки належним чином: брав участь в усіх поточних судових засіданнях у справі № 2-303/10, готувався до них, надавав правову допомогу щодо отримання ОСОБА_1 додаткових доказів, встановлення свідків, клопотав перед судом про витребування доказів, допит свідків, сприяв встановленню інших доказів, на підставі яких можна було прийняти обґрунтоване, правосудне рішення по цивільній справі. Тобто, адвокатом виконаний значний об’єм роботи по веденню справи у суді першої інстанції у відповідності до умов укладеного Договору від 25.12.2009 року.
Відповідно до пояснення, наданого адвокатом ОСОБА_2, ОСОБА_1 особисто, всупереч правовим порадам адвоката та роз’ясненням головуючого судді по справі, наполягав на відмові від позову, а не в залишенні позову без розгляду, хоча й розумів, що внаслідок цього він не матиме права на повторний судовий розгляд його позову з цими позовними вимогами. Разом з тим, ОСОБА_2, в межах своєї компетенції, пропонував ОСОБА_1 вчинити інші процесуальні дії.
Що стосується невідповідності, на думку скаржника, ціни договору реально виконаній роботі виконавцем, а саме ОСОБА_2, то згідно з матеріалами перевірки ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4 розуміли, схвалювали дії з надання правової допомоги, добровільно погоджувалися її прийняти та за неї сплатити.
За таких обставин ОСОБА_2 виконав всі свої зобов’язання перед ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного між ними Договору.
В свою чергу ОСОБА_1 не сплачено на користь ОСОБА_2 повного розміру гонорару відповідно існуючих між ними договірних відносин, про що свідчить наявність цивільного провадження в Деснянському районному суді м. Києва, справа № 754/1759/13-ц.
При цьому ВКДКА не вправі надавати оцінку правильності розрахунків щодо відшкодування майнової шкоди (збитків) із урахуванням індексу інфляції, процентів, пені, оскільки дані цивільно – правові відносини вирішуються в судовому порядку, та не відносяться до компетенції ВКДКА.
Проведеною перевіркою обставини, викладені у скарзі ОСОБА_1 стосовно недобросовісного та неякісного виконання обов’язків з представництва його інтересів по цивільній справі з боку ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 67 Правил адвокатської етики при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення.
Таким чином, фактів винного порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, під час виконання ним професійних обов’язків, проведеною перевіркою не виявлено.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пунктом 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 18.06.2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 – залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
30.12.2013