РІШЕННЯ № XI-001/2024 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 125/2024 від 31.07.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць, –

РІШЕННЯ № XI-001/2024

16 листопада 2024 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Заступників Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Чернобай Н.Б., Котелевської К.В., Мягкого А.В., Приходька О.І., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Волчо В.В., Тарасової А.М., Прокопчука О.М., Лучковського В.В., Усманова М.А., Дроботущенко Т.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 125/2024 від 31.07.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 09.11.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2.
2. 10.11.2023 Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_3 провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2.
3. 14.11.2023 до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2.
4. 22.11.2023 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 за результатами перевірки скарги було складено довідку, в якій зроблено висновок, що в діях (поведінці) адвоката ОСОБА_2 немає ознак дисциплінарного проступку.
5. 19.12.2023 КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати ухвалила рішення № 200/2023, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
6. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_101.2024 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №200/2023 від 19.12.2023 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2
7. Рішенням ВКДКА № ІІІ-003/2024 від 29.03.2024 скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 200/2023 від 19.12.2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 скасовано, матеріали справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
8. 16.04.2024 Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Степанов Є.В. доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_4 провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2.
9. 27.05.2024 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4. за результатами перевірки скарги було складено довідку, в якій зроблено висновок, що дії адвоката могли мати ознаки дисциплінарного проступку, який передбачений пунктом 3 частиною 2 статтею 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики, та є доцільним порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 для дослідження усіх обставин дотримання адвокатом процедури розірвання договору про надання правової допомоги.
10. 29.05.2024 КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати ухвалила рішення № 85/2024, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1).
11. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 125/2024 від 31 липня 2024 року притягнуто адвоката ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики та застосовано до адвоката ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ _1), у зв’язку зі вчиненим ним дисциплінарним проступком, дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць (а.с. 176-184).
12. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_108.2024 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати №125/2024 від 31.07.2024.
13. Скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА регіону подана до ВКДКА 30.08.2024 за вхід. № 22922 нарочно, тобто в межах встановлених процесуальних строків.
14. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
15. Листом за вих. № 1976 від 02.09.2024 ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2
16. Листом за вих. № 1983 від 03.09.2024 Голова ВКДКА Вилков С.В. доручив члену ВКДКА ОСОБА_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 125/2024 від 31.07.2024.
17. 31.10.2024 за вхід. № 23904 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
18. 10.09.2024 року за вхід. № 23015, 23.10.2024 за вхід. № 23737, 05.11.2024 за вхід. № 23952 до ВКДКА від адвоката ОСОБА_2 надійшли пояснення.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА

19. 09.11.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2.
20. Скаржник зазначав, що 17.04.2023 з адвокатом ОСОБА_2 уклав Договір № ІНФОРМАЦІЯ_3про надання правової допомоги, згідно якого адвокат буде займатись проблемою щодо неякісних ремонтних робіт ФОП та займатись стягненням з останнього сплачених йому коштів за ремонт автомобіля, який виявився неякісним. В скарзі зазначено, що сторони домовилися про суму гонорару та адвокат отримав від Скаржника готівкою грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн. та 2 500,00 дол. США.
21. Також Скаржник зазначає, що після того як адвокат вивчив всі матеріали він повідомив йому, що спочатку поїде до ФОП та спробує з ним в мировому порядку врегулювати спір, а якщо це не допоможе, то він забезпечить притягнення того до кримінальної відповідальності за розкрадання деталей мотору, а також буде поданий позов до суду на стягнення з нього коштів за неякісний ремонт та наступний ремонт автомобіля.
22. В той же час, Скаржник у своїй скарзі зазначає, що на виконання умов договору, адвокат вчинив наступні дії: 1) поїхав до ФОПа та поспілкувався з ним, але це не дало будь-якого результату; 2) обговорювалось, також, що адвокат подасть до ФОП адвокатський запит щодо обставин ремонту автомобіля, але підтвердження вчинення запиту Скаржник не бачив; 3) підготував заяву з додатками про вчинення злочину та подав її до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві; 4) подав скаргу до Святошинського районного суду м. Києва на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР та прийняв участь в засіданні суду; 5) отримав номер ЄРДР і аж в серпні 2023 р. надав Скаржнику останні чотири цифри ЄРДР.
23. Додатково Скаржник наголошує, що адвокат спочатку, при укладенні договору, запевняв, що потрібно відкрити кримінальне провадження і притягувати власника СТО до відповідальності і що він це зробить. А потім, адвокат почав говорити, що ним відкрито кримінальне провадження і що це великий об’єм роботи, а згодом взагалі заявив, що там немає складу злочину і взагалі він тільки відкрив справу і далі все залежить від слідчого. Тому Скаржнику взагалі є не зрозумілою ситуація, навіщо адвокат запевняв його про необхідність відкриття провадження, якщо в ньому він нічого не робив, а потім взагалі заявив, що там немає складу злочину, він же це мав знати з самого початку.
24. На думку Скаржника, відсутність позиції адвоката говорить про те, що він обманював Скаржника. Останній стверджує, що йому невідомо, щоб адвокат здійснював будь-які інші дії. Про них він Скаржнику не повідомляв при обговоренні неналежного виконання ним договору і Скаржником таких дій не виявлено до цього часу.
25. Крім того, Скаржник зазначає, що починаючи з 23 червня 2023 року фактично не здійснював будь-яких дій на надання правової допомоги, а 23 червня 2023 р. це останній день, коли Скаржник з ним зустрічався, більше він його не бачив. Поспілкуватись по телефону адвокат ніколи не міг, він Скаржнику тільки відписувався на CMC. На неодноразові пропозиції Скаржника зустрітись та обговорити, що він робить по справі, що далі буде робитись, адвокат постійно повідомляв, що він не має змоги це зробити, постійно відкладав зустріч та погоджував день, дату та час зустрічі не раніше ніж через тиждень, але постійно не з’являвся на погоджені зустрічі (листування з адвокатом в месенджері «Viber» Скаржник надає).
26. Скаржник зазначає, що така бездіяльність адвоката із ним тривала два місяці, після чого Скаржник поставив перед адвокатом питання про розірвання договору та попросив повернути йому всі передані кошти. Більше того, Скаржник стверджує, що після цього адвокат відповів на його повідомлення та вони погодили зустріч ІНФОРМАЦІЯ_2 і під час цієї зустрічі Скаржник повідомив адвокатові, що при повній відсутності будь-якої роботи з його сторони вже два місяці він відмовляється від його послуг та ще раз запропонував повернути оплачені ним кошти. Як зазначає Скаржник, спочатку адвокат розповідав, що має місце форс-мажор, тому він не може виконувати свої обов’язки, а щодо повернення коштів навіть не захотів обговорювати це питання та заявив, що навіть не дивлячись на те, що він нічого не робив весь цей час, Скаржник має доплатити йому ще кошти за пунктом 10.2 Договору, оскільки він розриває договір за власною ініціативою.
27. Також, Скаржник зазначає, що адвокат не погоджувався обговорити будь-який компроміс та ніяких інших варіантів виходу з ситуації не пропонував. Після цього, Скаржник 22.08.2023 через AT «Укрпошта» направив адвокатові «Повідомлення про розірвання договору з вимогою повернення коштів». Крім того, 25.08.2023 в сканованому вигляді це повідомлення він направив, також, на електронну пошту адвокатові. В подальшому, всі повідомлення через AT «Укрпошта» на обидві адреси, які Скаржник знайшов в мережі Інтернет, так як в договорі адреса не була зазначена, повернулись до нього як не отримані адвокатом. В скарзі сказано, що адвокат так і не зустрівся зі Скаржником, договір не розірвав та гроші не повернув, а навпаки, на думку Скаржника, почав йому погрожувати по телефону через невідомих осіб.
28. Адвокат ОСОБА_2 надав КДКА Київської області письмові пояснення на скаргу з додатками.
29. Адвокат ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що в квітні 2023 року до нього через знайомих звернувся Скаржник з проханням надати юридичну консультацію та можливий правовий захист порушених прав. Як зазначає адвокат, ним було встановлено, що Скаржник звернувся до СТО з метою діагностики та подальшого ремонту двигуна свого автомобіля. В результаті на СТО був здійснений та оплачений ремонт, але вже після початку експлуатації автомобіля він перестав працювати. В подальшому Скаржник звернувся до іншого СТО, де саме і було здійснено якісний ремонт двигуна. Таким чином у нього з’явилось бажання отримати відшкодування з СТО, але в ході особистих переговорів результату не було досягнуто, а з’явився лише конфлікт. Тоді Скаржник подав заяву до поліції та вказав що у нього на СТО було в результаті ремонту викрадено бувший у вживанні блок двигуна, але директор СТО заперечив останнє, вказавши, що та запчастина була добровільно залишена клієнтом як непотрібна та він не несе відповідальності за її зберігання.
30. Як зазначає адвокат, в результаті поданої самостійно заяви Скаржником, без вірної кваліфікації, поліція не вносила відомості до ЄРДР та заява була списана і, тим самим, Скаржник залишився незадоволеним. Адвокат зазначає, що в ході надання ним консультації було вказано, що дана ситуація з СТО містить цивільно-правовий характер, та встановлено, що Скаржник не мав усіх належних доказів щодо його автомобіля на СТО – він не оформлював належним чином документацію. Зі слів адвоката, він вказав, що для надання Скаржнику юридичної допомоги, адвокату потрібно спочатку зібрати всю необхідну інформацію (шляхом прямого спілкування з керівником СТО та подання офіційних запитів) щодо його взаємовідносин з надання послуг ремонту двигуна автомобіля. В подальшому, по результату надання (чи не надання) інформації (відповіді), розглянути питання та подати заяву щодо можливого здійснення щодо нього шахрайських дій з боку керівника СТО, оскільки існує можливість отримання коштів та не надання послуг з ремонту авто. В такому випадку, необхідно готувати та подавати вірно оформлену заяву до поліції та вимагати внесення відомостей до ЄРДР та контролювати здійснення досудового розслідування справи, що в подальшому надасть можливість зібрати всі належні докази та в рамках кримінального провадження подати цивільний позов з метою відшкодування в судовому порядку завданих збитків, якщо вони були.
31. Як зазначає адвокат, такий підхід зацікавив Скаржника та на першій зустрічі (в присутності знайомого, що звернувся до адвоката за допомогою) адвокат надав на прохання Скаржника зразок свого договору про надання правової допомоги на вивчення, також вказав що вартість його послуг з даного питання буде складати 50 000 гривень, та домовились що як він прийме рішення – повідомить адвоката.
32. В поясненнях зазначено, що десь через тиждень Скаржник повідомив, що готовий розпочати роботу, але має можливість оплатити половину гонорару відразу, а іншу частину – в результаті проведеної роботи і адвокат погодився на цю пропозицію, та вже 17.04.2023 вони підписали договір № ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання правової допомоги.
33. Після цього, адвокат стверджує, що він негайно приступив до виконання своїх обов’язків, та здійснив ряд дій, що обговорювались, а саме: безпосередньо поспілкувався з керівником СТО з проханням врегулювання спору в досудовому порядку, підготував та подав запити до керівника СТО з метою отримання інформації – але останні були проігноровані взагалі, підготував та подав заяви до поліції з викладенням фактів та проханням внести відомості до ЄРДР за статтею 190 КК України з приводу можливих шахрайських дій з боку керівника СТО та додатково притягненням його до адміністративної відповідальності за ненадання відповідей на запити, підготував та подав скарги до слідчого судді на бездіяльність поліції, що виразилась у невнесенні даних до ЄРДР – та отримав позитивне рішення суду, який задовольнив скаргу та зобов’язав поліцію внести відомості по заяві до ЄРДР, реалізував ухвалу суду та домігся внесення відомостей до ЄРДР. Але, як зазначає адвокат, від Скаржника він отримав не подяку за таку швидку та якісну роботу на початковому етапі, а претензії та те, що він бажає відмовитись від послуг адвоката, оскільки вже знайшов іншого юриста, та хоче повернення першої частини гонорару. Як стверджує адвокат, на це він вказав, що оскільки є договір та адвокат виконує всі обов’язки і вже має гарний результат – добився в законний спосіб початку розслідування в рамках кримінального провадження, то адвокат повинен довести справу до кінця і отримати другу частину гонорару. В той же час, адвокат зазначає про те, що Скаржник сказав, що все, що зробив адвокат, то це нічого не вартує, та адвокат має повернути йому першу частину гонорару (25 000 гривень), такими діями фактично зробив «штучний» конфлікт, оскільки адвокат вважає, що Скаржник все розуміє, але спеціально захотів отримати послуги безкоштовно. Більше того, адвокат стверджує, що після цього спілкування і повідомлення Скаржником про своє рішення розірвати договір про надання послуг, адвокат вказав, що згідно з його умовами Скаржник має виконати взяті на себе зобов’язання.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

34. За результатами розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна палата КДКА регіону стверджує про наявність у діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку.
35. Зокрема, члени дисциплінарної палати зауважують наступне.
36. 17.04.2023 між адвокатом ОСОБА_2 та Скаржником був укладений Договір про надання правової допомоги №ІНФОРМАЦІЯ_3. Аналіз Договору про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3 показав, що в ньому зазначений широкий перелік видів правової допомоги, який адвокат має надавати Скаржнику. Також, в матеріалах перевірки містяться докази того, яка саме правова допомога була надана адвокатом Скаржнику, що не дає підстави дисциплінарній палаті зробити висновок, що адвокат не виконував свої обов’язки по ньому. Крім того, в своїй скарзі сам Скаржник зазначає, що адвокатом все ж таки була виконана певна робота. В той же час, в матеріалах перевірки є копія Додаткової угоди ІНФОРМАЦІЯ_4 року про розірвання Договору про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3, яка підписана Скаржником.
37. В зазначеній вимозі про повернення коштів вказано, що при поверненні коштів у зазначений строк, Скаржник не буде мати до адвоката будь-яких претензій.
38. Таким чином, можна дійти висновку, що основною претензією Скаржника до адвоката є те, що він відмовляється повертати кошти.
39. Щодо вимоги Скаржника про повернення грошових коштів, сплачених адвокату, дисциплінарна палата КДКА регіону зазначила наступне. В матеріалах перевірки відсутні докази того, яка саме сума гонорару була сплачена адвокату. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Тобто до компетенції дисциплінарної палати не відносяться питання повернення грошей.
40. Таким чином, відомості, викладені в скарзі не дають підстави для того, щоб зробити висновок про те, що наведена вище поведінка адвоката ОСОБА_2 має ознаки вчинення ним дисциплінарного проступку. Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Київської області своїм рішенням № 200/2023 від 19 грудня 2023 року відмовила ОСОБА_1 в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
41. Після отримання вказаного вище рішення, Скаржник подав скаргу на це рішення до ВКДКА. Просив скасувати рішення КДКА Київської області та прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката.
42. Рішенням ВКДКА № ІІІ-003/2024 скаргу було задоволено частково. Рішення КДКА Київської області №200/2023 було скасовано, а матеріали дисциплінарної перевірки направлено на новий розгляд. Варто зазначити, що ВКДКА погодилась із висновками КДКА Київської області про те, що договір про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3 не містить відомостей про розмір гонорару, порядок його сплати, а також Скаржник не надав доказів сплати цього гонорару за договором. ВКДКА також погодилася із описаним у рішенні КДКА Київської області, а саме: посилання Скаржника у первинній скарзі на введення адвокатом клієнта в оману, наявність погроз третіх осіб з боку адвоката до Скаржника, бездіяльність адвоката під час надання правової допомоги, – не є обґрунтованим та не підтверджується доказами, обов’язок подання яких покладається на Скаржника.
43. Разом з тим, ВКДКА звергає увагу на те, що КДКА Київської області не перевірила та не надала оцінки питанню наслідку одностороннього розірвання договору про надання правової допомоги, а саме: виконання адвокатом вимог ст. 35 Правил адвокатської етики. Також, у рішенні ВКДКА йдеться про те, що КДКА Київської області не перевірила факт отримання адвокатом ОСОБА_2 повідомлення про одностороннє розірвання та виконання останнім обов’язку, передбаченого ст. 35 Правил адвокатської етики і передання копій процесуальних документів, наявних у адвоката. Беручи до уваги зазначене вище, КДКА регіону звертала увагу на таке.
44. 17.08.2023 Скаржником на адресу адвоката ОСОБА_2 було направлене повідомлення про одностороннє розірвання договору. Відповідно до статті 29 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
45. Стаття 31 Правил адвокатської етики визначає, що клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов’язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлена до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання).
46. Відтак, Скаржник скористався своїм правом одностороннього розірвання договору про надання правової допомоги, проте відповіді від адвоката він не отримав.
47. До компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області не належить надання оцінки наслідкам, які настали для Скаржника після розірвання цього договору, проте, варто зазначити, що дисциплінарна палата КДКА Київської області може надати оцінку наслідкам та обов’язкам, які виникають для адвоката після одностороннього розірвання договору з боку клієнта.
48. Зокрема, варто зазначити, що відповідно до статті 35 Правил адвокатської етики, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката. Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору. Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюються на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором.
49. Адвокат у своїх письмових поясненнях не зазначив нічого стосовно дотримання ним процедури розірвання договору та виконання вимог зазначеної вище статті Правил адвокатської етики. Відтак, можна зробити висновок, що дії адвоката являють собою дисциплінарний проступок, який передбачений пунктом 3 частиною 2 статтею 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики.
50. Таким чином, враховуючи все вищезазначене, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку, що в діях адвоката ОСОБА_2 наявний склад дисциплінарного проступку, який передбачений п. 3 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики.
51. Строки притягнення адвоката ОСОБА_2 за вчинене ним, станом на момент розгляду справи, – не сплили. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, КДКА Київської області виходить з необхідності неухильного дотримання вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – враховувати всі обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особу адвоката, інші обставини, зокрема, негативні наслідки від поведінки ОСОБА_2 для Скаржника.
52. Крім того, як обставину, яка характеризує особу адвоката ОСОБА_2, дисциплінарною палатою КДКА Київської області взято до уваги її рішення № 71/2024 від 29.05.2024, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом п’ятим частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків. За обставин, встановлених вище, поведінка адвоката ОСОБА_2, який і раніше до цього вже вчиняв дисциплінарний проступок, кваліфікуються КДКА Київської області як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики.
53. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
54. З урахуванням вищезазначеного, дисциплінарна палата вважає, що пропорційним стягненням до особи адвоката ОСОБА_2 та ним вчиненого є накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

55. У своїй скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає, що з рішенням за результатами розгляду скарги не погоджується в частині призначеної відповідальності.
56. Так, Скаржник звертає увагу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що навіть після рішення КДКА про притягнення його до відповідальності адвокат не здійснив жодних дій на усунення допущеного ним порушення; адвокат знає про порушення але умисно його не усуває; така умисна бездіяльність є доказом саме умисних дій щодо вчинення самого порушення.
57. Скаржник вважає, що така умисна бездіяльність пов’язана з тим, що адвокат в дійсності немає жодних документів для передачі, немає про що відзвітувати. А це є доказом обставин за його скаргою про те, що адвокат фактично не вчиняв будь-яких дій на виконання договору.
58. Скаржник стверджує, що таким чином, усвідомлюючи те, що адвокату немає про що йому прозвітувати, немає що йому передати, так як немає документів, які адвокат сформував при наданні правничої допомоги – бо він нічого не робив, а назвав це належним виконанням договору, адвокат і не вчиняє дій по усуненню порушень, так як він знає, що немає у нього ніяких документів.
59. Скаржник звертає увагу, що суть скарги не щодо того, щоб повернути кошти, як вказує КДКА, а щодо того, що адвокат умисно неналежно виконав свої обов’язки та взявши кошти не видав письмового підтвердження тримання цих коштів. Крім того, сам адвокат в своїх поясненнях визнає, що він отримав кошти.
60. Також, встановлюючи обставини скарги КДКА не враховано всі інші обставини за скаргою, відповідно ці всі інші обставини не озвучувались на засіданні, не вивчались.
61. Скаржник звертає увагу ВКДКА, що враховуючи все вище викладене, КДКА не в повній мірі враховано всі обставини скарги та дій адвоката й застосовано занадто замалу міру відповідальності.
62. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення КДКА Київської області №125/2024 від 31.07.2024 в частині притягнення адвоката ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме в частині застосування до адвоката ОСОБА_2 у зв’язку зі вчиненим ним дисциплінарним проступком, дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць; прийняти рішення про застосування до адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво № ІНФОРМАЦІЯ_1) дисциплінарної відповідальності у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

63. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
64. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
65. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).

Мотиви та висновки ВКДКА

66. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
67. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
68. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
69. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
70. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
71. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
72. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
73. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
74. Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
75. Згідно ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги.
76. Відповідно до абз. 1 ст. 35 Правил адвокатської етики (Обов’язки адвоката при розірванні договору) при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
77. Доводи скарги, знайшли часткове підтвердження та спростовують окремі висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області.
78. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та повне і об’єктивне їх дослідження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновком дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
79. Письмові пояснення, надані адвокатом ОСОБА_2, не спростовують висновків дисциплінарної палати КДКА Київської області про вчинення ним дисциплінарного проступку.
80. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується та вважає обґрунтованим висновок дисциплінарної палати КДКА Київської області, що адвокатом ОСОБА_2 вчинено дисциплінарний проступок у вигляді недотримання ним процедури розірвання договору та виконання вимог зазначеної вище статті 35 Правил адвокатської етики, у зв’язку з чим наявні підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 2 ч. 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
81. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
82. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
83. Таким чином, ВКДКА вважає, що дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 є триваючим, оскільки, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи адвокат з моменту одностороннього розірвання договору ОСОБА_1 і до теперішнього часу не виконав вимоги ст. 35 Правил адвокатської етики.
84. Адвокат ОСОБА_2 стверджує, що поінформував клієнта щодо здійсненої ним роботи (наданих послуг), але не надав на підтвердження своєї позиції жодних підтверджуючих документів.
85. В частині доводів скарги щодо причетності адвоката до погроз Скаржнику невідомою особою через його відносини з адвокатом, слід відзначити наступне.
86. Згідно із ст. 70 Правил адвокатської діяльності адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
87. З наданого Скаржником аудіозапису розмови та її стенограми не вбачається причетність до неї саме адвоката ОСОБА_2, а також ВКДКА не може встановити автентичність цього аудіозапису, при цьому Скаржник не позбавлений можливості звернутись з цих обставин до відповідних правоохоронних органів.
88. Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону щодо необхідності притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, водночас вважає застосоване дисциплінарне стягнення занадто м’яким, з огляду на те, що Договір про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.04.2023 був розірваний в односторонньому порядку ОСОБА_1 17.08.2023, а адвокат ОСОБА_2 так і не виконав вимоги ст. 35 Правил адвокатської етики, в тому числі і станом на день винесення рішення КДКА регіону (31.07.2024 року).
89. Відповідно до статті 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
90. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не в повній мірі погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає застосоване дисциплінарне стягнення до адвоката занадто м’яким, таким, що не можна визнати справедливим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам, відношенню адвоката до виконання своїх обов’язків у відносинах із клієнтом.
91. Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2499/17, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
92. Зважаючи на обставини вчинення дисциплінарного проступку (час та місце вчинення), керуючись вищенаведеними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, ВКДКА приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_2 вчинив порушення Правил адвокатської етики, зокрема ст. 35 Правил адвокатської етики, а обране КДКА регіону дисциплінарне стягнення щодо адвоката ОСОБА_2 є м’яким, і на думку ВКДКА не відповідає вчиненому дисциплінарному проступку.
93. З огляду на вищевикладене є всі підстави для накладення на адвоката ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на більш тривалий строк.
94. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує обставини вчинення проступку, його тривалість – не виконання вимог ст. 35 ПАЕ з моменту розірвання договору, його наслідки для клієнта – необхідністю звернення клієнта до іншого адвоката, особу адвоката – притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 71/2024 від 29.05.2024 (що також було враховано КДКА регіону), скаргу особи, інтереси, якого останній представляв.
95. ВКДКА вважає співмірним застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, водночас враховуючи, що адвокат фактично вже відбув дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць, накладене КДКА регіону.
96. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
97. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
98. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
99. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
100. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

101. Скаргу ОСОБА_1– задовольнити частково.
102. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 125/2024 від 31.07.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один місяць, – змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення.
103. Застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, з урахуванням відбутого строку дисциплінарного стягнення.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   А.П. Місяць 

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   Ю.І. Клечановська