РІШЕННЯ № XI-006/2025від 13.11.2025 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № XI-006/2025

13 листопада 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Членів ВКДКА Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Усманова М. А., Кузьмінського О.О., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 17 березня 2025 року на адресу КДКА Київської області, надійшла заява Особа_1, про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку за № 5531 КДКА Київської області та сформована в особову справу.
2. 01 липня 2025 року, рішенням кваліфікаційної палати КДКА Київської області Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
3. Письмову частину кваліфікаційного іспиту Особа_1 складав 01 липня 2025 року (білет № 7) за адресою: вул. Львівська 23, м. Київ.
4. Оцінювання письмових завдань, виконаних Особа_1 здійснювалося членами Кваліфікаційної палати КДКА Київської області Особа_2, Особа_3 та Головою КДКА Київської області.
5. За результатами оцінювання письмового завдання № 1 Особа_1 отримав середній бал – 0 (нуль). За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Особа_1 отримав середній бал – 20 (двадцять). За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Особа_1 отримав середній бал – 20 (двадцять).За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Особа_1 отримав середній бал – 0 (нуль).
6. Середній бал за результатами складення письмового іспиту Особа_1 становить 40 (сорок) балів.
7. Рішенням кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 01 липня 2025 року вирішено затвердити результати кваліфікаційного іспиту Особа_1, який отримав 40 (сорок) балів; вважати Особа_1 таким, що не склав письмову частину іспиту, та не допускається до складення усної частини іспиту; відмовити Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
8. липня 2025 року Особа_1 отримав копію зазначеного рішення.
9. 13 серпня 2025 року Особа_1 з дотриманням 30-денного строку, передбаченого ч. 5 ст. 9 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення кваліфікаційної палати КДКА Київської області від 01 липня 2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (вхід. № 29701 від 13 серпня 2025 року).
10. 22 серпня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 5027 витребував у КДКА Київської області матеріали кваліфікаційної справи відносно Особа_1 для розгляду зазначеної скарги та інформацію щодо оскарження зазначеного рішення до суду.
11. 03 вересня 2025 року за вхід. № 30145 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами кваліфікаційної справи щодо Особа_1.
12. 04 вересня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 5225 доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01 липня 2025 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

13. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську вільність» та пункту 5 розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
14. Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту б розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит полягає у виявлені теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, з також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
15. Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
16. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку).
17. Згідно з пунктом 133 розділу 4 Порядку № 270, особа яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиці та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.
18. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів.
19. Пункт 13.5 та пункт 13.6 розділу 4 Порядку № 270 передбачать, що процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звернутися, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
20. Відповідно до п. 14.1. розділу 4 Порядку № 270 до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
21. На підставі та відповідно до вимог пунктів 13.9- 13.12 Порядку № 270 КДКА прийняла рішення про неуспішне складення Особа_1 письмового іспиту та відмовила у видачі свідоцтва.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

22. Скаржник Особа_1 не погоджується із рішеннями КДКА Київської області, вважає його протиправним та невмотивованим.
23. Обґрунтовує, що перше завдання передбачало необхідність складання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
24. Вказує, що позиція Комісії за результатом оцінювання: «Завдання підготовлене неправильно. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання».
25. Зазначає, що при аналізі виявлених Комісією зауважень можна виділити наступні: за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судовий збір не сплачується; невірно вказано процесуальний статус особи та сформульовано вимогу про стягнення з Петренко І.С. сплачених аліментів; в додатках до заяви вказано «копії матеріалів заяви для направлення сторонам» що не є тотожним поняттю «копії заяви». Інших аргументів в обґрунтування оцінки в «0» балів Комісія не наводить.
26. Скаржник вважає виставлену оцінку «0» балів за перше завдання абсурдною, оскільки у Комісії не виникло жодних ґрунтовних зауважень до тексту заяви, які б унеможливили прийняття її до судового розгляду.
27. Зазначає, що має значний досвід роботи із судовими органами, а тому йому важко уявити, мотивацію судді щодо повернення заяви, у зв’язку із зазначенням у додатках «копії матеріалів заяви для направлення сторонам» замість «копії заяви». Більше того, процесуальним законодавством вказано, що до позовної заяви додаються не тільки її копії, а й копії усіх додатків для направлення сторонам, що за своїм змістом повністю відповідає терміну «матеріали заяви». Теж стосується інших зауважень Комісії. Сплата судового збору, вимога щодо повернення аліментів не стануть підставою для відмови у розгляді заяви.
28. За таких обставин, скаржник вважає, що заниження оцінки до рівня «0» балів за перше завдання є необ’єктивним, а вказані Комісією аргументи виключно поверхневими та суб’єктивними.
29. Зазначає, що умовами другого завдання було написання заяви про визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом.
30. Обґрунтовує, що під час оцінювання відповіді на питання №2 Комісією зазначено: «завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання», тобто тотожно до опису відповіді на питання № 1. Однак, оцінка відповіді на питання № 2 склала 20 балів.
31. Вказує, що невірність виконання завдання Комісією обґрунтовано виключно цитуванням норми законодавства, без надання безпосередньої оцінки наданій відповіді. Скаржнику незрозуміло жодних підстав, за яких Комісією занижено оцінку другої відповіді на 1\3 від максимальної оцінки.
32. Зазначає, що умовами третього завдання було оскарження рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання.
33. Під час оцінки відповіді на третє питання, Комісією вказується про неповну відповідність визначеній законом процесуальній формі, відсутність достатньої аргументації підстав оскарження, загальні посилання на джерела правового регулювання. В наступному абзаці Комісія зазначає вже про відсутність правового регулювання.
34. Скаржник вважає, що у своєму обґрунтуванні комісія суперечить самій собі. Жодного конкретного оцінювання відповіді, зауважень до її змісту у рішенні Комісією не наведено. У якості обґрунтування зроблено посилання виключно на одну «Постанову ВС від 01.12.2022».
35. Вказує, що разом з тим, незважаючи на «повну відсутність» правового обґрунтування, на думку Комісії, щодо підстав для оскарження рішення слідчого, Комісія приходить до висновку щодо оцінки відповіді на рівні 20 балів.
36. Вважає рішення комісії щодо заниження оцінки до 20 балів по третьому питанню – необ’єктивним, необґрунтованим та таким, що порушує Правила.
37. Зазначає, що умовами четвертого завдання було написання висновку щодо правової позиції та тактики захисту.
38. Під час оцінки відповіді на четверте питання Комісія зазначила про наступне: «відповідь містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, зокрема, у відповіді відсутній аналіз проблемних правовідносин та правова аргументація стосовно викладеної у фабулі ситуації. Не зазначено назв органів, до яких слід звернутись, назв, видів та основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також, відсутній опис очікуваного позитивного результату від вказаних дій».
39. Коментуючи висновки Комісії щодо оцінювання вказаного питання, скаржник цитує перший пункт своєї відповіді: «1. Подати заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженні. Після отримання офіційного статусу будуть доступні права потерпілого».
40. Скаржник звертає увагу, що із наведеного вбачається невідповідність тверджень Комісії реальним обставинам справи, адже зазначено назву документу, позитивний результат від вказаних дій. Щодо не зазначення «назв органів» вказує, що у даному випадку це має виключно формальний характер, а також зазначає, що досвідченій Комісії відомо, що заява про визнання потерпілим подається до слідчого у кримінальному провадженні. Висловлене зауваження Комісії ґрунтується виключно на відсутності часу для «переписування» назв слідчих органів.
41. Вказує, що надаючи відповідь на вказане питання він фокусувався на тих слідчих та процесуальних діях, які дали б змогу захистити права потерпілого у кримінальному провадженні.
42. Скаржник, вважає, що зниження Комісією його балу за четверте завдання до рівня «0» є необґрунтованим та таким, що базовано виключно на упередженому поверхневому оцінюванні результатів роботи.
43. Також у своїй скарзі Особа_1 вказує щодо упередженості голови КДКА до Національного антикорупційного бюро України.
44. Зазначає, що під час складання кваліфікаційного іспиту разом з ним іспит складали також 4 колишніх/діючих співробітників Національного антикорупційного бюро України, з яких лише 1 співробітник здав вказаний іспит. Щодо усіх інших – всім було виставлено однаковий бал – 40 за результатами написання робіт.
45. Обґрунтовує, що Голові КДКА було відомо про їх приналежність до НАБУ ще під час подання документів. Таку приналежність він оцінював відверто негативно (провокативні висловлювання, створення скандальної ситуації на початку здачі іспиту стосовно одного із колишніх колег скаржника, тощо).
46. На думку скаржника, такі факти свідчать про умисну упереджену позицію КДКА Київської області та особисто її Голови щодо співробітників (колишніх співробітників) НАБУ, що мало безпосередній вплив на результати оцінювання.
47. Особа_1 у своїй скарзі просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01 липня 2025 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та визначити іншу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури – Хмельницьку (місце прописки скаржника), Рівненську або Житомирську (є зручними для скаржника, наближеними до міста Києва та є безпечними в умовах воєнного стану) для проведення повторного складання ним кваліфікаційного іспиту.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

48. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
49. Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит полягає у виявлені теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
50. Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку Nº 270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
51. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку).
52. Згідно пункту 13.3 розділу 4 Порядку Nº 270, особа яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.
53. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 розділу 4 Порядку Nº 270).
54. Пункт 13.5 та пункт 13.6 розділу 4 Порядку №270 передбачають, що процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту з надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звернутися назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
55. Відповідно до пункту 14.1. розділу 4 Порядку № 270, до складення усного іспит допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

56. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
57. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
58. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
59. Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку встановлено критерії оцінювання завдань письмового іспиту.
60. Відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”): “Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим”.
61. За результатами оцінювання письмового завдання № 1 Скаржник отримав середній бал – 0 (нуль). За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Скаржник отримав середній бал – 20 (двадцять). За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Скаржник отримав середній бал – 20 (двадцять). За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Скаржник отримав середній бал – 0 (нуль). Середній бал за результатами складення письмового іспиту Особа_1 становить 40 (сорок) балів.
62. Відповідно до пункту 13.12 розділу 4 Порядку № 270, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
63. Таким чином, Особа_1 вважається таким, що не склав письмовий іспит і до складення усного іспиту не допущений.
64. За результатами оцінювання письмового завдання №1, Скаржнику було нараховано «0» балів, що відповідає незадовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
65. Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, незадовільний рівень знань передбачає, що: “Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.”
66. В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання першого завдання білету №7 (заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами) Особа_1 невірно вказано процесуальний статус Петренко Ірини Степанівни, сформульовано вимогу про стягнення з Петренко I.С. сплачені аліменти у розмірі 24000,00 грн.
67. Крім того, Особа_1, зазначив в додатках до вищевказаної заяви, що надається копія матеріалів заяви для направлення сторонам, що не є тотожним копії заяви.
68. Скаржник не орієнтується, що у випадку, якщо з підстав відсутності кровного спорідненості з дитиною заінтересовано особа у порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством, порушить питання про скасування судового рішення про стягнення з нього аліментів за нововиявленими обставинами, законом передбачені особливості повороту виконанням судового рішення у справах про стягнення аліментів (стаття 445 ЦПК України).
69. КДКА Київської області зазначає про наявність значних прогалин у знаннях Особа_1 з відповідного питання та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання першого письмового завдання, як незадовільний рівень, з чим також погоджується ВКДКА.
70. За результатами оцінювання письмового завдання № 2, Скаржнику було нараховано «20» балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 3 Порядку.
71. Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, задовільний рівень знань передбачає, що: “Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: – зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; – відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; – підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; – у роботі багато грубих орфографічних помилок; – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства”.
72. При оцінюванні другого письмового завдання (заяви про визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом) членами палати та Головою КДКА Київської області зазначено, що завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить помилки, має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання, не в повній мірі дотримано вимог статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
73. Так, Скаржником у виконаному завданні (№2) не наведено доказів авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за три місяці виконання повноважень. Також до заяви не додано доказів направлення боржнику копії заяви та доданих до неї документів, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
74. Попри допущені порушення щодо форми заяви, Скаржник надав мотивування заявлених вимог та посилання на норми законодавства, у зв’язку з чим КДКА Київської області оцінила друге письмове завдання як виконане на рівні «задовільно», з чим погоджується і ВКДКА.
75. За результатами оцінювання письмового завдання №3, Скаржнику було нараховано «20» балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 3 Порядку.
76. Змістом завдання передбачалося складання скарги на рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання.
77. Підготовлена скарга загалом відповідає структурі процесуального документа: визначено предмет оскарження, наведено нормативне посилання та сформульовано вимоги. Разом із тим аргументація підстав оскарження викладена не повністю, окремі аспекти розкрито фрагментарно.
78. Правове обґрунтування висновків у скарзі потребує більшої деталізації та послідовності, що вплинуло на загальну переконливість документа.
79. Крім того, при підготовці скарги не враховано правову позицію Верховного Суду у справі № 522/7836/21 (провадження № 51-2328км22) щодо меж судового контролю та процесуальної самостійності слідчого.
80. З огляду на викладене, ВКДКА погоджується із висновком КДКА Київської області щодо оцінювання третього письмового завдання на рівні «задовільно».
81. За результатами оцінювання письмового завдання № 4 (написання висновку щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правничої (правової) допомоги по фабулі наданої справи), Скаржнику було нараховано «0» балів, що відповідає незадовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
82. ВКДКА, проаналізувавши наведені КДКА Київської області зауваження та доводи скаржника, повністю погоджується з висновками КДКА Київської області щодо оцінювання четвертого письмового завдання на «незадовільному» рівні.
83. Зі змісту письмового завдання вбачається, що скаржник неправильно визначив сутність правової ситуації та обставини фабули. Зокрема, згідно фабули – дії підозрюваного Капустіна Р.А. кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство) та ст. 128 КК України (спричинення тяжких тілесних ушкоджень з необережності). Отже, вбачається, що Капустін Р.А. уже має статус підозрюваного по двом статям Кримінального кодексу України, що в свою чергу не можливо без заяви потерпілого та без проведеної судово-медичної експертизи по визначенню ступеню тілесних ушкоджень. Однак, претендент (Особа_1) у виборі правової позиції по захисту потерпілого пропонує подати заяву про визнання потерпілим у кримінальному провадженню і тільки після отримання статусу потерпілого будуть доступні права потерпілого та в подальшому ініціювати (клопотання слідчому) проведення судово-медичної експертизи з метою підтвердження факту завдання тілесних ушкоджень.
84. Разом з цим, з фабули справи вбачається, що слідчим розслідується вчинення умисного проступку (ч.1 ст.296 КК України (хуліганство)) та необережного кримінального правопорушення (ст.128 КК України (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), однак потерпілий при цьому наполягає на вчиненні відносно нього тяжкого кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Претендент (Особа_1) у виборі правової позиції по захисту/представництву потерпілого не вказав про необхідність першочергово подання слідчому клопотання про перекваліфікацію дій підозрюваного Капустіна Р.А. з ст.128 КК України (нетяжкого злочину) на ч.1 ст.121 КК України (тяжкого злочину), з метою недопущення звуження прав потерпілого, а у разі відмови в задоволенні клопотання звернутись зі скаргою до прокурора про зміну кваліфікації та/ або до слідчого судді з проханням зобов’язання орган досудового розслідування перекваліфікувати дії підозрюваного. Таким чином, при виборі правової позиції згідно фабули справи, концептуально не враховано можливе затвердження обвинувального акту та передачу кримінального провадження на розгляд до суду за ч. 1 ст. 296 КК України та ст. 128 КК України, що буде порушенням прав потерпілого, так як в свою чергу унеможливить підтримання потерпілим обвинувачення в суді по тяжкому злочину (звинувачення в більшому об’ємі).
85. Таким чином, правильна правова позиція полягає у ініціюванні перекваліфікації кримінального правопорушення з необережного нетяжкого злочину та на умисний тяжкий, оскільки саме правильна кваліфікація впливає на процесуальні права потерпілого, порядок розслідування обставин правопорушення та подальший обсяг обвинувачення.
86. Таким чином, у своїй відповіді Скаржник обмежився формальними діями, що свідчить про повне нерозуміння фабули завдання, помилкове визначення тактики правової допомоги та суттєві прогалини в розумінні норм кримінального процесуального законодавства.
87. ВКДКА наголошує, що завдання кваліфікаційного іспиту спрямовані на перевірку здатності кандидата правильно кваліфікувати правовідносини, визначати правову позицію та обирати належну тактику дій з урахуванням процесуальних особливостей. Надана скаржником відповідь цим критеріям не відповідає.
88. З огляду на викладене, ВКДКА вважає висновки КДКА Київської області щодо виставлення оцінки «0» балів за письмове завдання № 4 обґрунтованими та такими, що не підлягають зміні.
89. Отже, КДКА Київської області надала оцінку письмового завдання скаржника у повній відповідності до вимог Порядку № 270, обґрунтувавши її мотивами, які ВКДКА визнає об’єктивними та такими, що відповідають суті завдання.
90. Стосовно доводів скаржника про вчинення незаконних дій та упередженість голови КДКА Київської області Поліщука В.А. стосовно Особа_1, слід зазначити наступне.
91. У разі якщо особа вбачає наявність порушень у діях КДКА, голови КДКА, така особа вправі звернутись із відповідною скаргою (позовом) на їх дії (бездіяльність), відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Таких скарг на розгляд до ВКДКА, так само як і рішень суду за результатами розгляду таких скарг на дії (бездіяльність) КДКА Київської області в означеній частині, не надходило, що унеможливлює врахування ВКДКА даних тверджень Особа_1 як законних та обґрунтованих.
92. Наведене дає ВКДКА підстави залишити оскаржуване рішення КДКА регіону про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту без змін, з урахуванням мотивів ВКДКА, викладених у цьому рішенні.
93. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

94. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
95. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА