РІШЕННЯ № XI-007/2025
13 листопада 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Членів ВКДКА Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Усманова М. А., Кузьмінського О.О., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/5-4 від 29.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- ДП КДКА Рівненської області своїм рішенням Д/5-4 від 29 травня 2025 року вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням скаржник Особа_1 подав первинну скаргу 24 червня 2025 року, за допомогою засобів поштового зв’язку, котра листом від 10.07.2025 за вих. № 4145 була повернена скаржнику з підстав надіслання копії скарги адвокату не на адресу, котра зазначена у Єдиному реєстрі адвокатів України, а також відсутність згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування.
- Повторно скаржник Особа_1 13 серпня 2025 року подав скаргу, на вищезазначене рішення. У скарзі зазначено прохання про поновлення строку на подання скарги.
- Т.в.о Голови ВКДКА листом за вих.№ 5846 від 01 жовтня 2025 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Адвокат Особа_2 06.12.2019 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю інформація_1.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця адвоката Особа_2: інформація_2.
- Листом № 1953 від 25.03.2024 т.в.о. Голови ВКДКА скерував скаргу на дії адвоката Особа_2 до КДКА Рівненської області у зв’язку з відсутністю кворуму для розгляду скарги членами ДП КДКА Миколаївської області на підставі листа голови КДКА Миколаївської області за № 13д від 17 лютого 2025 року у відповідності до п. 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА затвердженого рішення РАУ № 78 від 04.05.07.2014 року.
- Скаржник – Особа_1 у скарзі зазначив, що у Приморському суді м. Одеса розглядалась цивільна справа за його позовом про відшкодування матеріальної шкоди до Особа_3 та Особа_4, захист яких здійснювала адвокат Особа_2. Адвокат Особа_2 призначила заявнику зустріч, на якій пояснила, що він зможе отримати компенсацію, на яку він сподівається, якщо він підпише відповідний документ. Однак, як виявилось, у документі він повністю відмовився від позовних вимог до Особа_4. Це він зрозумів після оголошення рішення судом.
- Вважає, що адвокат порушила правила адвокатської етики, а саме ст. 51: Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується.
- Адвокат Особа_2 подала письмову заяву, у якій вона вказувала, що сектором кримінальної поліції ВП №1 ОРУП № 2 ГУНП Одеської області по теперішній час проводяться заходи по встановленню Особа_1 та Особа_5 для відбирання пояснень та встановлення фактичних даних зокрема щодо звернення до КДКА Рівненської області у якій скарга Особа_1 не підлягає розгляду, тим паче, що дії КДКА Рівненської області оскаржені до суду.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- За результатом розгляду з матеріалами справи місцева КДКА зазначила, що заявник у судовому засіданні 26.09.2024 у присутності свого представника підтримав подану ним письмову заяву про відмову від позовних вимог до відповідача Особа_4, інтереси якого представляла адвокат Особа_2.
- Зазначають, що винесене у справі рішення, яке заявник вважає, що не на його користь, не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката. При цьому доказів вчинення адвокатом Особа_2 дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку, заявником не надано.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник – Особа_1 у поданій скарзі зазначає, що рішення є незаконним, необ’єктивним і ухваленим без належної оцінки дій адвоката, які порушують норми професійної етики та законодавства.
- Вважає, що дисциплінарною палатою не було виконано вимоги п.28 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність”, а саме не було допитано осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
- Вказує на те, що дисциплінарно палата підійшла до розгляду скарги формально та поверхнево, не здійснивши належної перевірки та не зібравши необхідні докази. Обставини можливих дій адвоката Особа_2 фактично не досліджувались.
- У скарзі просить скасувати рішення ДП КДКА Рівненської області № Д/2025 від 30.04.2025 року, порушити дисциплінарну справу щодо адвоката Особа_2, та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатської діяльності із наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 51 Правил адвокатської етики: адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката:
- висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;
- поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;
- спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;
- спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;
- намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання);
- навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.
- Відповідно до статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 36 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Згідно ст. 70 Правил адвокатської етики: при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
- ВКДКА при розгляді скарги виходить з наступного.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п. 53. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- п. 54. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- п. 70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- У відповідності до п. 51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА обґрунтованим, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, правильними, та вмотивованими.
- Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокатом Особа_2 надавалась правова допомога громадянину Особа_4, (відповідачу) у цивільній справі № Інформація_3 про відшкодування матеріальної шкоди, котра перебувала на розгляді у Приморському суді м. Одеса. Скаржник в даній справі був позивачем. Адвокат на якого подано відповідну скаргу – був представником процесуального опонента. У даній справі Особа_1 подав до суду заяву від 23.09.2024 про часткову відмову від позову до відповідача Особа_4 Рішенням Приморського районного суду міста Одеса від 26.09.2024 позовні вимоги до Особа_3 задоволено частково. У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що 24.09.2024 від Особа_1 надійшла заява про часткову відмову від позову, яка була підтримана заявником та його представником в судовому засіданні 26.09.2024.
- У скарзі до ВКДКА, Особа_1 зазначає, що адвокатом Особа_2 було порушено саме ст. 51 ПАЕ, у відповідності до якої адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується.
- В скарзі значиться, що Особа_1 та адвокат відповідача Особа_4 – Особа_2 зустрічались напередодні судового засідання в місті Одеса на вул. Грецькій, про котру остання просила інформувати представника Особа_1 – адвоката Особа_6.
- Матеріалами справи, жодним чином не підтверджується така зустріч, що вона дійсно мала місце, крім пояснень щодо цього самого скаржника. Адвокат Особа_2 також не підтверджує та не спростовує дані обставини виходячи із змісту наданих пояснень.
- З огляду на зазначене, та в силу приписів п. 70 Правил адвокатської етики скаржником не доведено факту вчинення адвокатом Особа_2 порушення Правил адвокатської етики. Дисциплінарна справа відносно адвоката не може бути порушена без доказів вчинення адвокатом дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Викладена скаржником позиція у скарзі без долучення відповідних доказів, які б давали привід оцінити такі дії на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку не є достатньою підставою для порушення дисциплінарної справи. Саме на скаржника покладається тягар подання доказів та доведення обставин, а дисциплінарні органи адвокатського самоврядування не уповноважені збирати доказову базу наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та виключно оцінюють та послуговуються доказами наданими сторонами.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/5-4 від 29.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА