РІШЕННЯ № XI-031/2025 від 13.11.2025 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № XI-031/2025

13 листопада 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Членів ВКДКА Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Усманова М. А., Кузьмінського О.О., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 10.02.2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Особа_1 (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_2.
2. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адреса робочого місця адвоката Особа_2: Інформація_1.
3. Відповідно до рішення Ради адвокатів України (далі – РАУ) № 128 від 15.12.2021 КДКА м. Києва вважається несформованою та відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 року №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» вищевказана скарга Особа_1 передана Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) для подальшого скерування та розгляду КДКА іншого регіону. (вхід. № 26307 від 26.02.2025).
4. Згідно із п.п. 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням РАУ № 78 від 04-05.07.2014 р. (з наступними змінами), враховуючи рішення РАУ № 128 від 15.12.2021 року та № 130 від 15.12.2021 року, Т.в.о. Голови ВКДКА скарга передана для розгляду до КДКА Житомирської області листом вих. № 1295 від 03.03.2025 року.
5. березня 2025 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
6. 07 квітня 2025 року на адресу адвоката Особа_2 направлено повідомлення члена дисциплінарної палати КДКА регіону про проведення перевірки від 07 квітня 2025 року №86/д з пропозицією в строк до 25.04.2025 надати письмові пояснення.
7. 28 квітня 2025 року до КДКА Житомирської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_2 від 25.04.2025 з додатками.
8. травня 2025 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки.
9. травня 2025 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 25/3, яким відмовила у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
10. вересня 2025 року на адресу ВКДКА за вх. № 30363 надійшла скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року.
11. Листом за вих. №5678 від 26 вересня 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури витребував у КДКА регіону матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
12. Листом за вих. № 189 від 06 жовтня 2025 року КДКА регіону направила до ВКДКА матеріли дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
13. 09 жовтня 2025 року за вх. № 30810 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
14. 10.10.2025 Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи та скаргою.
15. Першочергова скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року була направлена засобами поштового зв’язку 02.06.2025 та надійшла до ВКДКА 04.06.2025 за вх. № 28470, тобто була подана з дотриманням строку на оскарження.
16. Листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вих. № 3600 від 05.06.2025 скаргу було повернуто з відповідними роз’ясненнями.
17. Таким чином, скарга Особа_1 від 12.09.2025 до ВКДКА (вх. № 30363 від 16.06.2025) подана вже з порушенням тридцятиденного строку для оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року, передбаченого частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
18. Згідно п. 3.30 Регламенту ВКДКА, строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
19. Разом зі скаргою від 12.09.2025 подано заяву, яка містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

20. Згідно змісту скарги Особа_1 від 05.02.2025 адвокат Особа_2 уклала з ним договір про надання правничої допомоги № 16/05ВСК, а також договір № 08/02ВСК з Особа_3 17.05.2024 Особа_1 було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 28.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України.
21. Цього ж дня, у цьому ж кримінальному провадженні Особа_3 було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 190 КК України. 21.05.2024 адвокат Особа_2 приймала участь у слідчих діях, і зокрема у допитах обох підозрюваних Особа_3 та Особа_1 у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 28.10.2022.
22. В подальшому, 24.05.2024 між ним, Особа_1, та адвокатом Особа_2 було укладено додаткову угоду до договору № 16/05ВСК, згідно якої надання йому правничої допомоги у кримінальному провадженні № Інформація_2 було припинено. В свою чергу, адвокат Особа_2 продовжила представляти у даному кримінальному провадженні інтереси Особа_3 04.11.2024 адвокат Особа_2 прийняла участь у черговому допиті Особа_3, під час якого він визнав свою вину, а також дав покази проти Особа_1 та просив слідство укласти з ним угоду.
23. В подальшому, матеріали відносно Особа_3 були виділені в окреме провадження, а за безпосередньою участю адвоката Особа_2 з ним укладено угоду, яку направлено на розгляд до Солом’янського районного суду м. Києва. При цьому, адвокат Особа_2 вже у судовій справі продовжує виконувати функції захисника Особа_3.
24. Внаслідок вказаних вище дій, 08.11.2024 Особа_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та висунуто додаткову підозру у вчиненні тяжкого злочину.
25. Фактично, захисник Особа_2, в межах одного кримінального провадження спочатку була його захисником та захисником Особа_3 як свідків, потім його захисником та захисником Особа_3 як підозрюваних, а потім, після припинення дії договору про надання правової допомоги з ним в цьому ж кримінальному провадженні була захисником Особа_3.
26. У даному випадку адвокат діяв на користь одному клієнту і на шкоду іншому, що є прямим конфліктом інтересів та порушує права учасників кримінального провадження.
27. Адвокат Особа_2 володіла конфіденційною інформацією, яку отримала від Особа_1, знала про конфлікт інтересів між Особа_1 та Особа_3, але продовжила виконувати обов’язки захисника іншого клієнта.
28. Скаржник посилається на норми чинного законодавства, а саме:
    • частину 1 ст. 46 КПК України, відповідно до якої захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу;
    • частину 4 статті 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, згідно якої адвокат не має права представляти клієнтів із взаємовиключними інтересами;
    • пункт 5 статті 9 Правил адвокатської етики, яким передбачено, що адвокат зобов’язаний припинити надання правової допомоги в разі виникнення конфлікту інтересів між клієнтами;
    • статтю 12 Правил адвокатської етики, яка забороняє використовувати конфіденційну інформацію, отриману від одного клієнта, на шкоду іншому клієнту;
    • статтю 59 Конституції України, яка гарантує кожній людині право на правову допомогу, яка має бути забезпечена відповідно до закону.
29. Згідно з міжнародними стандартами, зокрема Принципами ООН щодо ролі адвокатів, адвокат має уникати будь-яких дій, що можуть зашкодити одному клієнту на користь іншого.
30. Дії адвоката Особа_2 є грубим порушенням професійних обов’язків, що негативно вплинуло на його права у кримінальному провадженні та погіршило його становище. Наявність конфлікту інтересів та використання конфіденційної інформації є підставами для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
31. З урахуванням викладеного, Особа_1 просив за порушення законодавства та правил адвокатської етики притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності, співрозмірної вчиненому проступку.
32. В обґрунтування своїх доводів скаржник надав копії договору № 16/05ВСК, додаткової угоди до договору № 16/05ВСК, витягу з договору № 08/02ВСК, протоколів допиту Особа_1 та Особа_3 від 21.05.2024, протоколу допиту Особа_3 від 04.11.2024, ордерів адвоката Особа_2, витягу з реєстру судових справ, витягу з повідомлення про підозру від 17.05.2024 та витягу з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 08.11.2024.
33. По суті вказаної скарги адвокат Особа_2 надала наступні пояснення: 28 лютого 2023 року нею було укладено із громадянином України Особа_3 Договір № 08/02ВСА про надання правничої допомоги, відповідно до якого (пункт 1 Договору) вона взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення надання правничої допомоги Клієнту у кримінальному провадженні.
34. Тобто, починаючи з 28 лютого 2023 року нею здійснювався захист (надавалася правнича допомога) громадянину України Особа_3 у кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року.
35. В подальшому, а саме 26 травня 2023 року, тобто майже через три місяці після укладення Договору № 08/02ВСА про надання правничої допомоги з громадянином України Особа_3, нею було укладено Договір № 16/05ВСК про надання правничої допомоги із скаржником, громадянином України Особа_1, відповідно до якого (пункт 1 Договору) вона взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення надання правничої допомоги Клієнту у кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року.
36. Як Особа_3, так і Особа_1 перебували у статусі підозрюваних у вищевказаному кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 362, ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується протоколами допиту підозрюваних Особа_3 та Особа_1 від 21 травня 2024 року, наданих скаржником Особа_1.
37. Крім того, і Особа_3, і Особа_1 21 травня 2024 року відмовилися надавати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.
38. Також, адвокат звертає увагу на те, що 21 травня 2024 року Особа_3 та Особа_1 були вперше викликані старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітаном Державного бюро розслідувань на допит у якості підозрюваних.
39. Фактично, до 21 травня 2024 року старшим слідчим Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Києві капітаном ДБР всі слідчі дії у даному кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, проводилися виключно із підозрюваним Особа_3, за її, адвоката Особа_2, участі.
40. В той же час, у провадженні Солом’янського районного суду міста Києва перебувала справа № Інформація_3, провадження № Інформація_4, про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, представником якого була вона, адвокат Особа_2 на підставі додаткової угоди від 24.05.2024 до договору № 16/05ВСК про надання правничої допомоги від 26.05.2023.
41. За результатами розгляду вищевказаної справи № Інформація_3, провадження № 3/760/868/24, про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_1 Солом’янським районним судом міста Києва 11 червня 2024 року було прийнято постанову, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Особа_1 за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП було закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
42. Фактично, зазначене рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року є підставою для скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, у відповідній частині.
43. Також, адвокат звертає увагу на те, що після першого допиту 21 травня 2024 року старшим слідчим Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Києві підозрюваних Особа_3 та Особа_1, вже 24 травня 2024 року, тобто через 3 (три) дні, із врахуванням тих обставин, що Договір про надання правничої допомоги нею, адвокатом Особа_2, першим був укладений саме із Особа_3 а також всі слідчі дії у даному кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, проводилися виключно за її, адвоката Особа_2 участі, також саме із підозрюваним Особа_3 саме якраз для уникнення будь-якого конфлікту інтересів, між нею, адвокатом Особа_2 та громадянином України Особа_1 було укладено Додаткову Угоду до Договору № 16/05 ВСК про надання правничої допомоги із скаржником громадянином України Особа_1, відповідно до якої вона припинила будь-які зобов’язання щодо забезпечення надання правничої допомоги Клієнту, тобто Особа_1, в тому числі у кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, за виключенням надання правничої допомоги у справі № Інформація_3, провадження № Інформація_4, про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП, яка перебувала на розгляді у Солом’янському районному суді міста Києва.
44. А отже, враховуючи вищевикладене, твердження скаржника Особа_1 про те, що вона, як адвокат діяла, нібито на користь одного клієнта і на шкоду іншого є прямим конфліктом інтересів та порушує права учасників кримінального провадження, не відповідає дійсності, оскільки на час надання 04 листопада 2024 року підозрюваним Особа_3 фактичних показів у кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, її Клієнтом у даному кримінальному провадженні був виключно Особа_3
45. При цьому, справа № Інформація_3, провадження № Інформація_4, про притягнення до адміністративної відповідальності Особа_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУПАП, яка перебувала на розгляді у Солом’янському районному суді міста Києва, розгляд якої завершився 24 червня 2024 року (з врахуванням строку оскарження постанови суду), а отже і дії Договору про надання правничої допомоги, взагалі не стосувалася Особа_3 ані прямо, ані побічно.
46. Тобто, з часу завершення надання нею, адвокатом Особа_2, правничої допомоги Особа_1 (24 червня 2024 року) до надання показів Особа_3, на які посилається у своїй скарзі від 05.02.2025 Особа_1 (04 листопада 2024 року), пройшло більше, ніж 3 (три) місяці.
47. Більше того, як вбачається зі змісту скарги від 05 лютого 2025 року Особа_1, посилаючись на ч. 1 ст. 46 КПК України, ч. 4 ст. 21 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, п. 5 ст. 9, ст. 12 Правил адвокатської етики, статті 59 Конституції України, а також на міжнародні стандарти, зокрема Принципи ООН щодо ролі адвоката, вказує на те, що вона, адвокат Особа_2, нібито володіла конфіденційною інформацією, яку отримала від Особа_1 Проте, якою саме конфіденційною інформацією вона могла володіти, якщо під час єдиного допиту Особа_1 21 травня 2024 року у вищевказаному кримінальному провадженні № Інформація_2, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, останній відмовився надавати покази відповідно до ст. 63 Конституції України. Особа_1 у своїй скарзі від 05 лютого 2025 року не зазначив та і не міг зазначити, оскільки такої інформації не було та не могло бути, враховуючи, що у своїх показах підозрюваний Особа_3 лише надав свідчення щодо фактичних обставин та підтвердив матеріали НСРД у даному кримінальному провадженні.
48. Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 розділу І “Загальні положення” ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
49. Згідно із ст. 9 Розділу І “Основні принципи адвокатської етики” Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним З’їздом адвокатів України 2017 року зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року 09 червня 2017 року (надалі – Правила адвокатської етики) під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
50. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
51. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
52. Тобто, враховуючи, що у вищевказаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 жовтня 2022 року, нею, адвокатом Особа_2, здійснювався захист виключно підозрюваного Особа_3, із яким нею договір про надання правничої допомоги був укладений раніше, аніж із підозрюваним Особа_1, та беручи до уваги те, що скаржник Особа_1 не вказав у своїй скарзі від 05 лютого 2025 року, якою ж саме конфіденційною інформацією щодо нього вона володіла, що могло йому об’єктивно завдати шкоди, не існує та не існувало будь-якого конфлікту інтересів з її боку.
53. Фактично, надання або не надання підозрюваним Особа_3 показів, укладення або не укладення ним угоди зі слідством є виключним його, Клієнта, правом, а вона, як адвокат, повинна поважати свободу вибору Клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу і не йому перешкоджати у реалізації цієї свободи, що прямо передбачено ст. 8 Розділу II “Основні принципи адвокатської етики” Правил адвокатської етики, відповідно до якої у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
54. Більше того, дії Особа_1, на її думку, в тому числі і в частині подання вищезазначеної скарги від 05 лютого 2025 року, направлені з особистих мотивів з метою перешкоджання підозрюваному Особа_3 у реалізації його законного права на захист.
55. Адвокат звертає увагу на те, що про покази підозрюваного Особа_3 скаржнику Особа_1 стало відомо ще у листопаді 2024 року, доказом чого є повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
56. Проте, майже 3 (три) місяці скаржник Особа_1 не вбачав в її діях конфлікту інтересів. Майже 3 (три) місяці поспіль він особисто та через своїх знайомих здійснював тиск та погрози як на неї, Особа_2, адвоката та захисника підозрюваного Особа_3, так і на самого підозрюваного Особа_3 з вимогою до неї примусити підозрюваного Особа_3 відмовитися від показів, а на самого підозрюваного Особа_3 відповідно — відмовитися від своїх показів, наслідком чого підозрюваним Особа_3 було подано стороні обвинувачення відповідну заяву щодо погроз з боку підозрюваного Особа_1 та із проханням забезпечення фізичного захисту.
57. В даному випадку вона, адвокат Особа_2, діяла виключно до вимог ст. 6 Розділу II “Основні принципи адвокатської етики” Правил адвокатської стики, відповідно до якої специфіка цілей завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
58. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнта.
59. Фактично, після 3 (трьох) місяців безрезультатного тиску скаржник Особа_1 вочевидь вирішив втілити одну із своїх погроз відносно неї, адвоката Особа_2 – подав дану скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
60. Більше того, саме дану скаргу від 05 лютого 2025 року скаржник Особа_1 подав саме тоді, коли зрозумів, що його тиск та погрози ані на неї, ані на Особа_3 не дали результатів, а на офіційному сайті на веб-порталі “Судова влада України” з’явилася інформація про розгляд у Солом’янському районному суді м. Києва кримінального провадження відносно Особа_3, а фактично його угоди зі слідством. Звертає увагу на дату, коли про це стало відомо скаржнику Особа_1 – 14 січня 2025 року, яка зазначена у його додатку до скарги від 05 лютого 2025 року за № 11 “Витяг з реєстру судових справ” у верхньому кутку зліва.
61. Саме зміст цієї скарги від 05 лютого 2025 року скаржник Особа_1, продовжуючи свій тиск на сторону захисту, використовує задля перешкод у реалізації законного права Особа_3 на обраний ним спосіб захисту, а саме подає до Солом’янського районного суду м. Києва 11 березня 2025 року відповідну Заяву про наявність грубих порушень законодавства під час укладання угоди зі слідством (справа Інформація_5), у якій просить Солом’янський районний суд м. Києва врахувати викладену інформацію щодо наявності грубих порушень законодавства та його права на захист під час прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні № Інформація_3 по обвинуваченню Особа_3.
62. Проте, суддя Солом’янського районного суду м. Києва не вбачаючи у її, адвоката Особа_2, діях жодних порушень вимог чинного законодавства, постановляє 17.03.2025 відповідний вирок та затверджує угоду про визнання винуватості від 16 грудня 2024 року, укладену між прокурором відділу Київської міської прокуратури та обвинуваченим у цьому провадженні Особа_3, яка набрала сили 17 квітня 2025 року.
63. Тобто, враховуючи всі вищевикладені обставини та факти, адвокат Особа_2 вважає, що у її діях відсутні будь-які підстави для дисциплінарної відповідальності, тому у порушенні дисциплінарної справи відносно неї просила відмовити.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

64. За результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою Особа_1 стосовно адвоката Особа_2, КДКА Житомирської області у складі членів дисциплінарної палати та Голови КДКА дійшла висновку про відсутність юридичних підстав для притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за порушення профільного закону та Правил адвокатської етики.
65. Вивченням доводів скарги, а також додатково зібраної інформації та відомостей, КДКА Житомирської області вважає, що скаржником разом зі скаргою не надано належних та допустимих доказів, які у визначений законодавством спосіб доводять, що описана в них поведінка адвоката Особа_2 суперечить окремим положенням Правил адвокатської етики (у скарзі та долучених в її обґрунтування документах скаржником не розкрито, яка саме інформація та інші відомості мають ознаки конфіденційності та були на шкоду йому використані адвокатом Особа_2 під час надання правничої допомоги Особа_3).
66. За таких обставин матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів на підтвердження вини адвоката Особа_2, що свідчить про недоведеність скаржником порушення нею, як адвокатом, Правил адвокатської етики.
67. У зв’язку з цим, ДП КДКА Житомирської області не погодилась з доводами скаржника Особа_1 про порушення адвокатом Особа_2 положень ст. 46 КПК України, ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, статей 9, 12 Правила адвокатської етики, на яку скаржник посилається у своїй скарзі.
68. З огляду на викладені в скарзі Особа_1 обставини справи та пояснення адвоката Особа_2, матеріали перевірки, положення чинного законодавства України, якими визначено підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_2 ознак складу дисциплінарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

69. Особа_1 з прийнятим рішенням щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи не погоджується із наступних міркувань.
70. Скаржник вважає позицію КДКА необґрунтованою та незаконною, оскільки єдиною підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи стало те, що скаржником начебто не розкрито, яка саме інформація була конфіденційною та використана на його шкоду.
71. Зазначає, що відповідно до ст. 10 (Конфіденційність) Правил адвокатської етики адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою.
72. У зв’язку з цим подає конкретний перелік конфіденційної інформації, яка була надана адвокату під час співпраці, яка відповідно до статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” є адвокатською таємницею і могла бути використана (або була використана) на його шкоду в рамках подальшої співпраці цього адвоката з Особа_3.
73. Перелік наданої конфіденційної інформації:
74. Його лінія захисту, правова позиція щодо пред’явленої підозри та слабкі місця обвинувачення.
75. Інформація про обрану ним поведінку на допитах.
76. Особисті дані про його життя, професійний статус, репутаційні ризики, що могли впливати на тактику захисту.
77. Ставлення до інших фігурантів справи, у т.ч. Особа_3 та оцінка їхньої можливої поведінки.
78. Факт, що після завершення співпраці зі скаржником адвокат продовжив представляти інтереси Особа_3, який надав покази проти нього та уклав угоду зі слідством, свідчить про те, що адвокатом могла бути використана саме ця конфіденційна інформація для формування стратегії захисту Особа_3 та побудови його показів проти скаржника, чим завдано пряму шкоду його інтересам.
79. 21.05.2024 адвокат Особа_2 приймала участь у слідчих діях, і зокрема у допитах обох підозрюваних Особа_3 та Особа_1 у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 28.10.2022. Позиції захисту скаржника та Особа_3 на той час були однаковими, обоє заперечували свою винуватість, а тому відмовились від надання показів на підставі ст. 63 Конституції України.
80. В подальшому, 24.05.2024 між скаржником та адвокатом Особа_2 було укладено додаткову угоду до договору № 16/05ВСК згідно якої надання скаржнику правничої допомоги у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 28.10.2022 було припинено. В свою чергу, інтереси Особа_3 адвокат Особа_2 продовжила представляти.
81. 04.11.2024 адвокат Особа_2 прийняла участь у черговому допиті Особа_3 під час якого він визнав свою вину, а також дав покази проти Особа_1 та попросив слідство укласти з ним угоду.
82. Тобто, з цього моменту інтереси Особа_3, а саме його беззаперечне визнання вини і надання свідчень проти скаржника, почали прямо суперечити інтересам скаржника – повному запереченню його винуватості. Дані обставини були добре відомі адвокату Особа_2, так як вона безпосередньо виконувала у цьому ж кримінальному провадженні функції захисника скаржника та знала позицію заперечення вини.
83. Незважаючи на наявність явного конфлікту інтересів та відсутність письмового погодження зі скаржником, адвокат Особа_2 продовжила захищати Особа_3, будувати його лінію захисту і, як наслідок, приймала безпосередню участь в укладанні угоди між Особа_3 та слідством, а також була його захисником у подальшому судовому засіданні.
84. Окремо Скаржник зазначає, що він дійсно подавав заяву про наявність грубих порушень законодавства під час укладання угоди зі слідством до Солом’янського районного суду м. Києва (справа № Інформація_3). Разом з тим, його заяву залишено без розгляду оскільки він не є стороною у справі, а тому твердження адвоката Особа_2 про те, що суддя не вбачає в діях адвоката Особа_2 жодних порушень вимог чинного законодавства, не відповідає дійсності, підтвердженням цього є вирок суду від 17.03.2025 у справі № Інформація_3 де про його заяву навіть не згадується.
85. На підставі викладеного, Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області 25/3 від 16 травня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

86. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
87. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
88. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).
89. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

90. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
91. Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
92. Згідно частини 9 цієї статті, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
93. Відповідно до частини 1 Розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на виконання функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
94. Частиною 5 цього ж розділу визначено, що процедура розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
95. Відповідно до частини 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
96. Скарга на рішення КДКА, яка відповідала б вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, зі змінами, подана до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури засобами поштового зв’язку 12.09.2025 року.
97. За частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі − Закон), рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
98. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 прийнято 16 травня 2025 року (а.с. 73-77), направлено на поштову адресу Особа_1 (лист за вих. № 131/9 від 21.05.2025) 26 травня 2025 року (а.с. 72, 78).
99. Першочергова скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року була направлена засобами поштового зв’язку 02.06.2025 та надійшла до ВКДКА 04.06.2025 за вх. №28470, тобто була подана з дотриманням строку на оскарження.
100. 05 червня 2025 року ВКДКА було повернуто скаргу Особа_1 з додатками (вих. № 3600) у зв’язку з недотриманням ним вимог п.36.7 ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (далі-Положення), із зазначенням недоліку скарги та роз’ясненням, що Скаржник має право на звернення зі скаргою на рішення КДКА регіону до ВКДКА в порядку ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» після усунення вказаного недоліку та за умови дотримання вказаних у листі вимог Положення, порушивши при цьому, в разі необхідності, питання про порушення строків на оскарження рішення.
101. 16 вересня 2025 року на адресу ВКДКА за вх. № 30363 надійшла скарга Особа_1 від 12.09.2025 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року.
102. Отже, скаржником було пропущено тридцятиденний строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
103. Разом зі скаргою від 12.09.2025 Скаржником подано заяву, яка містить клопотання про поновлення строку на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025, яке обґрунтоване тим, що оскільки протягом трьох місяців будь-яких відомостей стосовно результатів розгляду його скарги він не отримав і рішення, яке було прийнято Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, йому не було відомо, 11.09.2025 він особисто звернувся з письмовою заявою до ВКДКА і його повідомили, що скарга поверталася для усунення недоліків, але за закінченням терміну зберігання поштове відправлення було повернуто на адресу ВКДКА.
104. Також зазначає, що не отримував будь-яких поштових повідомлень з даного приводу з незалежних від нього причин, оскільки у поштовому відділенні м. Вишневого Київської області відсутні листоноші, а тому повідомлення про наявність поштового відправлення абонентам надходить через засоби телефонного зв’язку у застосунку Viber, надано витяг трекінгу поштового відправлення Інформація_6 в якому відсутні статуси “Не вручено” або “Відсутній адресат”, не вказано, що відправлення надіслано для зберігання у відділенні пошти, які зазначаються у тренінгах в тих випадках, коли листоноша доставляє поштову кореспонденцію, але не застає абонента за місцем проживання. Крім того, на поштовому конверті в якому поверталася його скарга, не було зазначено його контактного номеру телефону, а тому працівники поштового відділення не мали змоги відправити йому повідомлення про необхідність отримання поштового відправлення.
105. ВКДКА, розглядаючи заяву Особа_1 про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи відсутність поважних причин неподання скарги у передбачений законом строк.
106. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що:
107. Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.
108. Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
109. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: “змагальність сторін” (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та “неприпустимість зловживання процесуальними правами” (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
110. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що “особою, не повідомленою про розгляд справи” (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження”.
111. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979сво24) зроблено висновок, що “особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження. Законодавець при конструюванні частини другої статті 358 ЦПК України не визначив, що при її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень; відсутність в рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов – позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України”.
112. Згідно п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
113. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
114. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.
115. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
116. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів».
117. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
118. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
119. Таким чином, фактично Особа_1 є учасником дисциплінарного провадження, який ініціював перегляд рішення регіональної КДКА, повинен був періодично з розумним інтервалом цікавитись ходом розгляду справи.
120. При цьому слід зазначити, що лист ВКДКА вих. № 3600 від 05.06.2025, яким було повернуто скаргу Особа_1 від 02.06.2025, було направлено на належну поштову адресу Скаржника, яка зазначена ним у самій скарзі, в свою чергу ВКДКА не може відповідати за подальше вручення поштового відправлення організацією поштового зв’язку.
121. Отже ВКДКА вчинено дії щодо належного повідомлення Особа_1 про результати розгляду його скарги від 02.06.2025, шляхом направлення на його адресу відповідного листа про повернення скарги. Повернення відділенням поштового зв`язку до ВКДКА поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від ВКДКА, яка в установленому законодавством порядку вчинила процесуальні дії.
122. Скаржник не вказує та не обґрунтовує, що йому перешкоджало звернутись до ВКДКА із заявою про надання інформації раніше, а не більш ніж через три місяці з моменту подачі первинної скарги 02.06.2025, як він це зробив 11.09.2025 та вже 12.09.2025 отримав у ВКДКА вичерпну відповідь на своє звернення.
123. Заява з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення не містить обґрунтування поважності причин пропуску тридцятиденного строку на оскарження рішення КДКА регіону від 16.05.2025, а додана до заяви про поновлення строку заява від 11.09.2025 про надання інформації щодо розгляду його скарги від 02.06.2025 не підтверджує поважність причин, що перешкоджали скаржнику своєчасно, звернутися із скаргою на це рішення, враховуючи що заява (від 11.09.2025) про надання інформації щодо розгляду його первинної скарги подана більше ніж через три місяці після подання скарги (02.06.2025).
124. Наведені скаржником причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА ВКДКА вважає неповажними.
125. Таким чином, ВКДКА не може вважати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА, що має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
126. Відповідно до п. 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
127. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

128. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
129. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 25/3 від 16.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА