РІШЕННЯ № XI-033/2025 від 13.11.2025 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 232/2025 від 30.04.2025 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № XI-033/2025

13 листопада 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Членів ВКДКА Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Усманова М. А., Кузьмінського О.О., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 232/2025 від 30.04.2025 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги.

1. 16.10.2024 року, вх. № 1228, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла повторно окрема ухвала колегії суддів Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № Інформація_1 щодо поведінки і дій адвоката Особа_1, з метою вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
2. 18.10.2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, вкладених в окремій ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 стосовно адвоката Особа_1.
3. Листом від 15.11.2024 (вих. № 1035) член дисциплінарної палати КДКА Київської області повідомила адвоката Особа_1 про здійснення перевірки за окремою ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року та запропонувала надати письмові пояснення по суті порушених питань.
4. 27.11.2024 року до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1 з додатками щодо окремої ухвали Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № Інформація_1.
5. 21.04.2025 року членом дисциплінарної палати за перевіркою відомостей, викладених в окремій ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024, складена довідка.
6. 30.04.2025 дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ухвалила рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 і призначила розгляд справи на 28 травня 2025 року об 11-00.
7. 05.05.2025 року копія цього рішення та довідки направлені на електронну адресу Сторін.
8. 26.05.2025 року до КДКА Київської області надійшло клопотання адвоката Особа_1 (вх. №915) про відкладення розгляду дисциплінарної справи, призначеної на 28.05.2025 об 11:00, на інший день і час, у зв’язку з тим, що у період з 12.05.2025 по 31.05.2025 він проходить комплексні практичні заняття у Національному університеті оборони України на кафедрі військової підготовки.
9. 04.06.2025 року до Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 від 30.04.2025 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про порушення дисциплінарної справи стосовно нього.
10. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущений.
11. 11.06.2025 року, листом за № 3662, т.в.о. Голови ВКДКА витребував з КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
12. 16.06.2025 року, листом за вих. № 1167, КДКА Київської області повідомила Сторони, що засідання дисциплінарної палати за окремою ухвалою Чернівецького апеляційного суду стосовно адвоката Особа_1, відбудеться 25.06.2025 року об 11 год. 30 хв. за зазначеною у повідомленні адресою.
13. 15.07.2025 року до ВКДКА. (вхід. № 29115) надійшли матеріали дисциплінарної справи на 106 арк.
14. 18.07.2025 року, № 4373, т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду в окремій ухвалі від 19.08.2024 року, адресованій до КДКА Київської області, зазначає наступне.
16. Ухвалою від 21 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особа_2, інтереси якого представляє адвокат Особа_1, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 березня 2024 року у справі за позовом Особа_2 до Особа_3, треті особи: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання місця проживання дитини з батьком, та за зустрічним позовом Особа_3 до Особа_2, треті особи: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини з матір’ю.
17. Адвокат Особа_1 у даній справі діє в інтересах Особа_2 згідно з ордером серії АІ № 1604430 на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_2.
18. Справа призначалась до судового розгляду на 15.08, 16.06, 19.08.2024., та розглядалась в режимі відео конференції, в якій брали участь позивач Особа_2, його представник – адвокат Особа_1, відповідачка Особа_3; представник Особа_3 – адвокат Особа_4 була присутня в залі судового засідання.
19. Як вбачається з протоколів судових засідань в режимі відеоконференції, адвокат Особа_1, зловживаючи процесуальними правами, неодноразово заявляв клопотання для вирішення питань, які вже вирішені судом; порушуючи порядок в судовому засіданні, розмовляв без дозволу суду, перешкоджав головуючому вести судове засідання; переривав промови своїми коментарями; перебиваючи головуючого, зазначав про незаконність його дій, не реагував на зауваження та не виконував розпоряджень головуючого, розмовляв без дозволу суду, сперечався та ставив запитання суддям; проявляючи неповагу до суду, зазначав про те, що “суд працює за податки, які платять адвокати, в тому числі і він” та «суд грає в ромашку”.
20. До апеляційної скарги, яка 03.04.2024 надійшла до суду через систему “Електронний суд” від адвоката Особа_1, були долучені клопотання: про виклик свідків, експертів, заслухання думки дитини Особа_5, 21.06.2018 року народження, зобов’язання Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію, як орган опіки та піклування за місцем проживання дитини, повторно надати висновок про доцільність визначення місця проживання дитини.
21. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10.07.2024 у задоволенні зазначених клопотань було відмовлено та 14.08.2024 до суду через систему “Електронний суд” від адвоката Особа_1 надійшли аналогічні клопотання/заяви, заявлені з тих самих підстав.
22. В день судового засідання, 15.08.2024, “Новою поштою”, на адресу суду, повторно надійшли заяви/клопотання про долучення тих саме доказів.
23. В судовому засіданні 16.08.2024 року адвокат підтримав клопотання, які надійшли через систему “Електронний суд” 13.08. та 14.08.2024 року, і є аналогічними клопотанням, у задоволенні яких ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10.07.2024 року було відмовлено, і після майже двогодинного обґрунтування вказаних клопотань, на запитання головуючого, скільки ще потрібно часу для їх обґрунтування, адвокат сказав, що він «ще навіть не почав пояснювати».
24. На зауваження головуючої та члена колегії щодо надання обґрунтування в межах заявленого клопотання, адвокат не реагував.
25. При цьому заявив, що двомісячний строк розгляду справи ще не закінчився, тому ще є час для розгляду і суд не позбавлений права продовжити строк апеляційного розгляду справи.
26. В судовому засіданні 16.08.2024 року адвокат Особа_1 на запитання головуючого щодо клопотань, які надійшли до суду «Новою поштою», заявив, що вони є аналогічними тим, що ним заявлялись раніше, і тим, що надійшли до системи «Електронний суд», однак наполягав, щоб суд їх розглянув.
27. В судовому засіданні 19.08.2024 року, на запитання головуючого щодо клопотань, які надійшли до суду “Новою поштою”, адвокат заявив, що вони є аналогічними, раніше заявленим і тим, що прийшли через “Електронний суд”, однак наполягав на їх розгляді.
28. Протокольною ухвалою колегія суддів визнала дії адвоката зловживанням процесуальними правами, та залишила вказані клопотання без розгляду.
29. З метою припинення зловживання адвокатом процесуальними правами ухвалено застосувати до адвоката Особа_1 захід процесуального примусу у виді попередження.
30. Після переходу до стадії дослідження доказів адвокат, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 235 ЦПК України, наполягав, щоб суд у повному обсязі оголосив наявні в матеріалах справи докази, зокрема, висновки фахівців психологів. Також наполягав на дослідженні всіх томів справи, вказував які дії має вчинити суд, перебиваючи головуючого, на зауваження не реагував, неодноразово заявляв заперечення на дії головуючого, які були відхилені судом.
31. Після роз’яснення суддею-доповідачем положень ст. 367 ЦПК України, адвокат продовжував перебивати головуючого, повторно, посилаючись на ст.ст. 235, 239 ЦПК України, наполягав на повному дослідженні доказів або хоча б шляхом зчитування резолютивної частини, вказуючи при цьому, які докази він вважає за необхідне досліджувати, після зауважень головуючого продовжував порушувати порядок в судовому засіданні, чим перешкоджав розгляду справи.
32. Надаючи оцінку зазначеним вище обставинам, з огляду на приписи процесуального закону, суд визнав дії адвоката Особа_1 щодо заявлення повторних заяв та клопотань про дослідження доказів, без іншого обґрунтування своєї правової позиції, та створення перешкод у здійсненні судочинства зловживанням процесуальними правами та застосував до нього захід процесуального примусу у виді видалення із зали судового засідання шляхом припинення його участі у відео конференції.
33. Крім того, згідно з технічним записом судових засідань, адвокат Особа_1 під час розгляду справи неодноразово заявляв клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні у зв’язку з неможливістю розгляду справи у відсутність представників третіх осіб. Після відмови у задоволенні клопотання адвокатом повторно заявлялись аналогічні клопотання з тих саме підстав.
34. В судовому засіданні 16.08.2024, після відмови в задоволенні клопотання про оголошення перерви (у зв’язку з неможливістю слухання справи у відсутності представників третіх осіб), адвокат Особа_1 наполягав на тому, щоб головуючий роз’яснив учасниками процесу право заявляти відводи, щоб запитав у них, чи довіряють вони складу суду, вказав те, що головуючий не роз’яснив Особа_2 його права в судовому засіданні. Потім заявив відвід головуючому, при цьому зазначивши, що ця заява ним вже підготовлена заздалегідь в письмовому вигляді і надіслана на адресу суду.
35. У постанові від 19.08.2019 року у справі № 905/945/18 Верховний Суд підкреслив, що апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що дії скаржника (заявлення завідомо безпідставного відводу заздалегідь виготовленого та роздрукованого) ставлять під сумнів його бажання розглядати подану ним апеляційну скаргу та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасниками процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права.
36. Проаналізувавши дії адвоката Особа_1 суд вважає, що вони вчинені з порушенням ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус судді” та встановленого ч. 3 ст. 216 ЦПК України порядку ведення судового засідання, з явною неповагою до суду та інших учасників судового процесу.
37. Суд, також звертає увагу, що в ході розгляду справи, адвокат неодноразово робив зауваження суду, на запитання головуючого не відповідав, сам ставив запитання суду, ігнорував вимоги головуючого та інших членів колегії суду щодо дотримання порядку у судовому засіданні, при цьому просив роз’яснити вчинені судом процесуальні дії, сперечався, поводив себе зухвало, на зауваження не реагував.
38. У зв’язку з такими діями представника Особа_2 – адвоката Особа_1, які привели до тривалого розгляду справи, суд вимушений був неодноразово оголошувати перерви в судовому засіданні.
39. Посилаючись на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ст.ст. 7, 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, на переконання суду неприйнятна поведінка та дії адвоката у судовому засіданні свідчать про порушення ним Правил адвокатської етики та мають ознаки дисциплінарного проступку, а саме недотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження, та принципів чесності і порядності під час здійснення професійної діяльності в суді.
40. Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст.262 ЦПК України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежне виконання професійних обов’язків.
41. З огляду на це, суд зазначає, що окрема ухвала є засобом зміцнення законності і правопорядку, впливає на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судді.
42. В ухвалі суд, посилаючись на практику Верховного Суду (на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 438/610/14-ц, постанову Верховного суду від 12.04.2018 року у справі № 761 /32388/13-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2023 року у справі № 990/131/22) зазначає, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов’язком.
43. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.
44. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_2) обліковується у Раді адвокатів Київської області.
45. З урахуванням наведеного, з метою подальшого запобігання зловживання адвокатом порушення процесуальних норм, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу щодо адвоката Особа_1 та надіслати дану ухвалу до КДКА Київської області для вивчення виявлених недоліків у діяльності адвоката Особа_1 та вирішення питання про притягнення, у разі наявності для цього підстав, до дисциплінарної відповідальності.
46. До ухвали суду долучений диск звукозапису судових засідань.
47. Адвокат Особа_1 в письмових поясненнях зазначає наступне.
48. Окрему ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі № Інформація_1 вважає незаконною та необґрунтованою і постановленою з метою чинення тиску на адвоката Особа_1 – представника Особа_2 і перешкоджання Особа_2 у реалізації його права на справедливий суд з огляду на наступні обставини:
49. У провадженні Чернівецького апеляційного суду перебувала справа № Інформація_1 за апеляційною скаргою Особа_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 березня 2024 року щодо визначення місця проживання дитини Особа_5 21.06.2018 р.н.
50. Адвокат посилається на рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі “Воловік проти України”, постанову Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 2-814/10 (провадження№ 61-1329св 24), щодо гарантій судового розгляду в апеляційній інстанції, яка по суті є додатковою гарантією справедливості судового рішення, та реалізації права на судовий захист.
51. З огляду на це, його клієнт Особа_2 розраховував на захист прав і свобод, визначених Конвенцією та протоколами до неї, захист його права, пов’язаного з опікою над дитиною, що забезпечило б їй проживання у стабільному безпечному середовищі.
52. Адвокат стверджує, що на цьому була побудована його правова позиція у справі № Інформація_1.
53. Водночас, колегія апеляційного суду: головуючий: – Особа_6, судді Особа_7, Особа_8, на думку адвоката, була налаштована на формальний перегляд оскаржуваного судового рішення без дослідження усіх наявних в матеріалах справи доказів та без повного, всебічного і об’єктивного з’ясування усіх обставин справи.
54. На думку адвоката, окрема ухвала Чернівецького апеляційного суду суперечить статті 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” – гарантії адвокатської діяльності та пункту 43 Правил адвокатської етики.
55. Відповідно до цієї вимоги адвокат має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
56. Заперечуючи проти доводів ухвали суду, адвокат стверджує, що протягом розгляду справи судом апеляційної інстанції, він здійснював представництво інтересів свого клієнта Особа_2, керуючись узгодженою ними правовою позицією.
57. Тому, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат, надаючи правову допомогу своєму клієнтові Особа_2, дотримувався вказаної правової позиції і послідовно наполягав на повному всебічному і об’єктивному з’ясуванні судом наведених обставин:
58. одночасно із поданням апеляційної скарги були заявлені клопотання зобов’язати Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію, як орган опіки та піклування за місцем проживання дитини, повторно надати висновок про доцільність визначення місця проживання дитини, з урахуванням наявних в матеріалах справи висновків психологів та експертів, а також висновків Верховного Суду, обов’язкових для органу опіки та піклування щодо складання такого висновку,
59. долучити до матеріалів справи нові докази: копію відеозапису судового засідання від 28.04 2024.
60. на стадії розгляду клопотань відтворити в судовому засіданні технічні записи судових засідань від 20 лютого 2024 року, 25-28 березня 2024 року, дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.
61. на стадії надання пояснень адвокат Особа_1 знову ж таки наводив аргументи і доводи, наполягаючи на необхідності з’ясування таких обставин;
62. на стадії дослідження доказів адвокат Особа_1, послідовно дотримуючись правової позиції наполягав на з’ясуванні обставин порушення судом першої інстанції норм процесуального права та дослідженні у зв’язку з наведеним усіх матеріалів справи, на необхідності з’ясування та перевірки матеріалами справи, чи було дотримано органом опіки та піклування порядку надання доказів — висновку, чи було дотримано представником Особа_3 порядку долучення доказів, чи виконав суд першої інстанції вимогу частини дев’ятої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України; чи було дотримано судом першої інстанції вимоги статей на стадії дослідження доказів, яка відбувалась без участі Особа_2 та його адвоката.
63. Адвокат звертає увагу, що ще на стадії відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотань, спрямованих на дослідження допущених судом першої інстанції порушень процесуальних норм, вочевидь, що суд апеляційної інстанції фактично створив умови, які свідчать про відмову у з’ясуванні таких обставин, а отже, клієнт не отримає належного захисту та результату, оскільки очевидним є, що іншого способу встановити порушення судом першої інстанції процесуальних норм не існує.
64. Саме тому, наводячи додаткові обґрунтування, адвокат повторив свої клопотання.
65. Саме тому, адвокат наполягав на дослідженні усіх матеріалів справи на стадії дослідження доказів, а не на дослідженні окремих сторінок окремих томів справи.
66. Адвокат акцентує увагу, що він та його клієнт перебували у м. Києві та дистанційно брали участь в розгляді справи, та нагадує, що законодавство України гарантує учасникам процесу дистанційний доступ до матеріалів справи, і у випадку, якщо усі учасники процесу і суд дотримуються положень процесуального кодексу, зокрема щодо надсилання копій клопотань та доказів усім учасникам справи (ч. 8 ст. 43. ч. 9 ст. 83 ЦПК України), а також проведення розгляду судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.ч. 1, 2, 9, 10 ст. 14 ЦПК України).
67. На думку адвоката процесуальні норми, якими він керувався, і які, на його думку, послідовно порушувались судом апеляційної інстанції, зокрема: ст.ст. 213, 214. 216, 229, 235, 238, 239 ЦПК України, що стосувалось надання пояснень, заявлення клопотань, дослідження доказів, оголошення висновків експертів, роз’яснень і доповнень до висновку експерта та з’ясування обставин в цілому.
68. З цією метою, адвокат посилається на постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 212/2982/21 (провадження № 61-2483св22), щодо ухвалення законного і законного рішення у справі.
69. Саме керуючись наведеними нормами вище, а також Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правилами адвокатської етики, адвокат вважає, що він наполегливо відстоював інтереси свого клієнта, підтримуючи узгоджену правову позицію, спрямовану на встановлення порушень судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи, зафіксованих технічними записами судових засідань, усунення таких порушень у спосіб повного всебічного і об’єктивного з’ясування усіх обставин справи, в тому числі із отриманням актуального висновку органу опіки та піклування, заслуховуванням думки дитини, допиту клієнта як свідка, дотримання порядку дослідження доказів (з’ясування обставин справи і перевірки їх доказами), тощо.
70. Адвокат, пояснив, що він заперечував проти дій головуючого в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України, заява про відвід (проект якої був підготовлений заздалегідь, і яка була надіслана до суду під час оголошеної судом перерви), клопотання про оголошення перерви у випадку закінчення робочого часу суду та у випадку оголошення повітряної тривоги, заперечення проти запропонованої судом дати і часу судового засідання у зв’язку із участю у інших судових процесах, обґрунтування своїх клопотань, надання пояснень – вчинялись у порядку та у спосіб, визначений Цивільним процесуальним кодексом України, із застосуванням висновків Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм права, і не призвели до невиправданого затягування судового розгляду справи.
71. Адвокат зауважує, що розгляд справи тривав в межах встановленого ст. 371 ЦПК України строку, судові засідання відбулися 15.09.2024, 16.09.2024 та 19.09 2024 року.
72. Водночас, категорія справ про визначення місця проживання дитини є складною і потребує детального розгляду, повного, всебічного і об’єктивного з’ясування усіх обставин справи, в тому числі і обставин, які змінилися після ухвалення рішення судом першої інстанції.
73. Адвокат вважає, що він не проявляв неповаги до суду та інших учасників судового процесу, не допускав нецензурних висловлювань, образ та безпідставних звинувачень на адресу суду та учасників справи.
74. Водночас, керуючись Правилами адвокатської етики, адвокат не йшов на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам його клієнта, заперечуючи у випадку явних порушень порядку розгляду справи судом апеляційної інстанції, та послідовно дотримувався принципу пріоритетності інтересів клієнта – Особа_2 перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом, при цьому адвокат звертає увагу на правовий висновок, який був викладений у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23 (провадження № 61- 14891св23).
75. Окрім того, адвокат зауважує, що суд вже застосував до нього заходи процесуального примусу, а саме: попередження та видалення із залу судового засідання, чим позбавив адвоката права виступу у судових дебатах.
76. В ч. 1 ст. 61 Конституції України встановлено: “Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення”.
77. З огляду на викладене, адвокат вважає, що вже були застосовані заходи процесуального примусу, а тому він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності повторно.
78. Також адвокат наголошує, що в судовому засіданні 19 серпня 2024 року після заявлення його клієнтом заперечень на дії головуючого в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України (щодо порядку дослідження доказів), суд апеляційної інстанції застосував захід процесуального примусу щодо його клієнта, а також щодо адвоката – видалення із залу судового засідання, не мотивувавши застосування такого заходу щодо адвоката, тим самим суд допустив ототожнення адвоката з клієнтом.
79. Отже, адвокат вважає, що, здійснюючи захист прав та законних інтересів свого клієнта, адвокат не повинен був займати пасивну позицію, а навіть навпаки, норми ЦПК України зобов’язували адвоката активно діяти на захист інтересів клієнта задля досягнення визначених ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства користуватися визначеним ч. 1 ст. 235 ЦПК України та ч. 1 ст. 239 ЦПК України правовим механізмом, наполягати, заявляючи клопотання про дослідження таких письмових доказів, як висновку фахівця Особа_9 від 02 червня 2023 року, висновку фахівця Особа_10 за результатами психодиагностичного обстеження дитини, у спосіб їх оголошення в судовому засіданні, так й висновку експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.08.2023 року у спосіб його оголошення в судовому засіданні.
80. Додатково адвокат зазначає, що окрема ухвала Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі № Інформація_1 оскаржена до Верховного Суду. Питання про відкриття провадження за його касаційною скаргою на окрему ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № Інформація_1 станом на дату подання ним письмових пояснень не вирішено.
81. Також адвокат повідомляє, що його клієнт подав скаргу до Вищої ради правосуддя на колегію суддів Чернівецького апеляційного суду Особа_6, Особа_7, Особа_8, вбачаючи здійснення ними дисциплінарного проступку у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” під час розгляду справи № Інформація_1 за первісним позовом Особа_2 до Особа_3 про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом Особа_3 до Особа_2 про визначення місця проживання дитини.
82. З огляду на викладене, адвокат стверджує, що обставини, які викладені в ухвалі суду, є безпідставними, недоказовими, ухвалу винесено виключно з метою поза процесуального тиску на адвоката, як представника клієнта Особа_2 і перешкоджання Особа_2 у реалізації його права на справедливий суд.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

83. 30.04.2025 року, за результатом розгляду окремої ухвали колегії суддів Чернівецького апеляційного суду на дії та поведінку адвоката, довідки та матеріалів перевірки, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати більшістю голосів членів палати, які брали участь у її засіданні, вирішила порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
84. Члени дисциплінарної палати прийшли до висновку про наявність в поведінці та діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні правил адвокатської етики (п. 3, п. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), що є підставою для порушення дисциплінарної справи.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

85. Адвокат Особа_1 вважає рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 квітня 2025 року №232/2025 про порушення дисциплінарної справи стосовно нього за окремою ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024р. у справі № Інформація_1, незаконним та необґрунтованим
86. На обґрунтування своєї позиції адвокат Особа_1 зазначає наступне.
87. Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктом 8 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочою місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
88. Адреса робочого місця адвоката Особа_1, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України є: Інформація_5, що знаходиться в межах міста Києва.
89. А тому, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області не є тією КДКА, яка наділена повноваженнями щодо розгляду дисциплінарної скарги щодо адвоката Особа_1, оскільки адреса робочого місця адвоката зареєстрована у місті Києві, а не у межах Київської області.
90. Також адвокат зазначає, що висновок дисциплінарної палати щодо наявності у його діях ознак дисциплінарного проступку не є мотивованим.
91. На підтвердження наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку до окремої ухвали колегії суддів Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024р. у справі №Інформація_1, був доданий компакт-диск із записами фіксування судового процесу за 15, 16, та 19 серпня 2024 року.
92. Водночас, записи на зазначеному компакт-диску виконанні неякісно, з поганою якістю звуку, що не дає змоги під час їх прослуховування не лише встановити наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а й взагалі зрозуміти про які саме факти та обставини на цих записах йдеться, не говорячи уже про неналежне і недопустиме фіксування на рівні доказів тих чи інших фактів та подій.
93. Жодних інших доказів наявності в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку до скарги (окремої ухвали) надано не було.
94. Адвокат наводить зміст частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зауважує, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не опитувала будь-кого з осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, зокрема та щонайменше того ж самого Особа_2, інтереси якого він захищав і який був безпосередньо присутній у всіх вищевказаних засіданнях апеляційного суду (тим більше, що Особа_2 проживає в м. Києві), не витребувала та не вивчала докази, які б могли підтвердити або спростувати вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, в тому числі не прослуховувала надані скаржником компакт-диски, оскільки якість їх запису навіть попри велике бажання члена КДКА Київської області позбавляє його та будь-кого такої можливості.
95. Таким чином, адвокат Особа_1 вважає, що, перевірка відносно нього не була проведена належним чином, у відповідності до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а оскаржуване рішення прийняте виключно на підставі наведених у тексті ухвали відомостей без їх належної перевірки та без вжиття заходів для додаткового з’ясування та перевірки всіх обставин, відомостей і доводів, які підлягають і є необхідним до з’ясування.
96. В той же час, зазначає, що окрема ухвала містить твердження про його поведінку, яка не відповідає дійсності, і лише з суб’єктивного тлумачення колегії суддів Чернівецького апеляційного суду в ній вбачаються ознаки дисциплінарного проступку адвоката.
97. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку, відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики, покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку.
98. Враховуючи викладене, адвокат Особа_1 просить:
99. скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30 квітня 2025 року №232/2025 про порушення дисциплінарної справи та постановити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи за скаргою – окремою ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 серпня 2024 року у справі №Інформація_1, постановленої колегією суддів: головуючого – Особа_6, суддів: Особа_7, Особа_8.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

100. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
101. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент В КДКА)
102. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

103. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
104. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
105. Завданням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.1.3. Регламенту ВКДКА).
106. Межі розгляду даної скарги зводяться до перевірки дотримання КДКА регіону вимог розгляду скарги на дії адвоката з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, правомірності відмови або порушення КДКА регіону дисциплінарної справи та відповідності рішення вимогам законів, нормативних документів та рішень органів адвокатського самоврядування.
107. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
108. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
109. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
110. Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є: вчинення ним дисциплінарного проступку.
111. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
112. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 5) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
113. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
114. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право ла звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
115. Водночас, відповідно до ч. 2 цієї статті, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
116. Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
117. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
118. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
119. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує, наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
120. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
121. Відповідно до ст.37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
122. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38-41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
123. Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку (ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від “30” серпня 2014 року № 120, зі змінами, далі – Положення).
124. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
125. Відповідно до частини першої ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
126. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ст. 32 Положення).
127. Суть дисциплінарно проступку адвоката Особа_1 полягає, на думку колегії суддів, в порушення адвокатом правил адвокатської етики (ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ст. ст. 7, 42, 44, 45), що виражалося в тому, що в ході розгляду справи адвокат неодноразово робив зауваження суду, на запитання головуючого не відповідав, сам ставив запитання суду, ігнорував вимоги головуючого та інших членів колегії суду щодо дотримання порядку у судовому засіданні, при цьому просив роз’яснити вчинені судом процесуальні дії, сперечався, поводив себе зухвало, на зауваження головуючого не реагував; зловживаючи процесуальними правами, неодноразово заявляв клопотання для вирішення питань, які вже вирішені судом; порушуючи порядок в судовому засіданні, розмовляв без дозволу суду, перешкоджав головуючому вести судове засідання; переривав промови своїми коментарями; перебиваючи головуючого, зазначав про незаконність його дій, не реагував на зауваження та не виконував розпоряджень головуючого, розмовляв без дозволу суду, сперечався та ставив запитання суддям; проявляючи неповагу до суду, зазначав про те, що “суд працює за податки, які платять адвокати, в тому числі і він” та «суд грає в ромашку”.
128. Проаналізувавши дії адвоката Особа_1, колегія суддів прийшла до висновку, що вони вчинені з порушенням ст.11 Закону України “Про судоустрій і статус судді” та встановленого ч. 3 ст. 216 ЦПК України порядку ведення судового засідання, з явною неповагою до суду та інших учасників судового процесу.
129. В судовому засіданні 16.08.2024 року адвокат підтримав клопотання, які надійшли через систему “Електронний суд” 13.08. та 14.08.2024 року, і є аналогічними клопотанням, у задоволенні яких ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10.07.2024 року було відмовлено, і після майже двогодинного обґрунтування вказаних клопотань, на запитання головуючого, скільки ще потрібно часу для їх обґрунтування, адвокат сказав, що він «ще навіть не почав пояснювати».
130. На зауваження головуючої та члена колегії щодо надання обґрунтування в межах заявленого клопотання, адвокат не реагував.
131. В судовому засіданні 16.08.2024 року адвокат Особа_1 на запитання головуючого щодо клопотань, які надійшли до суду «Новою поштою», заявив, що вони є аналогічними тим, що ним заявлялись раніше, і тим, що надійшли до системи «Електронний суд», однак наполягав, щоб суд їх розглянув.
132. В судовому засіданні 19.08.2024 року, на запитання головуючого щодо клопотань, які надійшли до суду “Нового поштою”, адвокат заявив, що вони є аналогічними, раніше заявленим і тим, що прийшли через “Електронний суд”, однак наполягав на їх розгляді.
133. Протокольною ухвалою колегія суддів визнала дії адвоката зловживанням процесуальними правами, та залишила вказані клопотання без розгляду.
134. З метою припинення зловживання адвокатом процесуальними правами ухвалено застосувати до адвоката Особа_1 захід процесуального примусу у виді попередження.
135. Після переходу до стадії дослідження доказів адвокат, посилаючись на вимоги ч.1 ст. 235 ЦПК України, наполягав, щоб суд у повному обсязі оголосив наявні в матеріалах справи докази, зокрема, висновки фахівців психологів. Також наполягав на дослідженні всіх томів справи, вказував які дії має вчинити суд, перебиваючи головуючого, на зауваження не реагував, неодноразово заявляв заперечення на дії головуючого, які були відхилені судом.
136. З письмових пояснень адвоката Особа_1 можна зробити висновок, що адвокат не заперечував проти доводів колегії суддів, що ним неодноразово подавались до апеляційного суду клопотання, які є аналогічними раніше заявленим клопотанням, у задоволенні яких ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10.07.2024 року було відмовлено, однак наполягав, щоб суд їх розглянув.
137. Також адвокат не заперечував і факт застосування до нього колегією суддів заходів процесуального примусу у виді попередження, а також видалення із зали судового засідання, шляхом припинення його участі у відео конференції, при цьому адвокат у скарзі до ВКДКА посилався на зміст ч. 1 ст. 61 Конституції України, якою встановлено, що «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення”, з огляду на викладене, адвокат зазначив, що до нього вже були застосовані заходи процесуального примусу, а тому він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності повторно.
138. КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати, дослідивши окрему ухвалу (скаргу) колегії суддів Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № Інформація_1, вивчивши і перевіривши обставини, викладені в ній, дослідивши докази, надані сторонами дисциплінарного провадження, письмові пояснення адвоката, довідку, складену членом дисциплінарної палати за результатом проведеної перевірки, інші матеріали провадження, прийшла до висновку про наявність в поведінці та діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні Правил адвокатської етики, що відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.
139. Доводи адвоката Особа_1, викладені у скарзі до ВКДКА, що КДКА Київської області не мала повноважень щодо розгляду дисциплінарної скарги щодо нього, оскільки адреса його робочого місця зареєстрована у місті Києві, а не у межах Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури відхиляє, враховуючи, що згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_2 та обліковується у Раді адвокатів Київської області.
140. Крім того, ВКДКА враховує рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», та рішення Ради адвокатів України від 28.01.2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповажності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 року та відсутності юридичних фактів».
141. КДКА м. Києва вважається не сформованою, що є наслідком відсутності кворуму в палатах для прийняття рішень та здійснення повноважень.
142. Неможливість дисциплінарної палати КДКА з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення.
143. На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі №260/10589/23 (постанова від 17.10.2024 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
144. КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати, дослідивши окрему ухвалу (скаргу) колегії суддів Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2024 року у справі № Інформація_1, дослідивши докази, надані сторонами дисциплінарного провадження, довідку, складену членом дисциплінарної палати за результатом проведеної перевірки, інші матеріали провадження, прийшла до висновку, про наявність в поведінці та діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ст. ст. 7, 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, що відповідно до ч.3 п.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.
145. За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області, та вважає, що в діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку.
146. ВКДКА не вбачає підстав для задоволення скарги адвоката Особа_1 та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 232/2025 від 30.04.2025 року про порушення стосовно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи.
147. Разом з тим ВКДКА зазначає, що порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту вчинення дисциплінарного правопорушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку, та що оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності надається вже на стадії розгляду дисциплінарної справи.
148. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

149. Скаргу адвоката Особа_1, – залишити без задоволення.
150. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 232/2025 від 30.04.2025 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА