Рік, що минув, юридична спільнота провела в дискусіях навколо майбутнього адвокатури. Про підсумки і перспективи з головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергієм Вилковим спілкувалося видання «Юридична практика». Говорили про те, що очікує адвокатів, які не виконують обов’язки зі сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, про підвищення кваліфікації у вигляді отримання необхідної кількості залікових балів, а також про реформування адвокатури відповідно до проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)» (No 1013) і про майбутнє чинного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон).
– 31 січня закінчився термін сплати адвокатами щорічного внеску. Яка дисциплінарна практика щодо порушень, пов’язаних з його сплатою?
– У питаннях порушення фінансової дисципліни практика вельми пересічна. Законом встановлено обов’язок адвокатів сплачувати щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, а порядок врегульовано рішеннями Ради адвокатів України. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Як і в разі будь-якого іншого порушення, подача скарги ініціює відповідну процедуру: це перевірка відомостей про проступок, порушення або відмова у порушенні дисциплінарної справи, її розгляд та прийняття рішення. Особливою складністю або відмінністю практики застосування Закону такі справи не відрізняються. Більш того, з кожним роком подібних справ стає все менше. «Боржник», як правило, сплачує внесок після відкриття провадження, і зважаючи на відсутність негативних наслідків справа закривається. Верховний Суд у своєму рішенні постановив, що несплата внесків – триваюче правопорушення. Тому розрахунок на сплив річного строку притягнення до відповідальності не виправдається. Мабуть, це все особливості даного порушення.
– З минулого року підтвердження підвищення кваліфікації адвокатами стало автоматичним. Зараз це може обернутися дисциплінарними провадженнями. Яка позиція ВКДКА щодо можливості застосування реальних видів покарання до адвокатів, які не підвищили кваліфікацію вчасно?
– Поки у нас немає інформації про дисциплінарні провадження щодо адвокатів за недобір балів. Наскільки мені відомо, з моменту зміни правил підвищення кваліфікації РАУ не було жодного факту покарання адвоката, хоча значна частина адвокатів не виконують цей обов’язок повністю або частково.
Нагадаю: обов’язок підвищувати свій професійний рівень закріплена статтею 21 Закону, та в розвиток цієї норми РАУ затвердила відповідний порядок, який обов’язковий для дотримання адвокатами.
– Як ви ставитеся до ідеї введення штрафів щодо адвокатів?
– Питання штрафів сьогодні не так актуальне, аби порушувати його на законодавчому рівні. На даний час існують три види стягнень, які можуть накласти дисциплінарні органи: попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю та позбавлення такого права. І, як показує практика, цього арсеналу цілком достатньо для реалізації органами професійного самоврядування дисциплінарної функції.
В цілому, на мій погляд, Закон 2012 року було виписано досить якісно, і точкові зміни в системному документі, якими б благими намірами вони не були продиктовані, швидше за розбалансують механізми регулювання професії. Тому я бачу свою роль на посаді голови ВКДКА не у висуванні ідей реформування адвокатури, а в забезпеченні розуміння і дотримання усіма учасниками вже існуючих правил гри. А тут досить велике поле роботи.
Ми почали активно проводити в регіонах круглі столи за участю представників кваліфікаційних та дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Регіони отримують можливість задати питання практики застосування Закону, Правил адвокатської етики і актів РАУ безпосередньо «апеляційному» органу. Ми ж, вислуховуючи пропозиції і зауваження колег, збираємо інформацію про прогалини у кваліфікаційній та дисциплінарній процедурах, що дозволяє оперативно їх усувати. Одночасно ми проводимо безкоштовні семінари з підвищення кваліфікації для адвокатів регіонів. Такі семінари організовуються зараз в більшості областей України, і можемо стверджувати, що даний формат дійсно ефективний.
Майже завершена робота над практичним коментарем до Правил адвокатської етики, який готується кількома робочими групами у складі членів ВКДКА. Цей документ буде корисний всім адвокатам, а також юристам, які бажають приєднатися до корпорації, а не тільки членам КДКА. Далі, наслідуючи приклад ВС, ми уніфікуємо підхід до написання рішень у дисциплінарних справах.
– Очоливши ВКДКА, ви говорили про таке завдання, як узагальнення дисциплінарної практики. На якому етапі ця робота? Чи є вже якісь збірники / посібники типових порушень та способів їх уникнути?
– Це важливий напрям роботи, тільки теми узагальнень визначаються не видами порушень, а найбільш типовими проблемами, з якими стикаються КДКА в рамках дисциплінарного провадження.
Вже затверджені узагальнення про конфлікт інтересів, розгляд заяв про відвід (самовідвід) членів КДКА, поновлення строків на оскарження рішень КДКА. Окремо ми проаналізували типові помилки, які допускають КДКА і через які ВКДКА повертає матеріали на новий розгляд. І хоча такі узагальнення є рекомендаційними, вони все ж дають орієнтири для уніфікації практики розгляду скарг. З результатами цієї роботи можна ознайомитися на сайті Комісії в розділі «Документи».
– Хоча ВКДКА частіше сприймається як дисциплінарний орган, у вашій юрисдикції і питання кваліфікації – як формується ця практика?
– У загальній масі скарг претензії, що стосуються кваліфікаційної процедури, складають близько 20%. Найчастіше це скарги кандидатів, які з різних причин не набрали достатньої кількості балів під час письмового або усного іспитів. Переважна частина стосуються правильності оцінки рівня знань.
Якщо перевірити результати письмового іспиту та скласти загальні бали не становить труднощів (в матеріалах справи є сама письмова робота, яку досить зіставити з критеріями її оцінки, закріпленими в Методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні від 17 грудня 2013 року), то з усної частиною справи трохи складніші. Ми презюмуємо, що наші колеги сумлінно (в найширшому значенні слова) підійшли до оцінки відповідей юриста під час усного іспиту. Але якщо у ВКДКА виникають сумніви в цьому, Комісія може надати такому юристу шанс скласти іспит ще раз. При конфліктних ситуаціях – в інший КДКА. Сподіваюся, що ця проблема буде вирішена найближчим часом – зараз ми вивчаємо питання запровадження повної фіксації технічними засобами усної частини іспиту.
– Уже майже вирішене питання про скасування так званої адвокатської монополії. На вашу думку, це піде на користь адвокатурі та правосуддю в цілому, частиною якого вона є?
– Рік тому також було «практично вирішене» питання про реформування адвокатури відповідно до проекту No 9055, але ці ініціативи закінчилися нічим. Частково тому, що реформатори принципово не хотіли чути голос професійного співтовариства. У проштовхуванні свіжого законопроекту No 1013 проглядається такий же підхід, що говорить про якість законодавчої роботи.
Особисто я вважаю тему скасування «адвокатської монополії» маніпулятивною з наступних причин.
Перш за все скажіть, як можна скасувати те, чого ніколи не було? Чинна редакція статті 131-2 Конституції України встановлює, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Але для підготовки позовів та інших документів, надання консультації не потрібно адвокатського статусу. Адвокат потрібен тільки в суді, та й то не завжди. Винятки передбачені прямо Конституцією України і процесуальними кодексами. Тобто в самій назві документа вже йде розрахунок на негатив, з яким сприймається будь-яка монополія.
Далі. Як слід ставитися до висновку органу конституційної юрисдикції, який погодився зі скасуванням норми, появу якої цей же орган раніше «благословив»? Тільки як до політичного рішення на догоду владі. Виключне представництво порушує права людини? Але ж Європейський суд з прав людини у справі 2019 року «Молдавська проти України» (скарга No 43464/18), що стосується саме цього питання, зазначив, що для забезпечення ефективного захисту особи можуть існувати вимоги конкретних юридичних кваліфікацій, а право доступу до суду не є абсолютним і може бути обмежене.
Тепер давайте подивимося, де було введене вилючне представництво? В суді. Там, де існують певні правила, що забезпечують винесення справедливого рішення в розумний строк (нагадаю, що це зобов’язання України відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). А що для цього потрібно? Хоча б елементарні знання, розуміння і дотримання встановленої процедури, підкріплені відповідальністю. Що, до речі, і забезпечують кваліфікаційні та дисциплінарні процедури… Кажуть, ворожки і екстрасенси також допомагають людям позбутися недугів, але в лікарнях чомусь працюють тільки дипломовані лікарі. Тож відповідь на ваше запитання про користь проекту No 1013 цілком очевидна.
– Чи може бути порушене питання відповідальності адвокатів – народних депутатів України, які проголосують за законопроект No 1013?
– Ми ж всі юристи! Тому добре знаємо, що народні обранці не несуть юридичної відповідальності за результати голосування і висловлювання. Це конституційна норма. Тому порушувати такі питання ніхто, звичайно ж, не буде. Залишається сподіватися, що можновладці візьмуть до уваги думку професійного співтовариства, в тому числі завдяки публікаціям вашого поважного видання.
Розмовляла Ірина ГОНЧАР, «Юридична практика» №5 (1154)
06.02.2020